Передовий педагогічній досвід в контексті інноватики
|
|
Скачати 88.71 Kb.
|
|
Г.А.Назаренко, заступник директора з наукової та видавничої роботи Черкаського ОІПОПП, кандидат педагогічних наук Передовий педагогічній досвід в контексті інноватики Виведення освіти України на рівень розвинених країн світу передбачає реформування концептуальних, структурних та організаційних засад педагогічної практики. Необхідність пошуку нових змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й управління детермінує інноваційну діяльність педагогічних працівників, спрямовану, з одного боку, на збереження кращих досягнень минулого, а з іншого – на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури та педагогічної практики. Результатом інноваційної діяльності є створення удосконалених або нових освітніх (дидактичних, виховних або управлінських) систем, технологій, методик, методів, форм, засобів педагогічної діяльності. Якісні результати інноваційної діяльності, зокрема підвищення кваліфікації її учасників, зростання педагогічної майстерності, - дають змогу стверджувати, що інноваційна діяльність є одним із пріоритетних факторів розвитку будь-якої освітньої системи. Вивчення праць науковців [1, 3, 6] дозволяє дійти висновку про те, що освітні інновації – це нововведення в освітньому процесі, в основі яких лежить нова ідея, що реалізується в експериментальній діяльності педагогічних колективів або окремих педагогічних працівників. Інновації можуть стосуватися мети, змісту принципів, структури, форм, методів, засобів та технологій навчально-виховної та управлінської діяльності. Не всі інновації є прогресивними. Прогресивним є лише те, що ефективно впливає на стан освітнього процесу, дає оптимально позитивні результати, не спричиняє шкоди, відкриває нові можливості. Розвиток інноватики як науки про створення, оцінювання, освоєння та використання освітніх інновацій спричинений суперечностями між суспільними потребами в Україні та реаліями педагогічної науки і практики. Як зазначає І.М.Дичківська, орієнтація на нове, пошук і впровадження нового не є самоціллю педагогічної інноватики: вона спрямована на забезпечення адекватності навчально-виховного процесу і його результатів вимогам суспільства [1, с.17-30]. Інноваційна діяльність стимулює новаторські зміни у традиційній педагогічної практиці, спрямовані на досягнення кращого освітнього результату. Підсумовуючи вищесказане, підкреслимо, що особливістю сучасної освіти в Україні є співіснування двох стратегій організацій навчально-виховної та управлінської діяльності – традиційної та інноваційної. З огляду на це, вважаємо за доцільне розглянути поняття “передовий педагогічний досвід” у контексті змісту інноватики, оскільки у переважній більшості педагогічних видань розгляд цієї дефініції співвідносився, в основному, з традиційною стратегією педагогічної діяльності. У цьому аспекті, на наш погляд, оптимальним шляхом може бути висвітлення сутності поняття “передовий педагогічний досвід” у системі “вид діяльності – суб’єкт діяльності – результат діяльності”, оскільки будь-яку педагогічну діяльність здійснює суб’єкт - педагог, а результатом педагогічної діяльності є набутий педагогічний досвід. Отже, відповідно до стратегії освітньої діяльності можна визначити два її види:
Одразу хочемо застерегти від синонімізації поняття “традиційний” з поняттями “відсталий, деструктивний, негативний”. Про останні в цій статті не йдеться. Традиційна педагогічна діяльність хоча й носить репродуктивний характер і не має елементів новизни, проте спрямована на сумлінне виконання своїх обов’язків і є гарним взірцем для тих педагогів, які потребують вдосконалення фахової майстерності. Суб’єкт такої педагогічної діяльності – це педагог традиційно-консервативного спрямування, який стоїть на засадах збереження в освітній практиці досягнень минулого, репродуктивного його відтворення. Результатом традиційної педагогічної діяльності є репродуктивний масовий педагогічний досвід. Об’єктивним буде зауважити, що сьогодні значна кількість освітян здійснює саме традиційну педагогічну діяльність. На стику двох освітніх стратегій – традиційної та інноваційної – здійснюють свою діяльність педагоги-майстри. Вони швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи, методики та технології. Вже створені й апробовані освітні продукти ці педагоги адаптують до конкретних умов власної педагогічної діяльності. Результатом такої роботи є системно-адаптивний педагогічний досвід. Якщо традиційна педагогічна діяльність, образно кажучи, здійснюється у сучасному, виходячи з минулого, то інноваційна педагогічна діяльність реалізується в контексті сьогодення, стратегічно орієнтуючись на майбутнє. “Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої доцільності” (наказ МОН України від 07.11.2000 №522) визначає інноваційну освітню діяльність як процес розробки, розповсюдження та застосування освітніх інновацій, а сам термін “інновація” трактує як вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні (дидактичні, виховні, управлінські) системи та їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності [5]. В залежності від змісту і результатів діяльності інноваційна педагогічна діяльність може бути раціоналізарською та новаторською. Розглянемо ці два види інноваційної діяльності більш докладно. Новаторська педагогічна діяльність передбачає створення або розробку нових ідей, методів, методик, технологій, програм тощо, які відкривають принципово нове у педагогічній науці та практиці. Результатом такої діяльності педагогів-новаторів є принципово новий освітній продукт та накопичений новаторський педагогічний досвід. Він містить інновації теоретико-методологічного характеру: нові концепції, теорії, системи, цілісні авторські методики; нові навчальні курси, посібники, підручники, нові технології навчально-виховної та управлінської діяльності. Цей тип інновацій якісно змінює мету, завдання, наукові підходи, принципи, а також структуру освітнього процесу. За І.М.Дичківською, принципово нові освітні продукти можна класифікувати як:
Раціоналізаторська інноваційна діяльність передбачає модернізацію освітнього процесу шляхом адаптації до конкретних умов уже розроблених педагогічних новацій, трансформацію педагогами-інноваторами наукових ідей у педагогічну практику. Ця діяльність також пов’язана з удосконаленням, раціоналізацією, модернізацією того, що має аналог або прототип. Мова йде про використання відомого із незначною модифікацією. Іншими словами, педагоги-інноватори (або педагоги-модернізатори), вдосконалюють і по-новому використовують уже розроблені освітні інновації. Така діяльність часто пов’язана з педагогічним пошуком, дослідно-експериментальною роботою. Результатом такої роботи є раціоналізаторський педагогічний досвід. Він містить емпіричні інновації локального характеру: програми, плани, моделі діяльності, окремі техніки і технології навчально-виховного процесу. Цей тип інновацій змінює форми, методи та засоби навчальної, виховної або управлінської діяльності, проте суттєво не впливає на загальну стратегію освіти.І новаторський, і раціоналізаторський, і системно-адаптивний види педагогічної діяльності своєю сутнісною характеристикою мають творчість; їм притаманні (у тій чи іншій мірі) елементи новизни, вони спрямовані на покращення результатів діяльності, збагачення педагогічної практики взагалі. Саме тому досвід, який формується у результаті цих трьох видів педагогічної діяльності, ми можемо вважати передовим педагогічним досвідом. Адже за Б.Л.Тевліним, передовий педагогічний досвід - це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань освітньої діяльності [3, с.122]. В узагальненому вигляді висвітлені у даній статті теоретичні викладки про види, суб’єкти та результати педагогічної діяльності можна представити у схемі: Педагогічна діяльність  
педагог-інноватор, або педагог-модерніза-тор педагог традиційно-консервативного спрямування
  
У контексті даної статті важливим є висвітлення критеріїв передового педагогічного досвіду. На нашу думку, доцільно виокремити критерії, які стосуються власне змісту досвіду, та критерії, які визначають можливість впровадження (застосування, реалізації) даного досвіду. До критеріїв оцінювання змісту досвіду можна віднести наступні:
Критерії оцінювання можливості впровадження досвіду наступні:
У наступній статті передбачається висвітлення сучасних підходів до вирішення проблем вивчення передового педагогічного досвіду та впровадження здобутків педагогічної науки в освітню практику. Література.
|
|||||||||
иди діяльності
уб’єкт діяльностіСхожі:
|
Гебель К. М. Громадянське виховання – підготовка учнів до активного дорослого життя У пропонованій брошурі узагальнено передовий досвід з організації роботи класного керівника: від наукових аспектів обҐрунтування... |
Краснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області Кі знання з мови та літератури, виховати мислячу людину, прищепити любов до мови, літератури, живопису, виховати справжнього патріота... |
|
3. Інноваційний процес Одним з основних понять інноватики та інноваційного менеджменту є поняття інноваційного процесу |
Передумови створення навчальних програм для майбутніх соціальних... В та соціальних педагогів. Однак сьогодні у вітчизняній теорії та практиці вивчення питання освіти соціальних працівників за кордоном... |
|
Особливості застосування методів поведінкової терапії у соціально-педагогічній... Особливості застосування методів поведінкової терапії у соціально-педагогічній роботі з дітьми «групи ризику»Вступ |
Тема дослідницької роботи Розділ Традиції українського виховання у психологічній та педагогічній науках |
|
Особливості та основні напрямки європейської філософії XX cm Воно вирізняється надзвичайною динамікою всіх сфер суспільного життя, інтенсифікацією соціальних процесів, прискоренням темпів соціальних... |
Підсумки обласної педагогічної виставки – 2007 р (хімія) В педагогічній виставці взяли участь представники18 регіонів області. Було представлено 38 робіт |
|
План Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті... Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту |
Тема: Профілактика стресів у педагогічній практиці Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua