|
|
Скачати 5.44 Mb.
|
|
РОЗДІЛ 2 МАКРОТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ 2.1. УПРАВЛІНСЬКИЙ ЦИКЛ ТА ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ Управлінська діяльність має цілеспрямований характер. Період часу від постановки мети управління до її реалізації називають циклом управління. Особливістю навчальних закладів є те, що їхня діяльність орієнтована на цикли навчально-виховного процесу — семестр, навчальний рік, п'ять років навчання у ВНЗ, 12 років навчання в загальноосвітній школі тощо. Але чи можна вважати ці цикли циклами управління? Так, можна, якщо на той чи інший цикл навчально-виховного процесу визначають мету управління та планують управлінську діяльність. Тобто особливістю циклів управління навчальними закладами є те, що їх частіше за все поєднують із циклами навчально-виховного процесу. Це стосується насамперед навчального року, який є і циклом навчально-виховного процесу, і циклом управління. Саме ця особливість зумовлює те, що під час планування треба визначати таку мету управління, яку можна реалізувати за відповідний цикл навчально-виховного процесу та управління ним. Основним управлінським циклом у навчальних закладах є навчальний рік. Саме на цей період часу складається план роботи, який є головним управлінським документом навчального закладу. Як правило, в школі визначають 3—5 завдань роботи на рік. Хоча кожне з цих завдань реалізується в межах річного циклу, але фактично всі вони мають свої управлінські цикли. В управлінській діяльності є й управлінські цикли, які не збігаються з циклами навчально-виховного процесу. Так, у більшості навчальних закладів складають перспективні плани роботи на три чи п'ять років. Крім того, планується робота на місяць та тиждень. Таким чином, ці періоди часу також можна вважати циклами управління, які підпорядковані більшим циклам. Всебічне розуміння сутності циклу управління неможливе без розгляду його взаємозв'язку з функціями управління. Це пов'язано з тим, що управлінський цикл є сукупністю таких, що взаємодіють, послідовно змінюють одна одну, підпорядкованих одній меті функцій управління, комплексна реалізація яких забезпечує успішне вирішення управлінських завдань. У сучасній науці поширена думка В. Афанасьєва, який вважає, що функції управління — це операції, дії суб'єкта управління, які відповідають послідовній зміні стадій управлінського циклу, а сукупність цих функцій становить зміст процесу управління. Поширеним є погляд на функції управління, який не пов'язує їх зі стадіями управління. Так, В. Козлова вважає, що функції управління — це сукупність об'єктивно необхідних, стійко повторюваних дій, об'єднаних однорідністю змісту та цільового спрямування. В. Пікельна та О. Удод вважають, що функція управління — це особливий вид управлінської діяльності, що передбачає певний розподіл праці та спеціалізацію у сфері управління. Зміст управління розкривається на основі виконання певних функцій управління. Об'єктивно функції визначаються змістом та структурою "освітнього виробництва", одночасно їх розглядають і як стадії управління. Названі автори вважають, що в організаційно-технічному плані функції управління поділяються за двома ознаками: а)за належністю до сфери діяльності виділяють спеціальні (конкретні) функції управління (посадові обов'язки); б)за стадіями (етапами) управління виділяють загальні (основні або технологічні) функції управління. Загальні функції можна виявити при управлінні будь-яким об'єктом, тому не потребує доведення "наскрізний" їх характер, оскільки вони виявляються в будь-якій ланці навчально-виховної роботи. Дуже різноманітними є погляди науковців на склад функцій управління. Але в одному випадку йдеться про функції управління, в іншому — про функції керівників навчальних закладів. Так, В. Маслов виділяє такі функції: суспільно-політичну, культурно-освітню, керівництво виховання, управління процесом навчання, адміністративну, господарсько-фінансову, викладацьку. В. Звєрєва в діяльності директора школи виділяє такі складові: організаційно-педагогічну, виховну, громадсько-організаторську, інструктивно-методичну, адміністративно-розпорядчу, фінансово-господарську. Крім того, організаційно-педагогічну діяльність вона визначає як циклічну, яка реалізується за допомогою чотирьох етапів — вибору і формулювання мети діяльності, вибору засобів її реалізації, добору та підготовки виконавців, визначення організаційних відношень між ними, оцінювання результатів діяльності. Ю. Конаржевський пропонує такий перелік функцій управління: планування, організація, регулювання, коригування, облік та контроль, педагогічний аналіз. Таку позицію підтримують і харківські школознавці. Схожою є думка В. Пікельної, яка пропонує таку модель функцій управління: планування, організація, координація, контроль, регулювання, облік і аналіз. Т. Фролов до головних функцій управління відносить планування, організацію, стимулювання, контроль та регулювання. З психологічних позицій функції управління розглядає Р. Шакуров. Він поділяє їх на цільові (виробнича — підпорядковується соціальному замовленню на навчання та виховання учнів, на підготовку їх до життя; соціальна — орієнтована на інтереси педагогів, задоволення їхніх матеріальних та духовних потреб, перш за все створення комфортних умов праці, сприятливого мікроклімату); соціально-психологічні (єднання, активізація, вдосконалення, розвиток самоврядування); операційні (планування, інструкція, контроль). На основі вивчення психолого-педагогічної літератури та власного досвіду Л. Даниленко поділила управлінські функції керівника на класичні, діяльнісні та модернізовані. До класичних управлінських функцій вона відносить функції цілепокладання і планування; прийняття управлінського рішення та організації, координації і регулювання, обліку, контролю та аналізу. Далі функції в управлінському циклі зумовлюються особливостями закладу освіти як об'єкта планування. Сукупність їх виражає практично весь зміст процесу управління. До діяльнісних управлінських функцій вона відносить функції стимулювання, дослідження, громадсько-політичної, культурно-просвітницької, господарської, фінансової, викладацької, економічної, науково-методичної, аналітичної, діагностичної діяльності. До модернізованих управлінських функцій Л. Даниленко відносить функції консультування, прогнозування, політичної дипломатичності, менеджменту, представництва. В управлінській літературі можна зустріти думку про те, що подрібнення функцій управління має відносний характер, тому що вони органічно взаємопов'язані. З цього приводу треба визначити, що функції управління в межах управлінського циклу мають бути органічно пов'язані. Саме такий їх зв'язок є важливою умовою ефективності управління. Але в масовій практиці управління така єдність функцій управління є швидше винятком, ніж правилом. Аналіз управлінської практики свідчить, що в одних навчальних закладах велика увага приділяється плануванню роботи, але потім слабо реалізується функція організації і плани не виконуються. В інших навчальних закладах головним видом управлінської діяльності вважають контроль, але його дуже слабо пов'язують із завданнями управління в даному управлінському циклі. У зв'язку з цим розвиток навчального закладу є недостатньо ефективним. Таким чином, функції управління — це види діяльності, які чітко відокремлюються як за ознакою часу їх здійснення, так і за управлінськими завданнями. Узагальнити наведені думки дають можливість такі поло-
До наведених положень треба додати те, що функції управління пов'язані з завданнями розвитку навчального закладу, а функції керівника пов'язані як із завданнями розвитку, так і з поточними завданнями. Функції управління є фундаментальними, незмінними видами управлінської діяльності, які відображають загальну логіку управління. Функції керівника навчального закладу пов'язані з поточною ситуацією, особливостями навчального закладу, особливостями освітньої парадигми. У зв'язку з цим функції керівника навчального закладу є більш мінливими. Управлінський цикл починається з визначення мети управління. У зв'язку з цим деякі науковці пропонують таку функцію, як цілепокладання. Але цілепокладання є тільки одним з елементів планування. Отже, першим етапом та функцією управління є планування — вид управлінської діяльності, спрямований на визначення мети, завдань управління, змісту управлінської діяльності, відповідальних за ті чи інші заходи та терміни їх виконання. Як зазначалось вище, деякі науковці як першу управлінську функцію розглядають педагогічний аналіз. Так, справді, управлінський цикл починається з аналізу результатів роботи в попередньому управлінському циклі, але такий аналіз є лише елементом цілепокладання. Саме тому і педагогічний аналіз, і цілепокладання можна розглядати як складові функції планування. У педагогічній літературі можна знайти таку думку: управлінський цикл починається з прогнозування. Як відомо, прогнозування — це визначення перспективних проблем, які необхідно вирішувати засобами управління, а проблема — це складне теоретичне або практичне завдання. Таким чином, прогнозування є, як і педагогічний аналіз, елементом визначення мети управління. Але педагогічний аналіз — складова функції планування поточної роботи, а прогнозування -— це складова перспективного планування в межах 3-річних, 5-річних, 9-річних, 12-річних планів роботи. Наявність плану роботи ще не є гарантією його виконання, тому наступною функцією управління є організація. П. Фролов вважає, що сутність організації як специфічної функції управління полягає в організаційному виконанні рішення, створенні мережі організаційних стосунків, які забезпечують цілісність, динамізм керуючої системи, органічну, найбільш ефективну взаємодію її компонентів. Організація передбачає формування керуючої підсистеми, здатної оптимально впливати на керовану систему. Головне в організаційній роботі — визначення ролі кожного підрозділу, кожної людини в досягненні мети; забезпечення ефективної взаємодії підрозділів і людей, об'єднаних на засадах єдності мети та єдності організації, раціонального розподілу прав, повноважень та обов'язків; чіткого фіксування правильного їх співвідношення. На думку Т. Рабченюк, організація — це створення організаційних стосунків, які забезпечують ефективну взаємодію елементів навчального закладу з метою виконання поставлених завдань, вибір форм і методів роботи, які б відповідали можливостям виконавців та обставинам, встановлення термінів, розстановки виконавців з урахуванням їхніх ділових якостей і досвіду, ознайомлення з тим, що конкретно слід робити, з ким взаємодіяти, в якій формі та перед ким звітувати [9, 8]. Аналіз наведених тлумачень сутності функції організації свідчить про не дуже чіткі та занадто широкі уявлення цих авторів про зазначену функцію управління. Більшість з управлінських завдань, які названі автори пов'язують з функцією організації, вирішуються або під час планування, або ще на етапі створення навчального закладу. Хоча ці науковці й декларують необхідність розглядати цю функцію в межах управлінського циклу, але фактично характеризують її відокремлено від попередньої функції управління — планування. За функцією "організація" починається діяльність колективу з виконання плану роботи. Наступним видом та етапом управлінської діяльності, спрямованої на забезпечення реалізації мети управління, є контроль. Проблему контролю найбільш детально розглянуто в теорії внутрішкільного управління. Історія дослідження цієї проблеми налічує вже більше 70 років. Найбільш відомі та доступні для масової практики дослідження М. Шубіна, Г. Горської, М. Купріна, Д. Рум'янцевоїбули виконані в 70—80-ті роки XX ст. Як ці, так і інші автори певною мірою наближаються до розуміння контролю як процесу встановлення відповідності функціонування та розвитку всієї навчально-виховної роботи загальнодержавним вимогам, навчальним планам, інструкціям та наказам. Майже не змінились уявлення про сутність функції контролю у більшості сучасних наукових робіт. Так, зазначається, що контроль — це перевірка відповідності реального ходу процесу планам, нормам, інструкціям, рішенням. У науковій літературі побутує думка і про те, що контроль є системою управлінських дій, яка визначає відповідність ходу і результатів навчально-виховного процесу поставленим перед школою завданням і накреслює шляхи усунення помилок і причин, які їх породжують. Аналіз наведених положень свідчить, що більшість авторів не враховують те, що в управлінській діяльності є два типи завдань — поточні та перспективні, пов'язані з розвитком наявної системи роботи навчального закладу. Контроль необхідний для забезпечення обох типів управлінських завдань, але контроль як функція управління передбачає тільки ті управлінські дії, які спрямовані на перевірку того, як реалізується управлінська мета в цьому управлінському циклі. Таким чином, контроль — це вид управлінської діяльності, спрямований на виявлення відхилень фактичних результатів управління від передбачених, з'ясування причин розходження мети та результатів управління, визначення змісту регулюючої діяльності щодо зведення до мінімуму наявних відхилень. Можна погодитися з В. Пікельною та О. Удод, які вважають, що на основі контролю здійснюється регулювання. В ході роботи внаслідок різних причин обов'язково виникають диспропорції. Регулювання тісно пов'язане з продуктивністю управлінської праці, з дотриманням правила винятку і правильної оцінки важливості справи. Саме в цьому виді управлінської діяльності має реалізуватися принцип "головної ланки". Важелями регулювання є моральні та матеріальні стимули і поточне оперативне роз-порядництво. Деякі автори розглядають регулювання як уміння підтримати навчальний заклад на наявному якісному рівні, усунути вади, забезпечувати зв'язок викладачів з іншими учасниками навчально-виховного процесу, органами самоврядування, організувати підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, підтримувати зв'язок з батьками, спонсорами. Харківські школознавці А.М. Єрмола, Л.Г. Москалець, О.Р. Су-джик, О.М. Василенко визначають регулювання як підтримку відповідного рівня організації освітнього процесу залежно від нових соціально-економічних умов; коригування за висновками аналізу. Дуже широкий характер тлумачення сутності регулювання цими авторами зумовлений тим, що фактично вони розглядають цю функцію як вид управлінської діяльності, але не як етап управління. Якщо розглядати сутність регулювання як етап управління, то треба зазначити, що цей вид управлінської діяльності спрямований на наближення поточного результату управлінської діяльності до запланованого шляхом виконання рішень, прийнятих під час контролю. Як зазначалось вище, деякі науковці вважають, що управлінський цикл завершує педагогічний аналіз. На перший погляд, справді, кожний навчальний рік завершується аналізом наслідків роботи. Але такий аналіз вже ніяк не впливає на реалізацію завдань, над якими працював колектив у минулому році. Такий аналіз необхідний для визначення мети роботи на наступний рік. Тому, хоча він і здійснюється наприкінці поточного року, але є складовою функції планування вже нового управлінського циклу. Саме завдяки такому аналізу забезпечуються наступність в управлінні та єдність різних циклів управління. Отже, визначати педагогічний аналіз як функцію управління недоцільно. Педагогічний аналіз є складовою функцій планування, контролю. Щодо пропозиції вважати прийняття управлінського рішення функцією управління зазначимо, що, вірогідно, прийняття управлінського рішення разом з трьома іншими операціями (отримання управлінської інформації, доведення управлінських рішень до виконавців, організаційно-методичне забезпечення виконання рішень) є складовими управлінської діяльності. їх використовують у різному співвідношенні та послідовності під час реалізації всіх функцій управління. Так, планування роботи навчального закладу починається з того, що керівник приймає рішення про те, хто та як буде брати участь у складанні плану, після чого це рішення доводиться до виконавців, за необхідності здійснюється організаційне методичне забезпечення виконання цього рішення — проводиться нарада або інструктаж працівників. Щодо інструктажу як функції управління, то треба зазначити, що функція управління — інваріантний та обов'язковий вид управлінської діяльності, а інструктаж — це варіативний засіб управлінської діяльності. Так, залежно від ситуації та завдання керівник може використовувати інструктаж, нараду, бесіду тощо. Найбільш дискусійним є включення до переліку функцій управління координації. її трактують як встановлення гармонії між частинами системи, встановлення співвідношення пропорцій у спільній діяльності, уникнення в управлінні освітнім процесом змістового і методичного дублювання та паралелізму. Але треба погодитися з Г. Куцем та С.О. Даннелом, які переконливо довели, що координація — це не функція, а засада управління, у зв'язку з тим, що досягнення гармонії окремих зусиль, спрямованих на досягнення групових цілей, є головною метою управління в соціальних системах. До цього слід додати, що завдання координації групових зусиль вирішується під час реалізації всіх функцій управління. Щодо включення до переліку управлінських функцій обліку треба підкреслити, що облік — суто технічне завдання, пов'язане з фіксуванням частини отриманої управлінської інформації. Результати обліку використовують під час планування роботи, контролю та в поточному управлінні під час прийняття управлінських рішень. Як зазначалося вище, деякі науковці пропонують таку функцію управління як педагогічне стимулювання або мотивацію. Стимулювання, мотивація підлеглих, імовірно, є актуальним управлінським завданням, яке реалізується під час здійснення всіх функцій та в поточній роботі керівника. Будь-яка функція управління реалізується спільними зусиллями як керівників, так і багатьох членів навчального закладу. Саме тому включати до переліку функцій управління керівництво недоцільно, оскільки це діяльність тільки керівників. Проведений аналіз дає змогу зробити висновок, що управлінський цикл реалізується за допомогою чотирьох управлінських функцій: планування, організації, контролю, регулювання. Саме такий їх склад і послідовність можуть забезпечити реалізацію мети управління. Контрольні запитання та завдання 1.Дайте визначення понять "цикл управління" та "функція управління".
4.Чи можна вважати педагогічний аналіз функцією управління? 5.Чи можна вважати функцією управління мотивацію? 6.Проаналізуйте, як реалізуються функції управління у вашому навчальному закладі. 7.Установіть відповідність визначень функціям управління:
Варіанти відповідей а)планування; б)організація; в)контроль; г)регулювання. Теми рефератів
Література
|
|
Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290) |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Управління навчальним закладом (за типом)”, 18010021 “Педагогіка вищої школи” / Н. П. Волкова. – Д. Дніпропетровський університет... |
|
Громадсько спрямоване управління загальноосвітнім навчальним закладом Сучасна освіта стає важливим чинником гуманізації суспільно- економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості,... |
Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч Рекомендовано до друку Методичною радою університету „ Україна. (Протокол засідання від 27. 10. 2003 №1) |
|
Формування особистості дитини Помчалова О. Г Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,... |
Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”.... |
|
Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”.... |
Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО" Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,... |
|
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с |
Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи... Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб.... |