|
|
Скачати 3.57 Mb.
|
| Тема 15. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки черепа, їх границі, сполучення з іншими топографічними утвореннями черепа. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми. Знання будови кісток мозкового черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо отоларингологам, стоматологам, окулістам, нейрохірургам. 2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію скроневої, підскроневої та криловиднопіднебінної ямок черепа, визначити їх сполучення. 3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція: - з курсу біології: філогенез кісткової системи; - з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа; - для подальшого вивчення тем. 4. Зміст теми заняття. 1. Скронева ямка. Вгорі обмежена верхньою скроневою лінією, збоку виличною дугою, внизу підскроневим гребнем. Виповнена скроневим м’язом. 2. Підскронева ямка. Обмежена вгорі підскроневим гребнем; спереду- верхньою щелепою; медіально- латеральною пластинкою крилоподібного відростку клиноподібної кістки; латерально – гілкою нижньої щелепи. Виповнена крилоподібними м’язами, судинними сплетеннями. Сполучення: з очною ямкою, з крилопіднебінною ямкою. 3. Крилопіднебінна ямка. Обмежена спереду верхньою щелепою; ззаду-крилоподібним відростком; медіально- перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки. Виповнена судинами, нервами. Сполучення: - з підвисковою ямкою; - з середньою черепною ямкою (через круглий отвір); - з ротовою порожниною (через піднебінні канали); - з носовою порожниною (через клинопіднебінний отвір); - з очною ямкою (через нижню орбітальну щілину); - з основою черепа (через крилоподібний канал). 5. Рекомендована література. 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 102. 2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 74. 3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 100-101. 4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 81-82. 6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю. 1. Покажіть на препараті скроневу ямку, її границі? 2. Топографія підскроневої ямки, її зміст? 3. Сполучення підскроневої ямки? 4. Топографія крилопіднебінної ямки, її зміст? 5. Сполучення крилопіднебінної ямки? 6. Яке клінічне значення мають сполучення скроневої, підскроневої та крило піднебінної ямок черепа з іншими топографічними утворами черепа? Тестові завдання: 1. Що сполучає крилопіднебінну ямку з внутрішньою основою черепа? А. Верхня очноямкова щілина. В. Круглий отвір.* С. Крилоподібний канал. D. Овальний отвір. E. Нижня очноямкова щілина. 2. Крізь які анатомічні структури крилопіднебінна ямка сполучається з зовнішньою основою черепа? A. Через круглий отвір. B. Через остистий отвір. C. Через крилоподібний канал.* D. Через клиноподібно-піднебінний отвір. E. Через овальний отвір. 3. Скільки сполучень має крилопіднебінна ямка? A. 2. B. 3. C. 4. D. 5. E. 6.* 4. Через які анатомічні структури крило піднебінна ямка сполучається з носовою порожниною? A. Круглий отвір B. Клиноподібно-піднебінний отвір.* C. Рваний отвір. D. Овальний отвір. E. Остистий отвір. Б. Ситуаційні задачі. 1. Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги? A *Орбіту. B Міжкрилоподібний простір. C Лобову пазуху. D Підапоневротичний скроневий простір E Барабанну порожнину. 2. Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги? A *Середню черепну ямку. B Міжкрилоподібний простір. C Лобову пазуху. D Підапоневротичний скроневий простір E Барабанну порожнину. Тема 16. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії край необхідне студентам для подальшого навчання. 2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах утворення склепіння черепа, внутрішньої та зовнішньої поверхні основи черепа. 3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція: - з курсу біології: філогенез кісткової системи; - з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа; - для подальшого вивчення тем. 4. Зміст теми заняття. Мозковий череп ділиться на склепіння та основу. Лінія розділу йде через зовнішній потиличний горб, основу соскоподібного відростка, над зовнішнім слуховим отвором, по підскроневому гребню, по надочноямковому краю до надперенісся. 1. Склепіння: зовнішня поверхня; внутрішня поверхня. 2. Основа черепа: А. Зовнішня поверхня: - передній відділ (кісткове піднебіння); - середній відділ (між крилоподібними відростками і великим потиличним отвором); - задній відділ. 2. Внутрішня поверхня: - передня черепна ямка (задній край малих крил клиноподібної кістки); - середня черепна ямка (спинка сідла та верхній край пірамід); - задня черепна ямка. 5. Рекомендована література. 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 98- 102. 2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 66-70. 3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 100-101. 4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 68-75. 6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю. 1. Будова мозкового черепа, його відділи, границі? 2. Утворення склепіння черепа? 3. Утворення зовнішньої поверхні основи черепа? 4. Утворення внутрішньої поверхні основи черепа? 5. Назвіть границі передньої, середньої та задньої черепних ямок? Тестові завдання: 1. Які кістки утворюють яремний отвір? А. Скронева та потилична кістки.* В. Клиноподібна та решітчаста кістки. С. Скронева та клиноподібна кістки. D. Клиноподібна та потилична кістки. E. Лобова та скронева кістки. 2. Що сполучає середню черепну ямку з орбітою? А. Верхня орбітальна щілина та отвір зорового каналу.* В. Круглий отвір. С. Овальний отвір. D. Нижня орбітальна щілина. E. Не має сполучення. 3. Що сполучає внутрішню основу черепа з крилопіднебінной ямкой? А. Верхня орбітальна щілина та отвір зорового каналу. В. Круглий отвір.* С. Овальний отвір. D. Нижня орбітальна щілина. E. Не має сполучення. 4. Що сполучає підскроневу ямку з середньою черепною ямкою? А. Овальний та остистий отвір.* В. Круглий отвір. С. Яремний отвір. D. Не має сполучення. E. Нижня орбітальна щілина. Б. Ситуаційні задачі. 1. Після травми ока виникло нагноєння м'яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у середню черепну ямку? A * Через верхю очноямкову щілину B Через передній решітчастий отвір C Через задній решітчастий отвір D Через нижню очноямкову щілину E Через вилично-очноямковий отвір 2. У хворого виявлене руйнування стінки барабанної порожнини з розповсюдженням гною до задньої черепної ямки. Яка із стінок зруйнована? A *Paries mastoideus B Paries membranaceus C Paries labyrinthicus D Paries tegmentalis E Paries jugularis 3. Дитина 3-х років поступила в клініку з діагнозом: отіт. Є вірогідність розповсюдження гною із барабанної порожнини через верхню стінку. Куди найвирогідніше може потрапити гній? A *В середню черепну ямку. B У внутрішнє вухо C В слухову трубу D В зовнішній слуховий прохід E В задню черепну ямку 4. Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги? A *Середню черепну ямку. B Міжкрилоподібний простір. C Лобову пазуху. D Підапоневротичний скроневий простір E Барабанну порожнину. Тема 17. Череп в цілому. Контрфорси черепа. З’єднання кісток черепа і черепа з хребтовим стовпом. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії край необхідне студентам для подальшого навчання. 2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках контрфорси верхньої та нижньої щелеп. З’єднання кісток черепа та черепа з хребтовим стовпом.. 3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція: - з курсу біології: філогенез кісткової системи; - з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа; класифікацію суглобів; - для подальшого вивчення тем. 4. Зміст теми заняття. Однією з особливостей будови щелеп є наявність в них пластинок компактної речовини, які передають навантаження, яка виникає при кусанні та розжовуванні їжі, на інші кістки черепа – це «контрфорси». Контрфорси нижньої щелепи: 1. Висхідний (по косій лінії, по гілці, через виростковий відросток на нижньощелепну ямку скроневої кістки); 2. Альвеолярний (підвищення, які сприймають більшість навантаження від зубів). Контрфорси верхньої щелепи: 1. Лобно-носовий (навантаження від різців та ікол через лобовий відросток на лобову кістку); 2. Комірково-виличний (від пре молярів та молярів на виличну кістку та основу черепа); 3. Крило-піднебінний (від молярів, через горб на крилоподібні відростки та основу черепа); 4. Піднебінний (через піднебінні відростки при бічних навантаженнях). З’єднання хребта з черепом. 1. Атланто-потиличний суглоб. Простий, еліпсоподібний, двоосьовий, комбінований. Укріплений мембранами (передньою та задньою). Біомеханіка рухів: нахили вперед і назад; нахили вліво і вправо. 2. Атланто-осьовий суглоб. Складається з трьох суглобів: - серединного атланто-осьового суглоба (простий, циліндричний, одноосьовий [обертання]); - латеральних атланто-осьових суглобів (прості, плоскі, багато осьові, комбіновані). Зв’язки: поперечна, повздовжні верхні та нижні (ці три зв’язки утворюють хрестоподібну зв’язку), крилоподібні, зв’язка верхівки зуба, покривна мембрана. З’єднання кісток черепа. 1. Неперервні з’єднання. А. Синдесмози: -зв’язки (шило нижньощелепна, клино-нижньощелепна); - мембрани (тім’ячка): переднє –заростає до 2 років, заднє – заростає до 6 місяців, клиноподібні та соскоподібни – характерні для недоношених дітей; - гомфози (вклинення, зубо-альвеолярні з’єднання, періодонт); - шви: зубчаті (стріловий, вінцевий, ламбдоподібний), лусковий, плоскі (кістки обличчя). Б. Синхондрози: тимчасові (на прикладі скроневої кістки); постійні (кам’янисто-потиличний, кам’янисто-клиноподібний, потилично-клиноподібний). Постійні синхондрози, як правило є типовими місцями переломів основи черепа. В. Синостози. На прикладі скроневої кістки, де при заміщенні тимчасових синхондрозів формуються щілини. 2. Перервні з’єднання (скронево-нижньощелепний суглоб). 5. Рекомендована література. 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 156-159, 166. 2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 116, 121-123. 3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 71-73, 104. 4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 145-146. 6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю. 1. Дайте визначення терміна «контрфорс», його функціональне значення? 2. Назвіть контрфорси нижньої щелепи? 3. Назвіть контрфорси верхньої щелепи? 4. Будова, функції, біомеханіка рухів атланто-потиличного суглоба? 5. Будова, функції, біомеханіка рухів атланто-осьового суглоба? 6. Дайте класифікацію з’єднань черепа? 7. Що таке тім’ячка, строки їх окостеніння? 8. Шви черепа? Тестові завдання: 1. Атланто-потиличний суглоб за формою та характером рухів: А. Кулястий, трьохосьовий. В. Циліндричний, одноосьовий. С. Плоский, трьохосьовий. D. Еліпсоподібний, двоосьовий.* E. Чашоподібний, багатоосьовий. 2. Які види рухів можливі в атланто-осьовому серединному суглобі? А. Згинання, розгинання. В. Приведення, відведення. С. Колові рухи. D. Обертання праворуч та ліворуч.* E. - 3. Перелічить, які синдесмози присутні у черепі? А. Мембрани, джерельця. В. Мембрани, джерельця, вклинення. С. Мембрани, джерельця, шви, вклинення, зв’язки.* D. Мембрани, джерельця, шви. E. - 4. Який вид з’єднання утворюється у рваному утворі? А. Суглоб. В. Синхондроз.* С. Синдесмоз. D. Вклинення. E. Джерельце. Б. Ситуаційні задачі. 1. При огляді 6-місячної дитини лікар виявив не закрите заднє тім'ячко. В якому віці воно закривається при нормальному розвитку дитини? A *До 3-місячного віку B До народження C До 6-місячного віку D До кінця першого року життя E До кінця другого року життя Тема 18. Скронево-нижньощелепний суглоб. Будова, біомеханіка рухів. Статеві і вікові особливості черепа. Рентгенанатомія черепа. Краніометрія. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання. 2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках будову скронево-нижньощелепного суглоба, визначити статеві та вікові особливості черепа. На рентгенограммах ознайомитись з утвореннями черепа. За допомогою тазомеру визначить індекси та форми мозкового та лицьового черепа. 3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція: - з курсу біології: філогенез кісткової системи; - з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа; - для подальшого вивчення тем. 4. Зміст теми заняття. 1. Скронево-нижньощелепний суглоб. Парний, простий, виростковий, багатоосьовий, комбінований, комплексний. Суглобові поверхні: голівка нижньої щелепи, нижньощелепна ямка скроневої кістки та суглобовий горбок. Суглобова капсула: об’ємна, тому дуже часто відбуваються вивихи; на щелепі кріпиться до шийки, в ямці позаду кам’янисто-барабанної щілини, спереду по передньому краю горбка. Внутрішньосуглобові утворення: - суглобовий диск, який ділить порожнину на два ізольованих відділи; - зв’язки: диско-скроневі (передня і задня) і диско-нижньощелепні (латеральна і медіальна). Зв’язки скронево-нижньощелепного суглоба: - головна - латеральна (закріплює сумку); - допоміжні: шило нижньощелепна, клинонижньощелепна. Біомеханіка рухів: піднімання і опускання нижньої щелепи, висування (вперед, назад), бічні рухи (трансверзальні). Статеві особливості черепа. 1. Лицьовий череп у жінок ортогнатичний, у чоловіків прогнатичний. 2. Лобова луска у жінок пряма, у чоловіків скошена. 3. Очні ямки у жінок більш округлі. 4. У чоловіків значно виражені апофізи, кістки потовщені. Вікові особливості черепа (новонародженого). 1. Череп округлий, не виражені апофізи. 2. Джерельця на склепінні черепа. 3. Відсутні пазухи. 4. Не виражений кут нижньої щелепи. 5. Відношення лицьового та мозкового черепу 1:8, у дорослих 1:4. 6. Немає нижнього носового ходу. 7. Відсутня барабанна частина скроневої кістки. 8. Відсутні зуби. 9. Лобова кістка та нижня щелепа складаються з двох половинок. Рентгенанатомія черепа. Рентгендослідження черепа проводять в двох проекціях: пряма та бічна (ліва чи права). На прямій проекції визначаємо очну ямку, носову порожнину, перегородку носа, лобову пазуху, комірки решітчастої кістки, синус верхньої щелепи, виличні кістки, носові раковини, зуби верхньої та нижньої щелеп, підборіддя, лобову кістку. В бічної проекції добре видно частини нижньої щелепи, носові кістки, пазухи верхньої щелепи, мозковий відділ черепа, соскоподібний відросток, турецьке сідло. Краніометрія. Краніометрія – складова частина антропології. Форми та індекси мозкового черепу. Індекс визначається при діленні ширини на довжину та множення на 100. Ширина виміряється між пунктами – еуріон та еуріон, виступаючі бічні точки черепа. Довжина між глабелла та опістокраніон. При отриманні індексу визначаємо форму мозкового черепа: - 65-75 доліхоцефал (довгоголовий); - 75-80 мезоцефал (середньоголовий); - 80-90 брахіоцефал (круглоголовий). Форми та індекси лицьового черепа. Індекс визначаємо при діленні висоти лицьового черепа на ширину та множення на 100. Висота вимірюється між точками назіон та гнатіон. Ширина між точками зігіон. При отриманні індексу визначаємо форму: - 80-85 евріпрозопи (широколиці); - 85-90 мезопрозопи (середньо лиці); - 90-95 лептопрозопи (довголиці). Вимірювання лицьового кута (Кампера). Кут між лінією профілю та траго-орбітальною площиною (на рентгенограммах): - 90 градусів ортогнатичний (жінки, азіати); - 85 мезогнатичний; - 80 прогнатичний (чоловіки, нігри). 5. Рекомендована література. 1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 110-116, 166-168. 2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 75-86. 3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 98-99, 104-107. 4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 150-151. 6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю. 1. Будова скронево-нижньощелепного суглоба? 2. Внутрішньосуглобові утворення СНЩС? 3. Зв’язки СНЩС? 4. Біомеханіка рухів в СНЩС? 5. Будова капсули СНЩС? 6. Назвіть статеві особливості черепа? 7. Назвіть вікові особливості черепа? 8. На рентгенограммі визначте утворення прямої та бічної норми черепа? 9. За допомогою тазоміра визначте форми лицьового та мозкового черепа? 10. Визначте лицевий кут? Тестові завдання: 1. Які структури утворюють скронево-нижньощелепний суглоб? A. Луска скроневої кістки, голівка нижньої щелепи. B. Нижньощелепна ямка скроневої кістки, гілка нижньої щелепи. C. Нижньощелепна ямка скроневої кістки, голівка нижньої щелепи.* D. Луска скроневої кістки, гілка нижньої щелепи. E. Нижньощелепна ямка скроневої кістки, вінцевий відросток нижньої щелепи. 2. Визначте правильну класифікаційну характеристику СНЩС? A. Складний, комплексний, комбінований, багатоосьовий. B. Простий, комплексний, комбінований, двоосьовий.* C. Простий, комплексний, не комбінований, одноосьовий. D. Складний, не комбінований, багатоосьовий. E. Простий, чашоподібний, багато осьовий. 3. Яка зв’язка СНЩС обмежує рух нижньої щелепи назад? A. Бічна.* B. Клино-нижньощелепна. C. Шило-нижньощелепна. D. Присередня. E. - 4. Скронево-нижньощелепний суглоб це: A. Синхондроз. B. Синостоз. C. Синдесмоз. D. Діартроз.* E. Синартроз. |
|
Кафедра патологічної анатомії патологІчНА анатомІя стоматологІчНих... В навчальному посібнику розглядаються основні питання розвитку будови, морфологічні особливості дистрофічних, запальних, передпухлинних... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... «МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання |
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Медичні факультети ... |
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
|
Уроку на тему «Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління... «Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ. Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація та призначення... |
Тема Сутність педагогічного дослідження На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати... |
|
Практичні заняття, їх тематика та обсяг Методи дослідження спілкування та міжособистісної взаємодії. Вивчення особистісно-комунікативних властивостей. Методика діагностики... |
Кількість годин |
|
Кількість годин |
А пенсії українців уже через кілька років можуть звести до мінімальних... Солідарна система не витримує навантаження кількість пенсіонерів скоро може перевищити кількість тих, хто працює. Врятує введення... |