|
Скачати 1.12 Mb.
|
17.Синтетичний облік операцій, пов’язаних із рухом запасів на підприємство. Синтетичний облік виробничих запасів ведеться на рахунку 10 «Матеріали». Цей рахунок має такі субрахунки:· «Сировина і матеріали»;· «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі»;· «Паливо»;· «Тара й тарні матеріали»;· «Запасні частини»;· «Інші матеріали».· «Матеріали, передані в переробку на сторону»;· «Будівельні матеріали»;· «Інвентар і господарські речі». Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку синтетичний облік виробничих запасів на рахунку 10 «Матеріали» дозволяється вести двома способами:· За фактичною собівартістю;· За обліковими цінами. При першому способі на рахунку 10 «Матеріали» відображаються всі витрати з їх придбання та заготовлению.При другому способі додатково використовують рахунки: 15 «Заготівельні і придбання матеріалів» і 16 «Відхилення у вартості матеріалів». Застосування того чи іншого способу визначається підприємством самостійно та зазначається в його обліковій політиці. Традиційним і більш спрощеним є перший спосіб обліку матеріалів. У цьому випадку на що надійшли матеріали в бухгалтерському обліку дебетують рахунок 10 «Матеріали» і кредитують рахунки: 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» - на вартість послуг, оплачуваних чеками транспортним (залізничним, водним) організаціям, а також інформаційні та консультаційні послуги, митні збори та ін; 71 «Розрахунки з підзвітними особами»; 23 «Допоміжні виробництва» ; 20 «Основне виробництво». Якщо при прийманні виявляється їх недостача або псування, то ці операції на матеріальних рахунках не відображаються. У випадку, коли нестача сировини і матеріалів не перевищує норму природного убутку в дорозі, вона списується на загальногосподарські витрати виробничого підприємства. При виявленні ж нестачі та псування сировини і матеріалів з вини постачальника останньому пред'являється претензія. Ця операція в обліку відображається за дебетом рахунка 76-2 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». При веденні синтетичного обліку матеріалів за фактичною собівартістю в рамках рахунку 10 «Матеріали» доцільно відкрити два аналітичних рахунки:· Матеріали за обліковими цінами;· Транспортно-заготівельні витрати або відхилення у вартості матеріалів. Відпуск сировини і матеріалів з центральних складів у комори виробничих цехів розглядається як внутрішні переміщення і в бухгалтерському обліку відображається записом: дебет рахунку 10 «Матеріали», аналітичний рахунок «Центральний склад»; кредит рахунку 10 «Матеріали», аналітичний рахунок «Виробничий цех».Виробничий витрата сировини і матеріалів в бухгалтерському обліку відображається шляхом списання з кредиту рахунку 10 «Матеріали» в дебет рахунків:· 20 «Основне виробництво»;· 23 «Допоміжні виробництва;· 25 «Загальновиробничі витрати;· 26 «Загальногосподарські витрати»;· 28 «Брак у виробництві». Протягом місяця списання сировини і матеріалів проводиться за твердими обліковими цінами. В кінці місяця визначають різницю між фактичною собівартістю витрачених матеріалів і вартістю їх за твердими обліковими цінами. 18.Організація касових операцій на підприємстві: нормативно-правове регулювання порядку ведення касових операцій. Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України". Кожне підприємство дня здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівники підприємств зобов'язані обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також у разі доставки їх з установи банку і здавання в установу банку. Вони несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність у тому разі, якщо з їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність коштів під час їх зберігання і транспортування. Каси підприємств у разі потреби можуть бути застраховані страховою організацією. Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення операцій — замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється. Уся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках — у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучевою печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати. Враховані дублікати ключів в опечатаних касирами пакетах, скриньках тощо зберігаються у керівників підприємств. Не рідше одного разу на квартал проводиться їх перевірка комісією. У разі виявлення втрати ключа керівник підприємства повідомляє про цей інцидент в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо негайної заміни замка металевої шафи. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється. Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов'язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних ґрат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації. У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або ґрат касир зобов'язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє про цю подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо охорони каси до прибуття працівників міліції. У цьому разі керівник, головний бухгалтер або особи, які їх замінюють, а також касир підприємства після одержання дозволу органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка має бути проведена до початку касових операцій. Про наслідки перевірки складається акт у чотирьох примірниках (див. зразок 3.6), який підписується всіма особами, що брали участь у перевірці. Перший примірник акта передається в органи внутрішніх справ, другий — надсилається до страхової компанії, третій — надсилається до вищестоящої організації (у разі її наявності), а четвертий — залишається у підприємства. Касир відповідно до чинного законодавства несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити його з Порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається "Договір про повну індивідуальні матеріальну відповідальність". Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства. З цим працівником укладається договір, про повну матеріальну відповідальність, на час виконання ним обов'язків касира. У разі раптового залишення касиром роботи (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії у складі осіб, призначених керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт за підписами вказаних осіб. На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій можуть проводитися за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім касирів, особами, з якими укладається договір, і на яких поширюються всі права і обов'язки, встановлені для касирів зазначеним Положенням. 19.Відображення касових операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Узагальнення інформації про готівку та рух грошових коштів у касі підприємства відображується на рахунку 30 «Каса», до якого відкривають такі субрахунки: 301 «Каса в національній валюті» та 302 «Каса в іноземній валюті», 303 «Операційна каса в національній валюті» та 304 «Операційна каса в іноземній валюті». Останні два субрахунки відкриваються на підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валюти). За дебетом рахунку 30 «Каса» відображують надходження готівки до каси, а по кредиту – їх видачу. Рух грошових коштів у касі здійснюється під час здійснення операцій, які відображуються в обліку наступними записами:
Дані по касовим операціям при журнальній формі обліку систематизують в журналі-ордері №1 за кредитом рахунку 30 «Каса» та відомості №1.1 за дебетом цього рахунку. Записи в журнал 1 і відомість до нього здійснюють на підставі звіту касиру та доданими до нього документами. В кінці місяця дані журналу №1 і відомості №1 підраховують, сальдо на початок і кінець місяця звіряють із залишком касової книги. Дані журналу №1 переносять в головну книгу, а відомість №1.1 – є підставою для перевірки обороту по дебету рахунку 30. 20.Облік операцій на поточному рахунку на підприємстві. Після формування балансу операційного дня банк роздруковує для кожного клієнта виписку з його особового рахунка, де вказано усі операції зі списання та зарахування коштів на поточний рахунок клієнта. Виписка банку разом з доданими до неї первинними документами, що підтверджують зарахування на рахунок або списання з нього грошових коштів, є підставою для відображення операцій на рахунках в банках у бухгалтерському обліку. Для обліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку в банку призначено активний балансовий рахунок 31 «Рахунки в банках». Типові проводки з обліку операцій на рахунках в банках
Облік операцій на рахунках в банках при застосуванні журнально-ордерної форми обліку здійснюється в Журналі 1 у розділі ІІІ та відомості 1.2. 21.Поняття та види фінансових інвестицій на підприємстві Основними нормативно-законодавчими актами, що регулюють операції з фінансовими інвестиціями є:
Згідно П(С)БО 2 “Баланс” фінансові інвестиції – активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Відповідно до П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” – фінансові інвестиції поділяються на інвестиції, що надають право власності, та фінансові інвестиції, що не надають права власності. Короткострокові або поточні інвестиції – це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можна вільно реалізувати в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів). Еквівалент грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів, які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Як правило, до еквівалентів грошових коштів відносять інвестиції строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання. Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції, які здійснюються на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можна вільно реалізувати у будь-який момент. До складу довгострокових фінансових інвестицій відносять: акції, облігації, ощадні сертифікати, внески до статутних капіталів інших підприємств тощо. Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи. Довгострокові фінансові інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі та інші інвестиції. Фінансові інвестиції визнаються активом, відображаються на рахунках обліку та в балансі за умови того, що: - очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням; - їх оцінка може бути достовірно оцінена. 22.Облік поточних фінансових інвестицій Для обліку поточних інвестицій застосовують рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має 2 субрахунки 351 «Еквіваленти грошових коштів» 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» За дебетом рахунку 35 відображають придбання (надходження) поточних інвестицій та збільшення їх балансової вартості, а за кредитом – їх вибуття (списання), зменшення балансової вартості. Акція - це цінний папір, який випускає акціонерне товариство (емітент). Вона показує пайову участь її власника в статутному капіталі товариства. Акція наділяє її власника правом на отримання дивідендів, на участь в управлінні і в розділі майна при ліквідації акціонерного товариства. Підприємства купують акції невласної емісії (невласного випуску) з метою отримання частини доходу АТ-ва у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні товариством. На вартість придбаних акцій (на одержання доходів до року) в обліку відображають Дт 352 Кт 311,301 Акції первісно оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю, яка складається з ціни її придбання, комісійних винагород, податків, інших витрат пов’язаних безпосередньо з її придбанням. При реалізації акцій в обліку складають наступні кореспонденції:
Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво кредитної установи (банку) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і відсотків по ньому. Ощадні сертифікати видаються Банком під визначений договором відсоток на визначений термін або за вимогою. Такі сертифікати не можуть бути розрахунковим або платіжним документом. Підприємства мають змогу придбати сертифікати за рахунок засобів, які поступають в їх розпорядження після сплати податків і відсотків за банківський кредит. Дохід по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні їх для оплати в банк, який їх випустив.Коли власник сертифіката достроково пред’явить його до оплати Банку, йому сплачуються номінальна вартість сертифікату і нараховані за зменшеною ставкою відсотки за фактичну кількість повних років володіння сертифікатом. Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачене умовами випуску. Оприбуткування облігацій в обліку відображають: Дт 352 Кт 685 Перерахування коштів в погашення вартості облігацій: Дт 685 Кт 311 Нараховані відсотки за облігаціями до отримання: Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» Кт 732 «Проценти отримані» Передача облігацій для погашення Дт 377 Кт 352 Надходження грошей від погашення облігацій Дт 311 Кт 377 23.Облік статутного капіталу та розрахунків із засновниками. Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства тощо). Розрахунки з учасниками та засновниками за внесками до статутного капіталу в бухгалтерському обліку відображаються на рахунку 46 “Неоплачений капітал”. Сальдо рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства на кінець звітного періоду і вираховується при визначенні підсумкової суми власного капіталу. З моменту реєстрації відкритого акціонерного товариства й уточнення в обліку оцінки його статутного фонду номінальна вартість всіх акцій відображується на рахунку 40 «Статутний капітал». Планом рахунків передбачено до рахунка 40 підприємствам самостійно відкривати субрахунки за видами капіталу (акції прості, привілейовані). За кредитом рахунку відображують збільшення статутного капіталу, а за дебетом – його зменшення. Сальдо за цим рахунком відповідає розміру статутного капіталу, зафіксованого в засновницьких документах підприємства та відображується в рядку 300 Балансу підприємства «Статутний капітал». Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру тощо. Таблиця . Кореспонденція рахунків з обліку власного капіталу
Законодавчими нормами дозволено як збільшення так і зменшення капіталу ТОВ. Зменшення СК ТОВ допускається після повідомлення його кредиторів у випадках:
|
Урок №5 Тема. Означення кута. Рівність кутів. Бісектриса кута. Вимірювання та відкладання кутів Мета: домогтися від учнів засвоєння змісту таких понять: «кут», «елементи кута», «позначення кута», «внутрішня область кута», «промінь,... |
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 16 (МСБО 16) Основні засоби Основні питання обліку основних засобів це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань,... |
10. Облік основних засобів Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а... |
Міжнародні принципи і організація бухгалтерського обліку за національними стандартами Мета роботи: вивчити основні принципи бухгалтерського обліку, порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, порядок... |
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу... |
Календарне планування з креслення для 11 класу на 2011-2012 н р Предмет креслення, його зміст, мета та завдання вивчення в школі. Застосування графічних документів у практичній діяльності людей.... |
Основні напрямки підвищення ефективності інвестиційної діяльності Проаналізовано показники і методи визначення ефективності інвестицій та факторів, що впливають на її рівень. Запропоновано основні... |
Закон кількості грошей. Інфляція, її основні види та характеристика.... Визначте поняття матеріального та нематеріального виробництва, виробничої та невиробничої сфери діяльності людей |
УРОК З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ТЕМУ: «Облік розрахунків з підзвітними особами» Методи уроку: словесні, наочні, практичні (використання інтерактивних та комп’ютерних технологій, робота в групах, перехресне опитування... |
План Предмет і методи біофізики, зв’язок з іншими науками. Основні розділи біофізики. 2 Основні поняття механіки поступального та обертального рухів. Рівняння руху, закони збереження |