|
Скачати 0.52 Mb.
|
172. Точка беззбитковості підприємства зростатиме в результаті: – зменшення постійних витрат; – збільшення коефіцієнту маржинального доходу; – збільшення змінних витрат; – збільшення постійних витрат. 173. На практиці найкоротшим бюджетним періодом є: – рік; – квартал; – місяць; – декада. 174. Базовим для планування прямих витрат праці, прямих матеріальних витрат та виробничих накладних витрат є: – бюджет продаж; – бюджет коштів; – бюджет собівартості готової продукції; – бюджет виробництва. 175. До операційних бюджетів не належить: – бюджет продажів; – бюджет коштів; – бюджет собівартості реалізованої продукції; – бюджет виробництва. 176. До фінансових бюджетів не належить: – бюджет капітальних вкладень; – бюджет коштів; – бюджетний баланс; – бюджет виробництва. 177. Графік очікуваних грошових надходжень складають на підставі бюджету: – продажів; – закупівель сировини та матеріалів; – фінансових результатів; – виробництва. 178. Підставою для складання бюджету собівартості виготовленої продукції не може бути: – бюджет прямих витрат на оплату праці; – бюджет прямих матеріальних витрат; – бюджет загальногосподарських та адміністративних витрат; – бюджет коштів. 179. За способом врахування впливу окремих чинників на показники бюджету розрізняють бюджети: – статичні, динамічні, гнучкі; – локальні, загальні; – операційні, фінансові; – локальні, операційні. 180. Звіт про виконання бюджету подається: – щоденно; – щотижнево; – щомісяця; – щоквартально. 181. Бюджет собівартості реалізованої готової продукції включає зміну залишків: – сировини і матеріалів на складі; – готової продукції на складі; – незавершеного виробництва; – коштів на рахунках в банку. 182. Зведений бюджет - це: – бюджет витрат і бюджет доходів операційної діяльності, на підставі яких складають бюджет прибутку підприємства; – бюджет, що відображає плановий рух грошових коштів і фінансовий стан підприємства; – бюджет, який узагальнює майбутні операції всіх підрозділів підприємства; – бюджет підрозділу підприємства. 183. Бюджет витрат на збут зазвичай не включає витрати: – на рекламу; – страхування готової продукції; – участь у ярмарках і виставках; – амортизацію виробничого устаткування; 184. Метою бюджетування не може бути: – визначення доцільності фінансових інвестицій; – створення бази для контролю діяльності та оцінки її результатів; – забезпечення виконання вимог законодавства, контрактів, угод і т. ін.; – всі відповіді вірні. 185. Для обчислення гнучкого бюджету необхідно знати поділ витрат підрозділу на: – прямі та непрямі; – регульовані та нерегульовані; – змінні та постійні; – основні та накладні. 186. Бюджетний звіт про прибутки і збитки складають з метою: – для визначення очікуваного фінансового результату; – для розрахунку очікуваних платежів податків з прибутку; – для розрахунку можливих виплат дивідендів; – усі відповіді правильні. 187. Бюджетний баланс складають з метою: – для визначення фінансових результатів діяльності; – для оцінки фінансового стану підприємства за бюджетний період; – для оцінки фінансового стану підприємства на кінець планового періоду; – усі відповіді правильні. 188. Для контролю за виконанням бюджетів складають: – звіт про виконання бюджету; – розрахунок відхилень фактичних показників від бюджетних; – пояснювальну записку керівника підрозділу; – заходи для попередження негативних відхилень від бюджету. 189. Центром відповідальності називають: – підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за результати його діяльності; – усі виробничі підрозділи підприємства; – підрозділи управління, постачання та збуту. – немає правильної відповіді. 190. Організація центрів відповідальності на підприємстві: – здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; – здійснюється на підставі П(С)БО 16 «Витрати»; – залежить від організаційної структури підприємства; – здійснюється на підставі міжнародних стандартів. 191. Показник витрат є показником відповідальності (оцінюючим критерієм) для: – центру інвестицій; – центру прибутку; – центру витрат; – центру доходів. 192. Центри відповідальності за функціональним принципом класифікуються на: – обслуговуючі, матеріальні, виробничі, управлінські, збутові; – управлінські, збутові, обслуговуючі; – матеріальні, виробничі; – управлінські, виробничі. 193. До принципів організації обліку за центрами відповідальності належить: – менеджер відповідає тільки за ту діяльність, яка перебуває під його контролем; – звіти про роботу підрозділів повинні складатися регулярно; – менеджер бере участь у визначенні цілей, за якими оцінюють його діяльність; – усе з наведеного. 194. Система обліку за центрами відповідальності передбачає: – складання бюджету для кожного підрозділу; – регулярне складання звітів про виконання бюджетів; – аналіз та оцінка діяльності кожного центру відповідальності; – усе з наведеного. 195. Якщо виробничий підрозділ досяг запланованого обсягу виробництва і при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як: – результативну і ефективну; – результативну, але неефективну; – нерезультативну і неефективну; – ефективну, але нерезультативну. 196. Якщо виробничий підрозділ перевиконав запланований обсяг виробництва, але при цьому допустив значні перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як: – результативну і ефективну; – результативну, але неефективну; – нерезультативну і неефективну; – ефективну, але нерезультативну. 197. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності, але при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як: – результативну і ефективну; – результативну, але неефективну; – ефективну, але нерезультативну; – нерезультативну і неефективну. 198. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності і при цьому допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як: – результативну і ефективну; – результативну, але неефективну; – нерезультативну і неефективну; – ефективну, але нерезультативну. 199. Центром доходу з наведених підрозділів може бути визначений: – сектор або відділ магазину; – відділ продажу; – регіональні представництва; – всі відповіді вірні. 200. За даними звіту про фінансові результати оцінюють діяльність одного з типів центрів відповідальності: – доходу; – витрат; – прибутку; – інвестицій. 201. Базою трансфертного ціноутворення може бути використано: – ринкові ціни; – договірні ціни; – повна собівартість продукції; – усе з наведеного. 202. Для центру прибутку основним показником відповідальності (оцінюючим критерієм) є: – витрати; – доходи; – прибуток; – інвестиції. 203. За визначення стандартної ціни на матеріали відповідає підрозділ: – технологічний; – постачання; – бухгалтерія; – по роботі з персоналом. 204. Відхилення від стандартних витрат, якщо їх рівень незначний, відносять на рахунок: – «Незавершене виробництво»; – «Готова продукція»; – «Собівартість реалізації»; – на всі наведені рахунки шляхом розподілу. 205. Відхилення від стандартних витрат, якщо їх розмір досить значний, відносять на рахунок: – «Незавершене виробництво»; – «Готова продукція»; – «Собівартість реалізації»; – на всі наведені рахунки шляхом розподілу. 206. Показник рентабельності та прибутковості капіталу використовують для оцінки діяльності такого типу центрів відповідальності як: – доходів; – витрат; – інвестицій; – прибутку. 207. До інших фінансових доходів належать: – дивіденди одержані; – відсотки одержані; – інші доходи від фінансових операцій; – всі відповіді вірні. 208. Метод, за яким оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, називається: – метод ФІФО; – метод ідентифікованої собівартості; – метод середньозваженої собівартості; – метод нормативних витрат. 209. Метод, за яким оцінка запасів базується на середній ціні, яка використовується для оцінки матеріальних ресурсів, що надходять на виробництво, називається: – метод ФІФО; – метод ідентифікованої собівартості; – метод середньозваженої собівартості; – метод нормативних витрат. 210. Метод, за яким оцінка запасів полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін, називається: – метод ФІФО; – метод ідентифікованої собівартості; – метод середньозваженої собівартості; – метод нормативних витрат. 211. Основним джерелом формування прибутку виробничого підприємства виступає: – операційна діяльність; – фінансова діяльність; – інвестиційна діяльність; – надзвичайна діяльність. 212. Документ, в якому згруповані цільові показники для центру витрат, називається: – кошторис; – бізнес-план; – статут; – Наказ про облікову політику. 213. Для обліку доходів майбутніх періодів призначений рахунок: – 69; – 39; – 97; – 94. 214. Управлінський облік орієнтований на аналіз: – надзвичайних подій; – випадкових подій; – майбутніх подій; – детермінованих явищ і подій. 215. До особливостей організації обліку за центрами відповідальності відносять: – кожен центр формує звіт про його діяльність; – облік за центрами відповідальності організовується на великих підприємствах; – встановлено відповідальність керівника підрозділу за статті витрат; – усе з переліченого. 216. Склад елементів витрат регламентовано: – П(С)БО 9; – П(С)БО 12; – П(С)БО 16; – П(С)БО 15. 217. Облік фінансових результатів ведеться на рахунку: – 49; – 39; – 69; – 79. 218. Бюджети містять інформацію про: – очікувані витрати кожного підрозділу; – передбачуваний випуск продукції; – доходи від реалізації випущеної продукції; – усі відповіді правильні. 219. Бюджетний комітет на підприємстві виконує одну з таких функцій: – формування функціональних бюджетів; – розробку методики формування альтернативних планів; – моніторинг ситуацій; – контроль діючих планів. 220. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з: – виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат; – виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і витрат на збут; – виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і адміністративних витрат; – виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і загальновиробничих витрат. |
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ... |
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО АУДИТОРСЬКА ФІРМА Україні, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні Положення (стандарти) бухгалтерського... |
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Документ 996-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 02. 12. 2012, підстава 5463-17 |
Керівництво Товариства несе відповідальність за підготовку та достовірне... Керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель “Будівельно-інвестиційна група” |
С. А. Ткаченко, О. К. Бурміч Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Для нормального функціювання нових відношень потрібне «універсальне нове спілкування бізнесменів». Такою мовою він назвав бухгалтерський... |
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва... |
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р |
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р |
1. Бухгалтерський та податковий облік в України спільна інформаційна база та розбіжності методик Бухгалтерський та податковий облік в України – спільна інформаційна база та розбіжності методик |
" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел... |