|
|
Скачати 62.55 Kb.
|
|
О.В.Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП «Виховання – важлива справа: ним вирішується доля людини. Молоде покоління – це гості теперішнього часу і господарі майбутнього» (В.Г.Белинський ) Шляхи реалізації життєвого потенціалу особистості В умовах все більш масштабного переходу до інформаційної стадії розвитку суспільства існує нагальна потреба внести кардинальні зміни у сферу освіти. Інформаційне суспільство потребує високоосвічених громадян, які спроможні постійно поновлювати свої знання, здатні до адаптації та реалізації свого життєвого потенціалу. Завдання школи полягає в організації такого навчального процесу, який сприятиме розвитку особистісного пізнавального потенціалу учня. Фундаментальні цілі освіти, що були проголошені ЮНЕСКО, мають стати визначальними для створення концепції розвитку конкретного навчального закладу:
Перефразуючи наведені вище цілі («навчити пізнавати, навчити діяти, навчити жити разом, навчитися жити») можна сформулювати завдання сучасної освіти таким чином: школа має навчати підростаюче покоління самостійно отримувати необхідну інформацію, щоб здобути цікаву професію і достатньо заробляти, що дозволить зробити власне життя цікавим та здоровим і допоможе толерантно співіснувати з іншими людьми. Одним із засобів оновлення змісту освіти відповідно до сформульованого завдання може стати компетентнісний підхід. В європейських країнах компетентнісний підхід знайшов поширення через те, що роботодавці висували претензії до випускників навчальних закладів, оскільки вони, маючи академічні знання, не володіли необхідним набором загальнопрофесійних та універсальних навичок та умінь (ключових компетенцій). Вітчизняна педагогічна наука теж визначає перспективи запровадження компетентнісного підходу до змісту освіти. Існують певні розбіжності у визначенні видів ключових компетентностей: за документами Ради Європи: багатокультурна, інформаційна, соціальна, політична, комунікативна, загальнокультурна, пізнавально-інтелектуальна, трудова підприємницька, побутова; за І.Єрмаковим, Україна: інформаційна, соціально-психологічна, громадянська, комунікативна, методологічна, життєва, професійна, психологічна рефлексивна; за А.Хуторським, Росія: загальнокультурна, інформаційна, комунікативна, навчально-пізнавальна, соціально-трудова, особистісного самовдосконалення. Порівнюючи і аналізуючи перелік видів ключових компетентностей, доходимо до висновку, що набуття їх можливе тільки за умови інтегруючої навчально-пізнавальної діяльності особистості у сукупності з процесом її соціалізації. Які саме риси мають бути притаманні майбутнім працівникам? Про це йшла мова на міжнародній конференції, що була присвячена визначенню основних напрямків змін у системі вищої освіти ХХІ ст. (Палермо, 1997 рік). Спеціаліст повинен відповідати таким критеріям:
Як бачимо, перед сучасним закладом освіти – середнім чи вищим – стоїть досить нелегке завдання. Реалізація його можлива тільки за умови науково організованого навчального і виховного процесу. Зміст жодного навчального предмету не забезпечує в повній мірі реалізацію цього завдання . Стратегічною метою має бути поєднання можливостей різних шкільних наук з виховним процесом. Для цього необхідно здійснити глибокий аналіз умов, в яких функціонує заклад, розробити концепцію його розвитку, обґрунтувати напрямки і механізми розвитку, розробити модель випускника тощо. На етапі стратегічного планування може бути використаний SWOT-аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища навчального закладу. Акронім SWOT – від перших літер слів Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats, що означає «Сила», «Слабкість», «Можливості», «Загрози». Таким чином, SWOT-аналіз націлений на перспективу і допомагає оцінити вплив економічних, географічних, соціально-демографічних факторів, можливості науково-технічного процесу, визначити сильні та слабкі сторони та стратегію розвитку освітнього закладу, виявити резерви та можливості школи і напрямки адаптації внутрішніх можливостей школи до змін у зовнішньому середовищі. Матриця SWOT-аналізу [2]:
Наступний етап – розробка концепції розвитку навчального закладу. Концепція має відповідати завданням реалізації державної політики у галузі освіти і враховувати умови соціокультурного середовища, в якому знаходиться заклад. Робота педагогічного колективу над концепцією починається з визначення місії даного навчального закладу. «Місія в перекладі з латинської означає “відповідальне завдання, роль, доручення”. У менеджменті поняття “місія” означає сформульоване уявлення про те, для чого існує навчальний заклад і в чому його відмінність від подібних організацій. Місія забезпечує узгодження зовнішніх інтересів суб’єктів, що впливають на школу (до них відносяться держава та інші споживачі освітніх послуг, громадськість, різні партнери школи) і внутрішніх інтересів учасників навчального процесу (адміністрації, педагогічного й учнівського колективів). Можна виділити такі функції місії: • спосіб представлення школи в зовнішньому середовищі та формування її іміджу; • основа для визначення цілей і стратегії навчального закладу; • способи згуртування колективу школи, формування командного духу, основа формування організаційної культури». Подальша робота буде спрямована на формулювання завдань, цілей та принципів діяльності – навчальної і виховної – освітнього закладу. Розробляючи «Модель компетентнісного випускника», необхідно усвідомлювати, що ми маємо справу не з роботом, в якого можна закласти будь-яку програму, а з дитиною – унікальною особистістю, яка має власну систему цінностей, досвід, здібності, уподобання тощо. У процесі виховання дитина є не об’єктом, на який спрямовується дія чи вплив вихователя, а суб’єктом самовиховання. Крім того, у процесі виховання цінним є не виховний захід, а ставлення вихованця до того, що відбувається. Діагностувати рівень сформованості ставлень і справжню, неприховану мотивацію можна за допомогою спостереження, анкетування, методики незакінченого речення та ін. Важливість самого такого підходу до здійснення виховання підкреслюється у «Національній програмі виховання учнів 1-12 класів» [4], змістове наповнення якої побудоване за 6-ма основними напрямами:
У «Пояснювальній записці» до програми наголошується також на тому, що вона реалізується шляхом:
Крім того, «Національна програма виховання учнів 1-12 класів» передбачає необхідність докорінної зміни технології виховної роботи на користь таких педагогічних технологій, які не нав’язують вихованцям певних норм та правил, а сприяють осмисленню ними суті моральних норм і творчому застосуванню. Саме такий підхід забезпечує набуття підростаючим поколінням досвіду морально-ціннісного ставлення до навколишнього світу і до себе. Список використаних джерел:
|
|
Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості Основний напрямок її реалізації — створення оптимальних умов для розвитку і саморозвитку особистості, розкриття в навчально-виховному... |
Конкурсу огляду на кращу організацію правової освіти Шкільне середовище відіграє важливу роль у становленні особистості, визначення особистісного життєвого шляху |
|
Оцінка ефекту освітньо-виховного заходу з проблем Формування валеологічної свідомості, бережливого і дбайливого ставлення до своєї особистості, власного здоровя як найвищої цінності... |
СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІІ В АР КРИМ АР Крим, досліджено стратегічні пріоритети формування «точок зростання», що сприяють оптимізації використання економічного потенціалу... |
|
ПРОГРАМА для класів з поглибленим вивченням математики Математика є унікальним засобом формування не лише освітнього, але і розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості |
ПРОГРАМА поглибленого вивчення математики в X XI профільних класах Математика є унікальним засобом формування не лише освітнього, але і розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості |
|
КЕ13 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОГО СВІТУ Проведено аналіз інтелектуального капіталу України і світу взагалі та приведені можливі шляхи подолання проблем інтелектуального... |
Курсова робота з художньої культури Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу «Художня культура» |
|
Шляхи оптимізації педагогічної діяльності у роботі з обдарованими учнями Саме тому для розвитку інтелектуального потенціалу нації, який є показником духовного і матеріального поступу країни, дедалі актуальнішою... |
Урок із світової літератури у 10 класі Тема: «Подорож до Ясної Поляни» Мета: розпочати вивчення біографії Л. М. Толстого, показати своєрідність його життєвого і творчого шляху, допомогти зрозуміти значення... |