1 Сутність і структура потенціалу підприємства

Скачати 0.7 Mb.

Назва	1 Сутність і структура потенціалу підприємства
Сторінка	2/5
Дата	23.04.2013
Розмір	0.7 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Географія > Документи

1 2 3 4 5

Тема 4 Теоретичні основи оцінювання потенціалу підприємства

Поняття вартості та її модифікація
Принципи оцінки потенціалу підприємства

1.Існує 2 визначення вартості для оцінки потенціалу підприємства:

1)вартість—грошовий еквівалент цінності об’єкта, який покупець готовий обміняти на право власності на цей об’єкт;

2) вартість—очікувана ціна як результат прояву в конкретних умовах оцінки об’єкта , де ціна—фактичні витрати на його купівлю.

Види вартості класифікуються :

за ступенем ринковості;
за цілями оцінки;
за характером аналогу;
за принципами бухгалтерського обліку4
в залежності від перспектив розвитку підприємства.

За ступенем ринковості:

а) ринкова вартість—розрахункова величина, яка дорівнює грошовій сумі і за яку передбачається перехід майна з одних рук до інших на дату оцінки в результаті комерційної угоди між добровільним покупцем і добровільним продавцем за умов, що кожна зі сторін діяла компетентно і без примушення;

б) якщо 1 з умов не використовує визначення ринкової вартості, то базою оцінки об’єкта виступають неринкові види вартості. До неринкового виду вартості згідно з Національним стандартом №1 належать: вартість заміщення; відновлювана вартість, вартість у використанні, споживча вартість, ліквідаційна вартість, спеціальна вартість, інвестиційна вартість.

За цілями оцінки:

а) споживча вартість—еквівалент цінності, який конкретна власність має для користувача без урахування грошової суми, яку можна отримати без її продажу.

б) інвестиційна вартість—вартість, яка визначена з урахуванням вимог та мети інвестицій в об’єкт оцінки. Ця вартість визначає індивідуальні переваги інвестора.

в) спеціальна—сума вартості та надбавки до неї потенційного покупця об’єкта оцінки.

г) страхова вартість—вартість для визначення покриття за страховим договором у зв’язку з пошкодженням або втратою активів або об’єкта оцінки підприємства.

д) заставна вартість—вартість активів, яку кредитна установа сподівається отримати від їх продажу на ринку за умов неплатоспроможності постачальника або неналежним виконанням ним боргових зобов’язань.

е) утилізаційна (скрапова) вартість—вартість об’єкта , який не використовується і його вартість визначається як вартість матеріалів, з яких складається об’єкт без додаткового ремонту.

За характером аналогу:

а) відновлювана (вартість відтворення)—визначена на дату оцінки як поточна вартість витрат на створення або придбання в сучасних умовах нового об’єкта, який є ідентичним об’єкту оцінки.

б) вартість заміщення—визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення або придбання нового об’єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною.

За принципами бухгалтерського обліку:

а)балансова—всі витрати на будівництво або придбання об’єктів оцінки, які зазначені в балансі підприємства. Балансова вартість: первісна—на момент введення; залишкова—з урахуванням зносу;

б) відновлювальна—вартість основних фондів в діючих умовах. Визначається шляхом переоцінки на визначену дату.

в) справедлива—сума, за яку може бути здійснений обмін активів або оплата зобов’язань між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Залежно від перспектив розвитку:

а) вартість діючого підприємства—вартість, яка сформувалась як вартість єдиного цілого підприємства за умов його використання існуючими способами виробництва, управління. Розрізняють:

- вартість діючого підприємства визначена з метою поточного його управління—всі види балансової вартості,інвестиційна вартість, вартість до оподаткування.

- вартість діючого підприємства визначена з метою купівлі-продажу—вартість в обміні—ринкова, спеціальна, страхова.

б) ліквідаційна вартість—вартість, яка може бути отримана за умови продажу об’єкта оцінки у строк, коротший ніж строк експлуатації подібного майна,протягом якого воно може бути продано за ринкової вартості. Має місце у зв’язку з банкрутством підприємства або його продажем на аукціоні.
2. Принципи оцінки потенціалу підприємства поділяються на 3 групи:

1) група принципів, пов’язаних з уявленням власника про майно:

а) принцип корисності. Корисність—здатність об’єкта задовольняти потреби власника в певному місці протягом певного часу. Об’єкт власності має вартість тільки за умов його корисності для потенційного користувача;

б) принцип заміщення—за придбання об’єкта не сплачується сума більша ніж мінімальна сума такої ж корисності, який продається на ринку. Дає змогу встановити верхню межу вартості оцінюваного майна;

в) принцип очікування—передбачає вартість об’єкта оцінки, визначається розмір економічних вигід , які очікуються від користування, володіння, розпорядження цим об’єктом.

2) група принципів, пов’язаних з експлуатацією майна:

а) принцип факторів виробництва. Об’єкт власності є економічною системою, прибутковість якої визначається з факторами виробництва, тому потрібно знати вартісну ціну або внесок кожного з факторів у формування доходів системи;

б) принцип залишкової продуктивності—кожен з факторів виробництва повинен бути оплачений з частого доходу, який створюється завдяки використанню об’єкта власності;

в) принцип внеску. Внесок кожного фактора—це частка вартості, на яку збільшується або зменшується вартість об’єкта оцінки внаслідок його наявності або відсутності.

г) принцип збалансованості—діє на основі закону пропорційності.

3) група принципів, пов’язаних з ринковим середовищем:

а) принцип попиту і пропозиції—відображає відношення пропозиції до попиту на подібне майно. Під час проведення оцінки проводяться ринкові коливання на попит і пропозицію. Якщо прибуток на ринку аналогічних об’єктів перевищує рівень, необхідний для компенсації факторів виробництва, то привабливість цього об’єкта на ринку зростає, внаслідок чого загострюється конкуренція та знижується рівень чистих доходів;

б) принцип зміни вартості—вартість об’єкта під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, які знижують або підвищують корисність.

Спільним для всіх груп принципів є принцип найбільшого ефекту використання, що забезпечує створення його максимальної вартості.

Тема 5 Методичний інструментарій оцінки потенціалу підприємства

1.Загальна характеристика методичного інструментарію оцінки вартості потенціалу підприємства

2.Основні методичні підходи до оцінки вартості потенціалу підприємства

3.Нормативна база для визначення вартості об’єкта

4.Класифікація інформації для визначення вартості об’єктів

1.Загальна характеристика методичного інструментарію оцінки вартості потенціалу підприємства

Оцінка вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов’язана з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

по-перше, існує певний часовий лаг між моментом вкладання коштів у підприємство як об’єкт оцінки та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;
по-друге, існування такого часового лагу обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

Часова оцінка грошових потоків передбачає використання 6 стандартних функцій складного процента, або шести функцій грошової одиниці:

майбутня вартість одиниці (складний процент);
поточна вартість одиниці (дисконтування);
поточна вартість ануїтета;
періодичний внесок на погашення кредиту;
майбутня вартість ануїтета;
періодичний внесок до фонду накопичення.

1.Майбутня вартість одиниці (складний процент)

Розрахунки майбутньої вартості здійснюються за формулою:

,

де FV—майбутня вартість;

PV—первинний внесок (поточна вартість);

r—процентна ставка (ставка дисконту);

n—число періодів нарахування процентів.

Множник називають фактором майбутньої вартості або фактором накопичення.

Таким чином, використання даної функції передбачає нарахування процентів не тільки на суму первинного внеску, але і на суму процентів, які накопичуються наприкінці кожного періоду.

2.Поточна вартість одиниці (дисконтування)

Поточна вартість одиниці є зворотною величиною відносно майбутньої вартості, тому процес її визначення називають дисконтуванням,а її розрахунки для суми FV ведуться за формулою:

Величину називають дисконтним множником або фактором поточної вартості.

Звичайний ануїтет визначається як сума рівновеликих платежів, що здійснюється наприкінці періоду. Авансовий ануїтет має місце за умов часового збігу першого платежу з депонуванням основної суми внеску.

Формула для розрахунку звичайного ануїтету має вигляд:

,

де PVA-поточна вартість ануїтету;

А-платіж періоду.

Множник називають дисконтним множником ануїтету, фактором поточної вартості ануїтету або фактором Інвуда.

3.Поточна вартість ануїтету

Оскільки ануїтет становить собою особливий грошовий потік, представлений однаковими сумами через однакові часові інтервали, то відносно інвестора він може бути вихідним (наприклад, здійснення періодичних однакових платежів), так і вихідним грошовим потоком ( наприклад, регулярні надходження фіксованих сум орендної плати).

Періодичний внесок на погашення позики (внесок на амортизацію одиниці)

Ця функція виступає зворотною відносно поточної вартості ануїтету і використовується для розрахунку фіксованої суми ануітетного платежу, якщо відомі його поточна вартість, кількість внесків і ставка дисконту. Під амортизацією розуміють процес погашення боргу за визначений період часу.

Розрахунок періодичного внеску на погашення позики (амортизацію одиниці) здійснюється за формулою:

Множник називається фактором внеску на амортизацію одиниці або фактором внеску на погашення позики.

5.Майбутня вартість ануїтету

Використання цієї функції доцільно за умов визначення майбутньої вартості суми, яку буде накопичено за рахунок надходження ануітетних платежів при заданій процентній ставці.

Розрахунок майбутньої вартості звичайного ануїтету здійснюється за формулою:

,

де FVA-майбутня вартість ануїтету.

Множник називається фактором майбутньої вартості ануїтету.

6.Періодичний внесок до фонду нагромадження (фактор фонду відшкодування)

Дана функція є зворотною майбутньої вартості ануїтету та дозволяє визначити розмір майбутнього грошового внеску, який слід періодично депонувати на рахунок, щоб через певний проміжок часу мати необхідну суму коштів при заданій ставці дисконту.

Формула для розрахунку періодичного внеску до фонду нагромадження має вигляд:

Множник називається фактором періодичного внеску до фонду нагромадження або фактором внеску до фонду відшкодування.
2.Основні методичні підходи до оцінки вартості потенціалу підприємства

Існують різні класифікації численних методів і способів оцінки вартості підприємства і його майнового потенціалу. Оцінка вартості , перш за все, ґрунтується на розумінні того, що будь-який об’єкт проходить стадію свого народження, яка супроводжується необхідними витратами.

1.Доходний підхід

Методи оцінки об’єкта власності за доходом базуються на принципі очікування та відбивають майбутню прибутковість проекту власності , яка найбільшою мірою цікавить будь-якого гіпотетичного покупця, тому цей підхід є домінуючим, як у зарубіжній, так і в українській оцінній практиці.

Але у практиці оцінки можливі ситуації, коли використання доходного підходу утруднене або не дає об’єктивних результатів, тому в таких умовах корисно буває використовувати порівняльний і майновий підходи.

2.Порівняльний підхід

Припускає визначення вартості об’єкта власності за результатами порівняння його характеристик із характеристиками аналогічних об’єктів, угоди купівлі-продажу за яким вже здійснилися, а ціна цих угод відома. Основою ефективного застосування методів порівняльного підходу є якісний вибір повної і достовірної інформації про об’єкти-аналоги, яка є доступною в умовах існування активного ринку порівнянних об’єктів власності. Така інформація повинна включати: фізичні характеристики, час продажу, місце розташування, умови продажу та їх фінансування і т.д. Ефективність порівняльного підходу знижується , якщо кількість угод незначна, моменти їх здійснення й оцінки розділяє тривалий період або якщо ринок знаходиться в аномальному стані і швидкі зміни на ринку призводять до викривлення показників.

Таким чином, даний підхід заснований на застосуванні принципу заміщення, а вартість об’єкта власності за ним визначається мінімальною вартістю об’єкта з аналогічною корисністю. Причому, як правило, між порівнянними об’єктами існують розбіжності, які враховуються в процесі визначення величини вартості за допомогою коректування даних, що спирається на принцип внеску.

3.Сутність майнового (витратного) підходу полягає у визначенні вартості об’єкта власності як різниці між вартістю всіх його активів,оцінених окремо, і сумою залученого капіталу. Якщо об’єктом оцінки виступають окремі активи підприємства, то правомірно говорити не про майновий підхід, про витратний, сутність якого в даному випадку полягає в калькулюванні всіх витрат , пов’язаних із відтворенням цього активу. Інформація, необхідна для використання цього підходу, включає дані про ціни на землю, будівельні специфікації, дані про рівень зарплати, вартості матеріалів, витрат на устаткування, прибуток і накладні витрати будівельників на місцевому ринку і т.д.

Використання майнового (витратного) підходу обмежено цілями оцінки, тому що вартість активів (або витрат на відтворення) не відбиває ефективності використання цих активів і не враховує синергічний ефект від їхньої спільної взаємодії.

Застосування даного підходу доцільне у випадках , коли виникає необхідність переоцінки основних фондів, вирішення завдань поточного внутрішнього управління, оцінки об’єктів, які є учасниками ринку з низьким ступенем активності, або коли мета отримання доходу не є основою для інвестицій (лікарні, урядові будинки).

Міжнародні стандарти оцінки та Норми професійної діяльності оцінювача України вимагають застосування в процесі оцінки об’єктів власності декількох підходів із наступним узгодження результатів. Це пов’язано з тим, що кількість і якість інформації для використання того чи іншого підходу в різних ситуаціях відповідає необхідному рівню, тому що об’єктивність результатів досягається тільки в процесі їх інтеграції.

3.Нормативна база для визначення вартості об’єкта

Основна роль в забезпеченні оціночної діяльності інформаційними ресурсами належить державним органам, завданням яких є формування нормативної бази оцінки вартості об’єктів власності.

Постачальниками інформаційних ресурсів виступають державні органи виконавчої і законодавчої влади, засобів масової інформації, інформаційні центри та безпосередньо підприємства, об’єкти оцінки.

Основний орган державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд Державного майна.

Для визначення вартості об’єктів потенціалу підприємств використовують наступні нормативні документи:

1.Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.08.2001 р.Визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав, професійної оціночної діяльності та її державного та громадського регулювання.

2.Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав». Визначає базові принципи, порядок проведення оцінки та правила складання звітів про оцінку.

3.Проект Національного стандарту №2 «Положення з оцінки нерухомого майна»

4.На стадії розробки знаходяться проекти Національних стандартів з оцінки нематеріальних активів , цілісних майнових комплексів, фінансових інтересів, оцінки машин і обладнання.

5.Методика оцінки вартості майна під час приватизації затверджена постановою КМУ від 12.10.2000 р. №1554

6.Інші нормативно-правові акти, які затверджуються КМУ або Фондо Держмайна України.
4.Класифікація інформації для визначення вартості об’єктів

Інформація, яка використовується в процесі оцінки потенціалу підприємства класифікуються за наступними ознаками:

1.Залежно від джерел виникнення:

а) зовнішня інформація—характеризує загальноекономічні, галузеві, регіональні умови функціонування об’єкта і розрізняється залежно від цілей оцінки. Основні джерела зовнішньої інформації: програм уряду, законодавство, дані Держкомстату, Інтернет та інші;

б) внутрішня інформація—характеризує безпосередньо діяльність об’єкта та його внутрішні бізнес-процеси.Сюди належать: ретроспективна інформація, інформація стратегії розвитку підприємства, характеристику виробничого кадрового потенціалу, дані фінансової звітності та ін. Джерела внутрішньої інформації:бізнес-план підприємства; результати опитувань персоналу та керівників, а також внутрішня документація, що регламентує діяльність підприємства.

2.За функцією управління:

а) планова—інформація про параметри діяльності об’єкта в майбутньому;

б) нормативно-довідкова—інформація, яка містить нормативно-довідкові дані.Частково є зовнішньою і частково-внутрішньою.

в) облікова—характеризує підприємство за певний період часу, фіксується у фінансовій та статистичній звітності;

г) оперативна—характеризує поточні внутрішні бізнес-процеси на даний період часу.

3.За часовим аспектом:

а) ретроспективна—інформація про минулий стан об’єкта та зовнішнє середовище;

б) поточна—інформація про стан об’єкта на момент оцінки;

в) прогнозна—інформація про майбутнє тих чи інших параметрів діяльності об’єкта та зовнішнього середовища.

1 2 3 4 5

Схожі:

Як класифікуються видові прояви потенціалу підприємства? Охарактеризуйте системний підхід, як основний у процесі формування потенціалу підприємства	Поняття та суть економічного потенціалу підприємства Характеристика методик оцінювання зовнішнього і внутрішнього потенціалу підприємства
5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства Без характеристики накопиченого потенціалу підприємства неможливо висувати перспективні цілі, виробляти найбільш прийнятну стратегію...	Структура змістовної частини бакалаврської р Опис функції підприємства, організаційна структура підприємства, структурного підрозділу (ARIS)
План семінарського заняття Сутність і призначення аналізу взаємозв'язку... ...	Курс лекцій Розділ 2: підрозділ 3: тема 13 Тема 13. Виробнича потужність – як узагальнення ресурсного потенціалу підприємства
ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва	ПЛАН 2 Вступ 3 1 Теоретичні основи підвищення використання виробничих... Чинники підвищення ефективності використання виробничих та трудових ресурсів підприємства 13
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ МОДУЛЬ Сутність основних понять, засади організації фінансів і рух грошових коштів підприємства	Шляхи реалізації життєвого потенціалу особистості ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання