|
Скачати 0.76 Mb.
|
Усний журнал для учнів 10-11 класів. Програма вечора.
1. Вступ. Ведучий 1. Не варто виключати того факту, що людина, можливо, прийшла на Землю із Космосу і в її глибинній пам'яті, десь у найвіддаленіших ділянках мозку чи генах, збереглася інформація про прадавній космічний переліт. Ведучий 2. Ідеї польоту людини в космос зародилися ще в далекому середньовіччі. Але лише на початку XX століття з'явилося наукове обґрунтування того, яким шляхом можна здійснити ці мрії. Відрадно, що серед відомих у цілому світі особистостей, які безпосередньо причетні до освоєння космічних просторів, є чимало наших співвітчизників. Ведучий 3. Вони мріяли і творили. Незбагненні, часом дивовижні ідеї перетворювали на реальність. Вони, сторінка за сторінкою, писали історію космонавтики. Ведучий 4. Перегорнемо ці сторінки разом і ще раз переконаємося, що ми, українці, — нація, яка споконвіків прагне багато знати. Нас віками мордували, палили і різали, нищили і морили голодом, втоптували у землю і забороняли мову, а ми відроджуємося, живемо, воскресаємо із вічності і сяємо на світовому небосхилі перлинами глибокого розуму, волі і надії. 2. Сторінка перша: «Великі мрійники». Ведучий 1. Найглибші мрії і думки нечутні, Щоб відтворити їх — таких немає слів! Щоб у житті пізнати серцем путнє — Прислухайся до ледве чутних голосів! Ведучий 2. О, скільки звуків ще не знаних нами, Лунають там, у тиші неземній, Як дивимось ми в небо вечорами, Яка глибінь у пісні мовчазній! Ведучий 3. Невже там ніч, і пустка чорна, І порожнеча, і пітьма? І наша мрія ілюзорна, І ми рвемось туди дарма? (На сцену виходить хлопчик в одязі козака.) Козак. 1516 рік... Земля стогне від кінських копит. Татарва підкотилася до Сіверського Дінця, щоб пограбувати багатий український край та знищити гніздо відчайдушних лицарів — Січ Запорізьку. Розгорнув своє військо хан, налетів за стародавнім ординським звичаєм із трьох боків; вдоволено примружував очі, відчуваючи смак перемоги. Та запорожці виявилися кмітливішими та хитрішими. Ледь стемніло, як дві сотні козацьких вершників, пообгортавши своїм коням ноги ганчір'ям, нечутно наблизилися до татарського табору, спішилися і хутко почали розставляти дивні пристосування: триноги, на яких кріпилися довгі трубки. Один із козаків черкнув кресалом, запалив гніт і підніс до трубки, що вмить із шипінням та свистом зірвалася з триноги і полетіла на татарський табір, тягнучи за собою вогненного стовпа. Вибух. Ще один, і ще... І десятки вогняних рурок падало на ординські намети, знищуючи татарське військо. Так 1516 року світ уперше дізнався про вогняні трубки-літавки, які згодом отримали назву «ракети». (На сцені стоїть стіл, за яким сидить людина і пише пером.) Засядько (пише і промовляє). Ваша світлосте! Я, дворянин, полковник у відставці, Засядько Олександр, син Дмитра, родовитого козака, уславленого гармаша Січі Запорізької, уродженець села Лютенька Гадяцького повіту, Полтавської губернії, дякуючи Богові, трудами і стараннями своїми, довго працював над розгадкою загубленого секрету дивовижних порохових трубки-літавки, що їх у давні часи застосовували запорізькі козаки. Випробовуючи новий вид пороху, я винайшов літальні тіла, яким найбільше підходить італійське слово «ракета», а також спеціальну установку для & запуску. (Складає листа, запечатує і виходить.) Ведучий 1. Не один раз генерали штабу жбурлятимуть його листи, глузливо вигукуючи: «А, це той божевільний малорос!» Аж поки одна з численних заяв Олександра Засядька не потрапить до рук фельдмаршала Барклая де Толлі. Ведучий 2. Засядькові нарешті запропонували використати свою зброю під час штурму міста Варни у російсько-турецькій війні. 16 вересня 1828 року його стояки з шістьма ракетами на кожному вже були розставлені поблизу старих мурів неприступного міста, облога якого тривала вже понад півроку. І ось Засядько першим підносить ґнота до установки... Свист і шипіння — шість ракет потягли вгору страшні димчасто-вогняні шлейфи. Небо над Варною було розперезане вогняними хвостами. Довгоочікувана перемога здобута фактично однією людиною. Ведучий 3. Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вважати Костянтина Костянтинова, чернігівчанина, який 1844 року заклав основи проектування ракет, винайшовши ракетний балістичний маятник. За допомогою цього приладу Константинов визначив вплив форми та конструкції ракети на її балістичні властивості. Під його керівництвом у Миколаєві 1861 року був споруджений ракетний завод. (Входять два охоронці, які ведуть із собою засудженого з кайданами на руках, останній тримає сувій паперу.) Кибальчич. Я — Микола Іванович Кибальчич, в'язень Петропавловської фортеці. Народився у містечку Короп на Чернігівщині, засуджений до смертної кари за участь у замаху 11 березня 1881 року на імператора Олександра II. Але моя смерть — ніщо в порівнянні з найзаповітнішою мрією — дати людству проект корабля, на якому можна було б сягнути до зір. Так, не дивуйтеся, саме до зір! У моїх руках— проект, у якому викладені принципи реактивної тяги ракети, розв'язано питання програмного режиму горіння, системи подачі палива в камеру згоряння ракети, використання багатокамерних апаратів, керування польотами через зміну кута нахилу двигуна. Я вірю в здійсненність моєї ідеї, і ця віра підтримує мене в моєму жахливому становищі. Якщо ж моя ідея після старанного обговорення всіма спеціалістами буде визнана здійсненною, то я буду щасливий тим, що зроблю величезну послугу Батьківщині та людству! Через два дні — моя страта. Тому сьогодні мені терміново потрібен адвокат! (Входить адвокат.) Адвокат. Миколо Івановичу! Прошу вас, відмовтеся від своїх свідчень про розробку бомби, застосованої у замаху! Давайте благати цісаря про помилування! Я допоможу вам скласти касаційне прохання! Кибальчич. Ні, шановний! Ось вам проект мого літального апарату! Віддайте його людям науки. Я спокійно зустріну смерть, знаючи, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме серед людства, для якого я готовий принести в жертву своє життя! (Виходять усі.) Ведучий 1. Складання літопису української космонавтики було б неповним без згадки про ще одну людину, заслуги якої перед космонавтикою широко відомі. Ведучий 2. Він не читав історичних книг, не цікавився політикою, а революційну боротьбу він вважав марною втратою часу. Вірив, що тільки техніка може бути єдиним порятунком для людства. Тому в своїх працях постійно розробляв плани заселення космічних просторів, пристосування рослин і самої людини до нових неземних умов. Визнаючи наявність Вищого розуму, він неодноразово бачив для себе різноманітні знамення, які нібито передавали йому розумні істоти, що жили в інших космічних світах. За його переконаннями і атом, і людина, і Земля, і весь Всесвіт однаково відчувають, мислять, виражають свою волю. Ведучий 3. Мабуть, усі вже здогадалися — це Костянтин Едуардович Ціолковський. Цікаво знати також, що ця людина походить із прославленого козацького роду Наливайків. Батько Ціолковського народився в селі Коростятин на Рівненщині. Ведучий 1. Для реалізації своєї мрії про підкорення космічних просторів Костянтин Ціолковський запропонував ракетний корабель з декількох ступенів-ракет, а також використання позаземних станцій ж баз для міжпланетних подорожей. Ведучий 3. Через терни до зірок ішов ще один геніальний український учений-винахідник, чия доля в історії науки XX століття воістину унікальна. Дівчина 1. Надзвичайно талановитий юнак з гімназійною медаллю був позбавлений можливості отримати вищу освіту, так і залишився хоча й геніальним, але самоуком... Людина, котра зробила відкриття світового значення у чи не найскладнішій галузі знань минулого сторіччя, головною справою свого життя змушена була займатися таємно, ховаючись під чужим ім'ям. Не тільки загибель, а й життя цієї людини сховані за покровом таємниці. Часом здавалося, що він зрісся шкірою зі своєю легендою, своїм двійником. І це постійно гнітило його. А батьківщина готувала йому вигнання... Дівчина 2. Все це — доля уродженця Полтави Юрія Кондратюка. Саме це ім'я займає почесне місце серед кількох десятків землян, які зробили найбільше для прориву людини в Космос. Саме цим ім'ям названа у світовій науці так звана «равликова траса», по якій через багато років перша людина висадилася на Місяці — «траса Кондратюка». Але справжнє його ім'я було іншим — Олександр Шар-гей. Усе, що дав світовій науці Юрій Кондратюк, насправді належить Олександрові Шаргею. Лише 1977 році знято «табу» з таємниці зміни прізвища. Дівчина 1. Наука знає випадки великих відкриттів у ранньому віці. Принципову схему відділення від корабля-матки, стикування посадково-злітного модуля з кораблем Сашко Шаргей придумав ще у сімнадцятилітньому віці. Його ідеї через півстоліття використали американці при здійсненні космічної програми «Аполлон». Політ перших у світі астронавтів до Місяця здійснено за «трасою Кондратюка» на кораблі «Аполлон-9» у 1969 році. Дівчина 2. Воістину загадкові осяяння юнака, що ввійшли в історію космічної думки людства. Свої відкриття він зробив самостійно, оригінальним шляхом і розкрив їх у своїй книзі «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 р.). Очевидним є лише одне: ця людина також причетна до тієї зоряної години, коли перший землянин ступив на поверхню вічного супутника Землі. А полтавський гімназист Олександр Шаргей мріяв, що цією людиною буде саме він, і все життя готувався до польоту... 3. Сторінка друга: «Ангели крилатого вогню». Ведучий 1. Дороги, космічні дороги, Дороги за обрій ведуть... Проекти нові і тривоги. Від мрій до реальності — В путь! Ведучий 2. Все — немов на межі фантастичного, Скільки дивовижного в цім є! У творців ракет космічних Мрія людства дійсністю стає! Ведучий 3. Середина XX століття ознаменувалася великим проривом геніальних конструкторських ідей, які стрімко втілювалися в життя. Учень 1. Значний внесок у розвиток ракетобуду-ваня зробив видатний учений-аеродинамік, дослідник реактивного та ракетного руху Георгій Проску-ра. Під його керівництвом, починаючи з 1930 року, в Харківському авіаційному інституті досить плідно працювала група вчених-однодумців, яка досліджувала питання, пов'язані з освоєнням космічного простору. Учень 2. Більш ніж 40 років відкрито не згадувалось ім'я уродженця України, лауреата багатьох премій, Героя Соціалістичної Праці, члена-корес-пондента Академії наук колишнього СРСР, генерала-лейтенанта Григорія Васильовича Кисунька — головного конструктора систем протиракетної оборони СРСР. Завдяки його зусиллям нам удалося більше ніж на 20 років випередити американських спеціалістів протиракетних систем. У1961—1962-ті роки вітчизняний комплекс протиракетної оборони здійснив 11 перехоплень головних частин балістичних ракет Р-5 та Р-12. Конструктори США спромоглися на перший позитивний результат лише 10 червня 1984 року. Учень 3. До піонерів ракетно-космічної техніки ми по праву відносимо ще одного видатного українця, двічі Героя Соціалістичної Праці Валентина Петровича Глушка, уродженця Одеси. Він очолював роботи по створенню потужних ракетних двигунів та ракет на рідкому паливі, створив також перший у світі електротермічний ракетний двигун. До речі, космонавтикою Валентин почав цікавитися ще з тринадцятирічного віку, а з 15 років уже листувався з Костянтином Ціолковським; а ще через рік Валентин Глушко вже публікує свої науково-популярні та наукові статті з космонавтики. Учень 4. У 1954 році у Дніпропетровську на одному з підприємств було організовано конструкторське бюро по розробці нових типів ракет і комплексів. Роботою науковців та інженерів керував Михайло Кузьмич Янгель, нащадок запорізького роду. Янгель. Я, Михайло Янгель, народився 25 жовтня 1911 року в сибірському селі Зиряново Нижньоілімського району Іркутської області. Мій родовід у глибині минулого не зберігся. Знаю тільки, що мій дід Лаврен-тій Янгель був нащадком запорізького козака, жив із дружиною та двома синами в селі Рижики на Чернігівщині. За родинною легендою, бабуся була рідкісною красунею, що й призвело до трагедії. Якось до свого маєтку приїхав місцевий пан, і припала йому до серця краса козацької дружини. Повертаючись до столиці, пан викрав красуню-козачку. Ошуканий дід збунтувався і підпалив панський маєток. Вирок був суворим: вісім років каторги на Ленських золотих копальнях і довічне поселення в Сибіру. Так ми стали сибіряками. У чернігівському селі нашу родину називали «янголами». Та це українське слово виявилося занадто складним для вух нижньоілімських приставів, то було задокументовано нове прізвище діда-козака Янгель. Ведучий 1. Михайло Янгель — геніальний конструктор, який створив новий напрям і свою школу в розробці ракет і веденні супутникових досліджень. В очолюваному ним конструкторському бюро була створена ракета Р-12 — рекордсмен ракетної техніки. Вона протягом ЗО років залишалася на бойовому чергуванні. Крім того, з конструкторського бюро вийшла перша міжконтинентальна ракета на висококиплячих компонентах палива, перші орбітальні головні і відокремлювані частини, військова ракета Р-36М2, відома в НАТО під назвою «Сатана», ракети-носії «Космос» та «Інтеркосмос», а також «Зеніт», котрий став на грані тисячоліть^ осердям міжнародного проекту «Морський старт» і, звичайно,окрема сторінка — це грізні бойові ракети. Ведучий 2. Михайло Кузьмич усе своє життя присвятив роботі і виконанню громадянського обов'язку. Головний конструктор був людиною скромною «творячи історію ракетної техніки, не прагнув увійти в її аннали». Тобто не залишив мемуарів. Але в пам'яті людей, які працювали з ним, він залишився людяним, мужнім, здатним у хвилини найважчих випробувань контролювати ситуацію і брати відповідальність на себе. Ведучий 3. Пам'ятає про свого сина Україна. Ім'я видатного конструктора ракетно-космічної техніки, академіка Академії наук України, двічі Героя Соціалістичної Праці, лауреата багатьох премій Михайла Кузьмича Янгеля носить Харківський інститут радіоелектроніки, на його честь названо вулиці у Києві, Дніпропетровську, інших містах України, а також один із кратерів на Місяці. Це ім'я носить і його улюблене Державне конструкторське бюро «Південне» у Дніпропетровську. Ведучий 1. До цієї славної плеяди творців космічної техніки слід віднести ще одного нашого земляка— академіка Володимира Челомея, що народився в українському містечку Сідлець на Підляшші (сьогодні — територія Польщі) в учительській родині. Учень 1. Володимир Челомей увірвався в космонавтику раптово, немов метеор, несподівано спалахнувши успішним стартом потужної ракети «Протон». Ця ракета здивувала всіх, хто вже звик на восьмому році космічної ери до різноманітних запусків. Під керівництвом Володимира Миколайовича був сконструйований корабель-супутник «Космос-1267», а згодом ракета «Протон» вивела на орбіту важкий супутник нового покоління, який отримав назву «Космос-1870». Це нове досягнення з неприхованими заздрощами високо оцінили і головні тогочасні конкуренти — СІЛА. Газета «Вашингтон тайме» писала, що подібний супутник у США з'явиться лише через десяток років. Учень 2. Не шкодував Челомей ні себе, ні своїх помічників, сміливо приймав найнесподіваніші рішення, мав безпомилкову інтуїцію. Він був «щитом» свого конструкторського бюро. Перший удар завжди приймав на себе. У важкі хвилини був опорою колективу. І люди вірили в нього. Учень 3. Усе, за що б не брався Челомей, усе було надзвичайно оригінальним:якщо крилата ракета — то з крилами, що розкриваються; якщо ракета-носій — то найпотужніша на той час; якщо супутник — то маневруючий; якщо вантажний корабель — то наймісткіший; якщо спусковий апарат — то багаторазового користування. Його видатні заслуги у створенні ракетно-космічної техніки відзначені високими державними нагородами. З 1974 року Володимир Челомей належав до Міжнародної академії астронавтики. Учень 4. Він залишив після себе учнів, що продовжують справу його життя. У їхніх майбутніх успіхах закладена і велика лепта його праці. Висловлені Володимиром Челомеєм ідеї живуть і знаходять визнання і після його смерті. Він любив класичну музику — Баха, Шуберта, Ліста, Моцарта... Та головною музикою його життя були ревучі акорди ракетних двигунів... Ведучий 1. Наша розповідь про головних конструкторів буде далеко неповною без згадки про Сергія Корольова, який народився у місті Житомирі і є найвидатнішим українцем, ім'я якого навічно вписане золотими літерами в історію світової цивілізації. Його, до речі, сприймають як представника російського народу. Мало хто знає, що Сергій Корольов — українець. Про свою приналежність до нашого народу свідчить власноруч заповнена анкета при вступі до Київського політехнічного інституту. Він ніколи не цурався розмовляти українською, при кожній нагоді згадував із земляками Україну, любив співати українських пісень. Дівчина 1. У кожного конструктора є свої «зоряні години» — творчі досягнення, в яких автору вдається реалізувати себе, застосувати свої знання, досвід, майстерність. Так, для Сергія Павловича Корольова найбільшою удачею була перша міжконтинентальна багатоступінчаста балістична ракета Р-7. Дівчина 2. Завершення п'ятдесятих років минулого століття ознаменувалися найвизначнішою подією в історії космонавтики. 4 жовтня 1957 року на навколоземну орбіту було виведено перший штучний супутник Землі за допомогою модифікованої міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 розробки конструкторського бюро під керівництвом Сергія Корольова. Дівчина 3. Насправді із сучасної точки зору, в першому супутнику нічого особливого не було: звичайна алюмінієва куля з антенами радіопередавачів, без наукових пристроїв і апаратури. Але успішний запуск цього супутника знаменував початок космічної ери людства, з її новими можливостями дослідження Землі та Всесвіту. Дівчина 4. Кожен запуск — епохальне досягнення. Апогей, тріумф ученого — 12 квітня 1961 року. Перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. 12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту. 18 березня 1966 року — перший в історії людства вихід у відкритий простір Олексія Леонова з корабля «Восход-2». |
ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА МЕТОДИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ... Дім, де живуть не тільки книги : (з досвіду роботи Раківської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад.... |
В ІДДІЛ ОСВІТИ ТАЛЬНІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ... Розділ виставки. Програмно-цільове та навчально-методичне забезпечення сучасного освітнього процесу |
Долинська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний... Той дім всі звуть бібліотека… (з досвіду роботи Надіївської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад. Н.... |
Районний методичний кабінет відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації... Схвалено і рекомендовано до друку рішенням ради методичного кабінету відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації |
ДОЛИНСЬКА ЦЕНТРАЛьна районна БІБЛІОТЕка ЛОЛИНСЬКА СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ... Моя гостинна і свята Лолинська рідна сторона [Текст] : інформ-досьє / Долинська ЦРБ; [упоряд.: З. Тарантюк, Л. Підберезька]. – Долина,... |
Сценарій зустрічі з художником-земляком Г.Є. Бабійчуком Виступ Кириленко... Виступ Кириленко Л. П. методист з бібліотечних фондів відділу освіти Бородянської райдержадміністрації |
УКРАЇНА РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ НОВОМИРГОРОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Про затвердження структури апарату райдержадміністрації ”, від 25 червня 2005 року №533-р ” Про затвердження структури райдержадміністрації”... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ... Фотографія є найпоширенішим і найпопулярнішим видом мистецтва серед учнівської молоді |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ... Серед таких цінностей розуміння й усвідомлення місця і ролі особи в історичному процесі |
Немирівська райдержадміністрація Відділ освіти Бугаківська СЗШ І-ІІ... ... |