Поняття статистики та основні історичні етапи її розвитку
|
|
Скачати 0.66 Mb.
|
Статистика - це наука, що вивчає кількісну сторону масових явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною з метою виявлення закономірностей і їх вираження за допомогою узагальнюючих показників в конкретних умовах місця і часу. Виникла статистика, як і багато інших науки, під впливом практичних потреб людей. Починався шлях із зародження найпримітивнішого господарського обліку, батьківщиною якого є Стародавній Схід. В Єгипті, Вавілоні, Персії, Китаї здавна суворо контролювалося і враховувалося використання земель, їжі, будівельних матеріалів, робочої сили. Засновниками статистики як такої вважаються англійські вчені Уїльям Петті і Джон Граунт. Правда, назвали вони її не статистика, а «політична арифметика». Великий внесок у розвиток статистики як науки вніс бельгієць Адольф Кетле (1796-1874) - математик і астроном, засновник теорії статистики. Він вперше висунув «принцип масовості» в статистичних дослідженнях, що є методологічною основою статистики і названий пізніше законом великих чисел (ЗВЧ). Значний внесок у розвиток статистики внесла вітчизняна дореволюційна статистика. Перші статистичні операції в Російській державі відносяться до 17 століття, коли були проведені переписи населення. В 18 столітті великий вчений того часу В.Н. Татищев з метою отримання відомостей про стан справ в державі розробив спеціальну програму, що містила 198 різних питань. Надалі цю програму удосконалив М.В. Ломоносов, залишивши в ній 30 питань, що передбачають: збирання відомостей про збирання хлібу, поголів'я худоби, населення, ярмарки, промисли та ін.
Предметом вивчення статистики є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу. Основні задачі статистики: Дослідження на основі статистичних показників економічних і соціальних явищ і процесів, що відбуваються в суспільстві. Забезпечення достовірною інформацією управлінських і господарських органів, а також суспільства в цілому. Виявлення взаємозв'язків і пропорцій в суспільному виробництві, узагальнення і прогнозування тенденцій розвитку народного господарства тощо. При вивченні явищ і процесів суспільного життя статистика використовує різні методи, що становлять статистичну методологію. Ці методи поділяються на:
Таким чином, масове статистичне спостереження, зведення і групування, обчислення, аналіз і інтерпретація узагальнюючих показників - головні риси методу статистики. З питанням про метод статистики тісно пов'язане питання про взаємовідношення статистики з математикою. Користується статистика дуже широко і теорією ймовірності, методами математичного аналізу, а також спеціального апарату, заснованого на методах аналізу нескінченно малих величин та інших розділів вищої математики. Бурхливий процес проникнення вищої математики в статистику і економіку тісно пов'язаний зі створенням і широким упровадженням ЕОМ, за допомогою яких стала можливою обробка величезних масивів даних, постановка і вирішення найскладніших задач.
Статистикою, як будь-якою іншою галуззю знань, вироблені специфічні категорії, тобто концептуальні поняття. До таких категорій можна віднести: 1) статистичну сукупність – достатньо велику кількість елементів або явищ суспільного життя, котрі поєднуються певними зв'язками та мають як спільні (загальні), так й індивідуальні риси або властивості; 2) одиниця сукупності - окремий елемент або явище, котрий разом з іншими утворює статистичну сукупність; 3) ознака – властивість, характерна риса або особливість одиниці сукупності, яку можна спостерігати та вимірювати (оцінювати). 4) варіація – коливання, мінливість або різноманітність значень ознаки у окремих одиниць статистичної сукупності. 5) статистичний показник – це кількісна характеристика явища або процесу в поєднанні з його економічним змістом; 6) статистична закономірність – це певна послідовність або повторюваність соціально-економічних явищ, яка формується та чітко проявляється в масових процесах, при дослідженні достатньо великої кількості одиниць сукупності. Сучасна статистика складається з декількох рівнів, які виділилися в процесі її розвитку. 
Статистичне спостереження - це планомірний, науково організований збір масових даних про явища і процеси суспільного життя. Процес статистичного спостереження складається з:
Статистичне спостереження здійснюється в двох основних формах:
Залежно від періодичності представлення статистична звітність поділяється на:
Статистичне спостереження поділяється на види:
Розрізняють наступні способи збору відомостей:
План статистичного спостереження складається з двох частин:
Програмно-методологічна - мета спостереження, визначення об'єкту і одиниці спостереження, розробка програми спостереження. Об'єкт спостереження - деяка статистична сукупність, в якій протікають досліджувані процеси і явища. Одиниця спостереження - це первинний осередок сукупності, від якої повинні бути одержані відомості в процесі спостереження (підприємство, вуз, господарство, сім'я і т.д.). Програма спостереження - розробляється після того, як визначені об'єкт спостереження і одиниця спостереження. Вона є переліком питань, на які треба одержати відповіді в процесі спостереження. Складання програми - складна і відповідальна задача, що вимагає знань і досвіду. Скласти програму статистичного спостереження - значить вибрати ті ознаки, поставити ті питання, відповіді на які допоможуть досягти поставленої мети. Ознаки, якими винна бути охарактеризована кожна одиниця спостереження, можуть бути:
при будь-якому статистичному спостереження можуть виникнути помилки (погрішності). Вони можуть виникати з різних причин:
Всі ці помилки можна розділити на випадкові і систематичні. Систематичні помилки можуть бути навмисні і ненавмисні. Всі помилки виникають в процесі реєстрації фактів, тому і систематичні і випадкові помилки називаються помилками реєстрації. При несуцільному статистичному спостереження, через його специфіку, завжди можуть виникнути розбіжності між показниками несуцільного спостереження і показниками всієї сукупності. Ці можливі розбіжності між показниками несуцільного і суцільного статистичного спостереження називаються помилками репрезентативності. Логічний контроль має за мету визначити смислову узгодженість між питаннями програми статистичного спостереження і відповідями на них. НАПРИКЛАД, якщо на питання «вік» знайдена відповідь - «російський», то ясно, що це помилка. Арифметичний контроль зводиться до перевірки загальних і групових цифрових підсумків і їх зіставлення. Його основна задача - знайти і виправити невірні підсумки числових показників, тобто перевірка правильності обчислень.
Процес систематизації і узагальнення матеріалів статистичного спостереження називається статистичним зведенням. Головною задачею зведення є отримання узагальнюючих статистичних показників, що розкривають сутність соціально-економічних явищ і певні закономірності. По складності обробки первинних матеріалів зведення є просте і складне. Просте - процес підрахунку загальних підсумків по сукупності, що вивчається, без систематизації матеріалів СС. Складне - комплекс операцій, що включають групування первинних матеріалів:
Статистичне зведення проводиться за певною програмою, яка розробляється одночасно з планом і програмою СН. Програма зведення включає наступні етапи:
За формою обробки матеріалу і організації зведення буває:
Перш ніж приступити до зведення, весь первинний матеріал (як вже згадувалося в попередній лекції) піддається перевірці, контролю. Він проводиться для того, щоб в зведення потрапила достовірна, повна, якісна інформація. Логічний контроль перевіряє смислову узгодженість відомостей, зафіксованих у первинному документі. Арифметичний контроль - правильність групових і загальних підсумків. Отже, зведення завжди починається з шифровки матеріалу. Шифровка полягає в тому, що за допомогою умовних знаків (чисел або букв) відмічається картка (формуляр) з відповідями або окремі відповіді (програми спостереження), що свідчить про те, що дана одиниця спостереження віднесена нами до якоїсь з визначених програмою зведення груп або підгруп даних, по якійсь конкретній ознаці. Після шифровки зведення первинних даних, тобто підрахунок підсумків, вже не представляє методологічних труднощів і здійснюється або ручним, або механізованим способом. Ручне зведення по техніці виконання розрізняється між собою залежно від типу первинного документа (формуляру) - картка, список, бланк і т.д. Так, якщо первинні дані занесені в списки, або є списками, то зведення проводиться за допомогою запису кожного окремого випадку у вигляді риски на спеціальній робочій таблиці. Така таблиця складається заздалегідь і в ній повинне бути передбачене розбиття даних на певні групи.
Групування - це процес розподілу сукупності на однорідні групи за якою-небудь ознакою. Групування - один з найважливіших етапів статистичного дослідження, центральний момент будь-якого зведення, і один з основних прийомів статистики. Вона дає можливість:
Ознаки, за якими проводиться розподіл одиниць сукупності на групи, називаються групувальними, або основою групування. Вибір групувальних ознак визначається метою і задачами дослідження. В практиці статистичної роботи існують також загальноприйняті статистичні стандарти розподілу одиниць сукупності на групи. Це так звані класифікації, в яких чітко визначені вимоги й умови формування груп. При побудові групувань і формуванні однорідних даних, важливим моментом є визначення груп і меж кожної з них, тобто величини групового інтервалу. Кількість груп залежить від варіації групувальної ознаки і обсягу сукупності. Якщо групувальна ознака атрибутивна (її неможливо виразити числом ), то кількість груп визначається числом різновидів ознаки. Якщо ж групування проводиться за кількісною ознакою (її можна виразити числом), то кількість груп, на які буде розділена сукупність, визначається:
N=1+3,322 lg N де n- число груп; N - число одиниць сукупності. Величина інтервалу в кожній групі визначається таким чином:
Величина інтервалу - це різниця між його верхньою і нижньою межею. Нижньою межею інтервалу вважається число, з якого починається інтервал, а верхньою - яким закінчується інтервал. Розрізняють відкриті і закриті інтервали. Відкритим вважають інтервал, що має одну чітко позначену межу, верхню або нижню. Закритим - у якого позначено обидві межі. В процесі групування часто буває так, що верхня межа одного з інтервалів є нижньою межею наступного і тоді виникає питання в який з інтервалів включати цей граничний показник. В подібних випадках, як правило, чинять таким чином: нижню межу інтервалу вважають включною, а верхню - виключною. Тобто верхня межа в інтервал не включається (окрім, зрозуміло, останньої групи), а нижня завжди включається.
Рядами розподілу називаються ряди, що характеризують розподіл одиниць сукупності на групи за якою-небудь ознакою. Тобто це не що інше як групування. Якщо ряд розподілу утворений за атрибутивною ознакою - він називається атрибутивним. НАПРИКЛАД, розподіл населення за статтю, освітою, на міське і сільське тощо. Якщо ж він утворений за кількісною ознакою - варіаційним. НАПРИКЛАД , розподіл населення за віком, розмірами доходу і т.п. Існує три форми варіаційного ряду:
Ранжируваний ряд - це перелік окремих одиниць сукупності розташованих в порядку зростання (або убування) ознаки, що вивчається.
Поставивши перпендикуляри, висота яких дорівнює значенню ознаки кожної одиниці сукупності, одержимо ряд вертикальних ліній. З'єднавши їх вершини, одержимо криву, названу огівою. У випадку, якщо варіюючі ознаки носять дискретний характер (цілі числа) - огыва набуває східчастий вигляд. Віддаючи належне перевагам ранжируваних рядів, треба, разом з тим визнати, що вони малопоказові. Це особливо виявляється у випадках, коли досліджувана сукупність складається з великої кількості одиниць. Навіть відрекомендувавши її у вигляді ранжируваного ряду, ми одержимо настільки громіздкий матеріал, що аналізувати його буде дуже складно. Тому звичайно переходять до більш компактних і зручних форм варіаційного ряду: дискретного або інтервального . При цьому ранжируваний ряд може служити основою для побудови таких рядів. Дискретний ряд формують в тих випадках коли:
Дискретний ряд є груповою таблицею, що складається з двох стовпців або рядків. В одному з них розташовуються конкретні значення варіюючої ознаки, так звані варіанти, в іншому - частоти, що показують як часто (скільки разів) зустрічаються в одній сукупності кожні значення ознаки (варіанту). В другому стовпчику (рядку) можуть бути і відносні числа - часки, що показують частку частоти окремих варіант в загальній сумі частот. В загальному вигляді дискретний ряд можна представити таким чином:
|
Схожі:
|
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ЗА ФАХОМ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ... Поняття про статистику як суспільну науку, її виникнення та розвиток. Предмет і методологічні основи статистики. Етапи статистичного... |
1. Поняття римського права як загального права античного світу.... Рецепція римського права: причини рецепції та її наслідки. Особливості рецепції римського приватного права в Україні |
|
Фахове вступне випробування по спеціальності 05110104, 05110104 «Технологія... Предмет вивчення і задачі дисципліни „Інформатика”. Основні історичні етапи розвитку інформатики та програмування |
LP33 МІЖНАРОДНА СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ В роботі розглянуто основні історичні етапи розвитку системи національних рахунків, проаналізована система національних рахунків... |
|
1. Поняття етики. Основні етапи становлення етики. Етика в системі знання про мораль Основні поняття професійної моральності. Характеристика понять моральної свідомості |
План-конспект уроку №21 ТЕМА. Історія виникнення та розвиток глобальної... МЕТА: сформувати в учнів основні поняття мережі Інтернет, основні етапи історії розвитку Інтернет,її можливості |
|
УРОК №5 Тема. Основні етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера. Поняття програми Тема. Основні етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера. Поняття програми |
Суцільна колективізація України (2 урок) Мета: Розкрити етапи колективізації і її наслідки; показати, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами;... |
|
ПИТАННЯ ВІДКРИТОГО ТЕСТУВАННЯ Основні етапи розвитку культурологічного знання. Становлення культурології як самостійної наукової дисципліни |
Пояснювальна записка Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи. Етапи розвитку та сфери застосування інформаційних технологій.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua