Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Скачати 0.52 Mb.

Назва	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Сторінка	2/5
Дата	16.03.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Інформатика > Закон

1 2 3 4 5

35. У спрощеному вигляді функцію витрат можна описати за формулою (де У – загальні витрати; а – загальні постійні витрати; b – змінні витрати на одиницю діяльності; х – значення фактора витрат):

– У = а + bх;

– У = а – bх;

– У = аbх;

– У = а + b + х.
36. Вичерпані (спожиті) витрати — це:

– збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду;

– збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах;

– витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт;

– витрати на виробництво продукції.
37. Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників класифікують витрати:

– контрольовані та неконтрольовані;

– релевантні та нерелевантні;

– змінні та постійні;

– напівзмінні та змішані.
38. Діяльність, яка впливає на витрати, називають:

– фактором витрат;

– операціями, що мають місце в процесі господарської діяльності підприємства;

– поведінкою витрат;

– характером реагування витрат на зміни у діяльності підприємства.
39. Формула розрахунку валового прибутку має наступний вигляд:

– Продаж (Виручка) – Собівартість реалізованих товарів;

– Запас товарів на початок періоду + Собівартість придбаних товарів - Запас товарів на кінець періоду;

– Змінні доходи + Постійні доходи (за всіма видами діяльності);

– Доходи - Витрати.
40. Наявність змішаних витрат ускладнює побудову функції витрат. Тому для визначення функції витрат застосовують різні методи, серед них:

– метод вищої-нижчої точки;

– коефіцієнт детермінації;

– інтервал упевненості;

– лінійне програмування.
41. Для визначення функції витрат застосовують різні методи. Сутність методу “Технологічний аналіз” полягає в наступному:

– передбачає системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв'язку між витратами ресурсів та результатом діяльності;

– визначені функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі вивчення даних рахунків бухгалтерського обліку;

– визначенні функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівнів діяльності;

– передбачає розподіл показників на дві групи, виходячи зі зростання значення х, та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень х і у.

42. Калькулювання – це:

– процес визначення собівартості певного об'єкта витрат;

– предмет або сегмент діяльності, що потребує окремого вимірювання пов'язаних з ним витрат;

– собівартість об'єктів витрат, яку визначають за допомогою системи виробничого обліку;

– система обліку, яка забезпечує калькулювання і контроль собівартості об'єктів витрат.
43. Вибір системи виробничого обліку залежить від технології й організації виробництва. Тому різні підприємства використовують різні системи виробничого обліку. Однак упровадження будь-якої системи виробничого обліку передбачає:

– вибір відповідної системи калькулювання продукції;

– вимірювання витрат на виробництво кожного спільного продукту після точки розподілу;

– вибір прямих витрат для простеження до об'єкта витрат;

– вибір сукупностей непрямих витрат, що підлягають розподілу між об'єктами витрат.
44. Головною проблемою віднесення витрат до відповідних об'єктів є непрямі витрати. Типовим прикладом непрямих витрат є:

– накладні витрати;

– контрольовані витрати;

– неконтрольовані витрати;

– виробничі витрати.
45. Загальні витрати – це:

– витрати на здійснення діяльності, що споживається кількома виробничими або обслуговуючими підрозділами;

– витрати одного процесу, в результаті якого одночасно виробляється кілька продуктів;

– метод калькулювання, що передбачає включення до собівартості всіх (змінних і постійних) виробничих витрат;

– сума, на яку розподілені накладні витрати перевищують їхню фактичну величину.
46. Як називають калькуляцію, яку складають після закінчення звітного періоду:

– фактична;

– планова;

– нормативна ;

– очікувана.

47. Ставка розподілу накладних витрат розраховується за формулою:

–	Розмір накладних витрат	/	Фактичне значення бази розподілу
–	Розподілена сума накладних витрат	х	Фактичне значення бази розподілу
–	Розподілена сума накладних витрат	-	Заздалегідь визначена ставка розподілу накладних витрат
–	(Фактичний обсяг діяльності - Очікуваний обсяг діяльності) х Ставка розподілу загальновиробничих витрат

48. Метод розподілу взаємних послуг – це:

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг;

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів;

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих підрозділів та інших обслуговуючих підрозділів;

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь.
49. Метод одночасного розподілу – це:

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь;

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів;

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих підрозділів та інших обслуговуючих підрозділів;

– метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг.
50. У практиці вибір бази розподілу накладних витрат залежить від характеру діяльності й технології виробництва. Найпоширенішими базами розподілу є:

– пряма заробітна плата;

– чисельність робітників;

– заробітна плата керівників різних рівнів управління;

– вартість устаткування.
51. Одиниця вимірювання окремих видів продукції (робіт, послуг), собівартість яких визначається, — це:

– калькуляційна одиниця;

– об'єкт обліку витрат;

– об'єкт калькуляції;

– натуральні показники.
52. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно ручних робіт:

– години праці робітників;

– відпрацьовані машино-години;

– прямі витрати матеріалів;

– пряма заробітна плата.
53. Калькулювання за замовленнями – це:

– система калькулювання собівартості продукції на основі обліку витрат за кожним індивідуальним виробом або за окремою партією виробів;

– система калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат у межах окремих процесів або стадій виробництва;

– метод калькулювання, що передбачає включення до собівартості всіх (змінних і постійних) виробничих витрат;

– метод калькулювання, що передбачає включення у собівартість продукції лише змінних виробничих витрат.
54. Цю систему калькулювання традиційно застосовують в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах (кораблебудування, авіаційна промисловість, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність тощо):

– калькулювання за замовленнями;

– калькулювання за процесами;

– калькулювання повних витрат;

– калькулювання змінних витрат .
55. Фактична собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв (за винятком гужового транспорту) визначається:

– щомісяця;

– 1 раз в кінці року;

– щоквартально;

– потребами користувача (в робочому режимі).

56. Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому допоміжному виробництву, оцінюються за:

– плановою собівартістю;

– фактичною собівартістю;

– справедливою вартістю;

– первісною вартістю.
57. Аналітичні рахунки по допоміжним виробництвам закриваються:

– в певній послідовності;

– довільно, без дотримання послідовності;

– за розпорядженням керівництва підприємства;

– за ініціативою керівництва допоміжних виробництв.
58. Для розрахунку фактичної собівартості 1 м³ газу необхідно витрати на газопостачання, включаючи вартість, поділити на його кількість:

– придбаного газу;

– спожитого газу;

– добутого газу;

– спецодягу.
59. Для розрахунку собівартості 10 кіловат-годин електроенергії потрібно вартість електроенергії, одержаної із загальної мережі, витрати на утримання електрогосподарства (без урахування вартості енергії спожитої в допоміжних виробництвах) поділити на загальну кількість спожитої електроенергії без урахування:

– електроенергії, використаної електрогосподарством;

– електроенергії, використаної рослинництвом;

– електроенергії, використаної тваринництвом;

– електроенергії, використаної адміністрацією підприємства.

60. Для потреб управлінського обліку фактична собівартість виконаних робіт та приплоду живої тяглової сили визначається:

– 1 раз в кінці року;

– щомісяця;

– щоквартально;

– в робочому режимі на вимогу керівника підприємства.
61. В бухгалтерському обліку загальновиробничі витрати ремонтної майстерні розподіляються між окремими замовленнями (ремонтами) пропорційно до:

– нарахованої прямої оплати праці працівникам ремонтної майстерні;

– прямих витрат за кожним ремонтом;

– кількості виконаних ремонтів;

– вартості використаних запасних частин.
62. Фактична собівартість закінчених поточних ремонтних робіт (виконаних замовлень з поточного ремонту техніки) списується на:

– споживачів послуг (галузі, для потреб яких виконувався ремонт);

– збільшення вартості відремонтованої техніки;

– збільшення загальновиробничих витрат ремонтної майстерні;

– фінансові результати.
63. В бухгалтерському обліку загальновиробничі витрати ремонтної майстерні обліковуються на рахунку:

– 234;

– 91;

– 92;

– жодної правильної відповіді.
64. Фактична собівартість послуг холодильних камер відноситься на:

– споживачів (галузі, для потреб яких надаються послуги холодильної камери);

–збільшення вартості продукції, яка зберігалась (в дебет рахунків 26, 27, 208);

– окремий аналітичний рахунок субрахунку 234;

– фінансові результати.
65. Послуги вантажного автотранспорту з перевезення вантажів обліковуються в:

– тонно-кілометрах;

– кілометрах пробігу;

– машино-годинах;

– погонних метрах.
66. Собівартість однієї голови приплоду по ЖТС обчислюється за вартістю:

– 60 кормо-днів утримання однієї голови дорослої рогатої худоби;

– 60 кормо-днів утримання однієї голови молодняку лошат;

– 60 коне-днів утримання однієї голови дорослої рогатої худоби;

– 60 коне-днів утримання однієї голови молодняку лошат.
67. Собівартість одного кормо-дня (для оцінки вартості приплоду) розраховується:

– діленням всієї суми витрат з утримання робочої худоби на загальну кількість кормо-днів;

– діленням загальної суми витрат на утримання робочої худоби (без вартості приплоду, гною та іншої побічної продукції) на кількість відпрацьованих робочих днів (без днів роботи на самообслуговуванні);

– діленням загальної вартості кормо-днів на кількість кормоднів;

– діленням всієї суми витрат з утримання робочої худоби на загальну кількість виконаних коне-днів;
68. По електропостачанню обчислюють собівартість:

– 10 кВт/год. спожитої електроенергії;

– 1 кВт/год. відпущеної електроенергії;

– 10 кВт/год. отриманої електроенергії;

– 100 кВт/год. відпущеної електроенергії.
69. До інформації, що відображається протягом року по дебету аналітичного рахунку “Млин” належить:

– фактична собівартість переробки давальницького зерна;

– виробничі витрати, які забезпечують процес помолу зерна та кількість і вартість переробленого власного зерна;

– кількість основної (борошно) і побічної (висівки) продукції отриманої від переробки свого зерна;

– кількість переробленого давальницького зерна в оцінці за плановою собівартістю 1 ц переробки.
70. Загальні витрати на утримання машинно-тракторного парку (за винятком оплати праці та вартості палива) розподіляються пропорційно обсягу в:

– умовних еталонних гектарах;

– тонно-кілометрах;

– коне-днях;

– гектарах.
71. На суму перевищення доходів від первісного визнання сільськогосподарської продукції, над фактичними витратами рослинництва, буде складено бухгалтерську проводку:

– Дебет 231 та Кредит 710;

– Дебет 710 та Кредит 231;

– Дебет 740 та Кредит 231;

– Дебет 231 та Кредит 740.
72. Собівартість 1 ц приросту живої маси ВРХ визначається діленням:

– загальної суми витрат на утримання ВРХ (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси;

– загальної суми витрат на утримання ВРХ на кількість центнерів приросту живої маси;

– загальної суми витрат на утримання ВРХ на кількість поголів’я;

– загальної суми витрат на утримання ВРХ (без вартості побічної продукції) на кількість поголів’я.

73. На собівартість приплоду ягнят відноситься … %, загальної суми на утримання овець основного стада (залежно від породи овець):

– 1, 2, 3;

– 5, 10, 20;

– 10, 11, 12;

– 10, 12, 15.
74. До статті витрат виробництва "Інші витрати на утримання необоротних активів" включаються:

– вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та самохідних машин з однієї ділянки на іншу;

– вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який видається ветпрацівникам і сторожам), а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

– витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин;

– платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством.

1 2 3 4 5

Схожі:

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ...	ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО АУДИТОРСЬКА ФІРМА Україні, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні Положення (стандарти) бухгалтерського...
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Документ 996-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 02. 12. 2012, підстава 5463-17	Керівництво Товариства несе відповідальність за підготовку та достовірне... Керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель “Будівельно-інвестиційна група”
С. А. Ткаченко, О. К. Бурміч Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Для нормального функціювання нових відношень потрібне «універсальне нове спілкування бізнесменів». Такою мовою він назвав бухгалтерський...	Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва...
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р	Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р
1. Бухгалтерський та податковий облік в України спільна інформаційна база та розбіжності методик Бухгалтерський та податковий облік в України – спільна інформаційна база та розбіжності методик	" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання