НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Академічний рівень


Скачати 0.59 Mb.
Назва НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Академічний рівень
Сторінка 1/5
Дата 07.04.2013
Розмір 0.59 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Математика > Документи
  1   2   3   4   5


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ

для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Академічний рівень

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Академічний рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступ. Програма призначена для організації навчання математики на академічному рівні, якому відповідають біолого-хімічний, біолого- фізичний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агро­хімічний профілі природничо-математичного напряму профільного навчан­ня, а також технологічний профіль. Для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчаль­них дисциплін — хімії, фізики, біології, технологій.

Мета навчання математики на академічному рівні полягає у забезпе­ченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному соціальному середовищі, її соці­алізації і достатньої для вивчення профільних предметів, для успішної май­бутньої професійної діяльності в тих сферах, де математика відіграє роль апарату, специфічного засобу для вивчення й аналізу закономірностей, ре­альних явищ і процесів.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких за­вдань:

  • формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, її роль у пізнанні дійсності, усвідомлення математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхід­ної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві; стійкої моти­вації до навчання;

  • оволодіння учнями мовою математики в усній та письмовій формах, системою математичних знань, навичок і вмінь, потрібних у повсяк­денному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпе­чення неперервності освіти;

  • інтелектуальний розвиток особистості, передусім розвиток в учнів логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформацій­ної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції;

  • екологічне, естетичне, громадянське виховання та формування по­зитивних рис особистості;

  • формування життєвих і соціально-ціннісних компетентностей учня.

Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід до на­вчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок, досвіду, здібностей і ставлення, яка дає змогу обґрунтовано судити про за­стосування математики в реальному житті, визначає готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах. Передбачається, що випускник загальноосвітнього навчального закладу:

  • розпізнає проблеми довкілля, які можна розв’язати математичними методами, формулює їх математичною мовою, досліджує та розв’язує ці проблеми, використовуючи математичні знання та методи, інтер­претує отримані результати з урахуванням конкретних умов і цілей дослідження, оцінює похибку обчислень, застосовує математичні мо­делі при вивченні профільних предметів (інформатики, фізики, хімії, біології, технологій);

  • логічно мислить (аналізує, порівнює, узагальнює і систематизує, класифікує математичні об’єкти за певними властивостями, наво­дить контрприклади); володіє алгоритмами та евристиками;

  • користується джерелами математичної інформації, може самостійно її відшукати, проаналізувати та передати інформацію, подану в різ­них формах (графічній, табличній, знаково-символьній);

  • виконує математичні розрахунки (дії з числами, поданими в різних формах, дії з відсотками, наближені обчислення тощо), раціонально поєднуючи усні, письмові, інструментальні обчислення;

  • виконує тотожні перетворення алгебраїчних, показникових, лога­рифмічних, тригонометричних виразів при розв’язуванні різних за­дач (рівнянь, нерівностей, їх систем, геометричних задач із застосу­ванням тригонометрії);

  • аналізує графіки функціональних залежностей, досліджує їхні вла­стивості; використовує властивості елементарних функцій при ана­лізі та описуванні реальних явищ, процесів, залежностей;

  • володіє методами математичного аналізу в обсязі, що дозволяє до­сліджувати властивості елементарних функцій, будувати їх графіки і розв’язувати нескладні прикладні задачі;

  • обчислює ймовірності випадкових подій, оцінює шанси їх настання, вибирає оптимальні рішення;

Навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів

  • зображує геометричні фігури, встановлює і обґрунтовує їхні вла­стивості; застосовує властивості фігур при розв’язуванні задач; ви­мірює геометричні величини, які характеризують розміщення гео­метричних фігур (відстані, кути), знаходить кількісні характеристи­ки фігур (площі, об’єми).

Структура навчальної програми. Програму подано у формі таблиці, що містить дві колонки: зміст навчального матеріалу і навчальні досягнення учнів. У змісті вказано навчальний матеріал, який підлягає вивченню у від­повідному класі. Вимоги до навчальних досягнень учнів орієнтують на ре­зультати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

Зміст навчання математики структуровано за темами двох навчальних курсів «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» із зазначенням послідов­ності тем та кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчаль­ного часу є орієнтовним. Учителям і авторам підручників надається право коригувати послідовність вивчення тем та змінювати розподіл годин на ви­вчення тем (до 10%) залежно від прийнятої методичної концепції та кон­кретних навчальних ситуацій.

Програмою передбачено резерв навчального часу, а також години для по­вторення, узагальнення й систематизації вивченого матеріалу. Спосіб вико­ристання резервного часу вчитель може обрати самостійно: для повторення на початку навчального року матеріалу, який вивчався у попередніх класах, як додаткові години на вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, для проведення інтегрованих з профільними предметами уроків тощо.

Особливості організації навчання. У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і про­фільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма.

Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямова­ний на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випу­скники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимо­ги до його засвоєння порівняно з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засво­єння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення предме­та з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з матема­тикою або її застосуваннями.

У пропонованій програмі академічного рівня, з метою забезпечити для учнів можливість зміни рівня навчання математики, у кожному класі

в основному збережено назви і послідовність вивчення тем, передбачених програмою рівня стандарту. Зміст навчального матеріалу доповнено, а пе­релік навчальних досягнень учнів конкретизовано й уточнено відповідно до Державного стандарту. Частина навчального матеріалу, що подана у ква­дратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не виноситься для тема­тичного контролю.

При навчанні математики на академічному рівні основна увага при­діляється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволо­дінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне ви­вчення профільних предметів — хімії, фізики, біології, технологій. При цьо­му зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математич­них понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, тех­нологій.

Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розподіляється на три етапи: 1) формалізація (перехід від ситуації, описаної в задачі, до фор­мальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї — до чітко сформульова­ної математичної задачі); 2) розв’язування задачі у межах побудованої мо­делі; 3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.

Залежно від профілю може використовуватися варіативна складова на­вчального плану, що передбачає проведення факультативів, курсів за вибо­ром, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з про­фільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором: «Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту», «Математичне моде­лювання у біології», «Прийоми графічного зображення властивостей техніч­них об’єктів і процесів» тощо. їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюван­ню, належать:

  • теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

  • знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у ви­гляді системи дій (правила, алгоритми);

  • здатність безпосередньо здійснювати вже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на мо­нотонність, розв’язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

  • здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язання на­вчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;

  • якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;

  • ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, син­тезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

  • самостійність оцінних суджень.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень школярів з математики: початковий, середній, достатній, високий.

Початковий рівень — учень (учениця) називає математичний об’єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропоновано йому (їй) безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні зав­дання.

Середній рівень — учень (учениця) повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним (нею) у процесі навчання, здатний(а) розв’язувати завдання за зразком.

Достатній рівень — учень (учениця) самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати математичні операції, загальні методи і послідовність (алгоритм) яких йому (їй) знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

Високий рівень — учень (учениця) здатний(а) самостійно орієнтува­тися в нових для нього (неї) ситуаціях, складати план дій і виконувати його; пропонувати нові, невідомі йому (їй) раніше розв’язання, тобто його (її) ді­яльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється у двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практич­них умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування задач і вправ. Оцінювання здійснюється в системі поточного, тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окре­мих тем, розділів та під час державної атестації.


Рівень

навчальних

досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

І. Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає один із кількох запро­понованих математичних об’єктів (символів, ви­разів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує да­ний математичний вираз, формулу; зображує най­простіші геометричні фігури (малює ескіз)




2

Учень (учениця) виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір




3

Учень (учениця) порівнює дані або словесно опи­сані математичні об’єкти за їх суттєвими властиво­стями; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень (учениця) відтворює означення математич­них понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об’єктів; формулює де­які властивості математичних об’єктів; виконує за зразком завдання обов’язкового рівня




5

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювання теорем і правил виконання математичних дій прикладами з пояснень вчителя або підручника; розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим пояс­ненням




6

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювання теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; само­стійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з до­статнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки

III. Достатній

7

Учень (учениця) застосовує означення математич­них понять та їх властивості для розв’язування завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об’єктів; самостійно виправляє вказані йому (їй) помилки; розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень
  1   2   3   4   5

Схожі:

ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Технології
Програма «Технології» (рівень стандарту) призначена для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. На оволодіння програмою...
Величко Л. П. Органічна хімія, 10-11 кл. (підручник для класів хімічного...
Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень...
Буринська Н. М. та ін. Підручник для 10 класу ЗНЗ (профільний рівень)
Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–12 класах загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного та екологічного...
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики. Вона розроблена на основі Державного...
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах математичного, фізичного та фізико-математичного профілів. Вона...
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для організації навчання математики в класах математичного, фізичного та фізико-математичного профілів. Вона...
Програма для 8 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Людина і світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В....
Програма курсу за вибором «Рідний край» для учнів 8 9 класів загальноосвітніх...
Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка