Громадсько спрямоване управління
загальноосвітнім навчальним закладом
Пархомова Л.І., методист НМЦ
менеджменту та з координації
діяльності РМК(ММК)
Сучасна освіта стає важливим чинником гуманізації суспільно- економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості, направлених на готовність до співпраці та міжкультурних взаємозв’язків. У ній органічно поєднуються засоби державного управління з громадським впливом.
Система державно-громадського управління навчальними закладами включає усіх учасників освітнього процесу, органи державної і громадської влади, нормативно-правову базу, що регламентує діяльність усіх її суб'єктів, а також механізми їх взаємодії. Основними його завданнями є:
реалізація визначених прав та обов’язків педагогів, учнів та їх батьків на участь в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами;
демократизація державного управління освітою;
задоволення потреб та інтересів учасників навчально-виховного процесу;
розвиток погоджувальних механізмів у вирішенні загальних завдань, реалізацію законодавчого права.
Вплив державних органів управління має поступитися місцем гнучкості, науково-методичним, прогностичним та іншим функціям учасників навчально-виховного процесу. Значна роль у цьому процесі належить адміністрації шкіл. Від її здібності сприймати нове, а новим для більшості керівників шкіл є перехід від адміністративного до державно-громадського управління, від його мотивації на інноваційну діяльність залежить траєкторія руху закладу до демократичного розвитку навчального закладу.
Керівникам навчально-виховних закладів необхідно чітко усвідомити необхідність неперервного професійного зростання, якісного оволодіння новітніми теоретичними знаннями та навичками у галузі освітнього менеджменту, практичного освоєння нових форм і методів громадсько спрямованого управління у сфері шкільної освіти.
Основними нормативно-правовими документами, які визначають юридичну можливість впровадження державно-громадського управління у загальноосвітньому навчальному закладі є:
1. Конвенція про права дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, для України чинна з 27 вересня 1991 року);
2. Європейська хартія про участь молоді в житті комун та регіонів (прийнята Конгресом місцевих і регіональних влад Європи 14 січня 1991 року);
3. Конституція України (прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року);
4. Закон України “Про освіту” (в редакції від 20 вересня 2003 року);
5. Закон України “Про загальну середню освіту” (від 13 травня 1999 року);
6. Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №964);
7. Національна доктрина розвитку освіти (затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року);
8. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу.
Така законодавча база дає можливість не тільки створити дієву систему засобів правового регулювання державно-громадського управління закладом освіти, а й конкретизувати, доповнити її внутрішніми документами. Такими документами в закладі освіти мають бути:
Статут навчально-виховного закладу
Положення про раду закладу освіти
Положення про піклувальну раду
Положення про батьківський комітет загальноосвітнього навчального закладу
-
Правила внутрішкільного розпорядку
Єдині вимоги до учнів у закладі освіти
Розробляючи концепцію та статут закладу освіти, кожен керівник школи повинен врахувати, що діяльність загальноосвітнього навчального закладу організовується на засадах демократизму, гуманізму, на поєднанні державного управління та громадського самоврядування, впровадження колегіального стилю управління закладом освіти. Ефективна взаємодія адміністрації школи, батьків та учнів залежить від усвідомлення, планування, координації вказаних дій директором закладу освіти.
Відповідно до зазначених нормативно-правових документів державно-громадська модель повинна забезпечувати активну участь в управлінні школою:
Піклувальної ради
Ради школи
Батьківського комітету
Адміністрації школи
Педагогічної ради
Органів учнівського самоврядування
До складу піклувальної ради повинні входити впливові діячі регіону, громадського активу. Вона має сприяти не лише поліпшенню роботи закладу освіти щодо залучення додаткових джерел фінансування, зміцнення матеріально-технічної та науково-методичної баз, піклуватися про учасників навчально-виховного процесу, але й здійснювати громадський контроль за діяльністю всієї школи, зокрема, адміністративного апарату.
Рада школи має обиратися і діяти відповідно до положення про раду школи, затвердженого на загальношкільній конференції всіх учасників навчально-виховного процесу.
Суттєву роль у державно-громадському управлінні навчальним закладом відіграє батьківський комітет. Згідно з Законом «Про освіту» та Статутом школи, батьківський комітет закладу складається із голів батьківських комітетів класів, які утворюють Фонд підтримки школи.
Функції батьківського комітету:
виконання рішень загальної батьківської конференції;
участь у розробці програм розвитку школи;
прийом та облік благодійних батьківських внесків;
розпорядження зібраними батьківськими коштами;
передача на баланс школи матеріальних цінностей, придбаних за батьківські кошти;
контроль ефективності використання матеріальних цінностей у навчально-виховному процесі.
Така система роботи закладу освіти має урівноважити вплив державного та громадського факторів в управлінні, налагодити зворотний зв’язок із урахуванням думок батьків і громадськості, реально здійснювати партнерство в освіті, поєднати відповідальність за прийняття колективних рішень, демократизувати управління.
Взаємодія адміністрації школи з учнями має ґрунтуватися на повазі до особистості кожного учня, захисті його прав та демократичних свобод, на вимогливості та контролі за психологією стосунків в учнівських колективах, підтримці та допомозі у діяльності учнівських лідерів.
Основними формами співробітництва адміністрації школи з учнями є такі: загальні збори школярів; спільні засідання адміністрації школи та органів учнівського самоврядування з питань організації навчально-виховного процесу; делегування адміністрацією учнівським лідерам деяких повноважень: контроль за дисципліною, організованим початком навчального дня, проведення дня учнівського самоврядування; анкетування учнів з актуальних питань шкільного життя, вибору профілю навчання, запровадження курсів за вибором.
Основними критеріями оцінки ефективності державно-громадського управління в навчальному закладі можна вважати внесок суб'єктів управління в поліпшення стану і результатів реалізації прав учасників освітнього процесу, якості навчального процесу, позаурочної і позашкільної виховної роботи, їх участь в управлінні.
У сучасних умовах неможливо обійтися без підтримки батьківської громадськості, шефів, тому роль батьківських комітетів, піклувальних рад у загальноосвітніх навчальних закладах є ключовою у державно-громадському управлінні сучасною школою. Тому необхідно:
запроваджувати державно-громадські моделі управління, широко залучати до управлінських процесів педагогів, батьків, громадські організації;
здійснювати управління на принципах самоврядування, демократизації, гуманізації,
забезпечувати перехід до особистісно-орієнтованих методів керівництва;
формувати нові колективні та індивідуальні суб'єкти управління: ради навчального закладу, асоціації педагогів, громадські ради, міжшкільні творчі лабораторії;
прогнозувати результати за ступенями освіти та освітніми галузями;
координовувати моніторинговий супровід та аналіз роботи закладів, залучати до моніторингу учнів, учителів, батьків, керівників МО, методичну раду, громадську раду, учнівське самоврядування;
здійснювати психологізацію управління на основі людино-центристського принципу (оновлення етики управління, мотивації).
|