|
|
Скачати 1.6 Mb.
|
|
22. Методика навчання систем управління базами даних. Система управління базами даних. Приклади систем управління базами даних. СУБД-програмне забезпечення, призначене для створення БД, оновлення інф-ції, що зберігається в них, забезпечення зручного доступу до БД з метою перегляду і пошуку даних. Користувацький інтерфейс: -командний-забезпечує подання на екран системного запрошення для введення команд; -WIMP-інтерфейс-висвітлюється вікно,що містить графічні образи, що відповідають певним програмам і меню послуг; -SILK-інтерфейс-за відповідною вказівкою голосом відбувається переміщення від одних пошукових образів до інших за змістовими семантичними звязками. Режими роботи з реляційною БД: -створення-структури окремих таблиць, звязків між табл., заповнення табл. даними, створення форм, імпортування даних; -редагування-редагування структури, редагуван-ня даних, додавання нових записів, видалення записів з бази, редагування звязків, редагування форм; -маніпулювання-перегляд вмісту БД,пергляд звязків Бд, копіювання файлів БД, збереження даних у файлах; -пошук та добір інформації в БД-впорядкування, пошук даних, фільтрування даних, добір даних. MSAccess-це СУБД реляційного типу, в якій збалансовані засоби і можливості,одна з най-більш потужних, гнучких, простих у вико-ристанні БД. В ній можна ствоорювати більшість прикладних запитів, не написавши жодного рядка програми.Проте для створення складного програмного запиту надає потужну мову програмування-Visual Basic Application. В ній передбачено використання таких обєктів: файли, таблиці, форми, звіти, запити, модулі, макроси. 23Експертні системи. Експертна система (ЕС)- це обчислювальна система, яка використовує знання спеціалістів про деяку вузькоспеціалізовану предметну область і яка в межах цієї галузі здатна приймати рішення на рівні експерта- професіо- нала. Основною характеристикою ЕС є здатність за вимогою пояснити свою лінію міркувань у зрозумілому вигляді. Основними компонентами ЕС є : база знань, модуль логічного виводу, інтерфейс користувача, модуль накопичення знань, модуль відображення і пояснення. База знань містить інформацію про предметну область у вигляді фактів і правил. Правила дозволяють на основі наявних фактів виводити інші факти. Модуль накопичення знань забезпе- чує процес здобуття знань про предметну об -ласть у прцесі функціонування ЕС. Інтерфейс з користувачем забезпечує спілкування користу- вача з ЕС деякою спеціалізованою мовою, часто ця мова є наближеною до природньої. Запит, поставлений користувачем в інтерфейсному мо- дулі перекладається на мову внутрішнього подання знань ЕС. Модуль логічного виводу, спираючись на базу знань, реалізує механізм отримання відповідей на поставлені запити. Модуль відображення та пояснення дозволяє пояснити користувачеві хід отримання відповіді. Область застосування ЕС: 1) Інтерпрітація: аналіз спостереження з метою встановлення властивостей досліджуваної системи об´єктів; 2) Діагностика: всановлення несправностей у технічній системі або виявлення захворювання в живому організмі, що базується на інтерпріта- ції даних. 3) Моніторинг (спостереження): сростереження за параметрами об´єктів і видача повідомлення у випадку виходу параметрів об´єктів стеження за допоміжні межі. 4) Прогноз: прогнозування подій майбутнього на основі моделей майбутнього і сучасного. 5) Планування: формування плану дій, які слід виконати для досягнення мети. 6) Проектування: побудова певних конфігура- цій об´єктів, які задовольняють заданим вимогам. 7) Налагодження: розробка рекомендацій для усунення несправностей чи помилок. 8) Ремонт: виправлення виявленого дефекту. 9) Управління: управління поведінкою систем об´єктів. З ЕС пов´язані інтелектуальні навчаючі системи. Вони наближають навчання за допомо гою комп´ютера до навчання, яке здійснюється педагогом і в той же час забезпечує широке використаня можливостей обчислювальної техніки. Однією з відомих інтелектуальних навчаючих систем є Sophie, яка призначена для пошуку неполадок в електронному колі. Існу- ють інструментальні засоби загального харак- теру, які називають експертними оболонками. Вони дозволяють створювати ЕС з різних пред- метних областей, наповнюючи їх інформацією, розв´язувати конкретні задачі. Прикладом такої оболонки є 1-st Class. Для побудови ЕС часто використовують Пролог. Основною перешкодою на шляху створення і поширення експертних систем є проблема набуття і представлення знань. Значний обсяг інф., її слабка структурованість, труднощі експерта при спробі пояснити послідовність своїх міркувань з прийняття рішення призводять до того, що процес передачі знань від експерта до системи здійснюється з великими труднощами, методом “спроб, помилок і виправлень”. На допомогу приходять експертні оболонки. Експ. оболонки- середовище, основою якого є механізм виводу і порожня база знань, а також деякі сервісні прграми (редактори бази знань, засоби відобра- ження, трасування) . Інколи екс. оболонки ще називають експертними оболонками 2- го покоління. 27. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі. Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл. машиною ряду посередників: аналітиків, програмістів. Комп´ютерізація суспільства привела до істотних змін в технології розробки і використа ння програмних засобів для розв´язування задач. Прикладні спеціалісти отримали змогу розв´язувати свої задачі в режимі безпосере- днього спілкування з комп. системами. Прямий доступ до обчисл. машин забезпечують нові інформаційні технології розв´язування задач завдяки створенню так званого інтелектуаль- ного інтерфейсу, під яким розуміють сукуп - ність апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачам використовувати цю техніку в своїй професійній діяльності без втручання інших спеціалістів. Інтелектуальний інтерфейс дає можливість користувачам спіл- куватись із комп´ютерами на ії професійній мові в режимі діалогу. При цьому інформація від користувача може сприйматися у вигляді текстів, створених вручну графічних зобра -жень, усних повідомлень і т.д. Програми які реалізують інтелектуальний інтерфейс дозволя- ють користувачеві за мінімальний час оволоді- ти прийомами роботи з ПК. Вирішення проблем інтелект. інтерфейсу стало можливим завдяки дослідженням в галузі інформатики, яка наз. штучним інтелектом (ШІ) Розрізняють штучний і природній інтелект. Природнім інтелектом володіють високооргані- зовані біологічні ситеми, які здатні сприймати та накопичувати знання про навкол. світ, аналі-зувати ці знання , приймати рішення в ситуа -ціях, в яких вони перебувають, та організову- вати цілеспрямовану діяльність для досягнення поставлених цілей. Ш І не ставить своєю метою моделювання способів людського мислення. Для відтворення людського мислення за допо- могою техніко- програмних систем необхідно, щоб ці системи мали властивості живих істот які пройшли тривалий період еволюційного розвитку і мають досвід соц. практики. У галузі Ш І досліджуються методи та засоби аналізу, конструювання технічних (програмно- керованих) систем, які здатні виконувати функції різних видів людської діяльності. При цьому ефективність цих систем повинна бути порівнянною або часто навіть кращою порів- няно з результатами людської діяльності. Системи ШІ для забезпечення ефективності свого функціонування повинні мати риси інтелектуальної системи : накопичувати знання з певної предметної галузі у процесі свого функціонування або здійснювати аналіз біжучої ситуації та виконувати дії, скеровані на досяг- нення поставленої мети. Теорія Ш І вібрала в себе ідеї математики, кібернетики, біології , психології, лінгвістики. Основні напрями досліджень в галузі Ш І: 1.Моделювання окремих функцій творчих процесів: розв´язування головоломок, ігри (шахи, шашки), синтез та відтворення музич -них творів, озвучення текстової інформації , доведення теорем, переклад текстів на іншу мову і ін. 2. Розробка комплексного інтелектуального інтерфейсу для обчисл. машин існуючої архітек тури, що є основою нових інформаційних техно логій розв´язування задач; 3. Внутрішня інтелектуалізація обчисл. машин: створення машин нової архітектури, які на апаратному рівні дозволяли би реалізовувати функції інтелектуальної системи; 4. робототехніка ( створення роботів, які здатні економно здійснювати операції по досягненню цілей, що ставляться людиною). Найбільше досягнення в галузі Ш І є експертні системи. Всі системи Ш І орієнтовані на роботу із зананнями, тому подальший прогрес цих систем і новітніх інформац. –комунікац. техно- логій базується на них, значною мірою обумов- люється розвитком 3 теоретичних проблем: подання знань, комп´ютерної лінгвістики, комп´ютерної логіки.Подання знань- централь- на проблема Ш І. У японському проекті ство- рення в 90- х роках 20 ст. комп´ютерів 5-го покоління (які побудовані на базі Ш І) Пролог покладено в основу апаратної організації і роз- робки програмного забезпечення. 23 Методика навчання комп’ютерних мереж. Комп’ютерна мережа – це об’єднання декількох ЕОМ для сумісного розв’язання інформаційних, обчислювальних, учбових та інших задач. Одна з перших задач, що потребувала об’єднання ЕОМ (використання комп’ютерної мережі) – це забезпечення набаго більшої, ніж в той час могла дати одна машина, надійності при управлінні відповідальним процем в режимі реального часу. Найпростішим видом мережі є однорангова мережа, що забезпечує зв’язок ПК кінцевих користувачів і дозволяє сумісно використовувати дисководи, принтери і файли. Більш розвинені мережі крім комп’ютерів кінцевих користувачів – робочих станцій – включають спеціальні виділкні комп’ютери – сервери. Сервер – це ЕОМ, що виконує в мережі особливі функції обслуговування інших комп’ютерів мережі – робочих станцій. Є різні види серверів: файлові, телекомунікаційні, сервери для проведення математичних обчислень, сервери баз даних. Локальна мережа об’єднує відносно невелику кількість (від 10 до 100) комп’ютерів в межах одного приміщення. Характерна особливість ЛМ – наявність об’єднуючого всіх абонентів високошвидкісного канала зв’язку для передачі інформації у цифровому вигляді. Для організації учбових ЛМ частіше за все використовується “витая пара” (два проводи, скручені разом 6 – тю обертами на дюйм), як найдешевша, оскільки потреба в швидкості передачі даних і довжині ліній не є критичною. Для зв’язку комп’ютерів за допомогою ЛМ необхідні адаптери мережі (або, як їх іноді називають, мережеві плати). Найвідомішими є адаптери наступних трьох видів: ArcNet, Token Ring, Ethernet. Для сучасних високорозвинених ОС ПК характерна наявність мережевих можливостей (наприклад, OS/2, Windows’95 – 98). Процес передачі даних по мережі визначають шість компонент:
Типи мереж:
Для обєднання всіх ПК віддалених один від од-ного і з різним принципом орг-ції локальних ме-реж викор. спец. пристрої (мости,шлюзи, мар-шрутизатори) та єдину систему адрес для всіх ПК підєднаних до Int. Мости і шлюзи викон. ф-ії маршрутизаторів. Міст-компют.обладнання і відповідне програм-не забезпечення, що викор-ся для забезпечення звязку між мережами,що працюють за однако-вими принципами. Шлюз-компютер,викор-ся для забезпечення звязку між 2-а чи кількома мережами, що побудовані за різними принципами на базі відмінного апаратного та програмного забезпечення з викор. різних мов для подання повідомлень. Протоколи-визначають правила передавання та одержання даних( протоколи для ел.пошти та ін.) Найбільшою глоб.мережею є мережа Інтернет. Глобальна мережа-зєднання локальних мереж і окремих ПК,розташованих далеко один від 1-ого, здійсн. через виділені лінії або через спец. ка-нали звязку.Щоб користуватися глоб.мережею, у ПК необх. мати модем і спец.прогр. забезпеч. Локальна мережа-обєднує ПК, що розташовані на невеликій відстані один від одного, і є замкнутою системою. Невеликі відстані між ПК дають можливість використовувати для звязку в локальних мережах звичайні дротові лінії.Вона створюється для спільного використання та обміну інформацією між компютерами, спільного використання ресурсів мережі. Складові мережі: -апаратна складова-периферійні пристрої , що здійснюють перетвор. сигналів, вико-ристовуваних у ПК, на сигнали,що передаються через лінії звязку,і навпаки (телефонна лінія, мережевий адаптер). -програмна-набір програм, що забезпечують роботу мережевого обладнання і обмін інф-цією між ПК у мережі(програми управління мереже-вим обладнанням, мережеві ОС, програми роз-пізнавання та опрацювання повідомлень залежно від їх хар-ру та способу організації). -інформаційна-док-ти, що зберіг. на ПК, підєд-наних до Int.,залежно від власності можуть бути відкриті або закриті(для доступу потрібен логін і пароль). Лінія звязку-обладнання,за допомогою якого здійснюється обєднання компютерів у мережу. Мережевий адаптер-спец.апаратний засіб для ефективної взаємодії ПК у мережі. Модем-пристрій, що зєднує компютер з телефонною мережею через звичайну телефонну розетку,він здійснює перетворення цифрових сигналів,з якими працює компютер, на сигнали аналогові,при їх передаванні через телефонні лінії,і навпаки. Ресурс мережі-пристрої,що входять до апаратної частини деяких із ПК мережі,доступні і Сервер-ПК,ресурси якого призначені для спіль- ного використання, його призначення доставляти програми з мережі до робочих станцій. Робочі станції-ПК,що викор-ють ресурси мережі, їх призначення викон. програми одерж.з мережі. Апаратні засоби(забезпечення): -постійне зєднання (виділений доступ)-мережевий адаптер, лінія звич. проводів, однак сигнали через них передаються не в аналоговому вигляді, як у звич. телеф.мережі, а в циф-ровому(ISDN лінія-цифрова мережа інтеграль-ного обслуговування) -тимчасове зєднання(віддалений доступ)-модем, лінія звязку(звич. або виділена телефонна лінія). Послуги: -доступу до файлів(файловий сервіс)-викор. на своєму ПК відповідну FTP-програму, підєднатися до віддаленого ПК(FTP-сервера), ознайомитися з пере6ліком доступних файлів і скопіювати на свій ПК потрібні; дозвол. переси-лати мережею файли будь-якого типу. -інформаційні послуги(Веб-сервіс)-звязує гіпер-текстові док-ти, перехід між веб-документами за гіперпасиланням відбув. за допомогою програм-броузерів(найб.пошир. Int.Explorer i Netscape Na-vigator). -послуги повідомлень: -ел.пошта-дозвол. обмін. ел.листами; для викор.треба угода з провайдром, налагодж. на ПК віддаленого звязку, адреса ел.пошти, програма для роботи з ел.поштою і її налагодження на відпровл-ня і отримання листа. -телеконференції-обговор. або кол-вні дискусії на різні теми, що проводятся за допом. Int., їх обслуг. здійсн. спец.серверами. Суттєві ознаки: набір повід. з певної галузі знань,орг-ні в групи з ієрархією, матеріали зберіг. на спец. серверах, повідомлення конференції можна чит. Та давати відповіді на обговор-ні питання, можна публіку-вати власні повідомлення,будь-яку конференцію можна передплатити. -списки розсилань. -примусове розсилння(Push-технології). -інтерактивні послуги: -міжнар.лінія комунікацій в реальному часі(Intemet RelayChat-IRC)-дає змогу спілкув. в реальному часі з кількома користувачами одночасно. -комунік.послуги реального часу(ICQ-I seek you). Роботу компютерної мережі підтримує ОС Windows: при підєднанні до Int. в ОС Windows треба встановити підєднання за допомогою комутованих ліній, установити і налагодити протокол ТСР/ІР і звязати його з адаптером віддаленого доступу .Встановлення модема передбачено ОСWindows. Модем можна встановити за допомогою елемента Встановлення обладнання на Панелі управління,його відкриття викликає на екран майстер Встановлення обладнання.Віддалене зєднання можна перевірити, вибравши на панелі інструментів елемент Мережа.Тобто навіть установка і налагодження доступу до Int. передбачено ОСWindows, що полегшує і спрощує роботу користувача. 24.1 Методика навчання алгоритмізації. Мета навчання алг.-сформувати знання та вміння щодо основних способів організації операцій і даних, а також застосування базових алгорит-мічних конструкцій при складанні описів алгоритмів розвязування різноманітних задач.Поняття алг. неозначуване, тому дається описово. При цьому вчитель разом з учнями наводить приклади алгоритмів з життя. Алгоритм-набір дій, виконання яких приводить до певного результату. Властивості: -дискретність-кожен алг.поділений на окремі кроки; -масовість-за допом. алг. можна розвязувати задачі певного типу; -визначеність-кожна команда повинна бути однозначно визначена; -формальність-виконавець може "не знати" суті виконуваної задачі; -зрозумілість-виконавець повинен розуміти зміст Форми опису алгоритмів: -словесне подання-описово,перелік дій; -графічне-побудова схеми виконання дій; -словесно-формульне-опис і формула; -мовою програмування. |
|
Інформатика як наука і як навчальний предмет в школі. Комп’ютерна... Комп’ютерна грамотність та інформаційна культура. Педагогічні функції шкільного курсу інформатики (ШКІ). Особливості ШКІ. Цілі навчання... |
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
|
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
Тема Що вивчає предмет інформатики. Правила поведінки в кабінеті інформатики Мета: ознайомити учнів з предметом інформатика і можливостями комп’ютера; ознайомити із правилами поведінки та технікою безпеки в... |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано... Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів |
ІНФОРМАТИКИ ... |
|
Інформаційна (комп’ютерна) система Поняття інформаційної (комп’ютерної) системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи. Функціональна схема та принципи... |
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з предмета «Інформатика і комп’ютерна... Засоби створення електронного документа. Автоматизація введення інформації в комп'ютер |
|
Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування... Проаналізуємо програму з інформатики для загальноосвітньої школи, яка була затверджена МОіН України в 2001 р |
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення |