Напівпровідників, а в 1998 р. – докторську дисертацію за спеціальністю 13. 00. 02 – теорія і методика навчання з фізики: «Дидактичні та методичні основи організації і активізації самостійної навчальної діяльності курсантів при вивченні курсу загальної фізики у вищих навчальних закладах»

Богдан Арсентійович Сусь, професор кафедри загальної і теоретичної фізики Національного технічного університету України "КПІ". Народився в 1941 р. у селі Пілгани на Волині. Навчався у Львівському державному університеті ім. Івана Франка на фізичному факультеті. Там же розпочав практичну діяльність в науково-дослідній лабораторії. З 1968 р. працював у Полтавському вищому військовому училищі зв’язку на посаді старшого викладача, далі аспірантура в Інституті напівпровідників НАН України. Значний період своєї педагогічної діяльності присвятив вихованцям Київського вищого військового училища зв’язку. З 1998 р. працює на посаді професора кафедри загальної і теоретичної фізики НТУУ "КПІ". Перші кроки наукової діяльності Сусем Б.А. зроблені ще в університеті в лабораторії напівпровідників. З 1972 р. – аспірантура в Інституті напівпровідників АН України. В 1976 р. захистив кандидатську дисертацію на тему напівпровідників, а в 1998 р. – докторську дисертацію за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання з фізики: «Дидактичні та методичні основи організації і активізації самостійної навчальної діяльності курсантів при вивченні курсу загальної фізики у вищих навчальних закладах». Науковий доробок – понад 200 наукових публікацій, з них 20 навчальних і науково-методичних посібників з питань теорії та методики навчання у вищій школі, зокрема з питань самостійної навчальної діяльності студентів, проблемного і діяльнісного методів навчання, створення електронних засобів навчання. Життєве кредо: формулювання і розв’язання актуальних проблем, експеримент як шлях до успіху. У фізиці багато нерозв’язаних традиційних проблем, зокрема, таких як двоїстість природи світла, механізм коливань в електромагнітній хвилі, суперечність між хвильовим і корпускулярним підходом при поясненні дифракції, природа коливань хвиль-частинок (хвилі де Бройля), природа притягування між тілами й інші. Ці проблеми потрібно обговорювати в студентській аудиторії, на наукових конференціях, і розв’язувати. Цікаво також експериментувати в саду (розроблена технологія виготовлення вина, яке за місцевістю назване «Боярське»). Цікаво експериментує також в мистецькій області. Мистецькі твори дослідницького характеру можна побачити на щорічній виставці "Таланти КПІ" у Галереї університету. Експерименти зі словами в метро чи в електричці складаються їх у вірші. Ось один з прикладів: ПРИРОДА Подивись навколо себе, – Скрізь розкинулась Земля. І пливе в безмежнім небі Нікуди й нізвідкіля. Разом з Місяцем і Сонцем, Поміж зоряні світи Кружеля у вічнім танці Нескінченнії віки. На Землі звелися гори, Розстелилися поля, Розлилися на простори Океани і моря. Гори височать красою, Морем вічність колиха, Вітер мчить від неспокою І, втомившись, затиха. Джунглі зеленню буяють, Тягнуться в Тайгу ліси, Міцно Землю обтискають Кригосніжні полюси. І усе те є природа, – Світ, в якому живемо, Тому нам потрібно знати З чого все це й що воно.

Схожі: