|
Скачати 0.84 Mb.
|
Під перевіркою розуміють процес виявлення , вимірювання і оцінювання результатів навчання.Форми і методи перевірки залежать від мети, в основному їх дві:
В першому випадку роботи відбувається оцінювання , а в другому тільки аналізується Функції перевірки.
Плануючи перевірку вчитель повинен знати, які якості він визначає.До якостей знань відносять:
Методичні вимоги до організації перевірки.
які визначені програмою до конкретного рівня ;
витрати часу на перевірку і обсяг завдання повинні бути мінімальними. Місце і роль перевірки залежить від мети уроку, його типу , мети перевірки : якщо основна мета – перевірка – контрольна робота , залік , урок тестування то перевірка відіграє основну роль. Якщо урок лабораторна робота, розв’язування задач, вивчення нового матеріалу, перевірки може і не бути. Перевірка відіграє не основну роль, на уроках, лекціях, оглядових екскурсах. Як відомо перевірка повинна визначати відповідність знань і вмінь учнів еталоном або (вимогами) для кожного рівня вони різні. Існує чотири рівня:
На першому другому рівнях можуть бути застосовані і фізичні диктанти , тестові завдання, програмований контроль.Для визначення знань і вмінь четвертого рівня :необхідно роз’вязання задач складного типу, виконання творчих робіт , які можуть бути проведені як в усній так і в письмовій формі. Види усної перевірки.
Види письмової перевірки.
За кількістю учасників письмові роботи можуть бути :
Вимоги до перевірки робіт. 1.Робота повинна включати всі елементи фізичних знань:
2. Під час перевірки випрямляти помилки учнів не дозволяється. 3.Оцінка повинна бути обґрунтована. Види перевірки експериментальних вмінь:
а) кількісних показників; б) якісних змін. Аналіз результатів досліду.
ТЕСТОВЕ ОЦІНЮВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИКИ Понятійний апарат Тести – спеціальні завдання. Виконання який свідчить про наявність (або відсутність)у школярів пвних знань, умінь Куррикулум – загальний план проведення заняття, що поєднує його зміст, мету, методи й результати. Тести шкільної успішності –метод педагогічної діагностики. 2за допомогою якого результати планованого й визначуваного куррикулумом навчального процесу можуть бути максимально об’єктивно , надійно й валідно виміряні, відпрацьовані, інтерпретовані й підготовлені до використання в педагогічній практиці вчителями, учнями або консультантами. Тест – інструмент, що складається із кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення та завчасно спроектованої обробки й аналізу результатів, призначених для вимірювання якостей та властивостей особистості. Зміни яких можливі у процесі навчання. Дистрактори – це неповні, неточні, але прадоподібні відповіді у закритих тестових завданнях, які мають допомогти учневі оволодіти навчальним матеріалом. Відкриті тестові завдання – відповідь не задана тому, хто тестується, ні обробнику тесту (у творах. Малюнках тощо). Напівзакриті тестові завдання – відповідь відома тільки обробнику. Закриті тестові завдання – відповідь задана як тому, хто тестується, так і тому , хто обробляє. Об’єктивність тестів – результати вимірювання максимально незалежні від дослідника, тобто різні дослідники при вимірювання однієї й тієї ж ознаки приходять до одного й того ж результату. Надійність – міра точності (надійності). З якою може бути виміряна конкретна ознака. Вірогідність (валідність) – визначає, чи дійсно вимірюється ознака, яку потрібно виміряти, чи вимірюється щось інше. Дефініція – коротке визначення певного поняття. ВИМОГИ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ Тестові завдання мають:
Стор. 21-22 СТРУКТУРА ТЕСТУ
Або: (за А.М.Майоровим)
2. Текст завдання (питання).
Або за Т.Рюттером
Наприклад:
Правильно складені тестові завдання мають значний педагогічний ефект:
ВИДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Наприклад, форма 1: Твердження 1 Так Ні Твердження 2 Так Ні Твердження 3 Так Ні Форма 2 Питання (твердження).... А. Варіант відповіді 1. Б. Варіант відповіді 2. В. Варіант відповіді 3. Г. Варіант відповіді 4. Д. Варіант відповіді 5 Інструкція: Обвести кружечком букву, що відповідає варіанту правильної відповіді. Завдання на відновлення відповідності Форма 1: Інструкція: намалюйте стрілочки від елементів першого списку до елементів другого . Ряд 1 Ряд 2 Місце для відповідей
Форма 2. Інструкція: завершіть речення (фразу,), запишіть замість три крапки правильну відповідь; доповніть визначення, записуючи його у бланк (тобто замість три крапки можна записати словосполучення, фразу чи навіть декілька пронумерованих речень ). Відповідь потрібно формалізувати: А) виділити у відповіді ключове слово або форазу й залежно від їх наявності оцінювати відповідь як правильну чи не правильну; Б) виділити кілька смислових елементів. Що фіксуються. На їх основі ранжувати правильність відповіді: якщо у відповіді присутні всі слова – 2 бали; якщо одне з них – 1 бал. Якщо відсутні вірні слова – 0 балів. Завдання на доповнення Інструкція: Замість кожної три крапки впишіть тільки одне слово (символ, знак тощо); Замість три крапки впишіть потрібне слово; Випишіть на бланк слова, які пропущені в тексті; замість три крапок впишіть потрібний символ; запишіть відповідь у відведене місце. Специфічні вимоги до завдань відкритого типу:
ВІЛЬНА ФОРМА ВІДПОВІДІ
Наприклад: Всюди, де стоїть пропуск, відсутнє слово. Впиши пропущене слово. 1.2 Завдання на доповнення . Можуть доповнюватись неповні малюнки, тексти, речення. Формули, ряди чисел тощо. 1.3 Коротка відповідь. Завдання сформульовані вербально, графічно чи за допомогою чисел, можуть бути використані завжди, коли необхідно дати коротку правильну відповідь. 1.4 Форми міні-твору. У цій формі реалізується спроба визначити здатність учня коректно висловлювати свої думки, уникаючи при цьому труднощів. Пов’язаних із обробкою значних за обсягом текстів. Наприклад, відповідай коротко на кожне запитання. Включай до відповіді не більше 2-3 фраз. Тестові завдання на завершення Діяльність тестованих полягає у заповненні пропусків у тексті або завершенні речення, виходячи із запропонованого змісту, у якому фрази можуть бути пронумеровані. Характерною особливістю таких ТЗ є гранична конкретизація ситуації, що забезпечує однозначність відповіді: причина – наслідок; пояснення якоїсь дії, стану; протиставлення двох дій, станів ; обов’язковість якоїсь дії, стану. Тестові завдання на групування Завдання полягає у співставленні смислових одиниць (фраз, речень, понять) шляхом перехресного вибору відповідних значень. Застосовують на визначення вміння виділяти формально-графічні, структурно-семантичні ознаки понять, смислові сумісності слів, диференціювати значення слів. Рекомендації:
Тестові завдання на питання – відповіді Вимагають від учнів представлення конкретної відповіді на поставлене питання шляхом вибору правильного варіанту з кількох запропонованих. Тестові завдання на узагальнення Передбачають смислове узагальнення між запропонованими словами за типом субординації : рід – вид; вид – вид; рід-рід; причина – наслідок; Тестові завдання на розміщення Завдання полягає у ранжуванні певних понять на основі якоїсь ознаки. Тестові завдання на трансформацію Передбачають вербальне або невербальне трансформування запропонованої інформації (перекодувати інформацію з текстової системи кодування у графічну, аналітичну та ін). Тестові завдання на виправлення передбачають залучення учнів до пошуку помилок у пропонованому повідомленні, або слова, що не підходять за смислом. Всі лексичні форми пронумеровані Тестові завдання на оцінку інформації Завдання формулюється у вигляді речення у стверджувальній, питальній або заперечній формі. Треба або прийняти його як вірне, або заперечити як невірне. Тестове завдання на інтерпретацію Сформулюйте визначення кожного виду фізичних понять: Фізична величина, фізичне тіло. Фізичний прилад, фізичний дослід та ін.. Лекція №5.Міжпредметні зв’язки як умова ефективного навчання фізики. Міжпредметні зв’язки – це відображення закону діалектики про взаємозв’язок, взаємообумовленість явищ в природі. Міжпредметні зв’язки – Це один з аспектів інтеграції в науці і практиці, які є проявом інтегративних тенденцій розвитку явищ світу. В навчальному процесі міжпредметні зв’язки – це умова і засіб ефективного навчання. Існує декілька підходів до класифікації міжпредметних зв’язків. За Звєрєвим міжпредметні зв’язки класифікують за: - широтою здійснення:міжкурсові; міжциклові; в середині циклу; - за часом здійснення: випереджаючі; попередні; супутні; перспективні; - за характером взаємозв’язку: односторонні; двосторонні; багатосторонні;
В навчальному процесі найчастіше має справу з такими видами міжпредметних зв’язків: 1) за часом.- хронологічні.. 2) за складом наукових знань. 3). за методичними прийомами.. Шляхи реалізації міжпредметних зв’язків: а) на уроці: 1) розв’язування задач міжпредметного характеру(валеологія, хімія, біологія, астрономія, трудове навчання, математика) всепроникаюча; 2) засвоєння матеріалу міжпредметного змісту. Уроки при цьому можуть бути: - з епізодичним включенням інформації міжпредметного змісту; - уроки повністю присвячені розкриттю міжпредметних зв’язків. Приклад: теплові двигуни і охорона природи, вплив шуму на людський організм, вплив електромагнітних на представників живої природи (фізика + біологія + екології) такі уроки називаються бінарними, як правило проводять два вчителі. -уроки конфесії на практичне застосування у різних галузях виробництва; -міжпредметні уроки-семінари; б) в позакласній роботі: 1) фізичні вечори міжпредметного характеру; 2) домашні завдання на написання творів, застосування фізичних знань в різних галузях та ін.; 3) розробка проектів міжпредметного характеру; 4) дослідницькі завдання в рамках МАН. Обов’язки вчителя з реалізації міжпредметних зв’язків.
а) цікавої для учня; б) з елементами новизни; в) повязаної з вивчаємим матеріалом; г) спроможної полегшити усвідомлення нової інформації; д) актуальноі з позицій практичної значущості; е) спонукальної до більш глибокого вивчення предмету. 3. Вивчити програму з тих предметів, елементи знань яких необхідні для засвоєння фізики. Узгодити з вчителями вивчення необхідних тем. 4. Спланувати діяльність учня на кожному уроці з позицій міжпредметних зв’язків. Для цього на попередньому уроці у домашньому завданні необхідно включати повторення необхідних опорних знань. Лекція 7. Технології навчання фізики.
|
Методичні рекомендації до семінарських занять, самостійної та індивідуальної... Опанувати методи і прийоми наукового розв'язування задач, пов'язаних із впровадженням новітніх досягнень науки і техніки |
Напівпровідників, а в 1998 р. – докторську дисертацію за спеціальністю... Богдан Арсентійович Сусь, професор кафедри загальної і теоретичної фізики Національного технічного університету України "КПІ" |
Роль елементів цікавої фізики в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу В умовах сучасного диференційного навчання методика використання цікавої навчальної інформації,розширює можливості засвоєння учнями... |
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ... МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ |
Конспект лекцій з дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені, запис одиниць відповідає стандартам |
Методика навчання пристроїв комп’ютера. Серед питань, які пов’язані... Фізичні основи функціонування основних елементів комп.(повинно вивчатися на уроках фізики) |
Урок подорож. Фізика як природнича наука. Фізичні тіла і фізичні... Урок. Методи досліджень фізичних явищ. Спостереження та експеримент. Фізичні величини та їх одиниці вимірювання. Л. Р.№1«Фізичний... |
Програмно-нормативні засади навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладів Их навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05. 03. 10 №1/9-143... |
Назва мовою оригіналу: Основи наукових досліджень: Підручник. Затверджено МОН РОЗДІЛ Методика математичного планування багатофакторного експерименту й аналіз його результатів |
Історія України як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела Методологія історії України. Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст української історії |