|
Скачати 1.03 Mb.
|
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ Методична допомога молодому вчителю трудового навчання Методист трудового навчання Кондратюк С.Ю. Черкаси - 2013 Назва курсу Методична допомога молодому вчителю трудового навчання Завдання курсу Набути знання щодо: технології та методики проведення занять; пригадати теоретичні відомості щодо вимог до уроку, типів уроків, їх структури; Сформувати навички: виконувати конспект уроків; проводити самоаналіз уроку. Розвинути: креативний підхід до власної діяльності; Мета курсу методичне забезпечення організації трудової діяльності молодого вчителя трудового навчання; надати добрі поради молодому вчителю для якнайшвидшої адаптації до здійснення навчально-виховного процесу в школі. Навчально-тематичний план курсу
Заняття 1 Урок – основна форма організації навчання План
І. Ваш успішний урок Заповіді вчителя
Перед уроком
Як подолати страх? (тези для аутотренінгу)
Уміння заходити до класу
Збірка добрих порад
Сприяють успіху уроку:
Утрудняють проведення уроку:
ІІ. Поради щодо підготовки до уроку
Кожний урок повинен містити щось, що викличе здивування, подив, захоплення учнів – одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть, коли все забудуть». Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий дослід, нестандартний підхід до вже відомого.
Головне – це вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового. Для цього продумати послідовність організації роботи з матеріалом, зміну видів діяльності учнів.
Для цього визначити, який матеріал контролювати, як контролювати та як використовувати результати контролю.
ІІІ. Етапи уроку Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів. Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному закладі становить: у 1 класі – 35 хв., у 2 – 40 хв., у 5-12 – 45 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та державної санітарно-епідеміологічної служби. Тривалість перерв між уроками визначають з урахуванням потреб в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менше 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) – 20 хв. Кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів. 1. Організаційна частина. До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці. 2. Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів. 3. Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань. 4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій. 5. Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання. 6. Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів. 7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу. 8. Закріплення нового матеріалу. Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок. 9. Підбиття підсумків уроку. Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу. 10. Повідомлення домашнього завдання. Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник. Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі. Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Доцільність тих чи інших типів і структур уроку оцінюється за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків. ІV. Шаблон плану-конспекту заняття з трудового навчання Дата _________________ Клас _______________ |
Урок як основна форма процесу навчання в школі Особливості засвоєння навчального матеріалу учнями з різною успішністю. Труднощі які виникають під час навчання у сучасного учня |
Методичні рекомендації по формуванню мотивації на уроці Навчальна діяльність – це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб’єкта навчання |
Урок, як форма організації навчання Всі вони суттєво відрізняються за ступенем самостійності пізнавальної діяльності учнів і ступенем керівництва навчальною діяльністю... |
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка.... |
Тема. Цілісність форми і декору, симетрія та рівновага.«Дерево життя» у Форма організації: урок, виконання вправ та творчої роботи – фронтальна та індивідуальна робота |
Урок узагальнення набутих компетентностей. Форма уроку: урок із використанням... Засоби навчання: підручник О. П. Глазової «Рідна мова. 7 клас» (К. «Зодіак-Еко», 2007) комп’ютери, електронне видання «Словники України»,... |
Уроку з предмету «Людина і світ» на тему: «Молодіжна субкультура в сучасній Україні» Робота гуртка в рамках проекту "Самостійна робота учнів як форма організації навчання" |
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВНА ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ ПТНЗ ПОЛІГРАФІЧНОГО... ... |
Форми державного правління Форма державного правління Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів... |
Форми державного устрою Форма державного устрою Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого... |