Законодавство про підприємництво
|
|
Скачати 1.31 Mb.
|
|
Тема 2. Структура промислового підприємства 2.1 Функції типового промислового підприємства Типове підприємство в процесі своєї діяльності здійснює три основних функції:
Ці три, а також інші додаткові функції виконують різні, але пов’язані між собою дії, необхідні для успішної діяльності підприємства. Успішність залежить не тільки від того, як добре вони виконуються, але й від того, наскільки добре вони взаємодіють між собою. Таку взаємодію можна зобразити у вигляді взаємопересічених кругів (див. рис. 1).    Рис.1 Основні функції підприємства Якщо такий взаємозв’язок відсутній, то може скластися ситуація за якої маркетинг буде просувати товари, що не є вигідними виробнику і навпаки, виробництво може продукувати продукцію на яку відсутній попит. Виробнича функція підприємства охоплює всі дії, що безпосередньо пов’язані з виробництвом товарів, робіт і послуг. А тому пов’язується не тільки з процесом виробничих і складальних операцій, результатом яких є товари, але й зі сферою послуг. Крім того, вона зорієнтована на перетворення капіталовкладень (виробничих факторів) у готову продукцію. Процес такого перетворення – не що інше, як виробничий процес. Він є змістом промислового підприємства і з погляду системного підходу розглядається в якості системи, в межах якої створюються продукти та послуги і яка охоплює працівників, знаряддя, предмети праці, а також інші елементи необхідні для її функціонування. Виробничу систему за своїм змістом можна уявити у вигляді схеми процесу перетворення: Щоб гарантувати отримання бажаного кінцевого продукту на різних етапах перетворення, проводяться заміри (зворотний зв’язок), а надалі порівняння результатів із заздалегідь установленими стандартами, що дає змогу відкоригувати дії (функція контролю). Додана вартість є сутністю виробничої функції і являє собою різницю між вартістю вкладень і вартістю або ціною кінцевого продукту. Фінансова функція – це дії, пов’язані із забезпеченням організації ресурсами за прийнятну ціну, та їх розподілом в межах підприємства. Вона передбачає виконання таких завдань:
Маркетингова функція, в основному, зводиться до продажу та/або просуванню на ринок товарів і послуг підприємства. Її вирішенню підпорядковані такі завдання:
Іншими (допоміжними) функціями виробництва є: Бухгалтерія – підготовка фінансових звітів, включаючи звіт про прибутки та балансовий звіт, надання інформації керівництву про вартість робочої сили, матеріалів, про накладні витрати, про стан інвентарних запасів тощо. Відділ постачання відповідає за закупівлю матеріалів, сировини, напівфабрикатів, комплектуючих тощо. Відділ кадрів – відповідає за найм, навчання персоналу, рух кадрів тощо. Відділ збуту – здійснює комплекс дій по відвантаженню товарів на склад готової продукції, в гуртову, роздрібну мережі або кінцевому споживачеві. Технічне обслуговування – займається питаннями утримання та ремонту обладнання, виробничих споруд та майданчиків, систем опалення та кондиціонування, а також забезпечення технічної та екологічної безпеки. В  цілому виробництво можна уявляти за такою схемою взаємозв’язку виробничих функцій (див. рис. 3).Виробництво 2.2 Інфраструктура промислового підприємства та його матеріально-технічна база На початку створення підприємства, тобто ще в період проектування, з метою забезпечення нормального протікання виробничого процесу передбачається формування, а в подальшому розвиток та удосконалення відповідно до внутрішніх потреб і зовнішніх умов, його інфраструктури. Інфраструктура підприємства складається з його: матеріально-технічної бази та соціальної сфери. Матеріально-технічна база підприємства (МТБП) створюється для безпосереднього забезпечення виробничого процесу і складає виробничу інфраструктуру підприємства. Соціальна сфера створюється для безпосереднього забезпечення потреб трудового колективу і складає соціальну інфраструктуру підприємства. Виробнича та соціальна інфраструктура складають у цілому інфраструктуру промислового підприємства. Матеріально-технічна база підприємства – це сукупність необхідних для виробничого процесу засобів виробництва (засобів праці). До її складу входять три групи засобів виробництва:
До рухомого складу належать засоби виробництва, які прямо чи опосередковано пов’язані з транспортуванням продукції та працівників (автомобілі, контейнери, спеціальний та спеціалізований транспорт, вагони, вантажно-розвантажувальна техніка). До під’їзних шляхів належать відрізки автомобільних шляхів, залізниць, по яких підвозиться сировина та вивозиться продукція виробництва. До виробничо-технічної бази належить сукупність об’єктів господарювання, які безпосередньо забезпечують процес виробництва підприємства з технічного боку, а саме:
Таким чином, МТБП – це сукупність усіх підприємств і засобів виробництва, без яких неможлива будь-яка діяльність підприємства. Співвідношення між групами засобів виробництва, виражені у відсотках, називають видовою структурою МТБП. Наприклад, МТБ на підприємствах автомобільного транспорту та підприємствах легкої промисловості мають таку структуру (табл. 2): Таблиця 2 Соціальна сфера охоплює житлово-комунальне господарство, дитячі ясла та садки, поліклініки, медпункти, будинки відпочинку та санаторії, клуби, палаци культури, навчальні комбінати тощо. Підсумовуючи усе вищесказане, можна сформулювати загальне визначення інфраструктури промислового підприємства. Інфраструктура ПП – це сукупність підрозділів в їх взаємозв’язку в процесі випуску продукції та обслуговування трудового колективу, а також їх кількісний склад, співвідношення за чисельністю працівників, площі, що ними займаються та їх територіальні розташування. В межах інфраструктури промислового підприємства з виробничо-технічного (технологічного) та організаційного поглядів вирізняють поняття виробничої, загальної та організаційної структур управління. 2.3 Виробнича та загальна структура промислового підприємства Виробнича структура – це форма організації виробничого процесу, що відображає розмір підприємства, кількісний склад філіалів, цехів, служб, кількість та планування дільниць, робочих місць всередині цехів, характер поділу праці між окремими цехами та форми кооперування між ними в процесі виробництва. Більш простим визначенням виробничої структури підприємства є таке: Виробнича структура підприємства – це склад цехів, порядок та форми їх кооперування по виконанню виробничого процесу (приклад виробничої структури машинобудівного підприємства див. на рис. 4). Загальна структура – представляє собою склад виробничих ланок (виробнича структура), організаційних ланок управління (оргструктура управління) та організаційних ланок з обслуговування трудового колективу (оргструктура з обслуговування працівників). На структуру підприємства та побудову його підрозділів впливає низка факторів:
а) стадій виготовлення продукту виділяють цехи та процеси:
Конструктивні і технологічні особливості продукції, що випускається та методи її виготовлення визначають склад виробництв, цехів, їх розміри, вантажооборот та розмір території підприємства. Чим складніша продукція та методи її виготовлення, тим різноманітніше внутрішньовиробничі зв’язки і складніша структура підприємства.
Даний фактор впливає на розміри цехів, їх кількість і спеціалізацію. За умови збільшення обсягів виробництва створюються умови для поглиблення технологічної спеціалізації, створення предметно та подетально спеціалізованих цехів та виробництв і навпаки за умови зменшення (значного) низка потреб може бути задоволена за рахунок поставок по кооперації. В зв’язку з цим відпадає необхідність мати у своєму складі деякі з підрозділів.
Залежно від кінцевої продукції виділяють підприємства, що спеціалізуються на:
Чим вищий рівень спеціалізації, тим простіша виробнича структура. 5. Ступінь охоплення стадій життєвого циклу виробів. Залежно від здійснення циклу наукові дослідження → виробництво → споживання (фірмове обслуговування) – виробнича структура ускладнюється. Виробнича структура підприємства повинна забезпечувати найбільш оптимальне сполучення у часі та просторі усіх ланок виробничого процесу. Первинною ланкою виробничої структури є робоче місце. Робоче місце – це частина площі, де зосереджені засоби виробництва (знаряддя та предмети праці), що застосовуються в процесі праці одним або групою робітників. Робочі місця класифікують за рядом ознак: 1) залежно від кількості виконавців: індивідуальні; колективні; 2) залежно від кількості устаткування: одноверстатні; багатоверстатні; 3) за ступенем спеціалізації: універсальні; спеціалізовані; 4) за ступенем механізації: робочі місця з ручними, машинно-ручними, машинними, автоматизованими й апаратурними трудовими процесами; 5) за характером розміщення в просторі: стаціонарні; рухомі. Сукупність робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однакової продукції складають виробничу дільницю. На крупних та середніх підприємствах виробничі дільниці об’єднуються в цехи. Вони є самостійними підрозділами і здійснюють свою діяльність на засадах внутрішньовиробничого госпрозрахунку. Виробнича структура цеху – це склад дільниць цеху, порядок та форми їх кооперування з виконання виробничого процесу. Кількість дільниць у структурі цеху залежить від:
Цех – адміністративно-відокремлена частина підприємства, в якій проходить завершений процес основного або допоміжного виробництва. Існує шість класифікаційних груп цехів. Вони поділяються на: І. Основні: де сировина, матеріали або напівфабрикати перетворюються на готові вироби, за якими визначають профіль і спеціалізацію підприємства. В них безпосередньо здійснюється процес виготовлення продукції. Розглядають три види основних цехів: 1. Заготівельні (ливарні, ковальські, пресові, заготівельні та інші): в них із сировини та матеріалів отримують необхідні заготовки, що наближаються за формою та розмірами до готових виробів. 2. Обробні (механообробні, деревообробні, термічні та інші): в них із матеріалів та заготовок виготовляють готові деталі, що:
3. Складальні: в яких виконується складання деталей в окремі частини певної продукції (вузли, механізми), а також загальне складання та випробування. ІІ. Допоміжні: до них відносяться цехи, що забезпечують нормальну роботу цехів основного виробництва, а виробничий процес технологічним оснащенням, енергією; здійснюють ремонт обладнання та оснастки тощо. Розрізняють:
ІІІ. Обслуговуючі: забезпечують безперервну роботу основних та допоміжних цехів виробничими послугами, не виробляючи при цьому продукції і не обробляючи предмети праці. До них належать: 1. Транспортний: забезпечує навантажувально-розвантажува-льними та переміщувальними послугами. 2. Складські: забезпечують виробництво складськими послугами, а саме: приймання, зберігання та видача предметів праці. IV. Побічні: займаються переробкою відходів виробництва та випускають продукцію споживчого характеру. До них належать цехи: 1. Товарів споживчого характеру. 2. Утилізації: здійснює сортування, пакування і відвантаження за відповідними адресами відходів виробництва. V. Експериментальні: виготовляють, а потім випробовують дослідні зразки нових конструкцій. VI. Підсобні: здійснюють деяку попередню підготовку матеріалів до обробки або підготовку продукції до реалізації ( напр., тарний цех). Форми виробничої структури. Розрізняють чотири її форми:
Безцеховою називається двохступенева організаційна форма побудови підприємства, в якій першим ступенем є виробнича дільниця (майстер), а другим – підприємство (директор). Це найпростіша структура і, переважно, застосовується на дрібних підприємствах. Цеховою називається трьохступенева організаційна форма побудови підприємства, в якій першим ступенем є дільниця, другим ступенем – цех, а третім – підприємство. Це найбільш розповсюджена форма виробничої структури підприємства. Корпусною називається чотирьохступенева організаційна форма побудови підприємства: перший ступінь – виробнича дільниця (майстер), другий – цех (начальник цеху), третій – корпус (начальник корпусу), четвертий – підприємство (директор). Корпус – це організаційна форма виробничої структури підприємства, яка включає в себе декілька цехів зі спорідненими технологіями (напр. корпус механічної обробки деталей включає: токарний, фрезерувальний та інші цехи). Філіальною (беззаводською) називається п’ятиступенева організаційна форма побудови підприємства, в якій: перший ступінь – виробнича дільниця (майстер), другий – цех (начальник цеху), третій – корпус (начальник корпусу), четвертий – виробнича одиниця (філіал), п’ятий – підприємство (генеральний директор). Типи виробничої структури. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють чотири типи виробничих структур (приклад форм спеціалізації цехів машинобудівного заводу розглянемо на рис. 5):
На підприємствах з технологічною структурою цехи та дільниці створюються за принципом технологічної однорідності, де кожен цех, дільниця спеціалізується на виконанні певної частини загального технологічного процесу. Така структура забезпечує:
Виробнича структура з технологічною спеціалізацією основних цехів застосовується на підприємствах металургійної, хімічної, текстильної галузей промисловості, на машинобудівних заводах одиничного та серійного виробництва з різноманітного та нестійкою номенклатурою продукції. Так, на машинобудівних заводах є цехи: ливарні, механічні, складальні та дільниці: фрезерувальні, токарні, свердлильні. Предметна структура характерна для підприємств з великим обсягом випуску однорідної продукції та обмеженої номенклатури (тобто з масовим випуском продукції). На підприємствах з предметною структурою цехи виготовляють деякий виріб, групу виробів або їх певні частини, а дільниці всередині цехів спеціалізуються на виробництві певних частин або деталей виробів ( напр., цехи двигунів, рам, шасі на автомобільному заводі). Подетальна (змішана) або інакше предметно-технологічна структура підприємства передбачає побудову заготівельних цехів за технологічним принципом, а обробних та випускаючих – за предметним. Така структура поширена на взуттєвих, швейних, меблевих підприємствах. Для функціональної структури характерна спеціалізація підприємств на виконанні робіт з обслуговування виробництва (напр., ремонтні роботи, транспортування вантажів тощо). |
Схожі:
|
ЛЕКЦІЯ 7 ПІДПРИЄМСТВО І ПІДПРИЄМНИЦТВО План В американській навчальній і науковій літературі дається безліч інших визначень, що характеризують підприємництво і підприємця з... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» «Економічна кібернетика» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», які розроблені Науково-методичною комісією з галузі «Економіка... |
|
Це самостійна, ініціативна господарська діяльність громадян, що спрямована... Щодо Закону України “Про підприємництво”, то там зазначено, що підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична на власний... |
ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ Сутність, значення... Формування й використання цього потенціалу — це практично і є суттю поняття «підприємництво», яке заведено вважати особливою сферою... |
|
Тема: Поняття та основні ознаки підприємництва. Закон України Про підприємництво Мета Тема: Поняття та основні ознаки підприємництва. Закон України Про підприємництво |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,... |
|
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,... |
Реферат на тему: “Законодавство про банки Національний банк України: його роль у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду |
|
Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному вірно застосовують чинне кримінальне та митне законодавство. Разом з... |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua