Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін „Право інтелектуальної власності”, „Інтелектуальна власність” для студентів усіх спеціальностей


НазваМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін „Право інтелектуальної власності”, „Інтелектуальна власність” для студентів усіх спеціальностей
Сторінка5/8
Дата23.04.2013
Розмір0.57 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8

Види творів — самостійні та несамостійні. У самостійних творах форма оригінальна. Несамостійні твори бувають двох видів: похідні (переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсцені­зації, аранжування та інші переробки творів науки, літератури і ми­стецтва) і збірники (енциклопедії, антології, бази даних та інші складені твори, які за добором і розташуванням матеріалів є резуль­татом творчої праці). Похідні твори охороняються авторським пра­вом незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, на яких вони засновані або які вони включають.

Визнання авторських і суміжних прав — один із способів цивіль­но-правового захисту авторських прав, що виникає тоді, коли на­явність в особи авторського або суміжного права викликає сумнів, заперечується або є реальна загроза таких дій. Визнання права як засобу його захисту за своєю суттю може бути реалізовано лише в юрисдикційному порядку, а не шляхом вчинення позивачем пев­них самостійних односторонніх дій. Здебільшого вимога про виз­нання авторського або суміжного права є необхідною передумовою застосування інших передбачених законом способів захисту.

Визнання особистих немайнових прав. Особисті немайнові права авторів закріплені в законодавстві багатьох країн, зокрема й Украї­ни. У деяких державах вони одержали визнання через судові рішен­ня. В англосаксонських країнах ці основні права автора охороня­ються відповідно до загальних правових принципів. Наприклад, у США, де особисті немайнові права не визнаються авторсько-пра­вовим законодавством, основні особисті права застережені в цивільному і кримінальному праві, законодавстві про недобросовіс­ну конкуренцію тощо. Нині посилилися тенденції визнання мо­ральних прав авторів, тому що поява таких могутніх засобів відтво­рення і розповсюдження творів, як радіо, кінематограф, телебачен­ня, створила серйозну загрозу цим правам. Особисті немайнові пра­ва авторів поступово одержують міжнародне визнання, хоча спори щодо їх правового обґрунтування продовжуються.

Виключне право — це право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використо­вувати твір, не маючи на те відповідного дозволу, за винятком ви­падків, установлених законом.

Виключне право на об'єкт промислової власності — це монополь­не право, що надається власнику об'єкта і полягає в гарантованій можливості використовувати і розпоряджатися об'єктом, якому на­дана правова охорона, на свій розсуд та забороняти третім особам використовувати цей об'єкт без їх дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з чинним законодав­ством порушенням прав власника. Право розпоряджатися об'єктом включає можливість передавати право власності іншій особі повніс­тю або частково, а також видавати дозвіл на використання об'єкта.

Виключні права автора на використання архітектурного, містобудівного і садово-паркового проектів включають також практичну ре­алізацію проектів. Автор прийнятого архітектурного проекту має право вимагати від замовника надання права на участь у реалізації свого проекту при розробці документації для будівництва і при бу­дівництві споруди, якщо інше не передбачене договором.

Виконавець — актор (театру, кіно), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом ви­конує твори літератури, мистецтва чи народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент му­зичних і музично-драматичних творів.

Використання вільне — можливість використання твору, що ви­пливає з обмежень авторського права, безоплатне використання твору в певних випадках без одержання дозволу, однак з дотриман­ням умов, установлених законодавством, які, в основному, стосу­ються використання й охорони особистих немайнових прав автора. Вільне використання мотивується переважно інформаційними ці­лями або потребами розвитку освіти, науки і культури.

Винагорода — платежі, здійснювані особами, які використовують твори авторів, виконання творів, фонограми і радіотелепередачі, на користь авторів, виконавців, виробників фонограм, організацій телерадіомовлення та інших заінтересованих правоволодільців, у тій мірі, в якій їх права охороняються щодо відповідного використан­ня. Винагорода може складатися з одноразових платежів (так звана «повна компенсація» або «одноразова винагорода») за певні види використання. Авторська винагорода часто визначається у формі відрахувань (роялті) за кожний проданий примірник або кожне ви­користання твору з авансовим платежем або без нього.

Винахід — це вирішення утилітарних завдань у будь-якій галузі промисловості або іншій сфері суспільно корисної діяльності лю­дини, що відповідає визначеним законодавством умовам надання правової охорони і визнане як винахід компетентним державним органом.

Винахідник — фізична особа, творчою працею якої створений винахід.

Виробник відеограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис ви­конання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супро­водом, так і без нього).

Виробник фонограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис ви­конання або будь-яких звуків.

Відеозапис — запис зорової інформації, що передається телерадіолокаційними та іншими сигналами з метою їх зберігання і даль­шого відтворення. Найпоширеніші відеозаписи — магнітний (ство­рюється за допомогою відеомагнітофона на магнітній стрічці або магнітному барабані) і механічний (на відеодиску прорізується спе­ціальна борозенка, форма якої відповідає записуваним електрич­ним сигналам).

Відтворення — виготовлення одного або більше примірників тво­ру, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчиту­вати комп'ютер.

Відчуження прав — надання уповноваженим державним органом дозволу на використання запатентованого об'єкта інтелектуальної власності без згоди власника охоронного документа, але з випла­тою йому відповідної компенсації. Згідно з чинним законодавством України такий дозвіл надається Кабінетом Міністрів України. Доз­віл може бути надано будь-якій юридичній особі, яка має можли­вість використовувати об'єкт, якому надана правова охорона, вихо­дячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки Ук­раїни на умовах невиключної ліцензії. Спори щодо умов видачі дозволу і виплати компенсації та її розміру розв'язуються у судовому порядку.

Власник охоронного документа — особа (фізична або юридична), на ім'я якої виданий охоронний документ, чи її правонаступник.

Володілець авторських і (або) суміжних прав — автор або виконавець, коли майновими правами наділений автор або виконавець; інша ніж автор або виконавець фізична або юридична особа у разі, коли майновими правами первинно наділена така фізична або юридична особа, якій відступлені майнові права.

Г

Географічне зазначення — це об'єкт промислової власності, що є позначенням, яке ідентифікує товар як такий, що походить з пев­ної країни, регіону або місцевості у цій країні, а вихідні якості, ре­путація або інші характеристики товару значною мірою пов'язують­ся з його географічним походженням. У ряді країн правова охоро­на цьому об'єкту надається на підставі реєстрації, зокрема, в краї­нах, що входять до ЄС, країнах-членах Світової організації торгів­лі та ін. В Україні правова охорона географічному зазначенню на­дається на підставі реєстрації згідно із Законом України «Про охо­рону прав на зазначення походження товарів», відповідно до якого географічне зазначення (походження товару) визначається як назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, ре­путацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людськими чинниками або поєднанням цих природних умов і людських чинників. В Україні правова охорона надається геогра­фічному зазначенню, щодо якого виконуються такі умови:

— воно є назвою географічного місця, з якого даний товар по­ходить;

— воно вживається як назва даного товару чи як складова час­тина цієї назви;

— у вказаному цією назвою географічному місці наявні харак­терні умови та (або) людські чинники, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

— позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та (або) людськи­ми чинниками;

— хоча основна складова позначуваного цією назвою товару ви­робляється та (або) переробляється у межах зазначеного географіч­ного місця.

Гудвіл (ділова репутація) — комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення ак­тивних операцій, включаючи використання кращих управлінських якостей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. Гудвіл — це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підпри­ємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового ком­плексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Д

Дата пріоритету об'єкта промислової власності — це дата, що бе­реться до уваги при визначенні першості у набутті права на об'єкт промислової власності. Дата пріоритету може бути встановлена за датою подання заявки на видачу охоронного документа до націо­нального патентного відомства чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо не заявлено конвенційний чи виставочний пріоритет.

Денонсація — це відмова однієї зі сторін міжнародного договору від його виконання, що призводить до припинення дії договору.

Депозитарій — організація-сховище (офіційно визнана колекція).

Депонування — передача на збереження до депозитарію.

Депонування рукопису — передача вузько спеціалізованих робіт, пе­реважно у вигляді машинописного оригіналу, на збереження до бібліотеки та інформаційних центрів, що інформують спеціалістів про їх наявність і видають їх копії для вивчення. Депонування ру­кописів практикується у тих випадках, коли недоцільно його роз­множувати звичайними способами друку, а також для поповнення інформаційних фондів і (або) як свідчення про авторство і про факт та дату написання.

Державна наукова-технічна експертиза — законодавчо врегульо­ваний науково-дослідницький процес, метою якого є перевірка охороноздатності заявлених об'єктів промислової власності, що здійсню­ється закладом експертизи — уповноваженим Установою держав­ним закладом (підприємством, організацією) для розгляду і прове­дення експертизи заявок.

Джерела авторського права — це юридичні акти різних держав­них органів, у яких містяться правові норми, що регулюють відно­сини щодо створення і використання творів літератури, науки і ми­стецтва. Залежно від юридичної сили актів, що містять норми ав­торського права, джерела авторського права поділяються на такі групи: 1) акти державних органів; 2) акти органів місцевого само­управління; 3) міжнародні акти. До актів державних органів нале­жать: конституція країни, що володіє вищою юридичною силою і є базою поточного законодавства, закони, підзаконні акти — укази, розпорядження глави держави; постанови, розпорядження уряду; нормативні акти, накази, постанови, інструкції міністерств та ін­ших органів виконавчої влади. Акти органів місцевого самоуправ­ління — нормативні акти місцевої адміністрації, чинність яких обмежена певною територією. До таких актів належать розпоряджен­ня, рішення. До джерел авторського права належать також міжна­родні акти, норми яких мають перевагу перед внутрішнім націо­нальним законодавством, у зв'язку з чим їх роль щодо регулюван­ня авторських відносин надзвичайно висока.

Добросовісна практика — норма, що визначає допустимість віль­ного використання творів шляхом ілюстрування з освітньою метою. Відповідно до вимог Бернської конвенції добросовісна практика не повинна суперечити нормальному використанню твору і завдавати невиправданої шкоди законним інтересам автора.

Докази при розгляді судових справ. Якщо сторона надала достатні докази для обґрунтування її претензій і навела докази для підтвер­дження претензій, що перебувають під контролем протилежної сто­рони, судові органи мають право вимагати, щоб докази були пред­ставлені і протилежною стороною за дотримання у відповідних випадках умов, які гарантують захист конфіденційної інформації. У разі, коли сторона судового розгляду добровільно і не без достат­ніх підстав відмовляє у доступі до необхідної інформації або іншим чином не забезпечує її у прийнятний період, або встановлює значні перешкоди у здійсненні процедури, пов'язаної із заходом щодо за­хисту прав, — органи судової влади мають право застосувати попе­редні та заключні рішення, ствердні або заперечні, на основі нада­ної їм інформації, включаючи скаргу або доказ, представлений сто­роною, яка зазнала негативних наслідків через відмову у доступі до інформації, що підлягає під забезпечення сторонам можливості бу­ти заслуханими з питань доказів або свідчень.

Е

Експертиза заявки — перевірка матеріалів заявки на відповідність вимог, установлених законом.

Експонування творів мистецтва — публічний показ творів, пере­важно оригіналів художніх творів. Показ не означає опублікування у власному розумінні слова і залежить від надання дозволу воло­дільцем авторського права на твір.

Електронна заявка — це заявка, подана до відомства в електронній формі комп'ютерними мережами з використанням інтернет-технології. Подання електронних заявок започатковано у ряді розвине­них країн, але ще потребує вирішення ряду правових організацій­них та технічних проблем. У подальшому подання електронних за­явок має стати найбільш зручною та поширеною формою надхо­дження матеріалів заявки та інших документів від заявника.

Ефірне мовлення — процес передавання абонентам радіо- або те­лепрограм через ефір, що здійснюється методом приймання радіохвиль на відстані за допомогою приймача.

З

Загальні вимоги до цивільних процедур. Особи, авторські чи су­міжні права яких порушені, мають право на їх захист. Такий захист надає широку можливість самостійно визначати, яким чином кра­ще відновити їх права. Суб'єктам авторських і суміжних прав нада­на можливість звертатися за захистом своїх прав до цивільних судів. Судові процедури мають бути чесними і справедливими.

Загальновідомий знак — це товарний знак, що внаслідок викори­стання став добре відомим широкому колу споживачів. Відповідно до статті 6ої Паризької конвенції про охорону промислової влас­ності, всі країни-учасниці якої зобов'язані надавати на своїй території захист знакам, що за визначенням компетентного (адміністративного чи судового) органу країни реєстрації або країни викорис­тання, набули статусу загальновідомих знаків щодо тотожних або схожих товарів і (або) послуг.

Загальнодоступні відомості — відомості, що містяться у джерелах інформації, з якими будь-яка особа може ознайомитися або про зміст яких може дізнатися законним шляхом.

Зазначення походження як об'єкт промислової власності — це позначення, що використовується на товарах, які походять з певної місцевості. Правова охорона зазначення походження полягає в недопущенні використання неправдивих зазначень походження, тобто таких, що застосовуються на товарах, котрі не походять з місцевості, на яку вказує зазначення походження. Застосування неправдивих зазначень походження може бути причиною введення в оману споживачів і кваліфікується як недобросовісна конкуренція.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ економічних спеціальностей
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей денної форми навчання з дисципліни «Місцеві фінанси»....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ для студентів усіх спеціальностей...
Політологія. Суб`єкти політики та способи політичної діяльності [Текст]: Методичні рекомендації до вивчення розділу для студентів...
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»
України, яка вибрала інноваційний шлях розвитку економіки, підґрунтям якого є інтелектуальна власність. Інтелектуальна власність...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної...
Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]...
М Додаток №1
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету
ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання
Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка