Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень


Скачати 0.84 Mb.
Назва Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень
Сторінка 2/6
Дата 05.03.2016
Розмір 0.84 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6

Під перевіркою розуміють процес виявлення , вимірювання і оцінювання результатів навчання.

Форми і методи перевірки залежать від мети, в основному їх дві:


  • виявити, що діти знають і на якому рівні знають;

  • виявити, що не знають і чому.

В першому випадку роботи відбувається оцінювання , а в другому тільки аналізується

Функції перевірки.

  • фіксуюча - визначаємо рівень засвоєння знань;

  • оцінювальна – накопичення оцінок для виставлення (четвертних , семестрових , річних);

  • навчаюча і розвиваюча –полягає в тому, що систематична перевірка сприяє кращому засвоєнню знань і розвитку пам’яті і мислених процесів;

  • виховуюча – пов’язана із формуванням в учнів самооцінки організацію навчальної діяльності;

  • прогностична і коригуюча - полягає у визначені недоліків в знаннях та майбутніх складнощах у засвоєні матеріалу .

Плануючи перевірку вчитель повинен знати, які якості він визначає.До якостей знань відносять:

  • повноту;

  • глибину;

  • міцність знань;

  • усвідомленість;

  • узагальненість;

  • конкретність знань;

  • гнучкість знань;

  • оперативність;

  • згорнутість і розгорнутість та інші .

Методичні вимоги до організації перевірки.

  • систематична!!!

  • охоплювати всіх учнів (50%);

  • контролювати і оцінювати тільки основні вміння і навички,

які визначені програмою до конкретного рівня ;

  • оперативність вимагає максимального наближення оцінки до часу виконання роботи;

  • забезпечення – самостійності виконання контрольних робіт , що досягається різними варіантами;

  • контроль повинен бути оптимальним , як для учня так і для вчителя

витрати часу на перевірку і обсяг завдання повинні бути мінімальними.

Місце і роль перевірки залежить від мети уроку, його типу , мети перевірки : якщо основна мета – перевірка – контрольна робота , залік , урок тестування то перевірка відіграє основну роль. Якщо урок лабораторна робота, розв’язування задач, вивчення нового матеріалу, перевірки може і не бути. Перевірка відіграє не основну роль, на уроках, лекціях, оглядових екскурсах. Як відомо перевірка повинна визначати відповідність знань і вмінь учнів еталоном або (вимогами) для кожного рівня вони різні. Існує чотири рівня:
  • розпізнавання;


  • репродуктивний (відтворення) –правил, формул , означень і розв’язування простих задач на 1 , 2 формули.

  • продуктивний це робота за взірцем;

  • творчий –рівень застосування знань у не стандартних ситуаціях.

На першому другому рівнях можуть бути застосовані і фізичні диктанти , тестові завдання, програмований контроль.


Для визначення знань і вмінь четвертого рівня :необхідно роз’вязання задач складного типу, виконання творчих робіт , які можуть бути проведені як в усній так і в письмовій формі.

Види усної перевірки.

  • індивідуальне опитування;

  • фронтальне опитування ;

  • комбіноване опитування;

  • парне взаємоопитування;

  • групове опитування(чотири чоловіка);

  • ущільнене опитування(комбінований).

Види письмової перевірки.

  • годинні письмові роботи;

  • короткочасні письмові роботи ;

  • домашні контрольні роботи ;

  • фізичні диктанти ;

  • звіт про виконану лабораторну роботу або дослід;

  • реферати , фізичні твори;

  • складання і роз’язування фізичних задач;

  • складання опорних конспектів та інші.

За кількістю учасників письмові роботи можуть бути :

  • індивідуальні ;

  • групові;

  • колективні.

Вимоги до перевірки робіт.

1.Робота повинна включати всі елементи фізичних знань:

  • теорію, експеримент, задачі.

2. Під час перевірки випрямляти помилки учнів не дозволяється.

3.Оцінка повинна бути обґрунтована.

Види перевірки експериментальних вмінь:

  • демонстраційний експеримент під час опитування учнів(повторення демонстрації вчителя)ж

  • урок контролюючого демонстраційного експерименту –учень витягує білеті виконує ту демонстрацію , яка в ньому зазначена;

  • учень виконує по черзі всі демонстрації з теми , які виставлені на учнівських столах , описує дослід за схемою: мета, схема досліду, умови, результати досліду у вигляді

а) кількісних показників;

б) якісних змін.

Аналіз результатів досліду.

  • урок контрольних лабораторних робіт – виставляються всі лабораторні роботи або їх фрагменти і пропонується учням виконати за вибором будь-який фрагмент без користування інструкції;

  • фронтальні контрольні експериментальні задачі;

  • індивідуальні контрольні експериментальні задачі;

  • творчі задачі на створення приладів ,проектів та досліджень.

ТЕСТОВЕ ОЦІНЮВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИКИ

Понятійний апарат

Тести – спеціальні завдання. Виконання який свідчить про наявність (або відсутність)у школярів пвних знань, умінь

Куррикулум – загальний план проведення заняття, що поєднує його зміст, мету, методи й результати.

Тести шкільної успішності –метод педагогічної діагностики. 2за допомогою якого результати планованого й визначуваного куррикулумом навчального процесу можуть бути максимально об’єктивно , надійно й валідно виміряні, відпрацьовані, інтерпретовані й підготовлені до використання в педагогічній практиці вчителями, учнями або консультантами.

Тест – інструмент, що складається із кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення та завчасно спроектованої обробки й аналізу результатів, призначених для вимірювання якостей та властивостей особистості. Зміни яких можливі у процесі навчання.

Дистрактори – це неповні, неточні, але прадоподібні відповіді у закритих тестових завданнях, які мають допомогти учневі оволодіти навчальним матеріалом.

Відкриті тестові завдання – відповідь не задана тому, хто тестується, ні обробнику тесту (у творах. Малюнках тощо).

Напівзакриті тестові завдання – відповідь відома тільки обробнику.

Закриті тестові завдання – відповідь задана як тому, хто тестується, так і тому , хто обробляє.

Об’єктивність тестів – результати вимірювання максимально незалежні від дослідника, тобто різні дослідники при вимірювання однієї й тієї ж ознаки приходять до одного й того ж результату.

Надійність – міра точності (надійності). З якою може бути виміряна конкретна ознака.

Вірогідність (валідність) – визначає, чи дійсно вимірюється ознака, яку потрібно виміряти, чи вимірюється щось інше.

Дефініція – коротке визначення певного поняття.

ВИМОГИ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Тестові завдання мають:

  • Бути складені із врахуванням відповідних правид;

  • Відповідати змісту навчального матеріалу;

  • Бути перевіреними на практиці;

  • Мати розрахункові показники якості – складність і дискримінативність;

  • Бути максимально різноманітними за формою

Стор. 21-22

СТРУКТУРА ТЕСТУ

Постановка завдання:

Набір відповідей

Рішення: А

Дистрактори: Б, В, Г

Або: (за А.М.Майоровим)

  1. Інструкція

2. Текст завдання (питання).

  1. Правильна відповідь

Або за Т.Рюттером

Інформаційне поле

Текст, малюнок, графік тощо

Поле питання




Поле відповіді




Наприклад:

Інформаційне поле

Прочитайте текст

Поле питання

Поміркуйте, які смислові відношення виражені між подіями і об’єктами у реченнях. Запишіть їх у такій послідовності:


Поле відповіді

а) умови; б)наслідковим; в)часовим;

г)причини; д) з’ясувальним.


Правильно складені тестові завдання мають значний педагогічний ефект:

  1. забезпечують охоплення даним видом контролю усіх учнів;

  2. є оперативним видом контролю;

  3. передбачають перевірку відтворення та застосування школярами системи понять;

  4. сприяють раціональній організації праці педагога, економії часу на перевірку, кваліметричну обробку тестових завдань, їх оцінювання.

ВИДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

  1. Форми, що передбачають вибір відповіді:

    • Встановлення зв’язку (підходить для виявлення знань фактів). Один з рядів повинен містити більше фактів ніж інший, щоб при встановленні зв’язку залишалася можливість вибору.

    • Альтернативні форми. Пропонують для оцінки розуміння твердження дві відповіді: „точна” або „неточна”; „відповідає дійсності” або „” не відповідає дійсності; „правильно” чи „неправильно”; „ так” або „ні”.

    • Вибір відповіді з декількох запропонованих. Можуть бути завдання, які містіть одне питання і дві відповіді (альтернативні) або декілька питань (перший стовпчик) і декілька відповідей (другий стовпчик).



Наприклад, форма 1:

Твердження 1 Так Ні

Твердження 2 Так Ні

Твердження 3 Так Ні

Форма 2

Питання (твердження)....

А. Варіант відповіді 1.

Б. Варіант відповіді 2.

В. Варіант відповіді 3.

Г. Варіант відповіді 4.

Д. Варіант відповіді 5

Інструкція: Обвести кружечком букву, що відповідає варіанту правильної відповіді.

Завдання на відновлення відповідності

Форма 1:

Інструкція: намалюйте стрілочки від елементів першого списку до елементів другого .

Ряд 1 Ряд 2 Місце для відповідей

  1. А. 1- Г та ін..

  2. Б

  3. В.

  4. Г.

Форма 2.

Інструкція: завершіть речення (фразу,), запишіть замість три крапки правильну відповідь; доповніть визначення, записуючи його у бланк (тобто замість три крапки можна записати словосполучення, фразу чи навіть декілька пронумерованих речень ). Відповідь потрібно формалізувати:

А) виділити у відповіді ключове слово або форазу й залежно від їх наявності оцінювати відповідь як правильну чи не правильну;

Б) виділити кілька смислових елементів. Що фіксуються. На їх основі ранжувати правильність відповіді: якщо у відповіді присутні всі слова – 2 бали; якщо одне з них – 1 бал. Якщо відсутні вірні слова – 0 балів.

Завдання на доповнення

Інструкція: Замість кожної три крапки впишіть тільки одне слово (символ, знак тощо); Замість три крапки впишіть потрібне слово; Випишіть на бланк слова, які пропущені в тексті; замість три крапок впишіть потрібний символ; запишіть відповідь у відведене місце.

Специфічні вимоги до завдань відкритого типу:

  • Використовують не більше трьох пропусків;

  • Доповнювати найбільш важливе поняття. Визначення, нання якого перевіряється;

  • Доповнювати найбільш важливе поняття, визначення якого треба перевірити;

  • Доповнення краще ставити в кінці речення.

ВІЛЬНА ФОРМА ВІДПОВІДІ

  1. Тексти з пропусками. У реченнях пропущені слова або частини речення, які мають бути відновлені після диктування (читання).

Наприклад: Всюди, де стоїть пропуск, відсутнє слово. Впиши пропущене слово.

1.2 Завдання на доповнення . Можуть доповнюватись неповні малюнки, тексти, речення. Формули, ряди чисел тощо.

1.3 Коротка відповідь. Завдання сформульовані вербально, графічно чи за допомогою чисел, можуть бути використані завжди, коли необхідно дати коротку правильну відповідь.

1.4 Форми міні-твору. У цій формі реалізується спроба визначити здатність учня коректно висловлювати свої думки, уникаючи при цьому труднощів. Пов’язаних із обробкою значних за обсягом текстів.

Наприклад, відповідай коротко на кожне запитання. Включай до відповіді не більше 2-3 фраз.

Тестові завдання на завершення

Діяльність тестованих полягає у заповненні пропусків у тексті або завершенні речення, виходячи із запропонованого змісту, у якому фрази можуть бути пронумеровані. Характерною особливістю таких ТЗ є гранична конкретизація ситуації, що забезпечує однозначність відповіді: причина – наслідок; пояснення якоїсь дії, стану; протиставлення двох дій, станів ; обов’язковість якоїсь дії, стану.

Тестові завдання на групування

Завдання полягає у співставленні смислових одиниць (фраз, речень, понять) шляхом перехресного вибору відповідних значень. Застосовують на визначення вміння виділяти формально-графічні, структурно-семантичні ознаки понять, смислові сумісності слів, диференціювати значення слів. Рекомендації:

  1. Групувати лівий ряд на основі формальної семантичної спільності;

  2. Пропонувати у правій колонці на одне слово більше. Щоб уникати вгадування останньої пари слів.

Тестові завдання на питання – відповіді

Вимагають від учнів представлення конкретної відповіді на поставлене питання шляхом вибору правильного варіанту з кількох запропонованих.

Тестові завдання на узагальнення

Передбачають смислове узагальнення між запропонованими словами за типом субординації : рід – вид; вид – вид; рід-рід; причина – наслідок;

Тестові завдання на розміщення Завдання полягає у ранжуванні певних понять на основі якоїсь ознаки.

Тестові завдання на трансформацію

Передбачають вербальне або невербальне трансформування запропонованої інформації (перекодувати інформацію з текстової системи кодування у графічну, аналітичну та ін).

Тестові завдання на виправлення передбачають залучення учнів до пошуку помилок у пропонованому повідомленні, або слова, що не підходять за смислом. Всі лексичні форми пронумеровані

Тестові завдання на оцінку інформації

Завдання формулюється у вигляді речення у стверджувальній, питальній або заперечній формі. Треба або прийняти його як вірне, або заперечити як невірне.

Тестове завдання на інтерпретацію

Сформулюйте визначення кожного виду фізичних понять:

Фізична величина, фізичне тіло. Фізичний прилад, фізичний дослід та ін..

Лекція №5.Міжпредметні зв’язки як умова ефективного навчання фізики.
Міжпредметні зв’язки – це відображення закону діалектики про взаємозв’язок, взаємообумовленість явищ в природі.

Міжпредметні зв’язки – Це один з аспектів інтеграції в науці і практиці, які є проявом інтегративних тенденцій розвитку явищ світу.

В навчальному процесі міжпредметні зв’язки – це умова і засіб ефективного навчання. Існує декілька підходів до класифікації міжпредметних зв’язків. За Звєрєвим міжпредметні зв’язки класифікують за:

- широтою здійснення:міжкурсові; міжциклові; в середині циклу;

- за часом здійснення: випереджаючі; попередні; супутні; перспективні;

- за характером взаємозв’язку: односторонні; двосторонні; багатосторонні;

  • за частотою реалізації: епізодичні; систематичні; посійнодіючі;

  • за рівнем організації навчального процесу: поурочні; тематичні; внутрішньопредметні;

  • за формою організації роботи учнів та вчителя:індивідуальні; групові; колективні;

  • за складом наукових знань: понятійні; фактологічні; теоретичні;

  • за методологією: філософські; гностичні; логічні;

  • за способом практичної діяльності:експериментальні; розрахунково-обчислювальні;

  1. конструктивно-технічні;

  • за способами ціннісної орієнтації діяльності: оціночні;комунікативні; художньо-естетичні;

В навчальному процесі найчастіше має справу з такими видами міжпредметних зв’язків:

1) за часом.- хронологічні..

2) за складом наукових знань.

3). за методичними прийомами..

Шляхи реалізації міжпредметних зв’язків:

а) на уроці:

1) розв’язування задач міжпредметного характеру(валеологія, хімія, біологія, астрономія, трудове навчання, математика) всепроникаюча;

2) засвоєння матеріалу міжпредметного змісту. Уроки при цьому можуть бути:

- з епізодичним включенням інформації міжпредметного змісту;

- уроки повністю присвячені розкриттю міжпредметних зв’язків.

Приклад: теплові двигуни і охорона природи, вплив шуму на людський організм, вплив електромагнітних на представників живої природи (фізика + біологія + екології) такі уроки називаються бінарними, як правило проводять два вчителі.

-уроки конфесії на практичне застосування у різних галузях виробництва;

-міжпредметні уроки-семінари;

б) в позакласній роботі:

1) фізичні вечори міжпредметного характеру;

2) домашні завдання на написання творів, застосування фізичних знань в різних галузях та ін.;

3) розробка проектів міжпредметного характеру;

4) дослідницькі завдання в рамках МАН.

Обов’язки вчителя з реалізації міжпредметних зв’язків.

  1. Вчитель повинен мати широкий кругозір, знати, що існує методична література з різних аспектів фізичної освіти школярів:

  • Кац „Біофізика на уроках фізики”;

  • Безденежных, Брикман „Физика в живой природе и медицине”;

  • Вольштейн „Біофізика”

  • Журнали: „Біологія у школі”, „Хімія у школі”, „Географія у школі”.

  1. Критично підійти до відбору міжпредметної інформації:

а) цікавої для учня;

б) з елементами новизни;

в) повязаної з вивчаємим матеріалом;

г) спроможної полегшити усвідомлення нової інформації;

д) актуальноі з позицій практичної значущості;

е) спонукальної до більш глибокого вивчення предмету.

3. Вивчити програму з тих предметів, елементи знань яких необхідні для засвоєння фізики. Узгодити з вчителями вивчення необхідних тем.

4. Спланувати діяльність учня на кожному уроці з позицій міжпредметних зв’язків. Для цього на попередньому уроці у домашньому завданні необхідно включати повторення необхідних опорних знань.

Лекція 7. Технології навчання фізики.

  1. Модульно-розвивальна технологія

  2. Особистісно зорієнтована технологія

  3. Інтерактивна технологія

  4. Ігрова технологія.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять, самостійної та індивідуальної...
Опанувати методи і прийоми наукового розв'язування задач, пов'язаних із впровадженням новітніх досягнень науки і техніки
Напівпровідників, а в 1998 р. – докторську дисертацію за спеціальністю...
Богдан Арсентійович Сусь, професор кафедри загальної і теоретичної фізики Національного технічного університету України "КПІ"
Роль елементів цікавої фізики в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу
В умовах сучасного диференційного навчання методика використання цікавої навчальної інформації,розширює можливості засвоєння учнями...
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ...
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ
Конспект лекцій з дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені, запис одиниць відповідає стандартам
Методика навчання пристроїв комп’ютера. Серед питань, які пов’язані...
Фізичні основи функціонування основних елементів комп.(повинно вивчатися на уроках фізики)
Урок подорож. Фізика як природнича наука. Фізичні тіла і фізичні...
Урок. Методи досліджень фізичних явищ. Спостереження та експеримент. Фізичні величини та їх одиниці вимірювання. Л. Р.№1«Фізичний...
Програмно-нормативні засади навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладів
Их навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05. 03. 10 №1/9-143...
Назва мовою оригіналу: Основи наукових досліджень: Підручник. Затверджено МОН
РОЗДІЛ Методика математичного планування багатофакторного експерименту й аналіз його результатів
Історія України як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела
Методологія історії України. Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст української історії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка