Уроку: «Україна вишивана»
|
|
Скачати 169.79 Kb.
|
|
0Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Відділ освіти Слов’яносербської райдержадміністрації КУ «Районний методичний кабінет» Фрунзенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Слов’яносербської районної ради Луганської області Матеріал на обласний конкурс на кращу методичну розробку з декоративно-прикладної творчості «Зоряний шлях» Бінарний урок з художньої культури, географії України та трудового навчання. 9 клас. Тема уроку: « Україна вишивана» «Особливості візерунків та орнаментів на рушниках різних регіонів України» Розроблений Старшим учителем географії, художньої культури спеціалістом першої кваліфікаційної категорії Фрунзенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Щербак Оленою Володимирівною та керівником гуртка Яровою Ольгою Миколаївною Бінарний урок з художньої культури, географії України та трудового навчання. 9 клас. Тема уроку: «Україна вишивана» «Особливості візерунків та орнаментів на рушниках різних регіонів України» Тема уроку з художньої культури: «Візуальне мистецтво. Декоративно-ужиткове мистецтво» Тема уроку з географії України: «Національний та етнічний склад населення.» Тема уроку з трудового навчання: «Поняття про стилізацію малюнка» Мета та завдання уроку: Дидактичні: організувати пошуково-дослідницьку роботу з вивчення різновидів українських народних орнаментів, їх різновидів та географії в нашій країні; закріпити знання щодо етнографічних земель та їх особливостей у формуванні певних традицій декоративно-прикладного мистецтва; формувати національний світогляд через впровадження педагогіки співробітництва; охарактеризувати головні осередки промислів та нанести їх на контурну карту України; провести практичну роботу з виготовлення вишитої карти України; виховувати акуратність і старанність під час виконання вишивальних робіт. Розвивальні: розвивати пізнавальні інтереси, інтелектуально-творчий потенціал учнів, логіку та мислення учнів; формувати компетентність самоконтролю та саморозвитку учнів (використання випереджаючих завдань, робота з додатковою літературою за темою, розвиток загально навчальних умінь та навичок); компетентність продуктивної творчої діяльності (творчі завдання, розв’язання проблемних питань, робота з контурними картами, самостійні завдання та висновки за темою); соціальну та полікультурну компетентність (самостійна пошукова робота, збирання та використання краєзнавчого матеріалу, залучення учнів до екскурсій рідним краєм, формування власної думки). Виховні: удосконалювати комунікативну компетентність учнів під час роботи в групах; виховувати повагу до традицій українського народу; аналізувати ситуації з використанням усного рецензування, контролю емоцій; толерантного ставлення до всіх учасників процесу; виховувати художній смак; Обладнання: політико - адміністративна карта України, карта етнографічних земель України, атласи, виставка продукції народних промислів України, фотоматеріали; інструменти та матеріали для роботи у творчих групах (голки, нитки, наперсток, ножиці, тканина), презентація «Україна вишивана» Тип уроку: комбінований. Структура уроку: І. Організаційна частина (2 хв.) II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (3 хв.) ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (5 хв.) IV. Повідомлення теми й мети уроку (1 хв.) V. Вивчення нового матеріалу (30 хв.) 1. Захист проекту : «Україна вишивана» Відомості про особливості візерунків та орнаментів на рушниках різних регіонів України VІ . Закріплення знань та умінь учнів (10 хв.) 1. Екскурсія до етнографічно - краєзнавчого музею «Берегиня» на тему «Рушники регіонів України» 2. Екскурсія до музею дитячо-юнацької творчості «Чарівна скринька» на тему «Сучасні рушники регіонів України» VІІ. Практична робота. 1.Вступний інструктаж. Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги, організація робочого місця. (5 хв.) 2. Виготовлення карти України «Україна вишивана»:
VIІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв.) ІХ. Прибирання робочих місць і майстерні (1 хв.) Хід уроку І. Організаційна частина: 1) перевірка наявності учнів; 2) перевірка готовності учнів до уроку; ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів: Бесіда: 1. Які ви знаєте історико - етнографічні землі? (слайд № 2-3) З чим пов’язано умовне розділення? (слайд № 4) 2. Які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте? 3. Що вам відомо про особливості розташування художніх промислів? 4. Які вироби є візитівкою України? (Рушники, слайд № 5-6) 5. Які техніки вам відомі? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: Вступне слово вчителя Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконуються ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі, повсті та інших матеріалах льняними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, лелітками і т. ін. Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків. Мабуть, ніколи не зможемо ми довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо з огляду на недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва. Адже зразки найдавнішої вишивки у музеях Європи відносять до V ст. н.е., а пам’ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть ( XIX ст.). Дані археологічних розкопок, свідчення літописців і мандрівників минулого дозволяють стверджувати, що початки мистецтва вишивання на території, яку займає сучасна Україна, сягають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи – починаючи з незапам’ятних часів і до наших днів. Елементи символіки сучасних орнаментів української народної вишивки перегукуються з орнаментами, якими прикрашали посуд давні мешканці території нашої республіки – трипільські племена (доба пізнього неоліту і початку періоду бронзи). Вишивкою був прикрашений одяг у скіфів – мешканців причорноморських степів, про що свідчить давньогрецький історик Геродот. Археологічні розкопки підтверджували значне поширення вишивання у стародавньому Києві: на срібних браслетах XIII ст. зображено постаті в сорочках з широкими вишиваними манишками. Виступ учня Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, і години відпочинку від польових робіт. Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок. Більш заможні дівчата готували собі по 50, 80, а іноді й понад 100 сорочок з тонко виробленого і вибіленого полотна: для буденної роботи, свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для потреб протягом усього життя. Дівчата змагалися між собою в доборі узору, у загальній композиції елементів орнаменту, в майстерності вишивання. Одяг був свого роду характеристикою майстерності дівчини, її працьовитості. Поганою нареченою вважалася та дівчина, яка не оволоділа цією майстерністю змалку. В одній з народних пісень сестра радить братові кращу обраницю, вказуючи на її перевагу: Вона вміє шити-вишивати і гарних пісень співати. Сьогодні, як і сотні років тому, не старіє стародавнє мистецтво тканих і вишиваних рушників, які є традиційною прикрасою українського народного житла. Розвішані у світлиці по стінах і над картинами, вони надають їй охайності та затишку. Орнаментований рушник – неодмінний атрибут народних обрядів та звичаїв. Він використовується в сучасних обрядах весілля, при зустрічі дорогих гостей хлібом-сіллю та ін. Оздоблення рушників – це невичерпна скарбниця народної фантазії. Виступ учня з віршем «Вишиванка» автор: Гречуха Лідія Романівна ВИШИВАНКА Народ мій на Голгофу йшов з хрестом, бо так у нас віддавна повелося: хрестом розходились дороги за селом, навхрест снопи стояли із колосся. У шлюбному вінку, як доля, зеленів таки отой барвіночок хрещатий. Таки хрестом сорочки для синів одвіку шила українка-мати. Бо скільки раз при світлі каганця вона нитки на полотні хрестила, то стільки раз ріднесеньке дитя в далекий шлях життя благословила І ми несли свій хрест у вишитті. Він був, коли, здавалося, нічого вже не було. Здавалось, всі святі уже давно зреклись народу мого. Той мамин з оберегами рушник, та мамина сорочка-берегиня на всіх шляхах, кривавих та страшних, нас сотні раз хрестами осінила Німіє світ, зомлівши від краси червоно-чорних українських взорів. А там – хрести, хрести, хрести... молитвами за нашу долю й волю. Є настил, гладь, стебнівка та низинка, фантазія людська не знає меж... Хрестом я доням шила сорочинки. Ви – українки! То несіть свій Хрест Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так звані «техніки», яких відомо на Україні близько ста. - Про яку техніки вишивки ви почули? (Хрест, настил, гладь, стебнівка та низинка) Окремі вишивальні шви характерні тільки для тих чи інших етнографічних районів України, а інші зустрічаються також у білоруських і російських вишивках. Народна художня вишивка України при своїй єдиній стильовій основі дуже різноманітна. В кожній області вона має свої відмінності. Розглянемо характерні особливості вишивання в різних районах України. ІV. Повідомлення теми й мети уроку. На сьогоднішньому уроці розглянемо характерні особливості візерунків та орнаментів на рушниках різних регіонів України» Презентуємо проект «Україна вишивана» Учні працювали в групах, завчасно зібрали матеріал, оформили в вигляді презентації V. Вивчення нового матеріалу: 1. Відомості про особливості візерунків та орнаментів на рушниках різних регіонів України» Протягом багатьох віків у кожного народу виробляється певна методика виконання, колорит і характер орнаменту. Майже кожна область, кожен район, а часом окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому візерунку, барвам. Тому за кольором, орнаментом, способом розміщення орнаменту на виробах, фактурою вишивки можна визначити місця її виготовлення. Народна художня вишивка України при своїй єдиній стильовій основі дуже різноманітна. В кожній області вона має свої відмінності. Розглянемо характерні особливості вишивання в різних районах України. Яскрава кольорова гама українських народних візерунків, але переважають у них два кольори – червоний і чорний. Синонімом першого є любов, а другого – журба, радість і смуток, весілля і печаль. Ці почуття в житті пов'язані. Все це відображено у Борщівській сорочці (Легенда про борщівську сорочку, слайд № 8) Як розповідає давня легенда, домінуючий чорний колір вишиття пов’язаний з конкретними подіями нашої трагічної історії. У 15-17 ст. Борщівський край був постійним об'єктом нападів турків і татар. Вороги безжально спустошували і грабували села, забирали у полон населення. Після одного з таких нападів у кількох наддністрянських селах загинули всі чоловіки. Тоді дівчата і жінки, оплакуючи свої гіркі долі, поклялися протягом кількох поколінь носити траур за загиблими коханими і вінчатися у сорочках, вишитих чорними нитками. І клятву виконали. В Україні умовно здійснено етнографічний поділ на такі регіони: Слобожанщина, Полісся, Волинь, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Карпати, Південь України (слайд № ). Такий поділ регіонів не має чітких меж і в різних джерелах вони можуть мати різні назви. Своєрідність художнього вирішення одягових та інтер'єрних тканин у кожному регіоні виявилась у характерних орнаментальних мотивах і композиціях, усталеній колірній гамі й специфічних техніках виконання. Крім технік вишивання, поширених тільки у певному регіоні, існують такі, які використовуються по всій території України. Однак у кожній місцевості вони мають різну кольорову гаму. Так, на Полтавщині вишивки виконуються «вирізуванням» і «виколюванням» завжди білого кольору; на Київщині — червоного, іноді чорного; на Поділлі — багатоколірні (найчастіше поєднується червоний, чорний, білий та жовтий кольори), (слайд № 8). Техніка вишивання Харківської, Луганської областей (слайд № 9-12) має багато спільного з установленими формами вишивки центральних областей України, але їй властиві й цілком своєрідні поліхромні орнаменти, що виконуються півхрестиком чи хрестиком. Ці орнаменти здебільшого вишивають грубою ниткою, завдяки чому узори справляють враження рельєфних . Художні вишивки Полтавщини (слайд № 13) багатогранні за технікою виконання, формами узору, логікою побудови. Для полтавських сорочок характерні такі шви: хрестик, плутаний хрестик, подвійний прутик, зубчики, мережка, прутикова мережка, вирізування,лиштва, виколювання, довбанка, верхоплут, ляхівка в один і більше рядів, пухлики, ланцюжки та ін. Узори виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Мистецькі, з високим художнім смаком поєднані шви утворюють дуже гарні узори. Так, поєднання лиштви з мережками або вирізуванням дає один із найдосконаліших художньо типів вишивки, що був особливо поширений на Полтавщині. Сорочки на Полтавщині вишиваються переважно білими нитками,зрідка червоними та сірими. Манишка білих сорочок у старих взірцях оздоблювалася білим узором, що виконувався гладдю. Візерунок обводився чорними або кольоровими смугами. Техніка вишивання – стебнівка, хрестик, шов «позад голки». Вишивки Полісся (слайд № 14) прості й чіткі за композицією. Ромболамана лінія геометричного мотиву повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по біло-сірому фону лляного полотна графічно чітка. Для Чернігівщини (слайд № 15) характерні білі вишивки. Щоб підсилити загальну виразність вишивки, в ній здебільшого використовують два або більше типів швів. Наприклад, в одній композиції поєднуються шви прозорі (викол, вирізування, мережки) із щільним настиланням або іншим видом лічбової гладі. Рукав із сорочкою з’єднується широким мережаним кольоровим орнаментом, так званою чернігівською розшивкою. Така ж розшивка з’єднує уставку й станок з коміром. Смугастий орнамент розміщується на уставках окремими чи суцільними смугами по рукаву. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нитками або із вкрапленням червоного та чорного. На Чернігівщині жіночі та чоловічі сорочки змережуються прутиком так, як і на Поділлі, - прозорою мережкою («шабаком»), червоними та чорними нитками. Набирування дуже дрібними суміжними стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерне для чернігівських і київських сорочок. Вишивкам Київщини (слайд № 16-18) властивий рослинно-геометризований орнамент із стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. Основні кольори вишивок – білий, коралово-червоний,відтінений чорним. Трапляється також жовтий колір, зрідка сірувато-голубий. Сорочки оздоблюються гладдю,занизуванням, набируванням та хрестиком. Своєрідною вишивкою здавна відома Волинь (слайд № 19). Крім вишивки хрестиком у цій області поширена також техніка «занизування», або «зволікання» (локальні терміни) – це одна з давніх технік, що повністю імітує візерункове човникове ткацтво. Візерунки геометричні, дуже чіткі й прості за композицією. Ромболамана лінія геометричного мотиву повторюється ритмічно у вигляді стрічки, що тягнеться в горизонтальному або вертикальному напрямі. Чіткість ритму посилюється одноколірністю вишивок, виконаних червоною ниткою на біло-сірому фоні полотна. Одноколірні вишивки північної Волині вражають своєю вишуканою простотою. У південних районах області переважають рослинні мотиви у доборі квіток, ягід, листочків. Шиття поверхневе – хрестик, гладь, прутик. Чорний колір поєднується з найрізноманітнішими комбінаціями червоного, чим досягається значний колористичний ефект. Рельєфність мотивів відходить на другий план, передусім вражає колоритність орнаменту. Вишивки стають більш мальовничими. Подільські вишивки (слайд № 23) виділяються серед багатої мистецької спадщини вишивок всієї України своїм колоритом та орнаментикою, складною технікою виконання. Для подільських сорочок характерна барвистість і різноманітність швів. Найтиповішим є змережування «павучками», яким примережують уставки на рукава, клинці. Використовується і кольорова мережка – «абак». У різних варіантах повторюються дві основні техніки – хрестик і низь, а також декоративний шов «качалочка», який зберіг орнаментальні мотиви давньої вишивки. Подільська вишивка особливо багата на візерунки: центральні мотиви у вигляді ромбів здебільшого розміщуються між двома горизонтальними лініями. Трикутник, що утворюється між лінією і ромбами, вишивається звичайними скісними лініями у вигляді завитків («баранячі роги»). В орнаментах подільських вишиванок переважає один колір – чорний з більшим чи меншим вкрапленням червоного, синього, жовтого чи зеленого. Найбільш поширені одноколірні (червоні та чорні) вишивані сорочки, значно рідше – дво- та триколірні. На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками, що забезпечує високий рельєф та кольоровий ефект. Такі вишивки розміщують вздовж рукава поздовжніми чи скісними смугами від пілочки до краю рукава. Велике багатство технік вишивання характерне для Вінниччини (слайд № 24-25): низь, хрестик, стебнівка, насилування, верхоплут, зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих та кольорових мережок. Поряд з основними швами застосовуються й допоміжні – штапівка, стебнівка, контурні шви, якими обрамляють та з’єднують окремі елементи композиції. Своєрідним центром мистецького вишивання на Поділлі (слайд № 26) є село Клембівка. Клембівчанки одні з перших на Україні одержали звання майстрів народної творчості. Художні вироби фабрики «Жіноча праця» відомі у всьому світі, вони експонуються на різних виставках та міжнародних ярмарках, неодноразово їм було присуджено золоті медалі. Характерна риса етнографічного району Карпат та Прикарпаття (слайд № 27) (крім певних спільних рис) – це велика кількість окремих складових частин регіону із своїм колоритом та специфічними особливостями. У минулому майже кожне село відрізнялося від іншого своєрідністю вишивки, багатством орнаментальних композицій та неповторністю кольорів. Так, у сорочках, вишитих у с. Космачі, переважає осіння гама кольорів, а у верховинських селах – гама синіх та фіолетових. У народній вишивці Львівської області (слайд №28) використовуються різноманітні типи узорів: окремі з них поширені по всій області, інші – пов’язані з певними місцевостями і утворюють локальні різновиди. У південних районах Львівщини орнамент вишивок геометричний, білий фон не заповнюється, що надає узорам прозорості й легкості. Вишивані сорочки колористично розмаїтні. На Буковині (Чернівецька область) (слайд № 29) крім геометричних та рослинних мотивів використовуються зооморфні, які вишивають білою гладдю, дрібним хрестиком, штапівкою, крученим швом. Вишивальний матеріал – бісер, шовк,вовна, срібні та золоті нитки, металеві лелітки. Гуцульські вишивки (слайд № 30) характерні різноманітністю геометричних та рослинних візерунків, розмаїтістю композицій, багатством кольорових сполук, здебільшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний колір домінує. Два або три відтінки жовтого кольору прояснюють вишивку і надають їй золотавого відблиску. Типовим є густе заливання тла, коли велика кількість дрібних елементів заповнює орнаментальну площину і візерунок окреслюється тонкими просвітками. Останнім часом у гуцульських вишивках замість традиційної лінійної побудови на кольоровій площині квіткові мотиви виконують гладдю і хрестиком. Спостерігається деяка зміна побудови гуцульських мотивів – замість стрічкової композиції дедалі частіше за основу береться якийсь один центральний мотив. Для вишивок Закарпаття (слайд № 31) характерним є мотив «кривуля» у різних техніках виконання. Переважає техніка «зволікання» і вишивання хрестиком, часто також використовують вирізування і гаптування. Кольорова гама вишивок широка: червоне поєднується з чорним ( при цьому виділяється один колір – чорний або червоний), поширені як білі, так і багатоколірні орнаменти. У південних районах України (слайд № 32-35) техніка вишивання має багато спільного з усталеними формами вишивки центральних областей, що являє собою поєднання орнаментальних мотивів та вишивальних технік різних місцевостей, але їй властиві й цілком своєрідні поліхромні орнаменти, які виконуються півхрестиком чи хрестиком. Це пояснюється тим, що тут мешкає мішане у плані національному населення. VІ . Закріплення знань та умінь учнів Слово вчителя - А тепер просимо Вас завітати до нашого етнографічно- краєзнавчого музею «Берегиня» Екскурсія на тему «Рушники регіонів України» - Вас сьогодні чекає ще одна мандрівка – до музею дитячої творчості «Чарівна скринька». Є в нас така традиція – кожний випускний клас колективно вишиває рушник на пам'ять. Вивчаючи символи та знаки, самі обирають візерунок. Екскурсія до «Чарівної скриньки» на тему «Сучасні рушники регіонів України» VІІ. Практична частина. 1.Вступний інструктаж. 2. Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги, організація робочого місця. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИШИВАННІ 1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ. 1.1. Ретельно підготуйте своє робоче місце до безпечної роботи. 1.2. Уважно вислухайте вчителя й отримайте завдання на урок. 1.3. Підготуйте до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись у їх справності. 1.4. Забороняється розпочинати роботу без дозволу вчителя. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ. 2.1. Під час практичної роботи учні виконують тільки ті види робіт, які доручив учитель. 2.2. Використовуйте справний, добре налагоджений інструмент. 2.3. Використовуйте інструмент за призначенням. Інакше можна не тільки зіпсувати його, але й отримати травму. 2.4. Зберігайте голки і шпильки в спеціально відведеному місці. 2.5. Не залишайте голки без нитки на робочому місці. 2.6. Не беріть голки та шпильки до рота. 2.7. Не користуйтеся для шиття іржавими голками. 2.8. Виконуйте шиття з наперстком. 2.9. Не відволікайтесь під час роботи і не відвертайте увагу інших. 2.10. Утримуйте робоче місце в чистоті. 2.11. Дбайливо ставтесь до устаткування, приладів, інструментів. 2.12. Інструменти загального користування беріть із дозволу вчителя і відразу після користування повертайте їх. 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ. 3.1. Упорядкуйте робоче місце, приберіть деталі, матеріал, сміття, відходи. 3.2. Старанно приберіть робоче місце. 3.3. Покладіть інструменти в порядок, установлений учителем. 3.4. Приведіть до ладу свій одяг і залиште майстерню з дозволу вчителя. 3.5. Після виходу учнів чергові розпочинають прибирання приміщення. VІІ. 2. Виготовлення карти України «Україна вишивана»:
VІІІ. Підведення підсумків уроку 1.Підсумки роботи класу і ступінь поставленої на уроці мети. Доцільно продемонструвати найкращі роботи учнів. 2.Аналіз роботи окремих учнів. 3.Аналіз характерних помилок при виконанні 4.Виставлення і мотивація оцінок учнів. ІХ.Завдання додому: Закінчити оформлення виробу, якщо це не було зроблено на уроці. ІХ. Прибирання робочих місць і майстерні: 1.Видача завдання черговим у майстерні. 2 Контроль за прибиранням робочих місць учнями класу. Література: 1. Вишивки України. Колекційне видання, випуск № 1 «Зібрання вишиванок по цільовому призначенню», Пустомитівська районна друкарня, 1992 2. Обод М.Л. Экономическая и социальная география Украины. 9 клас: Пособие для учителя. – Харьков: Веста: Издательство «Ранок», 2003. – 352с. – (В помощь учителю). 3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Географія, 6-10 класи, Київ: Ірпінь, 2005 4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Художньо-естетичний цикл, 5-11 класи, Київ: Ірпінь, 2005 5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Трудове навчання, 5-11 класи, Київ: Ірпінь, 2005 6. Садкіна В.І., Гончаренко О.В.Геграфія: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Харків: Оберіг, 2009. – 288с.: іл.., карти 7. Сорокина Л.М. Учись вышивать: Альбом. – 5-е изд. – К.: Рад. шк., 1989. – 79с.: ил. 8. Художественное вышивание: Альбом / Гасюк Е.О. Степан М.Г. – 4-е изд., стер. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. – 247 с. – Текст парал. на укр., рус. яз. Додаток №1   |
Схожі:
|
План-конспект уроку-КВК з курсу «Я і Україна» План-конспект уроку-КВК з курсу «Я і Україна» в 2 класі вчителя початкових класів Загальцівського НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ... |
Тема. Рушник, рушничок вишивана доріжка Мета. Продовжувати знайомити дітей з українськими народними традиціями. Розширити, поповнити знання про традицію застосування рушника.... |
|
Тема уроку : Козацька Україна Мета уроку З давніх-давен людям відомо „дерево життя” – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок символ минулого часу, другий... |
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам |
|
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку Співає сонячні пісні уся моя родина, бо ми родились на землі, що зветься Україна: Методичні рекомендації щодо Першого уроку в 2012–2013... |
Конспект уроку з курсу «Я і Україна. Природознавство» Методичний кабінет Запорізького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №109 |
|
Україна – наш спільний дім. Мета Обладнання: фізична карта України; зображення державних символів; ілюстрації ХІД УРОКУ |
Уроку Панченка П. П., Тимченка С. М., стіна карта «Україна в роки Другої світової війни», збірник завдань для тематичного оцінювання |
|
Уроку «Україна єдина країна» Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва |
Тема уроку: Вихід УРСР на міжнародну арену Обладнання: підручник, карта Україна в період повоєнної відбудови (1945—1953 рр.), атласи, контурні карти, підручник, дидактичні... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua