Тема уроку: Вихід УРСР на міжнародну арену


Скачати 219.41 Kb.
НазваТема уроку: Вихід УРСР на міжнародну арену
Дата28.10.2013
Розмір219.41 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
Тема 2. Україна в першому повоєнному десятилітті (1946-1955) .
Тема уроку: Вихід УРСР на міжнародну арену

Мета:

охарактеризувати процес виходу УРСР на міжнародну арену, співпраці з міжнародними організаціями;

з’ясувати роль УРСР в створенні ООН,

проаналізувати процес формування території України;

охарактеризувати адміністративно-територіальні зміни України, що відбулися після 2-ї світової війни;

формувати критичне ставлен­ня до масштабних переселень українців і поляків;
виховувати інтерес до вітчизняної історії.

Очікувані результати

Після цього року учні зможуть:

  • схарактеризувати зміни геополітичного становища України, що відбувалися після Другої світової війни;

  • визначити значення виходу УРСР на міжнародну арену;

  • аналізувати процес формування території України в кінці 1940-х – початку 50-х років;

  • використовувати історичну карту, як спосіб пізнання світового історичного процесу;

  • висловлювати власне ставлення щодо об’єднання українських земель у складі однієї держави.

  • аналізувати документи; складати хронологію подій післявоєнного устрою України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, карта «Україна в період повоєнної відбудови (1945—1953 рр.), атласи, контурні карти, підручник, дидактичні матеріали. роздатковий матеріал.

Основні поняття:

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Геополітика ( від грец.γη — земля + πολιτική - мистецтво управління державою ) - політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення.

«Холодна війна» - військово-політичне, ідеологічне протисто­яння СРСР та США і їх союзників, яке характеризується гон­кою озброєнь, утворенням військових блоків, застосуванням заходів економічного тиску

Основні дати:

  1. березень 1944 р. — створення народного комісаріату закордонних справ на чолі з

  2. Д. Мануїльським;

  3. 26 листопада 1944 р. — Мукачівський з'їзд возз'єднання Закарпатської України з УРСР;

  4. 26 квітня 1945 р. — конференція в Сан-Франциско, на     якій Україна увійшла до складу ООН як член-засновник,

  5. 1948-1949рр.- УРСР не постійний член Ради безпеки ООН

  6. 29 червня 1945 р. — радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття до Радянської України;

  7. 16 серпня 1945 р. — договір між СРСР, Польщею про радянсько-польський кордони;

  8. 10 лютого 1947 р. підписано міжнародний договір між СРСР і Румуні­єю, що остаточно зафіксував юридично входження Північної Буковини, Акерманського, Ізмаїльського та Хотинського повітів Бессарабії до Укра­їнської РСР

  9. 29 липня — 15 жовтня 1946 р. — участь УРСР у роботі Паризької мирної конференції та підписання договорів з Україною, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією;

  10. 1951 р. — обмін прикордонними ділянками між Польщею і УРСР.

  11. березень 1950 р. – Всесвітній конгрес прихильників миру у Стокгольмі прийняв Відозву до народів світу про заборону атомної зброї, яку підписали 20 млн. трудящих УРСР.

  12. вересень 1951 р. – у Києві відбулася Перша Українська республіканська конференція прихильників миру.

  13. грудень 1952 р. – Конгрес народів на захист миру.


ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь.

  • Чи являлась УРСР повноправним суб’єктом міжнародного права напередодні Другої світової війни?

  • Коли УРСР мала можливість «самостійно» здійснювати зовнішньополітичний курс?

  • У якому році була створена ООН?

  • До складу яких держав входили західноукраїнські землі в 1921-1939 рр. ?

  • Якою була політика правлячих кіл Польщі, Румунії і Чехословаччини щодо українців?

  • Пригадайте, на яких конференціях під час війни лідери держав антигітлерівської коаліції порушували питання про західні кор­дони СРСР? (Тегеранська, Ялтинська, Потсдамська)

  • Які зовнішньополітичні зміни відбулися у світі? (Поглиблення суперечностей між капіталістичними країнами, «холодна війна», посилення національно-визвольного руху колоніальних і залеж­них народів)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

План

1. Міжнародне становище після закінчення Другої світової війни

Міжнародна ситуація після Другої світової війни кардинально змінилася. Країни фашистського блоку зазнали повної поразки і капітулювали. Різко зросла політична вага і міжнародний авторитет країн - учасниць антигітлерівської коаліції, передусім СРСР і США. Почався розпад колоніальних імперій. Великобританія та Франція були дуже ослаблені в ході війни, США висунулися на роль лідера західного світу. СРСР переміг у війні ціною величезних людських і матеріальних втрат, але на Ялтинській і Потсдамській конференціях (1945 р.) владно заявив про себе як наддержаву, без якої неможливе вирішення післявоєнного устрою світу. За прямої підтримка Радянського Союзу в країнах Східної та Південно-Східної Європи, Китаї, Північній Кореї і Північному В'єтнамі до влади прийшли комуністи. Так склався світовий табір країн соціалізму, або, як його згодом стали називати, соціалістичної співдружності. Таким чином, світ після війни розколовся на два ворогуючих табори - країни західної демократії, очолені США, і країни, де при владі перебували комуністи, на чолі з СРСР. Наприкінці 40-х років між ними розпочалася "холодна війна", гонка озброєнь, зокрема, ракетно-ядерних. Це загрожувало людству третьою світовою війною

Про вагомі події всесвітньої історії у 1944—1953 роках.

Пер­ше: 04. 04. 1949 р. у Вашингтоні було підписано Північноатлантичний Договір, на основі якого утворено Організацію Північноатлантичного До­говору (НАТО) із 12 держав (Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Великобританія, СІЛА, Канада, Данія, Ісландія, Італія, Норвегія, Порту­галія). Лише 12. 03. 1952 р. першим генсеком НАТО був обраний Гастинґс Лайонел Ісмей (1887-1965) із Великобританії. Отже, було започатковано спільну систему безпеки, основану на партнерстві країн-членів НАТО.

Дру­ге: 5. 05. 1949 р. десять держав (Бельгія, Данія, Ірландія, Італія, Люксем­бург, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Швеція; у серпні 1949 р. приєдналися Греція і Туреччина) утворили Раду Європи - міжуря­дову міжнародну організацію, яка мала сприяти уніфікації законодавства різних країн у галузі прав людини. Уже 04. 11. 1950 р. у м. Рим вона при­йняла Європейську конвенцію про захист прав та основних свобод людини (скорочено - ЄКПЛ).

Третє: з 20. 11. 1945 р. по 01. 10. 1946 р. у м. Нюрнберг (Німеччина) відбувся перший у світовій історії міжнародний судовий процес над головними військовими злочинцями гітлерівської Німеччини, Що його здійснював Міжнародний військовий трибунал (СРСР, США, Ве­ликобританія, Франція), який засудив 12 злочинців до смертної кари, а до довічного позбавлення волі. Цікаво, що кореспондентом на цьому судовому процесі був український письменник Юрій Яновський (1902-1954).

Четверте: з 03 .05. 1946 р. по 12. 11. 1948 р. у м. Токіо (Японія) відбувся другий міжнародний судовий процес над головними військовими злочинцями мілітаристської Японії, який засудив 7 злочинців до смертної кари а 16 - до довічного позбавлення волі.

П'яте: у 1949 р. вперше в істо­рії XX ст. відбувся світовий прецедент штучного поділу німецької держави на Федеративну Республіку Німеччини (столиця - м. Бонн) та Німецьку Демократичну Республіку (столиця - м. Берлін), існування яких тривало до 03. 10. 1990 р., а у 1953 р. в результаті корейської війни 1950-1953 рр. відбувся поділ корейської держави на Корейську Народно-демократичну Республіку (столиця м. Пхеньян) та Південну Корею (столиця м. Сеул), існування яких триває досі.

Шосте: У 1948-1951 рр. був реалізований "план Маршалла" (США) - план фінансової допомоги (всього 17 млрд. до­ларів), спрямований на відновлення економіки європейських держав.

2. Створення Міністерства закордонних справ УРСР та характер його діяльності . Участь України в діяльності ООН та інших міжнародних організацій.

Після Великої Вітчизняної війни з огляду на значний внесок Українського народу в справу розгрому фашизму, а також врахо­вуючи досягнення України в господарському та культурному будів­ництві, значно зріс міжнародний авторитет Української республіки.

У серпні 1944 р. на конференції в Думбартон-Оксі (США), де обговорювалися проекти майбутньої Організації Об’єднаних Націй, радянський Представник А. Громико вніс пропозицію вважати 16 радянських республік членами-засновницями цієї організації. Ця пропозиція була дипломатично відхилена, і лише після наполегливого тиску і певних поступок Сталіна на Кримській конференції в лютому 1945 р. США та Англія зобов’язалися підтримати пропозицію Радянського уряду щодо прийняття Української РСР та Білоруської РСР у члени ООН. Отже, боротьба за голоси (а значить, і вплив) в ООН — одна з головних причин відновлення прав зовнішнього представництва України.

Робота з таблицями по групах - 1-ша група

Утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР

Дата


Подія

27 січня

1944 р.


Перший за воєнні роки пленум ЦК ВКП(б) у Москві, який

ухвалив пропозицію Ради народних комісарів СРСР щодо

розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин

28 січня —

1 лютого

1944 р.

X сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про перетворення

Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський

5 лютого 1944 р.

Постанова ЦК КП(б) України та указ Пре­зидії Верховної Ради УРСР "Про утворення Народного комісаріату закор­донних справ УРСР" (з березня 1946 р. - Міністерство закордонних справ УРСР)

4 березня

1944 р.

Верховна Рада УРСР прийняла Закон УРСР "Про утворення союзно-республіканського Комісаріату закордонних справ Укра­їнської РСР" який очолювали:

у лютому-липні 1944 р. - Олександр Кор­нійчук

у 1944-1952 рр. - Дмитро Мануїльський;

з 10. 06. 1952 р. по 10. 05. 1954 р. Анатолій Барановський;

з 1954-1965 рр. Лука Паламарчук.

Значення:

• після тривалої перерви Україна виходить на міжнародну арену;

• стає одним із засновників і перших членів Організації Об’єднаних Націй.

Це було зумовлено:

• зростанням міжнародного впливу та авторитету України, яка витримала основний тягар ворожої окупації й зробила вагомий внесок у боротьбі проти фашистської експансії;

• необхідністю переконати усіх в СРСР і за кордоном у реальності існування української держави та її суверенітету, щоб заспокоїти громадську думку і мобілізувати сили українського народу на завершення війни та відбудову;

• необхідністю нейтралізувати підтримку з боку національно-визвольних сил, які боролися за відродження незалежної

української держав


Дмитро Мануїльський - артійний і державний діяч, академік АН України (1945). Навчався в Петербурзькому університеті (не закінчив), також - на юридичному факультеті Сорбонського університету (1911). У 1903 вступив у РСДРП. 1906 – один з організаторів повстань у Свеаборзі та Кронштадті. Був засуджений до заслання, але зміг втекти. Восени 1907 емігрував у Францію, де став членом групи "Уперед". У червні 1917 його прийняли до РСДРП(б). З грудня 1917 - член колегії Наркомату продовольства, з лютого 1918 - заступник наркома. Також був членом Всеукраїнського ревкому; наркомом землеробства України. На початку 1919 очолював радянську місію Червоного Хреста у Франції. З 1921 - 1-й секретар ЦК КП(б) України. В 1920-23 і 1929-52 - член Політбюро ЦК КП(6) України. В 1923-52 - член ЦК партії. З липня 1924 - член Президії, у 1928-43 - секретар Виконкому Комінтерну. Під час Великої Вітчизняної війни працював у Головному політичному управлінні Радянської армії. Був депутатом Верховної Ради СРСР. З липня 1944 - заступник голови Ради міністрів України та нарком (міністр) іноземних справ УРСР (1944-1952 рр). У квітні 1945 очолював українську делегацію на міжнародну конференцію у Сан-Франціско (оформила створення ООН) та на Паризькій мирній конференції 1946. Брав участь у роботі перших сесій Генеральної Асамблеї ООН, на яких виступав з промовами, спрямованими проти діяльності української еміграції. В 1945-46 М., виступивши ініціатором, ідеологом і керівником нової кампанії боротьби проти “українського буржуазного націоналізму”, розгорнув широкомасштабну акцію по переслідуванню й цькуванню української інтелігенції, зокрема, найвідоміших тогочасних істориків М. Петровського та І. Крип'якевича, письменників О. Довженка, В. Сосюру, Ю. Яновського, М. Рильського та ін. У 1946-53 М. - заступник голови Ради Народних Міністрів УРСР Мануїльський - автор великої кількості робіт на тему міжнародного революційного руху. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Червоної Зірки та медалями. Похований на Байковому кладовищі.

2-га група

Україна — одна із держав-засновниць ООН

Дата

Подія

6 травня

1945 р.

Участь української делегації у роботі установчої конференції ООН у Сан-Франциско

До складу української делегації входили:

  • Дмитро Мануїльський - голова,

  • Олександр Палладій (1885-1972) - директор Укра­їнського біохімічного інституту (нині Інститут біохімії ім. О. Палладіна НАН України) та Президент АН УРСР у 1946-1962 рр.,

  • Микола Петровський (1894-1951) - український історик, директор Інституту історії АН УРСР у 1942-1947 рр.,

  • Петро Погребняк (1900-1976) - український лі­сівник та ґрунтознавець, академік АН УРСР, віце-президент АН УРСР у 1948-1952 рр.,

  • Іван Сенін (1903-1981) - партійний і державний діяч УРСР, заступник голови Ради Народних Комісарів УРСР у 1943-1953 рр.,

  • Володи­мир Бондарчук (1905-1993) - український учений, ректор Київського дер­жавного університету імені Т. Шевченка у 1945-1951 рр., інші).

1945 р.

26. 06. 1945 р

Участь України у розробці та прийнятті Статуту ООН. Зокрема, Д. Мануїльський очолив комітет конференції, що мав підготувати текст преамбули (вступу) і першого розділу Статуту — «Цілі та принципи» ООН. Членами комісій ООН з питань освіти, науки та культури стають І. Сенін, О.Палладін, В. Бондарчук, М. Петровський, П. Погребняк
делегація Української РСР підписала Статут Організації Об'єднаних Націй, підготовлений на установчій конфе­ренції у Сан-Франциско (26. 04. - 26. 06. 1945 р.). Українська РСР стала співзасновницею ООН, ратифікувала 22. 08. 1945 р. Статут ООН, який набув чинності для країн-засновників ООН 24. 10. 1945 р.

Таким чином, (роблять висновок учні) Україна брала участь у розробленні та прийнятті статуту ООН. Україна:

  • підписала Декларацію про заснування ООН

  • підписала й ратифікувала статут ООН

  • взяла участь у головних комітетах і комісіях ООН

10 січня 1946 р.

в Лондоні розпочала роботу 1-а сесія Генеральної Асамблеї ООН (ГА ООН), на якій були утворені інші органи ООН. Україн­ська РСР увійшла до Економічної і Соціальної ради ООН (ЕКОСОР ООН)

29 липня -

15 жовтня

1946 р.

Участь делегації України у Паризькій мирній конференції.

Включення України до складу Економічної і Соціальної Рад

Делегація Української РСР - очолював Дми­тро Мануїльський, входили: Анатолій Барановський, заступник голови РНК УРСР у 1944-1952 рр., Володимир Корецький (1890-1984) - український учений-юрист, член Міжнародного Суду ООН у 1961-1970 рр., Олександр Касименко (1905-1971) - український історик, директор Інституту історії АН УРСР у 1947-1964 рр., інші.

10 лютого 1947 р

У Парижі очільник делегації, заступник голови РНК УРСР Іван Сенін підписав від імені Уряду УРСР мирні договори з п'ятьма державами: Італією, Фінляндією, Болгарією, Румунією, Угорщиною

Листопад 1947 р

В Нью-Йорку на 2-й сесії ГА ООН Українську РСР було обрано непостійним членом Ради Безпеки ООН на два роки (1948-1949)

У 1947 р.


Після кілька десятирічної перерви в Києві відкрилося перше представництво іншої держави — кон­сульство Польської Народної Республіки.

30. 07. - 18. 08. 1948 р.

Українська делегація на чолі з заступником міністра закордонних справ УРСР Анатолієм Барановським брала участь у Белградській (Дунайській) конференції, на якій він підписав Конвенцію "Про режим торгового судноплавства на Дунаї". Але Українську РСР, яка має прямий вихід до р. Дунай, не було обрано до Дунайської комісії. Цю історичну несправедливість виправили лише у 1990 році;

1951 р.

Перша Українська республіканська конференція прихильників миру у Києві. Україна підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону та Лаосу

З 1953 р.

УРСР щороку вносила кошти у фонд ООН для країн, що розвиваються.

Протягом

50-х років

УРСР стала членом 20 міжнародних організацій, а з 1950 по 1956 р. ще 16 інституцій і уклала 65 міждержавних угод.

10. 12. 1948 р. в Парижі на 3-й сесії ГА ООН було прийнято істо­ричний документ світового значення - Загальну декларацію прав людини (нині щороку 10 грудня світова громадськість відзначає День прав люди­ни). Сорок вісім держав проголосували за прийняття цього документа, а Українська РСР виявилася серед 8 країн (СРСР, Білоруська РСР, Польща, Чехословаччина, Югославія, Саудівська Аравія, Південно-Африканська Республіка), які утрималися при голосуванні.

Участь України в діяльності міжнародних організацій

( в рамках теми)

Назва організації

Рік, з якого Україна бере участь в її діяльності

Організація Об’єднаних Націй (ООН)

1945

Всесвітній Поштовий Союз (ВПС)

1947

Всесвітній Союз Електрозв’язку, Міжнародний консультативний комітет з питань радіо

1947

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)

1948—1949, поновлено з 1992

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО)

1951

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

12.05.1954

Міжнародна Організація Праці (МОП)

12.05.1954

Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ)

1957

Учні опрацьовують документ «Із резолюції першої частини першої сесії Генеральної Асамблеї ООН» і роблять висновок про історичне значення виходу УРСР на зовнішньополітичну арену

Проблемне завдання

Західні історики стверджують, що функції українського Наркомату закордонних справ були тоді суто «церемоніальними, декоративними

та символічними». Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?

Свою відповідь аргументуйте.

У ч и т е л ь. Україні формально було надано право встановлення прямих міжнародних відносин, у тому числі обмін дипломатичними місіями, але відсутність реального суверенітету, справжньої державності республіки робили це право нездійсненним на практиці.

Проте навіть за цих обставин вихід України наприкінці Другої світової війни на міжнародну арену, її вступ до ООН мав велике значення для подальшої розбудови української державності.

Верховна Рада СРСР у 1944 р. розширила права союзних республік у галузі зовнішніх відносин, зокрема дозволила їм укладати договори і обмінюватися дипломатичними та консульськими представниками з іноземними державами. Але це лишалося на папері. Союзне керівництво вирішувало, коли і в якій формі УРСР виступатиме на міжнародній арені. Так, договір щодо Закарпатської України (червень 1945 р.) і договір про радянсько-польський кордон (серпень 1945 р.) були підписані від імені СРСР, а не УРСР. Разом із тим УРСР підписала Паризькі мирні договори 1947 р. з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією, які були противниками СРСР у Другій світовій війні. Вибірковість форм та змісту міжнародних договорів, у яких УРСР виступала як окрема сторона, були продиктовані інтересами і тактикою політики СРСР як до інших держав, так і ставленням до України.

МЕТА ВІДНОВЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

  1. Посилити вплив СРСР на світову політику, кількісно зміцнити радянську присутність у міжнародних дипломатичних зв’язках

  1. Створити додатковий орган для здійснення прорадянської зовнішньополітичної лінії керівників СРСР.

  2. Боротьба СРСР за голоси, а значить, і вплив в ООН — одна з головних причин відновлення прав зовнішнього представництва України.

  3. Це, була серйозна пропагандистська акція, що мала пере­конати всіх в СРСР і за кордоном у реальності існування української державності й суверенітету, аби заспокоїти громадськість, стривожену безправ'ям союзних республік, паралельно підтримувати фікцію міжнародно-правового суверенітету УРСР

  4. Нейтралізувати активність і дії національно-визвольних сил, які боролися за відродження Української держави, щоб не було підтримки цієї боротьби.

  5. Мобілізувати український народ на завершення війни і на відбудову народного господарства.

  1. Розколоти українську діаспору в західних державах.

Фактично Україна була позбавлена ініціативи й вільного проведення дипломатичних переговорів і, що особливо важливо, вирішального значення як при укладенні, так і виконанні підписаних нею міжнародних договорів.

Висновки:

1. Зовнішня політика Української РСР у 1944-1953 рр. передбачала:

а) участь у переговорах стосовно західних кордонів УРСР;

б) підписання міжнародних договорів;

в) участь у діяльності міжнародних організацій.

2. Незважаючи на бурхливу зовнішньополітичну діяльність, Україн­ська РСР не порушувала межі політики, яку диктувало радянське керів­ництво, а отже, вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений стратегічними інтересами СРСР.

3. Загалом, діяльність Міністерства закордонних справ УРСР доцільно оцінювати позитивно, позаяк українські дипломати отримали змогу брати участь в обговоренні міжнародних проблем та інформувати світову громад­ськість про життя й культуру України.

Оцінюючи потенційне значення виходу України на міжнародну арену, Ярослав Білінський пише: «Міжнародне представництво Української РСР разом з її гімном, державним прапором, міністром закордонних справ, без сумніву, належить до категорії радянських конституційних прикрас... Коли б режиму вдалося послабити український націоналізм, його не змогли б тоді оживити ніякі конституційні положення. Якби ж зробити цього він не зміг, такі барвисті прикраси, як міжнародне. представництво, живили б думку, а в сприятливих умовах могли б послужити поштовхом до дії».

3. Економічні і культурні зв’язки України з країнами Східної Європи

У відповідь на створення військового блоку НАТО (1949 р.) Радян­ський Союз та його союзники у травні 1955 р. підписали у Варша­ві Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу.

У цей період представники УРСР увійшли до Всесвітньої Ради Миру. Трудящі республіки, підтримуючи рух прихильників миру в 1950—1951 рр. підписали Стокгольмську відозву про заборону атомної зброї, а також звернення Всесвітньої Ради Миру про укла­дання Пакту миру між великими державами. Глибоку подяку Україні висловили уряди Цейлону і Лаосу за те, що вона підтримала їхнє прохання про вступ до ООН.

Україна брала участь у будівництві та обладнанні багатьох підприємств у країнах Східної Європи, у деяких слаборозвинутих країнах. Із кожним роком розширювалися міжнародні зв'язки УРСР. Важливу роботу зі зміцнення культурних зв'язків республіки з іншими країнами шляхом обміну різними делегаціями, виставкам и, виданнями здійснювало Українське товариство дружби і культур­них зв'язків із зарубіжними країнами.

Однак все це відбувалось в умовах панування у Союзі РСР авто­ритарної влади, жорсткого централізму. Отже, значною мірою зо­внішньополітична самостійність України залишалась неповноцінною, її міжнародна діяльність мала обмежений характер.

4. Адміністративно- територіальні зміни.

У 1944-1953 роках радянське керівництво проводило ціле­спрямовану політику щодо об'єднання всіх українських етнічних земель в Українській РСР та Союзу РСР.

Опрацювати відповідний матеріал підручника та підготувати інформацію.

• 1-ша група. Врегулювання відносин з Польщею.

• 2-га група. Врегулювання відносин з Чехословаччиною.

• 3-тя група. Врегулювання відносин з Румунією.

За результатами роботи учні складають узагальнюючу таблицю

«Адміністративно - територіальні зміни»

Дата

Сторони договору

Території, що відійшли до складу УРСР

Характеристика

29. 06. 1945 р.

СРСР та Чехо-Словаччина

Закарпатська Україна увійшла до Української РСР. Кордони, що склалися між Словаччиною, Угорщиною та Закарпатською Україною до 29 вересня 1938 р., стали кордонами між СРСР і Чехо-Словаччиною.


26. 11. 1944 р. - 22. 01. 1946 р. - це період існування Закарпатської України як окремого державного утворення.

26 листопада 1944 р. у м. Мукачеве відбувся перший з'їзд Народних комітетів Закарпатської України, на якому 663 делегати від краю проголосили державний суве­ренітет Закарпатської України та ухвалили Мані­фест про возз'єднання з Радянською Україною, обрано Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської Укра­їни і сформовано уряд. Досить швидко було створено всі атрибути державності Закарпатської України — суд, прокуратуру, збройні сили, органи управління на місцях тощо.

22 листопада 1945 р. міжнародний договір ратифікували Тимчасові Національні Збори Чехословацької Республіки, а 27 листопада 1945 р. - Президія Верховної Ради СРСР.

22 січня 1946 р. було ви­дано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення у скла­ді УРСР Закарпатської області (13 округів) із центром у м. Ужгород.

16. 08. 1945 р.

СРСР і Польща

Приєднання Східної Гали­чини й Західної Волині до Української РСР. Ця угода закріплювала кордон по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5—8 км, а на окремих ділянках на 17 км (район Немирів — Ялувка) і на­віть на 30 км (район річки Солонія і міста Крилів).


Першим кроком на шляху українсько-польського територіально­го розмежування стала Люблінська угода між урядом УРСР і поль­ським Тимчасовим Комітетом Національного Визволення від 9 ве­ресня 1944 р. Відповідно до цього документа частина споконвічних українських земель (частина Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців, передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалось підтри­мати польський прорадянський уряд і усунути негативне сприйнят­тя польською громадськістю радянської агресії 1939 р.

Остаточно процес польсько-українського розмежування завер­шився 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикор­донними територіями. Унаслідок цього до Львівської області відій­шли землі в районі міста Кристополя (згодом перейменованого на Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола міста Нижні Устрики Дрогобицької області

10 лютого 1947

СРСР і Румунія

Входження Північної Буковини й Акерманського, Ізмаїльського та Хотинського повітів Бессарабії до Української РСР, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в черв­ні 1940 р.





Завдання

1. Які зміни в адміністративно-територіальному устрої УРСР відбулися у повоєнний період?

2. Покажіть на карті території, які увійшли до складу УРСР після підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією.

3. Покажіть територію УРСР у повоєнний період. Порівняйте її з територією сучасної України. Зробіть висновки.

4. Визначте наслідки підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією для України.

Таким чином, після закінчення війни вперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія визнали нові політичні реалії, підтвердивши в міжнародних актах згоду змінити свої кордони на користь Радянського Союзу

Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і трьох повітів Бессарабії населення України збільшилося на 8,8 млн. осіб і на середину 1941 р. становило понад 41,6 млн. осіб, а її територія зросла до 565 тис. км2

Процес врегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридично визнані кор­дони республіки; територія УРСР збільшилась на 110 км2; відбу­лись демографічні зміни; основну частину українських земель було об'єднано в складі однієї держави.

Завершення формування сучасної території України відбулося У 1954 р. Цього року відзначалося 300-річчя Переяславської угоди, і країною прокотилася широка і гнучка пропагандистська кампа­нія. ЦК КПРС оприлюднив 13 «тез», у яких доводилась непо­хитність «вічного союзу» українців із росіянами. Центральною подією ювілейних урочистостей стало передання Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради, мотивуючи своє рі­шення спільністю економіки, територіальною близькістю та тіс­ними господарськими та культурними зв'язками між Кримом та Україною, прийняла указ «Про передачу Кримської області зі складу РСФСР до складу УРСР». Як зазначалось, акт є «свідчен­ням дружби російського народу».

Робота з документом

Із маніфесту першого з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України

про возз'єднання з УРСР

(26 листопада 1944 р.)

...Закарпатсько-український народ, вирваний з німецько-мадярського полону, вирішив раз і назавжди здійснити свою віковічну мрію і возз'єд­натися з Радянською Україною. З цими думками він йшов на вибори сіль­ських, районних і міських народних комітетів з наказом їм — добитися возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

Спираючись на непохитну волю всього народу, висловлену в петиціях і постановах робітників, селян, інтелігенції і духівництва всіх міст і сіл Закарпатської України, перший з'їзд Народних Комітетів усієї Закарпат­ської України постановляє:

  1. Возз'єднати Закарпатську Україну зі своєю великою матір'ю Радян­ською Україною і вийти зі складу Чехо-Словаччини.

  2. Просити Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Респуб­ліки і Верховну Раду Союзу Радянських Соціалістичних Республік включити Закарпатську Україну до складу Української Радянської Со­ціалістичної Республіки. Обрати Народну Раду Закарпатської України як єдину центральну владу, діючу по волі народу на території Закар­патської України.

  3. Уповноважити і зобов'язати Народну Раду Закарпатської України здій­снити рішення з'їзду про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

Завдання до документа

Проаналізуйте рішення І з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України та дайте їм оцінку
Закріплення нових знань.

Бесіда за запитаннями.

  1. Які території увійшли або були закріплені за УРСР згід­но міжнародних угод 1945—1947 рр.?

  2. Угоди з якими країнами визначали і закріплювали за­хідний кордон УРСР?

  1. Хто очолював зовнішньополітичне відомство УРСР?

  2. Коли УРСР стала членом ООН?

  3. Яку роль відіграла Україна у створенні ООН?

  4. Якими методами відбувалось усталення західних кор­донів УРСР?

  1. Складіть перелік міжнародних угод, які визначали кордони УРСР. .

  2. Які чинники сприяли виходу УРСР на міжнародну арену?

  3. Як Ви вважаєте, завдяки яким чинникам СРСР вирі­шив на свою користь усі територіальні питання повоєн­ного часу?


Підбиття підсумків уроку.

Усна рефлексія

Домашнє завдання.

Схожі:

Зовн ішня політика київських князів
Внаслідок вдалих походів на володіння Візантії, Київська держава уклала дуже вигідні договори, князь Аскольд прийняв християнство...
Павло Григорович Тичина
Піски, Козелецький уїзд, Чернігівська губернія — †16 вересня 1967, Київ) — український поет, новатор поетичної форми, перекладач,...
11. Міжнародна економічна політика України Об’єктивна необхідність...
Внутрішньо- та зовнішньоекономічні чинники включення у міжнародну економічну систему
Борис Миколайович
УРСР (1978 р.), Державної премії СРСР (1981 р.), нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, лауреат премії ім. В. М. Глушкова...
УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації
ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації....
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
ТЕМА 9 Становлення держави Україна (1991 – 2007 рр.)
СРСР нового курсу керівники партії обрали протеже Андропова Михайла Горбачова. З його приходом до влади на арену вийшла нова генерація...
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку
Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.»
Вищий навчальний заклад як Учительський інститут за постановою Ради...
Народних Комісарів УРСР було створено у Дрогобичі 15 квітня 1940 р., а з 1 вересня він почав функціонувати у складі історичного,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка