Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень


Скачати 0.84 Mb.
Назва Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень
Сторінка 5/6
Дата 05.03.2016
Розмір 0.84 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6

МАН ЯК ФОРМА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ УЧНІВ З ФІЗИКИ

Історія розвитку руху дитячої творчості, пов’язаного зі шкільними науковими товариствами - Малими академіями наук, розпочалася в Україні з 1963 року. 50 найбільших позашкільних навчально-виховних закладів виступили з ініціативою створення 15 МАН, які охоплювали біля 30 тисяч обдарованих дітей України. Особливо активно такі творчі колективи провідних вчених і школярів діяли в Донецькій, Дніпропетрівській, Львівській, Полтавській областях, у Криму та Києві. У грудні 1993 року було офіційно створено МАН України при Києвському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка.

Сьогодні МАН – це організація, яка піклується про сприяння розвитку НДР та винахідницької роботи учнів у різних галузях науки. МАН слугує стимулом дитячої творчості та допомагає виявленню обдарованих дітей серед молоді України.

Згідно статуту, Мала академія наук - це творче об`єднання учнівської молоді, яке сприяє її інтелектуальному та духовному розвитку, залучає учнівську молодь до систематичної НДР, експериментальної, конструк-торської та винахідницької діяльності в різних галузях науки і техніки.

Засновником і організатором обласних відділень МАН є обласні Управління освіти. Вони створені на базі обласних позашкільних закладів та підвідомчих організацій як структурні підрозділи. Керівництво діяльністю відділень покладається на обласні станції юних техніків.

Мета і завдання МАНу передбачає:

  • створення умов для творчого наукового самовдосконалення учнівської молоді та його стимулювання;

  • виявлення, розвиток та забезпечення державної підтримки обдарованих та талановитих дітей;

  • сприяння додатковій освіті учнів шляхом залучення їх до творчої діяльності;

  • пропаганда наукових досліджень учнівської молоді;

  • сприяння самовизначенню у майбутній професіі.

Первинними організаціями МАН є гуртки, клуби, школи, в яких учні займаються дослідницькою, винахідницькою діяльністю. Первинні організаціі за профілями створюють обласні профільні секціі.

Секціі МАН об`єднуються у відділи:

  • науково-технічний – на базі обласної станціі юних техніків;

  • історико-краєзнавчий – на базі обласної станціі туристів;

  • біолого-економічний – на базі обласної станціі юних натуралістів.

Районні, міські відділи освіти, які мають умови та педагогічні кадри, створюють наукові товариства учнів.

Керівний орган МАН – президія у складі президента, віцепрезидента, відповідального секретаря та керівників секцій, які обираються терміном на 5 років. Вона визначає основні напрямки роботи МАНу, забезпечує єдність вимог та затверджує програми роботи секцій, приймає рішення про відкриття нових секцій, а також про додаткові зміни у Статуті МАН.

Організація навчально-виховного процесу в МАН здійснюється в рамках первинних організацій, районих та обласних секцій з учбовими програмами, розробленими керівниками секцій. За ними передбачається: проведення занять загальнорозвиваючого напрямку, набуття додаткових знань, колективна та індивідуальна робота з обдарованими дітьми.

Науково-методичне керівництво секціями здійснюється робітниками базових вищих учбомих закладів, академічних та профільних науково-дослідницьких закладів.

Форма навчання дітей в МАН очно-заочна.

Заочна форма навчання передбачає:

  • індивідуальну роботу учнів по виконанню завдань, запропонованих керівниками секцій;

  • колективну дослідницьку роботу учнів;

  • участь дітей у практичних та теоретичних заняттях, які проводяться під час сесій та в межсесійний період.

Очна форма навчання передбачає:

  • регулярну роботу наукових гуртків,секцій, які працюють при наукових установах, вищих учбових закладах та ін.

  • організацію для більш обдарованих учнів профільних тим-часових очно-заочних шкіл при вищих учбових закладах.

В програму роботи включаються:

- лекціі, лабораторні, семінарські заняття, конференціі, захист творчих робіт, конкурси тощо;

- колективна робота творчих груп учнів;

- організація експедицій, туристичних походів, сезонних наукових шкіл у канікулярний період;

- проведення разом з навчально-виховними закладами учбових зборів, сесій, із залученням провідніх учених, педагогів, творчих робітників.

Права та обов`язки членів МАН.

Херсонське відділення МАН складається з слухачів, кандидатів в члени та дійсних членів.

Згідно статуту, слухачами можуть бути учні 9-11 класів шкіл, ПТУ та інших учбових закладів, які цікавляться наукою, бажають отримати додаткові знання та беруть участь в роботі МАН. Прийом слухачів відбувається на основі письмової заяви на ім`я керівника секціі.

Кандидатами в члени МАН можуть стати слухачі, які з успіхом навчаються у первинних організаціях та заочних секціях, виявляють здібності до наукових досліджень, самостійно поглиблюють знання, виступають на секціях, конкурсах, являються призерами масових заходів.

Слухачі переводяться в кандидати, якщо мають рекомендацію обласної секціі та вступний членський внесок (реферати та доповіді за підсумками наукових досліджень, конструкторські розробки, активна участь у диспутах, олімпіадах та досягнення хороших результатів).

Дійсними членами МАН можуть стати кандидати, які навчаються в наукових секціях не менше двох років, мають апробовані самостійні наукові роботи. Вони затверджуються сесією за поданням президіі.

Кандидати в члени та члени МАН забов`язані:

- постійно удосконалювати свої знання, уміння та навички;

- приймати активну участь в роботі наукових секцій;

- оволодівати навичками науково-дослідницької роботи;

- надавати допомогу учням шкіл та інших учбових закладів у проведенні конкурсів, олімпіад, наукових конференцій;

- пропагувати наукові та технічні знання серед молоді.

Кандидати в члени та дійсні члени МАН мають право:

- брати участь в конкурсах, виставках, турнірах тощо;

- ставити на обговорення будь-яке питання під час сесіі;

- продовжувати роботу в МАН по закінченню шкіл.

Кандидати в члени або дійсні члени МАН, які є призерами олімпіад, конкурсів-захистів НДР, користуються пільгами при вступі до ВУЗів та середніх спеціальних закладів відповідно до нормативних актів Міністерства освіти України.

Згідно основних положень про проведення конкурсу-захисту НДР учнів конкурс проводиться в три етапи.

І етап, пов`язаний з роботою учнів безпосередньо в наукових товариствах шкіл, планується до середини січня. Результатом діяльності учнів на цьому етапі є виконання і оформлення НДР та подання її на конкурс робіт з певного наукового напрямку.

ІІ етап проводиться обласними відділеннями МАН України у лютому і передбачає визначення рівня теоретичної та експериментальної підготовки учнів, що беруть участь у конкурсі.

ІІІ етап проводиться у м.Києві протягом квітня Міністерством освіти України та Українськими державними центрами позашкільної роботи і має мету встановити найкращі наукові дослідження, проведені учасниками МАНу в Україні.

У конкурсі беруть участь учні 9-11 класів середніх, позашкільних та професійно-технічних закладів освіти.

До участі в І етапі конкурсу допускаються слухачі, кандидати та дійсні члени МАН України. До участі в ІІ етапі допускаються – переможці ( як виняток – призери) І етапу. До участі в ІІІ етапі допускаються кандидати та дійсні члени МАН – переможці (як виняток – призери) ІІ етапу.

Від кожного наукового товариства направляється одна делегація, чисельний склад якої відповідає кількості секцій, визначених даним Положенням.

Умови проведення конкурсу-захисту НДР.

Програма роботи кожної секціі передбачає:

  1. Конкурс науково-дослідницьких робіт.

  2. Захист науково-дослідницьких робіт.

  3. Виконання контрольних завдань з базових дисциплін.

Максимальна сумарна оцінка за всі конкурси становить 100 балів.

Під час конкурсу науково-дослідницьких робіт учасників МАН члени журі оцінюють:

- складність, науковість, повноту розкриття теми, аргументованість висновків (9 балів);

-актуальність теми дослідження та елементи творчості (9 балів);

-стиль, грамотність та якість оформлення(4 бали).

Захист проводять окремо по кожній секціі. Для виступу - захисту роботи надається 10 хвилин. Він оцінюється з урахуванням повноти, вичерпних відповідей…на запитання учасників конкурсу і членів журі у 10 балів. За аргументоване представлення результатів дослідження з урахуванням внеску дослідника…учень може отримати ще 14 балів. За чіткість, логічність, лаконічність викладення матеріалу…додається ще 6 балів. Культура мовлення, представлена наочність і участь у веденні дискусії.оцінюються .по 3 бали

  1. Контрольні завдання передбачають виконання учнями 9 завдань за трьома рівнями складності та виконуються протягом 3 годин. (За виконання завдань І рівня – 6 балів, ІІ рівня – 12 балів, ІІІ рівня – 21 бал).

  2. Зазвичай, контрольні роботи проводяться у два етапи:

І етап – домашні контрольні роботи.

Домашня контрольна робота містить 5 завдань (4 - теоретичні, 1- експериментальне), які вимагають від учнів окрім глибоких знань з предмету, вміння творчо підходити до вирішення проблем.

За положенням конкурсу результати цієї контрольної роботи не впливають на загальну кількість балів, і відповідно на присудження призових місць.

Домашня контрольна робота має мету – здійснити відбір учасників наступного етапу конкурсу (прохідний бал – 40).

2 етап – контрольні роботи з базових дисциплін, які проводяться під час ІІ етапу конкурсу-захисту НДР. Результати цієї контольної роботи впливають на загальну кількість балів, отриманих в ході конкурсу (максимальна кількість балів за даний вид програми становить – 39). Контрольна робота передбачає 9 завдань за трьома рівнями складності та виконується протягом 3 годин. Оцінки за результатами всіх етапів конкурсу виголошуються після його закінчення. Всі оцінки вважаються остаточними, якщо протягом 1 години після оголошення результату не буде подано офіційних апеляцій.

Переможці визначаються за сумою балів, одержаних в усіх розділах програми конкурсу. Кількість І, ІІ, ІІІ місць може становити до 50% від загальної кількості учасників з орієнтованим їх розподілом у співвідношенні 1:2:3. Перше місце не визначається, якщо не набрано 85 балів, друге – 80 балів, третє – 75 балів. Визначена мінімальна кількість балів для присвоєння призових місць може бути замінена в бік збільшення залежно від рівня захисту НДР.

При рівності балів декількох учасників призові місця визначаються з урахуванням результатів виконання контрольних завдань
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА З ФІЗИКИ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Введення до навчального плану школи літньої навчальної практики як заключного етапу навчально-виховного процесу пов’язане з необхідністю посилення його практичної спрямованості, підготовки учнів до активної трудової діяльності, залучення їх до суспільно-корисної праці.

Відповідно до Положення про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Накази № 119-97 від 07.03.2001 р. та № 1/9-61 від 06.02.2008 р.), зміст і форми організації навчальної практики визначаються адміністрацією навчальних закладів в залежності від їх специфіки та профілю, місцевих умов та потреб виробництва. В документі (Додаток А) зазначається, що години, відведені на цей вид діяльності учнів, можуть бути використані для реалізації практичної частини навчальних програм предметів навчального плану у тому числі комплексних практикумів з фізики, хімії, інформатики, практичних занять на місцевості з геометрії, географії, тощо.

Навчальна практика з фізики – обов’язкова і важлива ланка навчально-виховного процесу. Мета її проведення полягає, перш за все, у підсиленні прикладного аспекту шкільного курсу фізики, який пов’язаний із:

- розкриттям можливостей застосування фізичних знань до пояснення природних явищ;

- усвідомленням учнями різноманітних зв’язків, що існують в природі;

- розумінням значущості практичних вмінь, набутих під час вивчення фізики, у житті.

Але не менш важливим завданням навчальної практики є залучення учнів до пошукової роботи, під час виконання якої вони мають змогу розширити і поглибити свої знання з фізики, розглянути можливості їх використання у розв’язанні дослідницьких, конструкторських, винахідницьких завдань, що мають практичне або теоретичне значення.

Особливістю цієї форми організації навчальної діяльності з фізики є те, що вчитель може через залучення учнів до виконання різних типів завдань пробудити в них інтерес до предмета фізики; створити умови для розвитку творчих здібностей та сприяти формуванню прагнення вести постійний пошук розв’язків пізнавальних задач, який вимагає наполегливості та кмітливості.

Форми проведення навчальної практики з фізики можуть бути різноманітними. Це й екскурсії на виробництво і в природу, і роботи фізичного практикуму, і практикуми з розв’язування фізичних задач, і виконання дослідницьких проектів, і конструювання приладів.

Але в умовах реалізації сучасних вимог до навчання всі вони повинні бути орієнтованими на розвиток особистості школяра і передбачати можливість вибору як рівня опанування матеріалу, так і цікавого напряму діяльності.

Літня навчальна практика як вид пізнавальної діяльності учнів

  • Нормативна база організації літньої навчальної практики

  • Дидактичні основи організації літньої навчальної практики в ЗОШ

  • Методичні вимоги до проведення і оцінювання літньої навчальної практики учнів

  • Можливі форми проведення літньої навчальної практики:

Роботи-практикуми

Екологічні стежки

Екскурсії у природу

Дальтон - технологія

Метод проектів

- Методика проведення літньої навчальної практики з природничих дисциплін

  • Вибір об’єктів дослідження

  • Розробка завдань для учнів та методики їх виконання

  • Визначення форми звітів про виконання завдань та презентації

  • Критерії оцінювання результатів діяльності учнів в період практики

  • Вимоги до вчителя і учнів в період практики

3. Ознайомлення з досвідом проведення навчальної практики вчителів
ЛЕКЦІЇ З КУРСУ ШКФ ТА МВФ (модулі 3 і 4)

(7 клас)
Методика вивчення теми”Механічний рух і взаємодія”

Питання на перевірку засвоєння матеріалу підручника:

  1. Чи погоджуєтесь Ви з твердженнями:

  • Для спрощення розгляду закономірностей поступального і обертального рухів користуються поняттям „матеріальна точка”?

  • Траєкторія руху одного і того ж тіла може бути різною?

  • Прямолінійний рівномірний рух це модель?

  • Рівномірним рухом називають рух, при якому тіло за рівні проміжки часу проходить однакові відрізки шляху?

  • При рівномірному прямолінійному русі швидкість прямо пропорційна пройденому шляху і обернено пропорційна витраченому часу?

  • що 1 м/с=3,6 км/год ?

  • Відносність руху вперше встановив Г.Галілей? Що означає твердження „Механічний рух відносний”? У яких висновках ви повинні переконати учнів, висвітлюючи питання про відносність руху?

  1. Які фізичні величини вводяться для характеристики механічного руху? Які допоміжні поняття вивчаються для їх введення?

  2. Які способи опису руху вивчаються в 7 класі?

  3. Розв’яжіть задачу: За графіком залежності υ(t) побудуйте графік залежності середньої швидкості від часу. Порівняйте два способи розв’язування задачі графічний і аналітичний з позицій ефективності. Визначте переваги і недоліки першого і другого способів.

  4. Чи можна замінити твердження, яке наводиться в підручнику, „Сила – причина зміни стану тіла” двома твердженнями „Сила - причина деформації” і „Сила - причина зміни швидкості тіла”?

  5. Чи достатньо в параграфі 17 підручника Коршака наведено інформації про силу для того, щоб дати її повну характеристику за узагальненим планом вивчення фізичної величини? Які ще узагальнені плани треба застосовувати для характеристики понять, введених у цьому параграфі?

  6. Намалюйте структурно-логічну схему вивчення поняття „Сила” . Чи доцільно вводити блок інформації, пов’язаний з поняттям „маса тіла” після поняття „сила”? Чи не впливає це на логіку ознайомлення учнів з поняттям „сила”? Яку логіку вивчення цих понять можна ще запропонувати? В підручниках яких авторів реалізується така схема викладу матеріалу?

  7. Яке визначення поняття „маса ”наводиться в параграфі 19 підручника? Про яку масу йдеться мова в наступному параграфі „Вимірювання маси”?

  8. В параграфі 21 поняття про густину вводиться так: „Густина – це фізична величина, яка характеризує стан речовини і чисельно дорівнює відношенню маси однорідного тіла до його об’єму”. Визначте труднощі, що можуть виникнути в учнів під час роботи з цим поняттям. Дайте відповідь на питання: ”Чи можна вживати вираз „густина тіла”. Обґрунтуйте вашу думку.

  9. Запишіть формулу для визначення густини речовини. Зобразіть графічно залежності між величинами, що входять до цієї формули?

  10. Проаналізуйте інструкцію до лабораторної роботи №4 „Визначення густини твердого тіла” з позицій реалізації рівневого підходу. Які б пропозиції ви внесли з цього приводу?

  11. В чому полягатимуть труднощі учнів під час самостійного вивчення параграфів „Тяготіння”, „Деформація” „Тертя”? (На що налаштовує назва параграфу учня? Про що йдеться в ньому? Які узагальнені плани вивчення елементів фізичних знань треба застосовувати учням під час самостійного читання тексту цих параграфів?)

  12. В параграфі 23 наводиться наступне визначення деформації „Зміна форми тіла під час взаємодії з іншими тілами”. Застосуйте це правило до деформацій розтяг і стиск. Що змінюється під час цих видів деформацій? Як врахувати це у визначенні даного явища?

  13. Проаналізуйте взаємодію тіл під час деформації. Охарактеризуйте це явище з позицій причинно-наслідкових зв’язків, врахувавши, що причиною появи деформації є „зовнішня сила”.

  14. Яких помилок можуть припустити учні під час характеристики „ваги” тіла? Як їх уникнути?

  15. Встановіть причину появи сили тертя. Зобразіть її схематично. Користуючись цим підходом, переконайте учнів, що сила тертя кочення менша за силу тертя ковзання (Рис. 3.40). Які форми узагальнення матеріалу про способи зменшення і збільшення тертя ви можете запропонувати учням?

  16. В параграфі „Тиск” йдеться мова про три елементи фізичних знань: тиск як явища, тиск як фізичну величину, силу тиску. Чи достатньо наведено в параграфі інформації для характеристики цих понять відповідно до узагальнених планів їх вивчення ? Чому цей параграф автори включили до розділу „Рух і взаємодія”?, а не до наступного розділу „Тиск газів і рідин”?


Методика вивчення теми:” Прості механізми”(практичне заняття)

1.Аналіз місця блоку інформації „Прості механізми” в підручниках з фізики для 7 класу різних авторів.

  • У Коршака вона входить до складу розділу „Рух і взаємодія”

  • У Бугайов О..Смолянець В. Входить до розділу „Робота, енергія, потужність”.

Завдання для студентів: Обґрунтувати логіку різних підходів до побудови змісту матеріалу.

А) Золоте правило механіки формулюється із застосуванням поняття робота, тому треба його розмістити в розділ 6.

Б) Прості механізми виступають як пристрої для зміни напряму і величини сили. Тому їх вивчають у розділі 5.

Проблема: Який з підходів більш обґрунтований і логічний?

Які прості механізми Вам відомі і які з них розглядаються в курсі фізики 7 класу?

Відп.: Клин, гвинт, блок. Похила площина, важіль.

Робота у групах:

1 група – вивчає різні види важелів, за допомогою лабораторного важеля доводить умови рівноваги важеля та відмінності і призначення важелів 1 і 11 роду.

11 група – досліджує похилу площину як простий механізм.

111 група – досліджує нерухомий блок.

1У група – вивчає особливості застосування рухомого блока.

У група доводить, чому клин і гвинт розглядають як різновиди похилої площини?

У1 група – вивчає питання можливих шляхів залучення учнів до діяльності із узагальнення і систематизації матеріалу. Складає узагальнюючі схеми, таблиці.

У11 група готує текст нульової контрольної роботи з цієї теми.

У111 група визначає опорні знання, необхідні для засвоєння матеріалу.

1Х група підбирає дослідницькі завдання для учнів з теми.

Х група підбирає тексти задач з теми, визначає їх рівень складності.

Х1 група робить огляд історичного матеріалу з теми

Х1 група шукає приклади застосування простих механізмів у техніці

Х11 група розглядає застосування простих механізмів у живих організмах.

Кількість груп залежить від кількості студентів у групі.

Перші п’ять груп працюють за єдиним планом (узагальнений план характеристики даного елементу фізичних знань):

Прилад, механізм, машина

1. Призначення.

2. Схема пристрою.

3. Принцип дії.

4. Правила користування приладом.

Групи 6 і 7 виконують завдання той же термін часу , що і групи 1-5

20 хвилин. Готуються до презентації результатів своєї роботи в групі, яка триватиме по 5 хвилин для кожної групи.

Після обговорення звітів кожної групи дається 5 хвилин для доробки свого опорного конспекту (презентаційного листа).

Завдання додому: зробити ксерокс звітів всіх груп. Обрати завдання на вибір з 7 – 12. Весь матеріал оформляється у вигляді модуля „Прості механізми”.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять, самостійної та індивідуальної...
Опанувати методи і прийоми наукового розв'язування задач, пов'язаних із впровадженням новітніх досягнень науки і техніки
Напівпровідників, а в 1998 р. – докторську дисертацію за спеціальністю...
Богдан Арсентійович Сусь, професор кафедри загальної і теоретичної фізики Національного технічного університету України "КПІ"
Роль елементів цікавої фізики в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу
В умовах сучасного диференційного навчання методика використання цікавої навчальної інформації,розширює можливості засвоєння учнями...
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ...
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ
Конспект лекцій з дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені, запис одиниць відповідає стандартам
Методика навчання пристроїв комп’ютера. Серед питань, які пов’язані...
Фізичні основи функціонування основних елементів комп.(повинно вивчатися на уроках фізики)
Урок подорож. Фізика як природнича наука. Фізичні тіла і фізичні...
Урок. Методи досліджень фізичних явищ. Спостереження та експеримент. Фізичні величини та їх одиниці вимірювання. Л. Р.№1«Фізичний...
Програмно-нормативні засади навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладів
Их навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05. 03. 10 №1/9-143...
Назва мовою оригіналу: Основи наукових досліджень: Підручник. Затверджено МОН
РОЗДІЛ Методика математичного планування багатофакторного експерименту й аналіз його результатів
Історія України як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела
Методологія історії України. Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст української історії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка