Інформатика як наука і як навчальний предмет в школі. Комп’ютерна грамотність та інформаційна культура. Педагогічні функції шкільного курсу інформатики (ШКІ)
|
|
Скачати 1.6 Mb.
|
Особливості ОС Windows:
До основних ідей при роботі з ОС Win можна віднести:
Програма Мой компьютер запускається подвійним клацанням по однойменному значку на Робочому столі. Програму Проводник можна швидко запустити, якщо клацнути правою кнопкою миші по кнопці Пуск і вибрати в меню, що з’явилося, опцію Провідник. Вікно програми Проводник складається з двох частин, розділених вертикальною межею. У лівій частині вікна відображається загальна структура папок, а в правій – розгорнутий зміст папки, розкритої в лівій частині вікна. Перед тим як зробити яку – небудь операцію над об’єктом, його треба виділити у вікні програми. Один об’єкт виділяється простим клацанням миші. Якщо ж треба виділити кілька об’єктів, то натисніть Ctrl і клацніть мишею по кожному з об’єктів, які треба виділити. Щоб створити нову папку, скористайтесь контексним меню (клацніть правою кнопкою миші по порожньому місці оа Робочому столі).Перш ніж вивчати основні вказівки будь-якої операційної системи (ОС), доцільно ввести поняття операційної системи, розглянути її призначення та основні функції, класифікацію існуючих операційних систем. Основна мета: сформувати в учнів уявлення про операційнусистему як набір програм, призначених для виконання певних конкретних функцій управління апаратними і програмними засобами інформаційної системи, і висновок про те, що працювати з сучасною інформаційною системою без операційної системи неможливо. Не слід намагатися з самого початку дати повне формальне означення операційної системи — воно є важким для розуміння. Враховуючи те, що навчання інформатики повинно бути циклічним, як і навчання будь-якого шкільного предмету, доцільно на першому етапі (циклі) ознайомити учнів з призначенням ОС, а на наступних — детальніше вивчати її характеристики та вказівки. Під час введення поняття операційної системи необхідно визначити суттєві ознаки, які можуть стати базою для конструктивного означення. Поняття операційної системи складне та абстрактне, тому під час його формування слід спиратися на асоціації та конкретні відомі учням приклади управління деякою системою. Слід за допомогою порівняння та системи запитань узагальнити суттєві ознаки функцій людини, яка управляє роботою деякої системи — фірми, банку, школи, готелю, перукарні тощо, та перейти до конструктивного означення поняття операційної системи. Евристичну бесіду можна побудувати таким чином. Розглянемо деякий готель, у якому працюють люди і використовується різноманітна техніка. Готель можна розглядати як приклад роботи деякої системи, що має свої певні функції. Управління таким готелем здійснює адміністратор,- який має три основні групи функціональних обов'язків: одна група полягає в управлінні роботою готелю, друга — пов'язана з роботою з мешканцями готелю, які користуються чи користуватимуться його послугами (поселення, переселення, оформлення, виселення, розселення тощо); третя група пов'язана з виконанням обслуговуючих робіт: виклик фахівців для ремонту готелю, надання транспортних послуг, кур'єрської служби, швидкої медичної допомоги для надання медичних послуг тощо. Якщо адміністратор готелю відсутній, то жодну з названих дій виконати неможливо (при нормальній організації роботи готелю). У невеликому готелі всі названі та інші аналогічні дії адміністратор може виконувати самостійно, а у великому готелі він має заступників та помічників, які допомагають успішно справлятися з усією роботою. За відсутності адміністрації користувач такого готелю не може заселитися, переселитися чи виселитися; тобто адміністрація готелю забезпечує ш'язок між користувачами готелю (його наявними чи потенційними мешканцями) та готелем, як системою, що має певні ресурси: матеріальні, людські й інформаційні. У кожному готелі адміністрація знаходиться в певному місці і її легко можна знайти та звернутися до неї по допомогу Такий набір може бути різним залежно від потужності та типу інформаційної системи, але основне призначення будь-якої операційної системи одне і те саме — управління апаратними і програмними складовими (ресурсами) інформаційної системи. Потім учням пропонується самостійно дати конструктивне означення операційної системи. ОС — це набір програм, які: 1) управляють роботою всіх складових інформаційної системи; 2) забезпечують зв'язок між комп'ютером та користувачем та зручне використання комп'ютера користувачем. Далі для того, щоб на інтуїтивному рівні сформувати в учнів поняття про основні складові операційної системи (файлову систему, драйвери зовнішніх пристроїв, процесор вказівок), можна за допомогою системи запитань описати їх на прикладі системи управління готелем. Тобто спочатку слід уточнити, які саме операції стосовно управління готелем виконує адміністрація. В цьому випадку під час пояснення слід звер нути увагу на таке: , •Для формування поняття файлової системи доцільно скористатися порівнянням: Якщо припустити, що готель — це запам'ятовуючий простір комп'ютера, а «мешканці готелю» — файли, що зберігаються в запам'ятовуючому просторі, то «адміністрація» — операційна система — повинна мати можливість «поселяти», «переселяти», «виселяти», «підселяти мешканців готелю». Таким чином, операційна система повинна мати складову (програму чи набір програм), яка б забезпечувала виконання всіх необхідних операцій з файлами: створення, зберігання, перейменування, копіювання, вилучення тощо. •Для формування поняття драйверів зовнішніх пристроїв доцільно скористатися порівнянням: можливість адміністрації готелю в особливих випадках (пожежа, прорив труби, гостре захворювання мешканця) викликати на допомогу зовнішні відносно готелю функціональні служби (пожежну машину, машину для ремонту тепломережі або водопостачання, швидку медичну допомогу тощо). Тобто адміністрація повинна мати можливість викликати такі служби і ставити перед ними відповідні завдання. Аналогічно до складу операційної системи повинні входити спеціальні програми для управління зовнішніми пристроями, такими як принтер, сканер, модем, дисковод, дисплей, клавіатура тощо. •Для формування поняття командного процесора доцільно скористатися порівнянням: спроможність адміністрації розуміти мову мешканців (користувачів) готелю та вміння інтерпретувати її у відповідні управляючі завдання щодо функціонування готелю. Аналогічно операційна система повинна мати спеціальні програми для перекладу на машинну мову вказівок користувача, які можуть ним вводитися з клавіатури. При цьому такі вказівки повинні складатися за певними гтяиштами. 19. Методика навчання технології опрацювання текстових даних/ Для роботи з текстовою інформацією дуже ефективними є спеціальні програми — системи підготовки текстів, так звані текстові процесори або текстові редактори. На відміну від друкарської машинки, текстові процесори дають змогу за більш короткий час і більш якісно підготувати будь-який документ. На сьогодні існують сотні різноманітних текстових процесорів і їх кількість продовжує зростати. До загальних функцій, що можуть бути реалізовані текстовими процесорами, можна віднести такі: 1. Введення тексту в комп'ютер. 2. Редагування тексту (заміна, вставка, видалення та ін.). 3. Пошук необхідної інформації у тексті. 4. Форматування тексту (встановлення лівої межі тексту, вирівнювання правого краю, встановлення позиції відступу першого рядка абзацу та ін.). 5. Перенесення і копіювання фрагментів тексту. 6. Виділення частин тексту певним шрифтом. 7. Розбиття тексту на сторінки з певною кількістю рядків та інтервалів між рядками. 8. Робота з декількома документами одночасно. 9. Друкування тексту з заданою щільністю, якістю та ін. 10. Збереження тексту на магнітних дисках. Текстові процесори можуть класифікуватися за багатьма ознаками. До основних з них треба віднести такі:
На мал.1 наведена класифікація текстових процесорів. За кількістю алфавітів, що використовують одночасно, розрізняють одно-та багатоалфавітні системи. Одноалфавітні системи допускають одночасну роботу з текстом тільки однією мовою (наприклад, українською, російською та ін.). Найчастіше їх використовують в операційних системах та їх оболонках. У багатоалфавітних системах робота може одночасно вестись різними мовами. Підкреслимо, однак, що робота з ієрогліфічними текстами (китайським, японським), а також з текстами деякими іншими мовами (наприклад, арабською, яка допускає введення символів справа наліво) досить важка. За формою представлення тексту системи поділяють на лінійні та нелінійні. В лінійних системах додається тільки "чистий" текст, тобто текст, що зображується символами використовуваних алфавітів і синтаксичними знаками. Такі системи не допускають індексів, показників степеня, математичних формул тощо.Лінійні процесори особливо інтенсивно використовують у діловодстві, журналістиці і в деяких інших сферах. У нелінійних системах крім алфавіту, синтаксичних знаків і символів псевдографіки використовують ще широкий набір спеціальних знаків, а саме: знаки інтеграла, кореня квадратного, символи для побудови малюнків тощо. Нелінійні системи допускають запис "багатоповерхових" математичних виразів, індексів, складних малюнків та ін. Ці системи використовують в основному для роботи а науковим текстом. За способом використання системи можна розділити на автономні та мережнї. Автономні системи використовує кожний користувач окремо для розв'язування своїх специфічних задач. Текстова інформація в таких системах є індивідуальною. Мережні системи використовують підприємства, установи, контори, фірми. Текстова інформація може передаватися по локальній мережі, тобто вона доступна багатьом користувачам. Право внесення змін у той чи інший документ може здійснюватися за спеціальними паролями, присвоєними користувачам. За призначенням системи підготовки текстів доцільно розділити на системи загального та спеціального призначення. Системи загального призначення орієнтовані на широке коло користувачів. Вони прості у роботі і не потребують спеціальних знань. Ці системи часто використовують у повсякденній діяльності службовців установ, вчителів, аспірантів та ін. У більшості випадків системи загального призначення це автономні системи з лінійною формою подання тексту. До систем спеціального призначення перш за все треба віднести системи, орієнтовані на роботу з науковим текстом, а також видавничі системи. Робота з такими системами потребує спеціальної підготовки. Вони мають великий набір символів різних алфавітів, шрифтів і спеціальних знаків, що дозволяють зображувати різноманітну інформацію. Деякі з цих систем здійснюють перевірку і коригування орфографічних помилок шляхом зіставлення кожного слова тексту із словником. В разі виявлення розходження неправильно написані слова можуть змінюватися. Окремі системи мають словники, що містять більше ніж 100 тис. слів. Останнім часом з'явився новий напрямок розвитку текстових процесорів, пов'язаний з обробкою структурних текстів (гіпертекстів). У гіпертексті будь-який його фрагмент може мати більш глибоке і детальне описання на наступних рівнях. Іншими словами, предмет чи явище розкриваються "вшир і вглиб", а користувач може легко "блукати" по різних його гілках і розгалуженнях. Текстовий процесор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати і форматувати текст, всатвляти малюнки і таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій. Популярними текстовими процесорами є Лексикон, WordPerfect, а також додаток Word, який входить до комплекту програм MSOffice. Проміжною між текстовими редакторами і процесорами є програма WordPad, яка постачається разом з OCWindows 95/98/ME/ 20. Методика навчання технології опрацювання графічних даних.Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т.д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи створення предметних зображень — растровий і векторний і, відповідно, два види комп'ютерної графіки — растрову і векторну. Растрова графіка. У растровій графіці зображення складається з різнокольорових крапок (пікселів), які в сукупності і формують малюнок. Растрове зображення нагадує аркуш паперу у клітинку, на якому кожна клітинка зафарбована яким-небудь кольором. У житті часто зустрічаються зображення, зібрані з окремих едементів: вітраж складається із декількох шматків скла, вишивка — з окремих стібків. Кожний растровий малюнок має певне число крапок по горизонталі і вертикалі. Ці два числа характеризують розмір малюнка. Розмір малюнка в пікселях записують у вигляді: число пікселів по горизонталі X, число пікселів (число рядів пікселів) по вертикалі. Наприклад, для системи Windows типові розміри екрана дисплея в пікселях 640x480, 1024x768, 1240x1024. Очевидно, що чим більше число пікселів міститься по горизонталі і вертикалі за одних і тих самих геометричних розмірів малюнка, тим вища якість відтворення малюнка. Крім розмірів, малюнок характеризується також кольором кожного пікселя. Таким чином, для створення або збереження растрового малюнка необхідно вказати його розміри і колір кожного пікселя. Піксель сам собою не має розміру. Інформація про те, що малюнок має розмір 640x480, нічого не говорить про його істинні розміри. Малюнок набирає геометричних розмірів тільки в разі виведення його на екран дисплея або принтер. Так, якщо малюнок має розміри 640x480 пікселів, а роздільна здатність дисплея — 40 пікселів на сантиметр, то геометричні розміри малюнка на даному дисплеї — 16х12 см. Растрова графіка дозволяє одержати високу якість зображення, тому що ефективно представляє реальні образи. Недолік растрової графіки — великі розміри файлів, що зберігають растровий малюнок, їх важко масштабувати. Векторна графіка. У векторному способі кодування геометричні фігури, криві і прямі лінії, що становлять малюнок зберігаються в пам’яті комп’ютера у вигляді математичних формул і геометричних абстракцій таких як круг, квадрат, еліпс і подібних фігур. Напр, щоб закодувати круг не треба розбивати його на окремі пікселі, а слід запам’ятати його радіус, координати центру і колір. Для прямокутника достатньо знати розмір сторін, місце де він знаходиться і колір зафарбування. Будь-яке зображення у векторному форматі складається з безлічі частин, які можна редагувати незалежно один від одного. Ці частини називаються об’єктами (примітивами). Для кожного об’єкту його розміри, кривизна і місце положення зберігаються у вигляді числових коефіцієнтів. Завдяки цьому з’являється можливість масштабувати зображення за допомогою простих матем операцій, зокрема простим множенням параметрів граф елемент на коеф масштабування. При цьому якість зображення залишається без змін. Перевагою векторної графіки є те, що файли, які зберігають векторний малюнок, за розміром в 10-1000 разів менші, ніж аналогічні графічні растрові файли. Недоліком векторної графіки є "неприродність" малюнка. Природа уникає прямих ліній, і не всякий малюнок можна скласти з кіл і прямих ліній без втрати якості. Через це векторну графіку в основному використовують для побудови креслень, стилізованих малюнків і значків. Формування кольору малюнка. Відомо, що змішуючи в різних пропорціях три основні кольори: червоний, зелений і синій, можна одержати будь-який колір. Так, суміш цих кольорів у рівних пропорціях утворює білий колір, суміш червоного і зеленого — жовтий і т.д. Це відбувається через здатність людського ока змішувати кольори один з одним і бачити тільки один колір — усереднений. Таку систему формування кольорів називають системою RGB (абревіатура, утворена початковими буквами англійських слів red—червоний, green—зелений та blue — синій). Таким чином, для задання будь-якого кольору слід вказати пропорції (інтенсивності) трьох кольорів: червоного, зеленого і синього. Загальна кількість кольорів залежить від кількості градацій інтенсивностей кожного з основних кольорів. Так, якщо кожен з основних кольорів має чотири градації інтенсивності, то загальна кількість можливих кольорів становитиме 4x4x4=64. У сучасних комп'ютерах для кодування інтенсивності кожного з основних кольорів виділяється один байт, що дає 256 градацій інтенсивності, а кількість можливих кольорів досягає 256x256x256=16,7 млн. Чорний колір утв коли інтенсивіність всіх трьох кольорів=0, а білий, коли інтенсивність максимальна. На ефекті віднімання кольорів побудована інша модель представлення кольру – СМУК (cyon – голубий, magenta – пурпурний, yellow – жовтий, black – чорний). При змішуванні максимальних значень трьох перших кольорів отримуємо чорний, а при повній відсутності фарб – білий. Друкарське устаткування працює виключно з цією моделлю і сучасні принтери теж використовують фарбники 4-х кольорів. Наступна модель заснована на сприйнятті кольору людиною. Всі кольори в ній описуються трьома числами. Одне число задає колір, інше насиченість кольору, а третє яскравість. Є декілька варіантів такої моделі. Найчастіше зустрічається модель HSB. Формати графічних файлів. Розмір графічного файла залежить від формату, обраного для збереження зображення. Існує декілька категорій форматів графічних файлів. Растрові формати. Це формати, які використовуються для збереженні: растрових зображень. Вони найбільш придатні для запису графічних данії, які отримані від пристроїв введення. Найпоширеніші растрові формати ВМР, PCX, TIFF, GIF, JPEG. Векторні формати. Ці формати корисні для збереження лінійних елемента (прямих, кривих), різних геометр фігур, тексту, і матем описами графічних об'єктів відбувається візуалізаїм зображень. Прикладами найбільш поширених векторних форматів CDR (формат файлів векторного редактора Corel Draw), DXF(файли пакетів інженерної графіки AutoCAD). Метафайлові формати. Відмінність цього формату від попередніх поляні тому, що він може зберігати як растрові, так і векторні дані. Метафайли звичайно використовуються для перенесення зображень між різними додатками і комп'ютерними платформами (ІВМ РС і Macintoch). Популярними метафайловими форматами є WPG, CGM. Графічні редактори. Графічний редактор - це прикладна програма, призначена для створення й обробки графічних зображень на комп'ютері. Програма графічного редактора дозволяє створені нею зображення записувати у файл, а також посилати зображення на пристрій виведення. Для роботі: з растровими (точковими) зображеннями існують растрові редактори, а для роботи з векторними зображеннями - векторні редактори. До найбільш відомих програм растрової графіки належать Adobe Photoshop, Corel PhotoPaint. Ці додатки дозволяють виконувати складну обробку зображень на професійному рівні. Існують і простіші редактори – MS Paint. Найбільш популярні такі пакети векторної графіки, як CorelDraw, Adobe Illustrator, Xara. 21. Методика навчання технології опрацювання числових даних Електронна таблиця – сховище (частина запам’ятовуючого простору) для зберігання відповідним чином структурованої сукупності даних різних типів. ЕТ – це також «запам’ятовуюичй простір, спеціальним чином структурований для опрацювання даних, які там зберігаються , за допомогою програм табличних процесорів. » Табличні процесори – це універсальні програмні засоби для автоматизації роботи з табличними даними та розрахунків над ними. Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, потім її можна продивлятися, змінювати, записувати на магнітний або оптичний диск для зберігання, друкувати на принтері. На екран дисплею ЕТ подається у вигляді матриці, яка складається із стовпців і стрічок, на перетині яких утв комірки. Кожен стовпець і рядок наділені ідентифікатором так, що кожна комірка може бути визначена єдиним способом. У комірках розміщуються числа, текст і математичні формули. ТП не тільки автоматизують розрахунки, а також є ефективним засобом для аналізу можливих варіантів розрахунків. Змінюючи значення одних параметрів можна спостерігати за змінами інших, залежних від них даних. Такі розрахунки здійснюються швидко і без помилок, надаючи користувачу в лічені хвилини велику к-ть варіантів розв задач. Серед найбільш відомих табличних процесорів слід відзначити SuperCalc (Операційна система DOS), Lotus1-2-3 (DOS, Windows), QuattroPro та Exel. Розглянемо основні ф-ї ТП Exel:
Приклад 1. Розглядається електрона таблиця, на основі даних якої побудовано діаграми та графіки. Учням слід запропону- вати провести аналіз даних, які відображаються на діа- грамах. Також доцільно звернути увагу на динамічність таблиць, яка дозволяє при зміні значень в клітинках таблиці автоматично змінювати відповідні елементи діаграми та навпаки — зміна деяких вихідних елементів діаграм веде до відповідної зміни даних в таблиці. Наприклад, при демонстрації можливостей ділової графіки можна скористатися таблицею з деякими даними соціологічних опитувань (табл. 5.8, мал. 5.48). Будь-яка з таблиць, яка будується при проведенні різного типу соціологічних опитувань, окрім виконання навчальних завдань, допоможе вчителю на основі демонстрації практично значущого для учнів матеріалу розв'язувати виховні завдання уроку. Приклад 2. На базі таблиці, яка демонструє, наприклад, зміну значене ня деякого параметра в часі (курс зміни валюти з чаеоіц* продуктивність, приріст населення) можна будувати інД повідний графік (лінію тренду) та разом з учнями сирт* бувати дати прогноз на майбутнє чи проаналізун.'ііЯ — - попередні етапи, які не вимірювались раніше і не мідій' бражено в таблиці. Наприклад, для даних таблиці 5М п| малюнку 5.49 зображено діаграму та графіки, що дозволяють зробиЩ припущення про конкретні зміни населення в 2002 році для денний країн. На малюнках 5.50, 5.51 до даних таблиці 5.10 зображено графі для визначення курсу долара для наступного періоду. 149 22. Методика навчання систем управління базами даних.. Вивчення середовища баз даних можна поділити на дві частини: спочатку слід навчити учнів працювати з готовою базою даних для розуміння основних понять, властивостей об'єктів та операцій над ними. Далі можна приступати до вивчення можливостей використання конкретної системи управління базами даних (СУБД) та створення власних баз даних (БД). Після вивчення теми можна запропонувати творчу або проектну роботу на проектування баз даних, що є достатньо складним завданням, але разом з тим і творчим, і саме тому цікавим для більшості учнів. Поняття баз даних учням відоме інтуїтивно. Вони можуть пояснити зміст слова «база», як місце збереження певних речей. Наприклад овочів, меблів, книжок. Учні також розуміють, що речі зберігаються в базах у певному порядку, який дозволяє швидко знаходити потрібні. Для визначення суттєвих ознак баз даних та наступного формулювання відповідного означення можна організувати евристичну бесіду та запропонувати учням дати відповіді на запитання: 1. Чи прийнято в одному і тому ж сховищі зберігати різні предмети, наприклад, книжки, продукти, запчастини для автомашин тощо? 2. Чи існують деякі правила зберігання речей в спеціальних сховищах? Для чого потрібні такі правила? Аналогічно для зберігання інформаційної бази даних повинно існувати спеціальне «місце» та відповідні правила роботи з нею, які можуть відрізнятися за формою в різних системах, але основні принципи створення таких правил та їх використання залишаються однаковими. Після визначення суттєвих ознак бази даних доцільно сформулювати ії означення, як сукупності повідомлень (даних), поданих у вигляді впорядковапого набору елементів однакової структури та спеціальним чином організованих за певними правилами, що передбачають загальні принципи опису, зберігання і опрацювання даних. Далі слід провести етап мотивації та на конкретних прикладах продемонструвати практичну значущість СУБД. Основна мета такої демонстрації: роз'яснити учням, що при великому обсязі інформації її доцільно структурувати за певними правилами та опрацьовувати за допомогою комп'ютера. Для ефективної роботи з великими базами даних користувачеві потрібні спеціальні програмні засоби для підтримки діяльності, пов'язаної з використанням баз даних. Познайомити учнів з поняттям інформаційно-пошукова система навівши відповідні пр.: електронні енциклопедії, карти міст. Учні з’ясовують, що ІПС - це певна надбудова над СУБД. М  ожна навести учням класифікацію БД. Учитель пояснює, що розрізняють фактографічні БД (містяться короткі відомості про об’єкти, що описуються, подані в точно визначеному форматі. Пр.: БД книжкового фонду бібліотеки, кадрового складу установи) і документальні (нарп.: БД стосовно законодавчих актів карного права, які містять тексти законів).Характер зв'язків між елементами бази даних визначає тип організації даних (модель подання даних) — структуру даних. Розрізняють ієрархічні, реляційні та мережеві бази даних. Пояснення відмінностей в організації даних доцільно провести індуктивно, спираючись на наочні приклади. Найбільш поширеними є реляційні бази даних. Р  еляційною БД називається БД, що містить інформацію, подану у відповідних прямокутних таблицях. Така таблиця називається відношенням. Кожен рядок таблиці містить інформацію про один окремий об'єкт системи (про конкретну книжку, співробітника установи тощо), а кожен стовпчик — певні характеристики (властивості, атрибути) цих об'єктів. Наприклад, атрибутами об'єктів можуть бути автор книжки, посада співробітника, відділ, в якому він працює, тощо. Рядки такої таблиці називаються — записами, а стовпчики — полями. Кожен запис повинен відрізнятися від інших значеннями головного ключа — певного поля або сукупності полів, що ідентифікують запис, роблять його унікальним. Для кожного поля визначається тип і формат. У ієрархічній моделі БД основною структурою подання інформації є дерево. Усі вершини дерева мають певні рівні. На найвищому (першому) рівні знаходиться тільки одна вершина, яка називається коренем дерева — вузлом. Вона з'єднується ребрами з усіма вершинами, що знаходяться на наступному — другому рівні, і лише з ними. Вершини другого рівня з'єднуються з вершинами третього рівня ребрами так, що кожна вершина третього рівня з'єднана тільки з однією вершиною другого рівня, і т. д.У  мережевій моделі БД основною структурою є мережі, тобто довільні графи, у вершинах яких записано деяку інформацію, а ребра відповідають зв'язкам між вершинами (граф — це математична конструкція, що складається з вершин і ребер). Кожне ребро з'єднує дві вершини.Розглянемо методику ознайомлення з СУБД на прикладі СУБД MS Access - це СУБД реляційного типу в якій збалансовано засоби і можливості, типові для сучасних СУБД. Для демонстрації можливостей СУБД спочатку слід завантажити до ОЗП ПК конкретну БД, яка містить усі основні об’єкти - файли, таблиці, форми, запити, звіти, макроси. Слід продемонструвати процес пошуку інформації в БД. Ознайомлення учнів з призначенням об’єктів СУБД MS Access доцільно в такому порядку: файли-таблиці-запити-форми-звіти. Макроси та модулі можна вивчати при поглибленому вивченні інформатики. Робота з файлами. Повідомити розширення файлів БД (*.mab), розповісти про особливості збереження. Методика вивчення таблиць. Вивч. табл. доцільно провести індуктивно на основі ознайомлення учнів з прикладами конкретних таблиць, після чого сформулювати загальні правила роботи з ними (правила нормалізації):
При вивч цієї теми учні працюють з двома типами завдань: 1) опрацювання даних з табл заздалегіть приготовленими вчителем; 2) розробка структури БД та наповнення і опрацювання цих даних за вказаною предметною областю. Етап розробки структури БД учні виконують разом із вчителем, а інші етапи вони викон самост, але під контролем вчителя. Типи даних. Учителю разом з учнями доцільно сформулювати конструктивне означення структури табл, як набір поіменованих полів, в яких описують властивості об’єктів. Учням пропонується самостійно з’ясувати, які типи даних містить конкретна БД, та встановити, які типи даних підтримує СУБД, що вивч. Спочатку основними типами даних для вивч слід вважати: текстовий, числовий, дата, лічильник, логічний. Після перегляду кількох табл у режимі конструктора можна з учнями обговорити правила створення структури БД, а потім їх записати: 1) визначити параметри, які характеризуватимуть власт об’єкта і значення яких будуть занесені до полів БД; 2) кожному полю надати унікальне ім’я; 3)визначити формат подання даних у кожному полі, тобто тип даних. Працюючи в режимі табл учні повинні навчитися: доповнювати з клавіатури дані до таблиці, редагувати дані в табл, впорядковувати дані за різними ознаками, здійснювати простий пошук даних. Формування вказаних вмінь краще всього проводити за допомогою системи вправ і завдань, які пропонуються всім учням одночасно у фронтальній практичній роботі або в малих групах. Добір даних за допомогою фільтрів. Продемонструвати як здійснюється добір даних з використанням фільтра, можна за допомогою таблиці Клієнти БД Борей. Під час бесіди з учнями спочатку повторюється тлумачення слова фільтр, зона застосування, а потір розбираються особливості його використання в СУБД. Слід звернути увагу учнів на те, що в середовищі MS Access під час роботи з таблицями існує чотири способи добору записів за допомогою фільтрів: фільтр за виділеним фрагментом, звичайний фільтр, поле Фільтр для, розширений фільтр. Доцільно після виконання різних завдань стосовно добору записів у таблицях разом з учнями з’ясувати призначення, спільні риси та відмінності вказаних фільтрів. Створення табл. Під час бесіди вчителю спочатку доцільно разом з учнями знайти відмінності між існуючими в середовищі MS Access способами створення табл: режим таблиці, коструктор, майстер таблиці, імпорт таблиці. Учні ознайомлюються з кожним з цих режимів, створюючи одну таблицю різними способами. Зв’язування даних. Важливо пояснити учням, що для організації подальшого пошуку та добору даних із таблиці пов’язаних за змістом, їх слід поєднувати шляхом введення зв’язків. Після мотивації пояснити на прикладах класифікацію зв’язків між таблицями. Вивч запитів. Матеріал слід вивчати індуктивно. Після пояснення призначення за допомогою аналізу конкретних зазадалегіть створених запитів доцільно послідовно ознайомитися з різними типами запитів. Далі в ході фронтальної бесіди доцільно з’ясувати властивості та суттєві ознаки запитів, визначити завдання, які можна розв’язувати за їх допомогою. Вивчення форм. Поняття форм не нове для учнів. Перше ознайомлення з формами відбулося під час вивчення ТР, ЕТ, тому доцільно запропонувати учням самостійно ознайомитися з різними формами БД Борей. А потім з’ясувати призначення та основну мету використання форм в БД. Наступним кроком вивч форм є ознайомлення із способами їх створення. Учням пропонується створити конкретні форми певними засобами, при цьому зразки форм пропонуються у роздрукованому вигляді. |
ризначення.Схожі:
|
Інформатика як наука і як навчальний предмет в школі. Комп’ютерна... Комп’ютерна грамотність та інформаційна культура. Педагогічні функції шкільного курсу інформатики (ШКІ). Особливості ШКІ. Цілі навчання... |
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
|
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
Тема Що вивчає предмет інформатики. Правила поведінки в кабінеті інформатики Мета: ознайомити учнів з предметом інформатика і можливостями комп’ютера; ознайомити із правилами поведінки та технікою безпеки в... |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано... Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів |
ІНФОРМАТИКИ ... |
|
Інформаційна (комп’ютерна) система Поняття інформаційної (комп’ютерної) системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи. Функціональна схема та принципи... |
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з предмета «Інформатика і комп’ютерна... Засоби створення електронного документа. Автоматизація введення інформації в комп'ютер |
|
Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування... Проаналізуємо програму з інформатики для загальноосвітньої школи, яка була затверджена МОіН України в 2001 р |
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua