|
|
Скачати 0.66 Mb.
|
Збір та виїзд чергових караулів за сигналом тривоги має виконуватись чі-тко i швидко. Особовому складу забороняється кидати на шляху руху до гаража одяг та інші предмети, зупинятися в проходах i створювати перепони на шляхах руху.Порядок посадки особового складу чергових караулів у пожежні автомо-білі згідно з табелем обов'язків бойового розрахунку (в гаражі чи поза ним) установ-люється наказом начальника пожежної частини, виходячи з умов забезпечення безпеки i місцевих особливостей. Водій перед виїздом має упевнитись, що всі відсіки автомобіля зачинені і на шляху виїзду з гаража відсутні люди або сторонні предмети. Забороняється під час посадки пробігати перед автомобілями, що виїжджають. Якщо посадка передбачена поза будівлею пожежного депо, вихід особового складу на майданчик допускається тільки після виїзду автомобіля з гаража. Посадка вважається закінченою тільки тоді, коли особовий склад бойового розрахунку займе свої місця в автомобілі i зачинить двері кабіни. Забороняється подавати команду про рух автомобіля до закінчення посадки особового складу. Пiд час руху автомобіля особовому складу бойового розрахунку забороняється палити, висовуватися з вiкон, відчиняти двері, стояти на підніжках, крім тих випадків, коли це визначено інструкцією з експлуатації автомобіля (прокладання рукавної лінії). Начальник караулу або керівник підрозділу пожежної охорони, що виїхали на чолі караулу до місця виклику, зобовязані забезпечувати виконання водієм Правил дорожнього руху. Відповідальність за безпеку руху пожежного автомобіля несе водій. Вiн зобов'язаний точно виконувати чинні Правила дорожнього руху. Водночас водії пожежних автомобілів можуть відступати від деяких вимог Правил дорожнього руху (крім сигналів регулювальника), про які зазначено в цих Правилах під час прямування на пожежу (аварію чи інші надзвичайні обставини) з увімкненими спеціальними звуковим та світловим сигналами, за умови забезпечення безпеки руху, про які зазначено в цих Правилах. Забороняється користуватися спеціальним звуковим сигналом при прямуванні автомобіля не на оперативне завдання i при поверненні в частину. Особовий склад караулу, що прибув до місця виклику, виходить з кабіни пожежного автомобіля тільки за розпорядженням командира відділення або старшої посадової особи, яка прибула на чолі караулу. У нічний час стоянка пожежного автомобіля має позначатися прила-дами освітлення, при цьому повинна включатися аварійна світлова сигналізація та необхідності дозаправки автомобіля ПММ за межами розташуван-ня підрозділу бойовий розрахунок автомобіля виїжджає в повному складі. Керівник підрозділу пожежної охорони, що брав участь у гасінні пожежі, після її ліквідації зобов’язаний перевірити наявність особового складу підрозділу, а також розміщення та кріплення ПТО на пожежних автомобілях. Склад розвідки та його екіпіровка залежно від обстановки на пожежі визначається відповідно до вимог Бойового статуту пожежної охорони України. З метою забезпечення безпеки при проведенні розвідки із застосуванням апаратів захисту органів дихання необхідно дотримуватися також вимог Настанови з ГДЗС пожежної охорони МВС України. Пiд час проведення розвiдки пожежі група розвiдки зобов'язана: - прямувати один за одним, оцінюючи стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження вогню, запам'ятовувати пройдений шлях; - відчиняти двері з пересторогою, захищаючись ними від можливого викиду полум'я і розжарених продуктів горіння; - рухатись у приміщенні, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з вікнами; - входити в приміщення, де є електроустановки високої напруги, апарати (посудини) під високим тиском, вибухонебезпечні, отруйні, бактеріологічні, радіоактивні речовини, тільки після узгодження з адміністрацією об'єкта, дотримуючись рекомендованих правил безпеки; - негайно доповідати старшому групи про загрозу обвалення конструкцій, інтенсивне поширення горіння, а також у випадку погіршення самопочуття. Забороняється входити у приміщення, де зберігаються ЛЗР i ГР або можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші, з відкритим вогнем, вмикати освітлення, електроліхтарі. Під час бойового розгортання особовому складу КТП указує безпечні місця установки пожежної техніки; при цьому пожежні автомобілі встановлюють на безпечній відстані від будівель, споруд та інших об’єктів, які можуть зруйнуватись (не менше висоти цих об’єктів), як правило, з навітряного боку; - обрати та вказати особовому складу найбільш безпечні та короткі шляхи прокладання рукавних ліній, перенесення інструменту та інвентарю; - постійно слідкувати за виконанням заходів щодо безпечного проведення робіт під час розгортання на транспортних магістралях: автомобілі та обладнання не повинні ускладнювати розстановку сил та засобів, що прибувають, їх зосередження на бойових ділянках i, за можливості, не перешкоджати нормальному дорожньому руху. За необхідності слід вжити заходів для зупинки всіх видів транспорту, а у разі прокладання рукавних ліній під залізничними коліями поставити пости безпеки з двох боків уздовж залізничного полотна для спостереження за рухом потягів та своєчасного сповіщення особового складу про їх наближення; - встановити єдині сигнали для сповiщення про небезпеку та повідомити про них усьому особовому складу, який працює на пожежі (аварії i т.п.). У разі явної загрози вибуху, обвалювання, вскипання, викиду i т.ін. негайно подати відповідний сигнал та вивести особовий склад у безпечне місце. Кришку колодязя пожежного гідранта треба відкривати за допомогою спеціального гака або лома, при цьому необхідно запобігати травмуванню рук та ніг. Пiд час бойового розгортання забороняється: - розпочинати його проведення до повної зупинки пожежного автомобіля; - освітлювати колодязі пожежних гідрантів, газо- i теплокомунікацій відкритим вогнем; - спускатися в колодязь водокомунікацій без ізолюючих протигазів та рятувальної мотузки; - одягати на себе лямку приєднаного до рукавної лінії пожежного ствола під час підйому на висоту i роботи на висоті; - перебувати під вантажем під час його пiдйому чи спускання на мотузках; - переносити інструмент, повернений робочими поверхнями (ріжучими, колючими та iн.) за напрямком руху, а поперечні пилки та пилки-ножівки - без чохлiв; - подавати воду в незакрiпленi рукава до виходу ствольникiв на вихідні позиції або підйому на висоту (вертикальні рукавні лінії мають кріпитися із розрахунку не менше однієї рукавної затримки на кожний рукав); - підіймати на висоту рукавну лінію, заповнену водою. Під час подавання води в рукавні лінії підвищувати тиск треба поступово, щоб уникнути падіння ствольника i розриву рукавів. Подавання води дозволяється тільки за наказом безпосередніх начальників. Пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розвитку пожежі. У разі перестановки пожежних драбин слід попереджати про це тих осіб, що піднялися по них, вказати нове місце встановлення драбин та інші шляхи спуску. За умови існування можливої загрози вибуху під час бойового розгортання прокладання рукавних ліній особовим складом необхідно здійснювати перебіжками, використовуючи наявні укриття (канави, стіни тощо). Під час розгортання відділень на спеціальній техніці необхідно дотримуватись додаткових засобів безпеки, що визначаються особливостями техніки і викладені в інструкціях заводiв-виробникiв. Під час рятування людей на пожежі (аварії, стихійному лиху) керівник гасіння пожежі зобов'язаний визначити порядок i способи рятування людей залежно від обставин i стану людей, яким необхідно надати допомогу. Для організації рятування людей з висоти використовуються стаціонарні та переносні ручні пожежні драбини, автодрабини і автопідйомники, рятувальні мотузки, рятувальні рукава та інші пристрої. Рятувальні роботи проводяться швидко, але з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують. Заходи безпеки при цьому регламентуються вимогами Бойового статуту пожежної охорони та цими Правилами. Забороняється користуватися для рятування та саморятування мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку. Рятування та саморятування можна починати тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск на землю (балкон i т.ін.), рятувальна петля надійно закріплена на особі, яку рятують (при саморятуванні - за конструкцію споруди), а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування i рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук. Вимоги щодо безпечного застосування пожежно - технічного озброєння, штатного інструменту, засобів індивідуального і групового захисту викладені у відповідних розділах цих Правил. У разі використання позаштатних технічних засобів необхідно керуватися рекомендаціями, які викладені в інструкціях з їх експлуатації. Під час проведення бойових дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпеки, встановлених Настановою з ГДЗС та Бойовим статутом пожежної охорони України. У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку. Особовий склад пожежної охорони, члени пожежно-сторожової охорони (далі - ПСО), добровільних пожежних дружин (далі - ДПД) та інших протипожежних формувань не допускаються до організації і ведення бойових дій на пожежі (аварії, стихійному лихові) без бойового одягу та спорядження. Пiд час гасіння пожеж кожен працівник зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання i, у разі виникнення небезпеки, негайно шляхом подачі встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі для забезпечення негайного відходу особового складу в безпечне місце. При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед гасінням вживаються заходи щодо: - перекриття заглушок на газопроводі; - відключення подачі електроенергії; - зниження температури і видалення диму з приміщення; - охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуації під прикриттям водяного струму. Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технiчного обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості. За необхідності при визначенні позицій ствольників керівник гасіння пожежі (далі - КГП) повинен передбачити їх зрошування i вказати рубежі, на які слід відводити особовий склад у разі виникнення небезпеки. При роботі на висоті слід застосовувати страхувальнi пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При цьому: - робота на драбині зі стволом (ножицями та iн.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном; - під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою; - для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік; - забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння; - у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети. За умов низьких температур КГП має забезпечити безпечні умови праці людей для запобігання їх переохолодженню або обморожуванню, організацію своєчасної підміни особового складу i відпочинку в теплих приміщеннях, надання першої долікарняної допомоги, на затяжних пожежах – гаряче харчування i зміну спецодягу. Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій усередині будівлі не допускається гасіння полум'я газів або пари горючих i легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури i трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об'єкта. У необхідних випадках i при безпосередньому контролі з боку адміністрації вживаються заходи для припинення витікання газів i пари (зачиняються засувки на лініях живлення, газ випускається на факел i т.п.) та забезпечується охолодження виробничого обладнання i конструкцій будівель (споруд), які перебувають в зоні дії полум'я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов’язані знати види i типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду чи інші вогнегаснi речовини (додаток 12). Для індивідуального захисту особового складу від значного теплового випромінювання необхідно використовувати теплозахисні пожежні костюми, захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника розпиленим струменем тощо. Водiям (мотористам) при роботі на пожежі забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду (піну, вогнегаснi суміші, електроенергію тощо) чи припиняти їх подачу, переміщувати автомобіль (мотопомпу), проводити будь-які пересування пожежних автодрабин i автопідйомників, а також залишати без нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси. У разі виходу з ладу будь-якого вимірювального приладу під час гасіння пожежі водій (моторист) має негайно доповісти про це безпосередньому начальнику i до заміни автомобіля (мотопомпи) забезпечити контроль за режимом роботи обладнання за іншими характерними ознаками нормальної роботи агрегату. Пiд час роботи в нічний час насосні відділення автонасосів i автоцистерн, а також вимірювальні прилади (щити керування) іншої пожежної техніки мають постійно освітлюватися. Застосування брометилових вогнегасних установок (як переносних, так i стаціонарних) усередині приміщень допускається тільки в ізолюючих протигазах. Перед застосуванням вуглекислотного (брометилового, порошкового) вогнегасника розтруб (розпилювач) має бути спрямований у бік вогню. Забороняється братися незахищеною рукою за розтруб працюючого вуглекислотного вогнегасника. Забороняється застосовувати пiннi вогнегасники для гасіння електричних приладів i обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин i матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння (додаток 12). Пiд час роботи з електроінструментом, прожекторами i приладами необхідно: - тримати i переносити інструменти i прилади тільки в гумових i прогумованих рукавицях; - перед запуском електроінструменту одягнути захисні окуляри; - встановити прожектори i прилади на міцну i стійку основу в тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни); - вимикати струмоприймачі в разі попадання напруги на корпус електроінструменту або приладу, а також виявлення інших несправностей; - вимикати електроінструмент під час перерви подавання струму i у разі переміщення на нове місце роботи. Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які не мають допуску для роботи з ним. Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи ствольникiв, при розбиранні конструкцій будівель, встановлюванні драбин i прокладанні рукавних ліній та своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що виявлені проводи знеструмленi, необхідно вважати їх під напругою i дотримуватись відповідних заходів безпеки. Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби (енергонагляду). Відключення електрообладнання при фазній напрузі в мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки. У разі неможливості застосовувати для цього вiдключаючi пристрої (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними ножицями. Роботи, пов'язані з перерізанням електропроводів, мають виконуватись під контролем начальника караулу (командира відділення) тільки особами, які пройшли практичне навчання i споряджені ножицями для перерiзання електропроводів, гумовими діелектричними рукавицями i калошами (ботами). При цьому необхідно: - визначити ділянку мережі, де перерiзання проводів найбільш доступне, безпечне i забезпечить знеструмлення на потрібній площі (будівля, секція, поверх i т.п.); - обрізати живильні зовнішні проводи тільки біля ізоляторів з боку споживання електроенергії із розрахунком, щоб проводи, що падають або обвисають, не залишались під напругою. Перерiзання проводів треба проводити, починаючи з нижнього ряду, i закінчувати верхнім; - обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших. Забороняється обрізати багатожильні та одножильні проводи й кабелі, прокладені групами в ізолюючих трубах (оболонках) i металевих рукавах. За наявності на об’єкті прихованої електропроводки роботи необхідно проводити після знеструмлення всієї електромережі об'єкта. Під час гасіння пожеж у приміщеннях з електроустановками, що перебувають під високою напругою, а також у підземних спорудах метрополітену особовому складу пожежної охорони забороняється самовільно проводити будь-які самостійні дії щодо знеструмлення електроліній, електроустановок i застосування засобів пожежогасiння до отримання у встановленому порядку письмового допуску на гасіння пожежі від адміністрації об'єкта. Під час ліквідації пожежі в приміщенні з наявністю великої кількості кабелів i проводів у гумовій або пластмасовій ізоляції КГП зобов'язаний вжити необхідних заходів для попередження можливого отруєння людей газами, які виділяються в процесі горіння. Особовий склад зобов'язаний працювати в ізолюючих протигазах КГП, не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками надмірної кількості особового складу. Інші заходи безпеки щодо гасіння пожеж на електроустановках електростанцій і підстанцій визначаються Инструкцией по тушению пожаров на электроустановках электростанций и подстанций. У приміщеннях (на ділянках), де застосовуються чи можуть виділятися сильнодіючі отруйні речовини, робота особового складу здійснюється тільки в спеціальних захисних комплектах (залежно від типу отруйних речовин), ізолюючих (фільтруючих, що застосовуються для робітників i службовців даного об'єкта) протигазах i спеціальному гумовому взутті. Для зниження концентрації пари необхідно зрошувати об’єм приміщень (ділянок) розпиленою водою. Захист особового складу i техніки, що працюють на ділянках сильного теплового випромінювання, забезпечується водяними завісами (екранами), які створюються за допомогою стволів-розпилювачів. Пiд час гасіння пожежі на складі отрутохімікатів (хiмреактивiв, мінеральних добрив) керівник гасіння пожежі зобов'язаний з'ясувати у адміністрації об'єкта властивості речовин (матеріалів), що зберігаються, i місця (секції) їх зберігання, намітити заходи щодо забезпечення безпеки особового складу, який залучено до роботи на пожежі. При цьому: - всі працівники мають бути забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання та зору; - наступ на вогонь треба вести з навітряного боку; - залучення членів СПК, ПСО, ДПД i громадян до розбирання i евакуації отрутохімікатів i добрив проводити тільки за узгодженням з адміністрацією об'єкта, яка зобов'язана забезпечити їх необхідними захисними засобами i проінструктувати про заходи безпеки під час проведення робіт. При гасінні пожежі у будівлях i приміщеннях з наявністю хімічно активних речовин необхідно з’ясувати у адміністрації об'єкта їх властивості, при цьому забороняється використовувати вогнегаснi речовини, які, вступаючи в реакцію з цими речовинами, викликають вибух, спалах тощо. Пiсля закінчення робіт особовий склад, який брав участь у бойових діях, має пройти санітарну обробку, здійснити дегазацію техніки i пройти профілактичний медичний огляд. Під час гасіння пожеж у інфекційних відділеннях лікарень необхідно виконувати рекомендації адміністрації об'єкта щодо захисту від можливого зараження. Пiсля ліквідації пожежі весь особовий склад, який безпосередньо брав участь у гасінні, має пройти санітарну обробку і медичний огляд, керуючись вказівками медичного персоналу. Санітарній обробці підлягають також спорядження i пожежно-технічне озброєння. Порядок гасіння пожеж на об’єктах з наявністю вибухових речовин (ВР) заздалегідь має визначатися спеціально розробленою начальником гарнізону (загону) та адміністрацією об'єкта інструкцією взаємодії з урахуванням цих Правил i відомчих керівних документів. Пiд час гасіння пожеж на складах та підприємствах з наявністю ВР керівник гасіння пожежі зобов'язаний: - залучити адміністрацію об’єкта для визначення найменувань вибухових речовин, що зберігаються на складі, i безпечних шляхів евакуації; - визначити вогнегасну речовину, яка не зможе iнiцiювати вибух; - не допускати скупчення особового складу в небезпечних зонах; - передбачити захист особового складу i пожежної техніки від можливого ураження ударною (вибуховою) хвилею. Використовувати сховища, а також військову техніку (танки, бронемашини тощо) для прокладання рукавних ліній i захисту позицій ствольникiв; - забезпечити додержання особовим складом заходів безпеки під час евакуації, розбирання, розкриття конструкцій для запобігання можливому вибуху ВР від механічної дії; - для гасіння використовувати розпилену воду або піну, запобігаючи використанню компактних струменів води; - у ході розвiдки пожежі та її гасіння підтримувати постійний зв'язок з інженерно-технічним персоналом об’єкта (цеху, будівлі), приймаючи рішення про прийоми i способи гасіння з урахуванням їх рекомендацій; - вводити особовий склад у будівлю лише після консультації з адміністрацією об’єкта (цеху, будівлі); - визначити сигнал відходу особового складу в разі загрози вибуху. Гасіння матеріалів у штабелях, що знаходяться у вагоні, на рампі, складі, виробничому приміщенні і т. ін., не допускається. При переході горіння на штабель з матеріалом або горінні штабелю необхідно негайно відійти на безпечну відстань або в укриття. Гасіння безпосередньо самої спецпродукції у виробничих примі-щеннях, на складах під час вантажно-розвантажувальних робіт і транспортуванні повинно здійснюватись тільки за допомогою систем автоматичного пожежогасіння. Під час виникнення пожеж, не пов'язаних з початковим загоранням спецматеріалів, підрозділи пожежної охорони здійснюють гасіння пожеж, охолодження обладнання із спецпродукцією, зрошування відкритої спецпродукції із застосуванням первинних, стаціонарних і пересувних засобів гасіння тільки до спалахування спецпродукції. Гасіння пожежі на об’єкті чи у будівлі, де знаходяться установки (посудини) під високим тиском, проводиться після отримання інформації від адміністрації об'єкта або мешканців будинку про види установок (посудин), їх вміст i заходи безпеки при гасінні. Пiд час гасіння таких пожеж необхідно: - вжити заходів для запобігання нагріванню установок (посудин) до небезпечних меж, не допускаючи, при можливості, різкого охолодження стінок; - зажадати від адміністрації об'єкта вжити, при можливості, заходів для зниження тиску в установках (посудинах) до безпечних меж. Пiд час гасіння пожежі на об’єкті, де використовуються радіоактивні речовини, особовий склад має дотримуватися Закону України від 14.12.99 «Про аварійно-рятувальні служби», вимог Бойового статуту пожежної охорони України, Iнструкцiї особовому складу пожежної охорони про заходи радіаційної безпеки під час гасіння пожеж i проведенні аварiйно-рятувальних робіт, затвердженої керівництвом МВС України від 30.07.96 та цих Правил. Для забезпечення безпечного ведення робіт з гасіння пожежі на об’єкті, що зберігає чи використовує радіоактивні речовини, начальник гарнізону пожежної охорони зобов'язаний спільно з адміністрацією цього об'єкта заздалегідь розробити Інструкцію про порядок організації i проведення робіт з гасіння пожежі на підприємстві, яке має радіоактивні речовини. Зберігання i використання її визначається в установленому порядку. З керівним складом гарнізону проводяться заняття з вивчення цієї Інструкції. В Інструкції мають бути відображені такі основні питання: - перелік радіоактивних речовин із зазначенням їх активності; - порядок допуску особового складу пожежної охорони на об'єкт; - можливість i умови проведення тих чи інших робіт з гасіння пожеж (евакуації майна та iн.) до прибуття адміністрації об'єкта; - організація i засоби забезпечення дозиметричного контролю; - заходи i порядок захисту особового складу пожежної охорони від можливого радіоактивного ураження; - рівні підвищеного опромінення особового складу пожежної охорони, які плануються з урахуванням можливої зміни рівня радіації; - допустимий час перебування особового складу в приміщеннях з радіоактивними речовинами за нормальних умов i з урахуванням можливих змін рівня радіації у разі пожежі чи аварії; - засоби i способи ліквідації можливих пожеж в окремих приміщеннях та будівлях; - порядок i засоби санітарної обробки особового складу та дезактивації техніки і одягу після гасіння пожежі. Пiд час гасіння пожежі на об’єкті, де використовуються радіоактивні речовини, на адміністрацію об'єкта покладається забезпечення особового складу пожежної охорони засобами захисту від опромінення, приладами дозиметричного контролю i засобами індивідуальної санітарної обробки людей i дезактивації техніки. Приступати до гасіння пожежі можна тільки після отримання особовим складом засобів захисту, інструктажу з боку адміністрації i наряду-допуску згідно з Нормами радіаційної безпеки України (далі - НРБУ-97). Робота з гасіння пожежі на об’єкті, який використовує радіоактивні речовини, має виконуватись із залученням мінімально необхідної кількості працівників пожежної охорони (з урахуванням резерву для надання допомоги). Робота виконується тільки в ізолюючих протигазах з масками (використовувати загубники забороняється). КГП зобов'язаний через адміністрацію об'єкта організувати інструктаж особового складу, який направляється на виконання робіт, а також забезпечити контроль за часом перебування його в небезпечній зоні i своєчасну заміну в установлені адміністрацією (дозиметричною службою) строки. Бiля входу в небезпечну зону (приміщення, споруду) має бути виставлений пост безпеки, який очолює особа середнього або старшого начскладу. Необхідно також враховувати вимоги безпеки, викладені в Iнструкцiї особовому складу пожежної охорони щодо заходів радіаційної безпеки під час гасіння пожеж і проведення аварійно - рятувальних робіт. У випадку роботи особового складу у легких захисних костюмах Л-1 або інших захисних костюмах, з метою уникнення теплових ударів, необхідно враховувати допустимі терміни перебування на об’єкті у цих костюмах залежно від температури оточуючого середовища. Пожежна техніка, при можливості, має встановлюватися з боку непошкоджених стін або споруд, які можуть служити захисним екраном від іонізуючих випромінювань. Перегрупування сил i засобів виконується з урахуванням радіаційної обстановки. Пункти збору (розміщення) резервних сил i засобів не повинні знаходитись з підвітряного боку від джерел радіоактивного випромінювання. Зняття ізолюючих протигазів особовим складом виконується тільки після зняття захисних костюмів. На підставі довідок дозиметричних служб об'єкта у кожній пожежній частині має вестись суворий персональний облік випадків опромінення особового складу, в якому треба відображати: коли, хто i яку дозу опромінення отримав. Допускається опромінення особового складу підрозділів пожежної охорони протягом визначеного нормативного часу і в межах, передбачених санітарними нормами і правилами. Пiсля ліквідації пожежі на об’єкті з наявністю радіоактивних речовин необхідно: - всьому особовому складу, який брав участь у гасінні пожежі, пройти санітарну обробку, вихідний дозиметричний контроль та медичне обстеження в медичному закладі; - провести дезактивацію та дозиметричний контроль техніки, протигазів, одягу, взуття, спорядження та майна на спеціальних обмивальних пунктах. Пiд час гасіння пожеж у холодильниках за наявності в приміщеннях (холодильних камерах) задимлення необхідно всі роботи особового складу проводити в ізолюючих протигазах, а за наявності аміачного середовища крім того застосовувати захисні костюми згідно з Рекомендаціями із захисту особового складу під час гасіння пожеж, що пов’язані з наявністю аміаку. Ці Рекомендації необхідно також враховувати в разі ліквідації пожеж (аварій) на інших об'єктах, що пов’язані з наявністю аміаку. При цьому КГП має право приймати рішення щодо проведення робіт з гасіння пожеж та надання допомоги при ліквідації аварійної ситуації після отримання письмового дозволу від посадової особи, якій підпорядкований об'єкт. . КГП має вжити термінових заходів щодо спускання холодоагенту із системи охолодження до дренажного ресивера, виключаючи вихід аміаку до зони роботи пожежних підрозділів для запобігання можливому обмороженню особового складу. Пiд час гасіння пожежі на лісобіржі чи складі пиломатеріалів необхідно: - слідкувати за поведінкою штабелів лiсо- i пиломатеріалів ; - позиції ствольникiв обирати з таким розрахунком, щоб у разі руйнування штабелів ствольники не потрапили до зони завалів; - вживати заходів щодо забезпечення безпечної роботи пожежників, які управляють стаціонарними лафетними стволами з вишок; - забезпечити захист особового складу від впливу теплової радіації (теплозахисні пожежні костюми, водяні завіси, екрани тощо). |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття по технічній підготовці з водійським складом жовтневого ЗМПО Навчальна мета: вивчити з особовим складом водіїв основні вимоги безпеки праці до пожежних машин |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття по безпеці праці з водійським Жовтневого ЗМПО Тема.: Вимоги техніки безпеки до пожежних та аварійно- рятувального обладнання |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття по безпеці праці з працівниками Навчальна мета: Ознайомити працівників з основними вимогами безпеки праці до службових приміщень та споруд в частині |
План-конспект уроку з Охорони праці. Тема: Особливості гасіння пожежі... Мета: засвоєння учнями знань про необережне поводження з вогнем у побуті, порушення пожежних норм і правил у технологічних виробництвах,ознайомити... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з безпеки праці з особовим складом... ТЕМА №4 Вимоги Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (наказ Державного комітету... |
СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ПІДРОЗДІЛАХ Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України визначають систему заходів, які направлені на створення умов, спрямованих... |
| ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із безпеки праці з особовим складом 1-го караулу СДПЧ 25 Тема: 4 Законодавча та нормативна база України з охорони праці. Закон України “ Про охорону праці” |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Тема 10. Психологічні особливості діяльності пожежних під час виконання функціональних обов'язків |
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-3 НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів |