1.1.5. Особливості організації безпечної життєдіяльності
учнів у школах
Майбутнє нашої держави сьогодні формується в шкільних класах та аудиторіях навчальних закладів.
Як повідомляє Міністерство праці України, здійснення Міністерствами освіти, внутрішніх справ, охорони здоров’я профілактичних та практичних заходів дозволило протягом минулих років стабілізувати дитячий та шкільний травматизм із смертельними наслідками. Цьому сприяло виконання Державтоінспекцією МВС разом з Міносвіти комплексних профілактичних заходів «Увага — діти», «Дітям — безпечний рух» з профілактики дорожньо-транспортних пригод з дітьми та підлітками. Напередодні літніх канікул, як правило, організовуються всеукраїнські тижні «Безпека руху серед дітей».
У навчально-виховних закладах проводяться профілактичні заходи та робота з батьками, направлені на попередження дорожньо-транспортних пригод з дітьми.
Набуття школярами практичних навичок поведінки пішоходів на вулицях і дорогах та їх перехрещеннях здійснюється на спеціально обладнаних майданчиках з вивчення правил дорожнього руху. Однак до цього часу органами освіти не створено відповідної матеріально-технічної бази щодо виконання ст. 20 Закону «Про дорожній рух», щодо здійснення навчання, яке б забезпечило отримання старшокласниками посвідчення на право керування мотоциклами та легковими автомобілями. Відсутні тематичні підручники, наочні посібники з правил руху як для учнів, так і для вчителів. Низький професійний рівень вчителів і вихователів у питаннях навчання дітей безпечній поведінці на вулицях і дорогах.
Відповідні заходи вживаються для вивчення дітьми правил пожежної безпеки. Херсонським педінститутом для навчальних закладів видано підручник «Протипожежна робота під час вивчення курсу фізики». МВС спільно з ДТП у регіонах проведено всеукраїнську протипожежну вікторину для дітей. Затверджено Державну програму пожежної профілактичної роботи з дітьми. Разом з тим ряд пунктів цієї Програми, за виконання яких відповідає Міносвіти, залишаються не виконаними.
Послаблення уваги до організації відпочинку дітей у літній період призводить до нещасних випадків з дітьми на воді. Через фінансові труднощі перестали функціонувати школи і навчальні пункти Товрятводу, які раніше щорічно вчили плавати 130 тис. дітей. За 1991–1995 рр. загинуло від нещасних випадків 12 257 дітей (див. табл.).
Динаміка показників дитячого травматизму обумовлює необхідність управлінського впливу з боку Національної ради з питань безпечної життєдіяльності на керівництво регіонів, у яких спостерігаються негативні тенденції, що сприяють його росту.
Для поліпшення профілактичної роботи щодо запобігання дитячому травматизмові необхідно забезпечити матеріально-технічною базою навчальний процес для виконання ст. 20 Закону «Про дорожній рух» по здійсненню навчання старшокласників, що дозволило б одержувати їм посвідчення на право керування мотоциклами та легковими автомобілями.
Динаміка побутового дитячого травматизму за 1991–1995 рр.
|
Нещасні випадки з дітьми до 14 років
|
№ п/п
|
Найменування
областей
|
1991–1995 чол.
|
1987–1990
чол.
|
Відхилення
|
+, – чол.
|
у %
|
1
|
Республіка Крим
|
719
|
634
|
+85
|
13,4
|
2
|
Вінницька
|
448
|
482
|
–34
|
7,1
|
3
|
Волинська
|
280
|
265
|
+15
|
5,7
|
4
|
Дніпропетровська
|
1018
|
922
|
+96
|
10,4
|
5
|
Донецька
|
1098
|
1074
|
+24
|
2,2
|
6
|
Житомирська
|
352
|
443
|
–91
|
20,5
|
7
|
Закарпатська
|
342
|
311
|
+31
|
10,0
|
8
|
Запорізька
|
497
|
552
|
–55
|
10,0
|
9
|
Івано-Франківська
|
290
|
285
|
+5
|
1,8
|
10
|
Київська
|
549
|
476
|
+73
|
15,3
|
11
|
Кіровоградська
|
391
|
421
|
–30
|
7,1
|
12
|
Луганська
|
689
|
649
|
+40
|
6,2
|
13
|
Львівська
|
566
|
601
|
–35
|
5,8
|
14
|
Миколаївська
|
439
|
435
|
+4
|
0,9
|
15
|
Одеська
|
525
|
636
|
–111
|
17,5
|
16
|
Полтавська
|
356
|
400
|
–44
|
11,0
|
17
|
Рівненська
|
320
|
341
|
–21
|
6,2
|
18
|
Сумська
|
306
|
312
|
–6
|
1,2
|
19
|
Тернопільська
|
199
|
255
|
–56
|
22
|
20
|
Харківська
|
772
|
724
|
+48
|
6,6
|
21
|
Херсонська
|
511
|
495
|
+16
|
3,2
|
22
|
Хмельницька
|
365
|
349
|
+16
|
4,6
|
23
|
Черкаська
|
385
|
329
|
+56
|
17,0
|
24
|
Чернівецька
|
276
|
270
|
+6
|
2,2
|
25
|
Чернігівська
|
248
|
292
|
–44
|
15,1
|
26
|
м. Київ
|
316
|
336
|
–20
|
6,0
|
ВСЬОГО
|
12257
|
12289
|
–32
|
0,3
|
Народна мудрість каже: «Якщо хочеш мати добре майбутнє, то добре дбай про це сьогодні». У методичному посібнику В. І. Туташинського «Безпечна дорога до школи» (Тернопіль, 1995 р.) сказано, що кожного дня майже шість мільйонів школярів України виходять з дому, поспішаючи до школи. Повертаються до дому, долаючи іноді по кілька кілометрів, при чому не завжди у сприятливих обставинах. Не всі діти підготовлені до нових умов, небезпечних ситуацій і т.п. Як результат, щодоби під колесами втрачають життя двоє дітей і ще двадцять стають каліками. Найчастіше дітям небезпека загрожує на дорогах, в школах, вдома, під час літніх чи зимових канікул. Щороку на шляхах України з дітьми трапляється декілька тисяч трагічних випадків, в яких гине стільки дітей, скільки навчається у декількох школах з середньою чисельністю учнів!
3 метою забезпечення зайнятості учнівської молоді під час канікул доцільно було б створити:
спеціальні фонди фінансування громадських робіт;
систему інформації про наявність громадських робіт, на яких можна використовувати працю підлітків;
спеціалізовані виробництва для забезпечення зайнятості підлітків у населених пунктах.
Смерть дитини — жахливе горе для рідних, непоправна втрата для держави і суспільства. Тисячі травмованих дітей стають інвалідами. Тому буквально з 1 класу дітей потрібно ознайомлювати з таким предметом, як «Охорона праці і життєдіяльності учнів».
Комплекс навчальних занять з охорони життя та здоров’я учнів має на меті забезпечити школярам переконання, знання та вміння, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Діти мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх попередження, навчатись піклуватись про своє здоров’я та оберігати його. У них має бути виробленим рефлекс самозбереження.
Складовими цього комплексу занять є навчальні курси в першу чергу з Правил дорожнього руху, протипожежної і радіаційної безпеки, санітарії та інших питань безпеки життєдіяльності та праці.
Як свідчить досвід шкіл, на вивчення цих питань протягом навчального року повинно відводитись не менше 17 годин. Рішенням ради школи кількість годин може бути збільшена за рахунок часу шкільного компонента. Тому розподіл годин подається двома варіантами: 17 і 34 години на рік.
Навчальну діяльність з охорони праці і життєдіяльності учнів доцільно доповнити системою позанавчальної та позакласної роботи щодо зміцнення здоров’я дітей.
Для проведення окремих занять, екскурсій, заліків у школах практикують залучення лікарів, працівників ДАІ, автотранспортних підприємств, закладів пожежної охорони, технічних інспекторів тощо. Заняття повинні мати практичну спрямованість, проводитись з урахуванням психології сприймання дітьми навчального матеріалу.
Учителю надається право змінювати порядок вивчення розділів і тем програми, вносити доповнення і корективи залежно від обставин та особливостей школи, погодивши їх з радою школи.
Щорічно, після вивчення всіх тем навчальної програми, учні здають залік з курсу «Охорона праці і життєдіяльності учнів». Заліки оцінюються «зараховано» або «не зараховано». Результати складання заліку заносяться в класний журнал.
Орієнтовний розподіл годин
на вивчення навчальних курсів з комплексу занять
«Охорона праці і життєдіяльності учнів»
Клас
|
Правила
дорожнього
руху
|
Пожежна
безпека
|
Радіаційна
безпека та
санітарія
|
Цивільна
оборона та
особиста
безпека
|
Всього
|
Варіант 1
|
Варіант 2
|
Варіант 1
|
Варіант 2
|
Варіант 1
|
Варіант 2
|
Варіант 1
|
Варіант 2
|
Варіант 1
|
Варіант 2
|
1
|
10
|
|
6
|
|
4
|
|
|
|
20
|
|
2
|
10
|
|
|
|
4
|
|
6
|
|
20
|
|
3
|
10
|
|
6
|
|
4
|
|
|
|
20
|
|
4
|
10
|
|
6
|
|
4
|
|
|
|
20
|
|
5
|
10
|
17
|
4
|
8
|
3
|
6
|
|
|
17
|
34
|
6
|
10
|
17
|
2
|
4
|
2
|
5
|
3
|
8
|
17
|
34
|
7
|
10
|
17
|
2
|
4
|
2
|
5
|
3
|
8
|
17
|
34
|
8
|
10
|
17
|
3
|
6
|
4
|
6
|
|
|
17
|
34
|
9
|
10
|
17
|
3
|
7
|
4
|
10
|
|
|
17
|
34
|
10
|
10
|
17
|
3
|
7
|
4
|
10
|
|
|
17
|
34
|
11
|
10
|
17
|
3
|
7
|
4
|
10
|
|
|
17
|
34
|
Планування уроків із пропонованих навчальних курсів повинно базуватись на вимогах методичних рекомендацій програми, разом з тим відкривати перед учителем можливість прояву творчої ініціативи, як у формуванні змісту кожного уроку, так і в педагогічній праці взагалі. Крім цього, необхідно враховувати умови, в яких доведеться проводити заняття, наявність обладнання, навчальних і наочних посібників тощо.
Мета кожного уроку, кожного курсу повинна бути гранично чіткою, зрозумілою, розвивати пізнавальний інтерес, формувати переконання в можливій організації безпечної життєдіяльності.
Педагогіка як наука передбачає застосування розмаїтих методів, форм організації навчальної роботи. Метод — це шлях пізнання теорії. Під методами навчання розуміються визначені розумові і практичні дії як вчителя, так і учня, певний вид теоретичної чи практичної діяльності.
При вивченні курсу «Охорона праці і життєдіяльності учнів», вчитель може застосовувати різні методи навчання в т.ч. бесіди, пояснення, розповіді, вправи, лабораторні чи практичні роботи, демонстрацію об’єктів, спостереження тощо. Вчитель пропонує шлях пізнання, по якому повинен іти учень, організовує певні засоби, способи та прийоми засвоєння навчального матеріалу. Метод навчання — це спосіб діяльності, спрямований на полегшення та прискорення засвоєння навчального матеріалу.
Не можна навчити дітей, користуючись тільки словесними методами навчання, необхідні також практичні та наочні методи. Навчальна діяльність повинна бути активною. Діти повинні спостерігати, порівнювати, аналізувати, розв’язувати проблемні ситуації.
Під час вивчення окремих тем вчитель пропонує дітям разом з батьками уважно прочитати розповіді про дорожньо-транспортні, пожежні чи інші пригоди і дати відповіді на запитання до теми уроку.
Правильність відповідей не обов’язково перевіряти під час наступного уроку. Це можна зробити на позакласних та позашкільних заходах, використавши запитання, завдання, тести, ігри та інші матеріали.
Наприклад, при вивченні програми курсу «Радіаційна безпека та санітарія» можна застосувати комплекти плакатів Міністерства охорони здоров’я з особистої гігієни та гігієни житла, плакати цивільної оборони з використання підручних засобів для захисту від радіаційного забруднення, з дезактивації одягу та санітарної обробки. При розташуванні школи у режимному районі обов’язково вивчається схема району, забороненого для прогулянок, купання, збирання плодів, ягід та грибів. Рекомендується до демонстрування знаки радіаційної небезпеки на різних предметах та місцевості, набір вітамінів і продуктів, що мають радіопротекторні властивості.
Навчально-матеріальна база курсу повинна включати комплекти плакатів, діафільмів, слайдів, карти (схеми) радіаційного оточення, штатні і підручні засоби індивідуального захисту, зразки побутових та професійних дозиметричних приладів, демонстраційні набори протирадіаційних препаратів, вітамінів і продуктів, що мають протимутагенні і радіопротекторні властивості.
Учень повинен знати правила техніки безпеки, вміти надати першу допомогу потерпілому в тих, чи інших випадках.
Учитель перевіряє і оцінює навчальну успішність учнів, керуючись певними вимогами, що встановлені педагогічною теорією та практикою і визначені в директивних документах про роботу школи. Найголовнішими з цих вимог є:
I. Індивідуальний характер перевірки
Перевіряти треба знання, навички і уміння кожного учня. Не можна задовольнятися тільки загальними даними і враженнями про роботу класу. Не слід допускати, щоб учні підказували один одному, списували роботи у своїх товаришів, бо інакше оцінки не будуть показниками справжнього рівня успішності кожного школяра і відіграватимуть не позитивну, а негативну роль у навчанні і вихованні.
При перевірці успішності слід врахувати індивідуальні особливості учнів: їхній темперамент, характер, здібності, нахили, інтереси, потреби, мотиви, особливості психічних функцій мислення, мови, пам’яті і уваги, уявлення, емоцій, волі і т.д. Наприклад, учням, які повільно міркують, виділяти час на продумування відповідей; швидких, імпульсивних слід стримувати.
2. Систематичність перевірки
Перевірка знань, навичок і умінь є однією з форм здійснення зовнішнього зворотного зв’язку в педагогічному процесі, способом одержання вчителем інформації про те, як учні засвоїли навчальний матеріал. А такий зв’язок тільки тоді ефективний, коли він має безперервний характер.
3. Тематична спрямованість перевірки
Тематична спрямованість стосується всієї системи перевірки знань, усіх її ланок, видів і форм. Такі ланки перевірки, як попереднє виявлення знань, поточна, періодична, підсумкова і комплексна перевірка знань, завжди повинні мати тематичну спрямованість, стосуватись конкретних розділів і тем.
При вивченні курсу «Безпека праці і життєдіяльності учнів» вчитель може застосовувати різні елементи перевірки знань школярів. Це можуть бути різноманітні тести, кросворди, вікторини, анкети, ігри і т.д.
Отже, для перевірки знань і навичок учнів можна підбирати різноманітні форми, способи. Головне — щоб дітям завжди було цікаво, щоб навчання у школі приносило їм радість.
Безпека життя наших дітей — спільна турбота батьків, педагогічних працівників, державних і громадських організацій — всіх, кому не байдужа доля дітей, підростаючого покоління, а, отже, і нашої держави.
|