|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
тема творчих лабораторних робіт і експериментальних задач. Лабораторні роботи проводяться у вигляді самостійного розв’язування учнями невеликої кількості експериментальних задач, у тому числі творчого характеру. Хоча деякі завдання можуть бути і не творчими, тобто мати на меті закріплення раніше вивченого матеріалу. Оскільки вони виконуються без інструкцій, то ступінь самостійності стає ще вищим, ніж за традиційного способу проведення лабораторних робіт. Такі творчі роботи легше оцінювати викладачеві, оскільки тут враховуватимуться обсяг роботи, правильність і раціональність розв’язання і обов’язково -ступінь самостійності учня. За такої системи організації лабораторної роботи відразу видно, на якому «щаблі знань» перебуває кожен учень. До цього ще слід додати, що зміст експериментальних задач необхідно максимально наблизити до реальних ситуацій. Проведення екскурсій на підприємства може показати школярам універсальність наукових методів дослідження, значення сучасного експерименту для природничих наук. Чітке уявлення про можливості сучасних експериментальних методів дослідження значно підвищує якість теоретичних знань учнів з окремих тем. Вони здобувають багато нових і корисних знань про сучасне виробництво, тим самим збагачуючи свій творчий потенціал, який потім можна буде використати у своєму житті. Недоліки навчального процесу можна частково компенсувати організацією позаурочних занять. До них можна віднести факультативні заняття, вечори, реферати і повідомлення, конкурси й олімпіади, виставки з фізики і техніки, астрономії, випуск стінгазет, демонстрацію навчальних науково-популярних фільмів, позапрограмні екскурсії, конференції, змагання команд КВК, «фізичні бої», тижні фізики, астрономії тощо. Правильно організована позаурочна робота може значно вплинути на розвиток самостійності учня, його ініціативи і творчих здібностей. Поряд із традиційними формами навчання доречно застосовувати й нетрадиційні. До них можна віднести творчі уроки з фізики, астрономії (групи учнів виконують певні завдання різнопланового характеру, які є складовою основного завдання, або, наприклад, урок, побудований за законами детективного жанру тощо). На початку кожного етапу навчання учням потрібно долати поріг заперечення власне факту навчання. Тому вчителеві доводиться спрямовувати учнів на подолання цього порогу. Завдання стимулювання інтересу учнів до навчальної діяльності слід розв’язувати у такий спосіб:
Оскільки існують різні форми і методи проведення творчих занять, то необхідно підбирати відповідні методики викладання матеріалу. Емоційно-проблемне пояснення матеріалу використовується для того, щоб навчання не перетворилося на нудне й одноманітне заняття. Треба на кожному уроці викликати в учнів приємне відчуття новизни пізнаваного. При цьому залучається додаткова інформація (розповідь про долі видатних учених, про тернистий шлях винаходів і відкриттів). Належну базу для проблемно-емоційного викладання навчального матеріалу містять висловлювання самих учених. Емоційному роз’ясненню складних фізичних понять і законів значно допомагає поезія. Існує цікавий прийом, зміст якого полягає в тому, щоб з погляду фізики оцінити наукову достовірність і правильність описання в літературі тих чи інших фізичних явищ. Матеріалом для такого обговорення може бути художня і фантастична література, журнальні та газетні статті, художні та документальні фільми. Відповідні приклади можна знайти у книжці Я.І.Перельмана «Занимательная физика». Можливості історії науки у формуванні особистості багаті й різноманітні. Аналіз досвіду використання історичного матеріалу на уроках показує, що він обмежується лише повідомленням окремих фактів із життя вчених, про їх роботу, технічні відомості їхніх винаходів. Але учні рідко бачать зворотний бік медалі -помилки. Відсутність прикладів помилок учених у викладанні матеріалу призводить до формування в учнів однобічних уявлень про процес пізнання, до надмірної ідеалізації творчої діяльності. Аналіз найбільш повчальних прикладів помилок учених на уроках фізики, астрономії може і повинен слугувати формуванню в учнів уявлень про реальну складність процесу пізнання, розвитку пізнавального інтересу до предметів взагалі, а також творчого мислення. Ознайомлення з науковими помилками та історією їх подолання - це одна із форм підготовки учнів до практичної діяльності в подальшому житті. Під час обговорення на заняттях фрагментів з історії науки, пов’язаних із помилками вчених, учні звертаються до раніше вивченого матеріалу, активізується їхня розумова діяльність. Учні психологічно готуються до ознайомлення з новими фізичними та астрономічними явищами, навчаються встановлювати зв’язок між різнорідними природними процесами, що сприяє формуванню в них єдиної фізичної картини світу. Навчальний матеріал треба систематично супроводжувати цікавими прикладами - це активізує увагу й підвищує інтерес, а нервове напруження, якщо воно виникає на занятті, помітно знижується. При цьому буде доцільним використання сучасних досягнень науки і техніки. Із досягненням повного узгодження умов формування мотивації і стимулювання інтересу до пізнавальної діяльності настає рівновага в системі «учень-учитель». Зі своєї багаторічної практики можу зробити висновок, що функціонування цієї системи можливе лише в разі дотримання низки умов, вимог, параметрів, обмежень. Якщо ми хочемо, щоб у нашій державі здійснювались серйозні наукові дослідження, створювалися нові технічні пристрої та технології, то в процесі навчання фізики, астрономії доцільно звертати увагу не лише на наявність у дитини задатків або вже й певного рівня здібностей до оволодіння матеріалом предмета з наступним відтворенням його змісту та використанням для розв’язування типових задач (академічні, інтелектуальні здібності), а й до власної дослідницької діяльності, яка полягає в здатності виявляти існуючі в навколишньому світі ще не пізнані людством явища із встановленням закономірностей їх перебігу (дослідницькі здібності), до вміння використовувати здобуті знання для створення оригінального продукту ( творчі здібності). Відомо, що здібності конкретної людини до певного виду діяльності з найбільшою достовірністю можна виявити лише під час здійснення такої діяльності. Практика також свідчить про те, що для об’єктивної діагностики відповідних здібностей слід використовувати лише нові для даної групи учнів тести. З огляду на це вчителю необхідно володіти загальними підходами до їх складання. Такими завданнями можуть бути задачі будь-якого типу:
Проте складені вони мають бути таким чином, щоб по ходу одержання відповідей на окремі запитання (під час розв’зування задачі) виникали можливості для розвитку змісту самої задачі, а суб’єкт розв’язування міг побачити в ній можливості для доформулювання та наступного розв’язування нових задач (підзадач), щоб учень зміг знайти в певній задачі місце для окремих видів діяльності (експериментальної, винахідницької, конструкторської тощо). Наприклад, розв’язування задачі № 1 має привести окремих учнів до ідеї «відбирання» від електричного розряду електричної або теплової енергії, створення для цього відповідного пристрою, що, безперечно, свідчитиме про наявність у нього творчих здібностей. Те саме очікується й при розв’язуванні дослідницьких задач. Звідси виходить, що висновки стосовно наявності в дитини тих або інших здібностей можна зробити на основі опису всіх етапів розв’язування кожної задачі. Цілком зрозуміло, що перед тестуванням учні мають пройти відповідний інструктаж. Вони повинні знати - перевіряють не лише їхні вміння використовувати відомі знання для знаходження відповіді на поставлене в задачі запитання, а й те, що від них ще вимагаються такі дії, результатом успішного виконання яких було б самостійне відкриття певних явищ із встановленням закономірностей їх перебігу. А ще учні мають внести пропозиції стосовно використання результатів дослідження на практиці, що може виявитися у створенні ними нового оригінального продукту: плану виконання експерименту, розв’язання логіко-математичної, експериментальної або конструкторської задачі, пристрою або технології. Розглянемо приклади задач різних типів, які можна використовувати для діагностики названих вище здібностей учнів у педагогічній практиці. Задача 1. Пояснити, чому стовбур дерева, в яке влучила блискавка, досить часто залишається без кори, а то й узагалі розколюється на тріски. Оцінювання результатів розв’язування задачі. Якщо учень вважає, що причинами даного явища є швидке нагрівання та закипання наявної в деревині води, котрі відбуваються внаслідок проходження крізь стовбур дерева електричного струму значної сили, то це може свідчити про досить високий рівень розуміння ним відповідного матеріалу фізики. Якщо учень запропонує використовувати грозові розряди для задоволення практичних потреб людини з висуненням конкретного технічного проекту (розробки способу або пристрою для одержання придатної для користування теплової чи електричної енергії), то це свідчитиме про наявність у нього задатків або вже й здібностей до творчої діяльності. Задача 2. Дослідити процес охолодження води. Необхідне для цього обладнання вибрати самостійно або скористатись тим, що вказано в інструкції. Оцінювання результатів розв’язування задачі. Якщо учень не може виконати дослідження без інструкції, яка містить план роботи, вказівки щодо складання необхідної для цього установки та одержання експериментальних даних, а також вимоги до звіту про виконану роботу, то немає підстав говорити про наявність у нього задатків до дослідницької діяльності. Якщо учень: самостійно запропонує параметр (температуру), за зміною якого можна робити висновок про перебіг даного процесу, не потребуватиме інструкції, тобто самостійно розробить план виконання експерименту; самостійно обере необхідне для цього обладнання і складе установку, за допомогою якої можна одержати відповідні кількісні дані; одержить відповідні дані та зробить правильні висновки стосовно досліджуваного процесу; на основі власних припущень внесе пропозиції щодо виконання докладних досліджень даного процесу, наприклад, з використанням резервуарів різної форми (широких і вузьких, відкритих і закритих) для утримання в них досліджуваної рідини, проведення дослідження для різних мас рідини, при різних температурах навколишнього середовища тощо, то це свідчитиме про наявність у нього задатків або й здібностей до дослідницької діяльності. В окремих випадках можна робити висновки щодо проявів творчих здібностей. Якщо учень висуне пропозиції стосовно використання результатів дослідження на практиці, наприклад для сповільнення процесу охолодження рідини (теплоізоляція) або для його прискорення (використання радіаторів, помішування рідини, обдування посудини з рідиною, розміщення її в середовищі з нижчою температурою тощо, то це свідчитиме про наявність у нього задатків до творчої діяльності. Задача 3. Тонка опукла лінза, яка встановлена на відстані 0,1 м від предмета, дає його чітке зображення на екрані, розміщеному на відстані 0,4 м від неї. Знайдіть фокусну відстань цієї лінзи. Зробіть схематичне зображення ліхтарика, який світив би пучком паралельних променів. Запропонуйте прилад для визначення фокусної відстані опуклих лінз. Оцінювання результатів розв’язування задачі. Визначення фокусної відстані, що можна легко зробити, скориставшись формулою тонкої лінзи, свідчить про розуміння учнем відповідного матеріалу геометричної оптики. На те саме вкаже й виконана ним побудова зображення ліхтарика, в якому точкове джерело світла (лампочка) розміщено в фокусі даної лінзи (Г= 0,08м). Якщо учнем буде запропонована конструкція приладу для визначення фокусної відстані, то це вже свідчитиме про наявність у нього задатків до творчості. Розвитку творчих здібностей сприяє підвищення наукового рівня викладання предмета, тому необхідно висунути відповідні вимоги і до вчителя:
Тільки різноманітні види діяльності учнів роблять урок цікавим. Тому зрозуміла важливість використання різних форм проведення уроку, зіставлення постановки навчальної проблеми в цікавих дослідах чи запитаннях, самостійної роботи з підручником; фронтальних дослідів, цікавої бесіди. Лише добрий емоційний настрій уроку може привести до розвитку пізнавального інтересу учнів. Отже, бажано підвести певні підсумки. Слід взяти до уваги, що навчання творчості треба проводити не на окремих предметах, а в науково зумовленій єдності з іншими предметами, індивідуально підійшовши до кожного учня відповідно до всіх законів дидактики. Одним із основних напрямків діяльності навчального закладу в цілому і, зокрема, роботи окремого вчителя-предметника є створення цілісної скоординованої системи з виявлення, розвитку, підтримки та стимулювання талановитої учнівської молоді. Пошук обдарованих учнів, розвиток їх потенційних здібностей відбувається завдяки участі у науково-дослідницькій роботі, зокрема, через систему МАН, олімпіадах і конкурсах з різних предметів, у роботі предметних гуртків. Науково-дослідницькі проекти, до яких залучаються старшокласники – надійний шлях пізнання кожним юним дослідником своїх творчих можливостей. До уваги читача пропонується науково-дослідницька робота «Світ галактик» переможця конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН (секція астрономія) у 2011 році – Мірошниченка Андрія, учня 11-А класу Чорнобаївської гімназії (див. додаток 2). Висновок Новітні тенденції гуманізації освіти пов’язані з пошуком і практичним втіленням положень орієнтовного навчання та виховання. Створення умов для розвитку творчих здібностей учнів, їх всебічного гармонійного розвитку вважаються головною метою педагогічної діяльності. Провідною ідеєю сучасної шкільної методики має бути організація повноцінної діяльності учнів, яка можлива лише за умов врахування ряду дидактичних та методичних положень, а саме: логіки пізнання, мотивації навчальної діяльності школярів, цілеспрямованого керівництва навчальними діями учнів, науково обґрунтованої організації їх самостійної роботи, самоконтролю. Основними функціями навчання фізики, астрономії з використанням технологій є освітня, виховна та розвиваюча. Освітня функція навчання сприяє перетворенню фізичних знань у надбання дитини, яка навчається виробленню умінь і навичок і застосування їх на практиці. Виховна функція формує світогляд, високі моральні якості, естетичні смаки, вміння в практичній діяльності. Розвиваюча функція формує творчу особистість. Втіленню в освітній процес фізики цих функцій сприяє методичний підхід учителя фізики у навчанні предмета. Учитель постійно знаходиться у пошуку нових форм та методів викладання. Сьогодні до випускників загальноосвітніх навчальних закладів висуваються великі вимоги під час вступу до вищих навчальних закладів. Молоді, що закінчила школу, необхідно адаптуватися в складному сучасному світі, тому їй потрібна не стільки сума знань, одержаних на уроках, скільки вміння знаходити їх самостійно, щоб відчувати себе компетентним в будь-якій галузі, творчо та нестандартно мислити, успішно утвердитися в житті. На сучасному етапі школа має виховувати творчу особистість, впевнену в своїх силах, здатну до саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Для здійснення цього завдання вчитель повинен бути не тільки носієм інформації певного об’єму, але й педагогом, психологом, вихователем, здатним здійснювати адекватну психологічну підтримку та корекцію особистості, яка формується в такий непростий час розвитку суспільства. Учитель повинен формувати в учнів надію, що вони самі здатні керувати своїм життям, досягти вагомих успіхів в освоєнні майбутньої професії та розвинути в собі сильні боки характеру, здатність вирішувати задачі, що потребують творчих здібностей. |
|
Уроку з предмету «Людина і світ» на тему: «Молодіжна субкультура в сучасній Україні» Робота гуртка в рамках проекту "Самостійна робота учнів як форма організації навчання" |
Класифікація галактик за Е. Габблом Послідо́вність Га́ббла Послідо́вність Га́ббла — класифікація галактик, запропонована в 1936 році Едвіном Хабблом. Відтоді запропоновано більш докладні класифікації,... |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г.... |
Урок рідної мови та літератури Яким він має бути сьогодні? Робота з обдарованими дітьми. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках літератури |
|
Анкета для учнів «Мої життєві та професійні плани» ОДАНІ-2 (орієнтаційно-діагностична анкета інтересів створена С. Я. Карпіловською і Б. О. Федоришиним на основі модифікації анкети... |
Визначення типу темпераменту за методикою Г. Айзенка Вік досліджуваного Вам пропонується набір спеціально підготовлених нескладних запитань, на кожне з яких треба чесно та відверто відповісти “так” або... |
|
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Аналізуючи зміст та форми організації навчального процесу в школі, слід відзначити підвищені вимоги до знань учнів, вияву та розвитку... |
Огляд – виставка «Чарівний світ мистецтва» Мета: Обґрунтувати необхідність розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку |
|
Снігурівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний... Розвиток творчих здібностей учнів через впровадження інноваційних музичних технологій |
4. Діагностична анкета для визначення стану методичної підготовки вчителя План впровадження результатів діагностування у внутрішкільну методичну роботу |