ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Скачати 0.52 Mb.

Назва	ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
Сторінка	3/5
Дата	17.05.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фінанси > Документи

1 2 3 4 5

4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

Відомі різні класифікації системи фінансових коефіцієнтів. Зокрема, можна виділити наступні групи показників, що характеризують:

1) ліквідність і платоспроможність, 2) ділову активність, 3) рентабельність, 4) фінансову стабільність, 5) положення на ринку цінних паперів..

Методику розрахунку фінансових коефіцієнтів можна пояснити на основі агрегованої форми Балансу, зазначеної в табл. 2, і Звіту про фінансові результати (табл. 3).

Таблиця 2 –Аналітичний баланс^¹ підприємства «Світ», тис. грн

Схему побудови порівняльного аналітичного балансу представимо в табл. 2.

Таблиця 2 – Порівняльний аналітичного балансу підприємства «Світ»

Найменування статей	Код рядка	На початок періоду			На кінець періоду		Зміна
Найменування статей	Код рядка	тис. грн.	%		тис. грн.	%	тис. грн.	процент пунктів	темпи росту, %
1	2	3	4		5	6	7=5–3	8=6–4	9=5/3
АКТИВ
I. Необоротні активи
Основні засоби і нематеріальні активи	10+30	357,600			320,518
Довгострокові фінансові інвестиції	40+45	0			0
Разом за розділом I	80	357,600			320,518
II Оборотні активи
Запаси Сума рядків: 100+…+140	100	5,400			51,476
Дебіторська заборгованість Сума рядків: 150+160+ 170+180+ 190+200+210		200,000			318,000
Грошові кошти і їх еквіваленти Сума рядків: 220+230+240		22,400			17,438
Разом за розділом II	260	264,000			452,113
III Витрати майбутніх періодів	270	0			0
Баланс	280	621,600		100	772,681	100
ПАСИВ
I Власний капітал,ВК
Статутний капітал	300
Додатковий капітал	320+ 330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток	350
Разом за розділом I	380	280,680			364,551
II Забезпечення майбутніх витрат і платежів	430	34,000			25,988
III Довгострокові зобов'язання.	480	106,800			100,650
IV Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банку	500	4,500			6,500
Поточна заборгован. за довгостроковими зобов'язаннями	510	25,600			37,600
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	520+ 530	134,000			142,988
Поточні зобов'язання за розрахунками Сума рядків 540+550+ 560+570+580+590+600		36,02			94,404
Разом за розділом IV	620	200,120			281,492
V Доходи майбутніх періодів	630	0			0
Баланс	640	621,600			772,631

Як видно з табл. 2, порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що зводить воєдино й систематизує ті розрахунки, які проводить аналітик при ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплені такі важливі показники як:

показники структури (графи 4 і 6), що показують, яку частку становить певна стаття активу (пасиву) у підсумку баланс);
показники абсолютного приросту (графа 7), що показують, наскільки збільшилася (зменшилася) величина статті в абсолютному вимірі;
показники, що відображають відносну зміну статей балансу звітного періоду стосовно базисного (графа 8);
базисні темпи росту (графа 9).

Таблиця 3 – Звіт про фінансові результати (фрагмент) підприємства «Світ», тис. грн.

Стаття	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Примітка
1. Чиста виручка від реалізації продукції	035	1 230,000	1 440,000
2. Виробнича собівартість реалізованої продукції	040	918,257	1 101,818
3. Валовий прибуток	050	311,744	338,182
4. Адміністративні витрати	070	55,350	86,400
5. Витрати на збут	080	129,150	122,400
6. Інші операційні витрати	090	0	0
7. Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності	100	127,244	124,382
8. Фінансовий результат (прибуток) від звичайної діяльності до оподаткування	170	113,514	116,892
9. Чистий прибуток від звичайної діяльності	190	86,136	87,669
10. Чистий прибуток за всіма видами діяльності	220	79,459	81,825

4.1. ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ

Ліквідність – це можливість конвертації активів у грошові кошти. Ідеальним є умова, коли процес перетворення активів у ліквідну форму відбувається швидко й без втрати їхньої вартості. Ліквідність – це здатність фірми у випадку банкрутства погасити свої зобов'язання за рахунок продажу своїх активів.

За ступенем ліквідності активи підрозділяються на чотири групи.

1. Першокласні ліквідні активи – всі види грошових коштів (у касі, на розрахунковому, депозитному й іншому рахунках підприємства), а також еквіваленти грошових коштів (короткострокові цінні папери зі строком погашення до одного року) – А1. А1=ГК+ЦП.

2. Активи, що швидко реалізуються, – для конвертації яких у грошові кошти потрібен час до 12 місяців. У цю групу входить дебіторська заборгованість і готова продукція на складі – А2. А2=Деб_Заб. + Готова продукція.

3 Активи середньої ліквідності – товарно-матеріальні запаси сировини, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, частина дебіторської заборгованості, платежі за яких очікуються через 12 місяців після звітної дати – А3=ТМЗ.

4. Необоротні активи, що важко реалізуються. А4=НА.

Пасиви розташовуються в порядку черговості погашення їхньої вартості у випадку банкрутства підприємства.

П1 – найбільш термінові зобов'язання: До них прийнято відносити кредиторську заборгованість за товари й послуги.

П2 – короткострокові пасиви. До них належать короткострокові кредити банків, векселя видані, поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, по оплаті праці тощо.

П3 – довгострокові пасиви. Ця група представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства.

П4 – постійні (стійкі) пасиви – це статті першого розділу пасиву балансу.

Показники ліквідності покликані продемонструвати ступінь принципової платоспроможності компанії за її поточними зобов’язаннями. Зміст цих показників полягає в порівнянні величини поточних зобов’язань з оборотними активами (чи їх елементами), які покликані забезпечити погашення цих зобов’язань.

До складу показників ліквідності належать:

робочий капітал;
коефіцієнт поточної ліквідності;
коефіцієнт проміжної (швидкої, термінової) ліквідності;
коефіцієнт абсолютної ліквідності (кислотного тесту).

Для оцінки фінансового стану дуже важливо знати, за рахунок чого фінансуються оборотні активи (ОА) і необоротні активи (НА): чи то за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань, чи за рахунок поточних зобов'язань.

Порівнюючи показники окремих блоків балансу, можна визначити, наскільки платоспроможне підприємство.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його короткострокові поточні зобов'язання покриваються загальною сумою оборотних активів. Платоспроможність залежить від співвідношення власного капіталу й поточних зобов'язань.

Підприємство вважається ліквідним, якщо воно спроможне погасити свої поточні зобов'язання у випадку банкрутства, продавши свої поточні активи.

Величину оборотних активів за мінусом короткострокових зобов'язань називають чистим оборотним або робочим капіталом.

Робочий капітал можна визначити двома методами (рис. 5).

АКТИВ

ПАСИВ

Рис. 5 – Робочий (чистий оборотний) капітал

За першим методом («методом знизу») оперують блоками нижньої частини балансу:

РК=ОА–ПЗ, (4)

де РК – робочий капітал (частина оборотного капіталу, що профінансована з довгострокових джерел);

ОА – оборотні активи (період обороту менш одного року) (рядок 260+рядок 270 ф.1);

ПЗ – поточні зобов’язання з періодом погашення менше одного року (рядок 620 ф. 1).

За другим методом («методом знизу») оперують блоками верхньої частини балансу:

РК=ДП–НА, (5)

де НА – необоротні активи (період обороту більше одного року);

ДП – довгострокові (стійкі) пасиви з періодом погашення більше одного року. ДП=ВК+ДЗ.

За даними балансу у нашому прикладі робочий капітал становить:

на початок року РК= 264,000– 200,120=63,88 тис. грн.
на кінець року: РК=452,113–281,492=170,621 тис. грн.

Коефіцієнт поточної ліквідності виражає співвідношення між оборотними активами й поточними зобов’язаннями, (рядок 260/ рядок 620):

(6)

На підставі вихідних даних табл. 2 коефіцієнт поточної ліквідності на початок року дорівнює:

^¹
У нашому випадку коефіцієнт поточної ліквідності перебуває в раціональних межах. Динаміка цього показника і порівняння його із середніми галузевими значеннями зображена на рис. 6.

Рис. 6 – Динаміка показника поточної ліквідності

Відповідно до загальноприйнятих рекомендацій цей коефіцієнт має перебувати в межах від півтора до двох з половиною. Звичайно вважається, що для більшості підприємств коефіцієнт поточної ліквідності має бути на рівні 2, оскільки вартість поточних активів може скоротитися навіть на 50%, але, проте, збережеться достатній запас міцності для покриття всіх поточних зобов'язань.

Значення коефіцієнта поточної ліквідності менше одиниці є ознакою схильності до банкрутства. Значення коефіцієнта поточної ліквідності понад два з половиною - три також небажане, оскільки може свідчити про нераціональну структуру капіталу.

Існує ряд практичних порад щодо забезпечення ліквідності й підвищення платоспроможності підприємства. Можна назвати деякі з них:

знизити свою заборгованість постачальникам;
ліквідувати наднормативні товарно-матеріальні запаси, а грошові кошти, що вивільнилися, направити на збільшення обсягу виробництва й продажів, щоб отримати додатковий прибуток і погасити поточні зобов'язання;
інший спосіб – направити вивільнені грошові кошти від ліквідації наднормативних запасів на погашення поточних зобов'язань.

Коефіцієнт проміжної (термінової) ліквідності. Необхідність розрахунку коефіцієнта проміжної ліквідності викликана неоднаковою ліквідністю різних елементів оборотних коштів. Якщо грошові кошти є активом у безпосередньо ліквідній (монетарній) формі, то товарно-матеріальні запаси можуть служити джерелом погашення поточних зобов'язань тільки після їх реалізації, для чого ще треба знайти покупця й потрібен певний час. Тому при розрахунку коефіцієнта проміжної ліквідності не враховуються активи середньої ліквідності, тобто товарно-матеріальні запаси.

(7)

Бажано, щоб коефіцієнт проміжної ліквідності був близько 1,5. Однак у національній економіці достатнім визнається його значення від 0,7 до 0,8.

У нашому прикладі на початок року коефіцієнт проміжної ліквідності дорівнює:

(8)

і його значення варто визнати задовільним.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності («кислотного тесту»). У деяких випадках необхідно оцінити здатність підприємства негайно погасити свої зобов'язання активами в ліквідній формі. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

(9)

де ГК+ЦП – це грошові кошти, їх еквіваленти та короткострокові фінансові інвестиції (рядок 220+230+240).

У західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2-0,35. Його величина більше як 0,35 не завжди потрібна, тому що надлишок грошових коштів проти оптимального значення свідчить про неефективне їхнє використання.

У нашому випадку на початок року:

і потребує додаткового більш детального аналізу. Динаміка показників проміжної та абсолютної ліквідності (рис. 7) вказує на зростання проміжної ліквідності підприємства. У той же час, відзначається різке зниження показника абсолютної ліквідності на кінець 3-го року. Це стало наслідком скорочення суми грошових коштів і їх еквівалентів, що виявилося більше істотним у порівнянні зі зниженням кредиторської заборгованості.

Рис. 7 – Динаміка показників проміжної та абсолютної ліквідності

Недоліками використання коефіцієнтів ліквідності є наступні:

статичність, яка обумовлена тим, що показники розраховуються на основі статей балансу, що складається на певну дату;
можливість завищення значень внаслідок включення до складу запасів і дебіторської заборгованості неліквідних елементів;
низька інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і платежів.

4.2. КОЕФІЦІЄНТИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ (ОБОРОТНОСТІ)

Термін «оборотність» з'явився багато років тому із практики американського торговця, що грузив свої товари на візок, а потім їх збував по шляху свого руху. Під оборотом розуміли кількість поїздок протягом року для продажу товарів.

Показники оборотності відображають співвідношення між величиною продаж і значенням окремих елементів активу.

Найпоширенішими показниками оборотності є:

оборотності активів;
оборотності оборотних коштів;
оборотності дебіторської й кредиторської заборгованості;
оборотності запасів.

Для розрахунку коефіцієнта оборотності, крім бухгалтерського балансу, потрібні дані форми 2 «Звіт про фінансові результати».

Коефіцієнт оборотності активів КО_А (коефіцієнт трансформації активів). За допомогою цього коефіцієнта визначається ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів:

(10)

де В – чиста виручка від реалізації продукції (ф. 2, рядок 035);

А –середньорічні активи (ф. 1, рядок 280).

У нашому прикладі для другого року коефіцієнт оборотності активів дорівнює:

.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, КО_ОК характеризує кількість обертів оборотних коштів за період. Визначається відношенням виручки від реалізації продукції на середні за період залишки оборотних коштів:

(11)
Єдиних для всіх галузей рекомендованих значень коефіцієнта оборотності оборотних коштів не існує. У всякому разі, з визначення поняття «оборотні кошти» коефіцієнт оборотності оборотних коштів повинен бути більше одного оберту на рік. У торгівлі й легкій промисловості коефіцієнт оборотності оборотних коштів більший, у важкій промисловості – менший.

Після визначення коефіцієнтів оборотності їх необхідно порівняти з показниками попередніх років, середніми галузевими значеннями, показниками кращих конкурентів.

У нашому прикладі:

обертів за рік.
Щоб визначити, на якій стадії кругообігу оборотних коштів відбувається уповільнення їх обороту, знаходять коефіцієнти оборотності окремих елементів оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів, КО_ТМЗ відображає швидкість реалізації товарних запасів і визначається як частка від ділення операційної собівартості реалізованої продукції на середні за період залишки запасів:

(12)

де ТМЗ – середні за період залишки товарно-матеріальних запасів.

Високий показник оборотності запасів показує чудове мистецтво збуту, гарну ліквідність. Низький показник означає недостатню ліквідність, наявність наднормативних запасів. Іноді причиною високих запасів є сезонність продажів, політика притримування запасів. Звичайно у стабільно працюючих фірм цей показник досягає до шести оборотів за рік і більше.

У нашому прикладі:

обертів / рік
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, КО_{деб._заб} визначається як частка від ділення чистої виручки від реалізації продукції на середню за аналізований період чисту дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги:

(13)

де Деб_Заб – дебіторська заборгованість з векселями одержаними включно (ряд. 150+160+…+210).

За цим коефіцієнтом судять, скільки разів у середньому за аналізований період дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти.

Цей коефіцієнт порівнюють із середніми галузевими значеннями й аналогічними показниками за 3-5 попередніх періодів. Крім того, цей показник корисно порівнювати з періодом обороту кредиторської заборгованості. Це дозволяє зіставити умови комерційного кредиту, яким підприємство користується у своїх постачальників, з умовами надання товарного кредиту для його клієнтів. Незважаючи на те, що для аналізу цього показника немає іншої бази, крім показників попередніх років і середніх галузевих значень, дуже важливо простежити тенденції зміни цього показника у взаємозв'язку з формами розрахунків і політикою надання кредитів.

У нашому прикладі:

об/рік

При аналізі дебіторської заборгованості частіше використовується показник періоду обороту дебіторської заборгованості, тобто кількості днів для її погашення:

(14)

У нашому прикладі за другий рік:

днів.
Це значить, що гроші від клієнтів за продану продукцію надходять у середньому через 75,81 днів.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Для його розрахунку необхідно розділити виробничу собівартість реалізованої продукції (рядок 040 ф.2) на середньорічну вартість кредиторської заборгованості (рядок 530 ф. 1):

(15)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, через скільки днів у середньому підприємство погашає свою заборгованість перед постачальниками.

Станом на другий рік:

днів.
У нашому випадку період обороту дебіторської заборгованості в 1,4 рази (75,8/54,3) перевищує період обороту кредиторської заборгованості. Оборотність дебіторської заборгованості досить низька. Це означає, що підприємство або надає більш тривалий товарний кредит, або не вимагає від споживачів неухильного виконання контрактних умов.

При незадовільних показниках дебіторської заборгованості необхідний її поглиблений аналіз із використанням форми 1 Б статистичної звітності «Звіт про стан дебіторської й кредиторської заборгованості». Дебіторську заборгованість необхідно згрупувати за віком, визначити обсяг і причини простроченої заборгованості, намітити можливі шляхи її ліквідації.

4.3. ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом підприємства його активів. Ця група показників формується залежно від поставлених завдань дослідження ефективності. Експерта може цікавити ефективність використання всієї суми активів, основних засобів, оборотних активів, власного капіталу тощо.

Виходячи із цілей аналізу формуються компоненти показника: величини прибутку (чистий, операційний, від звичайної діяльності до виплати податку) і величина активу або капіталу, які породжують цей прибуток (табл. 4).

Таблиця 4 – Схема визначення деяких показників рентабельності

Показник	Чисельник	Знаменник
Рентабельність до собівартості	Валовий прибуток, рядок 050 ф.2	Виробнича собівартість, рядок 040 ф. 2
Рентабельність продаж підприємства	Чистий прибуток , рядок 220 (225) ф. 2	Чиста виручка від реалізації, рядок 035, ф. 2
Рентабельність основної діяльності	Валовий прибуток, рядок 050, ф. 2	Чиста виручка від реалізації, рядок 035 ф. 2
Рентабельність оборотних активів	Чистий прибуток, рядок 220, ф. 2	Оборотні активи, рядок 260, ф. 1
Рентабельність активів, ROA	Чистий прибуток, рядок 220, ф. 2	Активи, рядок 280, ф. 1
Рентабельність власного капіталу, ROE	Чистий прибуток, рядок 220 (225) ф. 2	ВК + Доходи майбутніх періодів, рядки 380+630 ф. 1
Рентабельність реалізованої продукції, ROS	Валовий прибуток від реалізації продукції, рядок 050 ф. 2	Чиста виручка від реалізації продукції, рядок 035, ф. 2
Рентабельність інвестицій, ROI	Прибуток до оподаткування від звичайної діяльності, рядок 170, ф. 2	Власний капітал + Довгострокові зобов’язання, рядки 380+480 ф. 1

Типова структура показників рентабельності:

рентабельність до собівартості;
Рентабельність реалізованої продукції;
рентабельність оборотних коштів;
рентабельність активів;
рентабельність власного капіталу;
рентабельність інвестицій.

Рентабельність реалізованої продукції, ROS, визначається діленням чистого прибутку на нетто виручку від реалізації продукції:

(16)

де П – валовий прибуток від реалізації продукції;

В – чиста виручка від реалізації продукції.

Рентабельність усього авансованого капіталу або рентабельність активів, ROA.

(17)

де ЧП чистий прибуток за усіма видами діяльності;

де А – середньорічна сума активів (підсумок балансу).

Рентабельність власного капіталу або рентабельність власних коштів, ROE:
(18)

де ВК –середня річна сума власних коштів з доходами майбутніх періодів включно.

Цим показником мають користуватися, в першу чергу, власники підприємства та його акціонери. Розрахунок показника рентабельності власних коштів використовується при визначенні доцільності залучення кредитних ресурсів.

Після розрахунку показників рентабельності треба порівняти їх значення з показниками попередніх років, середніми галузевими значеннями, досягненнями кращих фірм.

У нашому прикладі значення деяких показників рентабельності підприємства, розрахованих на основі табл. 2 і табл.. 3, наведена нижче.


Рентабельність активів, ROA	11,40%
Рентабельність продаж	6,46
Рентабельність власного капіталу, ROE	22,34%

Значення показників рентабельності самі по собі не дають повної уяви про внесок окремих факторів у зміну показників рентабельності. Для цього дуже зручним є факторний аналіз за формулою Дюпона.

ROA=КО_А×R_прод_аж

або

З використанням ф.1 і ф. 2 у нашому випадку маємо:

Рентабельність продаж		Оборотність активів		Рентабельність активів
6,46	×	1,76	=	11,40

Декомпозиція коефіцієнта рентабельності активів на два співмножники: коефіцієнт оборотності активів і коефіцієнт рентабельності продаж має глибокий економічний зміст, дозволяє розділити вплив окремих факторів на рентабельність активів. Коефіцієнт оборотності активів є функцією ціни, обсягу продаж, величини основних фондів й оборотних коштів. Рентабельність продаж продукції залежить від групи факторів, що впливають на одиничний прибуток, собівартість, інших результатів звичайної діяльності діяльності. Кількісно оцінити внесок кожного з факторів можна одним із методів техніко-економічного аналізу – ланцюгових підстановок чи процентних різниць.

4.4. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ, КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

Фінансова стійкість – найважливіша характеристика збалансованої, стабільної роботи підприємства в довгостроковій перспективі. Безпосередньо фінансову стійкість можна оцінити, склавши графік руху грошових коштів. Опосередковано фінансову стійкість оцінюють на основі тенденцій системи показників ліквідності, ділової активності, рентабельності, структури капіталу, ступеню залежності від кредиторів і рівня менеджменту.

Показники структури капіталу призначені показати ступінь можливого ризику банкрутства підприємства з причин використання позикових коштів. При збільшенні частки позикового капіталу збільшується ризик банкрутства, тому що зростає рівень заборгованості підприємства.

Найважливішими з показників структури капіталу фірми, є::

- коефіцієнт автономії;

- коефіцієнт фінансової залежності (мультиплікації власного капіталу);

- коефіцієнт маневреності власного капіталу;

- співвідношення власного капіталу й позикових коштів.

Коефіцієнт автономії характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і визначається за формулою:

, (19)

де ВК – власний капітал (рядок 380, ф. 1).

Рекомендоване значення цього показника становить не менш 60% від усіх джерел грошових коштів. При великій питомій вазі власного капіталу кредитори більш охоче надають позички. У нашому прикладі коефіцієнт автономії перебуває в діапазоні значень, що рекомендуються.

В практиці фінансового аналізу зарубіжних країн часто користуються показником мультиплікації власного капіталу (фінансової залежності), що відображає частку позикового капіталу в джерелах грошових коштів. Він є обернено пропорційним коефіцієнту автономії.

(20)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яку частину власного капіталу вкладено в робочий капітал:

(21)
де РК власні оборотні кошти, які можна визначити як власний капіталом мінус необоротні активи. За рекомендаціями, він має бути більше 0,1, але, скоріше за все, більш конкретно він залежить від галузевих особливостей підприємства.

Коефіцієнт загальної заборгованості розраховується як співвідношення позикових коштів до загальної вартості активів:

, (22)

де ПК – сума позикових і прирівняних до них коштів. Визначається як активи мінус власний капітал (р. 380 ф. 1) мінус забезпечення наступних виплат і платежів (р. 430 ф. 1) мінус доходи майбутніх періодів (р. 630 ф. 1). Цей коефіцієнт визначає частку «чужих грошей» у загальній сумі претензій до активів компанії.

Більш точну картину ризику компанії при використанні позикових коштів дає показник відношення довгострокової заборгованості до суми капіталізації. Під капіталізацією будемо розуміти загальну суму пасивів без короткострокових зобов’язань підприємства.

, (23)
де ДЗ – довгострокова заборгованість (р. 480, ф.1);

(ДЗ+ВК) – сума довгострокової заборгованості, власних і прирівняних до них коштів (р. 480+р. 380+р. 430+р. 630) ф. 1. Бажано, щоб значення цього коефіцієнту було менше 0,5. У випадку його перевищення слід здійснити більш детальну перевірку причин.

Коефіцієнт фінансового левериджу (співвідношення власного капіталу й позикових коштів, р . 480/р. 380 ф. 1) дуже поширений на практиці.

K_{фін._левер}= ВК/ ПК (24)

Цей коефіцієнт показує, скільки одиниць власних коштів приходиться на кожну одиницю запозичених. Оптимальне значення цього коефіцієнта менше або дорівнює 0,5. Його критичне значення дорівнює одиниці.

Коефіцієнт покриття готівковими ресурсами процентних виплат) характеризує можливості компанії обслуговувати свої борги. Звичайно кредитори вимагають включення в договір про надання позички такого показника, що і визначається за формулою:

(25)
де ЕВІТ валовий прибуток до сплати процентів за кредит і податків (р. 100 ф. 2+ р. 260 ф. 2);

Ам – зношування (амортизація, ф. 2);

І – загальна сума процентних виплат (р. 140, ф. 2).

На закінчення слід зазначити, що поняття платоспроможності пов'язане з часовим інтервалом і цим відрізняється від ліквідності. Якщо платоспроможність тотожна ліквідності на дату складання балансу, то на планові проміжки часу вона може визначатися прямими й непрямими методами.

Прямі методи визначення платоспроможності засновані на розробці графіка руху грошових коштів.

Непрямі методи засновані на визнанні інерційності фінансового потенціалу підприємства й на тім факті, що ймовірність неплатоспроможності підприємства з високими показниками рентабельності, ділової активності, ліквідності, з високим рівнем фінансового менеджменту менш імовірна. Тому платоспроможність підприємства на перспективу звичайно оцінюється на базі тенденцій кількісних показників фінансової стабільності і якісних показників середовища функціонування бізнесу й фінансового менеджменту.

Кредитоспроможність означає можливість позичальника повернути основну частину боргу й відсотки по ньому. Це поняття родинно поняттю платоспроможності і є його складовою частиною. У практиці банківської діяльності кредитоспроможність характеризується показником покриття процентних виплат і системою показників визначення кредитного рейтингу позичальника.