ЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” 15-16 вересня 2006 року Бердянськ Видавничий центр АУІТ “АРІУ” Бердянськ 2006

Скачати 1.64 Mb.

Назва	ЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” 15-16 вересня 2006 року Бердянськ Видавничий центр АУІТ “АРІУ” Бердянськ 2006
Сторінка	7/16
Дата	13.03.2013
Розмір	1.64 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 16

Литература

Кифяк В.Ф. Організація туристської діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312с.
Бейдик О.О. Рекреаційно – туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо – поліграфічний центр «Київський університет», 2001. – 395с.
Дядечко Л.П. Экономика предприятий туристического бизнеса. – Донецк, 2003. – 172с.
Статистичний щорічник Луганської області в 2003р. – Луганськ, 2004. – 571с.

Ветрова Н.М.
ПІДХОДИ ДО ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РЕКРЕАЦІЙНОГО РЕГІОНУ
Процес підтримки та корекції фізіологічного стану організму при відпочинку та саморозвитку – процес рекреації, потрібен для людини, котра витрачає в трудовій діяльності власні фізичні і розумові можливості. Роль рекреації людини підвищується в умовах високої інтенсивності і напруженості праці в сучасному виробництві, а також наростанні психологічних перевантажень. Особливе значення при організації ефективної рекреації людини має облік екологічного стану природних систем навколишнього середовища як визначального фактора рекреаційної діяльності. Ця теза заснована на обов'язковій особистій участі в рекреаційному процесі природних ресурсів, а саме таких як клімат, гідроресурси, бальнеологічні запаси, фітолікувальні, морські і пляжні ресурси, ландшафтне різноманіття. Тому зниження якісних характеристик навколишнього середовища стосовно норми позначається негативно на привабливості рекреаційної території, а по ряду показників може привести до втрати значущості території як придатної для організації рекреаційного процесу.

Проблеми стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, впливу на здоров'я населення, на ефективність рекреаційної діяльності широко вивчалися вченими-екологами (Реймерс Н.Ф., Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М., Данилов-Данільян В.І., Тарасенко В.С., Багров М.В., Боков В.О.), медиками (Каладзе М.М., Шибанов С.Е., Шибанов А.С., Ярош А.М., Солдатченко С.С., Коршунов Ю.П., Бессмертний А.Ф., Єфимова В.М., Воскресенська О.М.), економістами (Долішний М. І., Мамутов В.К., Амоша О.І., Дементьєва Т.М., Данілішин Б.М., Єфремов О.В., Бережна І.В., Хлобистов Є.В.). Однак аспекти екологічного менеджменту рекреаційного регіону на стратегічному рівні усе-таки вимагають додаткового осмислення.

В сучасних умовах керування рекреаційними територіями повинне в першу чергу бути екологічно збалансованим, тому розгляд підходів до формування стратегії розвитку рекреаційного регіону з урахуванням екологічної складової є актуальною проблемою.

Згідно з існуючими теоріями рекреаційного процесу, на території при наявності рекреаційних потреб суспільства для організації ефективних видів і форм рекреації різних груп населення може використовуватися наявна сукупність рекреаційних ресурсів, завдяки таким їхнім властивостям як лікувально-оздоровчий вплив, унікальність, історична і культурна цінність, естетична привабливість та інші. Загальновизнано рекреаційна діяльність розуміється як процес, що має не тільки фізіологічну і соціальну, але й економічну складову. При цьому пріоритетне використання території для рекреаційної спеціалізації повинне, з однієї сторони, враховувати рівень соціально-економічної доцільності її організації, а з іншого боку – екологічний потенціал використовуваного простору. В цьому випадку виникнення системної проблеми функціонування природних комплексів в умовах спрямованого впливу на них людини вимагає при побудові структур керування на території, усвідомлення комплексу впливу на природне середовище антропогенних процесів – сформованого і можливого, включаючи також власне рекреаційно-економічну діяльність.

Концептуально, при побудові цілісної стратегічної перспективи розвитку рекреаційної території необхідно забезпечити збалансовану взаємодію природних, технічних і соціальних підсистем рекреаційного середовища, що відповідає санітарно-гігієнічним і матеріальним потребам суспільства при збереженні природно-ресурсного й екологічного потенціалу території.

Необхідно відзначити, що рішення зазначеної задачі залежить від результатів оцінки рівня економічного розвитку й екологічного стану території; ресурсного потенціалу регіону; територіального і галузевого зонування території по видах ресурсів, оцінки можливих змін екологічних балансів території. Результати досліджень можуть забезпечити основу обґрунтування стратегічних перспектив рекреаційної діяльності стосовно реалізації принципу «Не нашкодь» ні рекреанту, ні навколишньому середовищу.

Слід зазначити, що стратегічне керування враховує цілий комплекс характеристик як зовнішнього оточення, ситуації в галузі, позиції в сегменті ринку, так і внутрішніх особливостей рекреації на окремій території. Екологізація стратегічного управління визначає наступні альтернативи: 1) стратегічний розвиток рекреаційної діяльності в регіоні, який не має перебільшень навантаження на природні ресурси; 2) стратегія стабілізації функціонування рекреаційних підприємств, якщо регіон має високий рівень навантаження на природні ресурси; 3) стратегія обґрунтування змін діючої спеціалізації в напрямку розвитку рекреаційного комплексу. При цьому екологічний менеджмент для рекреаційної території в процесі вибору стратегічних перспектив, повинен забезпечувати вимоги екологічної безпеки: оцінювати доцільність створення нових і розвитку наявних виробництв, підготовки трудових ресурсів і інших елементів діяльності на окремій території, включаючи небезпечні виробництва (можливі викиди, дисбаланс стану навколишнього середовища та інші), з огляду на вплив їх на природне середовище в цілому і на рекреаційні ресурси зокрема; необхідно передбачати перерозподіл продуктивних сил з територій, які урбаністичне перевантажені чи мають високі ризики екологічних небезпек.

Реалізація названих стратегічних альтернатив потребує підготовки системи заходів екологічної спрямованості, що регламентує ведення рекреаційно-економічної діяльності. У такій системі поєднуються соціально-організаційні, оціночно-прогнозні і технічні заходи, що дозволять уникнути неузгодженості екологічних параметрів території і показників рекреаційно-економічної діяльності.

Нагай І.Д.
ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВІ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТИПУ
При здійсненні в Україні історично необхідної реформи в соціальному, політичному і економічному житті виникає багато складних проблем. Зовнішнє середовище, в якому діють нині підприємства рекреаційного типу, стає якісно іншим: постійно підвищується ступінь його невизначеності, з'являються невраховані чинники ризику. Управління повинне бути тепер більш пристосованим до ринкової саморегуляції. Все частіше говорять про нові підходи до стратегічного планування і управління підприємствами рекреаційного типу. Стратегічний менеджмент отримує все більше значення в управлінні фірмою. В рамках стратегічного менеджменту велика увага приділяється процесу виконання стратегії, де виникає необхідність проведення стратегічних змін. Проведення змін в організації призводить до того, що в ній створюються умови, необхідні для здійснення діяльності, відповідної вибраної стратегії.

Стратегічний менеджмент - це програмний спосіб мислення і управління, забезпечуючий узгодження цілей, можливостей підприємства і інтересів працівників. Він припускає не тільки визначення генерального курсу діяльності (поведінки) підприємства і організацію справи на його основі, але і підвищення мотивації, зацікавленості всіх працівників в його реалізації.

Стратегія для сучасних рекреаційних підприємств виступає не тільки як інструмент обгрунтування, вироблення і реалізації довгострокових цілей і задач виробничого, науково-технічного, економічного, організаційного і соціального характеру, не тільки як чинник, регулюючий діяльність організації до тих пір, поки намічені цілі і задачі не будуть досягнуті, але одночасно і як засіб зв'язку підприємства із зовнішнім ринковим середовищем.

Процес формування стратегії рекреаційного підприємства умовно можна розділити на два етапи: розробка і вибір стратегії, виконання стратегії.

Проведення змін в на підприємстві рекреаційного типу призводить до того, що в ньому створюються умови, необхідні для здійснення діяльності, відповідної вибраної стратегії. Необхідність і ступінь змін залежать від того, наскільки підприємство готово до ефективного здійснення стратегії. Проведення стратегічних змін є дуже складною задачею. Труднощі рішення цієї задачі в першу чергу пов'язані з тим, що всяка зміна зустрічає опір, який іноді може бути таким сильним, що його не вдається подолати тим, хто проводить зміни.

Основною стратегією конкурентоспроможності підприємства рекреаційного типу може бути комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості і підвищенні рівня обслуговування з метою проникнення на ринок і розширенню об'єму продажів.

Найбільш доречним при плануванні стратегічних змін є використання моделі “Калейдоскоп”. В новій організаційній структурі за основний принцип її побудови прийняте прагнення керівництва додати системі завершеність тих або інших научно-функціональних (економічних, фінансових, виробничо-технічних) циклів. Такий принцип додає чіткість виконуваним функціям, відповідальності за схвалювані управлінські рішення і забезпечує своєчасність і достовірність одержуваної генеральним директором інформації. Важливо і те, що керівник підприємства може оперативно ухвалювати коректуючи управлінські рішення.

Другий напрямок проведення стратегічних змін на підприємстві стосується організаційної культури. У результаті реалізації запропонованих заходів буде сформований чітко структурований і орієнтований на результат план роботи. Це дасть можливість підвищити зацікавленість усіх працівників та буде сприяти одержанню додаткового прибутку за рахунок залучення і комплексного продажу санаторно-курортних послуг.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 16

Схожі:

НФЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною... МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...	Міністерство освіти та науки країни НФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ТУРИСТИЧНОЮ І КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЮ ЕКОНОМІКОЮ”
Промислове виробництво м. Бердянськ за 2009 рік Бердянськ склав 1226,3 млн грн., або 88,9% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року. Питома вага реалізованої промислової продукції...	Додаток 2 до наказу МОН від 10 жовтня 2008 року №921 Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 роки
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННІ Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля	ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННІ Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля
Інформація про виконання Програми соціально-економічного та культурного... Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Бердянськ на 2013 рік, затвердженої рішенням тридцять другої сесії міської...	Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової... Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Бердянськ, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної...
Умки соціально-економічного розвитку м. Бердянськ за 2012 рік За... Токмак, Енергодар), проведеної відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 29. 07. 2011 №312, зі змінами (6 напрямів...	Інформація про виконання Програми соціально-економічного та культурного... Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, реалізацію...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання