ПРОГРАМА
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
10 клас
|
Вступ
Мета і завдання курсу, його наступність із трудовим навчанням учнів 5-9 класів. Актуалізація та узагальнення знань учнів про найпоширеніші трудові процеси і професії, об’єкти праці, матеріали та інструменти. Організація робочого місця. Загальні правила безпеки праці та внутрішнього розпорядку в майстерні.
|
Розкриває мету і завдання навчального предмету;
пригадує відомості з питань деревообробки, одержані упродовж минулих років трудового навчання;
розрізняє вивчені трудові процеси;
аналізує призначення деревообробних інструментів;
обґрунтовує конструкції виробів;
обґрунтовує організацію робочого місця;
пояснює правила безпечної праці та внутрішнього розпорядку в майстерні.
|
Розділ 1. Організація деревообробного виробництва
Галузева структура виробництва. Застосування деревини у деревообробній, будівельній, легкій, хімічній промисловості. Основні виробничі процеси у деревообробці та професії, які їх обслуговують. Вимоги до приміщень, обладнання навчально-виробничих майстерень.
Практична робота:
Організація робочого місця столяра.
|
Характеризує галузеву структуру виробництва;
наводить приклади застосування деревини у різних галузях промисловості;
описує основні виробничі процеси у деревообробці;
називає професії та спеціальності у деревообробному виробництві;
обґрунтовує вимоги до приміщень, обладнання навчально-виробничих майстерень;
дотримується правил організації робочого місця.
|
Розділ 2. Матеріалознавство деревообробного виробництва
Тема 2.1. Частини дерева. Лісоматеріалознавство
Частини дерева (корінь, стовбур, крона), їх функції у процесі росту деревини та використання у народному господарстві.
Характеристика круглих матеріалів (хлист, колода, кряж, чурак), їх обмірювання, облік, маркування і зберігання. Основні професії лісового господарства.
Будова стовбура деревини у різних розрізах – поперечному, радіальному, тангенціальному (серцевина, серцевинні промені, ядро, корковий шар, луб’яний шар, заболонь, камбій, річні кільця). Макроскопічна будова деревини: заболонь, ядро, річні кільця, рання та пізня деревина, серцевинні промені, судини.
Лабораторно-практичні роботи:
Визначення частин дерева.
Визначення лісоматеріалів.
Визначення будови деревини у поперечному, радіальному, тангенціальному розрізі.
|
Називає частини дерева, види лісоматеріалів, елементи будови стовбура;
характеризує функції частин дерева, види круглих матеріалів, будову стовбура у різних розрізах, професії лісового господарства;
розпізнає види лісоматеріалів;
визначає структуру деревини.
|
Тема 2.2. Пиломатеріали
Види пиломатеріалів та способи їх отримання (на рамних і стрічкопильних верстатах). Професія пилорамника. Елементи пиломатеріалів – пласть, кромка, ребро, торець. Різновиди способів розпилювання: груповий та індивідуальний.
Лабораторно-практичні роботи:
Визначення видів пиломатеріалів.
Визначення елементів пило-матеріалів.
Обмірювання, маркування круглих матеріалів і пиломатеріалів.
|
Розпізнає види та елементи пиломатеріалів;
характеризує пиломатеріали, професію пилорамника та вимоги до неї;
виконує обмірювання і маркування пиломатеріалів, лісоматеріалів.
|
Тема 2.3. Властивості деревини
Фізичні властивості деревини: зовнішні ознаки (колір, блиск, запах, текстура, макроструктура), густина, гігроскопічність, теплопровідність, електропровідність, звукопровідність.
Вологість деревини. Ступені вологості. Способи визначення вологості деревини. Всихання і розбухання деревини. Жолоблення деревини.
Механічні властивості деревини: міцність, твердість, пружність, ударна в’язкість. Залежність механічних властивостей деревини від напрямку її волокон і ступеня вологості. Основні методи визначення механічних властивостей деревини.
Технологічні властивості деревини: оброблюваність, зносостійкість, здатність до гнуття, до розколювання, до утримування металевих кріплень. Залежність технологічних властивостей деревини від напрямку її волокон та ступеня вологості.
Лабораторно-практичні роботи:
Визначення вологості деревини.
Дослідження залежності механічних і технологічних властивостей деревини від напрямку волокон.
Дослідження залежності механічних і технологічних властивостей деревини від ступеня вологості.
|
Називає фізичні, механічні, технологічні властивості деревини;
характеризує властивості деревини;
обґрунтовує необхідність врахування властивостей деревини у процесі виготовлення виробу;
пояснює залежність технологічних властивостей деревини від напрямку волокон, вологості;
визначає вологість деревини, залежність механічних і технологічних властивостей деревини від ступеня вологості.
|
Тема 2.4. Вади і дефекти деревини
Поняття про вади і дефекти деревини. Вади стовбура і пиломатеріалів: нарости, подвійна серцевина, косошарість, крень, збіг, окоренкуватість, кривизна, завиток, пасинок, уявне ядро, овальність, наплив, сухобокість, засмолок, смоляні кишеньки, гниль, побуріння, тріщини, сучки, хімічні зафарбування, грибкові ураження, біологічні ураження. Види дефектів деревини – сторонні включення, механічні пошкодження, недоліки обробки. Врахування вад і дефектів деревини у технологічному процесі.
Лабораторно-практичні роботи:
Визначення та характеристика вад та дефектів стовбура .
Визначення та характеристика вад та дефектів пиломатеріалів.
|
Пояснює сутність поняття вад і дефектів деревини;
називає вади стовбура і пиломатеріалів;
наводить приклади дефектів деревини та шляхів їх уникнення;
характеризує вади стовбура і пиломатеріалів.
|
Тема 2.5. Лакофарбові покриття
Призначення лакофарбових матеріалів та їх компоненти: плівкоутворююча речовина, розчинники, розріджувачі, пігменти, наповнювачі, сикативи, пластифікатори. Вимоги до прозорого і непрозорого опорядження.
Види лаків і визначення їх якості та функціонального призначення. Види емалей і фарб. Властивості емалей і фарб: в’язкість, покривна здатність, час висихання, адгезійна здатність плівки, водо- бензо- і маслостійкість.
Види і призначення шпаклівок, грунтівок, порозаповнювачів, політур. Підбір лакофарбових матеріалів та способи нанесення їх на поверхню деревини. Професії, пов’язані з опорядженням столярних виробів .
Правила безпеки праці.
Лабораторно-практичні роботи:
Вибір виду лакофарбового покриття.
Дослідження лакофарбових покриттів за часом висихання.
Дослідження покрівельної здатності фарб.
|
Пояснює призначення лакофарбових матеріалів;
характеризує складові компоненти лакофарбових матеріалів, особливості прозорого і непрозорого опорядження, професії, пов’язані з опорядженням столярних виробів;
пояснює призначення лаків, фарб і емалюй, грунтівок, шпаклівок, порозаповнювачів, політур;
розкриває властивості лакофарбових матеріалів; обґрунтовує необхідність попередньої підготовки поверхні та використання відповідних матеріалів;
здійснює вибір виду лакофарбового покриття виробу;
визначає покрівельну здатність і час висихання лакофарбового покриття.
|
Розділ 3. Проектування столярних виробів
Тема 3.1. Теоретичні засади проектування
Системний підхід до проектування: людина – предмет – середовище. Основні особливості проектної діяльності в умовах школи і виробництва. Методи пошуку і формування нових ідей: метод фокальних об’єктів, “чорного ящика”, контрольних запитань, мозкового штурму, синектики. Професія інженера-конструктора.
Практична робота:
Розв’язування задач з проектування методами фокальних об’єктів, “чорного ящика”, контрольних запитань, морфологічного аналізу, мозкового штурму, синектики.
|
Розкриває сутність системного підходу до проектування виробів;
характеризує методи пошуку та формування нових ідей, зміст роботи інженера-конструктора;
розрізняє методи проектування;
розв’язує задачі проектування методи фокальних об’єктів, “чорного ящика”, контрольних запитань, мозкового штурму, синектики.
|
Тема 3.2. Проектування виробів і деталей, які мають форму тіл обертання
Технічне завдання. Етапи проектування: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.
Послідовність розробки виробу в умовах виробництва: технічна пропозиція (вибір матеріалів, попередня розробка художньо-конструкторської документації, аналіз, затвердження пропозиції), ескізний проект (розробка й аналіз ескізів), технічний проект (розробка й аналіз проекту, виготовлення дослідних зразків), робоча документація дослідного зразка виробу (розробка і коректування конструкторської документації для виготовлення зразка), робоча документація для серійного виробництва (виготовлення і випробування виробів, коректування документації). Професія кресляра.
Можливості використання персонального комп’ютера (ПК) для проектування виробів.
Практичні роботи:
Організаційно-підготовчий етап проектування виробу.
Конструювання виробу.
Виконання ескізів, складального креслення.
Виконання ескізів і складального креслення з використанням ПК.
|
Характеризує сутність технічного завдання, професію кресляра;
називає етапи проектування виробу;
аналізує послідовність розробки виробу в умовах виробництва, вимоги до професії кресляра;
виконує проектування виробів, що містять тіла обертання;
виготовляє ескізи та складальні креслення виробу;
використовує комп’ютерну техніку для виготовлення графічних документів.
|
Тема 3.3. Проектування конструктивних елементів з’єднань деталей
Види роз’ємних і нероз’ємних з’єднань дерев’яних деталей виробів. З’єднання деталей, що мають форму тіл обертання. Особливості виконання креслень деталей із деревини. Деталювання складальних креслень.
Лабораторно-практична робота:
Вивчення нероз’ємних з’єднань деталей виробів.
Практичні роботи:
Виконання креслень елементів з’єднань деталей із деревини.
Деталювання складального креслення сконструйованого виробу.
|
Наводить приклади з’єднань деталей;
характеризує види роз’ємних і нероз’ємних з’єднань деталей із деревини;
пояснює особливості виконання креслень деталей із деревини;
виконує креслення з’єднань деталей, деталювання складальних креслень.
|
Розділ 4. Технологія обробки деревини ручним і електрифікованим інструментом
Тема 4.1. Площинне розмічання деревини
Розмічання як стадія технологічного процесу. Розмічання пиломатеріалів на чорнові заготовки. Розмічання та контроль конструктивних елементів.
Призначення і будова інструменту для площинної розмічання (лінійка, кутник столярний, малка і т.д.).
Розмічання та контроль конструктивних елементів деталей і вузлів. Перенесення зображення на деталь за допомогою технічних засобів. Відкладання розмірів відносно базових ліній та площин. Робота розмічальника.
Практичні роботи:
Відкладання розмірів відносно базових поверхонь та площин.
Розмічання заготовок виробу.
Контроль якості розмічання конструктивних елементів виробу.
|
Характеризує професію розмічальника, операції розмічання та контролю;
пояснює призначення та будову інструментів для площинного розмічання;
аналізує вимоги до професії розмічальника, способи розмітки;
демонструє прийоми розмічання деталей, контролю конструктивних елементів;
виконує відкладання розмірів відносно баз, розмічання, перенесення зображень з використанням технічних засобів, контроль якості розмічання;
дотримується правил безпеки праці.
|
Тема 4.2. Пиляння деревини ручним і електрифікованим інструментом
Відомості про процес обробки матеріалів різанням. Знаряддя праці для ручної обробки деревини. Професія столяра.
Класифікація пил. Пили для поздовжнього, поперечного й мішаного пиляння. Порівняння будови та призначення лучкової пили і ножівки. Підготовка ручних пил до роботи: вирівнювання зубів по висоті, розведення, вирівнювання зубів по ширині, заточування).
Технологічні пристрої та пристосування для пиляння. Прийоми пиляння ручними пилами. Організація робочого місця. Безпека праці під час пиляння.
Конструктивні особливості електропил. Ручні електропили (дискові, ланцюгові, стрічкові). Редукторні і безредукторні дискові електропили. Технічні характеристики та підбір електроінструменту.
Різальний інструмент для електропил.
Підготовка пил до роботи. Організація робочого місця, правила безпеки праці, електробезпека.
Лабораторно-практична робота:
Вивчення будови і роботи електропил.
Практичні роботи:
Підготовка ручних столярних пил до роботи.
Пиляння ручними пилами з використанням пристроїв і пристосувань.
Підготовка електропил до роботи.
Пиляння заготовок електропилами.
|
Характеризує професію столяра, операцію різання деревини;
наводить приклади способів різання деревини пилами;
пояснює призначення та будову ручних столярних пил і електропил, технологічних пристроїв і пристосувань;
розрізняє пили для поперечного, поздовжнього й мішаного пиляння;
розкриває вимоги до професії столяра, особливості будови різального інструменту, ручних електропил;
виконує підготовку до роботи ручних і електричних пил, пиляння деревини;
дотримується правил організації робочого місця, безпеки праці.
|
Тема 4.3. Площинне стругання деревини
Види ручних стругів. Будова струга. Деталі, елементи струга, які впливають на якість стругання. Інструменти для стругання прямолінійних, площинних поверхонь (шерхебель, одинарний рубанок, фуганок та ін.).
Підготовка ручних стругів до роботи. Заточування і правка ножів. Налагодження різновидів стругів.
Прийоми стругання пласті, кромки, торця ручним інструментом. Розподіл зусиль під час стругання. Організація робочого місця. Правила безпеки праці.
Класифікація і будова електрорубанків. Технічні характеристики та вибір електрорубанків.
Використання електрорубанка як стаціонарного інструмента. Прийоми роботи. Правила безпеки праці під час стругання. Електробезпека. Виробнича санітарія.
Лабораторно-практична робота:
Вивчення будови і роботи електрорубанка.
Практичні роботи:
Заточування і правка ножів стругів.
Налагоджування стругів.
Стругання пласті та кромок заготовки.
Стругання заготовок електрорубанком.
|
Називає види ручних стругів;
характеризує призначення стругів;
пояснює будову і налагодження стругів;
демонструє прийоми стругання стругами та електрорубанками;
виконує заточування та правку ножів, підготовку інструментів до роботи, стругання деревини стругами та електрорубанками;
дотримується правил організації робочого місця, безпеки праці електрорубанками, норм виробничої санітарії.
|
|