|
|
Скачати 0.52 Mb.
|
18. Категорії «думка», «громадська свідомість» та «масова свідомість» Думка — оціночне судження, що виражає ставлення суб'єктів до конкретних об'єктів дійсності. Громадська думка — стан масової свідомості, що містить у собі приховане чи явне ставлення різних соціальних спільнот (соціальних груп) до проблем, подій та фактів дійсності. Отже, думкою є лише оціночне, а не будь-яке судження. А громадська думка не є окремою формою, окремим рівнем чи спеціальним станом суспільної свідомості. Проблема масової свідомості, одним із станів якої є громадська думка, становить безперечний інтерес для кожного соціолога, бо він певною мірою постійно контактує з нею. Масова свідомість — сукупність ідей, уявлень, ілюзій, почуттів, настроїв, які відображають усі сторони життя суспільства, доступні масам та здатні викликати іх інтерес. Масова свідомість виникає і формується в процесі масові-зації різних способів життєдіяльності людей (у сферах виробництва, споживання, спілкування, політики, дозвілля тощо), які породжують однакові чи подібні інтереси, потреби, навички, оцінки всього населення, представників різних соціальних груп. Отже, масова свідомість справді є частиною суспільної свідомості, поза її межами опиняються різні форми групової свідомості (класової, національної та ін.), спеціалізованої (професійної та ін.). Масова свідомість — специфічна частина, сектор, зріз суспільної свідомості, в межах якої у представників різних соціальних, національних, професійних та інших груп можуть виникати і виникають аналогічні думки, судження, оцінки, які відображають їх ставлення до проблем та фактів дійсності. Оскільки масова свідомість суб'єктів висловлювання та об'єктів уваги майже збігається з іншими секторами суспільної свідомості, її специфіка (і це дуже важливо враховувати при вивченні громадської думки) передусім — у джерелах та характері формування. Справді, оскільки йдеться про сучасні форми масовізації способів життєдіяльності людей, то очевидно, що у формуванні масової свідомості беруть участь не тільки наукова інформація, засоби масової інформації, а й близьке соціальне оточення, безпосередній життєвий досвід, зрештою, просто чутки, плітки. З іншого боку, процес формування масової свідомості (на відміну, наприклад, від групової, де відбувається постійне накопичення поглядів, позицій) і, відповідно, громадської думки, специфічний: він відбувається як процес інтенсивного обміну інформацією, порівняння і протиставлення близьких позицій, їх зближення, пошук точок зіткнення, відкидання деталей, характерних для індивідуальних уявлень. При цьому формування громадської думки відбувається як стихійно (під час спілкування, освоєння індивідуального та колективного досвіду), так і цілеспрямовано. У сучасних; суспільствах громадська думка зазнає впливу багатьох соціальних інститутів: державних установ і політичних організацій, громадських рухів, засобів масової інформації тощо. Вагома роль преси, радіо, телебачення у формуванні і висловлюванні громадської думки. Отже, громадська думка, як і масова свідомість загалом, за своєю внутрішньою природою є складним утворенням, яке характеризує розірваність, «пористість», суперечність, здатність до швидких несподіваних змін. Ця обставина спричиняє два важливі висновки, без урахування яких соціологія громадської думки взагалі не існувала б: 1. Громадська думка може бути як адекватною реальному станові речей, так і може містити помилкові, хибні уявлення про дійсність. 2. Громадська думка може швидко (інколи за декілька діб, наприклад, у період виборчих кампаній), рішуче змінюватись, оскільки практично постійно перебуває у стадії формування. У цьому разі громадська думка — це завжди певний «процес», але не «результат». Тому при вивченні та використанні громадської думки у процесі соціального управління необхідні постійні й старанно контрольовані обстеження її. 19 Шампань про проблеми вивчення громадської думки Книга французького соціолога Патріка Шампаня є аналізом практики проведення опитувань громадської думки у Франції, проте цей аналіз стосується не одних лише французьких реалій. Вона відрізняється від інших книг з даної проблеми тим, що не описує методику і техніку проведення опитувань або звіт про передвиборну кампанію, але розкриває соціальний факт виробництва і циркуляції зондувань громадської думки як елементу політичної боротьби. Шампань говорить як мінімум про три види опитувань. Опитування, що стосуються наміру голосувати, призначені для передбачення результатів виборів, у них, власне, лише моделюєтся ситуація виборів. Другий вид- опитування, що стосуються типів поведінки (культурних, економічних і ін.), які відносяться до економічного і політичного маркетингу як дослідження кон'юнктури ринку. Третій тип автор називає "власне опитуваннями громадської думки. Їх сенс зводиться до оцінки тих або інших дій і планів уряду, ситуації в країні і світі, що склалася довкола тієї або іншої проблеми. Результати таких опитувань використовуються в політичній боротьбі як один із способів легітимізації політичних дій. Саме опитування громадської думки у вузькому сенсі аналізує П. Шампань. Головний критичний аргумент Шампаня полягає в тому, що спосіб проведення опитувань громадської думки слідує не науковій, а політичній логіці бачення соціальної реальності. Дослідження думок в тому вигляді, в якому вони здійснюются і коментуються інститутами вивчення громадської думки, залишаються в наперед визначених категоріях політичного здорового глузду, тому що вони менше прагнуть уловити індивідуальні і приватні думки і зрозуміти логіку їх виробництва , чим сказати, в основному в практичних цілях, "що думає" з даної проблеми "громадська думка". При цьому науковий авторитет незаконно передається політичним практикам опитувань, які володіють багатьма зовнішніми ознаками науки, але насправді не мають до неї відношення. Не дивлячись на те, що Шампань стверджує неможливість вимірювання справжньої громадської думки за допомогою поширених методів, він змушений визнати факт її існування. Виявляється, що "теоретична неможливість" громадської думки на практиці не означає її нереальність. При практичному прояві інтересу агентів символічного виробництва вже не можна сказати, що громадської думки не існує. Вона існує, але як артефакт, викликаний зовсім не відповідями респондентів, а питаннями інтерв'юерів, точніше, тих, хто замовляє і проводить опитування. Книга Шампаня доводить, що якщо опитування громадської думки щось і відображають, то перш за все - стан поля політики і символічного виробництва. Подібний підхід відкриває великі можливості для подальшого соціолгічного аналізу опитувань громадської думки. З одного боку, теоретична критика опитувань заставляє переглянути способи дослідження громадської думки, розуміючи під ними не лише опитування, але і аналіз думки в ширшому контексті соціальних вірувань. А з іншого, соціологічний аналіз практики проведення опитувань дає можливість зрозуміти функціонування символічного і політичного виробництва. Такий підхід дозволяє, по-перше, вивчити, якою мірою теоретичне знання агентів детермінується їх практичним знанням про те середовище, в якому вони (знання) виробляються, і, по-друге, зрозуміти принципи теоретичних побудов, що виросли з практики. |
|
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки... Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в... |
Визначить предмет та об’єкт соціології як науки Назвіть і розкрийте основні категорії соціології як науки, що описують предмет соціології |
|
Резолюція засідання громадської ради при Нікопольському міському голові Нікополі відбулося засідання громадської ради при Нікопольському міському голові, на якому розглядалося питання «Стан виконання Державних... |
ПЛАН РОБОТИ міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2008р. № п/п Про затвердження „Порядку визначення та врахування інтересів територіальної громади та громадської думки при розміщенні об’єктів... |
|
КОНТЕНТ- АНАЛІЗ ПУБЛІКАЦІЙ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕЗИДЕНТА ТА ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА... Вних осіб та їх діяльності. Така ситуація досить часто відображається у засобах масової інформації, зокрема, у публікаціях періодичних... |
План роботи Громадської ради при Нікопольському міському голові на 2013 2014 роки № п/п Провести засідання на тему: «Стан виконання Державних та регіональних програм в галузі науки та освіти в м. Нікополь та виконання... |
|
1. Вступ до соціології Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології ... |
Стаття до збірника наукових статей «Нова модель системи управління сферою освіти має бути відкритою і демократичною. У ній передбачається забезпечення державного управління... |
|
ПЛАН КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття з гуманітарної підготовці... Звичаї складаються і існують у суспільстві завдяки підтримці громадської думки тієї або іншої групи людей і передаються від покоління... |
76 Еволюція управлінської думки цифічні проблеми і особливі методи... Натепер ні в кого не викликає сумнівів, що менеджмент є самостійною галуззю знань і сферою досліджень, оскільки наука у загальному... |