В ідділ освіти Долинської райдержадміністрації Долинська ЗШ №1


Скачати 0.76 Mb.
Назва В ідділ освіти Долинської райдержадміністрації Долинська ЗШ №1
Сторінка 2/6
Дата 29.12.2013
Розмір 0.76 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Астрономія > Документи
1   2   3   4   5   6

Усний журнал

для учнів 10-11 класів.



Програма вечора.


  1. Вступ.

  2. Сторінка перша: «Великі мрійники».

  3. Сторінка друга: «Ангели крилатого вогню».

  4. Сторінка третя: «Такий близький далекий кос­мос».

  5. Сторінка четверта: «Квіти — підкорювачам космосу».

  6. Сторінка п'ята: «Перший космонавт незалеж­ної України».

  7. Сторінка шоста: «Україна — третя космічна держава світу».


1. Вступ.

Ведучий 1. Не варто виключати того факту, що людина, можливо, прийшла на Землю із Космосу і в її глибинній пам'яті, десь у найвіддаленіших ді­лянках мозку чи генах, збереглася інформація про прадавній космічний переліт.

Ведучий 2. Ідеї польоту людини в космос зароди­лися ще в далекому середньовіччі. Але лише на по­чатку XX століття з'явилося наукове обґрунтування того, яким шляхом можна здійснити ці мрії. Відрад­но, що серед відомих у цілому світі особистостей, які безпосередньо причетні до освоєння космічних просторів, є чимало наших співвітчизників.

Ведучий 3. Вони мріяли і творили. Незбагненні, часом дивовижні ідеї перетворювали на реальність. Вони, сторінка за сторінкою, писали історію космо­навтики.

Ведучий 4. Перегорнемо ці сторінки разом і ще раз переконаємося, що ми, українці, — нація, яка споконвіків прагне багато знати. Нас віками мор­дували, палили і різали, нищили і морили голодом, втоптували у землю і забороняли мову, а ми відрод­жуємося, живемо, воскресаємо із вічності і сяємо на світовому небосхилі перлинами глибокого розуму, волі і надії.

2. Сторінка перша: «Великі мрійники».
Ведучий 1.

Найглибші мрії і думки нечутні, Щоб відтворити їх — таких немає слів! Щоб у житті пізнати серцем путнє — Прислухайся до ледве чутних голосів! Ведучий 2.

О, скільки звуків ще не знаних нами, Лунають там, у тиші неземній, Як дивимось ми в небо вечорами, Яка глибінь у пісні мовчазній! Ведучий 3.

Невже там ніч, і пустка чорна,

І порожнеча, і пітьма?

І наша мрія ілюзорна,

І ми рвемось туди дарма?

(На сцену виходить хлопчик в одязі козака.)

Козак. 1516 рік... Земля стогне від кінських ко­пит. Татарва підкотилася до Сіверського Дінця, щоб пограбувати багатий український край та знищити гніздо відчайдушних лицарів — Січ Запорізьку.

Розгорнув своє військо хан, налетів за стародав­нім ординським звичаєм із трьох боків; вдоволено примружував очі, відчуваючи смак перемоги.

Та запорожці виявилися кмітливішими та хитрі­шими. Ледь стемніло, як дві сотні козацьких верш­ників, пообгортавши своїм коням ноги ганчір'ям, не­чутно наблизилися до татарського табору, спішилися і хутко почали розставляти дивні пристосування: триноги, на яких кріпилися довгі трубки. Один із козаків черкнув кресалом, запалив гніт і підніс до трубки, що вмить із шипінням та свистом зірвалася з триноги і полетіла на татарський табір, тягнучи за собою вогненного стовпа. Вибух. Ще один, і ще... І десятки вогняних рурок падало на ординські наме­ти, знищуючи татарське військо.

Так 1516 року світ уперше дізнався про вог­няні трубки-літавки, які згодом отримали назву «ракети».

(На сцені стоїть стіл, за яким сидить людина і пише пером.)

Засядько (пише і промовляє). Ваша світлосте!

Я, дворянин, полковник у відставці, Засядько Олександр, син Дмитра, родовитого козака, услав­леного гармаша Січі Запорізької, уродженець села Лютенька Гадяцького повіту, Полтавської губернії, дякуючи Богові, трудами і стараннями своїми, дов­го працював над розгадкою загубленого секрету ди­вовижних порохових трубки-літавки, що їх у давні часи застосовували запорізькі козаки. Випробовую­чи новий вид пороху, я винайшов літальні тіла, яким найбільше підходить італійське слово «ракета», а також спеціальну установку для & запуску. (Скла­дає листа, запечатує і виходить.)

Ведучий 1. Не один раз генерали штабу жбур­лятимуть його листи, глузливо вигукуючи: «А, це той божевільний малорос!» Аж поки одна з числен­них заяв Олександра Засядька не потрапить до рук фельдмаршала Барклая де Толлі.

Ведучий 2. Засядькові на­решті запропонували вико­ристати свою зброю під час штурму міста Варни у росій­сько-турецькій війні. 16 ве­ресня 1828 року його стояки з шістьма ракетами на кож­ному вже були розставлені поблизу старих мурів непри­ступного міста, облога якого тривала вже понад півроку. І ось Засядько першим під­носить ґнота до установки... Свист і шипіння шість ракет потягли вгору страшні димчасто-вогняні шлейфи. Небо над Варною було роз­перезане вогняними хвоста­ми. Довгоочікувана перемога здобута фактично однією лю­диною.

Ведучий 3. Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вважати Костянтина Костянтинова, чернігівчанина, який 1844 року заклав основи проектування ракет, винайшовши ракетний балістичний маятник. За допомогою цього приладу Константинов визна­чив вплив форми та конструкції ракети на її баліс­тичні властивості.

Під його керівництвом у Миколаєві 1861 року був споруджений ракетний завод.

(Входять два охоронці, які ведуть із собою за­судженого з кайданами на руках, останній тримає сувій паперу.)

Кибальчич. Я Микола Іванович Кибальчич, в'язень Петропавловської фортеці. Народився у міс­течку Короп на Чернігівщині, засуджений до смерт­ної кари за участь у замаху 11 березня 1881 року на імператора Олександра II. Але моя смерть ніщо в порівнянні з найзаповітнішою мрією дати люд­ству проект корабля, на якому можна було б сягнути до зір. Так, не дивуйтеся, саме до зір! У моїх руках проект, у якому викладені принципи реактивної тяги ракети, розв'язано питання програмного ре­жиму горіння, системи подачі палива в камеру згоряння ракети, використання багатокамерних апаратів, керування польотами через зміну кута нахилу двигуна.

Я вірю в здійсненність моєї ідеї, і ця віра підтри­мує мене в моєму жахливому становищі. Якщо ж моя ідея після старанного обговорення всіма спеціа­лістами буде визнана здійсненною, то я буду щасли­вий тим, що зроблю величезну послугу Батьківщині та людству!

Через два дні моя страта. Тому сьогодні мені терміново потрібен адвокат! (Входить адвокат.)

Адвокат. Миколо Івановичу! Прошу вас, від­мовтеся від своїх свідчень про розробку бомби, за­стосованої у замаху! Давайте благати цісаря про по­милування! Я допоможу вам скласти касаційне прохання!

Кибальчич. Ні, шановний! Ось вам проект мого літаль­ного апарату! Віддайте його людям науки. Я спокійно зу­стріну смерть, знаючи, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме серед людства, для якого я готовий принести в жертву своє життя! (Виходять усі.)

Ведучий 1. Складання літопису української космо­навтики було б неповним без згадки про ще одну людину, заслуги якої перед космонав­тикою широко відомі.

Ведучий 2. Він не читав історичних книг, не цікавився політикою, а революційну боротьбу він вважав марною втратою часу. Вірив, що тільки техніка може бути єдиним порятунком для людства. Тому в своїх працях постійно розробляв плани заселення космічних просторів, пристосування рослин і самої людини до нових неземних умов. Визнаючи наяв­ність Вищого розуму, він неодноразово бачив для себе різноманітні знамення, які нібито передавали йому розумні істоти, що жили в інших космічних світах. За його переконаннями і атом, і людина, і Земля, і весь Всесвіт однаково відчувають, мислять, виражають свою волю.

Ведучий 3. Мабуть, усі вже здогадалися — це Костянтин Едуардович Ціолковський. Цікаво зна­ти також, що ця людина походить із прославленого козацького роду Наливайків. Батько Ціолковського народився в селі Коростятин на Рівненщині.

Ведучий 1. Для реалізації своєї мрії про підкорен­ня космічних просторів Костянтин Ціолковський за­пропонував ракетний корабель з декількох ступенів-ракет, а також використання позаземних станцій ж баз для міжпланетних подорожей.

Ведучий 3. Через терни до зірок ішов ще один ге­ніальний український учений-винахідник, чия доля в історії науки XX століття воістину унікальна.

Дівчина 1. Надзвичайно талановитий юнак з гімназійною медаллю був позбавлений можливості отримати вищу освіту, так і залишився хоча й гені­альним, але самоуком...

Людина, котра зробила відкриття світового зна­чення у чи не найскладнішій галузі знань минулого сторіччя, головною справою свого життя змуше­на була займатися таємно, ховаючись під чужим ім'ям.

Не тільки загибель, а й життя цієї людини схо­вані за покровом таємниці. Часом здавалося, що він зрісся шкірою зі своєю легендою, своїм двійником. І це постійно гнітило його. А батьківщина готувала йому вигнання...

Дівчина 2. Все це — доля уродженця Полтави Юрія Кондратюка. Саме це ім'я займає почесне міс­це серед кількох десятків землян, які зробили най­більше для прориву людини в Космос. Саме цим ім'ям названа у світовій науці так звана «равликова траса», по якій через багато років перша людина висадилася на Місяці — «траса Кондратюка». Але справжнє його ім'я було іншим — Олександр Шар-гей.

Усе, що дав світовій науці Юрій Кондратюк, насправді належить Олександрові Шаргею. Лише 1977 році знято «табу» з таємниці зміни прізвища.

Дівчина 1. Наука знає випадки великих відкрит­тів у ранньому віці. Принципову схему відділення від корабля-матки, стикування посадково-злітного модуля з кораблем Сашко Шаргей придумав ще у сімнадцятилітньому віці. Його ідеї через півстоліття використали американці при здійсненні космічної програми «Аполлон». Політ перших у світі астро­навтів до Місяця здійснено за «трасою Кондратю­ка» на кораблі «Аполлон-9» у 1969 році.

Дівчина 2. Воістину загадкові осяяння юнака, що ввійшли в історію космічної думки людства. Свої відкриття він зробив самостійно, оригінальним шляхом і розкрив їх у своїй книзі «Завоювання між­планетних просторів» (1929 р.). Очевидним є лише одне: ця людина також причетна до тієї зоряної го­дини, коли перший землянин ступив на поверхню вічного супутника Землі. А полтавський гімназист Олександр Шаргей мріяв, що цією людиною буде саме він, і все життя готувався до польоту...

3. Сторінка друга: «Ангели крилатого вог­ню».

Ведучий 1. Дороги, космічні дороги, Дороги за обрій ведуть... Проекти нові і тривоги. Від мрій до реальності — В путь!

Ведучий 2. Все — немов на межі фантас­тичного,

Скільки дивовижного в цім є!

У творців ракет космічних

Мрія людства дійсністю стає!

Ведучий 3. Середина XX століття ознаменувала­ся великим проривом геніальних конструкторських ідей, які стрімко втілювалися в життя.

Учень 1. Значний внесок у розвиток ракетобуду-ваня зробив видатний учений-аеродинамік, дослід­ник реактивного та ракетного руху Георгій Проску-ра. Під його керівництвом, починаючи з 1930 року, в Харківському авіаційному інституті досить плід­но працювала група вчених-однодумців, яка дослі­джувала питання, пов'язані з освоєнням космічного простору.

Учень 2. Більш ніж 40 років відкрито не згаду­валось ім'я уродженця України, лауреата багатьох премій, Героя Соціалістичної Праці, члена-корес-пондента Академії наук колишнього СРСР, генера­ла-лейтенанта Григорія Васильовича Кисунька — головного конструктора систем протиракетної обо­рони СРСР. Завдяки його зусиллям нам удалося більше ніж на 20 років випередити американських спеціалістів протиракетних систем. У1961—1962-ті роки вітчизняний комплекс протиракетної оборо­ни здійснив 11 перехоплень головних частин ба­лістичних ракет Р-5 та Р-12. Конструктори США спромоглися на перший позитивний результат лише 10 червня 1984 року.

Учень 3. До піонерів ракетно-космічної техніки ми по праву відносимо ще одного видатного укра­їнця, двічі Героя Соціалістичної Праці Валентина Петровича Глушка, уродженця Одеси. Він очолю­вав роботи по створенню потужних ракетних дви­гунів та ракет на рідкому паливі, створив також перший у світі електротермічний ракетний двигун. До речі, космонавтикою Валентин почав цікавитися ще з тринадцятирічного віку, а з 15 років уже листувався з Костянтином Ціолковським; а ще через рік Валентин Глушко вже публікує свої науково-по­пулярні та наукові статті з кос­монавтики.

Учень 4. У 1954 році у Дні­пропетровську на одному з підприємств було організова­но конструкторське бюро по розробці нових типів ракет і комплексів. Роботою науковців та інженерів керував Михайло Кузьмич Янгель, нащадок запо­різького роду.

Янгель. Я, Михайло Янгель, народився 25 жовтня 1911 року в сибірському селі Зиряново Нижньоілімського району Ір­кутської області. Мій родовід у глибині минулого не зберігся. Знаю тільки, що мій дід Лаврен-тій Янгель був нащадком запорізького козака, жив із дружиною та двома синами в селі Рижики на Черні­гівщині. За родинною легендою, бабуся була рідкіс­ною красунею, що й призвело до трагедії. Якось до свого маєтку приїхав місцевий пан, і припала йому до серця краса козацької дружини. Повертаючись до столиці, пан викрав красуню-козачку. Ошуканий дід збунтувався і підпалив панський маєток. Вирок був суворим: вісім років каторги на Ленських золо­тих копальнях і довічне поселення в Сибіру. Так ми стали сибіряками.

У чернігівському селі нашу родину називали «янголами». Та це українське слово виявилося за­надто складним для вух нижньоілімських приставів, то було задокументовано нове прізвище діда-козака Янгель.

Ведучий 1. Михайло Янгель — геніальний кон­структор, який створив новий напрям і свою школу в розробці ракет і веденні супутникових досліджень. В очолюваному ним конструкторському бюро була створена ракета Р-12 рекордсмен ракетної техні­ки. Вона протягом ЗО років залишалася на бойово­му чергуванні. Крім того, з конструкторського бюро вийшла перша міжконтинентальна ракета на висококиплячих компонентах палива, перші орбітальні головні і відокремлювані частини, військова ракета Р-36М2, відома в НАТО під назвою «Сатана», ракети-носії «Космос» та «Інтеркосмос», а також «Зе­ніт», котрий став на грані тисячоліть^ осердям міжнародного проекту «Морський старт» і, звичайно,окрема сторінка це грізні бойові ракети.

Ведучий 2. Михайло Кузьмич усе своє життя присвятив роботі і виконанню громадянського обов'язку. Головний конструктор був людиною скромною «творячи історію ракетної техніки, не прагнув уві­йти в її аннали». Тобто не залишив мемуарів. Але в пам'яті людей, які працювали з ним, він залишився

людяним, мужнім, здатним у хвилини найважчих випро­бувань контролювати ситуа­цію і брати відповідальність на себе.

Ведучий 3. Пам'ятає про свого сина Україна. Ім'я ви­датного конструктора ракет­но-космічної техніки, акаде­міка Академії наук України, двічі Героя Соціалістичної Праці, лауреата багатьох премій Михайла Кузьмича Янгеля носить Харківський інститут радіоелектроніки, на його честь названо вулиці у Києві, Дніпропетровську, інших містах України, а та­кож один із кратерів на Мі­сяці. Це ім'я носить і його улюблене Державне конструкторське бюро «Півден­не» у Дніпропетровську.

Ведучий 1. До цієї славної плеяди творців космічної техніки слід віднести ще одного нашого земляка— академіка Володимира Челомея, що народився в українському містечку Сідлець на Підляшші (сьо­годні — територія Польщі) в учительській родині.

Учень 1. Володимир Челомей увірвався в кос­монавтику раптово, немов метеор, несподівано спалахнувши успішним стартом потужної ракети «Протон». Ця ракета здивувала всіх, хто вже звик на восьмому році космічної ери до різноманітних запусків. Під керівництвом Володимира Микола­йовича був сконструйований корабель-супутник «Космос-1267», а згодом ракета «Протон» вивела на орбіту важкий супутник нового покоління, який отримав назву «Космос-1870». Це нове досягнення з неприхованими заздрощами високо оцінили і го­ловні тогочасні конкуренти СІЛА. Газета «Ва­шингтон тайме» писала, що подібний супутник у США з'явиться лише через десяток років.

Учень 2. Не шкодував Челомей ні себе, ні сво­їх помічників, сміливо приймав найнесподіваніші рішення, мав безпомилкову інтуїцію. Він був «щи­том» свого конструкторського бюро. Перший удар завжди приймав на себе. У важкі хвилини був опо­рою колективу. І люди вірили в нього.

Учень 3. Усе, за що б не брався Челомей, усе було надзвичайно оригінальним:якщо крилата ракета то з крилами, що роз­криваються; якщо ракета-носій — то найпотужніша на той час; якщо супутник — то маневруючий; якщо вантажний корабель — то наймісткіший; якщо спусковий апарат — то багаторазового ко­ристування.

Його видатні заслуги у створенні ракетно-кос­мічної техніки відзначені високими державними нагородами. З 1974 року Володимир Челомей належав до Міжнародної академії астронав­тики.

Учень 4. Він залишив після себе учнів, що продовжують справу його життя. У їхніх майбутніх успі­хах закладена і велика лепта його праці. Висловлені Володимиром Челомеєм ідеї живуть і знаходять визнання і після його смерті.

Він любив класичну музику — Баха, Шуберта, Ліста, Моцарта... Та головною музикою його життя були ревучі акорди ракетних дви­гунів...

Ведучий 1. Наша розповідь про головних конструкторів буде дале­ко неповною без згадки про Сергія Корольова, який народився у місті Житомирі і є найвидатнішим укра­їнцем, ім'я якого навічно вписане золотими літерами в історію світо­вої цивілізації. Його, до речі, сприй­мають як представника російського народу. Мало хто знає, що Сергій Корольов — українець. Про свою приналежність до нашого народу свідчить власноруч заповнена ан­кета при вступі до Київського полі­технічного інституту. Він ніколи не цурався розмовляти українською, при кожній нагоді згадував із зем­ляками Україну, любив співати українських пісень.

Дівчина 1. У кожного конструк­тора є свої «зоряні години» — твор­чі досягнення, в яких автору вда­ється реалізувати себе, застосувати свої знання, досвід, майстерність. Так, для Сергія Павловича Коро­льова найбільшою удачею була перша міжконтинентальна багато­ступінчаста балістична ракета Р-7.

Дівчина 2. Завершення п'ятдесятих років мину­лого століття ознаменувалися найвизначнішою по­дією в історії космонавтики. 4 жовтня 1957 року на навколоземну орбіту було виведено перший штуч­ний супутник Землі за допомогою модифікованої міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 розроб­ки конструкторського бюро під керівництвом Сер­гія Корольова.

Дівчина 3. Насправді із сучасної точки зору, в першому супутнику нічого особливого не було: зви­чайна алюмінієва куля з антенами радіопередавачів, без наукових пристроїв і апаратури. Але успішний запуск цього супутника знаменував початок косміч­ної ери людства, з її новими можливостями дослі­дження Землі та Всесвіту.

Дівчина 4. Кожен запуск — епо­хальне досягнення. Апогей, тріумф ученого — 12 квітня 1961 року. Пер­ший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. 12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший ба­гатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту. 18 березня 1966 року — перший в історії людства ви­хід у відкритий простір Олексія Лео­нова з корабля «Восход-2».

1   2   3   4   5   6

Схожі:

ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА МЕТОДИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ...
Дім, де живуть не тільки книги : (з досвіду роботи Раківської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад....
В ІДДІЛ ОСВІТИ ТАЛЬНІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ...
Розділ виставки. Програмно-цільове та навчально-методичне забезпечення сучасного освітнього процесу
Долинська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний...
Той дім всі звуть бібліотека… (з досвіду роботи Надіївської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад. Н....
Районний методичний кабінет відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації...
Схвалено і рекомендовано до друку рішенням ради методичного кабінету відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації
ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛьна районна БІБЛІОТЕка ЛОЛИНСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ...
Моя гостинна і свята Лолинська рідна сторона [Текст] : інформ-досьє / Долинська ЦРБ; [упоряд.: З. Тарантюк, Л. Підберезька]. – Долина,...
Сценарій зустрічі з художником-земляком Г.Є. Бабійчуком Виступ Кириленко...
Виступ Кириленко Л. П. методист з бібліотечних фондів відділу освіти Бородянської райдержадміністрації
УКРАЇНА РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ НОВОМИРГОРОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Про затвердження структури апарату райдержадміністрації ”, від 25 червня 2005 року №533-р ” Про затвердження структури райдержадміністрації”...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Фотографія є найпоширенішим і найпопулярнішим видом мистецтва серед учнівської молоді
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Серед таких цінностей розуміння й усвідомлення місця і ролі особи в історичному процесі
Немирівська райдержадміністрація Відділ освіти Бугаківська СЗШ І-ІІ...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка