2. Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку


Скачати 3.07 Mb.
Назва 2. Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку
Сторінка 4/20
Дата 21.03.2013
Розмір 3.07 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Стратегія фокусування передбачає вибір фірмою певного сегмента ринку та реалізацію на ньому однієї з двох попередніх стратегій.

Стратегія зростання характерна в першу чергу для молодих організацій, які прагнуть зайняти позиції лідера, або для тих, які знаходяться на вершині науково-технічного прогресу. Відповідна стратегія менеджменту персоналу повинна бути спрямована на залучення персоналу особливо високої кваліфікації з творчими й підприємницькими здібностями. Найважливішими аспектами управління персоналом у такому разі є такі: створення належної системи оплати праці й мотивації, формування сприятливого психологічного клімату, сприяння творчості, постійне підвищення кваліфікації, забезпечення можливостей службового й наукового зростання.

Стратегія помірного зростання притаманна організаціям, які твердо стоять на ногах і діють у традиційних сферах, наприклад таким, що працюють у галузі автомобілебудування. Для них також є характерним зростання в багатьох напрямах, але повільними темпами, тому що швидке зростання вже непотрібне й навіть небезпечне. Орієнтація стратегій менеджменту персоналу в даному разі така: залучення й закріплення кадрів, стабілізація персоналу.

Необхідність стратегії скорочення масштабів діяльності, або дезінвестування, виникає в періоди перебудови діяльності організації, коли потрібно провести її «санацію», позбутися всього за-старілого. Основні моменти відповідної стратегії менеджменту персоналу будуть полягати в масових звільненнях і допомозі з працевлаштування, стимулюванні дострокового виходу на пенсію, збереження найціннішої частини персоналу, перекваліфікації працівників.Практично не розглядаються проблеми набору нових працівників, підвищення кваліфікації тощо.

Комбінована або селективна стратегія містить в певному співвідношенні елементи попередніх. При цьому одні підрозділи організації розвиваються швидко, інші або помірно, або стабільно, або скорочують свою діяльність.

Стратегії можуть бути різними також і за своїм характером. У цьому сенсі виділяють три види стратегій: наступальну, наступально-оборонну (стратегія стабілізації) та оборонну (стратегія виживання). Як правило, наступальний характер мають стратегії зростання й помірного зростання; наступально-оборонний — комбінована стратегія; суто оборонний — стратегія скорочення діяльності.
28. Характеристика та відмінності в політиці менеджменту персоналу в умовах бюрократичної та патерналістичної моделей ринку.

Критерії

Бюрократична модель ринку праці

Патернашстська модель ринку праці

Характер відносин між фірмою і найманими працівниками

Формальні відносини, які не виходять за межі виробництва

Патерналістське (батьківське, сімейне) ставлення роботодавців (менеджерів) до працівників та до їхніх сімей

Зобов'язання адміністрації фірм щодо зайнятості працівників

Залежать від економічної ситуації й особистих результатів роботи кожного працівника

Високі гарантії зайнятості та, відповідно, очікування адміністрацією від працівників лояльності по відношенню до фірми

Ставлення та інтерес працівників до роботи або до фірми

Працівників цікавить у першу чергу не організація, у якій вони будуть працювати, а їхня робота

На першому місці інтерес до фірми, до її іміджу

Стандарти й методи контролю продуктивності

Використовуються індивідуально орієнтовані, формальні стандарти й методи контролю продуктивності

Орієнтація на високу гру­пову мотивацію та стандарти з використанням громадського робітничого контролю

Взаємини між менеджерами та працівниками в процесі вирішення проблем

Мають переважно консультативний характер

Як захід підкріплення загальних цілей використовується метод спільної участі менеджерів і працівників у вирішенні проблем

Конкуренція між працівниками




Практично немає

Характер відбору й набору персоналу

Працівники у фірму відбираються в першу чергу за критеріями формальної освіти за спеціальністю та (або) практичного досвіду й навичок роботи за спеціальністю

Працівники відбираються фірмою на все життя безпосередньо після школи на основі академічних успіхів, тестування у фірмі з екстенсивною програмою «відсіювання». Крім того, під час відбору використовуються дружні відносини та шкільні зв'язки

Критерії просування працівників по службі

Просування по службі та винагорода залежать у першу чергу від індивідуальної продуктивності, яку оцінюють менеджери. Критеріями диференціації індивідуального заробітку є кількість та якість виконаної роботи

Просування по службі та винагорода залежать від суб'єктивних факторів, таких як освіта, стаж роботи, вік, форма найму тощо. Ці фактори є також критеріями диференціації індивідуального заробітку

Тип організаційної структури й характер розподілу функцій, закріплення обов'язків і відповідальності

Ієрархічна бюрократія зі спеціалізованими та дуже структуризованими функціями й положенням; обов'язки й відповідальність чітко визначені та розписані для кожного працівника

Ієрархічна організація з не-жорсткими, широкими функціями й неформальним описом посади. Така організація значною мірою спирається на внутрішні групові норми кооперації, з пошуком компромісу й високими стандартами групових досягнень

Формування орг-структури навколо окремих осіб або груп працівників

Оргструктура будується навколо окремих осіб

Оргструктура будується навколо груп працівників

Ставлення адміністрації фірм до витрат на робочу силу

Максимальний прибуток на інвестований капітал унаслідок технологічної та індивідуальної продуктивності

Люди розглядаються як найцінніше надбання для досягнення цілей фірми

Збіг цілей працівників і фірми

Працівників у цілому роздратовує робота, але їх можна стимулювати матеріально, якщо виконання завдань жорстко контролюється. Тому вважається, що цілі організації не відповідають цілям працівників

Цілі організації та працівників розглядаються як загальні групові цілі

Характер системи прийняття рішень

Система прийняття рішень дуже централізована — «зверху вниз», документована, має широкі усні комунікації після прийняття рішення, щоб добитися підкорення рішенню

Система прийняття рішень децентралізована — «знизу вгору», є неформальною, з усними комунікаціями для пошуку згоди. А система письмової реєстрації використовується як підтвердження розпоряджень


29.Нормативно-правова база менеджменту персоналу.

Нормативно –правова база з МП включає: законодавство про працю, що складається з Кодексу законів про працю України та ін­ших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.Кодекс законів про працю У визначає правові гарантії і засади здійснення права громадянами розпоряжатися своїми здібнос­тями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників тощо. Закон “Про оплату праці” визначає еко­номічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових від­носинах, на підставі трудового договору з підприємствами, уста­новами, організаціями усіх форм власності та господарювання тощо.

Закон України “Про охорону праці” визначає основні поло­ження щодо реалізації конститу­ційного права громадян на охо­рону їх життя і здоров'я в процесі трудової д-ності, регулює за уча­стю відповідних держ-их органів відносини між власником п-ства, установи і орг-ї або уповноваже­ним ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та вир-чого серед-ща і встановлює єдиний порядок орг-ї охорони праці в Україні. Також до норма­тивно-правової бази відноситься ЗУ “Про зайнятість населення”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про порядок вирішення колек­тивних трудових спорів”,“Про колективні договори і угоди” тощо.Нормативною база для грегла­ментації посадових обов язкив служать законодавчі акти, відомчі інструкції, статути організацій, накази і розпорядження керівни­ків організацій, чинні тарифно кваліфікаційні довідники - пра­вил, положень, норм, інструкцій, рекомендацій, характеристик тощо
30.Кодекс законів про працю України та його значення в мене­джменті персоналу.

Кодекс законів про працю У визначає правові гарантії і засади здійснення права громадянами розпоряжатися своїми здібнос­тями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючі зрос­танню продуктивності праці, по­ліпшенню якості роботи, підви­щенню ефективності суспільносго в-ва, поєднання на цій основі ма­теріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню тру­дової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо сус-ва в першу життєву потребу пра­цездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охо­рону трудових прав працівників.

Кодекс законів про працю У складається з 18 глав. Він вклюає загальні положення, колективний договір, трудовий договір, робо­чий час, счас відпочинку, норму­вання праці, оплата праці, гарантії і компенсації, трудова дисцип­ліна, охорона праці, праця жінок, молоді; пільги, індивідуальні тру­дові спори, професійні спілки, де­ржавне соціальне страхування, нагляд і контроль за додержанням законодавства.

Значення в МП має найсуттє­віше, томущо є одним з головних законів, які використовуються при управлінні персоналом. Виз­начає основні умови укладання на п-вах колективних та трудових договорів, визначає регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, забезпечує встановлення тривалості робо­чого часу та часу відпочинку, встановлює нормативи праці, сис­тему оплати праці, умови найму та зввільнення працівників.
31. Закон України «Про оплату праці» та його значення в мене­джменті персоналу.

Цей Закон визначає економі­чні, правові та організаційні за­сади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відноси­нах, на підставі трудового дого­вору з підприємствами, устано­вами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства) , а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулю­вання оплати праці і спрямований назабезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Складається: загалні поло­ження (заробітна плата, структура заробітної плати, мінімальна за­робітна плата, джерела тощо) , де­ржавне регулювання праці (сфера державного регулювання оплати праці, умови визначення розміру мінімальної заробітної плати, по­рядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати тощо) , договірне регулю­вання оплати праці (система до­говірного регулювання оплати праці, організація оплати праці на підприємствах, оплата праці за контрактом тощо) , право праців­ника на оплату праці та їх захист (права працівників) в заключних положеннях – контроль за додер­жанням прав законодавства.

Значення закону в МП полягає в тому, що він визначає основні умови оплати праці на п-вах, ре­гулює встановлення оплати праці, встановлює ефективну ситему ма­теріального і морального стиму­лювання праці, оцінювання рез-тів праці.
32. Закон України «Про охо­рону праці» та його значення в менеджменті персоналу.

Закон України “Про охорону праці” вводився в дію Постано­вою ВР №2695-12 від 14.10.92. Цей Закон визначає основні по­ложення щодо реалізації консти­туційного права громадян на охо­рону їх життя і здоров'я в процесі трудової д-ності, регулює за уча­стю відповідних держ-их органів відносини між власником п-ства, установи і орг-ї або уповноваже­ним ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та вир-чого серед-ща і встановлює єдиний порядок орг-ї охорони праці в Україні.

Закон України “Про охорону праці” включає ро­зділи: Загальні положення; Гаран­тії прав громадян на охорону праці; Орг-я охорони праці на вир-ві; Стимулювання охорони праці; Держ-і міжгалузеві та галу­зеві нормативні акти про охорону праці; Держ-е упр-ня охороною праці; Держ-ий нагляд і громад­ський контроль за охороною праці; Відповідальність працівни­ків за порушення законодавства про охорону праці.

Значеняня цого закону в МП полягає в тому, що за його допо­могою, на п-вах створюються сприятливі умови праці, полег­шення праці, хдійснюється запо­бігання травматизму і професій­них захворююаннь.

33. Структура і призначення «Класифікатора професій ДК 003-95».

Класифікатор професій ДК003-95 затверджено наказом Держав­ного Комітету України по станда­ртизації, метрології та сертифіка­ції від 27 липня 1995 року №257. Його використовують на підпри­ємствах для характеристики стру­ктури песоналу організації. Він містить такі складові: код розділу класифікатора професій,назва ро­зділу кваліфіквційної групи

В Україні назви категорій пер­соналу стандартизовані, отже всі організації повинні дотримува­тись стандартизованих назв.

Класифікатор професій ДК 003-95 містить такі стандартизовані назви категорій персо­налу:1.законодавці, вищі держа­вні службовці, керів­ники;2.професіонали;3.фахівці;4.технічні службовці;5.робітники сфери торгівлі та побутових пос­луг; 6.кваліфіковані робітники сі­льського та лісового господарств, риборозведення та рибальства; 7.кваліфіковані робітники з інст­рументом; 8.оператори та склада­льники устаткування і машин; 9.найпростіші професії.

Класифікатор професій є скла­довою частиною державної сис­теми класифікації і кодування те­хніко-економічної і соціальної інформації.

Структурно класифікатор скла­дається з кодів і назв класифіка­ційних угрупувань (розділів, під­розділів, класів, підкласів та груп професій) .

Абетка кодів складається з цифр від 0 до 9 та крапки.

Ознаки класифікації розташо­вано в такій послідовності: рі­вень освіти (перший рівень кла­сифікації – розділи професій) ; спеціалізація (другий, третій, чет­вертий рівні класифікації – підро­зділи, класи та підкласи профе­сій); кваліфікаційний рівень ро­біт, що виконуються (п’ятий рі­вень класифікації – групи профе­сій) .
34. Документи, які належать до нормативно-правової бази МП та розробляються керівництвом організації для внутрішнього використання:

Нормативно-правовою базою менеджменту персоналу є також документи, які розробляються та затверджуються керівництвом організації для внутрішнього використання. До таких документів слід віднести такі: Правила внутрішнього трудового розпорядку, у яких фіксуються: загальні положення; порядок працевлаштування та звільнення працівників; головні обов'язки працівників; головні обо в'язки адміністрації; робочий час та його використання; заохочення за успіхи в роботі; відповідальність за порушення трудової дисципліни. Завдання менеджменту персоналу, для використання яких використовується Правила внутрішнього трудового розпорядку - працевліштування та звільнення працівників; контроль за використанням робочого часу.Колективний договір, який укладається між власником або вповноваженим ним органом та профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом для регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та вповноважених ними органів. Завдання менеджменту персоналу, для використання яких використовується Колективний договір - оплата праці; умови праці; організація робочих місць; професійна та соціальна адаптація; охорона праці; нормування праці; проектування трудових процесів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Програма "Основи кадрового менеджменту" для професії "Офіс-адміністратор"
Сутність менеджменту персоналу й напрямки його розвитку. Менеджмент персоналу як суб’єктивне соціальне явище та сфера професійної...
3. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу Маркетинг персоналу...
Персонал як об’єкт вивчення дисципліни менеджмент персоналу. Основні етапи управління персоналом: традиційний, індустріальний та...
ТЕМА: Методологічні аспекти менеджменту персоналу МЕТА
...
Менеджмент персоналу фінансових служб
Зміст та задачі стратегії та політики менеджменту персоналу фінансових служб організації
Волков Володимир Олександрович ПІДБІР ПЕРСОНАЛУ
Актуальність даної проблеми полягає в теоретичному обґрунтуванні системного підходу до підбору персоналу, а також у розробці методичних...
«Менеджмент персоналу»
Кодекс Законів про працю та його роль у регулюванні трудової діяльності персоналу
ТЕМА Поняття і сутність менеджменту Обгрунтуйте необхідність існування...
...
1. Розкрити основні зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і...
Розкрити основні зв’язки менеджменту персоналу з внутрішнім і зовнішнім середовищем організації
1. Сутність і значення менеджменту Предмет, об’єкт і суб’єкт вивчення менеджменту
Наприклад, від пересічних американців дуже часто можна почути, що ефективну економіку США сформували три чинники – автомобілі, автомобільні...
Тема Управління персоналом у системі менеджменту організацій
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка