ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ


Скачати 0.6 Mb.
Назва ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
Сторінка 2/6
Дата 09.05.2013
Розмір 0.6 Mb.
Тип Диплом
bibl.com.ua > Економіка > Диплом
1   2   3   4   5   6

3.Зміст переддипломної практики



Зміст практики визначається характером діяльності підприємства (виробничий, комерційний), обсягами виробництва і реалізації продукції, специфікою його організаційної структури й формою власності та може коригуватися представником кафедри відповідно до кожного підприємства.

  • Зміст практики включає:

а) підбір та опрацювання літератури для виконання теоретичного розділу дипломної роботи на вибрану тематику;

б) ознайомлення з установчими документами підприємства;

в) вивчення організаційної структури управління підприємством та функціональних обовязків структурних підрозділів;

г) засвоєння функцій економічних служб і їх взаємовідносини в місцях проходження практики;

д) вивчення стану аналітичної роботи на підприємстві;

е) вивчення основних форм бухгалтерської,статистичної та оперативної звітності на підприємстві,збирання вихідних даних для виконання дипломної роботи;

ж) проведення аналізу основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за останні три роки;

з) здійснення аналізу за напрямами, що вибрані керівником практики та дипломної роботи.

Важливим етапом підготовки до практики є розподіл студентів за місцями її проходження. Не пізніше ніж за місяць до початку практики відділ практики та кафедра здійснюють розподіл студентів на закріплені бази. При цьому враховуються замовлення на підготовку спеціалістів із їх майбутнього місця роботи після закінчення навчання.

Виходячи із специфіки підприємства, дозволяється видозмінювати обсяг окремих елементів переддипломної практики і їх послідовність.
Практика, що є продовженням навчального процесу, здійснюється при прямому керівництві з боку кафедри та керівника дипломної роботи і при безпосередньому керівництві з боку наставника – керівника від підприємства.

Пропуски днів практики, незалежно від причини, компенсуються за домовленістю з керівником бази і керівником від кафедри в канікулярний час із нарахуванням годин у його педагогічне навантаження. Останній тиждень відводиться на виконання індивідуального заняття та опрацювання літератури з теми дипломної роботи.

Тривалість робочого часу студентів прирівнюється до тривалості робочого дня працівника підприємства. При цьому одна година робочого часу практиканта відводиться на оформлення щоденника і робочого журналу.

Залежно від спрямування й специфіки підприємства види виконуваних робіт можуть змінюватися, що погоджується з керівниками практики.

При складанні звіту з практики студент повинен знати основні теоретичні питання програми і володіти набутими практичними навичками.

Студенти можуть самостійно, з особливого дозволу, підбирати для себе місце проходження практики та пропонувати його для використання.
4.Розділи практики
4. 1. Загальне ознайомлення з підприємством
4.1.1. Вивчення установчих документів

Для виконання завдань практики студенти повинні ознайомитися з діяльністю підприємства в цілому. Необхідно вивчити установчі документи бази практики. При цьому вказати найменування і відомче підпорядкування, визначити юридичний статус, ціль діяльності та функції підприємства.

4.1.2. Аналіз організаційної структури управління підприємством

Під час проходження практики студенти мають вивчити організаційну структуру управління підприємством та взаємовідношення структурних підрозділів, визначити склад підприємства, вказати функціональні обовязки основних відділів та служб. Організаційну структуру управління підприємством потрібно проаналізувати, тобто оцінити гнучкість організаційної структури, рівень фондоозброєності управлінського персоналу, коефіцієнт еластичності структури і її раціональності.
4.1.3. Оцінка стану економічної та аналітичної роботи на підприємстві

У даному підрозділі необхідно проаналізувати роботу планово-економічного відділу й оцінити стан економічного відділу та стан економічної й аналітичної роботи, розглянути функціональні обов’язки досліджувального відділу.

4.2. Збирання вихідних даних та їх обробка відповідно до теми дипломної роботи



До основної інформації, яку необхідно використовувати при написанні дипломної роботи з економіки, належать такі її види:

  • регулятивно-правова,

  • нормативна,

  • планова,

  • облікова;

  • необлікова.

Основними нормативно-правовими актами, які регламентують економічні відносини, є: Закони України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, ”Про власність”, “Про господарські товариства”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, “Про податок на прибуток”, “Про податок на додану вартість”, “Про акцизний збір”, “Про банки та банківську діяльність” й ін., а також Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента, листи Національного Банку України та інші різні підзаконні акти.

В Україні затверджена єдина система науково обґрунтованих техніко-економічних норм і нормативів для планування економічного та соціального розвитку. Мета створення системи норм і нормативів – досягнення наукової обгрунтованості, пропорційності й збалансованості планів, повніше виявлення та використання резервів виробництва, подальше підвищення його ефективності.
До системи норм і нормативів уходять такі їх групи:

- нормативи ефективності загального виробництва;

- норми й нормативи затрат праці та зарплати;

- норми і нормативи затрат та запасу сировини, матеріалів, палива й енергії та інших видів нормованих оборотних коштів;

- норми і нормативи використання виробничих потужностей та норми продовження освоєння проектних потужностей;

  • нормативи капіталовкладень і капітального будівництва;

  • норми й нормативи необхідності та запасів обладнання;

  • фінансові норми і нормативи;

  • норми грошових (комплексних) затрат на виробництво (обслуговування, відрахування на цільові підприємства і т. д.);

  • соціально-економічні норми та нормативи;

  • норми і нормативи охорони навколишнього середовища.

Важливе місце в нормативному господарстві об’єднання (підприємства) займають норми використання виробничих резервів, які класифікують залежно від таких ознак:

- за масштабом використання – цехові, заводські, підгалузеві, галузеві, міжгалузеві;

- за періодом дії – часові; змінні (поточні); перспективні; довготермінові;

- за ступенем узагальнення – індивідуальні та групові;

- за виробництвом – на основному виробництві й на додаткові потреби;

- за цілеспрямованістю використання – поопераційні; подетальні; невиробничі; постадійні та збільшені.

При аналізі обгрунтованості норм затрат сировини, матеріалів, палива, енергії і затрат праці у виробництві промислової продукції слід використовувати такі джерела інформації, як затверджені регламенти й інша технічна документація (технічні карти, креслення на вироби); стандарти і технічні умови на сировину та готову продукцію; технічні звіти об’єднання; плани організаційно-технічних заходів для економії сировини, матеріалів, палива, енергії, зниження трудомісткості продукції на запланований період, дані про виконання плану заходів за звітний період; дані звітів ідентичних підприємств і рішень галузевих нарад; звіти науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів про науково-дослідницькі роботи в даній сфері.

При оцінюванні дотримання затверджених норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії і затрат використовують, як правило, нормативні, планові й звітні калькуляції собівартості окремих виробів чи відповідних калькуляційних одиниць.

Крім цього, узагальнені нормативні показники у вартісному виразі готової продукції (наприклад, нормативи витрат заробітної плати на вартість продукції, норми запасів сировини, матеріалів і палива) чи в натуральних одиницях (лінії чисельності) наводяться у певних розділах планів та форм звітності підприємств й об’єднань.

Планова інформація – це сукупність даних про склад запланованого об’єкта і тенденцію його розвитку. Вона відображена в оперативних, поточних та перспективних планах, а також у довготермінових прогнозах розвитку підприємств, об’єднань і галузей промисловості.

За ринкової економіки, коли підприємство само несе відповідальність за свій фінансовий стан, зросло значення перспективного, поточного й оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

При сучасному рівні механізації й автоматизації управління на підприємствах і у виробничих об’єднаннях поточними є річні, квартальні та місячні плани. Поступово вся щомісячна інформація переходить до розряду оперативної, що дасть змогу підвищити гнучкість управління.

Оперативний аналіз служить засобом оперативного контролю і регулювання процесу виробництва й охоплює при цьому дуже обмежене коло важливих та оперативних даних. Найдетальніший аналіз усіх сторін діяльності підприємств і об’єднань проводять відповідно до наявних можливостей послідовно, як правило, за підсумками роботи за рік. Його результати використовують для оцінювання виконання планових завдань, виявлення напряму мобілізації внутрішніх резервів для підвищення ефективності виробництва.

Періодизація облікової інформації кореспондується з вищеназваними різновидами планових даних.

Господарський облік організований в єдину систему контролю за виконанням завдань і складається з трьох самостійних, але міцно пов’язаних між собою видів обліку: оперативного, бухгалтерського й статистичного. Відповідно до цього класифікують і види облікової інформації та звітність.

За обсягом і змістом основною є бухгалтерська інформація. Така її роль зумовлена низкою важливих особливостей, серед яких – суцільне і безперервне відображення всіх операцій, їх документальне оформлення й узагальнення у вартісних вимірниках, високі аналітичні можливості урахованих реєстрів.

Усі види господарського обліку – це способи складання звітності, що належить до важливих джерел інформації про діяльність підприємств і об’єднань. Саме звітність займає головне місце в інформаційному забезпеченні економічного аналізу діяльності підприємств.

Бухгалтерська звітність – це система пов’язаних між собою показників, що характеризують кругообіг господарських засобів. Характерною особливістю бухгалтерської звітності є взаємопов’язана система її показників, документально підтверджених записами початкових господарських операцій, які відображають у різних вартісних оцінках, а за речовими елементами (матеріальні цінності, продукція і т. ін.)—також у натуральному виразі.

Оперативна звітність (або виробничо-технічна) призначена переважно для поточного контролю й управління у середині окремих підприємств і об’єднань. Вона містить дані про виробництво важливих видів продукції, про хід поставок матеріалів та палива, про виконання договорів поставок замовникам комплектуючих виробів та напівфабрикатів тощо.

За способами складання оперативна звітність подібна до статистичної, тому на практиці їх часто виконують разом.

За періодичністю подання звітність поділяють на місячну, квартальну і річну. Місячна звітність, зокрема, складається з “Балансу”, “Звіту про фінансові результати”. Крім цього, сюди входять: додаток до балансу, де відображені показники реалізації продукції, прибутків та збитків; розшифрування до балансу; довідки, що містять конкретну характеристику різних статей балансу й ін. Місячна звітність також містить звіт із праці, дані про виконання планів із виробництва, праці і зарплати, про собівартість товарної продукції. Серед квартальної звітності слід відзначити звіт із праці, що містить дані про фонд оплати праці підприємства та його склад.

Річна звітність за основною діяльністю виробничого об’єднання нараховує 26 типових форм. Обсяг річної звітності ширший від квартальної переважно за рахунок унесення до неї звітів про основні показники діяльності підприємства, про основні фонди, про рух грошових коштів, про власний капітал тощо.

Фінансова звітність згідно з П(С)БО – це бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Фінансова звітність складається з:

  • форми №1 “Баланс”;

  • форми №2 “Звіт про фінансові результати”;

  • форми №3 “Звіт про рух грошових коштів”;

  • форми №4 “Звіт про власний капітал”;

  • форми №5 “Примітки до річної фінансової звітності”;

  • приміток до звітів.

Зміст фінансової звітності забезпечує інформаційну потребу для:

  • оцінки ділової та ринкової активності;

  • оцінки якості управління;

  • оцінки фінансово-майнового стану підприємства;

  • оцінки здатності підприємства вчасно виконувати свої зобовязання;

  • оцінки забезпеченості зобовязань підприємства;

  • визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

  • оцінки фінансових результатів діяльності;

  • визначення шляхів поліпшення фінансової діяльності підприємства;

  • аналізу інших показників із метою прийняття оптимальних управлінських рішень.

Статистичну звітність підприємств і виробничих об’єднань можна поділити на дві групи. Перша охоплює певну систему техніко-економічних даних, вимірювання й узагальнення яких невластиві для бухгалтерського обліку, оскільки ці дані виходять за межі системи повсякденного обліку, процесів і явищ господарського життя. До таких даних належать, наприклад, відомості про введення нових потужностей відповідно до одиниць вимірювання, стан обладнання й освоєння проектних потужностей, баланс виробничих потужностей, енергобаланс та ін. Багато показників статистичної звітності цієї групи формуються на основі організації спеціального обліку.

Друга група статистичної звітності підприємств та виробничих об’єднань подібна за деякими формами і показниками на бухгалтерську. До неї належать місячні звіти про виконання плану виробництва продукції, про собівартість товарного випуску й розподіл, про заробітну плату робітників і її склад у звітності про працю. Названі вище форми протягом року проходять табелі статистичної звітності, але дані для її складання беруть із бухгалтерських реєстрів.

До статистичної інформації належать також такі дані, які періодично вираховують на основі тимчасових спостережень або фотографування робочих місць: затрати робочого часу, простої обладнання.

Для виконання розрахунків та аналізу в дипломній роботі необхідно взяти таку статистичну звітність:

  • форму №1-підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”;

  • форму №11-ОЗ “Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)”;

  • форми 1-ПВ, 2-ПВ “Звіт із праці” (місячна, квартальна, річна);

  • форма 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”;

  • форма 1-Б “Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість” (місячна) тощо.

Залежно від галузевої належності підприємства, його розмірів, а також галузі дипломного дослідження студенту може знадобитися деяка інша статистична звітність.

Позаоблікова інформація, на відміну від нормативної, планової й облікової, має позасистемний характер. Її призначення полягає у тому, щоб доповнити недостатні дані для проведення аналізу. Потреба в ній виникає, як правило, за необхідності поглиблення економічного аналізу і визначення конкретних причин зміни показників, які вивчаються.

До позаоблікових джерел інформації належать: матеріали ревізій і перевірок, проведених вищестоящими та контролюючими органами; протоколи виробничих нарад; переписи обладнання й матеріалів, які проводять органи статистичного управління; фотографії робочого дня і роботи обладнання, проектно-конструкторська та технологічна документація; дані візуальних спостережень, опитувань, анкетувань й інших спеціальних досліджень.

4.3. Розрахунок та аналіз основних техніко-економічних показників за останні 3 роки
Основні техніко-економічні показники наведені у таблиці 1. Після заповнення таблиці студент повинен їх проаналізувати,вказати тенденції зміни основних показників діяльності підприємства та проілюструвати аналітичну записку графіками.


4.4. Опрацювання літератури за темою дослідження
Студент має вивчити й опрацювати літературу за вибраною темою дослідження. Орієнтовний перелік рекомендованої літератури наводиться.

Список рекомендованої літератури





  1. Абалкин Л. И. Экономическая энциклопедия. – М.: Экономика, 1999. – 1056 с.

  2. Азрилиян В. А. Большой экономический словарь. – М.: Фонд “Правовая культура”, 1994. – 528 с.

  3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. – М.:Финансы и статистика, 1997. – 416 с.

  4. Бандурка А. М., Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та внутренних дел, 1999. – 394 с.

  5. Богатко А.Н. Основы экономического анализа хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 206 с.

  6. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 416 с.

  7. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. – М.: Инфра-М, 2001. –

215 с.

  1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. – К.: ИТЕМ, 1996. – 456 с.

  2. Бланк И. А. Управление прибылью. – К.: Ника-Центр - Эльга, 1998. – 542 с.

  3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2-х т. – К.: Ника-Центр - Эльга, 1999. – І т. – 592 с., ІІ т. – 512 с.

  4. Бойчик І. М., Харів М. С., Хопчан М. І. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К. – Львів: Каравела – Новий світ, 2000. –212 с.

  5. Борисов А. Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 1999. – 894 с.

  6. Волков О. Г. Экономика предприятия. – М.: Инфра-М, 1998. – 401 с.

  7. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1995. – 268 с.

  8. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 327 с.

  9. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 360 с.

  10. Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие. – СПб.: Специальная литература, 1995. – 414 с.

  11. Грещак М. Г. Внутрішній економічний механізм підприємства. – К.:КНЕУ, 2000. – 397 с.

  12. Джей К. Шим, Джоэл Г. Сигел. Методы управления стоимостью и анализа затрат. – М.: Филинъ, 1996. – 213 с.

  13. Економічна енциклопедія. – К.: Видав. центр “Академія”, 2000. –

642 с.

  1. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред.

С. Ф. Покропивного – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001.–

528 с.

  1. Економіка виробничого підприємства: Навч. посібник для вузів / За ред. І. М. Петровича. – К.: Знання, 2002. – 405 с.

  2. Економіка підприємства: Навч. посібник для вузів / За ред.

П. С. Харіва. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 500 с.

  1. Економіка підприємства: Навч. посібник / За ред. А. В. Шегди. – К.: Знання-Прес, 2001. – 335 с.

  2. Економічний аналіз / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський,

М.І. Горбаток; за ред. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

  1. Заблоцький Б. Ф., Кокошко М. Ф., Слювженко Т. С. Економіка України. – Львів: ЛБК НБУ, 1997. – 580 с.

  2. Заруба О. Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. – К., 1995. – 110 с.

  3. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: Знання – ПРЕС, 2000.– 207 с.

  4. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін С.В. Економічний аналіз: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 176 с.

  5. Іващенко В.І., Болох М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 1999. – 204 с.

  6. Кац И. Я. Экономическая эффективность деятельности предприятия. – М.: Финансы и статистика, 1987. - 192 с.

  7. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 512 с.

  8. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 1999. – 208 с.

  9. Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. – К., 1996. – 298 с.

  10. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. – М.: ИКЦ «ДИС», 1997. – 224 с.

  11. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання. – 2000. – 378 с.

  12. Крайник О. П., Клепикова З. В. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. – Львів – К.: Держ. ун-т “Львівська політехніка” – Дакор, 2000. – 260 с.

  13. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 216 с.

  14. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

  15. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 471 с.

  16. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.– М.: Дело, 1998. – 799 с.

  17. Мочерний С. В. Економічний словник-довідник. – К.: Femina, 1995.

  18. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів: Наука, 1998. – 220 с.

  19. Муравьев А. М. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 142 с.

  20. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. – К., 2001. – 560 с.

  21. Пльоткін Я. Д., Пащенко І. Н. Виробничий менеджмент: Навчальний посібник. Збірка вправ. – Львів: ДУ „Львівська політехніка”, 1999. – 258 с.

  22. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка,2001. – 454 с.

  23. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2002. – 176 с.

  24. Прыкин Б. В. Технико-экономический анализ производства: Учеб. для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 399 с.

  25. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 357 с.

  26. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск: ООО «Новое знание», 2000. – 688 с.

  27. Сибулин В.П. и др. Экономико-математические методы в анализе хозяйственной деятельности предприятий и объединений. - М.:Финансы и статистика, 1982. – 245 с.

  28. Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышлен-ности. – Минск: Выш. шк., 1999. – 398 с.

  29. Словник сучасної економіки / За ред. Девід В. Пірс. – К.: Вид-во “Артек”, 2000.

  30. Справочник финансиста предприятия. – М. :ИНФРА-М, 1996. –

312 с.

  1. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБУНБУ, 2000. – 485 с.

  2. Томпсон А., Формби Д. Экономика фирмы / Пер. с англ. – М.: Бином, 1998.

  3. Фінанси підприємств/ За ред. А.М. Поддєрьогіна - 3-є вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.

  4. Финансовый менеджмент: теория и практика / Под ред.

Е. С. Стояновой. – М.: Перспектива, 1998.

  1. Финансы предприятий / Под ред. проф. Н.В. Колчиной. – М.: Финансы - ЮНИТИ, 1998. – 413 с.

  2. Фатхудинов Р. А. Организация производства: Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 672 с.

  3. Філоненков О. С. Фінансові результати діяльності та оподаткування підприємств: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 1999.

  4. Холл Р. Х. Организации: структуры, процессы, результаты. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.

  5. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 656 с.

  6. Черваньов Д. М., Мейксова Л. І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 1999. – 514 с.

  7. Чубаков Г. Н. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1996.

  8. Шевчук В. Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384 с.

  9. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятий: Учебное пособие для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 342 с.

  10. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 207 с.

  11. Экономика предприятия: Учеб. для вузов / Под ред. О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 520 с.

  12. Періодичні видання: журнали “Економіка України”, “Фінанси України”, “Економіст”, газети “Бізнес”, “Галицькі контракти”, “Урядовий кур’єр” тощо.



4.5. Індивідуальне завдання

Індивідуальне завдання видається студенту-дипломникові керівником дипломної роботи. Метою його виконання є здійснення конкретних розроблень із теми дослідження. Зміст індивідуального завдання складається керівником. Воно може містити:

а) поглиблений аналіз певних економічних показників підприємства;

б) детальне ознайомлення з діяльністю підприємства в напрямі досліджуваної проблеми;

в) прогнозування економічних показників на підставі результатів аналізу різними методами (кореляційний та регресійний аналіз, екстраполяція тощо);

г) використання для дослідження сучасних економіко-математичних методів, наприклад, методів оптимізації;

д) розроблення прикладної програми на ПЕОМ або використання наявних програм для дослідження певних економічних процесів;

е) визначення на основі результатів проведеного аналізу конкретних резервів поліпшення економічних показників;

є) визначення конкретних напрямів поліпшення економічної діяльності підприємства відповідно до вибраної теми дослідження тощо.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ (для студентів,...
Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики бакалаврів, спеціалістів, магістрів (для студентів спеціальностей 040203,...
ПРОГРАМ А
Програма та методичні вказівки щодо проходження виробничої практики для студентів денного відділення спеціальності 050107 "Економіка...
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ студентів 6-го курсу спеціальності 03060101...
Завдання Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність) 7
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ студентів 5-го курсу спеціальності 03060101...
Завдання Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність) 6
ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного...
Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з виробничої практики для студентів...
Метою виробничої практики є формування системи знань щодо діяльності підприємств, податкових установ, страхових компаній, комерційних...
ПРОГРАМА виробничої ПРАКТИКИ для студентів І V
...
НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ВЧИТЕЛЯ СТУДЕНТІВ
Педагогічна практика займає провідне місце у фаховій підготовці майбутніх учителів освітньої галузі «Технології» на етапі здобуття...
ПРОГРАМА другої навчальної (технологічної) практики для студентів...
Напрям підготовки: 0904 – “Металургія” Кваліфікаційний рівень: 090400 Бакалавр
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ( 2 виробнич ої ) ПРАКТИКИ студентів...
Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчальний процес системи поетапної практичної підготовки майбутніх менеджерів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка