|
|
Скачати 1.73 Mb.
|
|
1.3. Агресія як один із засобів досягнення життєвих цінностей Агресія виконує багато функцій, серед яких варто виділити негативні, позитивні та амбівалентні. До негативних функцій відносяться способи впливу на іншу людину чи себе самого, демонстрація власної сили [7]; до позитивних - спосіб захисту, що виникає при перешкоді до володіння чи утримання певних благ, в тому числі і ціннісних орієнтацій [15; 25]; до амбівалентних - спосіб зняття емоційного напруження, засіб досягнення певних цілей, помста за агресію іншої людини, можливість отримати задоволення [7; 8]. Еллінське божество, що символізує агресію, Арес, покровитель воїнів та битв, - мав, разом з руйнівним, і позитивний, конструктивно-творчий аспект. Агресія характеризується активним рухом психобіологічної енергії, спрямованої на той чи інший вид діяльності. Однак, сама ця діяльність може бути різноманітною. Агресія може служити як покровителю кохання Еросу, так і володарю смерті Танатосу [13; 17]. Агресія - це не тільки вираження власної сили, але й у більш широкому контексті - показник життєздатності та прагнення до самостійності, до само-ствердження особистост і у процесі розвитку (Р.Телле). Психологічно агресивна поведінка виступає одним з основних способів вирішення проблем, пов'язаних зі збереженням індивідуальності та тотожності, із захистом і зростанням почуття власної цінності, самооцінки, рівня домагань, а також збереження та посилення контролю над істотним для суб'єкта оточенням [17]. Значення агресії в сучасному житті є надзвичайно велике. Суспільство щоденно за допомогою різних способів (в тому числі і за допомогою засобів масової інформації) демонструє нам дієвість та ефективність застосування агресії у різноманітних сферах людського існування. Хоча, в даному випадку можна говорити про те, що суспільство виправдовує агресивну поведінку - робить її соціально легітимною. Соціально-економічна криза суспільства зумовила цілу низку проблем, вирішення яких провокує особистість на застосування сили. Дієвість агресивних проявів у досягненні певних цілей спричинили деформацію у процесі регуляції агресивної поведінки сучасної особистості. Агресивні дії виступають як засіб досягнення якої-небудь значимої мети; як спосіб психічної розрядки, заміщення задоволення блокованої потребами і переключення діяльності; як спосіб задоволення потреби в самоствердженні та самореалізації [18]. Прояви агресивної поведінки є надзвичайно різноманітними, це залежить від тину, виду та форми агресії, яку проявляє особистість. Щодо типу агресивної поведінки, як якісної характеристики поведінки особистості, то вона може бути доброякісна та злоякісна [22], соціально легітимна або соціально нелегітимна, позитивна або негативна, правомірна або неправомірна. Під злоякісною (непра-вомірною) психологічною агресією слід розуміти свідомий (прямий або непрямий) негативний неправомірний психологічний вплив на психіку особис-тості, метою якого є задоволення агресором своєї потреби у приниженні, образі суб'єкта помсти або особи, яка заміщає його, а також заподіяння психологічного болю для досягнення певної корисливої мети. Кримінальна або протиправна агресія - це поведінка індивіда, що суперечить соціально прийнятим нормам і правилам існування людей у суспільстві [27; 28]. Окрім описаних в цілій низці досліджень типів агресивної поведінки, варто виділити реальну та номінальну агресію. Реальна агресія - це та агресивна поведінка, що мала місце в соціальному житті особистості. Сюди можна віднести кримінальну або протиправну агресію, тобто, це така поведінка, результат дії якої отримав (чи повинен отримати) певне покарання. Номінальна агресія - це потен-ція, яка наразі не знайшла свого вираження в певних поведінкових актах анти-соціального характеру. Прояви номінальної агресії є надзвичайно багатогранними і можуть проявитися в реальній поведінці, та не завжди наслідки таких проявів караються законом. Саме прояви протиправної поведінки набули значного поширення на сьогоднішній день для досягнення певних цінностей в житті людини. Неприєм-ним є визнання того факту, що найлегше та найбільш ефективніше захищати власні переконання за допомогою агресії. У цілому ряді досліджень агресія розглядається як специфічний механізм регуляції, який будується на основі первинних емоційних реакцій і за певних умов може досягнути ступеня погреби в деструкції [37]. З часом, в процесі психосоціального розвитку, емоційно-поведінкова реакція агресії соціалізується, отримує особистісний контроль, який реалізується через соціальні норми [27]. Соціальні норми - це соціальні еталони, правила та вимоги, вироблені суспіль-ством, які виконують функцію регуляції поведінки членів суспільства. Тобто, соціальні норми аналізуються як найважливіші засоби соціальної регуляції поведінки особистості [33]. Тому постає потреба у розробці певних правил, яким повинна відповідати поведінка членів групи чи суспільства загалом; саме через ці правила направляється, регулюється, контролюється та оцінюється поведінка особистості. Будь-які норми залишаються лише формальними утвореннями, якщо не будуть використані психологічні і соціально-психологічні закономірності організації і регуляції поведінки людей і стосунків між ними [10]. Наважливішою функцією соціальних норм є забезпечення сполучення позаособистісних вимог, умов і завдань суспільства з поведінкою і проявами особистості. Це визначає й особливу функцію соціальних норм, пов'язану зі становленням і розвитком особистості, як: засвоєнням заданої і формуванням особистісної системи норм, а також їхнім використанням у якості умов і детермінант соціального розвитку особистості, тобто її соціалізації. Цей процес здійснюється шляхом формування необхідних суспільству або групі соціальних властивостей особистості, «статус-них характеристик», у ході оволодіння особистістю системою норм і цінностей даної соціальної групи, системою, пов'язаною з певним соціальним статусом особистості. Процес соціалізації «специфікує» поведінку особистості як пове-дінку нормативно-соціальну [7; 9; 15]. Така специфікація є важливою для пси-хологічного аналізу взаємодії особистості і соціального середовища. Оскільки розподіл цінностей на цінності-цілі і цінності-засоби припускає співвіднесеність перших з ідеалами й іншими базовими утвореннями, а других - із засобами їх досягнення, то до цінностей-засобів саме і будуть віднесені соціальні норми. У зв'язку з цим відзначається наявність двох моментів у реальній поведінці осо-бистості. Це, по-перше, спрямованість і зміст соціальної активності особистості і, по-друге, розгляд соціальної активності особистості як регулятора її соціальної поведінки [9; 13]. Соціальні норми, як і цінності, об'єднуються в структурну ієрархію за мірою значимості, тобто існує стійка подібність між цінностями і соціальними нормами, що полягає в єдності їхнього внутрішнього світу. Разом із цим соціальні норми, як і цінності, привласнюються індивідом шляхом процесу інтеріоризації [14; 15; 20; 25]. Соціальні норми, інтеріоризуючись, перетворюються на «чинники внутрішнього світу людини» і впливають на її поведінку через систему внут-рішніх чинників регуляції - самосвідомість і самооцінку, мотиваційну систему, розуміння й установки [21; 32]. Соціальні норми в кінцевому розвитку тран-сформуються в особистісні цінності, якщо вони приймаються індивідом, і вис-тупають у якості особистісних соціальних регуляторів її поведінки. Щодо співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій осо-бистості, то включення ціннісних орієнтацій в структуру особистості дозволяє визначити загальні соціальні чинники, що мотивують її поведінку, джерела яких слід шукати в соціально-економічній природі суспільства, його моралі, ідеології, культурі, в особливостях соціально-групової свідомості того середовища, в якому відбувається процес формування соціальної індивідуальності і де протікає щоденна життєдіяльність особистості. У психологічному дослідженні цінність набуває позитивного чи негативного значення для особистості будь-яких явищ дійсності, процесів та інших реальних чи ідеальних об'єктів оцінки. Окрім цього, цінностями є погляди, переконання, ідеали, зразки, ідеї, інтереси, життєві плани, відповідно до яких і на основі яких ці об'єкти визнаються цінними, неважливими чи нейтральними. Психологічний зміст цінності розкривається в аналізі мотивів та вчинків окремої особистості. Психологічна спрямованість цінностей зумовлена їхніми мотивоутворюючими чинниками, участю у визначенні цілей і засобів, що відповідають їх сутності [11; 20]. Вони виступають основою прийняття рішень і критерієм того, до чого варто прагнути, а чого слід уникати. Аналіз діяльності з позиції суб'єктно-об'єктних відношень дозволяє розглядати цінності в зв'язку з її місцем і роллю в регуляції поведінки. Так, суб'єкт, пізнаючи властивості об'єкта, співвідносить їх зі своїми потребами. Оцінка даного об'єкта визначає відношення суб'єкта і до тих правил-норм, які є для охорони даних цінностей. І на цій основі суб'єкт планує свою поведінку. У реальній діяльності всі ці елементи взаємо-залежні та утворюють єдиний процес. При цьому вони виступають у таких відношеннях: суб'єкт-об'єкт-пізнання; цінитель-цінність-оцінка; виконавець-норма-планування, - і далі слідують практичні дії з низкою нових взаємо-переходів [39]. Будь-які цінності мають індивідуалізований характер, виникаючи в психіці людини з негативною чи позитивною емоцією, вони з'єднуються з конкретними знаннями, орієнтуючи її поведінку чи діяльність в соціумі. За своїм психо-логічним змістом цінності і соціальні норми в громадській, груповій, інди-відуальній свідомості, організувавшись в ієрархічні структури, складають шкали, на підставі яких оцінюється поведінка особистості. Невідповідність цих шкал одна одній є джерелом конфліктів і передумовою поведінки, що відхиляється з погляду тієї спільноти, чия система цінностей і норм порушена даною поведінкою. Це, у свою чергу, припускає розгляд питання, пов'язаного із соціальними нормами, які інтеріорізувались особистістю і, ставши особистісними цінностями, включилися до ціннісно-нормативної системи індивіда [25]. Прак-тична поведінка особистості в її соціально-правовому контексті буде залежати від того, якою системою ціннісно-нормативних переваг керується людина і яке місце займає цінність або норма в ієрархічній структурі ціннісно-смислової сфери особистості. Механізм протиправної та законослухняної поведінки полягає в тому, що прийняття рішення є результатом оціночної діяльності, під час якої відбувається взаємодія різноманітних цінностей. Вибір цілі та засобів її досягнення буде відповідати вибору цінностей, що мають найбільш важливе значення для особистості. Залежність суб'єкта від цінностей, відповідність їх соціальним нормам, а тих, у свою чергу, його (суб'єкта) внутрішнім детермі-нантам і визначають ціннісно-нормативні аспекти поведінки особистості. Зв'язок мотивів здійснюваних злочинів із системою особистісних цінностей, їхньою ієрархією і місцем у ній конкретних домінуючих цінностей є основною проб-лемою дослідження, оскільки «саме в ім'я і за рахунок таких цінностей від-буваються злочини» [27, с. 322]. Важливим є процес формування цінностей, так як знання того, яким ідеям служить людина, які цілі ставить перед собою, дозволить нам визначити, чому або заради чого вона робить той чи інший вчинок. В даному випадку можна говорити про чинники (зовнішні та внутрішні), які провокують появу певної пове-дінки, в тому числі і агресивної. До зовнішніх чинників слід віднести правові норми, санкції, а до внутрішніх - сформовану в свідомості особистості ціннісно-нормативну модель, яка має власну концепцію прав та обов'язків. Особливого значення це знання набуває тоді, коли мова йде про прояви агресивної поведінки, які використовуються з метою отримання бажаного. Формування духовності осо-бистості необхідно починати з дослідження того, які цінності є важливими для особистості і наскільки, для того, щоб їх сформувати. Слід бути готовим до того, що будь-яка спроба досягнення чи збереження певних цінностей може супровод-жуватися агресивними проявами особистості, навіть, деструктивного характеру. Висновки до першого розділу 1. Здійснений теоретичний аналіз показав, що у дослідженні проблеми агресивної поведінки можна виділити такі основні підходи: загально-психоло-гічний, за яким агресія розглядається як особлива форма поведінки, що включає психологічну структуру когнітивних, мотиваційних та емоційно-вольових ком-понент; соціально-психологічний, за яким формування агресивної поведінки молоді обумовлюється станом соціальної дезадаптації, який є наслідком порушення міжособистісної взаємодії, деформації смисложиттєвих орієнтацій, смислу життя та умовами що диктує соціальна реальність. 2. Агресія не повинна розумітися як суто негативний, деструктивний в опозиції до гармонії феномен. Навпаки, роль агресії в розвитку життя настільки велика, що її просто тяжко переоцінити. Агресія дає індивідові, групі та суспільству змогу виживати, тобто слугує життєвим інтересам. Позитивна агресія упродовж суспільного розвитку поступово замінюється моральними заборонами. Таке заміщення спрямоване на сублімування деструктивної енергії сильних емоцій на позитивні цілі. Наприклад, змагання замість ворожнечі та суперництва, прагнення вирішити конфліктну ситуацію замість спроб знищити чи підпоряд-кувати іншу людину. Загалом позитивна агресія виявляється в усвідомленні та прийнятті власних переживань, існуванні різних поглядів, у готовності до конструктивного діалогу і компромісу, прийнятті відповідальності за власну самореалізацію. 3. Агресивної поведінки можна уникнути, так як імовірність її виникнення залежить від впливу безлічі сприятливих і перешкоджаючих агресії факторів, пов'язаних як із самою особистістю, гак і із навколишнім середовищем. До факторів, що пов'язані з особистістю і впливають на рівень та особливості прояву агресії, слід віднести ціннісні орієнтації особистості; до факторів середовища - сучасні соціально-економічні умови суспільства. 4. Дослідження ціннісних орієнтацій особистості посідають чільне місце у вивченні детермінації поведінки людини, в тому числі і агресивної. Цінності розглядаються як детермінанта соціальних дій суб'єкта у певних культурно-історичних умовах його життєдіяльності. Ціннісні орієнтації у цілому ряді пси-хологічних теорій розглядаються, з одного боку, як конкретний прояв відношення людини до навколишньої дійсності, з другого - як система установок, що регу-люють поведінку особистості в кожному конкретному випадку. Функціонально цінності виступають в якості мотивів діяльності та поведінки особистості. Це відбувається через прагнення людини досягнути певних цілей, що співвідносяться з цінностями, які увійшли в її особистісну структуру, тобто, все, що має статус цінності, є безпосереднім стимулом для відповідного пове-дінкового акту. Однією з основних проблемою сьогодення є те, що агресивна поведінка виступає чи не найефективнішим із способів досягнення чи отримання бажаного. Дієвість агре-сивних проявів у досягненні певних цілей спричинили деформацію у процесі регуляції агресивної поведінки сучасної особистості. Таким чином, можна гово-рити про те, що індивід, обираючи для себе значимими ті чи інші цінності, може проявляти агресивну поведінку, здобуваючи чи захищаючи їх. РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІЖНОГО ЦЕНТРА «ДОН БОСКО» 2.1. Організаційна та функціональна структури молодіжного центру Молодіжний центр «Дон Боско» знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 35-а. Даний молодіжний центр підпо-рядковується Благодійному фонду «Дон Боско» (до 16 липня 2013 року - Благодійна організація). Благодійна організація «Дон Боско» заснована у 2000 році і вже на протязі більш ніж 12 років проводить успішну діяльність в області виховання, творчого, спортивного та духовного розвитку молоді. Благодійний фонд «Дон Боско» - це недержавна неприбуткова благодійна організація, яка створена і діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», інших нормативно-правових актів [1; 2; 3] та Статуту даної організації (Додаток А). Молодіжний центр функціонує згідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 26. 04. 2001 року, Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06. 2001 р., Закону України «Про органи та служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», Конвенції ООН про права дитини, Законів України «Про молодіжні та дитячі громадські орга-нізації», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики України». Робота молодіжного центру є відкритою та гласною за винятком питань, що становлять службові таємниці. Центр працює на засадах законності, гуманності, спільності інтересів, добровільності, незалежно від віросповідання, расової при-належності та соціального положення. Молодіжний Центр «Дон Боско» у своїй діяльності взаємодіє з органі-заціями, підприємствами, установами, з іншими благодійними фондами як на території України, так і за кордоном. Співпрацює з органами і службами у справах неповнолітніх та іншими державними службами, залучає до співпраці різноманітних спеціалістів. Партнерами організації є: Салезіанський мисіонерський волонтаріат (Краков), Салезіанський Мисіонерський Центр (Варшава), Каритас Амброзіана (Мілан), Приход св. Мауріціо в Солбіате Арно (Італія), Салезіанське Товариство Виховання Молоді (Польща), Молодіжний Центр Дон Боско (Коростишев), Церква Пресвитеріан (Одеса). Молодіжний центр має необхідну матеріальну базу, зокрема, приміщення, що відповідають будівельним, технічним, санітарно-гігієнічним нормам, вимогам пожежної безпеки та іншим нормам відповідно до законодавства. Предметом діяльності Центру є безкорислива діяльність, спрямована на надання благодійної, матеріальної, фінансової, соціальної, духовної допомоги та різних послуг дітям та молоді. Основною метою діяльності організації є здійснення благодійної діяльності в інтересах дітей та молоді, реалізація та захист їх інтересів, пропаганда ідей гуманізму та милосердя. Організація здійснює благодійну діяльність без мети отримання прибутку. Важливим досягненням для Молодіжного Центру «Дон Боско» став його вихід у 2012 році на міській рівень у реалізації своєї місії і цілей. У 2013 році про Молодіжний Центр дізналися більш ніж 40 благодійних та громадських організацій Одеси, Києва та Львова, що дало підґрунтя для подальшої пер-спективної співпраці і реалізації спільних проектів, одним з яких стала допомога дітям, які виховуються у кризових сім'ях. В Одеському слідчому ізоляторі волонтери «Дон Боско» регулярно від-відують підлітків, які там знаходяться. Біля 70 неповнолітніх отримали бла-годійну допомогу у вигляді одягу, предметів гігієни, продуктів харчування та шкільного приладдя. На протязі минулого року молодіжну групу ораторія «Дон Боско» відвідало біля 100 підлітків, які приймали участь у різноманітних заходах, спортивних іграх, дискусійних клубах та тематичних бесідах. Основним напрямом в роботі молодіжного центра є: - «Ораторій» - це форма роботи з молоддю у віці від 14 років, яка мешкає у мікрорайоні. Ціль - створення умов для проведення молодіжного дозвілля, що є альтернативою вулиці. Це можливо завдяки неформальній атмосфері у моло-діжному кафе, можливості проведення часу за грою у пінг-понг, шашки, шахи, більярд, помірному використанню інтернету, участі у щотижневих дискусійних клубах. Підлітки та молодь «Ораторія» приймають активну участь у спортивних турнірах і молодіжних заходах. - Скаутинг. Починаючи з 2011 року, БО «Дон Боско» активно підтримує платформу діяльності скаутінга в Одесі. Серед багатьох скаутських організацій України партнером ДБ стало об'єднання «Пласт». Спортивно-патріотичне вихо-вання молоді, організацію різного роду семінарів з розвитку напряму в Одесі та Україні органічно доповнює ряд організацій. - «Савионалії» - це молодіжний фестиваль, який проводиться кожного року. До програми фестивалю входять різноманітні ігри для дітей, квести, мастер-класи, турніри з бальних танців, брейкдансу, настільного хокею, футболу та тур-нір з streetball. Завершує молодіжні спортивні змагання молодіжний танцю-вально-співочий фестиваль. - «Світлиця» - дитяча група, де кілька разів на тиждень проходять тема-тичні заняття для дітей 7-14 років, призначені виховувати і розвивати. Тут діти і підлітки мають можливість спілкуватися один з одним у безпечній обстановці, розвивати світосприйняття, інтереси, а також пізнати багато цікавого та нового, приймати участь у багатьох секціях. Чотири рази на рік під час шкільних канікул, організується дитячий табір «Веселі канікули», який проводить різноманітні вікторини, екскурсії, поїздки у інші міста, оздоровчі заходи на березі Чорного моря. - Благодійна діяльність В Одеському СІЗО. З листопада 2006 року БО «Дон Боско» співпрацює з Одеським слідчим ізолятором з метою покращення фізичного і психоемоційного стану молоді (у тому числі і підлітків), які зна-ходяться у містах позбавлення волі. Для цього організація усіляко намагається залучити волонтерів і спеціалістів з метою зниження рівня тривожності та напруження загального емоційного фону серед осіб, які перебувають за гратами. Робота спеціалістів також полягає у розвитку терпимості серед засуджених по відношенню к іншим, прояву підтримки і навичок самоконтролю, ефективної комунікації. Особлива увага приділяється пізнанню неповнолітніми причино-наслідкових зв’язків своїх вчинків, допомозі у визначенні життєвих цілей й духовному розвитку. БФ «Дон Боско», спільно з партнерами Одеської ради організацій, які працюють у пенітенціарній службі і головою якого він є з 2011 року, проводить акції та свята. - Розвиток волонтерства. Одним із пріоритетних напрямів роботи «Дон Боско» останнім часом є розвиток інституту волонтерства в Одесі й Україні в цілому. - Пункт допомоги «Spes». Як благодійна організація, «Дон Боско» здійснює благодійну допомогу людям, які потрапили у важку життєву ситуацію: організовано пункт допомоги, у рамках якого регулярно проводиться збір одягу, іграшок, предметів гігієни для дитячих будинків, інтернатів. У цих заходах активну участь беруть волонтери, загальноосвітні школи і університети міста. Основними завданнями центру є:
Кадрова характеристика молодіжного центру «Дон Боско»: директор – 1 особа, заступник директора – 2 особа (заступник з виховної роботи та заступним з питань PR), волонтери – 14 осіб. Основними функціями молодіжного центру «Дон Боско» є:
2.2. SWOT–аналіз діяльності молодіжного центру SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища орга-нізації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації. Результати виявлення слабких та сильних сторін молодіжного центру представлені в табл. 2.1. Таблиця 2.1 Характеристика сильних та слабких сторін центру «Дон Боско»
Наступним кроком виявимо можливості та загрози, що існують в зовніш-ньому для організації оточенні. Результати представлені в табл. 2.2. Таблиця 2.2 Характеристика можливостей та загроз зовнішнього середовища
|
|
Дипломного проектУ спеціаліста Типове завдання на дипломну практику за спеціальністю 18010013 «Управління проектами» 2 |
До дипломного проекту висувається ряд вимог В посібнику розроблена послідовність та методика виконання дипломного проекту з дисципліни “Технічний сервіс сільськогосподарської... |
|
ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ Направляється студентка Шевченко М. О Направляється студентка Шевченко М. О. до захисту дипломного проекту за напрямом підготовки 050101 «Комп’ютерні науки» |
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Програма та методичні вказівки до виконання дипломного проекту спеціаліста за фахом “Розробка родовищ корисних копалин” (спеціалізація... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Метод рекомендації до викон розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломного проекту (роботи) для студ економічних... |
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Заключним етапом вищої освіти є виконання дипломного проекту. В ході дипломного проектування студент вирішує комплекс інженерних,... |
|
Наукової роботи «Волонтерство як ресурс соціальної роботи в контексті збройного конфлікту в Україні» |
ЗАТВЕРДЖУЮ Повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр); для спеціаліста — без вимог до стажу роботи;... |
|
Про удосконалення професійної підготовки педагогічних працівників... Один із важливих напрямків роботи НМЦ управління освітою і методичною роботою ІППО КМПУ імені Б. Д. Грінченка організація роботи... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ... Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних... |