План Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту Соціальний захист та усиновлення як сфера наукового пошуку


НазваПлан Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту Соціальний захист та усиновлення як сфера наукового пошуку
Сторінка1/4
Дата25.02.2016
Розмір0.5 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4
«Усиновлення як застосування соціального захисту»

План

Вступ………………………………………………………………………………….…3

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту…………………………………………………………………….…….6

    1. Соціальний захист та усиновлення як сфера наукового пошуку (огляд літератури)………………………………………………………......………6

    2. Поняття усиновлення та його особливості ………………………....….9

      1. Умови та порядок здійснення усиновлення………..…………..…10

    3. Задоволення потреб дітей у контексті усиновлення…………….…....11

Розділ 2. Науково-практичний досвід функціонування системи усиновлення…...14

    1. Особливості усиновлення в міжнародному досвіді………………...…14

    2. Особливості усиновлення у вітчизняному досвіді…………….………16

      1. Роль соціальних служб у процесі усиновлення……….……..…….18

      2. Особливості професійної діяльності соціального працівника у процесі усиновлення……………………………………..…….. …20

      3. Відповідність вітчизняного законодавства з усиновлення потребам дітей ………………………………………………..……22

Розділ 3. Виявлення емпіричного досвіду усиновлення (на прикладі Служби у справах дітей Районної державної адміністрації м. Галича Івано-франківської обл..)……………………………………………………………24

3.1. Програма, хід та результати емпіричного дослідження……………....24

3.2. Науково-методичні рекомендації з удосконалення процедури усиновлення…………………………………………………………………..30

Висновки ……………………………………………………………………………....31

Список використаної літератури та джерел …………………………..……..…….33

Додатки ……………………………………………………………………….............39

Вступ
Проблема сирітства не є новою для нашого суспільства, але, безумовно, була і є важливою,адже в усіх країнах світу існує така категорія населення, яка потребує особливої уваги - це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Згідно із ст.52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Правовою основою реалізації цього конституційного положення є національне законодавство про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що регулює відносини із надання матеріальної, соціальної та правової допомоги зазначеній категорії дітей та осіб з їх числа [33].

Сьогодні важливим питанням, пов'язаним з захистом прав і свобод дітей та молоді, насамперед дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, приділяється багато уваги як з боку держави, так і всього суспільства. Сучасна інтеграція України до Європейського Союзу вимагає високого рівня забезпечення соціального захисту дітей – сиріт. В Україні відбувається активний процес формування національного законодавства та механізмів щодо реалізації державної політики у сфері дитинства.

Удосконалення системи усиновлення – одне з найважливіших завдань нашої держави і суспільства. Усі питання, які пов'язані з соціально-правовим захистом дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування повинні терміново вирішуватись. Проте ці питання мають бути розглянуті не тільки з боку правового поля, а й практичних психологічних аспектів сторін усиновлення, зокрема дитини.

Проблемні аспекти усиновлення досліджувались вітчизняними фахівцями в галузі сімейного права. Серед них слід назвати В.Барсукову, В. Гопанчука, Н. Єршову, І. Жилінкову, С. Індиченка, Л. Короткову, О. Нечаєву, О. Пергамент, Я. Шевченко.

Окремі питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, досліджують у своїх наукових працях такі вчені і фахівці, як В.В. Андріїв, Н.Б. Болотіна, Л.С. Волинець, М.Л. Захаров, О.І. Карпенко, , Н.Ю. Максимова, О.Є. Мачульська, А.М. Нечаєва, Д.А. Ніконов та ін. [30, с.34].

З огляду на вищезазначене, це дослідження спрямоване на вивчення окремих аспектів процедури усиновлення, враховуючи гарантії соціального захисту дітей – сиріт із забезпечення прав та потреб дитини. Звідси випливає формулювання головної проблеми дослідження як дослідницького запитання: «Чи спрямовані інструменти соціального захисту на задоволення базових потреб дітей-сиріт при проведенні процедури усиновлення?».Враховуючи необхідність застосування ресурсів соціальної роботи у вирішенні головної проблеми дослідження та пошуку нових шляхів роботи соціальних служб у регулюванні процедури усиновлення, тему бакалаврської кваліфікаційної роботи визначено як: «Усиновлення як застосування соціального захисту».

Метою роботи є аналіз процесу усиновлення як механізму соціального захисту дітей-сиріт.

Об'єктом дослідження є соціальний захист дітей-сиріт.

Предметом дослідження є особливості усиновлення в Україні та за кордоном.

Завдання:

  • проаналізувати особливості процесу усиновлення,

  • окреслити базові потреби дитини в контексті усиновлення,

  • визначити нормативно-правові засади усиновлення та їх відповідність потребам дітей,

  • виявити особливості діяльності соціальних працівників у процесі усиновлення в Україні,

  • виявити роль соціальних служб у процесі усиновлення,

  • виявити емпіричний досвід усиновлення (на прикладі Служби у справах дітей Районної державної адміністрації м. Галича Івано-Франківської обл..),

  • розробити науково-методичні рекомендації з удосконалення процедури усиновлення.

Гіпотеза дослідження:

Припускаємо,що процес усиновлення в Україні потребує удосконалення, а соціальна робота є ресурсом для змін процесу усиновлення в контексті соціального захисту.

Джерельна база: наукові джерела вітчизняних та зарубіжних авторів з педагогіки, соціології, соціальної педагогіки, психології, наукові праці (монографії, статті, дисертації) вітчизняних та зарубіжних учених з проблем удосконалення процесу усиновлення і практики соціальної роботи в усиновленні; матеріали міжнародних науково-практичних конференцій у галузях соціальної роботи та юриспруденції; методична література та нормативно-правові документи.

Методи дослідження:

1) теоретичні – а)історичний (ретроспективний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження), б) порівняльний аналіз (логіко-теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження в) контент - аналіз (аналіз нормативно-правових актів з усиновлення), д) узагальнення та систематизація теоретичних і експериментальних даних, написання висновків; е) конкретизація (визначення конкретних потреб застосування нових підходів);

2) емпіричні – а) експертне опитування, б) спостереження, в) бесіда, г) аналіз документації, д) статистична обробка та оцінка отриманих результатів.

Теоретичне значення роботи полягає в аналізі особливостей усиновлення, обґрунтуванні аспектів усиновлення у роботі соціальних служб, зокрема соціальних працівників,та систематизації нормативно-правових документів з питань усиновлення.

Практичне значення роботи визначається виробленням науково-методичних рекомендацій з удосконалення процедури усиновлення.

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту

    1. Соціальний захист та усиновлення як сфера наукового пошуку(огляд літератури)

З метою виконання завдань та досягнення мети бакалаврської кваліфікаційної роботи зроблено огляд літературних джерел, які висвітлюють питання, дотичні до теми даного дослідження.

Становлення такого соціального, а пізніше і правового явища, як усиновлення, та розуміння його змісту було закладено ще в часи родового суспільства, а згодом отримало подальший розвиток у перших державних цивілізаціях Стародавнього Сходу та античних державах. Згодом, за часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави, цей інститут було поширено і на територію сучасної України. Проте, міжнародне усиновлення — відносно нове явище. Воно повільно поширювалося після Другої світової війни до 1970-х рр., коли його кількісні показники різко зросли [1, c. 23].

Загалом, увесь обсяг опрацьованих джерел можна умовно розділити на декілька груп. До першої групи належать публікації, які охарактеризовують усиновлення як соціальне та правове явище. Група авторів та варто зазначити, нормативно-правових документів, розглядають усиновлення як юридичний акт, внаслідок вчинення якого відносини між дитиною та її усиновлювачем і його родичами встановлюються не на певний строк, як, наприклад, при встановленні над дитиною опіки та піклування, а назавжди. Зокрема, це О.Будзінська[12], І. В. Ковальчук [28], В.І. Кокіна [29], К.І. Кучерук [34], Х. Лисенко [35], О. В. Карпенко [26].

В.П. Мироненко у публікації «Умови здійснення усиновлення як засіб забезпечення прав дитини» розглядав виховний потенціал сім’ї як реалізацію прав дитини в контексті усиновлення : «Кожній дитині необхідно забезпечити право на виховання у сім’ї, право на життя та охорону здоров’я, право на ім’я та громадянство, на достатній життєвий рівень, право на захист від усіх форм насильства тощо» [37, c.15].

Друга група літературних джерел розглядає усиновлення у міжнародному досвіді, окреслює умови та порядок здійснення усиновлення за кордоном. Це О.Будзінська [12],І. В. Пєша [41],О. М. Потопахіна [46], О. М.Терновець [55], О. Розгон[48], М. Б.Сніжко [52], С. Бабухіна [4].

Зокрема, Ю. Деркаченко у публікації «Правова забезпеченість і соціальна обумовленість міжнародного усиновлення» тлумачить, що міжнародне усиновлення є суспільно значущим, оскільки інтереси дітей-сиріт, може захистити лише держава в особі своїх органів: органи опіки і піклування, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, при Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, дитячі будинки тощо. Саме тому процедура усиновлення, обтяженого іноземним елементом, здійснюється лише в судовому порядку [17, c.34].

У третій групі джерел розглядається діяльність соціальних служб, соціальних працівників у процесі усиновлення та зокрема, засоби соціальної роботи які регулюють усиновлення. О. В. Безпалько, В. И. Закутько, І.Звєрєва, І.М. Грига, О. Г.Карпенко у своїх працях представляють механізми та засоби, які використовують соціальні працівники при роботі із сім’ями, котрі усиновили дитину. Тому І.В. Ковальчук підкреслює, що «при усиновленні виникає важлива морально-правова установка: довести до свідомості кожного усиновлювача всю ступінь відповідальності і складності завдань, які він покликаний вирішити» [28, c.5].

Четверта група публікацій зосереджує свою увагу на потреби дитини та роль сім’ї у їх задоволенні. Це О.В.Проскура [47], М. Б. Сніжко [53],Н.П. Павлик [40]. Частина авторів вносить своє бачення у розвиток та виховання дитини, зокрема усиновленої дитини та розглядає сім’ю та виховання як необхідний елемент її розвитку. Ці питання розглядають А.С. Макаренко [36], Г. В. Бєлєнька [9], І.Д. Звєрєва [21].

Вагомий внесок щодо ролі батьківства здійснив видатний український педагог В. О. Сухомлинський, який віддав своє серце дітям, а свій багаторічний педагогічний досвід та поради, висвітлені в «Батьківській педагогіці» - батькам. Аналіз його педагогічних ідей цієї значущої праці вважаємо доцільним і сьогодні, адже саме з неї ми черпаємо вічні, істинні та цілющі знання, багато відповідей на питання нашого часу та ключі для розв’язання сучасних проблем сімейного виховання. Дитині треба дарувати радість творіння, радість співчуття та розділення з іншими радощі, щастя хвилювання за іншу людину. І, звичайно, самим батькам обов’язково треба співчувати, турбуватися про дитину. Дитині потрібно весь час приділяти увагу, турбуватися про неї та про її духовний розвиток. З нею треба ходити у вільний час в театр, або на природу [54,c.121].

Окремою, п’ятою групою представлені нормативно-правові акти сфери усиновлення та зокрема, соціального захисту, котрі дають юридичне та офіційне тлумачення здійснення процедури усиновлення, прав дитини та соціального захисту їх на належному рівні. Це  Конвенція ООН про права дитини [31], Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення від 29 травня 1993 р. [32], Наказ Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 5 грудня 2008 р. № 186 «Про затвердження зразків, форм та вимог до оформлення документів з питань усиновлення» [38], Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України» № 98 від 30.03.1996 року [39], Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення» № 1377 від 28.08.2003 року [42], Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей"№ 376 від 04.05.07 року [56] та ін.

Усиновлення трактується у більшій мірі у юридичній літературі та можна твердити, що педагоги та психологи знайшли спільні точки трактування цього явища. Оскільки, усиновлення є явищем двостороннім ( присутні батьки, котрі бажають усиновити дитину та дитину, котра потребує батьківського виховання) його можна розглядати як реалізацію прав та задоволення потреб обох сторін. Ми умовно розділи на групи використані публікації, щоб деталізувати процес усиновлення та дослідити необхідність удосконалення цього явища централізовано.

Зроблений аналіз літературних джерел свідчить про те, що питання усиновлення та різних сторін трактування цього явища перебувають у центрі уваги різних авторів численних публікацій. Переважна більшість використаних джерел є україномовними, оскільки питання усиновлення не є новим для нашого суспільства. Варто зазначити, що нормативно-правові акти також отримали широке застосування у даній роботі.

Питання, підняті у роботах вищеназваних авторів та публікаціях, на які було зроблено посилання, будуть розглянуті у наступних розділах цієї бакалаврської кваліфікаційної роботи.

    1. Поняття усиновлення та його особливості

Існують різні тлумачення поняття усиновлення та яким би не було визначення, суть усиновлення не зміниться. Усиновлення завжди означатиме прийняття в сім’ю чужих дітей на правах власних, тобто це одна з форм сімейного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Тим самим у них з’являється сім’я, створюються нормальні умови життя.

Сімейний кодекс України (СК України) у ст. 207 наголошує, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки та сина. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (ч. 2 ст. 207СК України) [51].

    Усиновлення — це юридичний акт, внаслідок вчинення якого відносини між дитиною та її усиновлювачем і його родичами встановлюються не на певний строк, як, наприклад, при встановленні над дитиною опіки та піклування, а назавжди. Тому закон надає дуже важливого значення юридичному оформленню усиновлення, закріплюючи правило, відповідно до якого воно має здійснюватись не тільки за заявою особи, яка бажає усиновити дитину, а й на підставі рішення суду [48, c.23].

        Інститут усиновлення покликаний забезпечити нормальне сімейне життя і виховання дітям, які не мають батьків або позбавлені батьківського піклування з інших причин. Усиновлення провадиться у найвищих інтересах дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Причому законодавство не встановлює обмежень щодо усиновлення дітей за ознаками раси, національності, ставлення до релігії [24,c.34].

Слід зазначити, що усиновлення означає пошук „правильної” родини для дитини, а не пошук дитини для певної родини [59].

Головною і визначальною ідеєю інституту усиновлення є турбота про дітей,які втратили батьків або з тих чи інших причин позбавлені батьківського піклування, створення для них середовища, яке є характерним для сім’ї (турбота про розвиток дитини, виховання, спілкування з дорослими,матеріальне забезпечення) [34,c. 4].
  1   2   3   4

Схожі:

§130. Усиновлення (удочеріння). Патронат
Усиновлення це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення...
Заходи до відзначення Дня усиновлення
Організувати просвітницьку роботу серед мешканців міста щодо встановлення в Україні Дня усиновлення
«Патронат сім’ї: теорія і практика деінституалізації» Зміст Вступ
Деінституалізаційні форми роботи із сім’єю як сфера наукового пошуку
Зміст ВСТУП Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Про соціальний захист ветеранів війни
Виконавчий комітет міської ради повідомляє, що в місті постійно проводиться робота, яка направлена на забезпечення соціального захисту...
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису ДУДАР Володимир Тарасович
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ РИНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ 79
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ...
Теоретико-методологічні аспекти визначення сутності конкурентоспроможності підприємства як економічної категорії
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка