|
Скачати 0.56 Mb.
|
Бібліотека «Шкільного світу» Заснована у 2003 р. ОБЛАШТУВАННЯ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ В ШКОЛІ Інформатика. Бібліотека Математика. Бібліотека Київ «Шкільний світ» 2008 ББК 74.263.2 О-16 Редакційна рада: Н. Вовковінська, М. Мосієнко — канд. філол. наук, Г. Кузьменко, О. Шатохіна Усі права застережено. Передрук тільки з письмової згоди видавництва Облаштування кабінету інформатики в школі / упоряд. В. Ла- пінський. — К.: Шк. світ, 2008. — 112с. — (Бібліотека «Шкільного світу»). І5ВМ 978-966-451-000-1. ІЗВИ 978-966-451-183-1. У книжці розглянуто проблеми створення й ефективного використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій. Метою створення рекомендацій є забезпечення вчителів і керівників освіти достовірною інформацією щодо найважливіших аспектів облаштуванння кабінету, ефективної та безпечної експлуатації його обладнання. Окремим розділом книжки подано добірку нормативно-розпорядчих документів щодо облаштування та експлуатації кабінету інформатики. Для вчителів, управлінців освіти та студентів вищих педагогічних навчальних закладів, розробників обладнання для навчальних закладів. ББК 74.263.2 ІЗЕШ 978-966-451-000-1(б-ка«Шк. світу») © .Лапінський В., упорядкування, 2008 І8ВК 978-966-451-183-1 © ТОВ Видавництво «Шкільний світ, дополіграфічна підготовка, 2008 ЗМІСТ Скорочення 5 Терміни та їх трактування 5 Розділ 1. Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів. М. Жалдак, В. Латиський. Передмова 9
Варіанти розміщення робочих місць у КІІКТ 39 Журнал реєстрації інструктування учнів з безпеки життєдіяльності 42 Правила роботи учнів у кабінеті інформаційно- комунікаційних технологій 43 Вміст аптечки першої допомоги 45 Розділ 2. Нормативно-розпорядчі документи Вимоги до навчальних комп'ютерних комплексів для інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів 46 Наказ МОН України № 363 від 11.05.2006 р. «Про затвердження вимог до специфікації навчальних комп'ютерних комплексів для оснащення кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти» 49 Вимоги до специфікації навчальних комп'ютерних комплексів 51 Наказ МОН України № 903 від 02.12.2004 р. «Про затвердження Правил використання комп'ютерних програм у навчальних закладах» 55 Правила використання комп'ютерних програм у навчальних закладах 56 Перелік нормативних документів, на які виконано посилання 63 Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів 66 Додаток до положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів 77 Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти 78 Орієнтовний комплекс вправ для зняття втоми під час навчання в кабінетах інформатики 86 Наказ МОН України № 369 від 15.05.06 р. «Про затвердження тимчасових вимогдо педагогічних програмних засобів» 88 Тимчасові вимоги до педагогічних програмних засобів для загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, що створюються за державні кошти 89 Реєстр навчальних комп'ютерних програм (станом на 17.12.2004 р.) 94 Реєстр навчальних комп'ютерних програм (станом на 17.12.2004 р.) 102 СКОРОЧЕННЯ ЕОМ, ПЕОМ — електронна обчислювальна машина, персональна електронна обчислювальна машина. ЗНЗ — загальноосвітній навчальний заклад. ЗЗП — зовнішній запам'ятовуючий пристрій. КІІКТ — кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій. ЛОМ — локальна обчислювальна мережа. МП—материнська плата, плата, на якій монтуються основні складові апаратного забезпечення — центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам'ять (разом із цими складовими). НЖМД, вінчестер — накопичувач на жорсткому магнітному диску. НІТН — нові інформаційні технології навчання. НКК — навчальний комп'ютерний комплекс. ОЗП — оперативний запам'ятовуючий пристрій. КВ — комплект вчителя. КУ — комплект учня. ПМК — програмно-методичний комплект. ППЗ — педагогічне програмне забезпечення (спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі). РМВ —робоче місце вчителя (комплект обладнання, яке встановлюється на робочому місці вчителя і використовується, переважно, вчителем). РМУ —робоче місце учня (комплект обладнання, яке встановлюється на робочому місці учня і використовується, переважно, ним). ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 — Держнаглядохоронпраці, наказ від 10.02.1999 р. №21. ДБН — Державні будівельні норми. МВС Н 20.02.2002 р. № 779 — Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.2002 р. № 779. МОН Н 20.02.2002 р. № 128 — Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.2002 р. №128. ТЕРМІНИ ТА ЇХ ТРАКТУВАННЯ Відмова — нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блоку). Відеопам'ять—частина пам'яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея. Вінчестер (жорсткий диск) — накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення). Гіпертекстове подання матеріалу — запропонований Теодором Хольме Нельсоном у 1960 році спосіб подання даних і відомостей певної предметної галузі, який полягає у використання посилань будь-якого типу (у тому числі запуск програмних засобів як з локального, так і віддаленого комп'ютера, звернення із запитами до баз даних, редагування вмісту і навіть структури електронного документу, який на даний момент використовується). Гіпермедіальне (гіпермедійне) подання (навчального матеріалу) — подання матеріалу у формі гіпертексту з включенням посилань на мультимедійні об'єкти (на програми, які відтворюють звук і зображення, у т.ч. рухоме, на файли, що містять відповідні дані). Ергономіка — галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процесу праці. Збій — короткочасна втрата роботоздатності будь-якого вузла або пристрою, для усунення якої користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи. Ідентифікація підсистеми комплексу — процес визначення коду (послідовності символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів), або процес визначення належності об'єктів до певної підсистеми. Інтерфейс — сукупність програмно-апаратних засобів, призначених для передавання (одно- або двонаправленого) даних, конкретна реалізація інтерфейсу визначається рівнем протоколу обміну даними. Інтерфейс користувача — програмно-апаратна складова обчислювальної системи, яка забезпечує уведення/виведення даних та команд (командних впливів) користувача. На рівні користувача інтерфейсом є сукупність апаратних засобів для введення даних (команд) користувачем (клавіатура, мишка, джойстик, сенсорна поверхня пристрою тактильного введення), виведення даних (зображень, текстових повідомлень, звуку, інших особливих сигналів) у формі, доступній для сприйняття людиною (дисплей, проектор, принтер, графопобудовувач, система відтворення звуку, пристрій для відтворення повідомлень кодом Брайля тощо) і відповідного програмного забезпечення (програми, драйвери, файли даних). Інформатизація освіти — процес упровадження у систему освіти інформаційно-комунікаційних технологій і результат упровадження. Інформаційна надійність — стійкість інформаційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи. Інформація — первинне поняття інформатики, яке визначає сукупність описань реальних або ідеальних об'єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень. Інформаційна технологія — сукупність програмно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі. Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (КІІКТ, кабінет інформатики) — приміщення закладу освіти та його обладнання, призначені для забезпечення умов формування освітньо-інформаційного середовища. Когнітивність — властивість об'єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості людини, вимагає доосмислення, реконструкції і/або встановлення асоціацій між його складовими. Комплект викладача (КВ) — сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і використовуються переважно ним. Комплект учня (КУ) — сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці учня і використовуються переважно ним. Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) — технічні (програмно-апаратні) засоби, за допомогою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп'ютерами, розташованими на незначних відстанях один від одного. Меню — перелік умовних назв дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратного забезпечення. Модем — пристрій, який виконує перетворення сигналів для створення каналу зв'язку. Мультизадачний (мультипрограмний) режим — одночасне (квазі-одночасне) виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми). Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК, комплекс)—сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище. Опція меню — позначена у меню позиція, з якою пов'язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу. Принцип відкритої системи — така побудова архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюються підсистеми. Пристрій тактильного введення — пристрої введення, побудовані з використанням системи датчиків, що перетворюють натискання на поверхню у сигнал. Протокол — сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами. Реактивність (обчислювальної) системи — час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою). Ресурс — логічна або фізична частина обчислювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу. Сенсорна дошка (або сенсорна поверхня) — пристрій уведення даних, дія якого ґрунтується на визначенні положення деякого об'єкту (маркера, стилуса, пальця користувача, пристрою для витирання зображення тощо) в певний момент часу, визначення його координат. Способи визначення положення об'єкту можуть бути різні — від фіксування натискання на поверхню до фіксування положення об'єкту відеокамерою або системою приймачів електромагнітного поля. Сервер: програма для мережевого комп'ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп'ютера іншому комп'ютеру; комп'ютери, що обслуговуються, з'єднуються із сервером-програмою за допомогою користувацької програми (клієнт-програми); комп'ютер у мережі, який надає свої ресурси іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших. Сканер — пристрій для оцифровування нерухомого зображення. Специфікація — перелік складових технічної системи, пристрою, який містить дані для їх однозначної ідентифікації. Структура системи — сукупність елементів системи і способи їх об'єднання. Телекомунікація — процес передавання даних (повідомлень) між розділеними у просторі суб'єктами, інформаційними системами, складовими інформаційних систем. розділ 1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОБЛАШТУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КАБІНЕТУ ІНФОРМАТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист№ 1/11-1927 від 06.05.2004 р.) Мирослав ЖАЛДАК, проф., д-р.пед.наук, акад. АПН України — наук, кер.; Віталій ЛАТИНСЬКИЙ, доц., канд. фіз.-мат. наук — відп. викон. Упорядники: Юрій Жук, доц,, канд. пед. наук; Анатолій Пилипчук, старш. наук.співроб., канд. техн. наук; Борис Оскома, старш. наук, співроб., канд. техн. наук; Сергій Сухомлинський, старш. наук, співроб. ПЕРЕДМОВА Ефективність використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі — КІІКТ, кабінет) у навчально-виховному процесі залежить не тільки від сучасності його обладнання, наповненості програмно-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а й значною мірою від комплексу організаційно-методичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які проводяться у навчальному закладі. Насамперед треба зазначити, що КІІКТ не слід розглядати як навчальне середовище, призначене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дисциплін освітньої галузі «Технології». Обладнання кабінету (комп'ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали у формі твердих — паперових та електронній копій) має тенденцію до швидкого морального старіння. За даними провідних виробників програмного й апаратного забезпечення, тривалість ефективного використання апаратного забезпечення, орієнтовно, становить З—5 років, а програмного забезпечення — не більше п'яти років, тому програмно-апаратне забезпечення слід використовувати якомога інтенсивніше. Тільки у загальноосвітніх навчальних закладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних предметів у 7—12-х класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дає змогу ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КІІКТ досягає прийнятної межі — 18—20 год, тому можна (формально) говорити про повноцінне використання ресурсів ІІКТ. У інших випадках це навантаження становить 10—12 год (якщо враховувати тільки години інформатики). Отже, навіть за наявності КІІКТ комплектації «10 + 1» (10 комп'ютеризованих робочих місць учнів та 1 — учителя) існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна й потрібно використовувати з максимальною ефективністю. Використання засобів КІІКТ (навчальних комп'ютерних комплектів та іншого обладнання, зокрема мультимедійного проектора, сенсорної дошки тощо) у навчальному процесі з більшості навчальних предметів не потребує від учителя-предметника значної позафахової підготовки. Від нього не вимагається наявності умінь встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо, тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищують компетенцій, які достатньо мати для використання звичайних технічних засобів навчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо). Водночас ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, мобільністю, доступом до світових інформаційних ресурсів тощо, за багатофункціональністю та значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання (ТЗН). Метою розроблених рекомендацій є забезпечення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів достовірною інформацією стосовно найважливіших аспектів організації, облаштування, ефективної та безпечної експлуатації кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів. Вказані у рекомендаціях норми та вимоги до технічних характеристик обладнання, інші вимоги (щодо безпеки життєдіяльності, протипожежних заходів тощо) ґрунтуються на документах, посилання на які подано в тексті. Увесь текст більшості чинних документів, тобто з усіма поправками, внесеними на час звернення, до документа можна отримати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України (ппр:/Лу\ул¥.ес1исаііоп.§ОУ.иа, Ь{{р:/Лул¥\\мпоп. §оу.иа/есіисаіїоп/), Верховної Ради України (Ьпр:// ■\\г\у\у. гасіа.§оу. иа), Інституту засобів навчання АПН України (Ьпр://\у\у\у.2П2. есш-иа. пеі) та інших. |
Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування... Проаналізуємо програму з інформатики для загальноосвітньої школи, яка була затверджена МОіН України в 2001 р |
2Стандарти шкільної освіти з інформатики. Освітній стандарт з інформатики... Освітній стандарт з інформатики становить основу для розробки пакету навчальних програм з інформатики для різних типів і профілів... |
15. Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики.... Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики. Олімпіада з інформатики. Технологія підготовки учнів до участі... |
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя... Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних... |
“Інформатика” Верлань Апатова Підручника та посібники з інформатики. Аналіз існуючих шкільних підручників з інформатики. Метод роботи з підручником |
План роботи кабінету інформатики на 2012 рік № з/п Проведення відбірково-тренувальних зборів з підготовки до ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з інформатики |
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів |
«ТП Word» З метою підвищення інтересу дітей до предмету, розширення їх кругозору, використання знань з інформатики в житті, її ролі при виборі... |
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році Особливо гостро стоїть питання поглибленого вивчення інформатики та сучасних мов програмування |
КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА До текстів комплексної контрольної роботи з основ інформатики включені питання, які вимагають від студентів систематизованих знань... |