Назва заходу
Послідовність дій
Примітка
Зробити пацієнту очисну клізму
для очищення кишок від крові.
Вимірювати артеріальний тиск,
підраховувати пульс і частоту ди-
хання.
Стежити за кольором випорож-
нень.
Стежити за харчуванням пацієн-
та: 4—5 днів мають бути голодна ді-
єта, з п’ятого дня — рідка їжа в на-
півхолодному вигляді.
Здійснювати догляд за шкірою,
ротовою порожниною, статевими
органами згідно з відповідними ал-
горитмами, виконувати лікувальну
фізкультуру і дихальну гімнастику
Зменшується інток-
сикація організму
Забезпечується ви-
явлення змін з боку
життєво важливих
органів і систем
Діагностується при-
хована кровотеча
Досягається ефек-
тивність лікування
Не допускається
виникнення усклад-
нень
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Методи спинення кровотеч.
Методи тимчасового спинення кровотеч.
Показання до накладання джгута.
У пацієнта венозна кровотеча. Оберіть метод спинення крово-
течі.
Техніка накладання джгута.
Вкажіть помилки при накладанні джгута.
У пацієнтки П., 62 роки, з варикозним розширенням вен, тро-
фічною виразкою самовільно, після гарячої ванни, з’явилася крово-
теча. Кров темна, витікає рівномірним струменем. Ваші дії?
У хворого П., 19 років, ножове поранення стегна. Кров витікає
світла, пульсівним струменем. Який вид кровотечі? Ваші дії?
У пацієнта Т., 18 років, ножове поранення шиї. Із рани витікає
кров темного кольору. Який вид кровотечі в пацієнта? Яке можливе
ускладнення? Які особливості надання першої допомоги?
По дорозі на роботу автомобіль збив потерпілого і травмував
нижню кінцівку. При огляді в нижній третині правої гомілки спо-
стерігається рвано-забійна рана, з якої пульсівним струменем виті-
кає кров яскраво-червоного кольору. Вкажіть найбільш імовірний
метод спинення кровотечі в даному випадку.
Під час проведення сільськогосподарських робіт пацієнт К.,
27 років, отримав різану рану ділянки підколінної ямки. Спостері-
80
гається сильна кровотеча, кров витікає яскраво-червоного кольору,
пульсівним струменем. Який вид кровотечі? Який метод тимчасово-
го спинення кровотечі слід надати в даному випадку?
Пацієнтка М., 56 років, впала на розбиту банку і травмувала
сідничну ділянку. У ділянці лівої сідниці спостерігається рана роз-
мірами 5x6x7 см, кров витікає яскраво-червоного кольору, пульсів-
ним струменем. Який метод спинення кровотечі застосуєте в даному
випадку?
Під час занять у школяра, який перехворів ГРЗ, виникла но-
сова кровотеча. Яка послідовність надання першої медичної допомо-
ги в даному випадку?
У пацієнта П. через 2 год після видалення зуба з’явилася
кровотеча із ямки зуба. Надання невідкладної допомоги в даному
випадку.
81
ЗНЕБОЛЮВАННЯ
Знеболювання — це виключення больової чутливості.
Знеболювання поділяють на загальне та місцеве.
Загальне знеболювання (наркоз) — це стан глибокого штучного
сну, який характеризується тимчасовою втратою свідомості, больо-
вої чутливості та деяких рефлекторних реакцій, досягається за до-
помогою різних наркотичних речовин.
Види загального знеболювання:
інгаляційний;
неінгаляційний;
нейролептаналгезія.
Стадії і рівні наркозу
У перебігу наркозу розрізняють 4 стадії: аналгезію, збудження,
наркозний сон, пробудження.
Стадія аналгезії — короткочасний період, під час якого орга-
нізм насичується наркотичними речовинами.
Клінічна картина:
свідомість спочатку збережена, пізніше затьмарена;
больова чутливість втрачена, що дає змогу виконувати незна-
чні оперативні втручання;
тактильна, температурна чутливість і рефлекси збережені.
Стадія збудження характеризується гальмуванням кори го-
ловного мозку і розгальмовуванням підкіркових центрів.
Клінічна картина:
обличчя червоніє;
вени шиї напружені;
щелепи стиснуті;
повіки закриті;
зіниці розширені, реакція їх на світло збережена;
пульс прискорений, напружений;
артеріальний тиск підвищений;
кашльовий і блювотний рефлекси посилені;
дихання прискорене (можливе короткочасне припинення ди-
хання);
різко виявлене рухове і мовне збудження.
Тривалість цієї стадії та інтенсивність клінічних симптомів за-
лежать від особливостей нервової системи хворого, від концентрації
парів наркотичної речовини. Ця стадія особливо виражена при ефір-
ному наркозі. При наркозі фторотаном, циклопропаном, при вну-
трішньовенному наркозі вона практично відсутня.
Хірургічна стадія (наркозний сон) — хворий заспокоюється,
показники пульсу, дихання, АТ повертаються до попередніх даних,
зіниці звужуються. Стадія ділиться на рівні.
82
Перший рівень (ІІІ1) — рівень плаваючи^ очних яблук.
Клінічна картина:
зіниці звужені;
ністагм (мимовільні рухи очних яблук);
реакція на світло ослаблена, але збережена;
тонус м’язів починає знижуватись;
свідомість і больова чутливість втрачені.
Другий рівень (ІІІ2) — рівень рогівкового рефлексу.
Клінічна картина:
зіниці звужені;
ністагм відсутній, реакція на світло збережена;
рогівковий рефлекс зникає;
кашльовий рефлекс пригнічений;
тонус скелетних м’язів значно знижений;
дихання сповільнене, глибоке;
АТ і пульс не змінені.
На цьому рівні виконують основні хірургічні втручання.
Третій рівень (Ш3) — рівень розширення зіниць (глибокий нар-
коз).
Настає при передозуванні наркотичних речовин.
Клінічна картина:
зіниці розширюються і не реагують на світло;
тонус м’язів повністю зникає;
пульс прискорений, слабкого наповнення;
АТ знижений;
шкіра бліда.
Четвертий рівень (III,) — рівень діафрагмального дихання (пе-
редагональний стан).
Клінічна картина:
зіниці розширені, реакція на світло відсутня;
рогівка суха;
параліч м’язів-замикачів;
реброве дихання зникає, зберігаєтья тільки діафрагмове з ко-
ротким вдихом і подовженим видихом;
АТ знижений;
виникає блідість шкірних покривів, ціаноз.
Якщо не вжити заходів, то настане параліч дихального і судино-
рухового центрів. Цей рівень наркозу спостерігається тільки при не-
правильному веденні наркозу.
Стадія пробудження настає після припинення введення нар-
котичних речовин і характеризується поступовим відновленням ре-
акції зіниць, м’язового тонусу, тактильної і больової чутливості. В
останню чергу відновлюється свідомість.
83
У цій стадії можливі блювання, порушення дихання, серцевої ді-
яльності. Анестезіолог не повинен відходити від пацієнта до повного
відновлення свідомості.
Ускладнення під час наркозу
Медичний працівник повинен вміти запобігти ускладненням, що
виникають під час наркозу, і надати невідкладну допомогу. Найне-
безпечнішими є порушення дихання, що призводить до гіпоксії.
Ознаками гіпоксії є:
прискорення дихання, частий пульс;
АТ підвищується, а потім різко знижується;
ціаноз (губ, вух, нігтів);
темна кров у рані;
психічний шок.
Порушення прохідності дихальних шляхів
Причини;
западання язика;
ларинго- і бронхоспазм;
механічна закупорка дихальних шляхів (блювотними маса-
ми, шлунковим вмістом, кров’ю, зубними протезами тощо).
Клінічна картина:
шумне дихання (клекотливе, хрипляче);
посилене скорочення дихальних м’язів;
участь додаткових м’язів у диханні.
Западання язика відбувається при повному розслабленні м’язів.
Профілактика і лікування:
нижню щелепу висунути вперед, натискаючи на її кути так,
щоб нижні зуби виступили вперед;
за корінь язика ввести повітровід, довжина якого повинна до-
рівнювати довжині від кута рота до кута нижньої щелепи. Зо-
внішній кінець повітроводу закріпити смужками лейкоплас-
тиру;
за відсутності повітроводу відкрити рот роторозширювачем,
язик захопити язикотримачем і підтягнути. Язик прошити
стерильною лігатурою, відступаючи 2 см від кінчика по серед-
ній лінії, і зафіксувати затискачем до сорочки хворого.
Ларингоспазм — небезпечне ускладнення наркозу.
Причини: гіпоксія, подразнення слизової оболонки наркотични-
ми речовинами, кров’ю, блювотними масами.
Профілактика:
введення атропіну сульфату;
адекватне знеболювання.
Перша допомога:
84
ввести дитилін;
провести хворому інтубацію і штучну вентиляцію легень
(ШВЛ) чистим киснем;
у тяжких випадках показана трахеостомія.
Бронхоспазм — одне із найнебезпечніших ускладнень наркозу.
Він може виникнути при наркозі барбітуратами, введенні фента-
нілу, а також в осіб, які хворіють бронхіальною астмою.
Клінічна картина;
відсутність дихальних шумів;
наростаючий ціаноз.
Профілактика:
введення атропіну сульфату, ефедрину, димедролу, папавери-
ну, еуфіліну, гідрокортизону.
ШВЛ чистим киснем.
Механічна закупорка дихальних шляхів
Причини:
потрапляння сторонніх тіл (зубних протезів, уламків каріоз-
них зубів), слизу, крові, блювотних мас.
Профілактика:
своєчасне зняття зубних протезів;
санація ротової порожнини;
відсмоктування крові, слизу електровідсмоктувачем.
Перша допомога:
очистити ротову порожнину.
Регургітація — затікання вмісту шлунка в стравохід і порожни-
ну рота без блювотних рухів.
Профілактика:
звільнення шлунка перед операцією;
застосування інтубаційної трубки з манжеткою або глибока
тампонада порожнини рота.
Зупинка серця виникає:
на початку наркозу через подразнення закінчень блукаючого
нерва;
при неадекватному знеболюванні операції;
при масивній крововтраті;
при передозуванні наркотичних препаратів;
при гіпоксії і гіперкапнії.
Ознаки загрози зупинки серця:
блідість шкіри;
слабкий частий пульс;
брадикардія (при подразненні блукаючого нерва);
різка артеріальна гіпотензія;
розширення зіниць, відсутність реакції на світло.
85
Профілактика:
уведення атропіну сульфату;
правильне ведення наркозу;
спостереження за пульсом, зіницями, артеріальним тиском.
Допомога:
припинити введення наркотичної речовини;
подати кисень;
опустити головний кінець стола;
внутрішньовенно ввести 50—60 мл 40 % розчину глюкози з
аскорбіновою кислотою;
0,5 мл 0,05 % розчину строфантину або корглікону;
непрямий або прямий масаж серця;
дефібриляція.
Місцеве знеболювання, або анестезія, — це виключення больової
чутливості в ділянці операційного поля. На сьогодні місцеву анес-
тезію вважають найбезпечнішим методом знеболювання, який дає
невеликий відсоток ускладнень. Це зумовило широке використання
її в хірургічній практиці.
Види місцевої анестезії:
поверхнева (термінальна);
інфільтраційна;
провідникова: футлярна, спинномозкова, перидуральна (епі-
дуральна);
електроаналгезія.
Перед проведенням знеболювання здійснюється медикаментозна
підготовка (премедикація).
ПРОВЕДЕННЯ ПРЕМЕДИКАЦІЇ
Премедикація — це введення медикаментозних засобів з метою
зменшення частоти операційних і післяопераційних ускладнень,
зниження психоемоційного збудження пацієнта і реакції на зовніш-
ні подразники, створення оптимальних умов для дії анестетиків,
профілактики алергійних реакцій на препарати, які використову-
ють для анестезії, а також для зменшення секреції залоз зовнішньої
секреції.
Назва заходу
|
Послідовність дій
|
Примітка
|
Обладнання
|
Шприци, 70 % розчин етилового
спирту, ватні кульки, лоток, снодій-
ні, антигістамінні, наркотичні, холі-
нолітичні засоби, шприци
|
|
|