Тема: Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири Навчальна мета


Скачати 65.53 Kb.
НазваТема: Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири Навчальна мета
Дата05.11.2013
Розмір65.53 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
Тема: Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири

Навчальна мета: показати використання Свіфтом фантастичних та сатиричних ефектів при зображенні англійської дійсності XVIII ст. у романі „Мандри Гуллівера”;

Розвиваюча мета: розвивати навички аналізу літературного твору;

Виховна мета: виховувати активну громадську позицію.

Використана література:

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Світова література 5-9 класи. – К.: Ірпінь, 2011. – 176 с.

2. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К.: Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.

3. Фесенко В. Світова література: Підручник для 7 класу. – Д.:Схід-продукт, 2007. - 272 с.

4. Чорна О. В. Усі уроки зарубіжної літератури. 7 клас — Х.: Вид. група

«Основа», 2008. — 223 с.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу;

Методи і прийоми навчання: метод бесіди, усного викладу матеріалу, роботи з підручником, спостереження над мовою.

Обладнання: підручник, портрет автора, текст роману „Мандри Лемюеля Гуллівера” , ілюстрації до роману, картки із завданнями.
План уроку:

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація опорних знань учнів.

4. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

6. Закріплення набутих знань.

7. Підсумки уроку.

8. Завдання додому підготовка до його виконання.

Хід уроку
Сатира – своєрідне дзеркало,

в якому кожен, хто дивиться в нього,

бачить, як правило, обличчя всіх,

крім свого власного.

Дж. Свіфт

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (усне опитування)

1) Що вам відомо про життя Дж. Свіфта?

2) Що таке сатиричний роман?

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

— Сьогодні нам належить розкрити таємницю твору Джонатана Свіфта.

Ми розпочали своє знайомство з ним, як розпочинають усі діти,— зі змісту, з образів, тож, мабуть, у багатьох склалося враження, що це пригодницький твір чи просто казка.

Але Джонатан Свіфт писав свого «Гуллівера» для дорослих — для своїх сучасників — англійців XVIII ст.

Як ви вважаєте, для чого? У чому полягає головна мета автора твору?

(З використанням прийому «Вільний мікрофон»: твій прогноз, що ти почуєш на уроці, або твоє побажання, про що ти хотів би дізнатися.)

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя. Бесіда на повторення.

„Мандри Гуллівера” не тільки сатиричний твір. Багато років книга є улюбленим читанням юнацтва. Існує безліч переробок для дітей, мультфільмів, кінофільмів, де сатиричне начало усунуте на другий план.

Що ж приваблює юних глядачів?

„Мандри Гуллівера” – це ще й фантастичний роман.

Що таке фантастика? Які ще фантастичні твори ви читали?

Таким чином, „Мандри Гуллівера” – книга, цікава для будь-якого віку, у якій у захоплюючій манері автор розказує про фантастичні пригоди Гуллівера – хірурга і моряка, про його подорожі у різні країни. Водночас Свіфт висміює недоліки окремих людей і суспільного устрою в цілому.

Використовує Свіфт також і канони казкового жанру: герой потрапляє до казкової країни, засинає богатирським сном. Сама ситуація полону Гуллівера запозичена з античного міфу про Геркулеса і пігмеїв.

Але „Мандри Гуллівера” – це насамперед сатиричний роман. Він складається з чотирьох частин:

1) „Подорож до ліліпутів”.

2) „Подорож до Бробдінгнегу”.

3) „Подорож до Лапути, Бальнібарбі, Ламнеггу, Глаббдабдрібу та Японії”.

4) „Подорож до країни гуїнгнімів”.

Всі чотири частини націлені на дослідження образу Держави, взаємовідносин людини і держави. Дослідження суспільства – головне завдання автора.

Але „Мандри Гуллівера” – це насамперед сатиричний роман.

2. Запитання та завдання.

1) Прочитайте повну назву твору. Як ви думаєте, яку мету переслідували автори того часу, даючи таку довгу назву? (Зацікавити і заінтригувати читача).

2) Від чийого імені ведеться оповідь? Чому? (Для більшої достовірності).

3) Хто такий Гуллівер? Що ви дізналися про нього з І розділу першої частини роману?

4) Яка пригода трапилася з героєм? Розкажіть, як Гуллівер урятувався.

5) Що побачив і відчув Гуллівер, коли прокинувся на незнайомому березі?

6) Знайдіть у тексті портретну характеристику імператора Ліліпутії. Як у ній виявляється авторська іронія? (Імператор аж на цілий ніготь вищий за своїх підданих. „Саме цього досить, щоб викликати пошану і страх”).

7) Прочитайте, як імператор називає себе у своїх маніфестах. („Відрада і жах Всесвіту”). Як характеризують його ці слова?

8) Чи насправді він є таким? (Ні. Насправді імператор виявляється невдячним жалюгідним створінням, що вміщується на долоні Гуллівера).

3. Слово вчителя.

Що ж висміює автор у своєму творі?

Ліліпутські порядки і звичаї разюче нагадують порядки і звичаї Англії (з 1688 р.). Але Гуллівер більший за ліліпутів, він дивиться на них згори.

Смішно, що ліліпути впевнені, що їхній король – „відрада і жах Всесвіту”, що його володіння простираються „до крайніх меж земної кулі”, він „найвеличніший із усіх синів людських, стопою впирається у центр Землі, а главою торкається Сонця”.

4. Виразне читання уривків із ІІІ і ІV розділів.

5. Бесіда за прочитаним.

1) Розкажіть, яким чином у Ліліпутії можна зробити кар’єру?

2) Чи достатньо, на вашу думку, вміння високо стрибати на канаті для того, щоб обіймати високу державну посаду? А що для цього треба?

3) Як ви вважаєте, з яким почуттям автор про це розповідає?

4) Як і за що король нагороджує своїх підданих?

5) Які партії існують у ліліпутів? Що висміює Свіфт, розповідаючи про боротьбу цих партій?

6) Які взаємини Ліліпутії з іншими державами? (Ліліпутія воює проти сусідньої держави – Блефуску. Інших країн вона просто не визнає).

7) З якої причини точиться війна між двома державами – Ліліпутією і Блефуску?

8) Чи відповідають звичним уявленням подібні явища?

9) Чи можна вважати нормальним державний устрій Ліліпутії?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Слово вчителя.

Спочатку „Мандри Гуллівера” ми сприймаємо як смішну, веселу казку, але швидко розуміємо, що йдеться про найголовніше – про людину і суспільство. Свіфт заперечує політичний устрій, при якому вся влада належить одній людині.

У період написання роману Свіфт не вірив уже ні партії торі, ні вігам. Тому він сатирично зобразив їх у вигляді двох ворожих таборів – тремексенів (прихильників високих підборів) і слемексенів (прихильників низьких підборів).

Запекла боротьба між гостроконечниками і тупоконечниками – це сатиричне змалювання кровопролитних релігійних зіткнень між католиками і протестантами в Англії часів Свіфта.

Синя, зелена, червона нитки, за володіння якими так принизливо боролися можновладці ліліпутів, - це королі англійських орденів, за нагородження якими придворні теж були здатні на ганебні вчинки.

Відносини Ліліпутії та Блефуску нагадують відносини між Англією та Францією часів війни за „іспанську спадщину”.

2. Бесіда.

1) Які прийоми використовує автор, зображуючи життя в Ліліпутії? (Сатира та алегорія).

2) Яку мету переслідує письменник?

3) Чи тільки Англії стосується зображення Ліліпутії?

3. Заключне слово вчителя.

Дж. Свіфт засобами сатири і алегорії викриває порядки в Англії 18 ст. Ліліпутія – це Англія в мініатюрі з усіма проблемами і негараздами її політичного життя, державного устрою, законодавства, релігії. Яка ж мета письменника? Він намагається словом сколихнути англійців, змусити їх замислитися, щоб змінити життя. На жаль, подібні проблеми зустрічалися і в інших країнах. І в 21 столітті ми не позбулися подібних проблем.

Ми бачимо, що майже всі обставини у книзі знаходять паралелі у фактах сучасного Свіфту реального життя. Але навіть не знаючи про такі подробиці, можна побачити головне, на що натякав Свіфт. Кожне покоління могло побачити у книзі своє: немає тих людей, змінилася зовнішність явищ, але сутність висміяного була неодноразово повторена історією.

Свіфт висміює суспільні і державні порядки, які заважають людині вільно виявляти свою індивідуальність, агресивну, захватницьку політику володарів. Свіфт зрозумів, наскільки безглуздий суспільний устрій, і показав це у своїй книзі.

VІІ. Підсумки уроку.

VІІ. Д/з: дібрати цитатний матеріал щодо державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії.

Схожі:

Урок № Тема: Зображення в повісті М. Гоголя героїзму, мужності українського народу
Обладнання: кабінет комп’ютерних технологій, ПК, учительська презентація по темі Зображення в повісті М. Гоголя
Уроки за творчістю М. В. Гоголя
М. В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в...
Творчість М. В. Гоголя та Панаса Мирного. Високий гуманізм письменників...
Тема. Творчість М. В. Гоголя та Панаса Мирного. Високий гуманізм письменників у зображення трагічної долі «маленької людини» в повісті...
Тема уроку: Застосування похідної до розв’язування прикладних задач Навчальна мета уроку
Навчальна мета уроку: Формувати в учнів вміння знаходити найбільше і найменше значення функції при розв’язуванні різних типів прикладних...
“М. В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті...
М. В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в...
Тема. Позакласне читання. “Сатири сміливий володар…”(Д.І. Фонвізін. Комедія “Недоросток”)

Сценарій позакласного заходу «Miss England.»
Ведучий. Добрий день, дорогі друзі, гості, учасниці! Ми дуже раді вас вітати в цій залі Сьогодні ми проведемо змагання під назвою’’Міс...
Тема: Франція. Мета
Мета: ознайомити учнів з історією Франції другої половини XVII—XVIII ст в період найвищого розквіту абсолютизму, з ясувати причини...
Тема: Любовна лірика в європейській літературі
Навчальна мета: познайомити студентів із ше­деврами німецької, російської, укра­їнської та англійської літератури, присвяченими темі...
Лабораторна робота № З Векторні зображення: створення та редагування....
Мета: Ознайомлення та вироблення основних навичок ро­боти з редактором векторної графіки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка