|
|
Скачати 0.85 Mb.
|
|
Особливості (позитивні та негативні боки) сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту. Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
Залежно від взаємодії, врівноваженості сигнальних систем І.П. Павлов поряд з чотирма спільними для людини і тварин типами виділив спеціально людські типи вищої нервової діяльності: 1. Художній тип — характеризується перевагою першої сигнальної системи над другою. Сюди належать люди, які безпосередньо сприймають дійсність, широко користуються почуттєвими образами. 2. Розумний тип. Це люди з переважанням другої сигнальної системи, люди з вираженою здатністю до абстрактного мислення. 3. Більшість людей належать до середнього типу з врівноваженою діяльністю двох сигнальних систем, яким властиві як образні враження, так і умоглядні висновки. Ґрунтуючись на дослідженнях із застосуванням об’єктивних методів, А.Г.Іванов-Смоленський виділив чотири основних типи нервової системи у дітей шкільного віку: 1. Збудливий тип. У дітей цього типу швидко і легко утворюються умовні рефлекси, але важко і повільно виробляються диференціювання, такі діти не можуть сидіти спокійно, рухаються, неуважні. 2. Лабільний тип. Такі діти швидко орієнтуються в новій для них обстановці, спокійні, точно виконують уроки, умовні рефлекси і диференціювання утворюються швидко. 3. Інертний тип. У дітей такого типу утворюються як рефлекси, так і диференціювання, вони мовчазні, мало проявляють інтерес до навчання, намагаються залишатись на самоті, погано виконують уроки. 4. Гальмівний тип. У дітей цього типу легко виробляються умовні рефлекси і легко утворюється диференціювання, що характерно для процесу гальмування. На уроках і під час перерв вони ведуть себе спокійно, зосереджено. 3. Визнаючи той факт, що вища нервова діяльність людини складніша, ніж у тварин, І.П. Павлов у той же час вказував, що основні фізіологічні закономірності діяльності кори головного мозку, найзагальніші основи вищої нервової діяльності однакові у вищих тварин і в людини. Це означає, що найскладніша діяльність кори великих півкуль головного мозку людини здійснюється шляхом аналізу і утворення тимчасових зв’язків (синтезу), що в ній відбуваються процеси іррадіації і концентрації збудження і гальмування, процеси взаємодії індукції цих процесів і формування складних динамічних стереотипів. Звичайно, проявляються всі ці основні закономірності у людини складніше, ніж у тварин. Якщо у тварин умовні рефлекси виробляються на безпосередні сигнали дійсності — зорові, слухові, нюхові, смакові і т.д., то у людини умовні рефлекси утворюються ще й на словесні подразники, тобто на слова. Сукупність безпосередніх сигналів (звуків, кольорів, запахів і т.д.) І.П. Павлов назвав першою сигнальною системою дійсності, яка властива всім тваринам і людині. Словесні подразники утворюють другу сигнальну систему, властиву людині. Слово, мовні сигнали можуть не тільки змінювати безпосередні сигнали, а й узагальнювати їх, виділяючи окремі ознаки предметів і явищ, встановлювати їхні зв’язки. Виникнення другої сигнальної системи внесло новий принцип у діяльність великого мозку людини. І.П. Павлов писав, що наші відчуття, сприйняття і уявлення, які належать до навколишнього світу, є першими сигналами дійсності, конкретними сигналами. А мова, передусім кінестетичні подразнення, які йдуть в кору від мовних органів, є другими сигналами, сигналами сигналів. Вони являють собою абстрагування від дійсності і допускають узагальнення, що є додатковим спеціально людським явищем мислення, яке створює спочатку загальнолюдський емпіризм і, нарешті, науку — зброю вищого орієнтування людини у навколишньому світі і в собі самій. У складній взаємодії першої і другої сигнальних систем провідна роль належить другій сигнальній системі. Вона регулює діяльність першої сигнальної системи і безумовні рефлекси. Людина може свідомо загальмувати умовні і безумовні рефлекси. Слово, як умовний подразник соціального порядку, на відміну від умовних подразників тварин, може стати набагато сильнішим фактором впливу, ніж безумовні подразники. Завдяки другій сигнальній системі можливе узагальнення, абстрактне мислення, що є спеціально людським, вищим мисленням. 4. Значення словесної, другої сигнальної системи в житті людей надзвичайно велике: мова служить засобом спілкування, словами люди передають один одному свій досвід і знання, виражають свої думки і почуття, бажання і т.д. Весь індивідуальний розвиток дитини, набуття нею знань і майстерності зв‘язані з мовою. Взаємний вплив людей здійснюється через другу сигнальну систему. У вищій нервовій діяльності дітей молодшого шкільного віку ще переважає перша сигнальна система, яка зумовлює конкретний, наочно-образний характер їх мислення. Але й друга сигнальна система в цьому віці розвивається з наростаючою швидкістю. Це проявляється насамперед в утворенні тонших і міцніших зв‘язків, що формуються на основі єдності чуттєвих вражень і слова, яке відіграє для дитини дедалі більшу роль. За І.М. Сєченовим, мова має велике значення у процесах мислення. Слово виражає наші поняття. Ми узагальнюємо словами не тільки предмети, їх властивості, а й свої відчуття, переживання - абстрактні поняття. Ми мислимо словами. Таким чином, друга сигнальна система забезпечує абстрактне мислення людини. Вона є соціально зумовлена. Поза суспільством, без спілкуванням з іншими людьми вона у людини не розвивається. З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності - абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які поступають в головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ лише в тому випадку, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою. На протязі перших місяців життя у дитини проявляються умовні рефлекси, не пов’язані із смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини слово набуває для нього смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку. Розрізняють 3 форми мови: слухова, зорова, кінестатична (письмова, жестів). Реалізація кожної форми забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора. У процесі мовлення беруть участь багато структур кори півкуль великого мозку, але найістотнішу роль відіграють центри мови. В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови. Його пошкодження призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Верніке. Його ураження призводить до втрати здатності розуміти зміст слів. На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати написане. Мовна (аналізаторна) функція виконується, як правило, лівою півкулею, а зони кори, які контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях головного мозку. Перші ознаки розвитку другої сигнальної системи з’являються у дитини у другій половині першого року життя. Розвиток сенсорної мови передує розвитку моторної мови. Ще до того, як дитина починає говорити, вона вже розуміє смисл слів. До 1 року словарний запас дитини складає 10-12 слів, до 1,5 року - 30-40 слів, до 2 років -200-300 слів, до 3 років -500-700 слів. До 6-7 років з’являється здатність до внутрішньої мови. Наочно-дійове мислення формується в дошкільному і молодшому шкільному віці. Словесно-логічне (теоретичне) мислення проявляється до 8-9 років, досягаючи розвитку до 18-19 років. В 1-3 роки дитина ходить, оволодіває мовою, її поведінка характеризується дослідницькою діяльністю - дитина все бере в руки, рот, розглядає, досліджує. Дитина диференціює предмети, її мислення формується як “мислення в дії ” - ложкою їсть, чашкою п’є тощо. Завдяки діям дитини з предметами починає формуватися функція узагальнення. На другому році життя починається посилений розвиток мови, засвоєння дитиною граматичної будови мови. Велике значення відіграє при цьому рефлекс наслідування - дитина копіює мову дорослих. Системи умовних зв’язків, які вироблені в ранньому і дошкільному віці (до 5 років), є міцними і зберігаються протягом усього життя. У дошкільному віці велика роль належить рефлексу наслідувального та ігрового рефлексу. Граючись, діти копіюють дорослих, їх жести, слова, дії, манери. В 5-7 років з розвитком кори великих півкуль формується і набуває все більшого значення внутрішнє умовне гальмування. Посилюється узагальнююча функція слова. Зростає роль словесного мислення, закладаються основи внутрішньої мови. У молодшому шкільному віці нервові процеси характеризуються достатньою силою і врівноваженістю. Всі види внутрішнього гальмування добре виражені. Проте внутрішнє гальмування, як і раніше потребує вправляння, тренування з метою підсилення. У цьому віці можуть досить легко розвиватися порушення нормальної збудливості внаслідок надмірного навантаження в навчанні. Зростає значення другої сигнальної системи. У зв’язку з деякою незрілістю регулюючих впливів кори на підкіркові структури мозку в цьому віці спостерігається недосконалість механізмів, які визначають активну увагу і зосередженість. До 10-11років кора набуває головної ролі в кірково-підкірковій взаємодії, що є важливим фактором формування вищих нервових і психічних процесів. У підлітків статеве дозрівання характеризується посиленим функціонуванням залоз внутрішньої секреції, які змінюють і функціональний стан нервової системи. Посилена функція щитовидної залози підвищує рівень обміну речовин і витрату енергії в організмі, змінює збудливість ЦНС, що виражається у підвищеній дратівливості, легкій втомлюваності, розладах сну. Складні взаємовідносини залоз внутрішньої секреції і гіпоталамусу створюють умови для підвищеної активності підкіркових структур, що викликає зміни у кірково-підкірковій взаємодії. Наслідком цих змін є посилення генералізованого процесу збудження - всі реакції супроводжуються додатковими супутніми рухами рук, ніг і тулуба. У підлітків зменшується швидкість утворення умовних рефлексів. Мова уповільнюється, відповіді на питання стають лаконічними стереотипними, словниковий запас ніби збіднюється. Це свідчить про послаблення другої сигнальної системи. Підлітки швидко втомлюються через погіршення умов кровопостачання мозку, що пов’язано з відставанням розвитку серцево-судинної системи від росту тіла. Вони відчувають труднощі у навчанні. Внаслідок діяльності надниркових залоз збільшується вміст адреналіну в крові, що веде до звуження кровоносних судин. У підлітків спостерігається підвищена емоційність, критичне ставлення до дорослих. Оскільки у період статевого дозрівання спостерігається ослаблення всіх видів внутрішнього гальмування, тому одним із важливих завдань вчителя в цей період є розвиток кіркового гальмування, “виховання гальм”. Особливості ВНД підлітків потребують уважного ставлення до них, продуманої організації навчально-виховного процесу. Змістовий модуль ІІ ІНТЕГРАТИВНІ ПРОЦЕСИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ НЕРВОВІЙ СИСТЕМІ ЯК ОСНОВА ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ Лекція 4. Еволюція вищої нервової діяльності людини. Локалізація психічних функцій в головному мозку. План
1. Здатність до навчання тією чи іншою мірою притаманна всім живим організмам. Це стосується навіть істот, позбавлених нервової системи. Так, у одноклітинних (інфузорій) накопичення індивідуального досвіду виявляється у формі звикання – поступового зменшення, а згодом припинення реакції на подразник, який повторюється через певні проміжки часу. Подібне явище спостерігається і в кишковопорожнинних, які мають примітивну нервову систему. У плоских і малощетинкових червів з їх розвиненою нервовою системою вже можна виробити захисні умовні рефлекси уникання. Дощовий черв’як навчився уникати подразнення,повертаючи в те коліно Т-подібного лабіринту, де його не вражає електричним струмом. Проте вироблені реакції в цих тварин не можна вважати справжніми умовними рефлексами, оскільки вони грунтуються на явищі простої сумації збудження. Водночас у поліхет було виявлено здатність до утворення харчових умовних рефлексів на світло і вібрацію, в основі яких лежить замикання тимчасових зв’язків. Цим реакціям притаманні основні властивості справжніх умовних рефлексів: зростання кількості позитивних відповідей до 80-100%, тривале їх збереження, згасання, коли немає підкріплення, довільне їх відновлення. Високий рівень умовнорефлекторної діяльності поліхет пов’язують з появою в їхній ЦНС спеціального асоціативного центру – грибоподібних тіл. Вищим безхребетним тваринам (членистоногі, молюски) властиві складні форми поведінки, у них формуються позитивні й негативні (гальмівні) умовні рефлекси, хоча ще не дуже міцні. У крабів і річкових раків можна виробити харчові умовні рефлекси на світлові, дотикові, статокінетичні подразнення, а також згасальне та диференціювальне гальмування. Для колективних комах (бджоли, мурашки, терміти) завдяки складності організації їхнього мозку і надзвичайному розвитку грибоподібних тіл характерні складні форми поведінки – як інстинктивні, так і умовнорефлекторні. Наприклад, бджоли легко формують міцний умовний рефлекс після 5-10 поєднань нюхового чи зорового подразника з їжею. У них також виявлено всі види внутрішнього гальмування, за допомогою якого вони здійснюють тонкий аналіз біологічного значення різних подразнень та їх диференціювання. Різноманітні складні умовні рефлекси можна виробити у молюсків. За рівнем розвитку «розумових здібностей» головоногі молюски посідають найвище місце серед безхребетних тварин. У них утворюються наявні, слідові, комплексні умовні рефлекси, усі види внутрішнього гальмування, здійснюється заміна сигнального значення умовних подразників. Усе це свідчить про високу гнучкість процесів збудження і гальмування, а також рівень аналітико-синтетичної діяльності їхнього головного мозку. Щодо показників, які характеризують рівень розвитку ВНД тварин, то швидкість утворення і стійкість умовних рефлексів визначаються переважно рівнем біологічної адекватності та значущості умовного подразника для певного виду тварин, а не ступенем розвитку їхньої ЦНС. Швидкість вироблення простих умовних рефлексів на адекватні та біологічно значущі умовні подразники є приблизно однаковою у всіх тварин з більш-менш розвиненою нервовою системою незалежно від рівня їх еволюційного розвитку. Останній, як і рівень ВНД тварин, виявляється у здатності утворювати умовні рефлекси вищих порядків, збільшенні працездатності головного мозку чи його аналога, зростанні сили нервових процесів, розвитку внутрішнього гальмування, здатності до умовнорефлекторного перемикання, рівня аналізу й синтезу. Серед найпримітивніших представників хордових увагу дослідників привернув ланцетник. Дуже нестабільні й слабкі тимчасові зв’язки, що формуються у нього, ґрунтуються на явищу сумації збудження. Подібного типу сумацій ні рефлекси виявлено також у круглоротих і пластинчастозябрових риб. Проте у костистих риб уже можна виробити різноманітні умовні рефлекси на подразники, на магнітне поле з харчовим чи больовим підкріпленням. Ці рефлекси згасають, коли їх не підкріплювати, і самовідновлюються через певний час. У цих риб виявлено всі види внутрішнього гальмування, і є підстави вважати їхні тимчасові зв’язки справжніми умовними рефлексами. Вища нервова діяльність плазунів має якісно новий рівень. Вважають, що з них, і насамперед з черепах, починається новий кірковий тип еволюції мозку: з’являються зачатки нової кори і виникає нова система зв’язків – таламо-кіркова. У зв’язку з цим ВНД плазунів переходить до якісно вищого рівня. Так, зокрема, у них вперше в ряду хребетних тварин розвивається здатність до утворення асоціативних умовних рефлексів (це умовний рефлекс, вироблений на один умовний подразник, який раніше, до вироблення рефлексу, багаторазово поєднувався без підкріплення з іншим подразником, починає виникати і на дію цього іншого, не підкріплюваного подразника). Крім того, черепахи і ящірки здатні вирішувати прості екстраполяційні завдання, наприклад, передбачати напрям руху харчового подразника. Ще більшого розвитку досягають асоціативні механізми у птахів, де асоціації можуть виникати між різномодальними подразненнями. У них виробляються умовні рефлекси на наявні і слідові, поодинокі і комплексні подразнення, є всі види внутрішнього гальмування. Незважаючи на відносно слабкий розвиток нової кори, птахи здатні до формування понять про кількість, схожість – відмінність, симетрію. Воронові, крім того, виявляють зачатки елементарної розумової діяльності. Проте основним поведінковим актом у всіх птахів є природжена реакція – інстинкт. Нижчі ссавці (комахоїдні і гризуни) здатні до організації цілеспрямованих складних рухових актів, здійснення орієнтовно-дослідницьких реакцій. І в той же час спроба виробити у них мовний рефлекс на одночасний комплекс різномодальних сигналів виявилася неефективною. Інтенсивний розвиток нової кори і особливо асоціативних полів у вищих ссавців надає їх здатності синтезувати комплексні подразнення різної модальності в одне специфічне умовне подразнення і на основі утворюваних асоціацій виробляти умовні рефлекси ІІ порядку. Асоціативні та аналогічні тимчасові зв’язки становлять основу розумової діяльності людини. Вони забезпечують високоефективний механізм оброблення інформації, який полегшує й удосконалює процес пізнання, формування абстрактного мислення і членороздільної мови. |
||||||||||||||||||||
| VII ОРІЄНТОВНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ Умовні й безумовні рефлекси. Динамічний стереотип. Перша та друга сигнальні системи |
Лекція Р 3 Тема: Вказівки розгалуження Умовні оператори та оператор вибору призначені для задання потрібного за умовою задачі порядку виконання операторів, тобто для реалізації... |
| Конспект лекій БЖД Цигода Владислав Станіславович Лекція №1. Вступ |
ЛЕКЦІЯ Тема: Вступ. Державотворча роль мови. Стилі, типи і форми мовлення Розглянуто на засіданні предметної (циклової) комісії викладачів української філології |
| «Емоції, почуття, інстинкти» Мета Перед вами намальована яблуня, а кожен з вас отримав по зеленому яблуку (вирізані з кольорового паперу), напишіть, будь ласка, і,... |
Тема: Країни Східної Європи, Північної і Центральної Азії Використовуючи відповідні умовні знаки, нанесіть на контурну карту Росії основні бази чорної металургії |
| Тема: Меню приготування страв за рецептами. Смаки. Уподобання. Умовні речення другого типу. Мета Обладнання: відеофільм “Meals in Britain”, комп’ютер, картки з індивідуальними |
ЛЕКЦІЯ 3 Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин |
| Лекція 7 8 Лекція 7 Українська революція і пошук її зовнішньополітичних орієнтацій. Початки дипломатичної діяльності УНР. (4 год.) |
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |