8. Інвестиційні ресурси підприємства

Скачати 335.03 Kb.

Назва	8. Інвестиційні ресурси підприємства
Сторінка	3/3
Дата	09.04.2013
Розмір	335.03 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3

Термін окупності [43, – с. 32-34].

Термін окупності капіталовкладень пов’язаний з ліквідністю. Цей метод орієнтований на короткотермінову оцінку, розглядає на скільки швидко капіталовкладення окупляться. Згідно аналізу РР, чим швидше проект зможе відшкодувати початкові затрати, тим краще. РР загострює увагу на надходженнях від здійснення капіталовкладень та швидкості цих надходжень, а не нарівні доходності або загальному прибутку. Використовуючи даний критерій слід визначити прийнятний термін окупності, як міру оцінки капіталовкладень. Чим вища ліквідність необхідна інвестору, тим коротшим має бути РР. Вибір кінцевого РР є довільним. Розрахувати РР можна за формулою:

РР =

Де КВ_n – капіталовкладення початкові за кошторисом, грн.; П_р – середньорічні грошові надходження (річний прибуток або заощадження).

Розрахункова норма прибутку AROR [43, – с. 35-39]

За цим методом порівнюються дохідність капіталовкладень та вкладений капітал. AROR розраховується за формулами:

AROR =

;

AROR =

Де

– середньорічний балансовий прибуток; КВ_n – початкові капіталовкладення; ЗВ – залишкова вартість початково вкладеного капіталу (вартість обладнання + вартість залишків оборотного капіталу).

Методи бухгалтерського підходу досить популярні через зручність у використанні, а тому отримали широке розповсюдження як в країнах з традиційною ринковою економікою так і у вітчизняній теорії та практиці господарювання (див. розрахунок показників абсолютної ефективності капіталовкладень). Відтак їх часто відносять до “традиційних методів”.

Економічний (або фінансовий ) підхід – це новий погляд на оцінку фінансового успіху від здійснення капіталовкладень і базується на принципових положення економічної та фінансової теорії.

Як відомо економічна теорія досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою максимального задоволення потреб людини.

З позицій економіки підприємства ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними пов’язується з поняттям – капіталовкладення, а максимальне задоволення потреб людини – з доходом (або прибутком).

Звідси капіталовкладення є ефективним якщо забезпечить максимальний дохід або прибуток.

А тому на відміну від бухгалтерського підходу, цей підхід розглядаючи фінансовий успіх, в меншій мірі торкається ліквідності (часовий аспект надходжень) та доходності (фінансовий аспект надходжень) і в більшій мірі – здатності майбутніх доходів відшкодувати поточні та майбутні витрати. Приймаючи рішення про здійснення капіталовкладення необхідно виходячи з того, чи компенсують майбутні доходи від капіталовкладень поточні та майбутні витрати.

Отже, економічна і фінансова теорія підходить до оцінки фінансового успіху від здійснення капіталовкладень не стільки з позицій аналізу витрат, скільки з позицій аналізу майбутніх доходів та їх максимізації.

Тут в аналіз капіталовкладень входить часовий аспект грошової вартості, як засіб визначення вартості майбутніх доходів (або надходжень). Виходячи з цього капіталовкладення вважаються прийнятними, якщо очікуваний дохід від них перевищує очікувані витрати.

Економічна та фінансова теорія досліджувала також поняття ризику. Не всі капіталовкладення однакові з позицій ризикованості. Припускається, що розмір доходів залежить від ступеня ризику: чим він вищий тим більшим має бути дохід.

Таким чином максимізація доходу (а не мінімізація затрат – порівняй з методикою економічної ефективності) на основі грошових коштів, а не прибутку на основі концепції часової вартості грошей та аналізу ризику – суть економічного (або фінансового) підходу який і призвів до появи методів, що дещо відрізняються від “традиційних”, заснованих на бухобліку.

Концепція часової вартості грошей [43, – с. 30-43; 49, – с. 39-55]

Аксіома, що гроші сьогодні дорожчі ніж гроші завтра – суть концепції часової вартості грошей.

Це означає, що гроші з часом втрачають (змінюють свою вартість).

Основні причини такого стану:

Інфляція (загальне підвищення цін в країні, через що зменшується вартість грошової одиниці і відповідно її купівельноспроможність).
Ризик або невпевненість у майбутньому (приказка: “Синиця в руках краще ніж журавель у небі” змушує людей уникати ризику і цінувати гроші сьогодні, аніж ризикувати ними заради майбутніх доходів. Це відбувається через непевність у майбутньому. Збільшується непевність, збільшується ризик і відповідно зменшується вартість грошей.
Схильність до ліквідності (надання переваги наявним ліквідним коштам – готівки або іншим засобам, що швидко перетворюються на готівку – через природнє бажання людей до споживання сьогодні а не завтра).

В своїй сукупності ці причини характеризуються терміном “поставлені або альтернативні видатки”.

Ці видатки пояснюються відмовою від використання грошей протягом певного періоду часу.

Через це власники грошей (капіталу) дещо на цьому втрачають. Небажання втрачати змушує їх до інвестування будь-які прибутковості (за об’єктивним поглядом) проекти, сподіваючись на отримання у майбутньому доходу який би компенсував всі витрати або видатки і разом з тим приніс би додатковий дохід або прибуток.

Будь-які виважені інвестиції мають забезпечити їх вартісне зростання з часом. Звідси виникає необхідність у визначенні (оцінці) грошової вартості сподіваних майбутніх доходів з огляду на те, що сподівана норма прибутку нам відома. Для цього використовують стандартну формулу складного процента

FV = P (1 + R)^N;

Де FV – майбутня вартість; P – початкові інвестиції; R – річна ставка процента; N – кількість років.

Зворотний процес розрахунку грошової вартості методом дисконтування. За допомогою цього методу віднаходять теперішню вартість майбутніх надходжень (або доходів). Ця вартість служить основою для порівняння прибутковості різних інвестицій за певний період. Для вирахування теперішньої вартості використовують дисконтні ставки (або ставки дисконту). Дисконтна ставка – це процентна ставка, що застосовується до майбутніх платежів.

Процентна ставка включає три основних компонента, [43, – с. 40]:

Інфляція, щоб гарантувати, що реальна купівельна спроможність грошей не зміниться з часом.
Без ризиковий дохід”, тобто дохід що отримує інвестор за використання своїх грошей, припускаючи, що його вкладання абсолютно надійні (держ. облігації часто використовуються в якості індикатора “без ризикового доходу”).
Премія за ризик (ринкова премія), яка забезпечує додаткову компенсацію за будь-який ризик, що пов’язаний з інвестиціями.

Для розрахунку теперішньої вартості використовується методика:

PV = FV  (1 + R)^N

Зауважимо, що концепція часової вартості грошей надає можливість правильно порівнювати один з одним грошові потоки, що виникають в різні періоди часу. Так само порівнюються і різні варіанти інвестиційного проекту.

Грошовий потік – це в традиційному розумінні сума чистого доходу та амортизації.

Іншими варіантами грошового потоку є, [50, – с. 54]:

Чистий потік – загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Операційний – фактичні надходження або витрати грошових коштів в результаті поточної (операційної) діяльності фірми.

Фінансовий – надходження та витрати грошових коштів, що пов’язані зі змінами власного довгострокового та позикового капіталу.

Загальний – фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею протягом певного періоду.

Грошовий – різниця між грошовими надходженнями та витратами.

Дисконтування грошових потоків – “наріжний камінь” всіх методів, що ґрунтуються на принципах економічної та фінансової теорії.

Існує декілька методів аналізу та оцінки ефективності капіталовкладень (інвестицій), що ґрунтуються на підходах економічної та фінансової теорії. З поміж них розглянемо метод чистої теперішньої вартості (NPV).

NPV – представляє собою дисконтовану цінність інвестиційного проекту, тобто теперішню вартість отриманих доходів від здійснення інвестицій.

Для розрахунку NPV необхідно визначити:

а) визначити ставку дисконту для дисконтування потоків витрат та вигод;

б) визначити потоки витрат та вигод;

в) застосувати (використовуючи а) та б)) методику розрахунку NPV:

NPV =

або

NPV =

–

;

Де: B_t – вигоди (доходи) від інвестиційного проекту в рік t; С_t – витрати на реалізацію інвестиційного проекту в рік t; Т – ставка дисконту; Т – термін життя (реалізації) проекту.

Одним із проблемних питань використанню даної методики є визначення ставки дисконту.

Метод розрахунку чистої дисконтованої вартості припускає, що підприємство (фірма) заздалегідь задає мінімальну ставку процента дисконту за якої інвестиції вважаються доцільними [27, – с. 160-161].

Така задана ставка дисконту – називається “розрахунковою” ставкою процента підприємства (фірми), яка ще має назву – “суб’єктивна” ставка процента.

Базою для її встановлення може бути ставка процента на позиковий капітал, який підприємство (фірма) сама повинна виплачувати своїм кредиторам.

Іншим варіантом може бути використання принципу втрачених можливостей (альтернативної вартості). Вкладаючи гроші в той чи інший проект, підприємство (фірма) відмовляється від інших можливих вкладень (втрачає їх), наприклад на купівлю облігацій. Втрачений у зв’язку з цим дохід називається видатками втрачених можливостей, величина яких може стати вихідним пунктом базу для визначення “розрахункової” ставки процента (дисконту).

Критерії оцінки результатів розрахунку за методом NPV:

якщо NPV позитивна – інвестиції ефективні;
якщо NPV – дорівнює 0 – інвестиції безприбуткові і відшкодовують лише самі себе;
якщо NPV – негативна – інвестиції недоцільні;
якщо порівнюються два і більше варіантів, то за рівності всіх інших умов, обирається варіант з максимальним значенням NPV.

Порівняйте: метод приведених витрат – С + Е_н  К min

Метод NPV max

1 2 3

Схожі:

1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання	ПЛАН 2 Вступ 3 1 Теоретичні основи підвищення використання виробничих... Чинники підвищення ефективності використання виробничих та трудових ресурсів підприємства 13
Курс лекцій Розділ 2: тема 8 Ресурсне забезпечення промислового підприємства: матеріально-речові та трудові(кадрові) ресурси підприємства	1. Трудові ресурси. Трудові ресурси Трудові ресурси – частина працездатного населення, яка володіє здібностями і знаннями для діяльності
Рекреаційні ресурси світу Рекреаційні ресурси це сукупність об'єктів і явища природного і антропогенного походження, що сприяють відпочинку, оздоровленню та...	Ключевые термины и понятия Ключові терміни і поняття: економічна безпека підприємства; корпоративні ресурси, фінансова складова; інтелектуальна і кадрова складова;...
Етапи історичного розвитку управління персоналом Розкрийте сутність понять: "управління персоналом", "трудові ресурси", "трудовий колектив", "персонал", "кадри", "людські ресурси",...	Виробництво та його фактори. Виробничі ресурси Мета Мета: Сформувати уявлення про виробничі ресурси та їх види, розвивати економічне мислення, вміння висловлювати свою точку зору, та...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ... Предметом курсу “Управління потенціалом підприємства” є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань формування й удосконалення...	Поняття і зміст права власності на природні ресурси Право власності на природні ресурси — це інститут екологічного права, нормами якого регулюються суспільні відносини належності природних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання