Безпека життєдіяльності
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник НП УПБ та АРР МНС
України в Миколаївській області
майор вн.сл.
Ільчук В.В.
ПЛАН – КОНСПЕКТ
проведення заняття з первинної підготовки пожежних
Тема №2 “Організація охорони праці і техніка безпеки
в пожежній охороні.
Навчальна мета: вивчення учбового матеріалу.
Час: 5 годин.
Місце проведення: учбовий клас.
Навчально - матеріальне забезпечення: навчальні посібники, стенди, плакати.
Література: - Наказ МВС України від 05.12.2000р. №840
Порядок проведення заняття
Організаційний момент – 5 хв.
перевірка присутніх;
оголошення тими і мети заняття, питань, які вивчатимуться.
Контроль знань – 10 хв.
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3. Викладення матеріалу тими – 150 хв.
Питання, які вивчатимуться:
3.1. Загальні положення правил безпеки праці в ДПО:інструктажі з питань охорони праці, порядок розслідування нещасник випадків, порядок проведення адміністративно-громадського контролю.
Вимоги безпеки праці до службових приміщень: загальні
положення, гараж, пост технічного обслуговування ПА, пункт зв’язку ПЧ, акумуляторна, навчальні башти, пост газодимозахисної служби,теплодимокамера, вогневі смуги психологічної підготовки, приміщення актових залів, навчальних класів, караульні приміщення, приміщення приготування та прийому їжі.
. Вимоги правил техніки безпеки при роботі на пожежних
автомобилях: загальні положення, техніка безпеки при роботі на основних ПА, спеціального призначення, мотопомпах.
3.4. Вимоги правил техніки безпеки під час несення служби: при заступанні на чергування, при проведенні навчань, занять, на пожежі, після роботи на пожежі, саморятування, при пожежно-технічному обстеженні об’єкту.
Питання та його короткий зміст
|
Методичні вказівки
|
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ДПО.
Організація роботи з безпеки праці в ДПО здійснюється згідно з Законом України “Про охорону праці”, відповідними підзаконними актами, нормативними актами МЧС України, а також правилами безпеки праці в обсязі та порядку, передбаченними для відповідних професій.
Складовою частиною системи управління охороною праці є інструктажі з питань охорони праці.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться:
-з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;
-з працівниками, які прибули у відрядження до підрозділу і беруть безпосередню участь у виконанні робіт, що пов’язані з підвищеною небезпекою;
-з працівниками, які прибули до підрозділу для проходження навчальної практики, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовки;
-з курсантами та слухачами навчальних закладів перед початком навчання, з абітурієнтами після прибуття до навчального закладу;
-з особами, які прибули для участі в змаганнях, пожежно-тактичних навчаннях тощо.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи:
-зі щойно прийнятими працівниками;
-з працівниками, які переведені з одного підрозділу до іншого;
-з працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу;
-з працівниками, курсантами і слухачами, які прибули на навчальну практику, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовку, а також перед виконанням нових видів робіт, перед вивченням кожної нової теми під час проведення практичних занять.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищенною небезпекою-1 раз на квартал, на інших роботах-1 раз на півріччя.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці:
-у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до чинних нормативних актів;
-у разі зміни технологічного процесу, заміни або модернізації техніки, устаткування, приладів та інструментів, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;
-у разі порушення працівниками нормативних актів про охорону праці, що може призвести або призвело до травми, аварії чи отруєння;
-за вимогою органу державного нагляду за охороною праці, державної виконавчої влади або вищестоящого підрозділу Державної пожежної охорони;
-у разі перерви в роботі виконавця робіт з підвищеною небезпекою більш ніж на 30 календарних днів, а для решти робіт- більш ніж на 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками за умов виконання одноразових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за посадою. На виконання робіт, пов’язаних з підвищенною небезпекою, оформлюється наряд-допуск відповідно до Інструкції про порядок застосування нарядів-допусків на виконання робіт з підвищенною небезпекою.
У службових і виробничих приміщеннях на видних місцях мають бути вивішені інструкції з охорони праці.
Працівники ДПО зобов’язані не рідше 1 разу на 3 роки пройти перевірку знань з питань охорони праці.Рядовий і начальницький склад пожежних частин, штабів пожежогасіння та інші працівники ДПО, робота яких пов=язана з підвищеною небезпекою, проходять перевірку знань з питань охорони праці не рідше 1 разу на рік.
Осіб, які зараховані на навчання до навчальних закладів (підрозділів) ДПО, дозволяється залучати до виконання обов’язків осіб внутрішнього наряду в навчальній ПЧ тільки після проходження ними навчання за складеними навчальними закладами програмами та перевірки знань з питань безпеки праці.
Осіб, які зараховані на курси початкової підготовки до навчальних підрозділів ДПО, забороняється залучати до роботи на пожежах до закінчення навчання..Після закінчення навчання під час проходження стажування за місцем служби працівники залучаються до виконання обов’язків бойового розрахунку без права роботи в ізолюючих протигазах та на висотах. Випусники курсів початкової підготовки та пожежно-технічних закладів освіти наказом начальника гарнізону допускаються до самостійного виконання службових обов’язків з правом роботи в ізолюючих протигазах і на висотах тільки після проходження в установленому порядку стажування на посаді за місцем служби.
Порядок проведення адміністративно-громадського контролю.
У системі управління охороною праці в ПЧ, адміністративно-громадський контроль проводиться за трьома ступенями.
Перший ступінь контролю проводиться начальником караулу щоденно під час заступання на чергування, а за необхідності- і впродовж усього чергування.
На першому ступені контролю перевіряються:
-заходи щодо усунення порушень, що виявлені попередньою перевіркою;
-забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території ПЧ;
-стан спецодягу та спорядження;
-справність ПА, ПТО, засобів зв’язку, освітлення та сповіщення;
-справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів;
-знання особовим складом своїх обов’язків;
-наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці;
-проведення перевірки №1,2 ізолюючих протигазів.
У ході контролю першого ступеня також проводиться інструктаж водіїв з безпеки праці та правил дорожнього руху.
Порушення та недоліки, що виявлені перевіркою, мають бути усунені під безпосереднім керівництвом начальника караулу
Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусіллями караулу, начальник караулу після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику частини для вжиття відповідних заходів.
Другий ступінь контролю проводиться начальником частини (заступником) не рідше 2 разів на місяць.
На другому ступені контролю перевіряється:
-організація і результати першого ступеня контролю;
-виконання заходів, що передбачались за результатами проведення другого та третього ступенів контролю.;
-виконання заходів, що запроновані приписами органів державного нагляду за охороною праці;
-виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків, передбаченних у матеріалах їх розслідування;
- справність верстатів і обладнання та їхніх захисних пристроїв;
- технічна документація на ПА;
- документація газодимозахисної служби.
Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями частини, її начальник після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику УПБ для вжиття відповідних заходів.
Третій ступінь контролю проводиться комісією у складі не менше трьох чоловік, яка очолюється начальником частини, не рідше одного разу на два місяці.
На третьому ступені контролю перевіряється:
-організація роботи щодо проведення першого і другого ступенів контролю,
-виконання заходів, розроблених за результатами проведення третього ступеня контролю,
-виконання наказів, розпоряджень, приписів вищих органів з питань охорони праці,
-протипожежний стан будівель ПЧ,
-забезпечення особового складу спецодягом і спорядженням,
-організація своєчасного і якісного навчання та інструктажу працівників з охорони праці,
- наявність посвідчень у особового складу, який має право
працювати з компрессорами, механізованим та електрифікованим інструментами,
- відповідність верстатів, обладнання, вантажопідіймального,
транспортного, енергетичного та іншого устаткування вимогам нормативних актів про охорону праці.
- результати перевірки оформляються актом та в тижневий строк
обговорюються на нараді в частині.
ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ПОЖЕЖНІЙ ОХОРОНІ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ДПО
Пожежні частини розміщуються в спеціальних будівлях, які відповідають вимогам чинних будівельних норм та технічним умовам. В окремих випадках для нечисленних пожежних частин (як правило, в сільській місцевості) можливе використання інших будівель, що спеціально переобладнані та забезпечують необхідні безпечні умови для розміщення людей, утримування техніки та виконання службових обов’язків.
Будівлі пожежних депо мають розміщуватися на окремих ділянках з відступом від червоної лінії забудови по фронту воріт гаража не менше ніж на 15 м. Відстані (розриви) до житлових, громадських та інших об’єктів мають відповідати вимогам діючих норм.
Напрямок виїзду з воріт гаража не повинен бути направлений до місця інтенсивного руху транспорту та масового перебування людей. Навпроти воріт гаражів пожежних частин припарковувати або залишати особистий, службовий та інший транспорт забороняється. Проїзна частина вулиці та тротуар навпроти виїзної площі пожежного депо мають бути обладнані світлофором та світловим показником з акустичним сигналом, що дозволяє зупиняти рух транспорту та пішоходів під час виїзду пожежних автомобілів з гаража по тривозі. Вмикання та вимикання світлофора має здійснюватися з пункту зв'язку пожежної частини. Площа перед виїзними воротами пожежного депо має бути заасфальтована або забетонована та мати ухил від порогу до червоної лінії забудови для водозливу.
Територія пожежної частини озеленюється i огороджується. На території пожежної частини (на подвір’ї) слід розміщувати навчально – спортивне містечко (майданчик) з необхідним обладнанням, учбовою баштою i 100-метровою смугою з перешкодами, склади пально-мастильних матеріалів i пiноутворювача, будівлю для господарчих потреб. Біля одного з боків фасаду встановлюється засклена постова будка з опаленням, освітленням та телефонним зв'язком.
У кожному гарнізоні пожежної охорони має бути не менше однієї теплодимокамери i смуги психологічної підготовки.
Для забезпечення нормальних умов виконання службових обов’язків особовим складом у пожежному депо повинні передбачатись: гараж, караульне приміщення, пункт зв'язку, службові кабінети, навчальні класи, контрольний пост (база) ГДЗС, пост технічного обслуговування, акумуляторна, приміщення для ремонту i сушіння рукавів, спецодягу та обмундирування, комора, мийна, харчоблок, спортивна зала, оздоровчий пункт, кімната психологічного розвантаження, душові, санітарні вузли на кожному поверсі та інші приміщення відповідно до вимог Статуту служби в ДПО МВС України.
Улаштування порогів у всіх дверних прорізах пожежної частини, не допускається.
Забороняється у приміщеннях пожежної частини:
- тримати інвентар, обладнання та інші предмети на майданчиках і сходових клітках, неподалік спускових стовпів та дверних прорізів;
- застилати килимами, доріжками і т. ін. підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляхах руху особового складу за сигналом тривоги.
У приміщеннях з постійним перебуванням людей стіни фарбуються в м’які світлі кольори, підлога має бути лише дерев'яною, в інших приміщеннях-бетонною чи залізобетонною.
Гараж, караульне приміщення та підходи (шляхи евакуації) до них повинні забезпечувати електричним освітленням, яке вмикається з пункту зв'язку частини у вечірній i нічний час одночасно із сигналом тривоги. Окрім цього, в караульному приміщенні має бути передбачене чергове освітлення зеленими плафонами або розсiювачами, яке не повинне вимикатись навіть під час відпочинку особового складу. Освітлення душових (саун, якщо є такі) виконується у вологозахищеному варіанті. Електророзетки маркуються із зазначенням величини напруги. Силові, освітлювальні щити та щити аварійного освітлення мають бути забезпечені написами для споживачів проти кожного вимикача, тумблера, рубильника тощо. Електричні розподільчі коробки належить замикати негорючими кришками.
Опалення в пожежних підрозділах повинне бути, як правило, центральне водяне. Як виняток, допускається пічне опалення, але при цьому не дозволяється влаштовувати топкові отвори з боку гаража i акумуляторної. Температура повітря в приміщеннях з постійним перебуванням людей має бути не нижче за +180С, а в гаражі i акумуляторній - не нижче за +100С. Сушіння рукавів та бойового одягу проводиться підігрітим повітрям.
У разі, якщо пожежна частина має власну котельню, необхідно керуватись вимогами відповідних Правил будови та безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів.
Будівлі пожежних депо повинні мати внутрішнє та зовнішнє водопостачання i каналізацію згідно з державними будівельними нормами. На території встановлюється пожежний гідрант або влаштовується пожежне водоймище ємкістю не менше 50 мз. Гарячим водопостачанням обладнуються харчоблок, душові, приміщення для миття рукавів, прання обмундирування, ремонту, миття та сушіння апаратів захисту органів дихання; стіни яких мають бути облицьовані керамічною плиткою.
Змiни внутрішніх планувань пожежного депо, заміна будівельних конструкцій виконуються тільки з дозволу начальника УДПО (ВДПО) відповідно до загальноприйнятих вимог. Усі будівлі i споруди пожежного депо забезпечуються блискавкозахистом.
Утримання приміщень i територій УДПО (ВДПО), загонів та частин, випробувальних пожежних лабораторій, науково-дослідних установ, пожежно-технiчних закладів освіти МВС України має відповідати чинним протипожежним, санітарно-гігієнічним вимогам i нормам, а їх будівлі забезпечуватися первинними засобами пожежогасiння згідно з нормами належності.
У кожному підрозділі місця, де дозволяється куріння, необхідно обладнати урною або попiльницею з негорючих матеріалів, позначити їх знаком або написом.
|
|
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ДО СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ.
Караульне приміщення (приміщення чергової зміни) має бути розміщене поблизу гаража i мати вихід безпосередньо у гараж із розрахунку одні двостулкові двері розміром 1,2х2 м на кожний пожежний автомобіль, бойовий розрахунок якого складає більше двох осіб. Двері обладнуються пристроями для захисту приміщення від проникнення до нього вихлопних газів i пари бензину з гаража. У приміщенні встановлюються крісла, що легко складаються, чи тапчани або ліжка, які не перешкоджають збору особового складу за тривогою, для нічного відпочинку чергової зміни з необхідною кількістю резервних місць на випадок підсилення служби.
Забороняється: облицьовувати караульні приміщення синтетичними горючими плівками та іншими матеріалами, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам до спальних приміщень, влаштовувати над ними санітарні вузли, проходи через караульні приміщення, проводити засклення дверей, розміщувати меблі, що перешкоджають збору караулу за тривогою.
Забороняється у приміщеннях пожежної частини:
- тримати інвентар, обладнання та інші предмети на сходових клітинах, в та дверних прорізів;
- застилати килимами, доріжками і т. ін. підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляхах руху особового складу за сигналом тривоги.
У приміщенні гаража пожежного депо відстань між пожежними автомобілями, що знаходяться на бойовому чергуванні, має бути такою:
- між автомобілями - не менше 2 м;
- від крайнього правого (за виїздом) автомобіля до стіни –не менше 2м;
- від крайнього лівого (за виїздом) автомобіля до стіни - не менше 1,5м;
- від автомобіля до граней колони - не менше 1 м;
- від автомобіля до передньої чи задньої стінки приміщення:
- у гаражах на 1-3 автомобіля - не менше 2 м; - у гаражах на 4 i більше автомобілів - не менше 3 м.
У частинах, де є автомобілі повiтряно - пiнного гасіння, димовисмоктувачi, автодрабини, колінчасті підйомники та інша техніка великих габаритів, відстань від автомобіля (ззаду та спереду) до частин будівельних конструкцій споруди, що виступають, має бути не менше 1 м i техніка має бути розташована так, щоб не заважати пересуванню особового складу чергового караулу за сигналом тривоги до іншої пожежної техніки.
Підлога в гаражі влаштовується з нахилом у бік воріт, стіни рекомендується фарбувати масляною фарбою або облицьовувати керамічною плиткою. Штучне освітлення має бути трьох видів: основне, чергове та аварійне. Аварійне освітлення повинно мати автономне джерело електроживлення.
Крім загальнообмінної вентиляції, приміщення гаража має бути обладнане газовідводами для видалення назовні відпрацьованих газів від двигунів пожежних автомашин. Газовiдводи в гаражі виконуються за допомогою схованого прокладання, їх стояки для приєднання гнучких шлангів до газовідвідної труби двигуна не мають виступати за габарити автомобілів. Система газовідведення має бути постійно підключена до системи газовідведення автомобілів i саморозмикатися на початку руху.
Безпечна гранична допустима концентрація (далі -ГДК) оксиду вуглецю (СО) у приміщенні гаража не повинна перевищувати 20 мг/мз. Пiд час перевірки роботи двигунів пожежних автомобілів, вакуумної герметичності насоса та працездатності систем всмоктування води короткочасна ГДК не має перевищувати:
- при роботі в атмосфері, що містить оксид вуглецю, тривалістю не більше 1 год. - 50 мг/м3;
- при тривалості роботи не більше 30 хв - 100 мг/м3;
- при тривалості роботи не більше 15 хв - 200 мг/м3.
Повторні роботи за умов підвищеного складу оксиду вуглецю в повітрі робочої зони можуть проводитися з перервою не менше 2 год. за умови видалення оксиду вуглецю до безпечного рівня.
Для періодичного контролю за концентрацією шкідливих речовин у повітрі приміщення гаража пожежної частини, що утворюються під час перевiрки пожежних автомобілів, слід залучати санітарно-епідеміологічні станції. Контроль проводиться не рідше 1 разу на рік.
Ворота в гаражі пожежного депо мають бути завширшки не менше 4 метрів. В усіх випадках вони повинні бути на 1 метр ширші за ширину пожежних автомобілів, що є на озброєнні. Кожні ворота мають бути обладнані механічними чи автоматичними запорами, обладнані фіксаторами, що попереджають само-стійне їх зачинення та відчинення. Верхня частина воріт має бути засклена не ме-нше ніж на 30 % всієї площі воріт та мати конструкцію, що запобігає травмуван-ню людей у разі пошкодження скла. У полотнищі перших (від пункту зв'язку) воріт, як правило, обладнуються вхідні двері розміром 0,7х2,0 м. Двері суміжних з гаражем приміщень відчиняються в бік гаража та не повинні мати порога.
Бойовий одяг i спорядження кожного пожежника складається окремо на спеціально обладнаних стелажах або тумбочках. Стелажі, що обладнуються дверцятами, повинні мати фіксатори для утримання дверцят у відчиненому стані. Стелажі (тумбочки) з бойовим одягом особового складу чергового караулу мають розміщуватись позаду пожежних автомобілів. Дозволяється розміщення їх збоку автомобілів, якщо відстань від стелажа (тумбочки) до автомобіля становить не менше 1,5 м.
У кожному гаражі для виконання оглядів та технічного обслуговування пожежних автомобілів належить мати переносні електролампи напругою не більше 36 В, що захищені скляним ковпаком та металевою сіткою.
Канава для огляду повинна мати 2 спуски: один - сходами, другий – скобами, що закріплені в стінах канави. Зверху вона закривається решіткою з металевих прутків діаметром не менше 12 мм i з відстанню між поперечними прутками не більше 60 мм, котрі мають бути пофарбовані. По периметру канава обладнується запобіжною ребордою висотою 8-10 см для попередження наїзду автомобіля на канаву, яка на в’їзді автомобіля має бути округленою. Всередині канава облицьовується керамічною плиткою й обладнується стаціонарним освітленням з напругою не більше 36 В, на її дно вкладаються дерев’яні решітки, в стінах мають бути ніши для інструменту. Перед роботою канава для огляду провітрюється, а після роботи прибирається від пально-мастильних матеріалів, що були пролиті, та ганчір'я.
Габарити стоянки автомобілів позначаються білими смугами завширшки 10 см. У гаражах у зоні стоянки автомобілів під задні колеса мають передбачатись упори-обмежувачi для запобігання руху автомобіля назад. У разі розміщення позаду автомобіля стелажів чи тумбочок для бойового одягу, упори-обмежувачi мають забезпечувати стоянку автомобіля на відстані не менше 1.5 м від них. Гаражі обладнуються таблом погодних умов. На передній стінці біля кожних воріт встановлюються дзеркала заднього огляду розміром не менше ніж 1,0х0,4 м. На воротах або на передній стінці гаража робиться напис про порядок посадки особового складу в разі тривоги.
Забороняється стоянка в гаражі автомобілів, що не передбачені штатами частини.
Забороняється в приміщеннях гаража заряджати акумуляторні батареї, використовувати відкрите полум'я, відпочивати особовому складу, в тому числі в пожежних автомобілях, заправляти автомобілі пально-мастильними матеріалами (далі - ПММ).
Усі роботи в гаражі потрібно проводити при суворому дотриманні чинних норм та правил безпеки праці.
Обкатка, ставлення на бойове чергування, обслуговування та ремонт пожежної техніки мають здійснюватись згідно з вимогами Настанови з технічної служби пожежної охорони МВС України.
Пост технічного обслуговування пожежних автомобілів має складатися: з майстерні, кабінету або куточка безпеки руху, охорони та безпеки праці, канави для огляду автотехніки, комори, пункту заправки та складу ПММ. Стiни поста облицьовуються керамічною плиткою, а обладнання фарбується згідно з вимогами Системи стандартів безпеки праці (далі - ССБП).
На посту мають бути:
- витяжна шафа для заряджання акумуляторів з витяжкою;
- заточний верстат (обладнаний опорним пристроєм та захисним щитком);
- свердлувальний верстат;
- електропровід у котушках для переносних ламп;
- шафа для інструменту, запасних частин i експлуатаційних матеріалів;
- ящики металеві для чистого та брудного ганчір’я (окремо);
- верстак з лещатами, обладнаний сiткою-екраном;
- захисні окуляри, гумові рукавицi, фартухи, брезентові рукавицi для роботи на обладнанні та з електролітом;
- електророзетки.
До того ж на посту необхідно мати:
- інструкцію з безпеки праці для роботи на кожному виді обладнання;
- наказ начальника частини про допуск осіб до роботи на верстатах та список осіб, які допущені до роботи на верстатах.
Майстерня комплектується обладнанням, пристроями та інструментом згідно з типовим переліком Настанови з технічної служби пожежної охорони МВС України. Дозволяється зберігання у металевих шафах у невеликих кількостях (1-2 літри) лако-фарбувальних матеріалів, електроліту, дистильованої води та кислоти в щільно закритому посуді, з відповідними написами.
Приміщення пункту зв'язку пожежної частини розташовується праворуч від гаража щодо виїзду. В стіні, суміжній з гаражем, вбудовується вікно розміром не менше 1 х 1 м для видачі путівок на виїзд. Вихід з приміщення пункту зв'язку безпосередньо до гаража не допускається. Забороняється центральний пункт пожежного зв’язку (далі - ЦППЗ) чи пункт зв’язку частини (далі - ПЗЧ) розміщувати під санвузлами. На пункті зв'язку слід передбачати приміщення для відпочинку диспетчерів (радіотелефоністів), що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
Об'єм приміщення пункту зв'язку на одного працюючого (диспетчер, радіотелефоніст тощо) має бути не менше 15 м3, а площа - не менше 5 м2. Висота приміщення має бути не менше 3 м.
Пiд час будівництва, ремонту i оздоблення приміщень пунктів зв'язку забороняється застосовувати горючі легкозаймисті матеріали та ті, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
Приміщення центрів агрегатованої автоматизованої системи зв'язку i оперативного управління (далі - ААСЗОУ) ДПО, центру управлiння силами i засобами (далі - ЦУСЗ), ЦППЗ, пункту зв'язку загону (далі - ПЗЗ), ПЗЧ повинні мати звукопоглинаюче облицювання стін i стелі.
Коридори, проходи, основні й запасні виходи мають перебувати у належному стані, нічим не захаращуватись, а в нічний час - освітлюватись.
На пунктах зв'язку слід передбачати наявність як штучного, так i природного освітлення. Освітленість на робочому місці диспетчера має бути не менше 40 лк для люмінесцентних ламп i не менше 100 лк для ламп розжарювання. Допускається створення комбінованого освітлення, при цьому норма освітлення від світильників загального освітлення становить не менше 10 відсотків від норми комбінованого освітлення.
У приміщеннях пунктів зв'язку слід передбачити й аварійне освітлення. Воно має забезпечувати освітленість не менше 5 відсотків від загальної норми освітлення.
Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях диспетчерів не повинен перевищувати 65 дБ (за шкалою А шумоміра). За наявності у приміщенні телеграф-ного апарату під час його роботи припускається підвищення рівня шуму на 10-15 дБ.
Значення гранично допустимої напруженості електромагнітного поля на робочому місці диспетчера пункту зв'язку в діапазоні частот 50-300 МГц не повинно перевищувати за електричною складовою 5,0 В/м, за магнітною -0,3 А/м.
Розміщувати апаратуру слід таким чином, щоб виключити можливість ураження обслуговуючого персоналу електричним струмом шляхом одночасного дотор-кання до корпусу обладнання i труб водопровідної мережі чи батарей опалення. Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження струмом у разі пробивання ізоляції сило-вої апаратури на корпус необхідно виконати захисне заземлення або занулення.
У приміщеннях пунктів зв'язку у легкодоступних місцях необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості, визначеній за розмірами приміщень.
На видному місці в приміщеннях ЦППЗ (ПЗЧ) мають бути вивішені інструкції з безпеки праці.
Кросове та стативне приміщення є складовою частиною (ЦППЗ, ПЗЧ). Все електричне обладнання, яке перебуває в приміщенні, має бути змонтоване та заземлене згідно з монтажними вимогами до цього обладнання. На підлозі біля силових щитів та іншої електричної апаратури необхідно мати діелектричні килимки.
Визначення наявності напруги на джерелах живлення, а також в окремих електричних ланцюгах апаратури проводиться тільки за допомогою вимірювальних приладів.
Електромонтажні роботи виконуються тільки при вимкнених джерелах живлення.
Приміщення для акумуляторних, що живлять засоби зв'язку, необхідно розміщувати в безпосередній близькості до пункту зв'язку та обладнувати стелажами. Стіни, перекриття та стелажі покриваються кислотостійкою фарбою, а підлога - кислотостійкою плиткою.
Акумуляторна обладнується примусовою витяжною вентиляцією відповідно до вимог Правил устройства электроустановок (далі - ПУЭ ), віконне скло має бути матовим. Двері акумуляторної повинні бути протипожежними 2-го типу i не виходити безпосередньо до приміщень пункту зв'язку чи гаража, вхід до акумуляторної має здійснюватись через тамбур-шлюз, площа якого не менше 1,5 м2. На дверях слід розмістити написи: "Акумуляторна", "Небезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити забороняється".
При розміщенні кислотних акумуляторів у витяжних шафах їх внутрішня поверхня покривається кислотостійкою фарбою, а при розміщенні лужних акумуляторів - бітумною фарбою.
У загонах та частинах технічної служби біля входу до акумуляторної (чи в безпосередній близькості до неї) обладнують умивальну кімнату, в якій має бути мило, вата в упаковці, рушник та закрита посудина з 5-10% нейтралізуючим розчином аміаку або соди.
Освітлення та вентиляційне обладнання в приміщенні аккумулятор-ної повинно відповідати чинним нормам i вимогам для цих приміщень.
Опалення акумуляторного приміщення має бути централізованим (водяним або паровим) у вигляді цільних зварених труб без фланців та вентилiв.
Не рідше одного разу на місяць потрібно робити огляд електрообладнання на відповідність вимогам чинної нормативної та технічної документації.
При заміні або ремонті світильників, електродвигунів, вентиляції, іншого електрообладнання та електропроводки в основних i допоміжних приміщеннях акумуляторних слід враховувати вимоги до їх монтажу, установки та експлуатації відповідно до ПУЭ.
Луг, кислоту, дистильовану воду зберігають окремо в скляному закритому посуді. На всіх посудинах мають бути зроблені відповідні написи (найменування).
При роботі з кислотними акумуляторними батареями необхідно:
- переливання кислоти здійснювати тільки за допомогою спеціального сифону;
- виготовлення електроліту здійснювати в спеціальному приміщенні в свинцевій, фаянсовій чи ебонітовій ванні (при цьому необхідно сірчану кислоту лити у дистильовану воду, помішуючи розчин);
- перевезення та перенесення бутлів із сірчаною кислотою i електролітом здійснювати в кошиках або в дерев'яних клітинах.
При встановленні акумуляторних батарей слід вивернути пробки з акумуляторних банок, з’єднати акумулятори між собою, потім підключити до клемної дошки, важіль реостатів перевести на номінальну силу зарядного струму, після включення рубильника встановити необхідну силу зарядного струму.
Кислотні та лужні акумуляторні батареї, які встановлюються для зарядки, з'єднують між собою пружними затискачами (для кислотних) та за допомогою плоских наконечників (для лужних), які мають надійний електричний контакт i виключають можливість іскріння.
У приміщеннях акумуляторних забороняється:
- входити з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
- перебувати стороннім особам, окрім чергового i обслуговуючого персоналу;
- виготовляти електроліт у скляному посуді, лити дистильовану воду в сірчану кислоту;
- виконувати роботи з кислотою без запобіжних окулярів, гумових рукавичок, чобiт та ґумового фартуха;
- використовувати електронагрівальні прилади (електричні плитки тощо);
- розміщувати в одному приміщенні кислотні й лужні акумулятори;
- приєднувати вентиляцію із зарядних приміщень акумуляторних до димоходів та загальної вентиляційної мережі будівель;
- підключати акумулятори до банки або до групи банок, які перебувають у режимі заряджання;
- з'єднувати затискачі акумуляторних батарей дротом;
- перевіряти акумуляторні батареї коротким замиканням клем;
- зберігати та приймати їжу, питну воду.
В акумуляторній електричні лампи необхідно встановлювати у вибухозахищеній арматурі. Відкриту освітлювальну проводку потрібно виконувати освинцьованим дротом.
В акумуляторній i тамбурі забороняється встановлювати вимикачі, запобіжники та штепсельні розетки, а також випрямлячі, мотор-генератори, електродвигуни тощо.
Пiсля закінчення робіт в акумуляторній необхідно ретельно вимити з милом обличчя i руки.
Все протипожежне обладнання повинне розміщуватися не в середині приміщення, а поза приміщенням, біля входу до нього.
Навчальні башти установлюються на спеціально обладнаних майданчиках на дворовій території чи добудовуються до будівель пожежних депо. Башти, що добудовані, мають відповідати ступеневi вогнестійкості будівель i мати окремий вхід. За наявності входу з будівлі двері мають бути протипожежними. Навчальні башти, що стоять окремо, можуть бути будь-якого ступеня вогнестійкості.
Навчальні башти повинні відповідати таким вимогам:
1) чотириповерхова, не менш ніж на два ряди вiкон, фасадна площина обшивається дошками, на ній передбачається:
- на кожному поверсі (крім першого) по два i більше віконних прорізи без фрамуг розмірами 1,1х1,87 м;
- відстань від вікна до обрізу стіни не менше 65 см;
- ширина простінка не менше 60 см, ширина підвіконня 40 см, висота підвіконня від рівня підлоги - 80 см, висота підвіконня 2-го поверху від рівня землі - 4,25 см, відстань між підвіконнями 2-го, 3-го та 4-го поверхів - 3,3 м;
- підвіконня 2-го, 3-го, 4-го поверхів повинні виступати за фасадну площину башти на 3 см. До лицьової частини підвіконня 2-ого поверху прибивається шар прогумованої тканини. Робоча сторона навчальної башти, крім віконних прорізів, не повинна мати отворів i частин, що виступають (крім підвіконня та обмежувального бруса у нижній частині башти). У нижній частині башти, на 1-2 см нижче рівня третьої сходинки драбини-штурмiвки, набивається брусок перерізом 6х6 см. Вiд вікна 2-го поверху до землі фасадна частина оббивається листовим залізом чи гумою. Навчальні башти обладнуються внутрішніми стаціонарними сходами i первинними засобами пожежогасiння. Маршові сходи повинні мати поручнi. Вертикальні сходи не повинні бути наскрізними по всій висоті башти та з'єднувати тільки поверх із поверхом. Прорiзи у перекриттях башти повинні мати огорожу. Майданчики біля вiкон усередині навчальної башти мають бути глибиною (від робочої сторони) не менше 1,5 м;
2) майданчик для проведення занять зі штурмовою i висувною драбинами повинен бути рівним, без каміння, дрібних колючих i ріжучих предметів, мати однакове покриття (не допускається кам'яне чи бетонне), довжиною не менше 50 м i шириною не менше 10 м (залежно від конструкції башти i кількості віконних прорізів на поверсі);
3) навчальна башта забезпечується пристроями для страхування, із розрахунку один пристрій на один ряд вікон по вертикалі. Пристрій для страхування випробовується за спеціальною програмою щорічно та після ремонтів (статичне та динамічне випробування).
Статичне випробування: рятувальна мотузка пропускається через блоки i замок. До кінця мотузки на карабіні підвішується вантаж вагою 350 кг на 5 хв. При цьому замок має міцно утримувати мотузку. Пiсля зняття навантаження на мотузці не повинно бути ніяких пошкоджень, подовження мотузки не повинно перевищувати 5% початкової довжини.
Динамічне випробування: до кінця мотузки, що пропущена через блоки i замок, на карабіні підвішується i скидається з підвіконня 3-го поверху вантаж вагою 150 кг. При скиданні вантажу мотузка має не пробуксовувати більше 30см.
Пристрiй для страхування необхідно випробовувати також безпосередньо перед застосуванням. Для перевірки на мотузці, що пропущена через блоки i замок, підтягуються та зависають на 1-2 с три чоловіка. При цьому замок страхувального пристрою має міцно втримувати мотузку i після зняття навантаження на ньому не повинно бути пошкоджень та залишкової деформації;
4) перед робочою стороною башти у грунті має бути влаштована запобіжна подушка товщиною не менше 1м. Запобіжна подушка має виступати за габарити башти не менше ніж на 1 м i мати довжину від кінця твердого покриття доріжки до робочої сторони башти 4 м. Вона виконується із суміші (1:1) піску i тирси, що насипана шаром 0,5 м на основу товщиною 0,5 м із хмизу чи іншого пружного матеріалу. Мiж хмизом i засипкою розміщують прокладку. Для відведення води з-пiд запобіжної подушки створюється дренаж чи інший пристрій, який забезпечує її витік. Оновлювання запобіжної подушки здійснюється не рідше одного разу на 24 місяці i оформлюється актом. Пiд час занять на башті верхній шар запобіжної подушки має бути розпушеним. За температури зовнішнього повітря нижче 00С запобіжна подушка башти вкривається щитами (матами).
За умови використання навчальної башти для сушіння i миття пожежних рукавів шахта для сушіння i приміщення для миття відокремлюються від приміщення навчальної башти суцільною стіною, вихід на верхній робочий майданчик шахти i у приміщення, де миють пожежні рукави, допускається через приміщення башти. Верхнiй робочий майданчик обладнується лебідкою для пiдйому рукавів на висоту до 25 м. Шахта обладнується лебідкою для пiдйому рукавів, пускова апаратура розміщується внизу i на верхньому майданчику сушильної шахти. Кріплення рукавів має забезпечуватись пристроями, які дозволяють просте i швидке їх закріплення i звільнення, а також має виключити самовільне падіння рукавів униз.
Забороняється використовувати навчальні башти для зберігання обладнання i різних предметів, крім пожежних рукавів, які підвішуються для сушіння.
У всіх пожежних частинах ( в тому числі i навчальних), що мають газодимозахисну службу, а також у штабах пожежогасiння обладнуються контрольні пости ГДЗС.
Контрольний пост ГДЗС призначається для зберігання ізолюючих протигазів, що закріплені за особовим складом, вільним від несення служби, запасних частин, регенеративних патронів, малолітражних балонів, а також для чищення, дезінфекції та перевірки протигазів.
Контрольний пост розміщується у приміщеннях пожежних частин відповідно до вимог Настанови з газодимозахисної служби пожежної охорони МВС України. Примiщення контрольного поста обладнується водопровідними кранами з холодною та гарячою водою.
Iзолюючi протигази мають зберігатись у спеціальних шафах чи на стелажах, що обладнані гніздами. Останні забезпечуються табличками із зазначенням на них номерів протигазів i прізвищ осіб, за якими закріплені протигази. Iзолюючi протигази, які зберігаються на стелажах i в шафах, мають бути справними, чистими, підготовленими до роботи. Шафи для зберігання протигазів на контрольному посту ГДЗС мають зачинятися на ключ та опечатуватися особисто кожним начальником караулу після здачі чергування.
Наповнені, порожні i несправні кисневі i повітряні балони зберігаються окремо у секціях, які позначаються написами: "Наповнені", "Порожні", "У ремонт". Аналогічно зберігаються i регенеративні патрони.
Розміщення на контрольних постах компресорного обладнання не дозволяється.
Запасні кисневі балони i регенеративні патрони зберігаються на стелажах чи у шафах, що встановлені на відстані не менше 1.5 м від нагрівальних приладів. Барабани з хімічним поглиначем, а також використані регенеративні патрони, які ще придатні для подальшого застосування, мають зберігатися на відстані не менше 1.5 м від нагрівальних приладів. Забороняється спільне зберігання барабанів з придатним i відпрацьованим хімічним поглиначем, а також придатних та використаних регенеративних патронів. Примiщення для зберігання кисневих балонів, регенеративних патронів, барабанів з хімічним поглиначем має бути темним i з температурою повітря від +5 0С до +20 0С. Доступ до цих приміщень обмежений.
Під час проведення робіт на постах ГДЗС необхідно керуватися вимогами Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Теплодимокамера обов’язково розміщається у будівлі, яка стоїть окремо (чи добудована до будівлі пожежного депо i з'єднана через тамбур) i має два виходи, що розташовані з різних боків будівлі. Обладнується припливно-витяжною вентиляцією (за умови створення безпечних концентрацій диму протягом 2 хв), автоматикою стеження за газодимозахисниками (напругою не вище 36 В), пристроями для імітації факторів пожежі i приміщеннями згідно з вимогами Настанови з газодимозахисної служби пожежної охорони МВС України.
Для задимлення димокамери треба застосовувати димові шашки, відходи деревини (тирсу i стружку), а також інші речовини, які не викликають отруєння i опіків у газодимозахисникiв. Забороняється застосовувати нафтопродукти, горючі плівки i полімерні матеріали.
Перегородки i підлога мають виконуватися із негорючих матерiалiв. У дверних прорізах, перегородках та інших конструкціях не повинно бути гостро виступаючих частин (цвяхів, болтів тощо). Двері відчиняються із приміщень назовні.
У примiщенні пульта теплодимокамери повинно бути вікно розміром не менше 1м х1 м для контролю за станом особового складу.
При проведенні занять з газодимозахисниками керівник користується діючою методикою проведення занять з особовим складом ГДЗС пожежної охорони, що викладена в Настанові з ГДЗС пожежної охорони МВС України, i перед тренуванням у задимленому середовищі зобов'язаний:
- опитати особовий склад про стан здоров'я;
- оголосити вправи, поставити завдання, звернувши особливу увагу на безпеку праці під час виконання вправ;
- включити освітлення виходів, перевірити температуру повітря (для димокамери до +400С, для теплокамери до +500С), стан гучномовного зв'язку, сигналізації, витяжної вентиляції;
- зняти запори з дверей. Шумові ефекти не мають перевищувати допустимих норм згідно з вимогами ГОСТ 12.1.003-83 та санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях СН № 3223-85.
Психологічна підготовка особового складу на полігонах i вогневих смугах проводиться в умовах, максимально наближених до реальних, що виникають при гасінні пожеж.
До занять на полігоні чи вогневій смузі допускаються особи, які пройшли початкову підготовку у повному обсязі.
Усі види тренувань виконуються особовим складом у бойовому одязі i спорядженні (пожежній касці із захисною лицьовою маскою, брезентових рукавицях), а в окремих випадках - у тепловiдбиваючих костюмах та ізолюючих протигазах.
Територія вогневої смуги має бути огороджена.
При проведенні занять необхідно враховувати вимоги Рекомендацій з методики проведення занять на вогневій смузі психологічної підготовки пожежників та її обладнання.
Для імітації полум'я дозволяється застосовувати нетоксичнi вогненебез-печні рідини. Не допускається розтiкання рідини на шляхах руху особового складу.
Наповнення обладнання та лотків нафтопродуктами дозволяється виконувати тільки після їх охолодження. Розпалювання горючих рідин на технологічному обладнанні полігону необхідно проводити за допомогою дистанційних систем разової чи багаторазової дії, на приладах вогневої смуги - за допомогою спеціальних факелів довжиною не менше 3 м.
Після проведення занять всі прилади та інше обладнання вогневої смуги потрібно очистити від залишків горючих речовин та матеріалів.
Для надання невідкладної допомоги потерпілим на бойових ділянках виставляються пости безпеки (пожежник зі стволом), рукавна лінія заповнюється водою під робочим тиском. У разі необхідності на посту безпеки встановлюється порошковий вогнегасник.
Заняття проводяться тільки в присутності медичного працівника.
Зони вогню i високої температури особовий склад має долати швидко, не втрачати один одного з поля зору, глибоко не вдихати; замикати групу має командир відділення або ланки.
Вогневі смуги психологічної підготовки, розміщення на них приладів та їх розміри мають відповідати вимогам типової вогневої смуги психологічної підготовки.
Забороняється проведення занять на полігонах i вогневих смугах психологічної підготовки в нічний час.
Майданчик для проведення занять (змагань) на 100-метровій смузі з перешкодами та з інших видів пожежно-прикладного спорту, розміщення на них приладів i їх розміри мають відповідати правилам проведення змагань з пожежно-прикладного спорту. Покриття майданчика може бути будь-яким (грунт, трава, гумобiтум, асфальт). Дерев'яне покриття доріжок не допускається.
Примiщення актових залів, навчальних класів, спортзалів, кімнат психологічного розвантаження, оздоровчо-вiдновлювальних комплексів (далі - приміщення) мають розміщуватися з таким розрахунком, щоб забезпечити швидкий вихід чергового караулу (зміни). Двері мають бути двостулкові та без порогів.
Щодо забезпечення надійності енергопостачання приміщення належать до III-ї категорії.
Управління робочим та евакуаційним освітленням має здійснюватися апаратами, встановленими при вході до приміщення.
Управлiння приводами зашторення вiкон, а також вмикання кiнопроекторiв, інших приладів та засобів (у приміщеннях, де вони є) здійснюється з пульта викладача (особи, яка проводить заняття). Освітлення приміщень має відповідати санітарним нормам. Вентиляцiя, як правило, передбачається штучна витяжна.
У разі використання приміщень для показу художніх або навчальних фільмів вони мають обладнуватися відповідно до чинних правил i норм для цих приміщень.
|
|
|