ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим складом другого караулу ПДПЧ-36. Тема 10

Начальник Жовтневого РВ

Місце проведення: учбовий клас

1. 
   Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф. Ломова. - М., 1977.
   
2. 
   Хаккер В. Инженерная психология и психология труда. – М., 1985.
   
3. 
   Коженцев Ю.Т. Основы эргономики. - Новочеркаск, 1993.
   
4. 
   Кришталь М.А. Психологічна підготовка пожежників. - Черкаси, 1996.
   
5. 
   Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону, 1996.
   

1. 
   Організаційний момент - 5хв. :
   

• 
  перевірка присутніх ;
  
• 
  оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.
  

• 
  перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
  

1. 
   Зміст понять діяльність, функції діяльності, фактори діяльності пожежників.
   
2. 
   Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони.
   
3. 
   Втомленість.
   
4. 
   Фактори, що визначають психологічну характеристику оперативно-тактичної діяльності особово­го складу.
   
5. 
   Наявність екстремальних умов роботи.
   
6. 
   Межі напруження психіки пожежника.
   

Питання та їх короткий зміст

У вітчизняній психології розроблені концепції діяльності та мето­дичних підходів до її вивчення. Це насамперед загальнотеоретичні праці С.Л. Рубінштейна, А.Н. Леонтьєва, Б.М. Теплова, Б.Г. Ананьєва, Г.В. Суходольського, а також дослідження в галузі психології праці та інженерної психології К.К. Платонова, Б.Ф. Ломова, Д.А. Ошаніна, В.Ф. Рубахіна, Г.М. Зараковського, О.В. Карпова. С.Л. Рубінштейн писав, що аналіз психічних механізмів діяльності приводить до функцій і процесів, якi вже були предметом нашого вивчення. Однак це не означає, що психологічний аналіз діяльності зво­диться до вивчення функцій та процесів і вичерпується ними. Діяльність виражає конкретне ставлення людини до дійсності, в якому реально проявляються властивості особистості, що мають більш комплексний та конкретний характер, а ніж функції та аналітично виділені процеси. Завдання психологічного вивчення професійної діяльності полягає в розкритті системи її теоретичних на­чал: як у процесі цілеспрямованої активності особистості відбувається практичне перетворення об’єктивного світу, який механізм психічної регуляції діяльності, як у процесі діяльності змінюється сама людина, як діяльність впливає на розвиток можливос­тей людини. Діяльність - пов’язану між собою дії, здійснювані особистістю і спрямовані на досягнення конкретних цілей. Це певна форма взаємодії людини з оточуючим середовищем (соціальним та природним). Основними компонентами функціональної системи діяльності є такі блоки: мотиви діяльності, цілі діяльності, програми діяльності, інформаційні основи діяльності, прийняття рішень. Людина, яка обирає професію, ніби проектує свою мотиваційну структуру на структуру факторів, пов'язаних із професійною діяльністю, завдяки яким можливе задоволення потреб. Чим грунтовніше потреби людини, тим більш високі вимоги висуває вона до діяльності. У якісному відношенні виділяються три категорії потреб: матеріальні, духовні, соціальні. Духовні потреби поділяються на естетичні, пізнавальні; матеріальні - на фізіологічно необхідні, соціально, естетично зумовлені; соціальні - на потреби в спілкуванні, в соціальному визнанні, служінні суспільству, самоактуалізації. У процесі засвоєння професії, в ході навчання відбувається розвиток і трансформація мотиваційної структури суб’єкта діяльності (поява нових та еволюція старих мотивів). Для прикладу можна порівняти мотиви діяльності на різних рівнях професіоналізації - випускник 11-го класу, курсант 3-го курсу інституту, випускник інституту, молодий спеціаліст. Таке порівняння мотивів дає змогу зробити висновок, що випускники та молоді працівники більш висо­ким балом оцінюють умови праці, взаємовідносини з колегами, став­лення керівництва до служби, побуту та відпочинку. Динаміка мотиваційної структури визначається рівнем професіональної майстерності, а також статтю, віком, сімейним станом та особистими особ­ливостями. Таким чином, мотивація організує цілісну поведінку, підвищує трудову та службову активність, значно впливає на форму­вання цілей та на вибір шляхів їх досягнення. - У професійній діяльності можна виділити два види мети-результа­ту: мета-образ (безпосередня регуляція діяльності); ме­та- діяльність (регуляція діяльності через кінцевий результат). - Аналіз професійної діяльності дозволяє визначити два типи структур діяльності: константні та змінні. Константні передба­чають лише одну послідовність виконання дій, змінні - різні послідовності виконання дій. Програма діяльності відображає структу­ру діяльності та визначає, що кожен суб’єкт повинен робити в конкретні моменти. Програма змінюється в процесі професіоналізації. - інформаційна основа діяльності - це сукупність інформації, що характеризує предметні та суб’єктні основи діяльності та дозволяє організовувати її відповідно до вектора мета-результат. Визна­чаються три рівні формування інформаційної основи діяльності: сенсорно-перцептивний, когнітивний, образно-оперативний. - Прийняття рішень. Під прийняттям рішень розуміють процес вибору альтернативи з декількох можливих. Процес рішення завдань відбувається в єдності чуттєвого пізнання, що являє собою цикл взаємодій суб’єкта з об’єктом, і логічного рішення (Я.А. Пономарьов). Це складна аналітико-синтетична робота. Прийняття рішення відбувається на основі врахування об’єктивних характеристик діяльності, умов її перебігу, факторів суб’єктивної оцінки діяльності й оплати праці, особистісних моментів мотивації, здібностей, рівня домагань. - Професійно важливі якості. Під професійно важливими якостями маються на увазі такі, що впливають на ефективність діяльності та успішність її засвоєння. Так, для пожежників важливими ї такі професійні якості: переключення уваги, розподілення, концентрація уваги, оперативна пам'ять, просторова уява, окомір, сенсомоторна координація, координація рухів рук. Аналіз діяльності працівників пожежної охорони дає змогу визна­чити основні її компоненти. Діяльність пожежника регулюється як зовнішніми (об’єктивними), так і внутрішніми (суб’єктивними) фак­торами. Зовнішні фактори - це вимоги, норми, статути, нака­зи, вказівки, наявність та стан засобів пожежогасіння, небезпечні явища, якi супроводжують пожежу, службові обставини в черговій варті, зміст бойової задачі та стан колективу підрозділу, якi ви­суваються з боку професії до її праці та наявності певних власти­востей та особливостей. Внутрішні фактори - це задатки, здібності, індивідуально-психологічні властивості й особливості конкрет­ного пожежника, його мотивація, самооцінка, психологічний захист від помилок та невдач. У ході професійного навчання та набуття досвіду людина підстроюється до професійних вимог, змінює себе, творить себе, розвиває себе. Службова обстановка на бойовому чергуванні - сукупність умов, якi забезпечують стан бойової готовності підрозділів. Характеристика цього стану залежить від загального психічного стану особового складу підрозділу, від його настрою перед чергуванням, при зміні варт, у процесі взаємовідносин із колегами та керівником. Зміст бойової задачі, яка може бути поставлена перед підрозділом, залежить від елементів обстановки на виділеній для нього ділянці роботи. Чим складніша бойова задача ў чим менше часу на її вико­нання, тим більший психологічний вплив вона буде здійснювати на психіку особового складу підрозділу. Ефективність виконання бойової задачі залежить від загального психічного стану підрозділу, який при­був на пожежу, і від того, в якому стані його застав сигнал бойо­вої тривоги (під час занять, відпочинку, їжі). Небезпечні фактори пожежі та явища, що її супроводжують (вони викликають нерво­во-психічне напруження в пожежників, тому їх називають ще стрес-факторами): вогонь, шум, задимленість, висока температура, можливість вибухів, падіння конструкцій, нестача кисню, втрата зв'язку з групою, раптові зміни, паніка, загазованість, струм, замкнений простір, трупи людей, загибель товаришів, несподіваність, низька температура, підвищений рівень радіації і т. ін. При впливі стрес-факторів в особового складу підрозділу при гасінні пожежі можуть виникати позитивні або негативні психологічні реакції. Позитивні психологічні реакції, як правило, сприяють підвищенню ефективності бойових дій підрозділу, що може проявитися в більш швидкому, ініціативному, сміливому виконанні бойової задачі, в тому числі і в екстремальних ситуаціях на пожежі. Такі прояви в основному притаманні психологічно підготовленим і достатньо досвідченим пожежникам. Негативні психологічне реакції можуть супроводжуватися помилковими діями. Це може проявлятися в основному в достатньо підготовлених пожежників, якi мають незначний досвід роботи. Названі фактори дозволяють зробити висновки, що стан засобів пожежогасіння, пожежно-технічне озброєння, стан засобів індивідуального захисту пожежників, правильне експлуатування, утримання, обслуговування техніки згідно з нормативними документами залежать від безпосе­редньої діяльності особового складу підрозділів пожежної охорони. Дуже важливою ї роль технічного озброєння в підрозділах пожежної охорони при гасінні пожеж, але завжди потрібно пам'ятати, що у відношенні людина - техніка велике значення має техніка, а вирішальна роль належить людині. Реальна потужність техніки залежить від тих лю­дей, якi її використовують. Самонов О.П. поділяє діяльність пожежників на три етапи: підготовчий, основний, заключний. Підготовчий етап починається з моменту отримання повідомлення про пожежу і триває до прибуття на місце події. До цього етапу входять подача сигналу тривоги, збір особо­вого складу за тривогою і прямування до місця пожежі та приведен­ня сил і засобів у стан готовності до бойових дій. Стан пожежників характеризується як стан турботи, тривоги, очікування можливих неприємностей тощо (специфічні переживання) . Сигнал тривоги застає пожежників під час занять, відпочинку, виконання інших дій, згідно з розпорядком дня, і, як правило, є раптовим сигналом, який сповіщає про початок бойових дій. За сигналом бойової три­воги пожежники зобов’язані: швидко, правильно одягатися, зайняти своє робоче місце в кабіні пожежного автомобіля і в максимально короткий термін прибути на місце пожежі. Під час прямування з'ясовуються оперативно-тактичні особливості об’єкта, наявність, характеристика вододжерел, визначаються шляхи та за­соби прокладання рукавних ліній тощо. При цьому зростає нерво­во-психічне напруження, пов'язане з відчуттям невідомого, з дефіцитом часу, невизначеністю. Найчастіше в цей період не чути сміху, жартів, пожежники прагнуть підкорити свої почуття та думки виконанню бойової задачі. Основний етап включає період від початку проведення розвідки і конкретних дій, спрямованих на реалізацію наказу керівника гасіння пожежі, до моменту повної ліквідації пожежі. Психічний стан пожежників характеризується гострими психічними реакціями, якi зумовлені дезадаптацією психіки до умов пожежі (це початок пожежі, розвідка та пік емоційного стану, на який впливають враження від конкретних обставин пожежі, вигляд потерпілих). Поступово наступає адаптація пожежників. Вони починають діяти відповідно до умов та встановлених норм, не виявляючи емоційності, діють психічно стійко при виконанні бойової задачі. Завершальний етап. Гасіння пожежі характеризується концентрацією всіх вольових зусиль на вирішення основної задачі бойових дій. Вплив внутрішньої психічної напруженості на ре­зультати діяльності пожежника повинен не перевищувати інтенсивності та межі професійної користі. Якщо пожежники переходять цю межу виникає перенапруження, яке впливає на їхні дії. На ефективність діяльності пожежників суттєво впливають емоції. Це пов'язане з тим, що в процесі будь-якої діяльності людина має певне ставлення до самого себе як до суб’єкта діяльності, до об’єктів праці, до мети діяльності та умов, пов'язаних з нею. Таке ставлення може посилювати одні трудові процеси та гальмувати інші. Комплекс цих процесів формує емоційні стани людини. Психологічний аспект діяльності пожежників передбачає розгляд характерних станів. У військовій інженерній психології визначається такі класи зовнішніх емоціогенних факторів: фізико-хімічні (мік­рокліматичні, теплові, радіаційні, механічні, зміна звичних компонентів повітря, газового складу середовища), інформаційні (недостатність інформації, неправильність інформації), семантичні (суспільнозначимі та індивідуальнозначимі) та біоло­гічні (голод, спрага, хвороба, втома). Аналіз емоційних станів і емоцій неможливий без характеристики мотивів діяльності, її мети та засобів, тому слід розглянути інженерно-технологічну класифікацію. Емоції мотивів діяльності Емоції позитивних мотивів: соціальнозу­мовлені: обов'язку, ідеалів, відповідальності; особистіснозумов­лені: емоції настрою, пізнання, інтересів. Емоції негативних мотивів: соціальнозумовлені, емоції принадження, емоції страху, невідповідності рівнів домагань. Емоції, зумовлені метою діяльності: емоції оцінки мети, значимості мети, наближеності мети, визначеності мети. Емоції, зумовлені засобами діяльності: емоції, пов’язані з інформаційними характеристиками про засоби озброєння та зв'язку. Емоції, зумовлені засобами діяльності: емоції зумовлені процесом прийняття рішень, емоції творчості, емоції ризику, пошуку та ціни рішень; емоції реалізації рішень; емоції невизначеності успіху; емоції наближеності до мети; емоції, пов’язані з особистісними факторами поведінки (престижу, змагання, рольових характеристик, групової атмосфери); емоції вартості діяльності. Емоції, пов’язані із зовнішніми фак­торами діяльності (емоції середовища та емоції небезпеки). Стан втоми. Спеціаліст у галузі психічних станів Н.Д. Левітов визначив як позитивний, так і негативний вплив станів на поведінку та успішність діяльності. Найбільш актуальним він вважає стан втоми. Втоплення визначає як стан після виконання важкої фізичної або розумової праці. Дослідник визначає такі компоненти цього стану: порушення уваги, сенсорних процесів, моторних функцій, пам’яті. Втома буває психічною та фізичною. Однією з причин втоми пожежни­ка ї тривалий вплив сильних звуків та шуму під час пожежі, нерегулярні звукові подразники, що викликають підвищену увагу, сильне м'язове навантаження, відсутність відпочинку, негативні емоції в ході виконання дій, психологічна несумісність представників підрозділу. Особливо слід звернути увагу на характеристику ста­ну емоційної напруженості, який виникає в ускладнених умовах діяльності (обмеження часу для виконання дій, ситуації підвищеної відповідальності, необхідність діяльності в присутності безпосередніх начальників, а також обмеженість інформації). Стан напруженості залежить від умов діяльності і водночас впливає на її ефективність. Помірність нап­руження викликає підвищену активність, добре самопочуття, спрямованість на досягнення високих результатів. Підвищена напруженість супроводжується почуттям дискомфорту, розгубленості і призводить до вибуху діяльності. Сучасні дослідники (В.Л. Марищук, К.К. Платонов, Є.А. Мілерян та ін.) визначили чотири форми поведінки в екстремальних умовах: напружений тип (характеризується загальмованістю, скованістю або сильною імпульсивністю та хаотичністю), гальмівний тип (характеризується повною загальмованістю дій), боягузницький тип (характеризується проявом апатії, пасивності та ухиленням від втручання в хід подій), прогресивний тип поведінки. Існує категорія людей, якi в екстремальних умовах досягають найбільшої ефективності діяльності, труднощі та небезпека їх нади­хають, підвищують працездатність, мобілізують фізичну та психічну сили. Психологи пропонують три основних способи профілактики психічної напруженості: психологічний відбір, виховання емоційних вольових якостей, створення позитивного психологічного клімату та оптимізація умов діяльності. Дослідник Столяренко О.М. визначає 3 рівні (межі напруженості): Перший рівень (межа) - починає зникати винахідливість, здатність творчо вирішувати задачі, виникають провали в пам’яті, знижується швидкість переробки інформації. Добре відпрацьовані дії здійснюються з помилками (малими - великими - грубими). Послаб­люються спостережливість, увага, тремтять руки, ноги, порушується координація руху, змінюється голос. Другий рівень (межа) - межа зростання напруженості, виникають вольові, моральні порушення: послаблюється бойова активність, знижується самоконтроль, з'являються ілюзії, нерішучість, необережність переростає в боягузтво, погіршується виконання наказів, з’являється недисциплінованість. Третій рівень (межа) - ця межа максимального напруження, характеризується тимчасовим знепритомненням, втратою контролю над собою, повним гальмуванням, нерухомістю, байдужістю; гострими психічними реакціями, агресивністю. Керівники підрозділів повинні знати особливості такого стану та вчасно реагувати: знімати з бойової ділянки, звільняти від виконання завдання, підтримувати.

4. 
   Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.
   

1. 
   Які існують функції діяльності, фактори діяльності пожежників?
   
2. 
   Які умови праці оперативних працівників пожежної охорони?
   
3. 
   Які ознаки втомленості?
   
4. 
   Які фактори притаманні при оперативно-тактичної діяльності особово­го складу?
   
5. 
   Наявність екстремальних умов роботи.
   
6. 
   Які існують межі напруження психіки пожежника?
   

• 
  вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;
  
• 
  оголосити оцінки ;