5 Модуль Завдання та рекомендації з вивчення модуля


Скачати 2.93 Mb.
Назва 5 Модуль Завдання та рекомендації з вивчення модуля
Сторінка 9/27
Дата 09.04.2013
Розмір 2.93 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   27

За характеристикою платника мито поділяється на:

а) сплачуване юридичними особами;

б) сплачуване фізичними особами.

Ставки розрізняються: для особистого користування (ставки неве­ликі), для виробничого (рівень ставок вищий).

Об'єкт мита являє собою митну вартість переміщуваних товарів, щодо яких має нараховуватися мито. Митна вартість перераховується в національну валюту за курсом НБУ, що діє на день подачі митної де­кларації. Ставки мита єдині на всій території. Це, однак, не виключає різ­номаніття ставок:

  1. Адвалерні — ставки, встановлюються у відсотках до митної вар­тості їх товарів, що підлягають оподаткуванню;

  2. Специфічні — ставки, що нараховуються у встановленому розмірі за одиницю вимірювання ввезеного товару (кілограм, метр тощо). Дана ставка припускає специфічну характеристику товару, тоді як попередня задовольняється знеособленим предметом обкладання.

  3. Комбіновані (змішані) — ставки, що використовують поєднання адвалерних і специфічних зборів при нарахуванні мита.

  4. Сезонні — ставки, за допомогою яких можливе оперативне реагу­вання на ввезення на територію держави і вивезення з неї сезонних товарів. Як правило, термін їхнього введення не може перевищува­ти 6 місяців.

  5. Особливі — являють собою ставки, що реалізують захисні функ­ції мита.

  6. Антидемпінгові — ставки, що являють собою певну надбавку до звичайного імпортного мита. Застосовуються при ввезенні на те­риторію держави товарів за цінами нижчими (демпінговими, непри­датними), ніж їхня ціна в країні, яка ввозить, що загрожує підірвати основи вітчизняного виробника. За допомогою антидемпінгового мита ціни імпортованих товарів піднімаються до рівня, на якому з ними можуть конкурувати вітчизняні. (В Австралії експорт вважаєть­ся демпінговим, якщо експортні ціни на 20 % нижчі за ціни товару на внутрішньому ринку і мінімум на 8 % менші від світової ціни).

  7. Спеціальні — митні ставки, що захищають митну територію від
    ввезення товарів, що загрожують вітчизняним виробникам (анало­гічних чи безпосередньо конкуруючих). Іноді спеціальні мита ви­користовуються як відповідний захід стосовно дій інших держав.

  8. Компенсаційні — митні ставки, застосовувані до ввезених товарів, щодо яких використовувався механізм субсидій, що відповідно за­низило їхню ціну і цим загрожує завдати шкоди вітчизняному ви­робництву.

Механізм застосування пільг при сплаті мита досить різнома­нітний і включає:

  1. Звільнення від сплати мита певних категорій платників.

  2. Зменшення митних ставок.

  3. Повернення раніше сплачених сум мита.

  4. Звільнення від мита певних предметів.

Порядок сплати і ставки мита визначаються єдиним митним тари­фом України. Митний тариф являє собою систему ставок митних зборів, застосовуваних до товарів, переміщуваних через митний кордон.

В Україні товари, що обкладаються митом, зафіксовані в товарній класифікаційній схемі, що базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. Усі товари, що піддягають митному оформленню, зо­середжені в 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції, 5019 товарних позиціях. Кожен товар має чотиризначний цифровий код, де два перших знаки означають товарну групу, два інших — товарну позицію.
Митні платежі

Мито входить у систему митних платежів, що являють собою усі види зборів, відрахувань, платежів при перетинанні митного кордону держави.

Систему митних платежів можна розділити на 2 групи:

1. Основні — обов'язкові платежі, стягувані в більшості випадків при перетинанні митного кордону і стягувані із суб'єктів, що не харак­теризуються специфічними особливостями:

а) мито;

б) митні збори за митне оформлення;

в) непрямі податки (ПДВ, акцизний збір).

2. Додаткові — митні платежі, що стягуються з платників за додатко­во надані послуги, або характеризують платника, який відрізняється специфічними особливостями (збір за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь у митних аукціонах тощо).

Додаткові митні платежі становлять систему зборів, що регулю­ють сплату при різних митних режимах. Особливості їх нарахування ре­гулюються Державним митним комітетом.
Питний режим

Сплата мита передбачає перетинання митного кордону. Митний кордон передбачає обмеженість митної території — території держави (у тому числі й окремих островів, установок і споруд в економічних зо­нах), стосовно якої держава має виключні права в регулюванні митних платежів. Різні цілі, механізм і особливості переміщення товарів і тран­спортних засобів передбачають їх різний митний режим, що охоплює умови віднесення товарів до певного режиму; застосування чи звільнен­ня від сплати митних платежів; особливості митного контролю.
1.5.4. Збори і цільові відрахування

Загальнодержавні збори включають:

  • плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів і надр землі при видобутку корисних копалин;

  • плату за використання лісових ресурсів.

Податкові збори впливають на фінансово-господарську діяльність підприємств. Нормативи відрахувань встановлені законодавчо й однако­ві для всіх суб'єктів господарювання.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів і надр землі при видобутку корисних копалин

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів встановлена з метою зацікавити підприємства раціонально використо­вувати водні ресурси.

Платники (повинні мати дозвіл на спеціальне використання води):

  • юридичні особи (користувачі) незалежно від форм власності, вклю­чаючи підприємства гідроенергетики, водного транспорту;

  • господарські виробничі підрозділи без статусу юридичної особи.

Органи місцевого самоврядування встановлюють ліміт викорис­тання (для прісних вод місцевого значення) за винятком тих водних ре­сурсів, що не вилучаються з водних джерел (ГЕС, водний транспорт). Нормативи плати затверджує Кабінет Міністрів з узгодженням з Мініс­терством економіки і Міністерством фінансів.

Порядок нарахування й оплати за спеціальне використання прісних водних ресурсів:

  • платник здійснює це самостійно;

  • плата нараховується за квартал, виходячи з факту використання: лі­міту, пільг;

  • використання понад ліміт збільшує плату в 5 разів.

Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин стягується із суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, що здійснюють видобуток корисних копалин.

Розмір плати нараховується самостійно на основі:

  • обсягів погашення балансових запасів;

  • обсягів видобутку (нафта, газ, торф);

  • ціни реалізації одиниці видобутку мінеральної сировини;

  • нормативу плати;

  • коригувального коефіцієнта (для підприємств вугільної проми­словості).

Плата за використання лісових ресурсів

Лісовий доход — грошові кошти за використання лісового фонду

Установлено єдину систему платежів, що включає:

  • відрахування на відтворення;

  • охорона і захист лісів;

  • податок — плата за використання лісового фонду.

Платниками відрахувань (зборів) на відтворення, охорону і за­хист лісів є всі лісокористувачі. Ставка відрахувань встановлюється в повному розмірі від вартості заготовленої деревини. Відрахування пе­релічуються щомісяця в дохід бюджету. Плата за використання лісовим фондом є платою за деревину, заготівлю другосортних і низькосортних лісових матеріалів, користування лісовим фондом у культурно-оздоров­чих і спортивних цілях. Розмір плати розраховують виходячи зі ставок на одиницю отриманої продукції або за одиницю використаної площі.

Лісовий доход включає надходження від продажу лісових друго­сортних матеріалів (ялинок, кори), відходів лісозаготівель, суми стяг­нень від збитків, пені, штрафи.
Місцеві податки і збори

Місцеві податки і збори:

  • установлюються для юридичних і фізичних осіб;

  • входять до складу валових витрат;

  • виключаються зі скорегованого валового доходу;

  • відносяться на собівартість продукції.

Органи місцевого самоврядування мають право:

  • застосовувати тільки ті податки і збори, що передбачені діючими

  • законодавчими актами;

  • встановлювати ставки, що не перевищують граничні розміри, що передбачені діючими законодавчими актами;

  • встановлювати додаткові пільги для окремих платників податків (застосовувати ставку нижче, ніж мінімальна; звільняти від сплати податку).

Збір за паркування автотранспорту

Платники — юридичні особи і громадяни, що паркують автомо­білі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється за 1 годину паркування і сплачується водіями на місці паркування. Граничний розмір ставки збору не повинний пере­вищувати 3 % неоподаткованого мінімуму в спеціально відведених і об­ладнаних місцях та 1 % — у відведених місцях.
Ринковий збір

Платники — юридичні і фізичні особи за торговельні місця на ринках і павільйонах, на критих і відкритих столах за кожний день тор­гівлі. Розмір збору залежить від ринку, його територіального розміщен­ня і виду продукції. Збір виплачується до початку реалізації. Граничний розмір збору не повинний перевищувати 20 % мінімальної зарплати з громадян і 3-х мінімальних зарплат — з юридичних осіб.
Комунальний податок

Платники — юридичні особи усіх форм власності (за винятком бюджетних організацій, планово-дотаційних і сільськогосподарських підприємств). Об'єктом є фонд оплати праці (середньооблікова чисель­ність працівників помножений на мінімальний дохід за місяць, що не підлягає оподаткуванню). Граничний розмір ставки податку визначе­ний у розмірі 10 % від об'єкта оподаткування.
Податок на рекламу

Стягується з усіх видів комерційних оголошень і повідомлень че­рез радіо, телебачення, пресу, афіші, плакати, рекламні щити, нанесені на спортивний одяг або майно. Об'єктом оподатковування є вартість по­слуг за рекламу. Ставки податку диференційовані в залежності від часу, вартості і виду розміщення реклами. Гранична ставка податку не по­винна перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час.

Рекламодавці повинні платити податок під час надання послуг.
Практичний блок

Відповісти на питання, проставляючи у рядках відповідно (гра­фічно) відповіді:

Так — «+»

Ні — «-»

Чи вірно, що:

  1. Відповідно Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток обчислений шляхом змен­шення суми скоригованого валового прибутку за звітній період на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

  2. Платником податку на володіння та користування землею є

власник землі.

3. Розпорядник коштів фонду на обов'язкове соціальне страхуван­ня є Міністерство України по питанням надзвичайних ситуа­цій і по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи.

  1. Ставка податку із власників транспортних засобів, самохід­них машин і механізмів диференційована, а залежності від обся­гу циліндрів двигуна, його потужності а також довжини (во­дяного автотранспорту).

  2. Підприємства автомобільного транспорту загального корис­тування звільняються від сплати податку з власників тран­спортних засобів і інших самохідних машин і механізмів.

  3. Податок на промисел сплачується у разі придбання одноразово­го патенту, торгова вартість якого визначається на підставі зазначеної платником сумарної вартості товарів і ставки.




  1. Мінімальний термін дії одноразового патенту — 3 дні, макси­мальний70.

  2. Торговий патентце державне свідчення, що засвідчує право СПД або його структурного ( відособленого ) підрозділу займа­тися торговою діяльністю, діяльністю в сфері торгівлі іно­земною валютою, діяльністю по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу і побутових послуг за наявні засоби, а також із ви­користанням інших видів розрахунків і кредитних карток.

  3. Непрямі податкивстановлюються у формі надбавок до ціни товарів або тарифів на послуги.

  4. Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг.



1

2

3

4

5

б

7

8

9

10

Список використаної літератури:

  1. Закон України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р. (№ 77/97 ВР).

  2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. (№ 283/97 —ВР).

  3. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. (№ 168/97 ВР).

  4. Закон України «Про податок з власників транспортних засо­бів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 р. (№ 1963-ХІІ).

  5. Указ Президента України «Про спрощену систему оподатку­вання, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. (№ 727/98).

  6. Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда­ми» від 21.12.2000р. (№ 2181-111).

Розділ 2. Форми активних методів навчання. Практичний блок 1

2.1. Основи організації фінансів підприємств

Відкритий тест на формулювання та структурування відповіді

Час: 90 хв.

Мета: оцінити рівень засвоєння студентами питань теми 1: сут­ність та поняття — фінанси підприємств. Визначити основи організації

фінансів підприємств; розкрити зміст фінансової роботи на підприєм­стві. Дати оцінку усвідомлення студентами важливості вивченого теоре­тичного матеріалу для використання у подальшому розгляді конкретних ситуацій на підприємствах.
Завдання:

  1. Протягом заняття викладач пропонує початок визначених питань з теоретичних та організаційних основ фінансів підприємств, після чого студенти продовжують формулювати розпочату думку викладача письмово. При необхідності проводять структуруван­ня відповіді.

  2. Після завершення індивідуальної роботи студентів, викладач фор­мує перевірочну групу у кількості 5 осіб із числа здібних студентів групи (5 хв).

  3. Кожному учаснику перевірочної групи видається формуляр з ключем до тесту, в якому перевіряється точність відповіді. Про­тягом 30 хв. проводиться робота студентами перевірочної групи під контролем викладача. Викладач підводить підсумки проведеної ро­боти та оголошує оцінки кожного студента.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   27

Схожі:

Уроки математики в 6 класі Розділ Раціональні числа
У результаті вивчення теми учні мають навчитися: називати модуль заданого числа; описувати поняття модуль числа; розв'язувати вправи,...
Лінійні рівняння, що містять знак модуля, що містять суму та різницю...
Тема: Лінійні рівняння, що містять знак модуля, що містять суму та різницю модулів, що містять модуль під знаком модуля
Методичні рекомендації до самостійного вивчення питань
Модуль Становлення системи державного казначейства на Україні, її структура та функції. Платіжна система виконання бюджетів
Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем,...
Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення студентами
МОДУЛЬ З ҐЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
...
Пояснювальна записка
Варіативний модуль розроблено до навчальної програми “Тех­но­логії. 10-11 класи”. Програмою модуля передбачено ознайомлення уч­нів...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
Модуль суб’єкти інфраструктури товарного ринку Змістовний модуль...
Предмет дисципліни "Інфраструктура товарного ринку" та його взаємозв'язок з іншими дисциплінами
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів...
Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації...
Модуль Фонетичне, лексико-граматичне забезпечення вивчення теми “Структура...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка