МІНІСТЕРСТВО ОСВІТПИІ НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
«ГОСТРИЙ ЖИВІТ»
ПІДГОТУВАЛА
СТУДЕНТКА 304 ГРУПИ,
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЧЕРНІВЦІ, 2009
План
Вступ…………………………………………………………………..3
Причини болю у животі……………………………………………...4
Лікування……………………………………………………………...8
Література……………………………………………………………12
Вступ
Терміном "гострий живіт" позначають клінічний симптомокомплекс, що розвивається при пошкодженнях і гострих захворюваннях черевної порожнини, при яких потрібен або може бути потрібно термінова хірургічна допомога. Перше лікарське обстеження хворого часто проводитися зовні стаціонару (вдома або в поліклініці). Задачею первинної діагностики є розпізнавання небезпечної ситуації і необхідності термінового хірургічного лікування. При гострому животі прогноз погіршується з часом, тому лікар зобов'язаний швидко госпіталізувати хворого до профільної установи, де в найближчі час хворому повинні бути проведений необхідні діагностичні і лікувальні заходи. Навіть при підозрі на гострий живіт хворого слід негайно госпіталізувати.
Причини болю у животі
Загалом біль у животі може бути однією або поєднанням декількох причин, з яких найбільш частими і значимими є:
запальне пошкодження очеревини;
розтягнення або спазм шлунка та/або кишечнику;
розтягнення капсули органа (наприклад, печінки);
ішемія органів черевної порожнини внаслідок надмірного розтягнення брижі, інвагінації, защемленої грижі.
Виходячи із загальних ознак, визначають 5 груп причин, що зумовлюють розвиток гострого болю у животі:
І. Запалення парієтальної очеревини:
викликане хімічним подразненням:
перфоративна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки;
панкреонекроз;
перфорація тонкої кишки;
викликане бактеріальним зараженням:
перфорація апендикса;
запалення органів тазу;
перфорація стінки товстої кишки;
бактеріальне запалення внутрішніх органів.
ІІ. Обструкція порожнини внутрішнього органа:
тонкої або товстої кишки;
жовчовивідних шляхів;
сечоводів;
сечового міхура.
ІІІ. Судинні:
емболії або розрив судин;
тромбози судин;
ішемія при перекруті або здавлюванні;
серповидно-клітинна анемія.
IV. Розтягнення капсули внутрішнього органа (печінки, селезінки, нирок).
V. Захворювання передньої черевної стінки (деформація кореня брижі, патологія м’язів).
При фізикальному дослідженні хворого необхідно звернути увагу на:
зовнішній вигляд;
вираз обличчя, міміку, поведінку (скутість чи рухливе занепокоєння), ходу, вимушену позу, участь живота в диханні, колір шкіри, слизові оболонки, стан зіниць;
зони шкірної гіперальгезії, перкуторної болючості, болючості окремих органів при пальпації, напругу передньої черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга;
здуття живота, наявність чи відсутність перистальтики, м’язової напруги, жовтяниці;
зміни в інших органах і системах – наявність атеросклерозу аорти і вінцевих артерій (інфаркт міокарда, тромбоз мезентеріальних судин), запах ацетону з рота, розм’якшення очних яблук (діабетична прекома), ціаноз, набряки, болючість із рівною поверхнею печінки (серцева недостатність).
Диференціально-діагностичні ознаки захворювань, що найчастіше є причиною першочергового встановлення синдрому гострого живота, представлені у таблиці.
Клініко-діагностичні ознаки перфоративної виразки шлунка або дванадцятипалої кишки:
виразковий анамнез;
раптовий «кинджальний» біль у надчеревній ділянці (при виразці шлунка) або правому підребер’ї (при виразці дванадцятипалої кишки);
хворий лежить на спині або на правому боці, боязнь поворухнутися;
живіт утягнений, «дошкоподібний», не бере участі в акті дихання;
позитивні симптоми подразнення очеревини;
перкуторно – зникнення печінкової тупості;
рентгенологічно – газ під правим куполом діафрагми.
Клініко-діагностичні ознаки гострого апендициту:
поява раптового болю навколо пупка, який потім зміщується у здухвинну ділянку;
біль може поширюватися на промежину, яєчко або мати характер кольки;
нудота, одно- або дворазове блювання, як правило, на початку захворювання;
захисне напруження м’язів та симптоми подразнення очеревини у правій здухвинній ділянці;
позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Сітковського;
гарячка без ознобу або незначне підвищення температури;
лейкоцитоз, паличкоядерний нейтрофільний зсув.
Клініко-діагностичні ознаки гострого холециститу (жовчної кольки):
сильний біль у правому підребер’ї з іррадіацією у спину, праву лопатку;
локальна болючість у правому підребер’ї;
симптоми подразнення очеревини (при деструктивних формах);
підвищення температури тіла, озноб;
багаторазове блювання жовчю;
позитивні симптоми Ортнера, Мюсі;
хворий лежить переважно на правому боці, але боязні рухатись, скутості, як при перфоративній виразці, немає;
нейтрофільний лейкоцитоз, прискорена швидкість зсідання еритроцитів (ШЗЕ).
Клініко-діагностичні ознаки гострого панкреатиту:
інтенсивний біль у верхній ділянці живота, що виникає раптово, через деякий час після вживання жирної чи гострої їжі, алкогольних напоїв;
біль оперізуючий або іррадіює у підребер’я та спину;
біль надто сильний, частіше постійний, інколи супроводжується нападами;
багаторазове блювання, часто невпинне, яке не приносить полегшення;
живіт здутий, затримка випорожнень та виділення газів;
гіперамілаземія.
Клініко-діагностичні ознаки гострої кишкової непрохідності:
інтенсивний переймоподібний біль у животі, який змінюється періодом затишшя, а потім знову відновлюється;
стійка нудота і багаторазове блювання їжею, потім жовчю, потім калове блювання;
сильна спрага;
відсутність випорожнень та відходження газів;
нестерпні тенезми;
хворий лежить на правому боці або знаходиться у колінно-ліктьовому положенні, під час нападів болю виражений неспокій;
живіт збільшений нерівномірно за рахунок роздутих газом петель кишок;
живіт м’який, симптомів подразнення очеревини немає, інколи визначається роздута кишкова петля з хвилями перистальтики;
перкуторно – ділянки високого тимпаніту;
аускультативно – гучні перистальтичні шуми, при пов-ному паралічі кишок – «німий» живіт;
ректально – пряма кишка порожня і роздута;
дихальні екскурсії живота збережені.
Клініко-діагностичні ознаки тромбозу мезентеріальних судин:
наявне ембологенне джерело, генералізований атеросклеротичний чи інший судинний процес, передумови венозного тромбозу;
інтенсивний переймоподібний біль у животі, що супроводжується шокоподібним станом;
відсутність перистальтики при аускультації живота, поширена болючість при пальпації;
біль надто сильний, іноді нестерпний, дещо зменшується при колінно-ліктьовому положенні пацієнта;
одно- або дворазове блювання, при непрохідності – багаторазове;
часті незначні випорожнення з домішками крові;
гіперлейкоцитоз з паличкоядерним нейтрофільним зсувом.
Лікування
Фактори, що визначають особливості лікування на догоспітальному етапі:
недостатня виразність клінічної симптоматики, особливо на ранніх стадіях захворювання;
відсутність у сімейного лікаря можливості для тривалого спостереження за пацієнтом з оцінкою динаміки розвитку й змін клінічних симптомів і синдромів;
вирішення питання своєчасної госпіталізації;
доцільність вибору оптимальної терапії до та під час транспортування хворого у лікувальний заклад.
При гострих хірургічних захворюваннях, першими проявами яких є біль у животі, необхідна якнайшвидша госпіталізація у хірургічний стаціонар, бо від того, скільки часу минуло від початку захворювання до госпіталізації, залежить кількість ускладнень і летальних випадків. Так, смертність серед госпіталізованих через 24 години від початку захворювання перевищує більш ніж вдвічі смертність серед пацієнтів, яким надавалась допомога протягом першої доби.
Основним правилом при гострому болю у животі є проведення термінових заходів з визначення причини болю і, за необхідності, – термінова госпіталізація, тому такий хворий підлягає негайній евакуації до стаціонарного лікарняного закладу.
Термінова госпіталізація доцільна за наявності хоча б однієї з таких ознак:
гострий біль у животі, який розвинувся раптово;
неодноразове блювання, яке не приносить полегшення;
захисна напруга м’язів черевної порожнини;
позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга;
тяжкий загальний стан пацієнта – запалі очі, загострений ніс, незрозуміле занепокоєння, судинний колапс, затримка випорожнень і газів або тяжкий пронос, виражений метеоризм.
Медична допомога на догоспітальному етапі при гострих хірургічних захворюваннях передбачає:
виявлення та оцінку життєво небезпечних симптомів і синдромів;
підтримання життєдіяльності організму хворого протягом часу, необхідного для транспортування пацієнта у стаціонар;
швидке і цілеспрямоване транспортування пацієнта у стаціонар.
При підозрі на гострий живіт показане голодування. Враховуючи неможливість внутрішньовенного введення різноманітних розчинів, інколи доцільно дати хворому неміцний солодкий чай.
Якщо є можливість забезпечити місцеве охолодження живота (міхур з льодом), це варто зробити, не забуваючи про необхідність загального зігрівання хворого.
Промивання шлунка, очисні клізми при підозрі на гострий живіт протипоказані.
Застосування анальгетичних засобів
При болю у животі, зумовленому гострими захворюваннями черевної порожнини, на догоспітальному етапі введення наркотичних і ненаркотичних анальгетиків є протипоказаним. Їх застосування може призвести у подальшому до діагностичних помилок, ціною яких може бути життя пацієнта. І хоча прибічники призначення медикаментів стверджують, що раннє призначення анальгетиків є профілактикою розвитку больового шоку і повинно проводитись для лікування неспецифічного больового синдрому, така думка є необґрунтованою і хибною.
Антибактеріальні засоби
У разі швидкої доставки хворого у стаціонар до остаточного визначення діагнозу призначення антибактеріальних засобів слід уникати.
Спазмолітичні засоби
Можуть бути призначені при печінковій або нирковій кольках, синдромі подразненого кишечнику, якщо у лікаря немає сумніву щодо правильності встановленого ним діагнозу.
Інфузійна терапія
Інфузійна терапія на догоспітальному етапі може бути засобом для безпечного транспортування пацієнта. Внутрішньовенна інфузійна терапія може проводитись перед та під час транспорування хворого у стаціонар. Найбільш необхідним є проведення інфузійної терапії при шокових станах, перфорації пептичної виразки, гострій кишковій непрохідності, гострому панкреатиті, перитоніті, внутрішньоочеревинній кровотечі.
Література
1. Анохина Г.А. Абдоминальный ишемический синдром // Сучасна гастроентерологія. – 2005. – № 1. – С. 42-47.
2. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Абдоминальные боли: этиология, патогенез, диагностика, врачебная тактика // Практикующий врач. – 2002. – № 1. – С. 39-41.
3. Катеренчук І.П., Гуцаленко О.О. Диференційний діагноз болю у животі у практиці терапевта. – К.: Книга плюс, 2003. – 106 с.
4. Комаров Ф.И., Шептулин А.А. Боли в животе // Клиническая медицина. – 2000. – № 1. – С. 46-50.
5. Крылов А.А., Земляной А.Г., Михайлович В.А., Иванов В.И.
Неотложная гастроэнтерология: Руководство для врачей. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер Паблишинг, 1997. – 512 с.
6. Ллойд М. Найхус, Джозеф М. Вителло, Роберт Э. Конден. Боль в животе: Пер. с англ. – М.: Бином, 2000. – 320 с.
|