|
Скачати 1.73 Mb.
|
Планування втручання Розробка плану профілактичної роботи з агресивними підлітками. Організація взаємодії працівників МЦ з агресивними підлітками та їх сім'ями. Залучення фахівців до підготовки та проведення тренінгів з профілактики та корекції агресивної поведінки підлітків на основі ціннісних орієнтацій особистості. Рис 4.3 Схема менеджерського циклу у вирішенні проблем зменшення рівня агресивної поведінки серед підлітків. Він включає наступні блоки: теоретичний блок: оцінка рівня агресії підлітків після проведення соціально психологічного тренінгу; пропозиція кваліфікованої психологічної допомоги у вигляді тренінгу профілактики і корекції агресивної поведінки; надання кваліфікованої психологічної допомоги у вигляді консультацій та соціально-психологічних тренінгів, а також за потребою надання матеріальної чи грошової допомоги; діагностичний блок: діагностика одержаних даних про особу, діагностика безпосередньо особистості та умов її життєдіяльності, а також залучення і обробка додаткової інформації, визначення ситуації і ресурсів, направлених на вирішення проблеми; повернення до первинного діагнозу та проведення повторної діагностики. Практичні рекомендації щодо профілактики і корекції агресивної поведінки підлітків на основі менеджерського циклу: включення підлітків, які відвідують МЦ, в тренінгові групи на основі їх добровільної згоди; розробка плану профілактичної роботи з агресивними підлітками, організація взаємодії працівників МЦ з підлітками та їх сім'ями, залучення фахівців до підготовки та проведення тренінгів з профілактики та корекції агресивної поведінки підлітків на основі ціннісних орієнтацій особистості. Змістовна сутність втручання, метою якого є профілактика і корекція агресивної поведінки підлітків, базується на принципах розвитку когнітивної (навчання), поведінкової (соціально-психологічнй тренінг) і емоційної (стабілізація психофізіологічного тонусу) сфер. Навчання має на увазі проведення циклу занять, що ознайомлюють підлітків з поняттями агресії і агресивної поведінки та їх наслідками у життєдіяльності людини. Тематика занять має охоплювати людські відносини, загальні цінності. Окремо розглядаються цінність сімейних відносин, толерантність, довіра. Тренінг профілактики і корекції агресивної поведінки підлітків спрямований на соціально-психологічні аспекти їхньої поведінки, особливості взаємодії, розвиток когнітивно-емоційної сфери на основі ціннісних орієнтацій особистості. Спочатку і наприкінці тренінгу проводиться діагностика психологічних станів підлітків, що дозволяє оцінити ефективність втручання і доцільність його продовження для окремих індивідів. Стабілізація психофізіологічного тонусу зазвичай проводиться в кабінетах психологічного розвантаження, що вважається одним з діючих засобів корекції психофізіологічного стану людини, зокрема, зниження збудження, зняття втоми, зниження агресії. Заняття в різних фізкультурних секціях також сприяє підтримці здоров’я підлітка і зниженню його агресії. Оснащення кімнати психічного розвантаження, підготовка методичних матеріалів для проведення тренінгу і встановлення потрібного обладнання, навчання і підвищення кваліфікації кадрів, - все це потребує додаткового фінансування. Тому важливим стає налагодження тісної взаємодії зі спонсорами, зарубіжними фондами, благодійними організаціями, активна співпраця зі ЗМІ. Таким чином, взаємозвязок усіх блоків менеджерського циклу визначає цілісний технологічний процес формування та реалізації програми забезпечення умов для ефективної самореалізації підлітків та молоді, профілактики та корекції їхнього психологічного стану. Висновки до четвертого розділу 1. В результаті аналізу організації та змісту її професійної діяльності була сформована схема діяльності Молодіжного Центру, яка відображає взаємовплив таких компонентів як мета, основні завдання діяльності Центру, споживачі послуг, функціональна структура, ресурси, зовнішнє середовище, нова соціальна норма. 2. Був визначений менеджерський цикл у вирішенні проблем Молодіжного Центру. Застосування даного менеджерського циклу акцентує увагу суспільства на проблемах благодійних організацій та можливостях їх вирішення на державному рівні. 3. Змістовна сутність втручання, метою якого є профілактика і корекція агресивної поведінки підлітків, базується на принципах розвитку когнітивної (навчання), поведінкової (соціально-психологічнй тренінг) і емоційної (стабілізація психофізіологічного тонусу) сфер. Найбільш ефективним засобом втручання є тренінг профілактики і корекції агресивної поведінки підлітків, спрямований на соціально-психологічні аспекти їхньої поведінки, особливості взаємодії, розвиток когнітивно-емоційної сфери на основі ціннісних орієнтацій особистості. Навчання, стабілізація психофізіологічного тонусу, заняття спортом є важливими доповнюючими діючими засобами корекції психофізіологічного стану людини. 4. Тісні контакти зі спонсорами, благодійними центрами та іншими організаціями можуть сприяти ефективному фінансуванню програми роботи з підлітками з метою їх успішної соціальної адаптації. РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів Волонтерство - це безкоштовна допомога людям і суспільству. Основа волонтерства - соціальна діяльність, у якої в першу чергу приділяється увага до таких соціально значимих факторів як охорона природи, захист інтересів соціально незахищених груп, допомога літнім і інвалідам. Портрет волонтера в нашій країні суттєво відрізняється від західноєвро-пейського і американського. Найчастіше це молоді люди, студенти та старшо-класники. При цьому 44% послуг, що надаються волонтерами, належать до сфери організації змістовного дозвілля та проведення благодійних акцій. Але навіть завдяки такій діяльності волонтери збагачують власні знання, допомагають тим, хто потребує допомоги, розвивають комунікативні та лідерські якості, куль-тивують навички управління власною долею. Звичайно волонтери не мають окремих робочих місць. Місце роботи волонтера може бути в спеціальній установі, або він може виконувати певні службові обов’язки безпосередньо по місцю перебування осіб, які потребують допомоги. В даному випадку місцем роботи є молодіжний центр «Дон Боско» при благодійному фонді «Дон Боско». При виконанні волонтерської діяльності в спеціальній установі на волонтера діють наступні небезпечні і шкідливі фактори: - психофізіологічне напруження; - висока концентрація уваги; - електронебезпека устаткування; - пожежонебезпека; - порушення мікрокліматичних умов у приміщенні; - зміна газового складу повітря в приміщенні. При пересуванні по населеному пункту можлива наявність наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів: - транспортні засоби, що рухаються, і інші машини і механізми; - незадовільний стан доріг, тротуарів, проходів; - несприятливі кліматичні умови; - недостатня освітленість вулиць, територій, під'їздів будинків; - злочинні напади з метою заволодіти матеріальними цінностями; - напад тварин. Для виконання деяких робіт волонтер використовує персональний ком-п’ютер (ПК) і інше сучасне технічне устаткування, при цьому на нього впливають наступні небезпечні і шкідливі фактори: - підвищений рівень електромагнітних випромінювань; - підвищений рівень статичної електрики; - знижена іонізація повітря; - перенапруження зорових аналізаторів. На волонтера під час виконання обов’язків можуть впливати також і інші фізичні явища: шум підопічних, устаткування і машин, тепловиділення, шкідливі речовини, особливості устаткування і організації робочого місця. 5.2. Засоби захисту від небезпечних і шкідливих факторів Мікроклімат робочого приміщення волонтерської служби визначається температурою, відносною вологістю, швидкістю руху повітря. Нормування параметрів мікроклімату виконується залежно від пори року, категорії робіт за енерговитратами і надлишку явного тепла. По енерговитратах робота волонтера належить до категорії «Іб - легка фізична». До категорії «Легка – Іб» ставляться роботи, вироблені сидячи, стоячи або пов'язані з ходьбою, що не супроводжуються значним фізичним напруженням, при яких витрата енергії становить від 120 до 150 ккал/год. Згідно ГОСТ 12.0.005 – 96 у виробничих приміщеннях температура, відносна вологість і швидкість руху повітря на робочих місцях для категорії робіт «Легка – Іб» повинні відповідати діючим санітарним нормам, вказаним в таблиці 5.1. Зміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях не повинний перевищувати «Гранично припустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць», рівні позитивних і негативних аероіонів у повітрі приміщень із ПК повинні відповідати нормам, наведеним у СанПиН 2.2.2.542 –96. Таблиця 5.1 Оптимальні норми параметрів мікроклімату для приміщень
ПК при роботі випромінюють електромагнітну енергію, таким чином, працівники піддаються впливу електромагнітних полів із ВЧ і УВЧ випро-мінюванням. Інтенсивність ЕМП ВЧ і УВЧ відповідно до ГОСТ 12.1.006. – 88 «ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот» на робочих місцях оцінюється напруженістю Е (В/м) для електричної складової і напруженістю Н (А/м) для магнітної складової. З метою забезпечення вимог, а також захисту від електромагнітних і електростатичних полів, допускається застосування екранних фільтрів, спеціальних екранів і інших засобів індивідуального захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях, яки мають гігієнічний сертифікат. Силові лінії електромагнітних полів не обмежуються екраном монітора, а охоплюють увесь простір навколо, виходить, таким чином робочі місця доцільно розміщати уздовж стін, щоб панель монітора була звернена до стіни. Адміністративно-громадські приміщення ставляться до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що приміщення сухі, нежаркі, з струмонепро-водними підлогами, без струмопровідного пилу. Співробітники можуть виявитися під дією електричного струму при ушкодженні ізоляції, а також при торканні до неізольованих контактів (у випадку розбирання техніки). Припустимі значення напруг дотику і струмів при аварійному режимі роботи техніки визначаються відповідно до ГОСТ 12.1.038-82. Якщо потрібне заземлення, то його опір не повинний перевищувати 4 Ом. Важливим параметром гарного самопочуття людини на робочому місці є правильний склад повітря, яким вона дихає. Дуже часто буває, що концентрація вуглекислого газу, який накопичується в приміщенні при находженні великої кількості людей, у багато разів перевищує припустимі норми. Це негативно позначається на самопочутті людей і їх працездатності. Хімічний склад повітря нормують за змістом кисню, азоту, вуглекислого газу, інертних газів, пилу і інших шкідливих речовин. Згідно з нормами, встановленими в Україні для робочих приміщень, процентне співвідношення кисню в повітрі повинне становити 19,5 – 20%, азоту – 78%, а вуглекислого газу 0,06 – 0,08%. Гранично припустима норма на концентрацію вуглекислого газу становить 0,1 – 0,12%. Якщо рівень концентрації вуглекислого газу в приміщенні перевищує 0,1%, він стає токсичним. У таких концентраціях вуглекислий газ впливає на клітинну мембрану, викликаючи в ній біохімічні зміни, які приводять до серйозних захворювань серцево-судинної системи, зниженню імунітету, головному болю, загальної слабкості. На організм людини негативно впливають навіть шуми невеликої інтен-сивності, які присутні протягом усього робочого дня. Шум може походити від різних джерел: комп’ютери, лампи освітлення, вуличний шум. Гучність спокійної розмови двох людей звичайно перебуває в межах 30 – 45 дБА. При цьому, на думку медиків, безпечні для здоров'я людини тільки ті звуки, рівень яких не перевищує 35 дБА. Однак, гучність офісного шуму може сягати 55 – 60 дБА, а вуличний шум досягає рівня 80 – 90 дБА. Тобто практично постійно слух працює зі значними перевантаженнями. Нормування шуму здійснюється відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37. Найбільш ефективним способом боротьби із шумом є усунення самої причини шуму (наприклад, заміна старого устаткування на нове). Знизити шум можна також за допомогою перегородок зі звукоізоляційних або звуковбирних матеріалів. Верхня межа фонового шуму для громадських і офісних приміщень за європейськими нормами становить 55 дБ (ця величина відповідає чітко чутній розмові). Звукоізоляція обгороджувальних конструкцій повинна також відповідати певним вимогам. Для зниження рівня шуму стеля або стіни вище 1,5 – 1,7 метра від підлоги повинні облицьовуватися звуковбирним матеріалом з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в області частот 63 – 8000 Гц. Додатковим засобом звукопоглинання можуть бути фіранки, підвішені в складку на відстані 15 – 20 см від огородження, виконані із щільної, важкої тканини. Для зменшеного поглинання світла стеля і стіни вище панелей (3,5 – 1,7 м), якщо вони не облицьовані звуковбирним матеріалом, офарблюються білою водоемульсійною фарбою (коефіцієнт відбиття повинний бути не менш 0,7). Для фарбування стін і панелей рекомендується віддавати перевагу світлим фарбам. 5.3. Розрахунок системи освітлення Приміщення, в яких здійснюється постійне перебування волонтерів і від-відувачей, повинні мати природне і штучне освітлення. Природне освітлення повинне здійснюватися через світлові прорізи, орієн-товані переважно на північ і північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Штучне освітлення в приміщеннях повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-громадсь-ких приміщеннях, у випадках роботи з документами або використання персо-нальних комп’ютерів, допускається застосування системи комбінованого освіт-лення (до загального освітлення додатково встановлюються світильники місце-вого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів). Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300 – 500 лк. Місцеве освітлення не повинне створювати відблисків на поверхні екрана і збільшувати освітленість екрана не більш 300 лк. У якості джерел світла при штучнім освітлення повинні застосовуватися переважно люмінесцентні лампи. При встановленні відбитого освітлення у виробничі і адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосу-вання галогенних ламп потужністю до 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення. Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, розта-шованих збоку від робочих місць, паралельно лінії зору користувача. Спроектуємо систему освітлення у приміщенні молодіжного центру по заданим вихідним даним. Розміри приміщення: довжина А – 8 м, ширина В – 6 м; розрахункова висота підвісу світильника H – 3 м. Найменший розмір об’єкта розрізнення: 0,5 мм. Контраст об’єкта розрізнення із тлом: середній. Характеристика тла: світлий. Система освітлення: загальна. Фактична освіт-леність у приміщенні становить 100 лк. Вважаємо, що в приміщенні встановлено світильники типу ЛВ031 із люмінесцентними лампами. Коефіцієнти відбиття ρн - ρс - ρр: 0,7 - 0,5 - 0,3. Розряд зорової роботи ІVв, норма освітленості Етабл. = 200 лк. Для заданого світильника ЛВ031 тип ламп – ЛЛ. Потужність ламп 80 Вт, світловий потік 5220 Лм, кількість ламп в світильнику – 2. Визначимо коефіцієнти, необхідні для проектування: Z = 1,1; b = 1,3; c = 0,29; λо = 1,0; λд = 1,4. Визначаємо площу приміщення: S = = 68 = 48 м2 Визначаємо індекс приміщення: i = = = 1,143 Визначимо коефіцієнти використання: η = = = 0,63 Визначимо еквівалентну площу: Sэ = = = 151 м2 Визначимо оптимальну відстань між світильниками: L0 = λ0H = 1,03 = 3 м Визначимо оптимальну кількість світильників: N0 = S/L02 = 48/32 = 5,3 Приймаємо N0 = 6 світильників Для світильників із люмінесцентними лампами довжина світильника Lс = 1,69 м Визначимо попередню відстань між світильниками: L = = 4 м Визначимо мінімальну освітленість в приміщенні: Е = NE1 = 655,18 = 336,7 лк Визначимо освітленість, створювану одним світильником: Е1 = = = 69,1 лк Визначимо відстань між світильниками повздовж сторони А: LA = A/NA = 8/2 = 4 м Визначимо відстань між світильниками повздовж сторони В: LВ= B/NВ = 6/2 = 3 м Остаточно спроектована система освітлення складається з 4 світильників типу ЛВ031 із лампами типу ЛЛ. Відстань між світильниками повздовж сторони А приймаємо 4м. Відстань між світильниками повздовж сторони В приймаємо 3м. |
Дипломного проектУ спеціаліста Типове завдання на дипломну практику за спеціальністю 18010013 «Управління проектами» 2 |
До дипломного проекту висувається ряд вимог В посібнику розроблена послідовність та методика виконання дипломного проекту з дисципліни “Технічний сервіс сільськогосподарської... |
ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ Направляється студентка Шевченко М. О Направляється студентка Шевченко М. О. до захисту дипломного проекту за напрямом підготовки 050101 «Комп’ютерні науки» |
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Програма та методичні вказівки до виконання дипломного проекту спеціаліста за фахом “Розробка родовищ корисних копалин” (спеціалізація... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Метод рекомендації до викон розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломного проекту (роботи) для студ економічних... |
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Заключним етапом вищої освіти є виконання дипломного проекту. В ході дипломного проектування студент вирішує комплекс інженерних,... |
Наукової роботи «Волонтерство як ресурс соціальної роботи в контексті збройного конфлікту в Україні» |
ЗАТВЕРДЖУЮ Повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр); для спеціаліста — без вимог до стажу роботи;... |
Про удосконалення професійної підготовки педагогічних працівників... Один із важливих напрямків роботи НМЦ управління освітою і методичною роботою ІППО КМПУ імені Б. Д. Грінченка організація роботи... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ... Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних... |