1. Введення в анатомію: історія анатомії, анатомічна термінологія, методи дослідження в анатомії. Вісі, площини. Кількість годин – 2
Скачати 3.57 Mb.
Назва 1. Введення в анатомію: історія анатомії, анатомічна термінологія, методи дослідження в анатомії. Вісі, площини. Кількість годин – 2
Сторінка 8/22
Дата 21.04.2013
Розмір 3.57 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22
Тема 20. Огляд м’язової системи. М’язи голови. Мімічні м’язи.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити загальні поняття про м’язи: будову, класифікацію, допоміжний апарат, роботу м’язів. На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію мімічний м’язів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знати класифікацію м’язів ;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Гістологічно відрізняють два види м’язової тканини: поперечно-смугасту і гладку. Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Гладка розташована в стінках внутрішніх органів і судин. Окремим видом м’язової тканини є серцева м’язова тканина (міокард).

Будова скелетного м’яза

Простий м’яз має голівку, тіло, хвіст. М’язові волокна об’єднуються в окремі м’язи за допомогою сполучної тканини, тому мають пучковий характер будови. По хіду сполучнотканинних прошарків в м’яз проходять судини і нерви.

Відрізняють наступні сполучнотканинні утворення м’язів:

- ендомізій – окружає окремі м’язові волокна;

- перімізій – окружає пучки волокон;

- епімізій – окружає м’яз ззовні.

М’язові сполучнотканинні елементи на кінцях продовжуються в сухожилки, за рахунок яких м’язи фіксуються до кісток.

Широки і плоскі сухожилки мають назву апоневрозів.

Сухожилки прикріплюються к апофізам кісток, але можуть прикріплятися до фасцій, хрящів, капсул суглобів, шкірі.

Допоміжний апарат м ‘язів.

Анатомічні утворення, яки сприяють кращому виконанню функції м’язів: фасції, утримувачі сухожилків, фіброзні і синовіальні піхви сухожилків, синовіальні і слизові сумки, блоки м’язів, кістково-фіброзні канали і сесамовидні кістки.

Робота м’язів. При скороченні м’язових волокон довжина м’яза зменшується на 30-40%. Що визиває зближення двох точок прикріплення м’язів: нерухома точка, початок м’яза-punctum fixum; рухома точка, прикріплення м’яза - punctum mobile. В залежності від особливостей рухів ці точки можуть мінятися місцями.

Антагонисти- м’язи протилежної дії.

Синергисти- однієї дії, співдружні.

Класифікація м’язів.

1. За формою:

- довгі (на кінцівках);

- короткі (голова, спина, кисть, стопа);

- широкі (тулуб).

2. За напрямком м’язових пучків:

- паралельні;

- косі (перисті);

- колові (рот, око, анус);

- перехрещені.

3. По відношенню до суглобів:

- односуглобові;

- двосуглобові;

- багатосуглобові.

4. За конфігурацією:

- трапецієподібні;

- ромбоподібні;

- квадратні та інш.

5. За функцією:

- згиначі, розгиначі;

- відвідні, привідні;

- підіймаючі, опускаючи;

- супінатори, пронатори та інш.

6. За розміром: великий, малий, довгий, короткий.

7. За місцями прикріплення: груднино-ключично-соскоподібний та інш.

8. За положенням: поверхневі, глибокі, верхні, нижні, праві, ліві, за назвою області тіла та інш.

9. За розвитком:

- автохтонні (місцеві, туземні) залишились на місце своїй закладки: глибокі спинні, грудні, живота, кінцівок, голови, шиї;

- гетерохтонні – ті що змістились з місця своєї ембріональної закладки:

- трункопетальні – з кінцівок перейшли на тулуб (грудні – велика і мала, велика поперекова);

- трункофугальні – з тулуба перейшли на кінцівки (ромбоподібні, передня зубчаста, трапецієподібна).

10. За кількістю голівок: одно-, двох-, трьох-, чотирьохголові.

Аномалії розвитку м’язів.

  • відсутність м’яза;

  • дефект частини м’яза ;

  • наявність додаткових м’язів;

  • розділення на частини;

  • варіанти розмірів, форми та місць прикріплення.

М’язи голови діляться на м’язи лиця (мімічні) та жувальні.

Мімічні м‘язи.

Особливості:

  • м’язові пучки, які починаються від кісток лицьового черепа і вплітаються в шкіру обличчя;

  • не мають фйасцій (за винятком щічного);

  • групуються навколо природних отворів черепа;

  • видрізняють: колоподібні- стискувачі, та радіальні- розширювачі.

М’язи склепіння черепа.

  1. Потилично-лобовий: натягає апоневроз (шолом), має лобове черевце, потиличне черевце, вушні м’язи.

  2. М’яз гордіїв – утворює поперечну складку між бровами.

М’язи навколо очної щілини і носа.

  1. Коловий м’яз ока: закриває, зажмурює очі, опускає брови (очноямковіа частина, повікова частина, сльозна частина);

  2. М’яз зморщувач брови («сердитий м’яз).

  3. Носові м’язи: поперечна частина – стискає ніс; крилова частина – піднімає крила, розширює ніздрі.

М’язи навколо ротової щілини.

  1. Коловий м’яз рота – стискає губи, висуває губи вперед. Приймає участь в жуванні, смоктанні, артикуляції мови.

  2. М’яз підіймач верхньої губи.

  3. М’яз підіймач кута рота.

  4. Великий та малий виличні м’язи – тягнуть кут рота вгору і латерально, це головні м’язи сміху.

  5. М’яз сміху – тягне кут рота назовні, утворює щічну ямку.

  6. М’яз опускач кута рота.

  7. М’яз опускач нижньої губи.

  8. Підборідний м’яз (м’яз образи) – висуває нижню губу вперед, утворює ямку на підборідді.

Ділянки лиця:

  1. Ділянка очної ямки.

  2. Ділянка носа.

  3. Підочноямкова ділянка.

  4. Вилична ділянка.

  5. Щічна ділянка.

  6. Ділянка рота.

  7. Підборіддя.

  8. Привушно-жувальна ділянка.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 204-218, 251-256.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 162-171, 206-212.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 153-162, 187-190.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 185-190, 237-241.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назвіть різновиди м’язової тканини?

2. Що таке сухожилок, апоневроз?

3. Класифікація м’язів?

4. Перелічить допоміжні апарати м’язів?

5. Фасції: визначення, класифікація, практичне значення?

6. Що таке тримачі, піхви, фіброзні канали?

7. Що таке м’язи синергісти та антоглністи?

8. Що таке міміка?

9. Особливості будови мімічних м’язів?

10. Назвати м’язи: навколо очної ямки; навколо рота; навколо носа.

Тестові завдання:

1. Який з перелічених м’язів має два черевца?

А. Коловий м’яз ока.

В. Коловий м’яз рота.

С. Потилично-лобовий.*

D. Передній вушний.

E. М’яз сміху.

2. Які частини має коловий м’яз ока?

А. Очноямкову, поверхневу.

В. Очноямкову, глибоку.

С. Очноямкову, повікову, глибоку.*

D. Поверхневу, повікову.

E. Глибоку, поверхневу.

3. Який м’яз належить до м’язів навколо ротової щілини?

А. Коловий м’яз ока.

В. Щічний.*.

С. Потилично-лобовий.

D. Передній вушний.

E. Носовий.

4. До фасцій голови відносяться:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

E. Привушна, жувальна, скронева, щічно-глоткова.*

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщувач брови, лобове черевце потилично-лобового.*

2. Хворий 35 років не може розтягти Щілину рота, підійняти верхню губу, відтягнути вниз нижню губу. Які м’язи не виконують своєї функції?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. М’яз підіймач верхньої губи, м’яз сміху, м’яз-опускач нижньої губи.*

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщував брови, лобове черевце потилично-лобового.

3. У хворого очна щілина праворуч помітно більша ніж ліва. Функція якого з мімічних м’язів порушена?

A *M. orbicularis oculi

B M. procerus

C M. corrugator supercilli

D M. occipitofrontalis (venter frontalis)

E M. zygomaticus major


Тема 21. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію жувальних м’язів, їх функціональне значення. Вивчити клітковинні простори голови, закцентувати увагу на місця формування гнійних абсцессів та флегмон.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови кісток лицьового черепа;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Жувальні м’язи.

Розвиваються з мезенхіми першої вісцеральної (мандибулярної дуги). Діють на скронево-нижньощелепний суглоб і приводять в рух нижню щелепу.

1. Жувальний м’яз. Підіймає нижню щелепу.

2. Скроневий м’яз. Вертикальні пучки підіймають щелепу, горизонтальні тягнуть щелепу назад.

3. Бічний (латеральний) крилоподібний м’яз. При скороченні з двох боків висуває щелепу вперед. При однобічному скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік.

4. Медіальний (присередній) крилоподібний м’яз. Підіймає і тягне щелепу вбік, в свою сторону, при скороченні з двох боків висуває щелепу вперед.

Фасції голови.

1. Скронева фасція.

2. Привушно-жувальна фасція.

3. Щічно-глоткова фасція.

Клітковинні простори голови (місця формування абсцесів).

- жирове тіло щоки;

- піджувальний простір;

- підскроневий простір;

- міжкрилоподібний (в підскроневій ямці);

- підапоневротичний простір.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 256-258.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 212-214.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 186-187.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 241-245.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Розвиток жувальних м’язів?

2. Будова та функція жувального м’яза?

3. Будова та функція скроневого м’яза?

4. Будова та функція медіального крилоподібного м’яза?

5. Будова та функція латерального крилоподібного м’яза?

6. Фасції голови?

7. Місця формування гнійних абсцесів?

Тестові завдання:

1. Який з перелічених м’язів належить до жувальної групи?

А. Коловий м’яз ока.

В. Коловий м’яз рота.

С. Латеральний крилоподібний.*

D. Передній вушний.

E. М’яз сміху.

2. Який м’яз при скорочуванні з обох боків висуває нижню щелепу вперед?

А. Жувальний.

В. Скроневий.

С. Щічний.

D. Латеральний крилоподібний.*

E. -

3. Який із жувальних м’язів тягне нижню щелепу назад ?

А. Скроневий.*

В. Щічний.

С. Присередній крилоподібний.

D. Бічний крилоподібний.

Е. Жувальний.

4. До фасцій голови відносяться:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

Е. Привушна, щічно-глоткова, скронева, жувальна.*

5. Скроневий м’яз прикріплюється до нижньої щелепи в ділянці:

А. Суглобового відростка.

В. Вінцевого відростка.*

С. Тіла нижньої щелепи.

D. Кута нижньої щелепи.

Е. Крилоподібної горбистості.

Б. Ситуаційні задачі.
1. Хворий 46 років не може підняти опущену вниз нижню щелепу. Які м’язи голови не виконують своєї функції?

A. Жувальні.*

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. Мімічні.

2. У юнака 18 років після вуличної бійки травмована бічна ділянка лиця. При огляді лікар встановив, що шкіра травмована, рана відкрита, гілка нижньої щелепи зламана, з жувальних м’язів залишився цілим тільки той, що не піднімає щелепу. Який це м’яз?

A. Бічний крилоподібний.*

В. Передні пучки скроневого.

С.Середні пучки скроневого.

D. Жувальний.

E. Присередній крилоподібний.

3. При обстеженні пацієнта виявлено, що після перенесеної щелепно-лицьової травми він не може висунути нижню щелепу допереду і змістити її в праву сторону. Параліч якого м’язу є причиною вказаної патології?

A. Правого жувального.

В. Лівого жувального.

С.Правого скроневого.

D. Лівого скроневого.

E. Присереднього крилоподібного правого.*
Тема 22. М’язи шиї. Топографія шиї. Трикутники, їх клінічне значення. Фасції шиї і міжфасціальні простори шиї.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м’язів шиї, трикутники шиї, визначити їх клінічне значення. Вивчити фасції шиї, міжфасціальні простори.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Класифікація м’язів шиї.

  1. Поверхневі.

  2. М’язи, які відносяться до під’язикової кісткі: надпід’язикові; підпід’язикові.

  3. Глибокі: бічні; передні; задні (описані в розділі «М’язи спини»).

  1. Підшкірний м’яз – натягує шкіру шиї, опускає кут рота.

  2. Груднино-ключично- соскоподібний м’яз – при скороченні з двох боків підіймає голову і утримує її в вертикальному положенні, при скорочуванні з одного боку нахиляє голову в свій бік з поворотом обличчя в протилежну сторону.

  1. 2.1. Двочеревцевий м’яз – опускає нижню щелепу і тягне вгору під’язикову кістку.

  2. 2.2. Шило-під’язиковий м’яз – тягне під’язикову кістку вгору і назад.

  3. 2.3. Щелепно-під’язиковий м’яз (діафрагма рота) – опускає нижню щелепу, фіксує і тягне вгору під’язикову кістку.

  4. 2.4. Підборідно-під’язиковий м’яз – опускає щелепу, тягне вгору під’язикову кістку.

  5. 2.5. Груднино-під’язиковий.

  6. 2.6. Груднино-щитоподібний.

  7. 2.7. Щито-під’язиковий.

  8. 2.8. Лопатково-під’язиковій.

Останні чотирі м’зи фіксують, тягнуть вниз під’язикову кістку.

Глибокі м’язи (бічні): драбинчасті м’язи (передній, середній, задній) – нахиляють шийний відділ хребта, підіймають ребра.

Топографія: відносно драбинчастих м’язів виділяють – переддрабинчастий, між драбинчастий та позадрабинчастий простори.

Топографія шиї.

  1. Верхня і нижня границі.

  2. Передня, задня, бічні поверхні.

Трикутники шиї.

  1. Латеральний (задній) трикутник шиї (в цого складі 2 трикутники):

  • лопатково-трапецієподібний – місце оперативного доступа до нервів шийного сплетення, до шийних хребців;

  • лопатково-ключичний – місце оперативного доступа до підключичної артерії і вени (катетеризація, зондування), до нервів плечового сплетення.

  1. Медіальний (передній) трикутник шиї (білою лінією шиї ділиться навпіл, включає 5 трикутників):

  • лопатково-трахеальний – місце оперативного доступа до трахеї;

  • сонний трикутник – доступ до сонних артерій;

  • піднижньощелепний – доступ до піднижньощелепної слинної залози та лімфатичним вузлам;

  • трикутник Пирогова (язичний) – доступ до язикової артерії;

  • під підборідний – доступ до лімфатичних вузлів.

Фасції шиї за Шевкуненко:

  1. Загальна поверхнева підшкірна фасція.

  2. Поверхневий листок власної фасції шиї.

  3. Глибокий листок власної фасції шиї.

  4. Внутрішньошійна фасція: парієнтальна та вісцеральна пластинки.

  5. Передхребтова фасція.

Міжфасціальні простори шиї.

  1. Передвісцеральний простір – по ходу трахеї продовжується в верхнє і переднє середостіння.

  2. Позавісцеральний простір – по ходу стравохіду продовжується в верхнє і заднє середостіння.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 243-251.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 196-206.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 178-186.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 227-237.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Класифікація м’язів шиї?

2. Поверхневі м’язи, топографія, функції?

3. Глибокі м’язи, топографія, функції?

4. М’язи, які відносяться до під’язикової кістки?

5. Латеральний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

6. Медіальний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

7. Фасції шиї?

8. Міжклітковинні простори шиї, їх клінічне значення?

Тестові завдання:

1. Який з перелічених м’язів піднімають 1 ребро?

А. Груднино-ключично-соскоподібний.

В. Передній та середній драбинчасті.*

С. Задній драбинчастий.

D. Шило-під’язиковий.

E. Підшкірний.

2. Який з м’язів шиї при скороченні захищає від здавлення поверхневі вени шиї?

А. Груднино-ключично-соскоподібний.

В. Підшкірний.*

С. Трапецієподібний.

D. Лопатково-під’язиковий.

E. Груднино-щитоподібний.

3. Який з м’язів шиї захищає у фазі вдоху від здавлення глибокі вени шиї?

А. Груднино-ключично-соскоподібний.

В. Підшкірний.

С. Трапецієподібний.

D. Лопатково-під’язиковий.*

E. Груднино-щитоподібний.

4. Які з м’язів шиї тягнуть нижню щелепу донизу при фіксованій під’язиковій кістці?

А. Груднино-ключично-соскоподібний.

В. Підшкірний.

С. Щелепно-під’язикові, двочеревцеві, підборідно-під’язикові.*

D. Лопатково-під’язиковий.

E. Груднино-щитоподібний.

5. Який із м’язів шиї утворюють основу дна ротової порожнини?

А. Двочеревцеві.

В. Шило-під’язикові.

С. Щелепно-під’язикові.*

D. Підборідно-під’язикові.

Е. Груднино-під’язикові.

6. До фасцій шиї не відноситься:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.*

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

Е. Внутрішньошийна фасція.

Б. Ситуаційні задачі.

1. До лікарні була доставлена дівчинка 3-х років, яка страждала скривленням шиї. У останні півроку це стало дуже помітно. При обстеженні дитини відмічалось, що голова похилена у праву сторону. Вухо наближено до плеча, а підборіддя – до груднини. На рентгенограммі у шийному відділі змін хребта не було. Функція якого м’язу пошкоджено?

A. Підшкірного.

В. Груднино-ключично-соскоподібного.*

С. Груднино-під’язикового.

D. Переднього драбинчастого.

E. Середнього драбинчастого.

2. До хірургічного відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). Куди може поширитися інфекція, якщо хворому терміново не зробити операцію?

A. У задне середостіння.

В. У ретровісцеральний простір..

С. У переднє середостіння.*

D. У надгрудинний міжапоневротичний простір.

E. Залишиться на місці.

3. Хворому 60 років з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити трахеотомію. При цьому слід пам’ятати, що її проводять в:

A. Сонному трикутнику шиї.

В. Підпідборідному трикутнику.

С.Лопатково-трахеальному.*

D. Піднижньощелепному.

E. Лопатково-трапецієподібному.

4. При обстеженні пацієнта 15 років виявлено, що після перенесеної щелепно-лицевої травми він не може опустити нижню щелепу. Пошкодження якого м’язу може бути причиною вказаного порушення?

А. Медіального крилоподібного.

В. Підборідно-під’язикового.*

С. Скроневого.

D. Жувального.

E. Бічного крилоподібного.

5. В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї ( в ділянці передвісцерального простору). Куди може розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять операцію?

A *В грудну порожнину – переднє середостіння

B В грудну порожнину – в середнє середостіння

C В грудну порожнину – в заднє середостіння

D В ретровісцеральний простір

E В надгрудинний міжапоневротичний простір
6. У хворого кривошия. Який м'яз шиї уражений ?

A *M. Sternocleidomastoideus

B M. omohyoideus

C M. platisma

D M. sternohyoideus

E M. mylohyoideus
7. Трикутник шиї обмежений ззаду грудинноключичнососковидним м'язом, зверху-заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зпереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Назвіть цей трикутник.

A *Сонний.

B Лопатковотрахейний.

C Підщелепний.

D Лопатковоключичний.

E Лопатковотрапецієвидний.
8. В зв'язку з наявністю злоякісної пухлини на язику, хворому слід його видалити. В якому місці легко знайти язичную артерію і перев'язати її?

A *Трикутнику Пирогова.

B В сонному трикутнику.

C Влопаточно-підключичному трикутнику.

D В лопаточно-трапецієвидному трикутнику.

E В лопаточно-трахейному трикутнику.

9. Хворий скаржиться на болі при рухах в лівій половині шиї. Найкраще положення, при якому хворий не відчуває болю - нахил шиї вліво з одночасним підняттям голови і поверненням обличчя в протилежну сторону. Функція якого м‘язу порушена?

A *m.sternocleidomastoideus зліва

B m.sternocleidomastoideus справа

C m.trapeziums зліва

D m.trapezius справа

E m sternohyoideus
10. У хворої 37 років в результаті попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи виник кашель, а потім ядуха. Хворій була зроблена трахеотомія в ділянці шиї, яка обмежена верхнім черевцем m.omohyoideus, m.sternocleidomastoideus та серединною лінією шиї. В якому трикутнику шиї проведено хірургічне втручання?

A *Omotracheale

B Caroticum

C Submandibulare

D Omotraperoideum

E Omoclaviculare
11. До лікаря звернувся хворий із скаргами на болі в лівій половині шиї, які посилюються при рухах голови. Положення при якому болі не турбують - це нахил голови вліво, з поверненням обличчя вправо. Ураження якого м’яза спричиняє біль в даному випадку?

A *Musculus sternocleidomastoideus sin.

B Musculus sternocleidomastoideus dext.

C Musculus platisma dext.

D Musculus platisma sin.

E Musculus longus colli.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22

Схожі:

Кафедра патологічної анатомії патологІчНА анатомІя стоматологІчНих...
В навчальному посібнику розглядаються основні питання розвитку будови, морфологічні особливості дистрофічних, запальних, передпухлинних...
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ...
«МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Медичні факультети
...
 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
Уроку на тему «Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління...
«Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ. Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація та призначення...
 Тема Сутність педагогічного дослідження
На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати...
Практичні заняття, їх тематика та обсяг
Методи дослідження спілкування та міжособистісної взаємодії. Вивчення особистісно-комунікативних властивостей. Методика діагностики...
 Кількість годин
Кількість годин

 А пенсії українців уже через кілька років можуть звести до мінімальних...
Солідарна система не витримує навантаження кількість пенсіонерів скоро може перевищити кількість тих, хто працює. Врятує введення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка