|
|
Скачати 157.04 Kb.
|
|
Цикл уроків з теми „Пригоди та фантастика” Урок Тема. Людина, що прагнула зробити людство досконалим. Джонатан Свіфт і його роман „Мандри Гуллівера” Мета: ознайомити учнів із особистістю Дж. Свфта, показати його значення для світової літератури, розповісти про історію створення роману „Мандри Гуллівера”; розвивати навички конспектування почутого; виховувати моральні якості учнів. Тип уроку: урок-лекція з елементами бесіди. Обладнання: портрет Джонатана Свіфта, текст роману „Мандри Гуллівера” у перекладі М.Іванова, підручник. Хід уроку І. Організаційний момент.. ІІ Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. Ми сьогодні вирушаємо у мандри, але мандри незвичайні. Разом із Гул лівером ми відвідаємо невідому країну. Наше завдання – не тільки простежити мандрівні шляхи героя, а й відповісти на не зовсім прості запитання: чому автор привів свого героя в цю невідому країну, якої немає на жодній карті? Яку мету він переслідував? Щоб відповісти на ці запитання, нам треба простежити шлях героя від самісінького початку, а для цього необхідно вирушити на батьківщину письменника – у стару добру Англію і, перш за все, познайомитися з автором твору. ІІІ. Освоєння теми уроку. 1. Лекція (Учні по ходу лекції конспектують ключові моменти з життя письменника) Початок життєвого шляху Свіфта припадає на ХVІІ століття – найбуремніший вік у всій політичній історії Англії. 1642 року в країні почалася громадянська війна між феодалами і буржуазією. Перемагали то одні , то інші. 1688 року на англійський трон сходить голландський принц Вільгельм Оранський. Відбувається компроміс між буржуазією та частиною дворянства. Політичні реформи відкрили шлях для капіталістичного розвитку країни. Коли в Англії остаточно встановився новий політичний устрій, Дж. Свіфту був ще тільки 21 рік, але йому вже довелося зазнати в житті багато труднощів. Він народився 1667 року в Дубліні, столиці пригнобленої Ірландії, в родині бідного службовця-англійця. Батька Джонатан не знав, бо той помер за кілька місяців до народження сина. Мати не могла навіть прогодувати дитину, і хлопець спочатку був під опікою няньки, а потім родичів. У чотирнадцять років він став студентом Дублінського університету. Вчився без особливого запалу: основними предметами в університеті було богослов’я , а до нього Свіфт не відчував ніякого потягу. Джонатанові допомагав дядько, який час від часу присилав йому трохи грошей. Але з стін університету юнак вийшов без шилінга в кишені і без будь-яких надій на заробіток. Світ їде шукати щастя в Англію. При ньому лист до далекої материної родички – дружини знатного вельможі Вільяма Темпла. Темпл погодився взяти юнака до себе на службу. Вважалося, що Свіфт працює секретарем, але поводилися з ним, як із служником. Самолюбний юнак страждав, почуваючи себе розумом і здібностями вищим за Темпла та його гостей, серед яких були державні мужі Англії. Проте він не пішов стежкою прислужництва, не став запобігати перед можновладцями. Незабаром вельможі вже побоювалися дошкульного язика молодого секретаря. Хоч Темпл цінував обдарованого юнака і давав йому різні відповідальні доручення – посилав навіть до короля – але Свіфта постійно гнітило залежне становище. Він не раз просив свого впливового хазяїна виклопотати для нього бодай яку посаду на державній службі, та Темпл не поспішав виконувати це прохання. Тоді Світ відмовився від своєї секретарської роботи і виїхав у Ірландію. Йому трапилася нагода стати сільським священником, і він береться за справу, до якої у нього не лежало серце. Своє справжнє ставлення до релігії Свіфт висловив у першому великому творі „Казка про бочку”, де він гостро критикує і католицизм, і кальвінізм, і міжрелігійні чвари. Написавши цю книгу, Свіфт назавжди закрив собі шлях до вищої церковної кар’єри. На початку ХVІІІ століття в Англії остаточно сформувалися дві політичні партії – віги і торі, які вели запеклу боротьбу за владу. Ліберальна партія вігів була виразницею інтересів буржуазії. Свіфт спочатку підтримав цю партію. Письменник розпочав свою літературну діяльність з памфлетів – гострих сатиричних статей, що виходили окремими маленькими книжечками. Памфлети були так блискуче написані і так дошкульно били по ворогах вігів – торі, що відразу привернули увагу і мали значний вплив на громадську думку Англії. Вожді партії вігів почали розшукувати автора, який зробив їм таку велику послугу. Тепер Свіфт часто приїздить до Лондона. Досі нікому не відомий сільський священник стає знаменитістю. З ним прагнуть познайомитися вельможі і міністри, перед ним гостинно розчиняються двері великосвітських віталень і літературних товариств. Багато часу письменник проводить у лондонських кав’ярнях, де зосереджувалось тоді політичне і літературне життя столиці. Там він зустрічався з такими корифеями тодішньої літератури, як Дефо, Аддісон, Стіль. Здавалось, Свіфт досяг вершини слави. Його прийняли як рівного в своє коло відомі письменники. Вороги заздалегідь тремтіли, дізнавшись про вихід чергового памфлета. Перед „навіженим попом” запобігали державні діячі Англії. Але все частіше глибока задума спадала на чоло Світа. Життя в країні ставало дедалі тяжче. Уже декілька років Вірський уряд вів із Францією кровопролитну війну, яка ввійшла в історію під назвою „Війна за Іспанську спадщину”. Десятки тисяч солдатів уже полягли на полях битв. Однак нові господарі країни мали од війни неабиякий зиск. Купці та промисловці наживали страшенні гроші на поставках продовольства і амуніції. Грабунки та військова здобич, а також хабарі були постійним джерелом збагачення вищих офіцерів. Сам головнокомандуючий герцог Мальборо збив собі на цьому капітал у кілька мільйонів фунтів стерлінгів. Свіфт побачив, що віги і не думають закінчувати війну, яка вже тривала 9 років. І тоді він виступив проти своїх колишніх союзників. Сатирик написав памфлет, у якому викрив військовий уряд та його загарбницьку політику, розвінчував війну. Памфлет підтримав англійський народ. Прості люди гаряче вимагали миру. Непопулярний уряд змушений був подати у відставку, і до влади прийшли противники вігів – торі, які виступали за припинення війни. У 1713 році було укладено Утрехтський мир між Англією і Францією та іншими державами, що вели війну. В Англії народ називав цей мир „Свіфтівським миром”. Свіфт стає неофіційним радником кабінету міністрів і має великий вплив на всі державні справи. Проте, ніякі почесті не можуть запаморочити голову письменникові, приспати його громадську совість. Навіть підтримуючи дружні стосунки з прем’єр-міністром Англії – лордом Болінгброком, він дає йому зрозуміти, що від їхньої дружби виграє не він, Свіфт, а лорд Болінгброк. Свіфт працював для загального добра, бажаючи прислужитися не торі, а англійському народові. Остаточно пересвідчившись, що ні віги, ні торі не переймаються народними інтересами письменник вирішив виїхати в свою рідну Ірландію. Отож, Свіфт прийняв запропоновану йому посаду декана (настоятеля) собору святого Патріка в Дубліні. Свіфтові було вже під п’ятдесят років, коли він 1714 року виїхав у своє добровільне вигнання, але саме тепер почався в його житті період, який приніс йому славу борця за народну справу і лаври світового письменника. Джонатан Свіфт створює серію памфлетів у формі листів. Ці листи, написані від імені простого дублінського торговця-сукняра, сатирик адресує до всіх ірландців. Своїми „Листами сукняра” він роздмухав у Ірландії справжній рух протесту проти англійського уряду, який видавав несправедливі закони, наводнив країну неповноцінними монетами нового карбування. Уряд змушений був поступитися. Заарештувати Свіфта йому теж не вдалося. Не захист письменника піднялися всі прості люди. Свіфт прожив велике і славне життя. Він до самої смерті користувався великою любовю простого ірландського люду, який справедливо вважав його своїм вірним захисником. Помер Джонатан Свіфт 19 жовтня 1745 року. Поховали його в соборі святого Патріка згідно з його заповітом. 2. Завдання. З підручника (с.159) прочитати слова, викарбувані на могильній плиті. Що мав на увазі Дж. Свіфт , пропонуючи наслідувати його приклад? Серед своїх сучасників він виділявся не лише великим літературним талантом та незрівнянною дотепністю. Від таких англійських письменників, як Дефо та Аддісон, його відрізняли вміння глибоко й критично аналізувати факти сучасної йому дійсності. На відміну від інших тодішніх письменників та філософів, Свіфт прийшов до висновку, що нове буржуазне суспільство, яке йшло на зміну феодальному, ніяк не може стати царством розуму та справедливості, бо воно побудоване на кривді. Обурення несправедливостями, що панували у цьому суспільстві, надихнуло письменника на створення безсмертних „Мандрів Гуллівера”. Саме цей твір зробив Свіфта велетнем у сучасній йому літературі. „Мандри Гуллівера” вийшли у світ 1726року, саме тоді, коли Свіфт брав найактивнішу участь у боротьбі ірландського народу за незалежність. Це твір фантастичний своєю формою. 3. Бесіда. Як ви думаєте, чому автор звертається до фантастики? (Письменник вводить фантастику, оскільки вона допомагає намалювати алегоричну картину сучасного йому суспільства, а також створити образи, які найповніше виражали б авторські ідеї). Давайте пригадаємо, що таке алегорія. (Алегорія – один із видів іносказання, в якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття). Прочитайте повну назву твору. Чи можемо ми визначити, який це твір за жанром? (Пригодницький роман). 4. Розповідь. Намагаючись зробити свій твір доступним для широких кіл читачів, письменник бере форму популярного на той час пригодницького роману. Але й у новому для нього жанрі Свіфт досяг великого художнього успіху. Взяти хоча б описи морських подорожей Гуллівера. Чотири рази рушає герой з рідного дому в далекі мандри, чотири рази добирається до незнайомої землі – і щоразу робить це по-іншому, переживаючи нові цікаві пригоди, які захоплюють увагу читача. ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання. Прочитати Подорож до Ліліпутії” Урок Тема. Дива країни Ліліпутії, або парадокси Свіфта (Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії). Війна між Ліліпутією та Блефуску. Мета: навчити учнів аналізувати текст, допомогти зрозуміти особливості сатири й алегорії, спрямованих на викриття соціального устрою Англії ХVІІІ ст.; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; Сприяти вихованню негативного ставлення до людських і суспільних вад, до конфліктів та тих, хто їх породжує. Тип уроку: комбінований. Обладнання: текст роману, ілюстрації до роману. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. На минулому уроці ми поставили перед собою питання, над якими будемо продовжувати роботу і сьогодні. Нам потрібно з’ясувати , чому ж автор привів свого героя в таку незвичну країну, якої нема на жодній карті світу? За якими законами живе ця країна? Чи сприймаємо ми ці закони? ІІІ. Освоєння теми уроку.
Розібратися в державному устрої Ліліпутії, її законах ми зараз і спробуємо. Сьогодні в „Акваріумі” побуває три групи, які обговорюватимуть питання див країни Ліліпутії. Завдання для першої групи: проаналізуйте життя громадян Ліліпутії. (обговорення 4-5 хвилин; висновок керівника групи) Обговорення класом рішення групи:
Завдання для другої групи: чи всі звичаї й закони в країні Ліліпутії є прийнятними і справедливими? Обговорення класом рішення групи:
Завдання для третьої групи: доведіть, що державний устрій Ліліпутії схожий на державний устрій Англії. Обговорення класом рішення групи:
Парадокс – явище, що не відповідає звичним уявленням
ІV. Підсумок уроку. Чому ж автор привів свого героя в таку незвичну країну, якої нема на жодній карті світу? Людина може набувати величності у своїх вчинках, у доброму, щирому ставленні до інших. V. Домашнє завдання. Згадайте причину сварок у державі між придворними і причину війни з Блефуску. Проілюструйте їх підібраними крилатими висловами. Повторіть засоби комічного. Урок Тема. Сатиричне зображення в романі „Мандри Гуллівера” англійської дійсності ХVІІІ ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири. Мета: розкрити головну думку Дж. Свіфта – сатиричне зображення Англії ХVІІІ ст.; дати визначення поняттю „сатира”; розвивати вміння працювати над текстологічним аналізом твору; виховувати культуру зв’язного мовлення, відповіді. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, тлумачний словник. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. Сьогодні ми розкриємо таємницю твору Дж. Свіфта. Ми розпочали своє знайомство з ним, як розпочинають усі діти, - зі змісту. Скажіть, на який фольклорний жанр схожий цей твір? (казку). Але Джонатан Свіфт писав свого „Гуллівера” для дорослих – для своїх сучасників-англійців ХVІІІ ст.
Завдання з використанням методу „Вільний мікрофон”
ІІІ. Освоєння теми уроку.
Міні-бесіда „Почнемо з кінця”
Ось ми і підходимо до таємниці Дж. Свіфта. Щоб краще вивчити будь-яке явище, його часто порівнюють з іншими, розглядають крізь збільшуване або зменшувальне скло, аналізують. Спробуємо це зробити і ми. 3. Текстологічний аналіз твору:
(сатира – різновид комічного, гостре нещадне висміювання людських або суспільних вад, своєрідне дослідження дійсності, в якому підкреслюється саме те, що вимагає викриття та сатиричного зображення)
ІV. Підсумок уроку.
Учитель. Різні невігласи й просто дрібні душі часто намагаються знищити по-справжньому високе й те, що ще більш підкреслює їх ницість. Саме так свого часу зробили в Англії з великим письменником-сатириком Джонатаном Свіфтом. Але чи стане ліліпут великим, прибравши Гуллівера зі свого шляху? V. Домашнє завдання. Підготуватися до характеристики образу Гуллівера. Урок Тема. Як не перетворитися на ліліпута, або поради Свіфта. (Характеристика образу Гуллівера) Мета: актуалізувати навчальний досвід і творчість учнів, створити умовно ігрову атмосферу для прийняття певної рольової установки; учити захищати свою думку; забезпечити навчальну комунікацію між учнями, розвивати мовлення та психологічну готовність спонтанно висловлювати думки; виховувати високі моральні якості. Тип уроку: урок прес-конференція. Обладнання: тексти роману, журналістська атрибутика, портрет письменника. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. За своїми переконаннями Джонатан Свіфт був просвітителем, тобто людиною, що вірить у всепереможну силу розуму. Саме розуму судилася вирішальна роль у процесі людського вдосконалення. Сьогодні на уроці буде присутній герой Свіфта – Гуллівер. Ми ж покажемо свою обізнаність і уміння спілкуватися, оскільки у нас урок прес-конференція. ІІІ. Освоєння теми уроку. Отже, запрошуємо до розмови шановного мандрівника Лемюеля Гул лівера. А слово передаємо ведучому. (Учень, що грає роль Гуллівера займає місце за столом і готується давати відповіді на запитання журналістів). Ведуча. Панове журналісти! Ми зібралися на літературній прес-конференції. До нас на зустріч завітав гість із ХVІІІ ст. – Лемюель Гуллівер, лікар і мандрівник, людина, що вміє спостерігати, мислити. Він побував у незвіданих країнах. Чомусь мені здається, що у вас є багато запитань до нашого гостя. То ж почнемо. Але у мене прохання до всіх журналістів називати себе і газету, журнал чи телеканал, який ви представляєте. (Ведуча по черзі надає слово журналістам. Літературний гість відповідає на запитання). Приблизні запитання:
Ведуча. Наша прес-конференція добігає кінця. Я хочу від вашого імені подякувати Гулліверу, який люб’язно відповідав на всі ваші запитання. Я сподіваюся,щоу своїх коментарях ви дасте правдиву оцінку нашого літературного героя. (журналісти працюють над коментарями. Міні-твір про Гуллівера) ІV. Підсумок уроку.
(Учні зачитують свої твори) V. Домашнє завдання. Підготуватись до захисту проектної роботи. Коментарі журналістів (Міні-твори) На уроці світової літератури ми зустрічалися із героєм твору Дж. Свіфта - Лемюелем Гуллівером. Він виявився цікавою і творчою людиною. Лемюель розповів, як під час своїх мандрівок часто потрапляв у неймовірні ситуації і кожного разу йому вдавалося з них виплутатися. Я хочу подякувати Гулліверу за прекрасну зустріч і цікаву пригодницьку історію Свічкар Сабріна «Шкільний вісник» 28 січня відбулася прес-конференція. На неї завітав відомий всім Лемюель Гуллівер. Хочу подякувати йому за відповіді на запитання, з яких ми дізналися багато цікавого. Він попри всі труднощі проживав у цій країні і дотримувався їхніх законів. Був добрим і справедливим. Ще раз дякуємо організаторам прес-конференції за її проведення, а самому Гулліверу за виділений для нас час. Миргородська Олька, газета «ШОК» Урок Тема. «Якрю на зріст має бути людина?»(Усна презентація комікса) Мета: удосконалити вміння розрізняти сюжет і композицію твору; розвивати творчі здібності учнів; виховувати критичне ставлення до людських вад. Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.(Урок-проект) Обладнання: малюнки до вигаданої історії, переклад тексту оригінального твору. Хід урокуІ організаційний момент ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. Сьогодні у нас незвичайний урок. Це урок-проект «Комікс». До цього уроку ви готувалися впродовж двох тижнів. А сьогодні ми побачимо результат вашої праці. ІІІ. Освоєння теми уроку Проектним завданням було, використавши сюжет Свіфта про першу зустріч Гуллівера з ліліпутами створити власний комікс, у якому розповідається про аварію НЛО на острові і першу зустріч з ліліпутами інопланетянина. Працювало чотири групи: «Сценаристи», «Художники», «Автори текстів реплік», «Незалежні експерти». 1. Презентація коміксу. 2. Оцінювання незалежними експертами 3 Рефлексія. Анкета
ІV. Підсумок уроку. V. Домашнє завдання. Підготуватися до ТРК за творчістю Дж.Свіфта. |
|
Тема: «Підсумковий урок за романом Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля... Тема: «Підсумковий урок за романом Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера. «Подорож до Ліліпутії» |
Тема: Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII... Навчальна мета: показати використання Свіфтом фантастичних та сатиричних ефектів при зображенні англійської дійсності XVIII ст у... |
|
Максим Максимович – «маленька людина» з великою душею. (Роман М.... ... |
Урок-знайомство 5 клас ТЕМА: Ця загадкова країна Японія Мацуо Басьо. Хоку Таке вітання невипадкове. Японці вважають, що «хороша людина – працьовита людина» |
|
Знати думку бажання іншої людини мрія кожного з нас. Але як це зробити? Але як це зробити? Які тільки пристрої не придумувало людство! Для ідентифікації людини використовують: відбитки пальців, колір радужної... |
Лекція вчителя. Сторінками життя та творчості митця Життєві випробування... Т. Манн – німецький письменник, його світоглядні та естетичні позиції. Ранній роман «Будденброки», його реалістичний характер та... |
|
Урок реквієм Тема. Улас Самчук. Роман – хроніка «Марія». Побудова роману. Образ Марії у творі |
Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач,... Моє педагогічне кредо: Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач, змісту й напрямів уроку, варто урок зробити... |
|
Урок засвоєння нового матеріалу. Обладнання : Портрет Івана Багряного, роман «Тигролови» ... |
Урок з історії середніх віків 7клас Тема: Людина середньовіччя Дидактична: З'ясувати, що представляла з себе людина середньовіччя, я складались її стосунки з природою, яким було населення в цілому,... |