ПЛАН КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття з гуманітарної підготовці з особовим складом 3-го караулу СДПЧ 25


Скачати 79.08 Kb.
НазваПЛАН КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття з гуманітарної підготовці з особовим складом 3-го караулу СДПЧ 25
Дата23.04.2013
Розмір79.08 Kb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Інформатика > Конспект
„Затверджую”

Начальник СДПЧ-25

майор вн. служби

С.О. Каганець

П Л А Н - КОНСПЕКТ
проведення семінарського заняття з гуманітарної підготовці

з особовим складом 3-го караулу СДПЧ - 25
Тема: № 9. Службова етика і культура поведінки працівника МНС.
Навчальна мета: навчити конструктивному спілкуванню працівників
Час: 1уч. година (семінар)
Місце проведення: учбовий клас

Література: Асеєв В.Г. “Мотивація поведінки і формування особистості”,

Бандурка О.М. „Професійна етика працівників органів внутрішніх

справ”.

Порядок проведення заняття:


  1. Організаційний момент – 5 хвилин:

  • перевірка присутніх;

  • оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуться.



  1. Питання семінарського заняття - 35 хвилин:

- етика та культура поведінки працівників МНС.

- зміст понять «спілкування», «бар’єри спілкування», «контакт».

- поняття спілкування, форми, функції, рівні, засоби спілкування,

види психологічних бар’єрів, особливості спілкування в підрозділах

пожежної охорони.

Мораль будь-якої суспільної формації складається, насамперед, із сукупності звичаїв, які характеризують собою поведінку людей в даному суспільстві при тих або інших обставинах життя і моральні стосунки, що показують стан даного суспільства. Звичаї складаються і існують у суспільстві завдяки підтримці громадської думки тієї або іншої групи людей і передаються від покоління до покоління за традицією через масові навички, що стали звичаєм.
Загальні правила поведінки працівників МЧС є узагальненням стандартів поведінки та доброчесності, які виробляються як на основі історичного досвіду трудової діяльності, так і на вимогах Конституції України та визначених законами України принципах державної служби, спрямованих на створення умов для підвищення авторитету діяльності МЧС та зміцнення репутації працівників, а також довір’я населення до них, інформованості громадян про поведінку, що слід очікувати від працівників МЧС, та їх обов’язки.
Професійна етика працівників МЧС – це вид трудової моралі суспільства, яка виявляється у вигляді норм, розпоряджень, правил поведінки, оцінок морального обличчя працівників, предметом діяльності яких є людина, в процесі виконання ними службових обов’язків та поведінки за межами служби.
Оскільки основним завданням професійної етики є сприяння найбільш успішному виконанню фахових обов’язків працівників, то звідси випливає необхідність виробити у кожного з них навички до самостійної орієнтації в поведінці, виборі способів і найбільш ефективних методів досягнення службових цілей. Іноді цей бік даного виду діяльності характеризують як професійний такт.
Професійний такт працівників являє собою важливу частину професійної майстерності і є необхідною умовою успішного здійснення професійної етики. На цій підставі іноді обожнюють професійну етику і професійний такт, а часом і етикет. Поняття такту в поведінці пов’язане з характеристикою доцільності вибору тих або інших форм культурного і морального спілкування. Ми називаємо працівника тактовним, якщо він вміє делікатно, не принижуючи іншу людину, висловити навіть неприємну оцінку, якщо він прагне будь-яким способом категорично нав’язувати свою точку зору співрозмовнику (навіть якщо впевнений у правильності своїх поглядів), а намагається переконати його.
Вміння поводити себе у суспільстві передбачає поєднання природності поведінки з повагою до оточуючих. Тактовний працівник поводиться невимушено і, разом з тим, уникає ситуацій, які можуть поставити кого-небудь в незручне становище, образити чи принизити. Тактовність вимагає, щоб людина утримувалася від втручання в чужі справи в тих випадках, коли це не загрожує суспільству чи інтересам окремих людей. Тактовна людина скромна і поступлива, але не настільки, щоб забути про почуття власної гідності, яке передбачає не тільки повагу до себе, але й до всіх оточуючих.
Тактовний працівник МЧС як ділову, так і приватну розмову веде в спокійному і дружелюбному тоні, підкреслюючи свій інтерес до співрозмовника і його проблем. Відомий австрійський психолог А. Адлер говорив, що людина, яку не цікавлять долі інших людей, відчуває величезні труднощі в житті і завдає великої шкоди оточуючим.
Моральна свідомість працівників МЧС виявляється в поняттях, переконаннях, оцінках, вчинках і оформлюється в правилах поведінки, які можуть бути офіційно закріплені в службових документах, таких як, наприклад, Кодекс честі, Присяга, інструкції, накази. Водночас, до понять моральної свідомості включають також моральні почуття, емоції, в яких вони виражають своє ставлення до того або іншого вчинку чи суспільного явища.
Працівник МЧС повинен сумлінно виконувати свої службові обов’язки, виявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи. Він має виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не подавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.
Моральна позиція працівників МЧС органічно пов’язана з їхнім моральним вибором. У житті завжди перед особистістю стоїть альтернатива: як діяти? Працівники зі стійкою моральною позицією діють так, як велять обов’язок, честь, совість. Такі люди здатні вчинит подвиг і у визначених ситуаціях його чинять. У повсякденному житті працівник із високою моральною позицією веде активне громадське життя, сумлінно працює, не поступається своїми моральними принципами, сміливо висловлює свої думки і не припускає обмежень будь-чиєї особистої гідності. Такі люди не тільки соціально активні, вони свідомо привносять у всі сфери спілкування неухильне дотримання моральних норм співробітництва і взаємоповаги.
Існують такі моральні принципи, як гуманізм, колективізм, патріотизм, інтернаціоналізм, справедливість. У моральній свідомості особистості працівника МЧС вони складають цілісне утворення. Якщо ж відсутній один із перерахованих моральних принципів, то знижується надійність морального здоров’я його особистості.
Принцип гуманізму. Любити людей, радіти їхнім успіхам може істинно гуманна людина, що відчуває до них глибоку повагу, нетерпимо ставиться до всякої фальші, нещирості у спілкуванні. Гуманіст визнає за кожною людиною право на свою думку, вчинок, особисті схильності; він постійний у своєму прагненні бути корисним людям, дорожить їхнім спілкуванням і налаштований на те, щоб робити людям добро.
Принцип колективізму. Цей принцип наче „вмонтований” у взаємовідносини працівника МЧС і суспільства, у взаємозв’язок особистих і суспільних інтересів, у повсякденне спілкування людей. Без почуття колективізму будемо мати справу з егоїстом, людиною-індивідуалістом, замкнутою і відстороненою від життя і інтересів суспільства.
Принцип справедливості. Справедливий працівник неодмінно настроєний проти будь-якого порушення прав і свобод людини, беззаконня, безвідповідальності, користолюбства і розкрадання, дармоїдства і протекціонізму, будь-яких відхилень від моральних принципів розподілу прибутків і благ.
Працівник МЧС повинен шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам служби. Працівник має з належною повагою ставитись до прав, обов’язків та законних інтересів громадян, їх об’єднань, а також юридичних осіб, не повинен виявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях або іншим чином поводитися у такий спосіб, що дискредитує МЧС або ганьбить репутацію.
Принципи патріотизму й інтернаціоналізму. Патріотизм характеризує ставлення працівників МНС до своєї держави, що виявляється у відповідних діях, у яскраво вираженому почутті любові до своєї Батьківщини. Інтернаціоналізм – це визнання рівності і свободи всіх народів і національностей, прояв щирої поваги до їхнього способу життя і культури, солідарність і співробітництво у захисті загальнолюдських моральних і духовних цінностей.
● Важливим видом людської діяльності є спілкування. Сутність спілкування полягає у взаємодії суб’єктів діяльності. Поняття “спілкування” вживається у психологічній літературі в різних значеннях: як обмін думками, почуттями, переживаннями (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн); як один із видів людської діяльності (Б.Г. Ананьєв, М.С. Каган, О.О. Леонтьєв); як специфічна форма інформаційного зв’язку (А.Д. Урсул, Е.О. Рєзников). У широкому розумінні спілкування – це та сторона людської діяльності, що вказує на зв’язок та взаємодію людей у процесі матеріального та духовного виробництва, спосіб реалізації соціальних відносин, що здійснюється через безпосередні чи опосередковані контакти, в які вступають особистості та групи в процесі їхньої життєдіяльності. Спілкування може бути матеріальним і духовним, прямим (безпосереднім) і масовим (опосередкованим). Спілкування – як соціальне, так і індивідуальне явище. Важливими функціями спілкування, які виділяє Б. Ломов, є: інформаційно-комунікативна (передача і прийом інформації); регуляційно-комунікативна (регуляція власної поведінки та поведінки інших людей); афективно-комунікативна (емоційна сфера людини).
Г. Андреєва виділяє три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між тими, хто спілкується); інтерактивну (взаємодія, що виявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на організацію спільної діяльності); перцептивну (розуміння людини людиною). [5]

Процес спілкування реалізується за допомогою вербальних та невербальних засобів. Вербальні засоби спілкування – це мова (письмова та усна). Невербальні засоби – міміка, пантоміміка, жести, інтонація, дистанція тощо.

У процедурі спілкування виділяються такі етапи: потреба в спілкуванні; орієнтація в цілях спілкування; орієнтація в особистості співбесідника; планування змісту спілкування; вибір конкретних засобів спілкування та поведінки; сприйняття та оцінка реакції співбесідника; корекція напрямку, стиля, методу спілкування.

Типи спілкування: функціонально-рольове (начальник та підлеглий, викладач і курсант); міжособистісне (участь двох і більше людей у спілкуванні); ділове спілкування (спілкування, спрямоване на вирішення проблем, на досягнення предметної домовленості); рапортне спілкування (спілкування з односторонньою довірою).

Одиницею виміру спілкування є контакт – зв’язок людини з людиною, зближення у спілкуванні, який виявляється в таких формах: присутність, обмін інформацією, сумісна діяльність, взаємна активність.

У процесі спілкування виявляється подібність і розбіжність соціальних установок, які породжують симпатії та антипатії між людьми і визначають рівень їхньої сумісності. Сумісність розкриває наявність внутрішньої єдності суб’єктів спілкування. Метод соціометрії дає змогу визначити реальну та бажану потребу людей бути разом. Сумісність – максимальне, суб’єктивне задоволення партнерів один одним.

Види сумісності: 1. фізична сумісність означає гармонійне поєднання людей, виконуючих сумісну діяльність (сумісність у силі та витривалості);

2. психофізіологічна – сумісність якостей темпераментів. У спілкуванні та взаємовідносинах краще порозуміння відбувається між людьми різних темпераментів; 3. соціально – психологічна сумісність передбачає схожість характерів та здібностей. Під час спілкування виникають непорозуміння між партнерами, які слугують причиною конфліктів, вони називаються бар’єрами спілкування.

  1. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хвилин.


Питання для закріплення:

1. Що таке професійна етика працівників МНС?

2. Що таке професійний такт?

3. Що називаємо спілкуванням?

4. Які функції виконує спілкування?

5.Дайте характеристику комунікативній, інтерактивній стороні спілкування.

6. Які є засоби спілкування?


  1. Підбиття підсумків – 5 хвилин:

  • вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

  • оголосити оцінки;

  • відповісти на запитання.



План-конспект склав:

Начальник 3-го караулу

Ст. лейтенант вн.сл. О.А. Волков.

Схожі:

План-конспект на проведення семінарського заняття по медичній підготовці...
Навчальна мета: Навчити о\с караулу наданню першої медичної допомоги потерпілим при ДТП
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
Тема №21: Інтеграційні процеси в Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
НАВЧАЛЬНА МЕТА: Вивчити з о/с місце релігії в уявленнях людини та релігійну ситуацію в сучасній Україні
ПЛАН проведення семінарського заняття із психологічної підготовки...
Навчальна мета: ознайомити особовий склад караулу з психологічними станами людини
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття по функціональній...
Процес підготовки проекту Основного Закону почався після проголошення державного суверенітету України
ПЛАН проведення семінарського заняття з тактичної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по тактичним можливостям пожежних підрозділів
План-конспект на проведення семінарського заняття по медичній підготовці...
Література: Методичні рекомендації, щодо забезпечення належного санітарно-протиепідемічного стану в підрозділах ГУМНС України в Миколаївській...
ПЛАН -КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття по гуманітарній піготовці...
...
П Л А Н-КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття з психологічної...
Навчальна мета: активізувати мислення слухачів через аргументоване переконання про суспіль
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: вивчити з особовим складам чергових караулів Державні символи України, та їх походження
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка