ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із безпеки праці з особовим складом 1-го караулу СДПЧ 25


Скачати 150.13 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із безпеки праці з особовим складом 1-го караулу СДПЧ 25
Дата11.04.2013
Розмір150.13 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект

“ЗАТВЕРДЖУЮ”


Начальник Миколаївського РВ

підполковник вн. сл.

О.В. Аралін

ПЛАН-КОНСПЕКТ


для проведення занять із безпеки праці

з особовим складом 1-го караулу СДПЧ - 25
Тема: 4.4.2. Законодавча та нормативна база України з охорони праці. Закон України “ Про охорону праці”
Навчальна мета: вивчити з особовим складом нормативні документи з ОП.
Час: 45 хв. ( семінар )
Місце проведення: навчальний клас
Навчально-матеріальне забезпечення: підручник “Основи охорони праці” за ред. М.П. Гандзюка, 2003р., збірник нормативних документів “Законодавство України про охорону праці”, 2003р.
Література: Закон України “Про охорону праці”, Закон України “ О внесенні змін та доповнень, щодо охорони праці, у кодекс законів про працю України”.
Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент – 3 хв.

  1. перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.

2. Контроль знань – 5 хв.

  1. перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми – 30 хв.

Питання семінарського заняття:

1. Законодавча та нормативна база України з охорони праці.

2. Закон України "Про охорону праці".

  1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.




№ п\п

Питання та їх короткий зміст

Методичні вказівки


1.

2.

3.



В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її меш­канців, а також організаційну структуру органів влади і промис­ловості. Конституція - основний закон держави - була прийня­та Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декла­рує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочи­нок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у ста­рості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України налічує ряд за­конів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну без­пеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного бла­гополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про загальнообов'яз­кове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установа­ми і працівниками України.

Закон України "Про охорону праці"

Закон "Про охорону праці", прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 р., був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. Він складається з преамбули та 9 розділів. Відзначимо деякі важ­ливі моменти, занотовані в законі. Так, у розділі І "Загальні по­ложення" (стаття 1) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник", та окреслюється дія цього Закону (стаття 2), який поширюється на всіх фізичних та юри­дичних осіб. У статті 3 йдеться про те, що при укладанні міжна­родних договорів, на обов'язковість яких надала згоду Верховна Рада України, в яких встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору. Основними принципами держав­ної політики в галузі охорони праці (стаття 4) є пріоритет жит­тя та здоров'я людини перед будь-якими результатами вироб­ничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін.

У розділі II "Гарантії прав громадян на охорону праці" пе­редбачено, що роботодавець зобов'язаний інформувати пра­цівника про умови праці; виплачувати компенсацію за шкід­ливі умови праці або в разі смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань (опла­та з Фонду соціального страхування від нещасних випадків); відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на вироб­ництві; письмово, не пізніше як за 2 місяці, інформувати пра­цівника про зміни виробничих умов або пільг; забезпечувати спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно ко­лективного договору; зафіксовано право працівника відмови­тись від виконання робіт, якщо це загрожує його здоров'ю та життю та ін.

У законі є статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.

У розділі III "Організація охорони праці" йдеться про те, що ро­ботодавець обов'язково створює органи управління охороною праці на підприємстві і забезпечує їх функціонування для виконан­ня керівництвом та досягнення встановлених нормативів і під­вищення існуючого рівня охорони праці. В розділі наведені обо­в'язки працівників: дбати про здоров'я і безпеку як особисту, так і оточуючих; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; проходити встановлені законодавством медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушен­ня зазначених вимог.

У статті 15 йдеться про створення на підприємстві служби охо­рони праці при кількості працюючих - 50 і більше осіб, при меншій чисельності – очолює службу охорони праці сумісник або сто­ронній спеціаліст на договірних засадах (відповідно до Типового положення про службу охорони праці). Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю, а її керівники та спеціалісти за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи по­винні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці та правил надання першої медичної допо­моги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії (стат­тя 18). Навчання та перевірка знань повинна здійснюватись один раз на рік для працівників, зайнятих на роботах із підвищеною не­безпекою, і один раз на 3 роки для всіх посадових осіб (відповідно до типового положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом нагляду за охороною праці).

У розділі IV - "Стимулювання охорони праці" йдеться про еко­номічне стимулювання працівників (стаття 25) за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня без­пеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, уго­дою та законодавством. Відшкодування збитків (стаття 26) за по­рушення правил охорони праці - державі, юридичним і фізичним особам – згідно з діючим законодавством. Витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідацію її наслідків, на розсліду­вання її причин, а також інші витрати, передбачені законодавством, відшкодовує роботодавець.

Розділ V - "Нормативно-правові акти з охорони праці". До них належать правила, норми, регламенти, положення, стандар­ти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Розділ VI - "Державне управління охороною праці" (стаття 32) - визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію - Кабінет Міністрів (забезпечує реалізацію дер­жавної політики в галузі охорони праці); спеціально уповнова­жений центральний орган виконавчої влади; Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого само­врядування. З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з пи­тань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України. Міністерства та інші центральні орга­ни виконавчої влади проводять єдину науково-технічну політи­ку з питань охорони праці, розробляють і реалізують галузеві програми, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі, здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці, укладають із галузевими профспілками угоди з питань охорони праці та ін. (стаття 33).Спеціально уповноваже­ний центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці здійснює контроль та комплексне управління охороною праці на державному рівні, займається нормотворчою діяльніс­тю та ін. Рішення, прийняті спеціально уповноваженим централь­ним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в ме­жах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої вла­ди, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядуван­ня, юридичними та фізичними особами.

Розділ VII - "Державний нагляд і громадський контроль за охо­роною праці." Державний нагляд (стаття 38) здійснюють: спеціаль­но уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагля­ду за охороною праці – Держ. нагляд охорон праці: спеціально упов­новажений державний орган із питань радіаційної безпеки - Дер­жавний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки; спеці­ально уповноважений державний орган з питань пожежної безпе­ки - Управління пожежної охорони МНС України; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці - Сані­тарно-епідеміологічна служба МОЗ України. В статтях 39 і 40 ви­значаються права і відповідальність, а також соціальний захист по­садових осіб спеціально уповноваженого центрального органу ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охо­рону праці (стаття 41) здійснюють профспілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності профспілки, громадський контроль здійснює уповноважена най­маними працівниками особа, яка наділена правом перевіряти стан охорони праці (стаття 42) і діє відповідно до типового положення.

Розділ VIII - "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці". За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф (стаття 43), максимальний розмір якого ста­новить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізич­ної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів нараховуються до Державного бюджету. Відповідальність за по­рушення вимог щодо охорони праці (стаття 44) передбачається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна.

Розділ IX. "Прикінцеві положення". Закон набирає чинності з дня його опублікування, а частина четверта статті 19 - з 1 січня 2003 р.

Для практичної реалізації закону "Про охорону праці" був при­йнятий 15 грудня 1993 року Закон України "Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України", а також Закон України "Про внесення змін і до­повнень до Кодексу України про адміністративні правопорушен­ня і Кримінального кодексу України" від 15 січня 1995 року і ряд підзаконних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів: Положення про створення Національної Ради з питань безпеки життєдіяльності населення, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, Правила відшкодуван­ня власником підприємства, установи, організації або уповнова­женим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, Положен­ня про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці та ін.

Під запис





Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і полі­тичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори або контролери органів державного нагля­ду мають право:

  • відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

  • видавати керівникам підприємств, керівним посадовим особам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідальним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи (розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

  • призупиняти роботу підприємства або об'єкту, де виявлені небезпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і правил охорони праці;

  • притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

  • подавати позов до прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

  • надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим особам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог охорони праці.

Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контро­лерів), а в разі відсутності профспілки - громадські, уповноважені трудовим колективом (найманими працівниками), які мають пра­во безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інфор­мувати роботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню виявлених порушень. Громадські уповноважені (кон­тролери) повинні пройти навчання з питань охорони праці і тру­дового законодавства. Вони звільняються на час навчання від своїх безпосередніх трудових обов'язків із збереженням середньої за­робітної плати, що зазначається в колективному договорі. Уповно­важені трудових колективів (контролери) діють відповідно до Типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці і по­годженого з профспілками.

Представники профспілок, вибрані на загальних зборах проф­спілок підприємства мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушен­ня і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, пожежної безпеки, соціального стану та ін. Вимагати від роботодавця ви­конання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони Праці й пояснення по цим питанням.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання Підприємств та ін.) та посадові особи держадміністрацій, що Відповідають за охорону праці в регіоні. Ці організації та поса­дові особи мають адміністративну владу, якою можуть скориста­тися в разі виявлення порушень законодавства, правил та норм з охорони праці.

Регіональний контроль здійснюють місцеві державні адміні­страції та Ради народних депутатів через посадових осіб, відпові­дальних за охорону праці у певному регіоні.

Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охо­роною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:

  1. ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролюється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський інспектор по охороні праці, обраний зборами трудового колективу цеху, дільниці тощо. Всі виявлені порушення усуваються, а ті, що не можливо виправити силами контролюючих, занотовуються в журнал 1 ступеню контролю і доповідаються вищому керівництву.

  2. ступінь - здійснюється контроль не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу начальником цього структурного підрозділу (цеху, відділу, дільниці) і громадським інспектором трудового колективу або профспілки підприємства чи структурного підрозділу.

Недоліки або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1 ступені контролю та 2 ступені контролю, ліквідуються, а за немож­ливості записуються в журнал 2 ступеню контролю і доповідають­ся вищому керівництву підприємства.

3 ступінь - здійснюється один раз на місяць (або в інший термін, визначений колективним договором) в обсязі кожного робочого місця всього підприємства керівництвом підприємства (роботодавцем, головним інженером, заступником головного інженера з охорони праці) і відділом охорони праці підприємства. До контролю залучаються громадські інспектори (контролери) з охорони праці підприємства або структурних підрозділів (уповноважені колективом найманих працівників підприємства або профспілкою). Контролюючі знайомляться з записами журналів 1 і 2 ступенів контролю по стану охорони праці, приймають рішення по усуненню недоліків і порушень, а випадки виявлених порушень, які неможливо оперативно усунути, заносять до журналу 3 ступеню контролю. Виявлені порушення обговорюються на технічних радах підприємства, де розробляються заходи по їх усуненню, що передбачають оперативні дії, або вносяться до поточних чи довгострокових планів розвитку та реконструкції підприємства або записуються до колективного договору.

Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючих і відповідного метрологічного за­безпечення, що містить методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, при­значені для визначення безпеки промислового обладнання та техно­логічних процесів.





Під запис



Державний нагляд

Відомчій контроль

Громадський контроль

Регіональний контроль



Міністерство, комітет, об’єднання та ін.

Генеральний прокурор підпорядковані йому прокурори

Трудові колективи через обраних ними уповноважених осіб





Місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, що відповідають за ОП


Держнагляд-охоронпраці



Професійні спілки через свої виборні органи і представників



Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки



Підприємство












Органи державного пожежного нагляду Управління ПО МНС України








Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України

Триступеневий контроль


Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.

  1. Які закони належать до законодавчої бази з охорони праці?

  2. Що Ви знаєте про Закон України "Про охорону праці"? Коли він був прийнятий, яка його структура?

  3. Про що йдеться в розділі І "Загальні положення" Закону "Про охорону праці"?



Підведення підсумків – 2 хв:

вказати питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.
Начальник 1-го караулу

лейтенант вн. служби А.Г. Іщенко

Схожі:

План-конспект для проведення занять по безпеки праці з особовим складом 3-го караулу СДПЧ-1
Тема : Вимоги правил безпеки праці при виконанні господарчих робіт на службі та в побуті. Правила роботи на верстатах та агрегатах...
План конспект для проведення занять з безпеки праці з особовим складом 1-го караулу СДПЧ-25
ТЕМА: 17. Вимоги БП несені служби, гасінні пожеж, розбирані будівельних конструкцій і роботі з ручним пожежним інструментом
ПЛАН проведення семінарського заняття з безпеки праці з особовим складом 4-го караулу СДПЧ-1
Тема №2 „Вимоги безпеки праці при виконанні господарчих робіт на службі та в позаслужбовий час. Правила роботи на верстатах та агрегатах,...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із психологічної підготовки з...
Темперамент поділяється на чотири типи : холеричний,сангвінічний, флегматичний, меланхолічний
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
Тема №21: Інтеграційні процеси в Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з психологічної підготовки з...
ЛІТЕРАТУРА: “Основи психології і педагогіки”, навчально-методичний посібник, Г. Я. Майборода, В. А. Кобко
План проведення семінарського заняття з безпеки праці з особовим...
ТЕМА: 4 Вимоги безпеки праці принесенні служби, гасінні пожеж, розбиранні будівельних конструкцій і роботі з ручним інструментом...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
НАВЧАЛЬНА МЕТА: Вивчити з о/с місце релігії в уявленнях людини та релігійну ситуацію в сучасній Україні
План-конспект для проведення занять з тактичної підготовки з особовим...
Тема: №27. Організація та порядок проведення пожежно-рятувальних й інших невідкладних робіт у випадку виникнення НС техногенного...
ПЛАН КОНСПЕКТ для проведення занять з гуманітарної підготовки з особовим...
П’ятнадцять років тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком великої і нечуваної біди “Чорнобиль”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка