Законодавство про підприємництво

Скачати 1.31 Mb.

Назва	Законодавство про підприємництво
Сторінка	6/9
Дата	16.03.2013
Розмір	1.31 Mb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Економіка > Закон

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Таблиця 1.1

Відмінності у підходах визначення поняття витрат та їх класифікації з точок зору економіки, бухгалтерського та податкового обліків (порівняння)

Економічний підхід	Підхід обліку згідно Положення ( стандарт БО 16)	Підхід податкового обліку згідно закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств”
Визначення	( п.6 П (С)БО 16 )	( П.5.1 Закону )
Витрати – це грошове вираження затрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї виробничої і реалізаційної діяльності. [ 3 ].	Витратами визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов”язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.	Валові витрати виробництва і обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів ( робіт і послуг), які придбаються ( виготовляються ) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

І. Економічний

Класифікація витрат

Ознаки кваліфікації	Групи витрат
1. За ступенем однорідності [ 5 ]	* елементні * комплексні
2. За способом віднесення на собівартість окремих видів виробництва [ 2 ]	* прямі * непрямі
3. Відносно до обсягів виробництва [ 3 ]	постійні ( Див. рис. 1.1. ) : - залишкові - стартові ( Див.рис.1.2. ) - поворотні - неповоротні змінні : - пропорційні - дегресивні - прогресивні ( Див. рис. 1.5.)
4. Відносно до виробничого процесу [ 2 ]	основні накладні
5. За доцільністю [ 2 ]	продуктивні непродуктивні
6. За календарним періодом [ 2 ]	поточні одноразові
7. За видами витрат [ 2 ]	витрати за економічними елементами витрати за статтями калькуляції

Крім цього виділяють :

- загальні ;

- на одиницю продукції;

– власне граничні витрати

- граничні витрати ( Див. рис. 1.9. ) [ 5 ]

- витрати втрачених можливостей [ 3 ]

Валові витрати = постійні + змінні ( Див. рис. 1.7 )

Елементні витрати – однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними ( матеріальні витрати, амортизаційні відрахування, зарплата);
Комплексні – різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарські витрати);
Прямі витрати – безпосередньо зв’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю;
Непрямі витрати – пов’язані з процесом виробництва в цілому : зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання та експлуатація машин, споруд.
Постійні витрати ( ПВ) – це такі витрати, сума яких в даний період часу не залежить безпосередньо від величини і структури виробництва та реалізації;
Середні постійні витрати – це постійні витрати на одиницю продукції ( СПВ )

Залишкові витрати – це та частина постійних витрат, які продовжує нести підприємство, не дивлячись на те, що виробництво і реалізація на якійсь час повністю зупинені;
Стартові витрати – це та частина постійних витрат, які виникають у зв”язку з відновленням виробництва і реалізації.

тис.грн.

Якщо господарська діяльність здійснюється в рамках даного об’єму, постійні витрати будуть незмінними. Розширення потенціалу фірми, наприклад у формі збільшення машинного парку, збільшення числа штатних співробітників призводить до росту постійних витрат ( на амортизацію, Змінні витрати – витрати, загальна величина яких на даний період часу знаходиться в безпосередній залежності від об’єму виробництва і реалізації, а також їх структури при виробництві і реалізації декількох видів продукції.
Під пропорційними змінними витратами розуміють змінні витрати, які змінюються у відносно тій же пропорції, що і виробництво та реалізація.
Під дегресивними змінними витратами розуміють змінні витрати, які змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво і реалізація.
Під прогресивними змінними витратами розуміють змінні витрати, які змінюються у відносно більшій пропорції, ніж виробництво і реалізація.

Валові витрати – це сума постійних та змінних витрат.

КОШТОРИС ВИРОБНИЦТВА І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ.
1. Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Таким чином кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не співпадають.

КОШТОРИС ВИРНОБНИЦТВА

Таблиця 2.1.

№	Елементи витрат	тис. грн.
1. 2. 3. 4. 5.	Матеріальні витрати Заробітна плата Відрахування на соціальні потреби Амортизація ОФ Інші витрати	500 200 80 75 40
6.	Витрати на виробництво ( р.1 + р.2 + р.3 + р.4 + р.5 )	895
7. 8. 9.	Витрати, які не включаються у виробничу собівартість продукції Зміна залишків витрат майбутніх періодів ( приріст віднімається, зменшення додається ) Зміна залишків резерву майбутніх платежів ( приріст додається, зменшення віднімається )	35 +5 _
10.	Собівартість ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ( р.6 – р.7 +(-) р.8+(-) р.9 )	855
11.	Зміна залишків незавершеного виробництва ( приріст віднімається, зменшення додається)	-10
12.	Виробнича собівартість товарної продукції ( р.10 +(-) р.11)	865
13.	Позавиробничі витрати	25
14.	Повна собівартість товарної продукції ( р.12 + р.13 )	890

Склад елементів витрат кошторису ( Див. питання 1 ).

2.2. СОБІВАРТІСТЬ ТА ЇЇ ВИДИ.

На підприємствах обчислюється собівартість валової, товарної та реалізованої продукції.

Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємства, на яких не є стабільною величина залишків незавершеного виробництва. Її обчислення ґрунтується на кошторисі виробництва ( див. табл. 2.1.) : 895-35-5=855 тис. грн.
Собівартість товарної продукції підприємства обчислюється двома основними способами :

1) синтетичний ( ґрунтується на кошторисі ( Див. табл. 2.1. ) : 855+10+25=890 тис. грн.

Цей метод показує собівартість товарної продукції у зв’язку з загальною сумою витрат і динамікою їх списання.

2) підсумування попередньо визначеної собівартості окремих виробів :

де Ст. – собівартість товарної продукції,

n - кількість найменувань продукції ( послуг ),

Сі - собівартість одиниці і – ої продукції ( послуги ),

Nі - виробництво і – ої продукції ( послуг ) у натуральному вимірі.

3) Пофакторний (допоміжний) – застосовується для визначення рівня і динаміки витрат за умов директивного планування.

( 2.2.)

де Ст..р. – собівартість планового обсягу товарної продукції за рівнем витрат базового ( минулого ) періоду ( розрахункова собівартість );

m – кількість факторів впливу на собівартість продукції в плановому періоді;

Сj – зміна собівартості у плановому ( прогнозному ) періоді під впливом j – го фактору.

Зміна собівартості під впливом організаційно – технічних факторів обчислюється на плановий обсяг виробництва як :

де С1 С2 – витрати на одиницю продукції до і після впровадження заходу;

N2 – обсяг виробництва даної продукції після впровадження заходу в плановому періоді.

Вплив зміни умовно – постійних витрат на собівартість :

Су.п. – відносна зміна умовно – постійних витрат у плановому періоді;

Су.п..б. – абсолютна сума умовно – постійних витрат у базовому періоді;

РВ. , Ру.п. – зміна у плановому періоді відповідно обсягу виробництва і умовно постійних витрат, %.

Приклад 2.1. :

ТП0 = 10200 тис. грн.

Витрати на 1 грн. = 0,9 грн.

Р

В. пл.. р. - на 10 %

Е

кономія нов.. техніка - 148 т. грн.

С

у.п.б. = 2500 т. грн. Ст.р. - ?

Ру.п.пл..р. - на 4 %

ТП пл..п. = 10200*1,1=11220 тис. грн.

Ст.р. = 11200*0,9 = 10098 тис. грн.

Су.п. = 2500* (4-10) / 100 = - 150 тис. грн.

Сt. = 10098 – ( 148 + 150 ) = 9800 тис. грн.

Собівартість реалізованої продукції обчислюється корегуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції :

де Ср – собівартість реалізованої продукції;

Сс.п. С с.к. – собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду;

СВ.П. , С В.К. – собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець розрахункового періоду, яка не перейшла у власність покупця.
Приклад 2.2.

Ст. = 9800 т. грн.;

Сс.п. – 200 тис. грн. ;

СВ.П. – 100 тис. грн.;

СС.К. – 248 тис. грн. ;

С

В.К. – 150 тис. грн.

Ср. - ?

Ср. = 9800 + ( 200 – 248 ) + ( 100 – 150 ) = 9702 тис. грн

КАЛЬКУЛЮВАННЯ.
1. Обчислення витрат виробництва і реалізації однієї товарної одиниці здійснюється за допомогою калькуляції.

Під калькуляцією розуміють розрахунок витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією одиниці товару, замовлення і т. ін. [3 – c. 137 ].

Слід відрізняти планові калькуляції від фактичних. Перші обчислюються за плановими нормами витрат до початку виробництва і реалізації товарів, другі – за їх фактичним рівнем.

Об’єкт калькулювання – це та продукція чи роботи ( послуги ) , собівартість яких обчислюється. Наприклад : основна, допоміжна продукція, роботи, послуги. Для кожного об’єкту калькулювання вибирається калькуляційна одиниця – одиниця його кількісного виміру ( штуки, маса , площа ) [ 5-c.212-213]

При калькулюванні прямі витрати обчислюються безпосередньо на калькуляційну одиницю згідно з діючими нормами і цінами, а непрямі розподіляються за кошторисом між різними виробами за встановленою методикою.

Таблиця 3.1.

Прогнозування собівартості нових виробів.

На етапах розробки нової продукції, коли немає комплекту технічної документації і нормативної бази, її собівартість обчислюється тільки як ймовірна прогнозна величина. При цьому використовують параметричні методи, що ґрунтуються на залежності собівартості продукції від її параметрів – технічних і експлуатаційних показників.

МЕТОД ПИТОМИХ ВИТРАТ:

Сн = Сп * Рн ( 3.1. ) ,

де Сн – собівартість нового виробу

Сп – питома собівартість аналогічного виробу, який освоєний виробництвом, грн.;

Рн – параметр нового виробу.

Цей параметр залежить від типу виробу і повинен найбільшою мірою впливати на собівартість ( потужність двигунів, об’єм холодильників, тощо )

БАЛОВИЙ МЕТОД :

Він ґрунтується на експертній оцінці впливу основних параметрів виробу на його собівартість, кожен з яких оцінюється певною кількістю балів.

, де

Сб – собівартість одного бала;

N – кількість параметрів, які впливають на собівартість виробу;

- кількість балів по і –му параметру нового виробу.

КОРЕЛЯЦІЙНИЙ МЕТОД :

_{Кореляційний метод дозволяє встановити залежність собівартості виробу від його параметрів у вигляді емпіричних формул, виведених на підставі аналізу фактичних даних по групі аналогічних виробів. При цьому з’ясовується форма зв’язку ( лінійна, ступенева ), а також його щільність.}

_{Агрегатний метод:}

За цим методом собівартість виробу визначається як сума собівартості конструктивних його частин – агрегатів і може включати в себе застосування декількох параметричних методів. (літаки, ЕОМ).

ПРИБУТОК І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ.
1. Прибуток.

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності ( ефективності ).

Таблиця 4.1.

Різні методи визначення витрат виокремлюють бухгалтерський прибуток, нормальний прибуток і економічний прибуток.

Нормальний прибуток - це мінімальні виплати за використання акціонерного капіталу, необхідного для утримання фірми в бізнесі у довгостроковому періоді.

Економічний прибуток – це будь – який дохід зверх нормального прибутку.
ТЕОРІЇ ПРИБУТКУ :
ВИДИ ПРИБУТКУ :

Загальний прибуток (балансовий) – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу;
Прибуток після оподаткування (чистий) – що реально надходить в розпорядження підприємства.

В зарубіжній економічній теорії виділяють :

Валовий прибуток – включає власне прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.
Операційний прибуток (чистий прибуток) – валовий прибуток за мінусом не виробничих витрат.
Маржинальний прибуток [6] – обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат ( або це власне прибуток і постійні витрати ). У класичній економічній теорії : граничним прибутком являється різниця між граничними доходами і граничними видатками [ 3 ]

Балансовий прибуток підприємства :

Пб = ( Д1 – С1 ) + ( Д2 – С2 ) + ( Д3 – С3 )- А1 = ВД – ВВ – А = Пр + Ппр + Пін ( 4.1. ), де С1, С2, С3 – витрати виробництва відповідно від реалізації продукції ( послуг ); позареалізаційних операцій, інших реалізацій.

Балансовий прибуток - це прибуток, що одержала фірма в результаті діяльності всіх господарств, виробничих підрозділів, що перебувають на його балансі :

П

б = Пр + Ппр + Пін ,

де Пб – прибуток від реалізації, ДЖЕРЕЛА

Пр – прибуток від позареалізаційних операцій, ФОРМУВАННЯ

Пін – прибуток від іншої реалізації. ПРИБУТКУ
Прибуток від реалізації :

Пр =ВД – Sвир – ПДВ – Азб,

де Sвир – повна собівартість виробництва;

ПДВ – податок на додану вартість;

Азб – акцизний збір.
НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ:

Загальний балансовий прибуток підприэмства

Податок на прибуток

Виплати за кредитами

Розподілений прибуток

Чистий прибуток підприємства

Нерозподілений прибуток

Виплати дивідендів

Формування фонду матеріального заохочення або виплати працівникам підприємства

Формування фонду соціального розвитку, благодійна діяльність

Формування фонду розвитку виробництва та інвестиційна діяльність

Формування резервного фонду підприємства

Прибуток від позареалізаційних операцій :

Ппр = Д2 – Sпр ,

де Д2 , Sпр – відповідно доходи і витрати від їх виконання;

Прибуток від іншої реалізації:

Пі = Цпр – Цприд. ,

Де Цпр – Цприд. – ціна відповідно продажу і придбання майна.

Рентабельність.
Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат ( ресурсів ).

Виділяють рентабельність інвестованих ресурсів ( капіталу ) і рентабельність продукції.

Існують такі три модифікації рентабельності капіталу :

І. Рентабельність активів (Ра):

де П3(4) – загальний ( чистий) прибуток підприємства за рік,

Ка – середня сума активів за річним балансом.

ІІ. Рентабельність власного капіталу (Рвк):

де Пг – чистий прибуток підприємства,

Кв – власний капітал підприємства ( за даними балансу або звіту про власний капітал).

ІІІ. Рентабельність акціонерного капіталу (Рак):

де Кст – статутний капітал.

ІV. Рентабельність продукції (Рн):

де Прп – прибуток від реалізації продукції за певний період,

Срп – повна собівартість реалізованої продукції.

В зарубіжній практиці :

де Урп – обсяг реалізованої продукції.

V. рентабельність одного виробу (Рі):

де Ці, Сі – відповідно ціна й повна собівартість і –го виробу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

ЛЕКЦІЯ 7 ПІДПРИЄМСТВО І ПІДПРИЄМНИЦТВО План В американській навчальній і науковій літературі дається безліч інших визначень, що характеризують підприємництво і підприємця з...	КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» «Економічна кібернетика» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», які розроблені Науково-методичною комісією з галузі «Економіка...
Це самостійна, ініціативна господарська діяльність громадян, що спрямована... Щодо Закону України “Про підприємництво”, то там зазначено, що підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична на власний...	ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ Сутність, значення... Формування й використання цього потенціалу — це практично і є суттю поняття «підприємництво», яке заведено вважати особливою сферою...
Тема: Поняття та основні ознаки підприємництва. Закон України Про підприємництво Мета Тема: Поняття та основні ознаки підприємництва. Закон України Про підприємництво	КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,...
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,...	Реферат на тему: “Законодавство про банки Національний банк України: його роль у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду
Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному вірно застосовують чинне кримінальне та митне законодавство. Разом з...	ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання