України Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні»

• 
  Поточного тестування;
  
• 
  Виконання практичних робіт;
  
• 
  Участі у семінарських заняттях;
  
• 
  Участі у підсумковому контролю модуля.
  

ВСТУП ДО МОДУЛЯ

• 
  Систематизувати знання щодо:
  
  • 
    технологій навчання;
    
  • 
    технології кооперативного навчання та її складових.
    
• 
  Сформувати вміння (навички):
  

• 
  визначати основні елементи технології кооперативного навчання;
  
• 
  вміти здійснювати аналіз позитивів та негативів даної технології.
  
  • 
    Розвинути установки до:
    
    • 
      співпраці;
      
    • 
      аналізу;
      
    • 
      інноваційності.
      

• 
  технологій навчання;
  
• 
  технології кооперативного навчання та її складових.
  

• • 
    Вміння:
    
• 
  визначати основні елементи технології кооперативного навчання;
  
• 
  вміти здійснювати аналіз позитивів та негативів даної технології.
  

1. 
   Тема 1. Відмінності між груповим та кооперативним навчанням (див. компакт-диск, розділ «Бібліотека»).
   
2. 
   Тема 1. Прості і складні види кооперативного навчання (див. компакт-диск, розділ «Бібліотека»).
   

Назва

• 
  Взаємне навчання – організоване вчителем опрацювання навчальних текстів методами кооперативного навчання, у процесі якого члени групи по черзі використовують ролі вчителя й учнів.
  
• 
  Групова форма роботи – форма організації навчання у постійних групах, укомплектованих з учнів однакового рівня підготовки. Найвиразніше була представлена у братських школах Києва, Львова, Мінська (ХVІ – ХVІІ ст..)
  
• 
  Кооперативне навчання – педагогічна технологія, що застосовується у навчальній роботі учнів у групах і робить їх відповідальними за навчання один одного; при цьому кожен учень особисто підзвітний за своє власне навчання.
  
• 
  Кооперативне навчання – це синонім терміна спільне навчання.
  
• 
  Методи навчання – впорядкована діяльність вчителя та учнів, направлена на досягнення мети навчання.
  
• 
  Педагогічна технологія – управління педагогічними процесами.
  
• 
  Педагогічна технологія – способи організації діяльності учнів, поєднання різноманітних методів та прийомів для досягнення педагогом навчальної мети.
  
• 
  Педагогічна технологія – системний метод створення, застосування та визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що має на меті оптимізацію форм навчання ( визначення ЮНЕСКО).
  
• 
  Форми організації навчання – це зовнішнє відображення спільної діяльності учителя і учнів, яке здійснюється у певному порядку.
  

• 
  можливість встановлення рівноправних партнерських стосунків між учнем та вчителем;
  
• 
  організація в процесі навчання спільної діяльності, підвищення продуктивності навчання всієї групи;
  
• 
  можливості практичної реалізації особистісно - орієнтованого навчання.
  

• 
  колективна постановка мети;
  
• 
  групова взаємодія та співпраця;
  
• 
  розподіл обов’язків у групі відповідно можливостей, умінь та навичок кожного учня;
  
• 
  відповідальність та звітність перед колективом за виконану роботу.
  

• 
  Позитивна взаємозалежність. Ситуація взаємозалежності успіху індивіда від іншого учасника групи. У позитивно взаємозалежних групах кожен учень має 2 цілі:
  
  • 
    оволодіти необхідним обсягом навчальної інформації;
    
  • 
    забезпечити цими знаннями інших членів своєї групи.
    

• 
  Особиста відповідальність. Кожен член групи знає, що кооперативне навчання передбачає виконання роботи всіма, без винятку, учасниками колективу. Всі члени групи мають допомагати один одному у навчанні та оцінювати результати діяльності кожного.
  
• 
  Особиста взаємодія. Всі члени групи знаходяться у тісній взаємодії, близькості один до одного, діалог сприяє успіху.
  
• 
  Соціальні навички. Учні мають вміти спілкуватися у колективі, вирішувати конфлікти, приходити до альтернативних рішень, брати на себе роль лідера, довіряти один одному, підтримувати один одного.
  
• 
  Групова обробка результатів. Обговорення членами групи ефективності роботи групи у цілому, виявлення позитивних та негативних аспектів у вирішенні групового завдання, поліпшення функціональності групи. Вміння давати об’єктивну самооцінку.
  

1. 
   Формуючі. Початкові навички роботи в групі (вміння спілкуватися, обмін думками, підбадьорювання членів групи)
   
2. 
   Функціональні. Формування настанов, підтримка та сприяння ідей інших членів групи, пояснення, прохання про допомогу, перефразування відповідей.
   
3. 
   Рольові. Необхідні для прийняття та виконання різних ролей.
   

• 
  створення атмосфери невимушеного обговорення навчальних проблем;
  
• 
  зняття з людини маски та ряду бар’єрів – страх помилитися, виглядати смішним; некомпетентним, закомплексованим;
  
• 
  сприяння набуттю знань у галузі психології особистості;
  
• 
  надання змоги ознайомитися із загальними методичними прийомами групової роботи;
  
• 
  розвиток компетентності у спілкуванні: уміння встановити контакт із співрозмовником, сприйняття і розуміння емоційного стану, вміння приймати і передавати інформацію, бути учасником або керівником обговорення, уміння правильно побудувати бесіду, вислухати і зрозуміти співрозмовника;
  
• 
  сприяння корекції, формуванню та розвитку установок, необхідних для успішного спілкування, розв’язання конфліктних ситуацій, розвитку емоційної стійкості до складних життєвих ситуацій;
  
• 
  розвиток уміння і потреби в пізнанні інших людей, гуманістичне ставлення до них.
  

1. 
   Прийняття рішень. Учитель повинен:
   
   • 
     точно визначати пізнавальні, навчальні цілі та цілі, пов’язані із внутрішніми установками;
     
   • 
     визначати оптимальний розмір груп;
     
   • 
     об’єднувати учнів у неоднорідні групи, враховуючи здібності та схильності кожного,
     
   • 
     ніколи не об’єднувати у одностатеві групи;
     
   • 
     створити у класі умови, що забезпечать оптимальну безпосередню взаємодію між учасниками процесу навчання;
     
   • 
     старанно спланувати урок, підібравши найдоцільніші види кооперативного навчання, які спрямовані на досягнення мети уроку;
     
   • 
     підготувати матеріали.
     

2. 
   «Запуск» уроку. Для того, щоб спрямувати процес роботи, вчитель повинен:
   

• 
  пояснити основні поняття;
  
• 
  ознайомити з порядком роботи;
  
• 
  прокоментувати приклади запропонованих завдань;
  
• 
  створити установку на позитивну взаємозалежність та особисту відповідальність;
  
• 
  задати структуру процесу взаємодії всередині груп та між групової взаємодії;
  
• 
  пояснити (якщо потрібно – продемонструвати), які навички групової роботи передбачається використати;
  
• 
  описати критерії успіху,
  
• 
  визначення бажаної соціальної поведінки.
  

3. 
   Моніторинг та втручання з боку вчителя. Учитель контролює роботу класу:
   

• 
  він розподіляє ролі для груп або дає можливість учням самостійно вибрати їх;
  
• 
  він поступово переходить від групи до групи, щоб перевірити, чи всі учні правильно зрозуміли задачі, чи не потрібно щось ще раз пояснити, показати та забезпечити зворотній зв'язок;
  
• 
  учитель навчає навичкам спільної роботи та спілкування;
  
• 
  попереджає конфліктні ситуації, вчить приймати альтернативні рішення.
  

4. 
   Оцінка результатів та їх аналіз. Учитель повинен оцінити досягнуті учнями результати і допомогти їм проаналізувати роботу їх групи (оцінка академічних і соціальних цілей).