Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Скачати 0.52 Mb.

Назва	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Сторінка	4/5
Дата	16.03.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Інформатика > Закон

1 2 3 4 5

121. Продуктом бюджетування є:

– бюджет;

– стратегічне планування;

– довгостроковий план;

– жодної правильної відповіді.
122. Період, для якого підготовлений і використовується бюджет, називають:

– бюджетним періодом;

– стратегічним періодом;

– господарським періодом;

– жодної правильної відповіді.
123. Бюджетним періодом зазвичай є:

– рік;

– місяць;

– весь період існування підприємства;

– квартал.

124. Сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства це:

– генеральний (зведений) бюджет;

– операційний бюджет;

– фінансовий бюджет;

– бюджет витрат на виробництво.
125. Бюджети, які не відносяться до операційних бюджетів:

– бюджетний баланс;

– бюджет продажу;

– бюджет грошових коштів;

– бюджет запасів.
126. Бюджетний комітет — це:

– документ, що визначає склад інформації, необхідної для складання бюджетів, осіб, відповідальних за збирання, узагальнення та передання цієї інформації, а також терміни виконання відповідних бюджетних процедур;

– робочий орган, який забезпечує розробку й узгодження бюджетів;

– форма фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, який очікується в результаті запланованих операцій;

– проміжок часу, для якого підготовлено і використовується бюджет.
127. Найпоширенішими методами складання бюджетів є:

– бюджетування через прирощення і бюджетування "з нуля";

– підхід "згори — вниз" і підхід "знизу — вгору";

– керівництво з бюджетування;

– комбінований підхід "знизу — вгору, згори — вниз".
128. Складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді називається:

– бюджетуванням через прирощення;

– бюджетуванням "з нуля";

– схваленням бюджетних оцінок;

– безперервним бюджетуванням.
129. Складений бюджет відображає показники, що їх має досягти підприємство. Проте в процесі господарської діяльності можуть виникати відхилення. Відхилення — це:

– різниця між фактичними й бюджетними показниками;

– процес зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів;

– показники, що їх мало досягти підприємство;

– звіт, що містить порівняння запланованих і фактичних показників і розрахунок відхилень із зазначенням їх причин.
130. Залежно від причини виникнення, відхилення поділяють на дві групи:

– відхилення внаслідок планування;

– сприятливі (позитивні) відхилення;

– несприятливі (негативні) відхилення;

– повторювані відхилення.
131. Базову інформацію для планування прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та виробничих накладних витрат містить:

– бюджет виробництва;

– бюджет капітальних вкладень;

– бюджетний звіт про прибуток;

– прогноз продажу.
132. Бюджет непрямих матеріалів і непрямої зарплати є:

– бюджетом загальновиробничих витрат;

– бюджетом витрат на збут;

– зведеним бюджетом;

– бюджетом грошових коштів.
133. До центрів відповідальності належать:

– центри витрат;

– центри грошових коштів;

– центри збуту;

– центри придбання.
134. Центр відповідальності за витратами - це підрозділ:

– керівник якого контролює витрати, але не контролює доходів й інвестицій в активи центру;

– менеджер якого відповідає за отримання доходів, але не несе відповідальності за витрати;

– керівник якого відповідальний не тільки за витрати, але й за обсяги виробництва і продажу, ціни, а також за фінансові результати свого підрозділу;

– в якому може бути встановлений оптимальний взаємозв'язок між витратами та результатами діяльності.
135. Трансфертна ціна – це:

– ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності компанії передаються іншому центру відповідальності цієї компанії;

– ціна, за якою продукти або послуги реалізуються членам цієї компанії;

– ринкова ціна на продукти або послуги;

– оптова ціна на продукти або послуги.

136. Управлінська звітність – це:

– внутрішня звітність, основна мета якої полягає у наданні оперативної, релевантної інформації у відповідності до вимог управлінського персоналу;

– бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

– планова, нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку;

– контрольний звіт або звіт про виконання кошторису.
137. Основною метою обліку нормативних витрат є:

– визначення точки беззбитковості;

– точніший розподіл фактичних витрат;

– облік фактичних витрат з одночасним виділенням нормативних витрат і відхилень від нормативів;

– визначення фактичної собівартості продукції.
138. В однопродуктовому виробництві з коротким виробничим циклом собівартість одиниці продукції визначається:

– діленням усіх витрат за певний період на обсяг виробництва продукції за цей же період;

– безпосереднім обчисленням прямих витрат і розподілом за певною базою непрямих витрат;

– розподілом усіх витрат пропорційно кількості машино-годин;

– немає правильної відповіді.
139. У разі визначення собівартості продукції за виробничими витратами операційний прибуток обчислюється як різниця між доходом від продажу і:

– собівартістю виготовленої продукції;

– собівартістю реалізованої продукції та витратами на збут;

– собівартістю реалізованої продукції, адміністративними витратами і витратами на збут;

– немає правильної відповіді.
140. У системі обліку нормативних витрат за методом стандарт-кост усі записи на рахунках запасів і витрат ведуться:

– за нормативами;

– тільки за фактичними витратами;

–за нормативними витратами та їх відхиленнями від фактичних;

– за плановими витратами.
141. Вид продукції, стадія виробництва, замовлення, програма, для яких організовують відокремлений облік витрат, – це:

– об’єкт обліку витрат;

– об’єкт калькуляції;

– калькуляційна одиниця;

– предмет обліку витрат.
142. Вид продукції (робіт, послуг), замовлення, програма, собівартість яких визначають, – це:

– об’єкт обліку витрат;

– об’єкт калькуляції;

– калькуляційна одиниця;

– предмет обліку витрат.
143. Супутня (побічна) продукція оцінюється:

– за ціною можливого використання або реалізації;

– за вмістом корисних речовин;

– пропорційно вартості за цінами реалізації;

– пропорційно собівартості основної продукції.
144. В умовах переважно ручних робіт в основному виробництві для розподілу непрямих витрат використовується база розподілу:

– прямі витрати праці;

– відпрацьовані машино-години;

– прямі витрати сировини та матеріалів;

– загальновиробничі витрати.
145. Переважно в умовах автоматизації виробництва для розподілу непрямих витрат використовується база розподілу:

– прямі витрати праці;

– відпрацьовані машино-години;

– прямі витрати сировини та матеріалів;

– загальновиробничі витрати.
146. Переважно позамовний метод калькулювання собівартості використовують у такій з перелічених галузей:

– видобувна промисловість;

– металургійна промисловість;

– будівництво, ремонтне виробництво;

– фармацевтичне виробництво.
147. Переважно попередільне калькулювання собівартості використовують у такій з перелічених галузей:

– видобувна промисловість;

– харчова промисловість;

– будівництво, ремонтне виробництво;

– фармацевтичне виробництво.

148. У зарубіжній практиці систему калькулювання повних витрат називають:

– директ-костинг;

– абзорбшен-костинг;

– АВС-костинг;

– стандарт-костинг.
149. Калькуляційні системи за ступенем поглинання постійних витрат поділяються на такі групи:

– позамовне та попроцесне калькулювання;

– фактичне та змішане калькулювання;

– калькулювання повних та змінних витрат;

– місячне і квартальне калькулювання.
150. Калькуляційні системи за об’єктом калькулювання поділяються на такі групи:

– позамовне та попроцесне калькулювання;

– фактичне та змішане калькулювання;

– калькулювання повних та змінних витрат;

– місячне і квартальне калькулювання.
151. Процес: «усі витрати підрозділів допоміжного та обслуговуючих виробництв відразу відносять на основні виробничі підрозділи без урахування взаємних послуг між підрозділами» належить до такого методу розподілу витрат:

– зарахування взаємних послуг;

– прямого розподілу;

– одночасного розподілу;

– послідовного розподілу.
152. Економічний процес: «витрати кожного допоміжного та обслуговуючого підрозділу розподіляються поетапно між відповідними основними, допоміжними та обслуговуючими структурними одиницями» відповідає такому методу розподілу витрат як:

– зарахування взаємних послуг;

– послідовного розподілу;

– одночасного розподілу;

– прямого розподілу.

153. Для визначення нормативного коефіцієнта постійних загальновиробничих витрат загальна сума планових постійних загальновиробничих витрат ділиться на:

– максимальну потужність;

– мінімальну потужність;

– нормальну потужність;

– середню потужність.
154. Недоліками системи директ-костинг є:

– собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою;

– відсутній розрахунок повної собівартості продукції;

– собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою; відсутній розрахунок повної собівартості продукції;

– немає правильної відповіді.
155. Вкажіть найбільш повний перелік витрат, які можуть використовуватись у допоміжних виробництвах сільськогосподарських підприємств:

– витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали.

– корми (ЖТС); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів.

– витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали; корми (ЖТС); роботи та послуги (підрядний спосіб); витрати на ремонт необоротних активів, інші витрати;

– паливо і мастильні матеріали; корми.
156. Для оцінювання вибуття виробничих запасів підприємство може застосовувати такі методи оцінювання запасів:

– лише метод ідентифікованої собівартості;

– лише метод «перший—перший» (FIFO);

– усі перераховані методи;

– метод середньозваженої собівартості.
157. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:

– мінімальних витрат на придбання;

– мінімальної складської площі;

– мінімальних витрат на придбання і зберігання;

– оптимальної якості.
158. Річна потреба підприємства у матеріалах — 12000 т, економічний розмір запасу — 200 т. Загальне число замовлень на рік складе:

– 20 замовлень;

– 24 замовлення;

– 60 замовлень;

– 80 замовлень.
159. Якщо загальний маржинальний дохід зменшується на певну величину, то операційний прибуток підприємства:

– зменшується у такому самому розмірі;

– зменшується на величину більшу, ніж зменшення маржинального доходу;

– збільшується у такому самому розмірі;

– збільшується на величину меншу, ніж збільшення маржинального доходу.
160. Коефіцієнт маржинального доходу — це:

– відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми постійних витрат;

– відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми змінних витрат;

– відношення маржинального доходу з одиниці продукції до ціни одиниці продукції;

– всі відповіді правильні.
161. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є доцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:

– дорівнює нулю;

– перевищує постійні витрати;

– перевищує змінні витрати;

– перевищує основні витрати.
162. Підприємство досягає критичної точки, коли:

– результат від реалізації дорівнює нулю;

– виручка від реалізації дорівнює загальній сумі сукупних витрат;

– маржа зі змінних витрат дорівнює сумі постійних витрат;

– маржинальний дохід перевищує постійні витрати.
163. У точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює:

– змінним витратам;

– постійним витратам;

– виручці від реалізації;

– прямим витратам.
164. Витрати на виробництво додаткової продукції понад досягнутий рівень – це витрати:

– маржинальні;

– дійсні;

– змінні;

– постійні.

165. Основою аналізу беззбитковості є розподіл витрат на:

– прямі та непрямі,

– основні та загально виробничі,

– змінні та постійні;

– вичерпані та невичерпані.
166. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є недоцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:

– дорівнює нулю;

– перевищує постійні витрати;

– перевищує змінні витрати;

– дорівнює постійним витратам.
167. Граничні витрати підприємства – це:

– мінімальні сукупні витрати;

– ідеальні витрати при оптимальному завантаженні потужностей;

– приріст сукупних витрат унаслідок зростання виробництва на одну додаткову одиницю;

– середні витрати.
168. Запас міцності (запас фінансової міцності) розраховується як різниця між:

– обсягом реалізації та прибутком;

– обсягом реалізації і витратами;

– обсягом реалізації і точкою беззбитковості;

– обсягом реалізації та маржинальним доходом.
169. Поняття «поріг рентабельності» відображає:

– чистий дохід підприємства в грошовій формі, необхідний
для розширеного виробництва;

– суму виручки від реалізації, за якої підприємство не має ні
прибутків, ні збитків;

– необхідну виручку для відшкодування постійних витрат на
виробництво і реалізацію продукції;

– немає правильної відповіді.
170. Визначення (планування) прибутку за певного обсягу реалізації здійснюється за формулою:

– Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати;

– Прибуток = Виручка від реалізації – Постійні витрати;

– Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати – Постійні витрати;

– Прибуток = Виручка від реалізації – Середні витрати.

171. Маржинальний дохід на одиницю продукції розраховується:

– шляхом підсумку маржинальних доходів за всіма виробами, що виготовляються;

– шляхом ділення загального маржинального доходу на загальну кількість продукції, що виготовляється;

– шляхом порівняння суми виручки від реалізації продукції та суми загальних постійних витрат підприємства;

– всі відповіді вірні.

1 2 3 4 5

Схожі:

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ...	ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО АУДИТОРСЬКА ФІРМА Україні, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні Положення (стандарти) бухгалтерського...
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Документ 996-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 02. 12. 2012, підстава 5463-17	Керівництво Товариства несе відповідальність за підготовку та достовірне... Керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель “Будівельно-інвестиційна група”
С. А. Ткаченко, О. К. Бурміч Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Для нормального функціювання нових відношень потрібне «універсальне нове спілкування бізнесменів». Такою мовою він назвав бухгалтерський...	Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва...
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р	Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р
1. Бухгалтерський та податковий облік в України спільна інформаційна база та розбіжності методик Бухгалтерський та податковий облік в України – спільна інформаційна база та розбіжності методик	" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання